CC BY
3
Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
УДК 330.47:004
ДАН1Ч B.M.1*, ШEBЧEНKO C.M.
2
1* доктор економiчних наук, професор, кафедра eKOHOMi4HOi кибернетики та прикладно! економiки,
Харкiвський нацiональний ушверситет iменi В.Н. Каразiна, e-mail: cyber.khnu@gmail.com, danichvitaly@gmail.com
2 пошукач, e-mail: rjrfleelktlee@ukr.net
ФОРМАЛ1ЗАЦ1Я ПОНЯТТЯ СОЦ1АЛЬНОГО ПРОСТОРУ СУБ'СКТА ЧЕРЕЗ ПОНЯТТЯ СОЦ1АЛЬНИХ МЕРЕЖ
Мета. Дослвдити структуру i властивостi сощального простору з позицii соцiальних мереж суб'екта, з'ясувати механiзми формування сощальних контактiв в сучасних умовах. Методика. Дослвджено поняття «сощальна мережа» з точки зору сучасного шструментарш !х створення. Механiзми формування персональноi' сощально! мережi представлено на прикладi групи «Роботам» з перелiку «друз1в» профшю. Виокремлення персонально! соцiальноi мережi суб'екта дало можливють виявити канали передавання iнформацii. Зроблено аналiз корпоративних сощальних мереж тдприемств, технологiй !х реалiзацii i особливостей функцiонування. Вивчено функщонал сучасних служб корпоративних соцiальних мереж. Проведено обстеження сощальних мереж вищих навчальних закладiв в умовах дистанцiйноi освiти, а також використання юнуючих служб соцiальних мереж вищими навчальними закладами в умовах дистанцiйноi освгги. Результати. Виявлено особливостi формування перелшу аккаунтiв в групi «Роботам» iз загального перелiку «друз1в». Дослiджено сучасний шструментарш створення сощальних мереж суб'екта, корпоративних сощальних мереж шдприемств i оргашзацш. Виокремлено фактори, якi впливатимуть на формування веб-ПСМ. Дослiджено структуру веб-КСМ, недолши i переваги використання, технологи !х впровадження. Виокремлено змши в структурах корпоративних соцiальних мереж навчальних заклащв. Наукова новизна. Робота надае визначення персонально1' соцiальноi мереж (ПСМ), веб-ПСМ, сукупног' веб-ПСМ, персошфшатора i персонiфiканта. В роботi виокремлено групи об'екпв веб-ПСМ, з'ясовано мехашзми формування веб-ПСМ, подано !х формальний опис. Розглянуто корпоративнi соцiальнi мережц дано визначення веб-КСМ, сформульовано проблеми, якi мае вирiшити пiдприемство перед впровадженням веб-КСМ. Також визначено фактори, яш впливають на формування персонально1' сощальнох' мережi. Практична значимiсть. Виокремлення веб-ПСМ актуально для задач бiзнесу, наприклад, для визначення потенцiйних покупщв, для задач виявлення ботiв, фейкових акаунпв i т.д. Результати дослвджень мають значення для iнших прикладних задач, наприклад, визначення перспектив розширення мережi, визначення напрямкiв i швидкосп розповсюдження iнформацii, сприйняття шформацп, здатносп i можливостi викривлення, перспектив передавання i взагалi, для задач прогнозування динамiки мереж спiлкування суб'ектiв. Дослвдження механiзмiв формування соцiальних контактiв важливо для формулювання порад i пропозицш щодо процесiв створення i розвитку персонально1' соцiальноi мережi пересiчного користувача, для забезпечення захисту його аккаунта i особистих даних, якi вш мiстить
Ключовi слова: персональна сощальна мережа; сторiнка соцiальноi мережi; формалiзацiя; класифiкацiя; соцiальний простiр суб'екта; персошфшатор; персонiфiкант; веб-ПСМ, сукупна веб-ПСМ, внутршня корпоративна соцiальна мережа (КСМ), внутршня веб-КСМ.
Термш «сощальна мережа» було запропоновано в 1954 рощ Дж. А. Барнесом. З тих тр змшилися засоби стлкування людей, також змшилися засоби дослщження сощальних мереж. Кардинально змшилася ситуащя 1з сощальними контактами з впровадженням 1нтернета. У людини з'явилася можливють створювати сощальш зв'язки 1з людьми без ф1зичних контакпв,
Постановка проблеми
використовуючи тшьки засоби онлайн платформ. Таю змши мають як переваги, так i недолши. Впровадження корпоративних сощальних мереж ! !х використання для потреб тдприемств ! органiзацiй, впровадження онлайн-проекпв державного р1вня, потребуе виявлення таких недолтв 1 !х усунення. Ключовою проблемою е iснування i д1яльшсть велико1 кшькосп сторшок, як1 не представляють реальних
людей. Дослщження сощальних мереж з точки зору суб'екта дозволять виявити мехашзми створення i розвитку, а в подальшому - прогнозувати процеси в сощальних мережах, виявляти джерела шформащ! та шформацшш потоки, передбачати шформацшш лавини (лавиноподiбнi iнформацiйнi потоки), моделювати структуру сощально! мережi. Особливо! актуальносп цим дослiдженням надае реальна ситуащя, яка склалася в свiтi в перюд поточно! глобально! пандеми коронавiрусно! iнфекцi! COVID-19, викликана коронавiрусом SARS-CoV-2.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш
Соцiальнi мереж1, служби соцiальних мереж е предметом дослщження багатьох наук: сощологи, антропологи, географи, соцiальнiй психологи, шформатищ та дослiдженнi органiзацiй. З точки зору шформацшних технологiй сощальш мережi вивчаються багатьма дослiдниками, наприклад, Роберт Ханнеман, Марк Риддл [16], Рональд Барт [11], Баррi Веллман [22] та шшь Особливiстю попередшх дослiджень е те, що велика увага придшяегься саме зв'язкам сощально! мереж1, динамiцi соцiально! мережi. Вивчення всiх зв'язкiв однiе! особи проводилися в соцiологi! i психологи, наприклад, вченими Barry Wellman i Scot Wortley [22]. Такий метод назвали егоцентричним або методом дослщженням особистих соцiальних мереж. Однак, бракуе робщ якi б описали таким методом мереж1, утворенi за допомогою сучасних засобiв, зокрема, за допомогою онлайн платформ 1нтернету.
Формулювання цшей статт
Мета стаггi - дати сучасш визначення соцiально! мережа Для цього потрiбно дослiдити соцiальну мережу з точки зору певно! особи - створювача мережi, формалiзувати опис сощально! мережi з точки зору персональних сторiнок
Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
(аккауипв) oci6; виокремити групи «друзiв» користувача мережi i визначити мехашзми ïx формування, дослщити використання соцiальниx мереж пiдприeмствами i оргашзащями, в тому числi вищими навчальними закладами.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Соцiальна мережа — сощальна структура, утворена iндивiдами або оргашзащями. Вона вщображае розмаïтi зв'язки мiж ними через рiзноманiтнi соцiальнi взаемовщносини, починаючи з випадкових знайомств i заюнчуючи тiсними родинними зв'язками [8].
Служба сощальних мереж (англ. social networking service) — веб-сайт або шша служба у Веб, яка дозволяе користувачам створювати публiчну або напiвпублiчну анкету, складати список користувачiв, з якими вони мають зв'язок та переглядати власний список зв'язюв i списки iншиx користувачiв. Природа та номенклатура зв'язюв може рiзнитись у залежностi вiд системи [12]. Iнодi служби соцiальниx мереж називають онлайновими соцiальними мережами.
Мережоутворюючим компонентом будь-якоï соцiальноï мережi е сторшка користувача (аккаунт, iндивiдуальний профiль). Формальне описання сторшки соцiальноï мереж було представлено в [4].
Сощальш мережi вивчалися багатьма науковцями. Наприклад, методолопчш пiдxоди щодо аналiзу сощальних мереж були дослщжеш i описаш в [16], для аналiзу даних сощальних мереж створено велику кшьюсть систем, наприклад NetworkX, prefuse, JUNG, BGL/Python, Pajek [18], розроблено математичш аспекти аналiзу соцiальниx мереж [17].
Структура сощально!' мереж^ взаемодiя учасниюв мережi вiдображаеться, зазвичай, за допомогою графiв. Формальний опис таких графiв запропонований, наприклад, в [5], де модель соцiально!' освiтньо!' мережi мюта подаеться у виглядi кортежу:
M = (1)
де А = {а1; а2,..., ап} - множина суб'екпв (areHTiB) соцiальноï мереж; V = {v1; v2, ..., vm} -множина властивостей areHTiB, причому v1 = {v11;v12, ...,v1r}, v2 = {v21,v22, ...,v2s} - множини значень властивостей; R = {r1; r2, ..., r^} - множина вiдношeнь мiж агентами сощaльноï' мeрeжi (ïx взаемозв'язок, впливи, тощо); F = {f1;f2, ...,fv} - множина дiй, як1 допускаються з агентами через змшу ïx властивостей i вiдношeнь мiж ними.
Нагадаемо, що поняття сощально! мережi, служби сощальних мереж, сайту соцiальних мереж, сервера служби сощальних мереж i програмного забезпечення соцiальних мереж треба розр1зняти. Оскшьки цей науковий напрямок з'явився вщносно недавно, то деяю автори ототожнюють службу соцiальних мереж i соцiальну мережу.
Важливим для дослщження соцiальних мереж е питання кордошв мережi. Якщо розглядати класичну мережу 1з реального життя (в рамках психологи, сощологи), то тут вщстежуеться залежнiсть вщ засобiв комушкаци, розвитку обчислювально! i комушкацшно! техшки, бо саме !х розвиток i визначае можливосп людини до сощальних взаемовщносин. Поява нового засобу комушкаци, безумовно, дае людиш можливють збшьшити кшьюсть соцiальних контактiв, а, значить - збшьшити кшьюсть суб'ектiв СМ (в сощологи i психологи !х називають акторами). Також, використання засобiв комушкаци дае змогу шдвищити частоту контакпв, напрямок i швидюсть передавання шформаци, що вкрай важливо в умовах шформацшно! вшни або для виршення задач бiзнесу та шш.
Слщ вiдзначити, що поняття контакту в сощологи та психологи мае багато значень та вщтшюв. Як правило, тд контактом розум!еться момент взаемоди м1ж суб'ектами, причому, така взаемод!я може бути вiддаленою (шформацшною) i близькою -вiзуальною, тшесною. Останню називають ф1зичним контактом. В багатьох випадках саме ф1зичн1 контакти визначають швидюсть i напрямки розповсюдження ф1зичних об'ектiв, в тому числ^ передавання в1рус1в (зараження). Вiдстеження саме ф1зичних контактiв е актуальною задачею для багатьох областей д1яльност1 людини -антитерористична боротьба, протид1я розповсюдження коронав!русу, тощо.
Для людини кордони пе! мережi, яку вш може побудувати, визначаються:
- техшчними засобами (наявшсть персонального комп'ютера, картки мобшьного оператора, наявнiсть мобшьного пристрою - смартфона, айфона тощо);
- програмними засобами (повнощнно користуватися, наприклад, Фейсбук, можна тшьки зарееструвавшись на сайп, тобто отримавши доступ до певних програмних засобiв);
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
—правилами, обмеженнями певних служб i сайпв, в тому чи^ тими властивостями, параметри яких може встановлювати сам користувач, засновник персошфшовано1' мережi, неписаними правилами спшкування, прийнятими в тiй чи шшш людськiй спiльнотi.
Соцiальна мережа, побудована людиною в будь-якiй службi (ВКонтактi,
Одноклассники, facebook i т.д.) е iдентифiкованою (персонiфiкованою).
Пояснимо це ствердження. Будь-який об'ект можна розглядати з рiзних точок зору. Наприклад, для розробника програмного забезпечення служби сощально1 мережi конкретний користувач - це веб-сторшка з даними, налаштуваннями, певною
актившстю та сукупшсть веб-сторiнок, пов'язаних iз щею сторiнкою - сторiнки iнших користувачiв, груп. Для конкретного користувача його власна мережа - це сукупнiсть «друзiв» його сторiнки, пiдписникiв, групових сторшок, на якi вiн пiдписаний; а також сукупшсть дш, яку можна виконувати, сукупнiсть
iнформацiйних зв'язкiв, канатв передачi iнформацiï, можливостi передавання шформаци. Для всiх iнших користувачiв - це сторшка з даними, якоюсь iнформацiею, яку можна або не можна побачити, можна пiдписатися, коментувати дописи,
виконувати рiзнi дiï (дати запит на додавання в друз^ шдписатися на оновлення i т.д.), спшкуватися.
Вивчення всiх зв'язкiв однiеï особи проводилися в сощологи i психологи, наприклад, вченими Barry Wellman i Scot Wortley [22]. Такий метод назвали егоцентричним або методом дослщженням особистих сощальних мереж. При використанш такого методу дослщження, людина перебувае в цен^ системи, або стае центральною особою (focal person). Однак, бракуе робщ яю б описали таким методом мереж1, утворенi за допомогою сучасних засобiв, зокрема, за допомогою онлайн платформ 1нтернету.
Персошфшащя соцiальних мереж важлива з огляду на те, що формування сталих зв'язкiв (по сутi, формування самоï мереж1) проходить по бажанню особистосп, у поеднаннi з ïï штересами, життевими прiоритетами, вподобаннями, схильностями до наслщування патернiв поведiнки,
Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
прийнятих в СМ (наприклад, деяю користувачi вважають за потрiбне ставити лайк у вщповщь або додати собi якнайбiльше друзiв i пiдписникiв, додати до друзiв вiдомих людей, тощо) - це стосуеться науки психологи. Тобто, вщ активностi особистостi залежить формування мереж1, активнiсть само! мережа Але, активнiсть користувача залежить й вщ матерiальних ресурсiв, доступних користувачу - смартфон шйновшо! моделi i старий кнопочний телефон надають рiзнi можливостi, вiдео i картинки у останньому випадку будуть розповсюджуватися менш за все, бо користувач взагат !х може не бачити. Це техшчний фактор, який впливае на формування мережi певно! особи, на властивосп ще! мережi. Такий фактор теж потрiбно враховувати.
Треба уточнити, що в данiй робот маеться на увазi така персошфшащя, яка не порушуе право аношмносп особи в мереж 1нтернет. 28 травня 2015 року Рада з прав людини ООН визнала наступне: «можливють анонiмного користування 1нтернетом i використання шифрування особистих даних i засобiв комушкаци необхiднi i повинш розцiнюватися як частина прав людини». Тобто персошфшащя не передбачае визначення прiзвища, iм'я, по-батьковi особи, И адреси або мiсця роботи. Персошфшащя мае за мету визначити i враховувати деякi психологiчнi аспекти поведшки власника профiля, його перiоди активносп, тощо при моделюваннi поведiнки i прогнозуваннi розвитку соцiальних мереж.
Введемо поняття персонiфiкованоl соцiальноl мережi (ПСМ).
ПСМ - сощальна структура, утворена певним шдивщом/суб'ектом або
оргашзащею, вщображае зв'язки
шдивща/оргашзаци з iншими iндивiдами та органiзацiями.
Iнодi служби сощальних мереж називають онлайновими соцiальними мережами. Дшсно, службами соцiальних мереж можна користуватися в будь-який час доби, незалежно вщ мiсця розташування користувача. Однак, сам користувач не може бути постшно онлайн, тому при описуванш соцiальних мереж, !х моделюваннi доречно використовувати приставку веб, так як це вказуватиме на ключову умову юнування мережi користувача: наявностi само! мережi
1нтернет, як тaкоï, нaявнiсть у користувача певних техшчних пристроïв (комп'ютера, смартфона, айфона, роутера, тощо), програмних зaсобiв (починаючи вiд опeрaцiйноï системи i закшчуючи браузером), нaявностi пщключення користувача до 1нтернет. Також, «Веб -система доступа к связанным между собой документам на различных компьютерах, подключённых к Интернету» [3], а в даному випадку йдеться саме про з'еднання двох або бшьше користувaчiв за допомогою певних шструменпв.
Персошфкатор - мережоутворююча сторiнкa iндивiдa або сторiнкa оргашзаци, пiдприeмствa.
Веб-ПСМ - соцiaльнa структура, утворена певним шдивщом або оргашзащею за допомогою онлайн платформ 1нтернету (наприклад, електронна пошта). Веб-ПСМ вщображае зв'язки шдивща або оргaнiзaцiï з шшими iндивiдaми та/або оргaнiзaцiями, а також властивосл, можливостi кожного суб'екта мереж^ включно iз пeрсонiфiкaтором - створювачем мереж1.
Тут потрiбно уточнити, що, фактично, саму Веб-ПСМ утворити може тшьки людина, а оргашзащя або пiдприемство е власником.
Пeрсонiфiкaнт - об'ект веб-ПСМ (хоча не можна сказати що повнощнний об'ект, вш може вийти з мeрeжi за власним бажанням, як i в реальному житп людина може розiрвaти вщносини, але впливати на формування мереж вiн не може, або може опосередковано). Персошфшант може виконувати визначену пeрсонiфiкaтором i службою СМ множину дш (бачити його сторшку, якщо в друзях, ставити коменти, додавати пости на сторшку, видалитися з друзiв, зателефонувати i т.д.).
Тут нагадаемо, що полiтикa майже вшх веб-служб соцiaльниx мереж е такою, що сторшки створюються за правилами: «одна сторшка - одна людина», «сторшка мiстить реальне (паспортне) iм'я, фото, вiдомостi i т.д». Однак, дeякi групи людей не можуть писати нi вiдомостi про себе, ш ставити власне iм'я, прiзвищe на сторiнцi [4]. Уточнимо, що сторшка користувача i веб-сторшка, це не одне й теж. Сторшка користувача, зазвичай, складаеться з багатьох веб-сторшок.
Перелш друзiв певного профiля складае перелш об'екпв персонiфiкованоï соцiальноï мережi. Сощальну мережу в даному випадку можна називати iMeHeM самоï мeрeжоутворюючоï сторшки. Наприклад, пeрсонiфiкована соцiальна мережа в Фейсбук «Олег Купрiенко_Facebook». Зазначимо, що вказувати за допомогою якоï служби ця мережа створена треба обов'язково, бо в рiзних службах ця мережа е рiзною.
Об'ектами персошфшовано1' веб-мереж е люди iз реального життя (тi, що входять до складу реально!' мeрeжi користувача), а також люди, яю нiколи не зус^чалися користувачу.
Всi об'екти веб-ПСМ можна подшити на групи:
- шм'я/родина/родинш стосунки (проживають разом або ш);
- сусiди;
- обслуговування/послуги (магазини, ринок, перукарня, стоматолог, послуги ЖКГ i т.д.);
- робота/навчання;
- робота/навчання члeнiв родини;
- хоб^ iнтeрeси (кружок танцiв, люди, пов'язаш iнтeрeсами i т.д.);
- випадковi знайомства.
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
B залежносп вщ певниx життeвиx обставин, склад груп змшюватиметься, aнaлiз змiн i виявлення меxaнiзмiв формування циx груп дасть можливють робити висновки про розвиток мережг Наприклад, переведення людини з однieï роботи на iншy передбaчae, що в ïï перелiкy дрyзiв з'являться контакти з ново1' роботи, а спшкування iз колегами з попередньо1' зведеться до мiнiмyмy; або -пере1'зд в нове мюто приведе до того, що перелш контaктiв майже всix груп поповниться (^м «родина»), але при цьому саме iнтернетнi дрyзi залишаться, бо вони додаш без врaxyвaння мюцерозташування. B подaльшиx дослiдженняx проведемо детальне вивчення тaкиx особливостей.
Якщо позначити персошфшанпв, пов'язaниx iз сyб'eктом родинними стосунками (family relationship) - PUfr, функщями обслуговування (services) - PUs, роботою (work) - PUw, навчанням (education) - PUe, спiльним xоббi або якимось штересами (hobby/interests) - PUh/i, випaдковиx знaйомиx (casual acquaintance) -PUca, то всi профiлi, пов'язаш певним персошфшатором у мережу, не включаючи профшь персонiфiкaторa (PUperi), складають множину:
СО N = (Р U fr U Р Us и Р Uw и Р Ue U Р Uh/i и Р иса) (2)
де CONi - множина пов'язаних профiлiв («друзiв», пiдписникiв, iнших сторiнок) певного персошфкатора.
Формула (2) враховуе те, що одна i та ж оргашзацн i при цьому жити в одному
особа може входити до декшькох груп, багатоквартирному домг
наприклад брат персошфшатора i сам Представити веб-ПСМ графiчно можна за
персошфшатор можуть працювати в однiй допомогою графа одиничного
рад1уса(рис. 1).
Рнс.1 Множина nepcoHÍ([)ÍKaHTÍB веб-ПСМ Джерело: розробка aemopie.
Cyкyпнa персональна сощальна мережа предстaвляe собою сукупнють всix персональних соцiaльниx мереж суб^кта в реальному життi, в штернеп, в iншиx платформах i утвореннях.
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
Сукупна веб-ПСМ (Web-PSNs(personal social networks)) суб'екта складасться Í3 сукупносп веб-ПСМ дано! людини в рiзних службах i сайтах.
^еЬ- = ((Р^, СОМх), (Р^2, ..., (Р^п, СОМп)) (3)
де п - кiлькiсть персональних сощальних мереж, яю створила людина в рiзних веб-службах i сайтах;
Ри - профiль персони в службi соцiальних мереж або на сайп. Хоча цi профiлi створенi одшею людиною, але можуть мати рiзнi назви, мiстити рiзну iнформацiю, мати рiзнi налаштування, тому i подаються з рiзними iндексами, бо не е щентичними. Функцiональнi характеристики теж можуть бути рiзними, наприклад, актившсть персони в Фейсбуцi - щодня, а в «Одноклассники» - тшьки раз на мюяць, а це мае велике значення для виршення прикладних задач, як вже позначалося ранiше;
СО№ - множина пов'язаних профшв («друзiв», пiдписникiв, iнших сторшок) певного персонiфiкатора.
З тiеï ж причини аккаунти, пов'язаш iз персошфшатором (CONi) не можна позначати як однакову множину. Можна тшьки встановити певний параметр, який позначатиме приналежшсть певнш персош
Таке виокремлення веб-ПСМ актуально для задач бiзнeсу, наприклад, для визначення потенцшних покупцiв, для задач виявлення бопв, фейкових аккаунпв i т.д. Актуальним е визначення перспектив розширення мeрeжi, ïï активносн, визначення нaпрямкiв i швидкость розповсюдження шформаци, сприйняття iнформaцiï, здaтностi i можливосн викривлення, перспективи передавання.
Сощальний простiр (СП) певно1' людини значною мiрою визначаеться його персональними мережами, особливо тими, якi створеш за допомогою онлайн служб 1нтернета, в дaнiй роботi всix таких мереж називаемо сукупною веб-ПСМ. За зв^ом компани We Are Social (Digital 2020 reports) [13] в середньому людина проводить в 1нтернен 6 годин 43 хвилини. Hi особист спшкування, ш спiлкувaння телефоном чи перегляд телебачення не займають стшьки часу, тому можна зробити висновок, що найбшьша кшьюсть шформаци надходить до людини саме з 1нтернету i там же знаходиться найбшьша кшьюсть соцiaльниx зв'язкiв суб'екта. Це значить, що максимальний вплив на точку зору особи, на його ршення мае та шформащя, яку вш отримуе з 1нтернету, його сайнв. Арxiвaжливою задачею кожного
представника бiзнeсу е задача знаходитися в сощальному i iнформaцiйному просторi певно1' людини, яка входить до його цшьово1' аудитори. Спiввiдношeння мiж поняттями шформацшний простiр i соцiaльний простiр в рамках дано1' стaттi розглядати не будемо, зробимо це в подальших роботах.
В процеш дослiджeння формування перелшу «друзiв» у рiзниx аккаунпв було з'ясовано, що в бшьшосп випaдкiв знaчнi змiни вiдбувaлися стосовно певних груп «друзiв». Наприклад, пщ час пере1'зду в iншe мюто, група, яку можна умовно назвати «сусщи», перестане бути активною або видаляеться, залишаться тiльки тi персошфшанти, з якими склалися бiльш близью дружш стосунки або якщо е потреба. В такому випадку i з групою «Родина» е особливосп - якщо пере1'зд не пов'язаний iз розлученням, то всi «живи> контакти перейдуть в площину спшкування з допомогою телекомушкацшних зaсобiв, також треба враховувати чи пере1'хала особа сама чи разом iз шм'ею.
На приклaдi пiдмножини «Робота» розглянемо особливосп формування груп друзiв i пщписниюв профiля.
В першу чергу, виокремимо аккаунти, яю не можуть мати групу «Робота».
Для цього потрiбно уточнити що маеться на уваз^ коли сторiнку називаемо ботом. Нагадаемо, що робот, або бот, а також штернет-бот, www-бот тощо (англ. bot, скор. вщ англ. robot) — спещальна програма, що виконуе автоматично i/або за заданим
розкладом яю-небудь ди через т ж штерфейси, що й звичайний користувач [7]. У кожного бота сво! цш, в залежносп вщ яких вш мае певнi налаштування сторшки або характеристики параметрiв активностi [4]. Однак, е аккаунти, яю створюють реальш люди для того, щоб використовувати !х для вираження сво!х пол1тичних погляд1в, «ведення шформацшно! вшни», як кажуть користувачi, або для шших потреб, яю особа не хоче афшувати (знайомства для штимних зв'язюв, розвиток, хо661 та багато шшого, що не хоче розмщувати на сторшщ тд сво!м справжнiм 1м'ям). Деяка частина користувачiв робить це у власному аккаунп, зареестрованому тд власним 1м'ям. Бшьшють користувачiв створюе профшь тд придуманим 1м'ям або вiдкривае власну групу, паблiк або спшьноту (назва змшюеться в залежностi вщ налаштувань ! можливостей сторшки). Такi профш, але не спшьноти, теж можна назвати ботами, бо кшьюсть репостiв шод1 перевищуе 80 за одну хвилину (власнi спостереження). Вщмгшмо, що дуже тюно пов'язанi поняття бота i фейкового акаунта, але в данш робот на цьому акцентувати увагу не будемо.
Таким чином, виокремлено першу групу профшв, яю не матимуть тдмножину «Робота» - профш реальних людей i 6от1в, яю створюються задля певних потреб, не як персональна сторшка з життевими под1ями. Зазначимо, що маемо на увазi як профш, якими керують реальш люди, так i профш, якими керують програми. Звичайно, що в управлiннi такими аккаунтами, в !х функцiонуваннi i налаштуваннях е ньюанси i особливосп, яю в данш статп можна не вказувати i описати детально в подальших роботах.
Також, важливою групою проф1л1в, як1 не матимуть тдмножину «Робота» е множина аккаунпв, зазначених в ро6от1 [4] як групи людей, яю не мають права створювати аккаунти шд власним ¡м'ям. Люди з ще! групи створюють проф1л1 в будь-якш ССМ п1д вигаданим 1м'ям або створюють профшь п1д власним ¡м'ям i не вказують мiсце роботи. Також, у таких профшв е певш обмеження на публiкування св^лин, фото, в тому числ1 власних.
Зрозумшо, що пiдмножина «Робота» буде вщсутня у тих ос16, яю навчаються в начальних закладах i за законодавством
Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
працювати не можуть, а також в rax, xto вийшов на пенсда.
Таким чином, профш користyвaчiв, якi мютять пiдмножинa «Робота» неявно вказують на вш людини - приблизно з 18 до 60 роюв, для бшьшо1' конкретизaцiï -потрiбно дивитися законодавство рiзниx кра1'н. З шшого боку, ri профiлi, якi вxодять до групи «Робота» певного користувача теж матимуть такий же вiковий зрiз. Ця вiковa особливiсть матиме важливють для вирiшення рiзниx задач наприклад, бiзнесy або проведення полiтичноï аптаци для виборiв.
Розглянемо, як проxодить формування групи «Робота»: додавання, видалення aккayнтiв.
Додавання профiлiв сшвпращвниюв в дрyзi або пiдписники проxодить за власним бажанням i керiвництвом пiдприeмств та оргaнiзaцiй не регламентоване. Oднaк, у зв'язку iз пaндемieю SARS-Cov-2, пiдприeмствa i оргaнiзaцiï, а також навчальш заклади перейшли на дистанцшну роботу, тому деякi керiвники зобов'язали сво!^ прaцiвникiв створювати власш сторiнки або додавати в дрyзi прaцiвникiв i yчнiв, стyдентiв.
Bидaлення проxодить пiсля змiни мiсця роботи, пере1'зду до iншого населеного пункту i, як правило - змши мюця роботи самого персонiфiкaторa, а також зi змiнaми мiсця проживання i мiсця прaцi персонiфiкaнтa (асоцшованого аккаунта). Не можна випускати з виду шшу причину видалення - змша стосyнкiв. Це може бути розлучення (люди були подружжям i працювали в однiй оргaнiзaцiï), але частше -розрив вiдносин.
Пщ час введення карантину для попередження розповсюдження коронaвiрyсy багато оргaнiзaцiй i пiдприeмств перейшли на дистaнцiйнy форму роботи, включаючи навчальш заклади. Дистанцшна робота передбaчae створення онлайн-платформ, реeстрaцiï в нaявниx ресyрсax i об^днання там в мережу. Багато нaвчaльниx зaклaдiв використовували служби соцiaльниx мереж, електронну пошту i засоби вщеозв'язку. Oднaк, використання зaсобiв комyнiкaцiï в якосп кaнaлiв передавання iнформaцiï виправдано не тшьки пiд час ешдемш, обмеження фiзичниx контaктiв посaдовиx оаб, але й у випaдкax економи ресyрсiв,
наприклад, фiзичниx носив (паперу, флеш-носпв, тощо) або eкономiï часу передавання будь-яко1' iнформaцiï, при великих вщстанях мiж фiлiями пiдприемствa, наприклад, для трансатлантичних корпорaцiй.
Соцiaльну мережу пращвниюв
пiдприемствa, створену в будь-якiй ССМ називають корпоративною.
Наприклад, в [9] наведено таке визначення КСМ: «Корпоративна сощальна мережа - аналог звично1' сощально1' мереж iз ïï функцiонaлом, яка, однак, створена для задоволення бiзнeс-потрeб. Це професшна соцiaльнa мережа, яка виршуе зaдaчi оргaнiзaцiï i супроводження дiяльностi компaнiï».
1нший автор [6] пропонуе таке визначення: «Корпоративна соцiaльнa мережа - це внутршнш портал корпораци, рeестрaцiя на якому доступна тшьки для сшвробтниюв, е одним з шструменпв формування корпоративно!' культури оргашзацп, а також використовуеться для пщвищення рiвня взaемодiï мiж спiвробiтникaми та вщдшами корпорaцiï».
Наступний автор [1] визначае корпоративну соцiaльну мережу як «..портал для сшвпращвниюв компaнiï, побудований за принципом сощально!' мереж i який включае в себе розширений функщонал для взaемодiï мiж учасниками».
Як можна побачити, единого визначення нема, а автори визначень вкладають в цей термш рiзний змiст.
Враховуючи, що пращвники формують соцiaльнi мереж не тшьки за допомогою телекомушкацшних зaсобiв, але й особистим спiлкувaнням, а також те, що пщприемства або оргашзацп створюють сощальш мереж для залучення зовшшшх aкторiв (постачальники, покупщ, робiтники) нaйбiльш вiдповiдним е визначення з [14]: «Корпоративна сощальна мережа зосереджуеться на використанш онлайнових сощальних мереж або сощальних вщносин мiж людьми, якi поеднaнi дiловими штересами та/або дiяльнiстю».
Але, потрiбно уточнити, що в суспшьсга i в науковш сфeрi до сих шр називають соцiaльною мережею i сощальну мережу, i iнструмeнтaрiй для створення цiеï мeрeжi, i сайт, який застосовують для створення мeрeжi, i програмне забезпечення для
ISSN 2664-i259 (Print), ISSN 2664-387i (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
створення сайту. B [4] вказано, що це обумовлено тим, що ця галузь знань з'явилася вщносно недавно i дуже швидко розвивaeться. Тобто, в данш роботi будемо вщокремлювати службу корпоративних соцiaльниx мереж i корпоративну сощальну мережу, побудовану за допомогою ^eï служби.
Прикладами служб корпоративних сощальних мереж e DaOffice, Пряники, IBM Connections, Facebook Workplace, ElcomLive, LinkedIn, CyberCloud, Yammer, Sitrion Social, Zoho Pulse, Битрикс24. Bикористовyючи фyнкцiонaл цих служб, прaцiвники пiдприeмств мають можливiсть будувати влaснi мереж1, де «друзями» будуть тiльки т особи, з якими сyб'eктa пов'язyюe мiсце роботи. Пiдприeмство або оргашзащя перед впровадженням корпоративно!' мережi мae сформувати полiтикy корпорaтивно!' соцiaльно!' мереж^ яка описуватиме правила поведiнки i функщонування сyб'eктiв мереж1, ïx обов'язки, права, можливост об'eднaння в групи, тощо.
Згщно iз вищезазначеного, дамо визначення.
Bнyтрiшня корпоративна соцiaльнa мережа (внутршня КCM) - соцiaльнa структура, утворена вдивщами, якi e пращвниками одного пiдприeмствa чи оргaнiзaцiï.
Bнyтрiшня веб-КCM - соцiaльнa структура, утворена вдивщами, якi e прaцiвникaми одного пiдприeмствa чи оргaнiзaцiï за допомогою онлайн платформ !нтернету.
Якщо розглядати корпоративну сощальну мережу тшьки в рамках пiдприeмствa, то в залежносп вщ полiтики пiдприeмствa стосовно сощальних мереж i, зокрема, корпоративних сощальних мереж, веб-КCM матиме максимальну структуру - повний граф. За наявносп обмежень, веб-RCM матиме структуру, яку назвемо мшмальною, бо кiлькiсть зв'язюв у неï буде мiнiмaльнa. Така структура кошюватиме yпрaвлiнськy структуру, тобто профшь посaдовоï особи матиме зв'язки iз своïми безпосереднiми керiвникaми - тими, хто за посадою мae право вiддaвaти ïh накази, розпорядження, а також iз тими, кому ця посадова особа вiддae накази i розпорядження - своïми пщлеглими.
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, BHn. 4(20)
а)
б)
Рис. 2. Приклад зв'язкав в корпоративный сощальнш мереж1 (фрагмент)
Джерело: розробка aemopie.
На рисунку 1 позначено: а) зв'язки мiж суб'ектами мереж кошюють управлшську структуру, тобто передаються тшьки управлшська формальна i неформальна iнформацiя, в зворотньому напрямку -iнформацiя про виконання; б) всi суб'екти мерою пов'язаш один п одним.
Кiлькiсть суб'екпв i в першому, i в другому випадках однакова, рiзною е кiлькiсть зв'язкiв. В першому випадку зв'язюв в мережi мiнiмальна кшьюсть, в другому випадку - максимальна (рис.3).
а) б)
Рис. 3. Веб-ПСМ в веб-КСМ.
Джерело: розробка aemopie.
В корпоративнш сощальнш мереж також е персональш мереж^ на вiдмiну вщ звичайних, де персонiфiкатор створюе мережу за власними бажаннями i вподобаннями, в КСМ персошфшатор не вибирае персошфшанпв, а додае ïx у вщповщносп до вимог полiтики пщприемства або органiзацiï стосовно КСМ.
Кшьюсть пропозицiй платформ i служб КСМ з кожним роком все бшьше, впровадження мае недолiки i проблеми, але не настiльки великi, щоб вiдмовитися вiд
впровадження, бо вигоди вщ впровадження набагато бiльше.
Внаслщок того, що соцiальнi мережi з'явилися вщносно недавно, взагалi, цей напрямок ще розвиваеться i не е сталим, то наслщки, переваги i недолiки впровадження ïx в пщприемства i оргашзацп постшно дослщжуються i уточнюються. Але, деяю аспекти вже були виокремленi i дослщжеш Наприклад, функцiонування корпоративноï соцiальноï мереж мае позитивнi аспекти: 1.залучешсть персоналу до робочого процесу;
2. створення корпоративно! культури;
3. зменшення часу адаптаци нових працiвникiв;
4. мiнiмiзацiя затрат робочого часу на пошук шформаци, зниження витрат часу в шших соцiальних мережах впродовж робочого дня;
5. збшьшення швидкосп пошуку колег для виконання робочих задач [21];
6. електронний обн формальних документiв i органiзацiя неформального спшкування (зменшення витрат);
7. об'еднання пращвниюв в групи в рамках корпоративно! мереж, таю групи описаш в [15] i називаються спшьнотами практиюв;
8. створення i використання корпоративно! бази знань;
9. переборення територiальних обмежень м1ж пiдроздiлами, розташованими вщдалено;
10. пiдвищення iнновацiйностi [15].
кр1м вищезазначених, деякi пiдприемства дозволяють спшкування ¡з посадовими особами шших тдприемств (партнери, постачальники) в рамках спшьноти практиюв.
типов1 служби корпоративних сощальних мереж мають наступний функцюнал [2]:
- публшащя контенту пращвниками компанi! (тексти, файли, мультимедiа);
- iнструменти для спiлкування чи обговорення - чати, блоги, вщгуки i коментарi;
- повiдомлення та нагадування;
- календар для нагадування про наради, зустр1ч1 та шш1 поди, в тому числ1 пересилання на телефон;
- шформацшна стрiчка, в тому числ1 загальна або для кожного шдроздшу, з налаштуваннями приватностц
- персональнi RSS-потоки - для спiвпрацiвникiв, яю мають взаемодда наприклад, для виконання проекту;
- товари i послуги - можливють для працiвникiв компани публiкувати осо6ов1 оголошення, наприклад, про продаж квартири;
- доступ до вс1х контактiв компанi!, включаючи пошук не тшьки за прiзвищем, але й за посадою, шдроздшом i тл.
Типова корпоративна служба сощально! мережi пiдприемства мае можливосп звичайно! ССМ - створення персональних сторшок працiвникiв, блопв, робочих груп i спшьнот, обмш файлами, пiдписування на новини, оргашзащя дискусш, створення
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
iнформaцiйниx баз. Профш мютять перш за все професшну iнформaцiю - навчальний заклад, посада (обов'язково), робочий телефон, компетенци i посaдовi обов'язки.
Haгaдaeмо, що в рaмкax нaшоï роботи розглядаються зв'язки людей, пов'язанж одним мiсцем роботи, тобто маються на yвaзi саме внyтрiшнi корпоративш соцiaльнi мереж1, але не ва, а створенi за допомогою служб соцiaльниx мереж. Bсi служби соцiaльниx мереж можна роздiлити на таю типи:
— сощального спiлкyвaння,
— обмiнy мiльтимедia,
— професiйнi,
— шформацшш,
— для освiтнix цшей,
— для людей iз загальними iнтересaми,
— для нayковиx дослщниюв.
Oскiльки нaйбiльш повним фyнкцiонaлом для професшного спiлкyвaння нaдiленi лише мереж1 соцiaльного спiлкyвaння i професiйнi мереж1, то саме вони i використовуються пiдприeмствaми i оргaнiзaцiями для створення внyтрiшнix корпорaтивниx мереж.
Дослiдження McKinsey Global Institute доводять, що за допомогою сощальнж теxнологiй, пiдприeмствa можуть збшьшити продуктивнють прaцi, в тому чи^ менеджерiв на 20-25 вщсотюв, тому дослiдження застосування корпорaтивниx соцiaльниx iнстрyментiв мae великий сенс [20].
Bикористaння iснyючиx служб соцiaльниx мереж мae переваги:
1.не треба витрачати кошти на створення влaсноï KCM;
2. забезпечення швидкого докyментообiгy та шформацшного зв'язку;
3.користувачам дaноï CCM не потрiбно переxодити на стороннiй сайт (сайт пiдприeмствa/оргaнiзaцiï).
Також потрiбно видшити нaстyпнi недолiки:
1.особовi профiлi користyвaчiв достyпнi iншим сyб'eктaм мереж1 (також через засоби API);
2.передаш повiдомлення можуть бути прочиташ стороннiми особами (порушення конфiденцiйностi),
3.в iснyючиx CCM присутня фyнкцiя редагування повiдомлень впродовж невеликого часу, але це може привести до викривлення шформаци.
Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
Крiм використання юнуючих ССМ, пщприемства можуть придбати службу сощальних мереж, розроблену з врахуванням особливостей пщприемства, його щлей i вподобань керiвництва. Перевагами такого варiанту е бшьш безпечне передавання шформаци пщприемства, бшьш високий рiвень захисту даних користувачiв. До недолтв вiднесемо потребу коштiв для придбання i супроводження.
Отже, на формування групи «Робота» в профiлях користувачiв ССМ буде впливати в першу чергу фактор обов'язковосп - чи е вказiвка вiд керiвництва додати в друзi спiвпрацiвникiв, а якщо тако! вказiвки нема, то користувач включае до перелшу друзiв спiвпрацiвникiв за сво!м вподобанням або за потребою (наприклад, не працюе мобшьний зв'язок).
Введення в роботу оргашзацп або пщприемства власно! СМ, або обов'язкове використання юнуючо! матиме наслщки, позитивш i негативнi.
Внаслiдок впровадження веб-КСМ пщприемству потрiбно вирiшити наступнi проблеми:
- залучення додаткових працiвникiв;
- виникае потреба в додаткових обчислювальних i програмних засобах, як особистих (наявшсть смартфону iз шдключенням до 1нтернету), так 1
- необxiднa
пщпртемства
застосування
КCM, зaxодiв
корпоративних (потреба в персональних комп'ютерах iз пiдключенням до мережi на вшх робочих мiсцях);
- потребуе перегляду документащя про полiтику iнформацiйноI безпеки
пщприемства;
розробка докуменпв
про полтику в областi корпоративних соцiальних мереж (методики ведення встановлення правил, розробка безпеки).
Виршення вищезазначених проблем потребуватиме змш шформацшно-управлiнськоI архiтектури пiдприемства, як управлшського шару (перерозподiлення функцiй, введення нових посад, додавання штатних одиниць), так i iнформацiйного шару (придбання персональних комп'ютерiв, переформування мережi, пщключення до 1нтернету).
Особливими з точки зору оргашзацп i функцiонування е корпоративш соцiальнi мереж навчальних закладiв. Працiвники навчальних закладiв, якi викладають, матимуть велику кiлькiсть зв'язкiв iз учнями або студентами. Внаслiдок цього виникае потреба в додаткових профшях, поштових скриньках, тощо. Фактично, викладачi i вчителi створюють додаткову мережу.
а)
б)
Рис.4. Приклади формування мереж^ яка пов'язуе викладач1в 1 студент1в:
а) викладач пов'язаний iз кожним студентом окремо;
б) викладач дае завдання через старост груп, а отримуе виконаш завдання вщ кожного студента окремо.
Джерело: розробка автор1в.
Висновки
B результат проведених дослiджень сформульоваш визначення персонaльноï соцiaльноï мережi, персошфшатора, персонiфiкaнтa, веб-ПCM, сyкyпноï персонaльноï соцiaльноï мережi, сyкyпноï
веб-ПСМ, уточнено термш «корпоративна соцiальна мережа», дано визначення внутршньо! корпоративно! соцiальноI мереж1 i внутрiшньоI веб-КСМ, виявлено И структуру, дослщжеш переваги i недолiки рiзних способiв формування веб-КСМ, !х вплив на шформацшно-управлшсью
архтектури шдприемств i органiзацiй; виокремлено проблеми, яю потрiбно вирiшити пiдприемству тдчас впровадження веб-КСМ; з'ясовано, що в сучасних умовах на формування мереж суб'ектом впливають
ISSN 2664-1259 (Print), ISSN 2664-3871 (Online) Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
не лише психолопчш фактори, а й техшчш i програмш, виокремлено групи профшв, якi мають специфiку при формування групи «Робота» в перелшу «друзiв» профiлю.
DANICH V.M.1*, SHEVCHENKO S.M. 2
1* Doctor of Economic Sciences, Professor, Department of economic Cybernetics and applied Economics V. N. Karazin Kharkiv national University, e-mail: cyber.khnu@gmail.com, danichvitaly@gmail.com
2 candidate, e-mail rjrfleelktlee@ukr.net
FORMALIZATION OF THE CONCEPT OF SOCIAL SPACE OF THE SUBJECT THROUGH THE CONCEPT OF SOCIAL NETWORKS
The purpose. To study the structure and properties of social space from the point of view of the subject's social networks, to find out the mechanisms of forming social contacts in modern conditions. Methods. The concept of "social network" is studied from the point of view of modern tools for their creation. Mechanisms for forming a personal social network are presented on the example of the "work" group from the list of "friends" of the profile. Highlighting the subject's personal social network made it possible to identify information transmission channels. The analysis of corporate social networks of enterprises, technologies of their implementation and features of functioning is made. The functionality of modern corporate social network services is studied. A survey of social networks of higher educational institutions in the context of distance education, as well as the use of existing social network services by higher educational institutions in the context of distance education, was conducted. Results. Features of forming a list of accounts in the "work" group from the general list of "friends"are revealed. Modern tools for creating social networks of the subject, corporate social networks of enterprises and organizations are studied. The factors that will influence the formation of a web-PSN are highlighted. The structure of web-CSN, disadvantages and advantages of using it, and technologies for their implementation are studied. Changes in the structures of corporate social networks of educational institutions are highlighted. Scientific novelty. The paper defines a personal social network (PSN), web-PSN, aggregate web-PSN, personificator, and personificant. The paper identifies groups of web-PSN objects, elucidates the mechanisms of web-PSN formation, and provides a formal description of them. Corporate social networks are considered, the definition of web-CSN is given, and the problems that an enterprise should solve before implementing web-CSN are formulated. The factors that influence the formation of a personal social network are also identified. Practical significance. Highlighting a web-PSN is relevant for business tasks, such as identifying potential buyers, identifying bots, fake accounts, and so on. The research results are important for other applied tasks, for example, determining the prospects for network expansion, determining the directions and speed of information dissemination, information perception, the ability and possibility of distortion, transmission prospects, and in general, for predicting the dynamics of communication networks of subjects. The study of the mechanisms of forming social contacts is important for formulating tips and suggestions on the processes of creating and developing a pesonal social network for an ordinary user, to ensure the protection of their account and personal data that it contains.
Keywords: personal social network; social network page; formalization; classification; social space of the subject; personificator; personificant; web-PSN, aggregate web-PSN, internal corporate social network (CSN), internal web-CSN.
REFERENCES
1. Akhmetova S.G. Korporativnye sotsialnye seti v deyatelnosti kompaniy. Vestnik PNIPU. Sotsialno ekonomicheskie nauki. 2013. №21. P. 77-80.
2. Bents D. Dlya chego nuzhny korporativnye sotsialnye seti biznesu i v chem unikalnost produkta. 2017. URL: https://www.kp.ru/guide/korporativnye-sotsial-nye-seti.html. (Date of request: 30.09.2020).
3. Web. WikipediYa svobodnaya entsiklopediya, 2020. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Veb. (Date of request: 15.10.2020).
_Review of transport economics and management, 2020, вип. 4(20)
4. Danich V.M., Shevchenko S.M. Formalizatsiya typovykh oznak storinok sotsial'nykh merezh. Review of transport economics and management. Dnipro, vyp. 2(18), p. 100-109.
5. Назарук М.В., Паачник В.В. Моделювання MicbKoro освгтнього середовища як профiльноi соцiальноi мережг Iнформацiйнi технологй' та комп'ютерна iнженерiя, 2013. № 3. P. 42-47.
6. Nesterov A.K. Korporativnaya sotsialnaya set. Entsiklopediya Nesterovykh. URL: http://odiplom.ru/lab/korporativnaya-socialnaya-set.html. (Date of request: 30.09.2020)/
7. Robot (prohrama). WikipediYa Vil'na entsyklopediya, 2019. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Robot_(prohrama). (Date of request: 30.09.2020).
8. Sotsial'na merezha. WikipediYa Vil'na entsyklopediya, 2019. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Sotsial'na_merezha#Sotsial'ni_merezhi_v_Interneti. (Date of request: 30.09.2020).
9. Chekmasov S. Korporativnaya sotsialnaya set. IT-Manager. 2014. №3. P. 16-23.
10. Analysis and visualization of very large networks, 2020. - URL: http://mrvar.fdv.uni-lj.si/pajek/
11. Burt R. Toward a structural theory of action: network models of social structure, perception and action. - New York: Academic Press, 1982. - 381 p.
12. Buss A, Strauss N. Online Communities Handbook: Building Your Business and Brand on the Web. Berkeley, CA: New Riders; 2009. - 288 p.
13. Digital 2020 reports / we are social, 2020. - URL: https://wearesocial.com/digital-2020.
14. Enterprise social networking. WikipediA The Free Enceclopedia. 17.05.2020. - URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Enterprise_social_networking#cite_note-1. (дата звернення: 30.09.2020)
15. Etienne Wenger, Richard McDermott, William M. Snyder Cultivating Communities of Practice: A Guide to Managing Knowledge, Harvard Business School Press, 2002.
16. Hanneman, Robert A. and Mark Riddle. Introduction to social network methods. - Riverside, CA: University of California, Riverside, 2005. - 322 p. (published in digital form at http://faculty.ucr.edu/~hanneman/).
17. Harrison C. White (1995), Social Networks Can Resolve Actor Paradoxes in Economics and in Psychology, Journal of Institutional and Theoretical Economics, 151:58-74.
18. Huisman M., Duijn M. Software for Social Network // Analysis Proceedings of the Sixth International Conf. on Logic and Methodology, August 17-20. - Amsterdam, The Netherlands, 2004.
19. Linton Freeman (2006). The Development of Social Network Analysis. Vancouver: Empirical Press.
20. Michael Chui, James Manyika, Jacques Bughin, Richard Dobbs, Charles Roxburgh, Hugo Sarrazin, Geoffrey Sands, Magdalena Westergren The social economy: Unlocking value and productivity through social technologies. McKinsey Global Institute. McKinsey Global Institute. McKinsey & Company. 2012. - 184 p.
21. Tsedal B. Neeley, Paul M. Leonardi Enacting knowledge strategy through social media: Passable trust and the paradox of nonwork interactions. Strategic management journal. 2018. Volume39, Issue3. P. 922-946.
22. Wellman, B. and S. Wortley, Different Strokes from Different Folks: Community Ties and Social Support // American Journal of Sociology, 1990.
Стагтя надшшла до редакци: 14.10.2020 Received: 2020.10.14
