Formation of photosynthetic potential and photosynthetic productivity by cultural arms Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

AGRICULTURAL SCIENCES

ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ТА ФОТОСИНТЕТИЧНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1 ПОС1ВАМИ КОНЮШИНИ ЛУЧНО1

Забарна Т.А.

Кандидат альськогосподарських наук, старший науковий ствробтник кафедри землеробства, грунтознавства та агрохiмii] факультету

агронома та лiсiвництва, Вiнницький нацюнальний аграрний утверситет

FORMATION OF PHOTOSYNTHETIC POTENTIAL AND PHOTOSYNTHETIC PRODUCTIVITY

BY CULTURAL ARMS

Zabarna T.

Candidate of Agricultural Sciences,

Senior Research Fellow, Department of Agriculture, Soil Science and Agrochemistry, Faculty of Agronomy

and Forestry, Vinnytsia National Agrarian University

Анотащя

В статп висвгтлено результата дослщжень, за якими було встановлено, що внесения в передпоавну культиващю фосфорно-калшного мшерального удобрення при вирощуванш сорпв конюшини лучно! в щдпокривних посiвах забезпечило оптимальнi умови для формування фотосинтетичного потенцiалу. Умови, що склалися за перiод вегетацл, травосто!в конюшини лучно! протягом другого року життя забезпечили фотосинтетичний потенщал на рiвнi 2,024-2,139 млн.м2. дiб/га, а в третьому роцi життя щ показники становили 1,342-1,478 млн.м2. дiб/га.

Оптимiзацiя умов мiнерального живлення конюшини лучно! за рахунок внесення в передпоавну культивацiю мiнеральних добрив у нормi Р60К90 в поеднанш з iнокуляцieю насiння штамом бульбочкових бактерш, сприяла формуванню максимальних показнишв фотосинтетично!' продуктивностi.

Abstract

The article highlights the results of studies, which found that the introduction of pre-sowing cultivation of phosphorus-potassium mineral fertilizer when growing varieties of clover meadow in under cover crops provided optimal conditions for the formation of photosynthetic potential. Conditions developed during the growing season, grass clover meadows during the second year of life provided photosynthetic potential at the level of 2,024-2,139 million m2. days / ha, and in the third year of life, these figures amounted to 1,342-1,478 million m2. days / ha.

Optimization of the mineral nutrition conditions of clover meadow due to the introduction of pre-sowing cultivation of mineral fertilizers in the norm P60K90 in combination with seed inoculation with a strain of tuber bacteria, contributed to the formation of maximum photosynthetic productivity.

Ключов1 слова: конюшина лучна, сорт, iнокуляцiя, фотосинтез, фотосинтетична продуктившсть, фотосинтетичний потенщал.

Keywords: meadow clover, variety, inoculation, photosynthesis, photosynthetic productivity, photosynthetic potential.

Фотосинтез е основним процесом створення оргашчно! продукци в природi шляхом перетво-рення сонячно! енерги на енерпю хiмiчних зв'язшв оргашчних сполук [1].

Врожайнють уах рослин визначаеться, пере-дуам, величиною, розмiрами та продуктивнютю роботи фотосинтетичного апарату, який вегетацш-ного перiоду повинен якомога швидше досягти оптимально! форми та розмiру. Основним чинником, що регулюе площу асимiляцiйно! поверхш рос-лини, е !! поживний режим. Тому за вегетацiйний перюд необхiдно створювати найбiльш сприятливi умови живлення, щоб рослини змогли забезпечити формування оптимально! площi листового апарату для проходження ефективно! фотосинтетично! дiя-льностг Ничипорович А. О. вважае, що висока продуктившсть альськогосподарських культур досяга-еться за умови, якщо фотосинтетичний потенцiал

поаву становить не менше як 2 млн. м2/га на про-тязi кожних 100 дшв вегетацй' рослин, до такого ж висновку дшшли зарyбiжнi науковщ [2,4,6].

Дослiдженнями наyковцiв 1нституту rapMiB та сiльського господарства Подiлля НААН Укра!ни встановлено, що максимально! величини фотосинтетичного потенцiалy конюшини лучно! пвдпокри-вних посiвiв вiдзначаються травосто! першого року використання або другого року життя на перюд фаз бутошзацп-цвтння при найвищш (10 млн. шт./га) нормi висiвy насiння покривно! культури i середнiй нормi конюшини лучно! у безпокривних поавах. За таких умов фотосинтетичний потенщал травосто!в коливався в межах 3,17-3,76 млн. м2 дiб/га, [3,5].

Бiомаса рослин майже на 75% складаеться i3 продyктiв фотофiксацi!' вуглекислого газу з атмос-фери i лише на 25% - з поглинутих мшеральних ре-човин. Але грунтове та повггряне живлення дуже

TicHO B3aeMonoB'a3aHi b MeTa6oni3Mi pocnHH, i ogHH пpoцеc 6e3 iHmoro He Big6yBaeTbca. 3a paxyHOK B3a-eMogii' цнх пpoцeciв b opraHi3Mi pocnHH Big6yBaeTbca HH3Ka nocnigoBHHx nepeTBopeHb, b pe3ynbTaTi chkhx yTBopwwTbca TaKi penoBHHH, hk: ByrneBogu, aMiHO-KHcnoTH, 6inKH, ®Hpu Ta iHmi, HKi, 6e3yMOBHO, i Ma-wTb BnnHB Ha ^opMyBaHHa ypo®an cinbcbKorocno-gapcbKHx KynbTyp. iHTeHCHBHicTb $OTOCHHTe3y poc-nHH 3yMOB^eHa hk BHyTpimHiMH oco6nHBocTHMH KynbTypu hh copTy (BMicT xnopo^iniB, mnaxu 3acBO-ghhh ByrneKucnoro ra3y 3a TunoM C3 a6o C4), TaK i yMoBaMH goBKinna (iHTeHcuBHicTb coHHHHoro cBirna, 3a6e3neneHicTb Bonorow Ta eneMeHTaMH rpyHToBoro ®HBneHHH, TexHonoriHHHMH npunoMaMH gornagy 3a nociBaMH). OgHaK cnig Big3HaHHTH, ^o 3aranbHa npo-gyKTHBHicTb pocnHH 3ane®HTb He nume Big iHTeHcuB-HocTi $oTocuHTe3y, a h Big cniBBigHomeHHH Mi® npo-qecaMH acHMinaqii Ta gecHMinaqii, Big e^eKTHBHocri Ta cnpaMoBaHocTi BHKopucTaHHH cuHTe3oBaHux opra-HiHHux cnonyK. y qinoMy npogyKTHBHicTb nociBy bh-3HanaeTbca onTHManbHHM po3bhkom ^oTocuHTeTHH-Horo anapaTy KynbTypHux pocnHH, TpuBanicTw ixHboi вeгeтaцii' Ta nogoB®eHHHM aKTHBHoro ^yHKqioHy-BaHHH oKpeMux opraHiB, 3oKpeMa nucra hk ocHoBHoro opraHa $oTocuHTe3y. 3a TBepg®eHHHM Ä Pa6nyHa HucTa npogyKTHBHicTb $oTocuHTe3y Bigo6pa®ae npu-6aBKy 3aranbHoi 6ioMacu pocnHH 3a neBHHH npoMi®oK Hacy BigHocHo noKa3HHKa cepegHboi nno^i nucTKiB 3a qen caMHH nepiog i BHpa®aeTbca b r/go6y/M2 [1].

3Ba®awHH Ha pag gocnig®eHb, nonepegHix Hay-кoвцiв, 6yno npoBegeHo gocnig®eHHH Ta 3a oTpuMa-hhmh pe3ynbTaTaMH cnig BigMiTHTH, ^o Ha $opMy-BaHHH noKa3HHKiB ^oTOcHHreTUHHoro noTeHqiany TpaBocToiB KoHwmHHH nyHHoi gpyroro i TpeTboro po-kIb BereTaqii neBHow Mipow MaTH BnnHB BapiaHTH ygo6peHHH Ta copToBi oco6nuBocTi gocnig®yBaHux KynbTyp, i b MeHmin Mipi - Big cnoco6y Bupo^yBaHHH TpaBocrow.

ToMy cnig BigMiTHTH, ^o Ha MoMeHT BigHoB-neHHH BecHHHoi BereTaqii go HacTaHHH yKicHoi cTHr-nocTi, ^oTocHHTeTHHHHH noтeнцian TpaBocToiB ko-HwmuHH nyHHoi 6yB 3HaHHo bh^hm, y nopiBHHHHi 3 HacoM BigpocTaHHH TpaBocroro - gpyrun yKic.

Bupo^yBaHHH KoHwmHHH nyHHoi copTy CnapTa y gpyroMy poцi ®htth 3a6e3nenuno ^opMyBaHHH no-Ka3HHKiB ®n Ha KoHTponbHoMy Bapiami b Me®ax 1,087-1,097 MnH.M2 gi6/ra - Ha MoMeHT nepmoro yKi-cHoro nepiogy Ta 0,408-0,414 MnH.M2 gi6/ra цi noKa3-hhkh BigMineHi b gpyroMy yKicHoMy nepiogi.

Ha BapiaHTi i3 3acTocyBaHHHM nepegnociBHoi iHoKynaqii HaciHHH cnpuano ToMy, ^o 3a nepmun Mi®yKicHHH nepiog noKa3HHKH ®n gna copTy CnapTa 6ynu b Me®a® 1,109-1,110 MnH.M2 gi6/ra, a Ha nepiog gpyroro - 0,413 MnH.M2 gi6/ra.

Ha BapiaHTi 3 BHKopucTaHHHM $oc$opHo-Kanin-Horo ygo6peHHH (P60K90) 3 npoBegeHHHM nepegnociBHoi o6po6KH HaciHHH KoHwmHHH nyHHoi rnoKynaHTOM 3a6e3neHHno ^opMyBaHHH noKa3HHKiB ^oTocuHTeTH-HHoro noTeHqiany b nepiog BigHoBneHHH BereTaqii -nepmHH yKic b Me®ax 1,484-1,490 MnH.M2 gi6/ra, a b nepiog BigpocraHHH TpaBocTow Ha Hac npoBegeHHH gpyroro yKocy Ha piBHi 0,538-0,534 MnH.M2 gi6/ra,

BigTaK b ^noMy 3a BereTaqiw cKnagano 2,022-2,024 MnH.M2 gi6/ra.

npu BHKopucTaHHi N60P60K90 b nepegnociBHy KynbTHBaqiw 3 npoBegeHHHM nepegnociBHoi iHoKyn^ii' HaciHHH noKa3HHKH ^oTocuHTeTHHHoro noTeH^any TaKo® 6ynu Ha gocuTb BucoKoMy piBHi. TaK b nepmoMy yKicHoMy nepiogi bohh cKnaganu 1,331-1,350 MnH.M2 gi6/ra, a b gpyroMy - 0,481-0,489 MnH.M2 gi6/ra.

noKa3HHKH ^oTocuHTeTHHHoro noтeнцiany TpaBocToiB KoHwmHHH nyHHoi copTy AHiTpa 6ynu nopiB-hhho bh^hmh, Hi® y CnapTH, ^o Mo®Ha noB'a3aTH i3 6ionoriHHow xapaKTepucTHKow Ta oco6nuBocTHMH copTy.

HaHHH®Hi noKa3HHKH ^oTocuHTeTHHHoro noTeH-цiany TpaBocToiB KoHwmHHH nyHHoi AHiTpu, 6ynu BigMineHi Ha KoHTponbHoMy BapiaHTi. B nepiog BigHo-BneHHH BereTaqii' go MoMeHTy nepmoro yKocy ®n cTa-hobhb 1,151-1,162 MnH.M2 gi6/ra, 3a nepiog Bigpoc-TaHHH TpaBocTow to6to go gpyroro yKocy - 0,4330,438 MnH.M2 gi6/ra, ^o b cyMi 3a BereTaqiro pocnHH cTaHoBuno 1,584-1,600 MnH.M2 gi6/ra.

npoBegeHHH nepegnociBHoi o6po6KH HaciHHH KoHwmHHH nyHHoi iHoKynaHToM copTy AHiTpa cnpuano ToMy, ^o b nepiog BigHoBneHHH BereTaqii - nepmun yKic ®n cTaHoBHB 1,170-1,178 MnH.M2 gi6/ra, a 3a nepiog BigpocTaHHH TpaBocTow - gpyrun yKic noKa3-hhkh ^oTocuHTeTHHHoro noTeHqiany 6ynu b Me®ax 0,434-0,437 MnH.M2gi6/ra, ^o b cyMi 3a BereTaqiw cKnagano 1,608-1,612 MnH.M2 gi6/ra.

Bupo^yBaHHH TpaBocTow KoHwmHHH nyHHoi copTy AHiTpa i3 BHKopucTaHHHM y nepegnociBHy Ky-nbTHBaqiw P60K90 y noegHaHHi 3 nepegnociBHow o6-po6Kow HaciHHH 3a6e3nenuno $opMyBaHHH ®n pa3oM 3a BereTaqiw b Me®ax 2,137-2,139 MnH.M2 gi6/ra. npu qboMy b nepmoMy yKicHoMy nepiogi noKa3HHKH ®n cKnaganu - 1,564-1,570 MnH.M2 gi6/ra, a 3a gpyrun yKicHHH nepiog qi noKa3HHKH carHynu nume 0,5690,573 MnH.M2 gi6/ra.

BuKopucTaHHa noBHoro MiHepanbHoro ygo6-peHHH 3 HopMow N60P60K90 b nepegnociBHy KynbTHBa-qiw Ta npu npoBegeHHi nepegnociBHoi iHoKynaqii Ha-ciHHH, ^oTocHHTeTHHHHH noTeHqian TpaBocToiB KoHwmHHH nyHHoi copTy AHiTpa b gpyroMy poqi ®htth, 6yB Ha piBHi 1,405-1,425 - 3a nepiog BigHoBneHHH Be-reTaqii - nepmun yKic Ta BignoBigHo 0,508-0,515 MnH.M2 gi6/ra 3a nepiog BigHoBneHHH BereTaqii - gpy-rHH yKic.

Ha TpeTin piK ®htth npu 6e3noKpuBHoMy cno-co6i Bupo^yBaHHH o6ox copTiB KoHwmHHH nyHHoi, noKa3HHK ®n b nepiog BigHoBneHHH BereTaqii - nep-mHH yKic, Ha KoHTponbHoMy BapiaHTi 6e3 go6puB Ta npoBegeHHH iHoKynaqii 6yB y Me®ax 0,788-0,861 MnH.M2 gi6/ra, a b nepiog BigpocTaHHH TpaBocTow go gpyroro yKocy cTaHoBHB BignoBigHo 0,247-0,278 MnH.M2 gi6/ra (Ta6n. 1).

Bupo^yBaHHH TpaBocTow KoHwmHHH nyHHoi Ha $oHi 6e3 go6puB i3 3acTocyBaHHHM iHoKynaqii HaciHHH cnpuano ToMy, ^o ®n b nepmoMy yKicHoMy nepiogi cTaHoBHB 0,810-0,884 MnH.M2 gi6/ra, a b gpyroMy -0,254-0,279 MnH.M2 gi6/ra, ^o b cyMi 3a BereTaqiw BignoBigHo cTaHoBuno 1,064-1,164 MnH.M2 gi6/ra.

Таблиця1

Показники фотосинтетичного потенщалу травостоТв конюшини _лучноТ третього року життя, млн.м2 дiб/га__

Сорти Вaрiaит удобрення Спосiб вирощування Ввдновления вегетацп - Ввдростання травостою - В сyмi за вегетащю

перший ушс другий ушс

Без добрив та безпокривний 0,788 0,247 1,035

шокуляцп пвдпокривний 0,796 0,248 1,044

Без добрив з безпокривний 0,810 0,254 1,064

Спарта шокулящею (фон) пвдпокривний 0,811 0,255 1,066

Фон + Р60К90 безпокривний 1,033 0,306 1,339

пвдпокривний 1,038 0,305 1,342

Фон + N«^<^90 безпокривний 0,940 0,278 1,218

пвдпокривний 0,961 0,286 1,246

Без добрив та безпокривний 0,861 0,278 1,139

iнокуляцi! пвдпокривний 0,880 0,278 1,159

Без добрив з безпокривний 0,884 0,279 1,164

Анпра шокулящею (фон) пвдпокривний 0,888 0,281 1,168

Фон + Р60К90 безпокривний 1,132 0,345 1,476

пвдпокривний 1,141 0,337 1,478

Фон + N«^<^90 безпокривний 1,026 0,311 1,337

пвдпокривний 1,052 0,317 1,369

На перiод вщновлення вегетацп - перший ук1с, показники фотосинтетичного потенщалу травос-то!в конюшини лучно!, що вирощувалася з викори-станням у передпосiвну культивацiю мшерального живлення з нормою Р60К90 та проведениям шокуляцп насiння становили: 1,033-1,132 млн.м2 дiб/га, та в перюд вiдростания травостою - другий ук1с -0,306-0,345 млн.м2 дiб/га, що сумарно складало 1,339-1,476 млн.м2 дiб/га.

Використання повно! норми мiнерального до-брива (N6oР6oК9o) на варiантах iз проведенням пе-редпоавно! шокуляцп насiния, сприяло форму-ванню показнишв фотосинтетичного потенцiалу в сумi за вегетащю 1,218-1,337 млн.м2 дiб/га. Час-тина, а саме: 0,940-1,026 млн.м2 дiб/га припадае на момент першого укосного перiоду, тодi як за другий ушсний перiод цi даш були в межах - 0,278-0,311 млн.м2 дiб/га.

Вирощування травостою сорпв конюшини лучно! пвд покривом ячменю ярого без використання мшеральних добрив на контрольному варiантi за-безпечувало формування показникiв ФП за перюд вщновлення вегетацi!-перший ук1с на рiвнi 0,7960,880 млн.м2 дiб/га, за перiод вiдростания травос-тою-другий ук1с - 0,248-0,278 млн.м2 дiб/га, що сумарно за вегетащю становило 1,044-1,159 млн.м2 дiб/га.

Прийом шокуляцп насшня обох сортiв конюшини лучно! забезпечив формування фотосинтетичного потенщалу сумарно за вегетащю на рiвнi 1,066-1,168 млн.м2 дiб/га, частково в першому укосному перiодi - 0,811-0,888 млн.м2 дiб/га, а решта в другому - 0,255-0,281 млн.м2 дiб/га.

Використання фосфорно-калшного удобрення (Р60К90) в передпосiвну культивацш на фонi шоку-ляцi! насшня травосто!в сортiв конюшини лучно! забезпечило ФП на перюд ввдновлення вегетацп-перший ук1с в межах 1,038-1,141 млн.м^б/га, а в

перiод вщростання травостою-другий ук1с цi показники були на рiвнi 0,305-0,337 млн.м2 дiб/га. Сумарно за вегетащю, вирощування сортiв конюшини лучно! на третш рiк життя пвд покривом ячменю ярого забезпечувало показники фотосинтетичного потенщалу в межах 1,342-1,478 млн.м2 дiб/га.

Внесення повного мшерального добрива в но-рмi ^0Р60К90 iз проведенням iнокуляцi! нaсiния, фотосинтетичний потенцiaл травосто!в конюшини лучно! був на рiвнi 0,961-1,052 млн.м2 дiб/гa в пе-рiод вiдновления травостою до першого укосу, в перюд вщростання травостою до другого укосу -0,286-0,317 млн.м2 дiб/гa, що загалом за вегетащю становило 1,246-1,369 млн.м2 дiб/гa.

За результатами проведених дослвджень було вiдмiчено, що за рахунок внесення в передпоавну культивацш фосфорно-кaлiйних добрив у нормi Р60К90 при вирощувaннi обох конюшини лучно! за шдпокривного посiву забезпечуються нaйкрaщi умови для формування показнишв фотосинтетичного потенщалу. Завдяки умовам, що склалися в перюд вегетaцi!, i забезпечили формування травостою конюшини лучно! в другому рощ життя сприяли формуванню фотосинтетичного потенщалу у межах 2,024-2,139 млн.м2 дiб/гa, та ввдповвдно в тре-тьому роцi життя травостою - 1,342-1,478 млн.м2 дiб/гa.

Анaлiзуючи залежносл фотосинтетично! дiя-льностi травосто!в конюшини лучно!, ощнюемо фо-тосинтетичну продуктившсть посiвiв, яка мае важ-ливе науково-практичне значення, оскiльки показуе на частину утворено! господaрсько-цiнно! струк-тури врожаю, тобто сухо! речовини у розрахунку на 1000 одиниць фотосинтетичного потенщалу.

За результатами проведених експеременталь-них дослвджень було встановлено, що фотосинтетична продуктившсть посiвiв конюшини лучно! залежала як ввд рiвнiв мшерального живлення, так i

вщ способу вирощування конюшини лучно! та сор-тових особливостей культури для конкретних грун-тово-кл1матичних та погодних умов.

Вирощування сорпв конюшини лучно! без за-стосування мiнеральних добрив, при безпокрив-ному способi посiву фотосинтетична продуктившсть була 3347-3354, а в тдпокривних посiвах ввд-повiдно на рiвнi 3365-3374 г/1000 одиниць ФП (табл. 2).

Показники фотосинтетично! продуктивностi конюшини лучно! при застосуванш передпосiвно!' шокуляцп насiння становили 3368-3373 г/1000 одиниць ФП - при безпокривному способi вирощування, та 3383-3393 - при тдпокривному способi вирощування.

За безпокривного способу вирощування сорпв конюшини лучно!, при використант фосфорно-ка-лшних добрив (Р60К90) та проведеннi шокуляцп на-сiння показники фотосинтетично! продуктивносп становили 3473-3479, в той час як за пвдпокривного способу вирощування 3475-3507 г/1000 одиниць ФП.

Фотосинтетична продуктившсть конюшини лучно! другого року життя, при внесенш в передпо-авну культивацiю N60P60K90 з проведенням шокуляцп насшня, в безпокривних поавах становила 3406-3418 г/1000 одиниць ФП, а в тдпокривних -3418-3429 г/1000 одиниць ФП.

Таблиця 2

Фотосинтетична продуктившсть травостоТв конюшини лучноТ другого року життя,

Сорт Удобрения Споаб вирощування Ввдновлення вегетацп - Вщростання травостою - Середне за вегетацш

перший укю другий ушс

Без добрив та безпокривно 2575 4134 3354

шокуляцп пвдпокривно 2575 4155 3365

Без добрив з безпокривно 2561 4185 3373

Спарта шокулящею (фон) пвдпокривно 2568 4197 3383

Фон + Р60К90 безпокривно 2602 4357 3479

пвдпокривно 2616 4398 3507

Фон + N60P60K90 безпокривно 2537 4274 3406

пвдпокривно 2547 4289 3418

Без добрив та безпокривно 2570 4123 3347

шокуляцп пвдпокривно 2571 4177 3374

Без добрив з безпокривно 2557 4179 3368

Анггра шокулящею (фон) пвдпокривно 2579 4206 3393

Фон + Р60К90 безпокривно 2599 4348 3473

пвдпокривно 2610 4341 3475

Фон + N60P60K90 безпокривно 2536 4300 3418

пвдпокривно 2554 4305 3429

В третьому рощ життя конюшини лучно!, що вирощувалась без використання мiнеральних добрив, показники фотосинтетично! продуктивносп в середньому за вегетацш становили 3624-3632 г/1000 одиниць ФП для сорту Спарта та 3622-3627 г/1000 одиниць ФП - для сорту Анира.

Такий важливий технолопчний прийом, як пе-редпосiвна iнокуляцiя насiння конюшини лучно! забезпечуе фотосинтетичну продуктивнiсть для сорту Спарта на рiвнi 3632 г/1000 одиниць ФП - в безпокривних поавах та 3633 - в тдпокривних. Показники фотосинтетично! продуктивносп конюшини лучно! сорту Анира, що вирощувалась в безпокривних поавах, становили 3628 г/1000 одиниць ФП, в той час як в пвдпокривних поавах - 3633 г/1000 одиниць ФП.

В середньому за вегетацш, при внесенш Р60К90 на фот шокуляцп насшня конюшини лучно! фотосинтетична продуктившсть травосто!в сорту Спарта становила 3759-3786 г/1000 одиниць ФП, а в сорту Анпра - 3751-3777 г/1000 одиниць ФП.

Виявлено, що при застосуванш повного мше-рального добрива №оР6оК9о) та проведення перед-поавно! шокуляцп насшня, фотосинтетична продуктившсть травосто!в конюшини лучно! сорту Спарта становила 3708-3722 г/1000 одиниць ФП. За аналопчних умов вирощування показники фотосинтетично! продуктивносп конюшини лучно! сорту Анира становили 3700-3723 г/1000 одиниць ФП.

Таким чином було встановлено, що ошгашза-щя умов мшерального живлення конюшини лучно! за рахунок внесення в передпоавну культивацш мшеральних добрив у нормi Р60К90 в поеднанш з iнокуляцieю насiння штамом бульбочкових бакте-рiй, сприяла формуванню максимальних показни-к1в фотосинтетично! продуктивностi. Так, показники фотосинтетично! продуктивносп посiвiв конюшини лучно! становили 3475-3507 г/1000 одиниць ФП - в другому рощ життя та 3777-3786 г/1000 одиниць ФП - в третьому рощ життя.

Список лггератури

1. Рябчун Я. Фотосинтез та врожайнють зернових культур. Пропозищя - Головний журнал з питань агробiзнесу https://propozitsiya.com/ua/fotosintez-ta-vrozhaynist-zernovih-kultur

2. Ничипорович A.A. Фотосинтез и теория получения високих урожаев. - М. : Изд-во АНСССР, 1956. 330 с.

3. Шдпалий 1.Ф. Вплив норм висiву покривних однорiчних культур на формування асимiляцiйноi поверхш та величину фотосинтетичного потенцiалу травосгшв конюшини лучноi' при зрошеннi / 1.Ф. Пiдпалий, С.Е. Амонс, В.К. Шелест // Корми i кормовиробництво. 2004. Вип. 54. С. 95100.

4. Schreiber U., Schliwa W., Bilger W. Continuous recording of photochemical and non-photochemical chlorophyll fluorescence quenching with a new type of modulation fluorometer. Photosynth. Res. 1986. Vol. 10, Iss. 1-2. P. 51-62. doi: 10.1007/BF00024185

5. Сторожик Л.1., Музика О.В. Фотосинтетичний потенцiал nociBiB сорго цукрового в умовах Центрального Лicocтепу Украши. Наукoвi працi iнcтитуту бioенергетичних культур i цукрових буряшв. Вип. 25.2017.С.79-85.

6. Ничипорович А.А. Физиология фотосинтеза и продуктивность растений. Физиология фотосинтеза / под ред. А.А. Ничипоровича. Москва: Наука, 1982. С. 7-33.

НЕКОТОРЫЕ ХОЗЯЙСТВЕННО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЯКОВ ТУВЫ

Кан-оол Б.К.

Тувинский научно-исследовательский институт сельского хозяйства, младший научный сотрудник

SOME ECONOMIC AND BIOLOGICAL FEATURES OF YAKS OF TUVA

Kan-ool B.

Tuva Research Institute of Agriculture Junior Researcher

Аннотация

Представлена основная характеристика хозяйственно-полезных качеств яков, как представителей местных локальных пород животных, разводимых в экстремальных условиях Республики Тыва. Отмечается, что Республика Тыва является одним из перспективных районов по разведению высокогорных яков. При относительно несложной технологии выращивания в условиях отгонно-пастбищного животноводства, от яков получают разнообразную продукцию: молоко, мясо, кожевенно-меховое сырье, а также их используют в хозяйственных работах.

Abstract

The main characteristic of the economically useful qualities of yaks as representatives of local local animal breeds bred in extreme conditions of the Republic of Tyva is presented. It is noted that the Republic of Tuva is one of the promising areas for breeding highland yaks. With a relatively uncomplicated growing technology in the conditions of livestock grazing, various products are obtained from yaks: milk, meat, leather and fur raw materials, and they are also used in chores.

Ключевые слова: яки, яководство, ареал, продуктивные качества, продукция яководства.

Keywords: yaks, yakobstvo, range, productive qualities, yakoblast production.

Республика Тыва считается благоприятным регионом разведения местных локальных пород животных, одним из которых являются высокогорные яки. Эти животные хорошо приспособлены к суровым условиям региона, обладают выносливостью и хорошо адаптированы к круглогодовому пастбищному содержанию. Кроме того, яки отличаются крепкой конституцией и хорошим телосложением и устойчивостью к абиотическим и биотическим стрессам, в том числе различным патогенам, и мало подвержены заболеваниям [12].

На территории Тывы с общей площадью 16860,4 тыс. га основной ареал яков расположен в высокогорных районах: Бай-Тайгинский, Монгун-Тайгинский, Барун-Хемчикский и Овюрский [13].

В хозяйствах этих районов числится 11, 9 тыс. голов яков [7]. В яководческих районах Республики, где высокогорные пастбища почти не используются, в условиях малоснежных зим, без особых капитальных затрат от яков получают разнообразную продукцию. Технология содержания яков в традиционно сложившихся хозяйствах высокогорья экономична и проста, она позволяет получать продукцию сравнительно низкой себестоимостью.

Вопросам изучения хозяйственно-биологических особенностей яков в разных регионах их компактного разведения, посвящены работы многих ученых [1,4,6,8-10,11].

В настоящем сообщении нами обобщены и проанализированы данные о продуктивных качествах яков, разводимых в Республике Тыва.