CC BY
71
ТЕОР1Я ТА МЕТОДИКА ПОДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й
УДК 378.147
Ю. О. ТУРАНОВ
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х
УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й НА ЗАСАДАХ ПРОЕКТНО1 ТЕХНОЛОГИ
Розкрито сучасш трактування професшно! компетентностi фахiвця, уточнено суттсть поняття «профестна компетенттсть майбутнього вчителя технологiй». Обгрунтовано доцтьтсть виконання проектiв на заняттях з курсу «Методика навчання технологт» («Методика трудового навчання»). Запропоновано орieнтовну структуру проектiв, вказано 1х тематику. Визначено критерп та розроблено шкалу оцтювання проектiвз урахуванням кредитно-трансферног системи навчання у педагогiчних вищих навчальних закладах Украши.
Ключовi слова: профестна компетенттсть, проект, методика навчання технологт, оцтювання.
Ю. А. ТУРАНОВ
ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ
БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ НА ОСНОВЕ ПРОЕКТНОЙ
ТЕХНОЛОГИИ
Раскрыто современные трактовки профессиональной компетентности специалиста, уточнено сущность понятия «профессиональная компетентность будущего учителя технологий. Обосновано целесообразность выполнения проектов на занятиях курса «Методика обучения технологий» («Методика трудового обучения»). Указано ориентировочную структуру проектов, определено их тематику. Установлено критерии и разработано шкалу оценивания проектов с учетом кредитно-трансферной системы обучения в педагогических высших учебных заведениях Украины.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, проект, методика обучения технологий, оценивание.
Y. O. TURANOV
DEVELOPMENT OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TECHNOLOGY TEACHERS ON THE BASIS OF PROJECTED TECHNOLOGY
Modern definitions of specialist's professional competence are discovered in the article and the essence of the concept of trainee 's professional competence is specified. The expediency of project accomplishment during the «Technology teaching methods» classes is proved. Approximate structure of projects as well as projects' subject is defined. Criteria and projects' evaluation scale are elaborated taking into account the credit-transfer system of education in Ukrainian universities.
Keywords: professional competence, project, technology teaching methods, evaluation.
Упродовж останнiх рок1в тривають дискусп щодо шляхiв покращення пiдготовки майбутнiх фахiвцiв у вищих навчальних закладах Укра!ни. Удосконалення системи освiти сьогодш найчастiше пов 'язують iз реатзащею компетентнiсного пiдходу, пiд яким, як правило, розумшть особливу форму шзнания й оргашзацп навчально-пiзнавального процесу в умовах конкретно! галузi даяльносп з позицш визначених суспiльством компетенцiй.
Незважаючи на значний штерес науковцiв i вчителiв-практиков до проблеми формування компетентносп особистостi, недостатньо вирiшеними залишаються питания визначення перел^ компетенцiй фахiвцiв рiзних галузей, контролю якостi !х шдготовки до професшно! дiяльностi та ш. Подальшого дослiджения вимагають i рiзноманiтнi аспекти проблеми формування професшно! компетентносп майбутнiх учителiв технологiй (трудового навчання).
Мета статтi - розкрити сутшсть професшно! компетентностi майбутнiх учителiв технологш та обгрунтувати особливостi 11 формування у процеа виконания проекпв.
Завдання статтi:
- на основi аналiзу лiтературних джерел розкрити тлумачения поняття професшно! компетентностi майбутнього вчителя технологш;
- обгрунтувати та визначити структуру, тематику та особливоси ощнювання проекта iз курсу «Методика навчання технологш».
Загально-теоретичш питания проблеми компетенцiй та компетентносп особистостi до^джували I. Зимняя, Н. Кузьмша, О. Локшина, А. Маркова, О. Овчарук, О. Пометун, Г. Селевко, А. Хуторський та ш. Окремим аспектам впроваджения компетентшсного пiдходу у вищих навчальних закладах присвятили працi С. Зеер, I. Каньковський, Л. Тархан, Г. Терещук, Ю. Тулашвiлi та iн.
У загальному пiд професшною компетеитиiстю розумшть тдготовлетсть i здатнiсть фахшщв розв'язувати завдання, пов'язанi з1 щодеиною професшною дшльшстю.
У науковiй лiтературi наведет р!зномаштш, 1нод1 суперечливi визначення цього поняття. Зокрема, пропонуеться трактувати професшиу компетеитиiсть як стан суб'екта, стутнь розвитку якостей фахiвця, як1сть особистосп, загальну культуру фахiвця, сукупн1сть професшних функц1й, готовност1 до професшно! д1яльност1.
Наприклад, I. 31мияя розумiе тд соцiально-професiйною компетентнiстю людини и особиспсну, iнтегративну як1сть, яка формуеться, проявляеться в адекватностi вирiшення задач (стандартних ! особливо нестандартних, як1 вимагають творчосп) усьому рiзноманiттю соцiальних ! професшних ситуацiй [3].
Професшиу компетентшсть В. Симоненко трактуе як штегральну характеристику д1лових та осо6ист1сних якостей фах!вця, що вiдображае рiвень знань, умшь i навичок, досв1ду, достатшх для здiйснения певного роду д1яльност1, що пов'язана з прийияттям ршень [7, с. 22].
Як едшсть теоретично! та практично! готовност1 до реал!зацп педагогiчно! д1яльност1, головну характеристику професюнал!зму визначають поняття професшно! компетентност вчителя В. Сластьонiн, I. 1саев, А. Мiщенко, Е. Шиянов та ш.
1нод1 поняття професшно! компетентносп трактують дещо звужено, акцентуючи увагу лише на знаннях, умшиях чи шших якостях осо6истост1. Так С. Дружилов характеризуе це поняття головним чином через систему знань [2, с. 28]. На його думку, професшна компетентшсть - це багатофакторне явище, яке включае систему теоретичних знань учителя ! способ!в !х використания в конкретних педагогiчних ситуащях, а також iнтегративнi показники його культури (мова, стиль спiлкувания, ввдношення до себе i свое! д1яльност1, до сум1жних областей знань та ш.).
При визначеннi професшно! компетентност е також спроби поеднати юнуюч! у педагогiчнiй теори тдходи. Для прикладу, Ю. Овод стверджуе, що професшна компетентшсть охоплюе широкий спектр характеристик професюнала: його зд!бностей, професшно-осо6ист1сних характеристик, знань, ум1нь ! навичок, ухваления ц1нн1сних основ професп, володшия засобами д1яльност1, що в сукупносп повинн1 забезпечувати яшсне ! рацiональне вирiшения професшних завдань [8, с. 103].
На нашу думку, при визначенш сутносп до^джуваного поняття доречно дотримуватися позици I. Зимньо!. Тому п1д професшною компетентнiстю майбутнього вчителя технологш ми розум!емо штегративну як1сть осо6истост1, яка формуеться в навчально-шзнавальнш та
трудовiй дiяльностi та проявляеться у здатност до результативного вирiшення стандартних i творчих задач, адекватних рiзноманiттю професiйних ситуацш фахово! дiяльностi.
Зпдно даних сучасних педагогiчних дослiджень формування професшноI компетентност майбутнiх фахiвцiв у вищих навчальних закладах необхiдно здшснювати на засадах технологiчного пiдходу, що передбачае вивчення факпв, явищ, закошв, закономiрностей у взаемозв'язку та взаемодп. Обгрунтуванню цього питання присвячено ряд публiкацiй С. Гончаренка, С. Гуревича, О. Коберника та iн. Аналiз лiтературних джерел та вивчення педагопчного досвiду свiдчить, що найчастiше на заняттях у вищих навчальних закладах використовуються новi iнформацiйнi та проектш технологи.
Прикладом технолопзаци освiти е впровадження у процес трудового навчання учнiв 5-11 класiв (навчання технологш) проектно-технологiчного тдходу. При цьому необхвдно зазначити важливу роль колективу науковщв пiд керiвництвом професора О. Коберника [5], ям запропонували структуру творчих проекпв учнiв i визначили етапи !х виконання на уроках техшчних i обслуговуючих видiв працi. Подальший розвиток цей пiдхiд знайшов у нових програмах трудового навчання школярiв 5-9 класiв (редакцiя 2010 р.) та у процеа навчання старшокласнишв технологiй (рiвень стандарту, академiчний рiвень, профiльна пiдготовка).
Проте, якщо трудове навчання вже впродовж дек1лькох рошв здiйснюеться у процесi виконання школярами рiзних типiв проекпв, то при шдготовщ майбутнiх учителiв технологiй метод проект використовуеться недостатньо. На заняттях iз дисциплш, передбачених навчальними планами, на основi проектного тдходу розв'язуються тшьки окремi завдання. Опитування студешв засвiдчило, що лише близько 11 % майбутшх учителiв виконували проекти на заняттях в унiверситетi (за виключенням занять iз основ проектування та методики трудового навчання, на яких е обов'язковим виконання бодай одного проекту).
Таким чином, можна констатувати, що майбутш вчителi у процес навчання виконують фактично лише проекти, спрямоваш на !хню безпосередню пiдготовку до керiвництва розробкою проекпв на уроках трудового навчання чи технологш у середнш школi.
Сучасне реформування навчального процесу у вищш школi вимагае широкого впровадження особиспсно орiентованих технологiй. На нашу думку, з щею метою на iнженерно-педагогiчних факультетах доречно використовувати у першу чергу проектну та сучаснi шформацшно-комушкативш технологи.
В Украш та зарубiжних кра!нах нагромаджено достатнiй досвiд проведення навчальних занять у ВНЗ за проектною технологiею. При цьому часто рекомендують дотримуватися таких основних етатв проектування [6]: визначення теми та цшей проекту, планування роботи, збирання необхiдноI шформацп, аналiз шформацп та висунення гiпотез, обговорення способiв виршення проблеми, аналiз одержаних даних, оформлення результатiв, захист та оцiнювання проекту.
1снують й iншi пiдходи до реалiзацil проектно1 технологи у вищих навчальних закладах. Наприклад, у до^дженш А. Ахулково1 пропонуеться майбутнiм педагогам виконувати проект, який складаеться зi вступу, двох роздiлiв, висновк1в i додатшв [1, с. 123]:
- У встут студенти розкривають сутнiсть навчально1 дисциплiни, II мету та завдання, мюце у системi пiдготовки фахiвцiв у навчальному закладi.
- У першому роздiлi - обгрунтовують тему; розкривають структуру вивчення навчальноI дисциплши, мiжпредметнi зв'язки та зв'язки мiж окремими темами курсу; формулюють мету; пропонують оптимальнi шляхи вирiшення завдань кожного етапу навчання. При цьому визначають шформацшне наповнення навчального матерiалу, особливостi спiльноI дiяльностi учнiв та вчителя, способи управлшня п1знавальною дiяльнiстю учнiв.
- У другому роздш - пропонують розробленi структурно-лопчш схеми органiзацiI вивчення теми, технолопчт карти, як1 включають граф вивчення теми, специфжацш, матрицi мiжпредметних та внутршньопредметних зв'язк1в, плани проведення навчальних занять рiзних тип1в.
- У висновках - висвилюють особливостi реалiзацiI навчального процесу.
- У додатках - пропонують сукупнють контрольних тестових завдань, згрупованих за варiантами для об'ективноI оцiнки засвоення змiсту вибрато^' теми.
1нший приклад виконання студентами творчого проекту на заняттях методики трудового навчання наведено у статл «Реалiзацiя компетентнiсного пiдходу в процеи навчання майбутнiх
учител!в проектувания виро61в» [11]. Проект розроблено з дотриманням прийиято! на уроках трудового навчання структури (оргашзащйно-шдготовчий, конструкторський, технологiчний, заключний етапи).
Пропонуемо використовувати у процес реалiзацi! змюту навчальних програм дисципл1н дещо спрощену структуру проектiв. У якост1 основних етатв можна виокремити:
1. Етап оргашзаци та планування д1яльност1 (виб!р i усвiдомления тематики проекту, визначення кола завдань, як1 необхiдно виконати, складання орiентовного плану роботи, визначення основних джерел шформаци, розпод1л завдань м1ж членами групи).
2. Етап теоретичного досл!дження (визначення сутност1 проблеми, пошук iнформацi! щодо можливих шлях1в !! вирiшення, обгрунтувания та виб!р оптимальних варiантiв виконания окремих завдань).
3. Етап практично! реал!зацп та дидактичного забезпечення (розробка календарно-тематичних та ш. планiв, конспектiв уроков р1зних титв, тестових батарей, пiзнавальних карток для оргашзаци штерактивно! роботи та використания шших технологш навчання; виконания шструкцшних ! технологiчних карт; розробка комп'ютерних презентацш тощо).
4. Заключний етап (шдготовки звшв, захист проекту).
Запропонована структура проектiв е орiентовною. Вважаемо недоречним пропонувати студентам строго визначений структуру, що дозволить !м проявити iндивiдуальнi якост1, творчий потенцiал ! самостiйно визначити складовi проекту.
Безумовно, недоречним е ! виконания проекпв з ус1х тем навчальних дисциплш. У першу чергу, це пояснюеться складнiстю iнформацiйного забезпечения майбутнiх учител!в п1д час проведения занять ! недостатнiм обсягом часу аудиторних занять для виршення значно! к1лькост1 питань. Ь цих же причин навчальш проекти неможливо реалiзувати лише на навчальних заняттях i значну частку завдань необх!дио розв'язувати у позааудиторний час за рахунок годин для самостшно! та шдив^ально! роботи.
Для прикладу, спираючись на розроблену колективом авторiв (О. Коберник, В. Сидоренко, Г. Терещук, В. Галай програму курсу «Теорiя i методика навчання технологи» (2011 р.) можна запропонувати студентам виконати на заняттях 1з методики навчання технологш (методики трудового навчання) так проекти:
1. Д!агностика навчальних досягнень учшв з технологш.
2. Вступний урок технологiй.
3. Методика навчання учшв проектувания вироб!в.
4. Методика вивчення у 5-9 класах конструкц1йних матерiалiв.
5. Методика навчання учшв 5-9 клаив основам техшчно! графiки.
6. Методика навчання учшв 5-9 клаив технологи обробки конструкц1йних матерiалiв.
7. Методика ознайомлення учн1в 5-9 клаив 1з основами техшки.
8. Методика вивчения вар!ативних модул1в у 5-6 класах
9. Методика вивчения вар!ативних модул1в у 7-9 класах.
сл1д також врахувати, що окремi проекти (№№ 1-3) е обов'язковими для виконания вима майбутшми вчителями, 1нш1 - доречно виконувати за !хн1м вибором. Таким чином, кожний студент у процеа вивчення навчального предмету повинен виконати чотири проекти.
Оптимальними формами виконания проекпв е шдив^альна чи парна, осшльки заияття з методики навчання технологш проводяться у шдгрупах (лабораторно-практичш заияття) з в1дносно невеликою кшьшстю студентiв. Такий п1дх1д сприятиме !хнш п1дготовц1 до органiзацi! процесу розробки проектiв на уроках трудового навчання ! технологiй у загальноосвiтнiй школ1. Групова форма виконания проекту може використовуватися лише в окремих випадках.
Реал!защя навчальних завдань шляхом виконания проекпв вимагае об'ективного оцiнювания, яке зг1дно вимог кредитно-трансферно! системи навчания сл1д здшснювати за 100-бальною шкалою. А осшльки на сьогодш склалася дещо парадоксальна ситуащя, й у вищих навчальних закладах Укра!ни майбутнш вчитель нав!ть 1з одного i того ж предмету виконуе р1зну шльшсть практичних чи лабораторно-практичних ро61т, проекпв, то ушверсальну шкалу оцiнювания запропонувати неможливо. Кожний викладач вимушений розробляти власну шкалу, яка б враховувала максимальну к1льк1сть балiв, набрану шд час поточного контролю
(вiдпoвiдi на заияттях, зaхиcти лaбopaтopнo-пpaктичних poбiт тoщo), викoнaния пpoeктiв та шдивщуальних нaвчaльнo-дocлiдницьких poбiт, пiдcyмкoвoгo кoнтpoлю.
За викoнaния кoжнoï лaбopaтopнo-пpaктичнoï po6oto та кoжнoгo пpoeктy cтyдeнт мoжe «нaбpaти» лишe пeвнy (зaздaлeгiдь визнaчeнy виклaдaчeм) кiлькicть бaлiв. Щoб узшдити ïï з oцiнкoю за 100-бaльнoю шкaлoю, cлiд викopиcтaти кopeктyючi кoeфiцieнти. Haпpиклaд, якщo мaкcимaльнa oцiнкa за викoнaння пpoeктy cклaдae 10 батв, тo викopиcтoвyeмo кoeфiцieнт 0,1.
Для oцiнювaння cклaдoвих чacтин та ^oeray в цiлoмy викopиcтoвyeмo зaгaльнoпpийиятi Rprnepn:
- пoвнoтa poзкpиття змicтy;
- лoгiчнa пocлiдoвнicть poзкpиття мaтepiaлy;
- oбгpyнтoвaнicть викopиcтaних тeхнoлoгiй, фopм, мeтoдiв, пpийoмiв poбoти;
- нoвизнa poзpoбки;
- твopчий пiдхiд;
- яккть i ecтeтичнicть викoнaния дoкyмeнтiв;
- го^лания на викopиcтaнi джepeлa;
- гpaмoтнicть (дoтpимaния мoвних нopм);
- тeхнiчнe oфopмлeния poбoти та вiдпoвiднicть cтaндapтaм.
Зaвчacнe oзнaйoмлeния cтyдeнтiв iз кpитepiями oцiнювaния e oбoв'язкoвим i пoзитивнo впливae на poзвитoк caмocтiйнocтi, caмooцiнки i caмoкoнтpoлю, зaбeзпeчye пpoзopicть i oбгpyнтoвaнicть oцiнки.
Пpoвeдeнe дocлiджeння дoзвoляe cфopмyлювaти тaкi виcнoвки:
1. Фopмyвaння пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнiх yчитeлiв тeхнoлoгiй e бaгaтoплaнoвим i бaгaтocтpyктypним пpoцecoм, щo вимaгae вдocкoнaлeния змюту i тeхнoлoгiй пiдгoтoвки фaхiвцiв.
2. Одним зi шляхiв фopмyвaния пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнiх yчитeлiв e peaлiзaцiя пpoeктнoгo пiдхoдy, викoнaння piзних титв пpoeктiв пiд чac ayдитopних занять та у ^o^ci caмocтiйнoï й iндивiдyaльнoï poбoти, зoкpeмa з мeтoдики навчания тeхнoлoгiй, дo пpoeктyвaния виpoбiв cycпiльнo кopиcнoгo пpизнaчeния тoщo.
3. Спшьна дiяльнicть cтyдeнтiв i виклaдaчiв на piзних eтaпaх пpoeктyвaння c^rarae пiдгoтoвцi мaйбyтнiх yчитeлiв дo pea^a^ï пpoeктнo-тeхнoлoгiчнoгo пiдхoдy на ypoкaх тeхнoлoгiй (тpyдoвoгo навчания).
Пoдaльшoгo дocлiджeння вимагають cклaдoвi eлeмeнти пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтньoгo вчитeля тeхнoлoгiй, ïï змicтoвi хapaктepиcтики та ocoбливocтi вимipювaния, iншi питания.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ахyлкoвa А. И. Тeхнoлoгии фopмиpoвaния пpoфeccиoнaльнoй кoмпeтeнтнocти будущих пpeпoдaвaтeлeй пeдaгoгичecкoгo кoллeджa: диc. ... канд. тед. наук:03.00.08 / Ахултева Анacтacия Ивaнoвнa. - Оpeл, 2004. - 197 c.
2. Дpyжилoв С. А. Пpoфeccиoнaльнaя кoмпeтeнтнocть и пpoфeccиoнaлизм пeдaгoгa: пcихoлoгичecкий пoхoд / Дpyжилoв С. А. // Сиб^^ Филocoфия. Обpaзoвaниe: научж>-пyблициcтичecкий альманах. - Hoвoкyзнeцк, 2005. - Вып. 8. - С. 2б-44.
3. Зимняя И. А. Общая культа и coциaльнo-пpoфeccиoнaльнaя кoмпeтeнтнocть чeлoвeкa / И. А. Зимняя // Интepнeт-жypнaл <ö^oc». - 200б. - 4 мая. - Peжим дocтyпa к жypнaлy: http://www.eidos.ru/journal/200б/0504.htm
4. Кoмпeтeнтнicний шдхвд у cyчacнiй ocвiтi: cвiтoвий дocвiд та yкpaïнcькi пepcпeктиви: бiблioтeкa з ocвiтньoï пoлiтики / Бiбiк H. M., Baщeнкo Л. С., Лoкшинa О. I. та iн.; тд заг. peд. О. В. Овчapyк. -К.: К.1.С., 2004. - 112 c.
5. Meтoдикa тpyдoвoгo навчання: пpoeктнo-тeхнoлoгiчний пiдхiд: навч. ж>мбник / Бepбeц В. В., Дyбoвa H. В., Кoбepник О. M. та ш.; за заг. peд. О. M. Кoбepникa, В. К. Cидopeнкa. - Умань: СПД «^втий», 2008. - 21б c.
6. Швею пeдaгoгичecкиe и инфopмaциoнныe тeхнoлoгии в cиcтeмe oбpaзoвaния: yчeб. toco6. для cтyд. пeд. вyзoв и cиcтeмы швыш. квалиф. пeд. кaдpoв / Е. С. Пoлaт, M. Ю. Бyхapкинa, M. В. Moиceeвa, А. Е. Пeтpoв; пoд peд. Е. С. Пoлaт. - M.: Акaдeмия, 2000. - 272 c.
7. Общая и пpoфeccиoнaльнaя пeдaгoгикa: yчeб. пocoб. для cтyдeнтoв, oбyчaющихcя пo cпeциaльнocти «Пpoфeccиoнaльнoe oбyчeниe»: в 2-х книгах / ж>д peд. В. Д. Cимoнeнкo, M. В. Peтивых. - Бpянcк: Изд-вo Бpянcк. гoc. yнивepcитeтa, 2003. - Кн. 1. - 174 c.
8. Овод Ю. Професшна компетентшсть сощального педагога в контекст! використания засобгв дистанцшного навчання / Юл1я Овод // Ысник Льв1вського ушверситету. Серiя: педагогiка. - 2009. - Ч. 2. - С. 101-110.
9. Педагогика: учеб. пособ. для студентов пед. учебных заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1997. - 512 с.
10. Теорш i методика навчання технологи: програма для педагопчних навчальних закладов / укл. О. М. Коберник, В. К. Сидоренко, Г. В. Терещук, В. М. Галай. - К.: Науковий св1т, 2011. - 19 с.
11. Туранов Ю. О. Реалiзацiя компетентшсного п1дходу в процес навчання майбутнiх учителiв проектувания виро61в / Туранов Ю. О., Дутка А. В. // Шуков1 записки Тернопшьського нацiонального педагогiчного ушверситету. Серiя: педагогiка. - 2007. - № 2. - С. 9-14.
УДК 378.011.31:744.32
В. В. МОШТУК
КУЛЬТУРНО-ОСВ1ТНШ ПРОСТ1Р ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й I КРЕСЛЕННЯ
Зроблено аналiз пiдходiв до простору як фтософськог категорп, визначено спiввiдношення понять «простiр» i «середовище» в освтньому аспектi, виявлено зв'язки мiж базовыми поняттями в просторовому вимiрi. Подано авторське трактування поняття «проектно-технологiчна культура». До^джено структуру й динамк культурно-освтнього простору ВНЗ як теоретико-методологiчного феномена сучасног моделi формування проектно-технологiчноi культури вчителя технологш i креслення. Розкрито умови, змiстовi етапи та фази формування ПТК студента в умовах культурно-освтнього простору ВНЗ.
Ключовi слова: с^окультурний простiр, культурно-освтнт простiр, проектно-технологiчне середовище, проектно-технологiчна культура.
В. В. МОШТУК
КУЛЬТУРНО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО ВУЗА КАК ВАЖНЫЙ ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ И ЧЕРЧЕНИЯ
Проведен анализ подходов к пространству как философской категории, определено соотношение понятий «пространство» и «среда» в образовательном аспекте; обнаружены связи между базовыми понятиями в пространственном измерении. Представлена авторская трактовка понятия «проектно-технологическая культура». Исследовано структуру и динамику культурно-образовательного пространства вуза как теоретико-методологического феномена современной модели формирования проектно-технологической культуры учителя технологий и черчения. Раскрыты условия, смысловые этапы и фазы формирования ПТК студента в условиях культурно-образовательного пространства ВНЗ.
Ключевые слова: социокультурное пространство, культурно-образовательное пространство, проектно-технологическая среда, проектно-технологическая культура.
