CC BY
22
Бюлоггчний вгсникМДПУ iмет БогданаХмельницького 6 (2), стор. 14-21, 2016 Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), pp. 14-21, 2016
ARTICLE УДК 581.9 (477.72)
ФЛОРА ТА РОСЛИНН1СТЬ ОСТРОВА МАРТИНЯЧОГО (АЗОВО-СИВАСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК, ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРА1НА)
В.П. Колом^ук1, О.В. Мацюра2
1 Ботатчний сад iMeHi акад. О. В. Фомта Кшвського нащональногоутверситету iMeHi Тараса Шевченка
01032, Украта, Knie, вул. Симона Петлюри, 1. Email: vkolomiychuk@ukr.net 2Алтайський державнийутверситет, 656000, Роая, Барнаул, пр. Лента, 61. Email: amatsyura@gmail.com
Метою роботи е оцшка сучасного стану фггор1зномашття острова Мартинячий для прогнозування його змш пвд впливом колошально! орттофауни. У статп наводяться новггш дат щодо фп'ор1зноманптя острова Мартинячий, розташованого у затощ Азовського моря - Сиваш. Встановлено сучасне флористичне (31 вид судинних рослин) та синтаксоном1чне (11 асощацш з 7 формацш) р1зномангття острова. Синтаксоном1я рослинносл острова на основ1 еколого-флористично! класифшаци включае угруповання 2 клас1в, 2 порядков. 3 союз1в та 6 асощацш. Флора острова складена переважно з однор1чних вид1в рослин (80,6%), що сввдчить про ефемершсть «природних» угруповань острова, як1 розвиваються пвд впливом життед1яльносп птах1в. Видове багатство угруповань низьке, що пов'язано з 1зольовашстю та малою площею острова, а також значним впливом остр1внш орттофауни. Серед рослинних угруповань острова за площею переважають угруповання формацп Sisymbrieta loeselii. Меншу площу займають угруповання формацш Anisantheta sterilis, Asperugeta procumbens, Atriplexideta tataricae, Atriplexideta aucherii, Hyoscyameta nigrii, Suaedeta confusae. Виршальним фактором, що впливае на кшьшсш показники р1зноманитя рослинного покриву острова та просторову структуру рослинних угруповань, е колошальш поселення птах1в, насамперед з родини Laridae.
Ключевые слова: острiв Мартинячий, флора, рослинтсть, орнтофауна.
ФЛОРА И РАСТИТЕЛЬНОСТЬ ОСТРОВА МАРТЫНЯЧИЙ (АЗОВО-СИВАШСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ПРИРОДНЫЙ ПАРК, ХЕРСОНСКАЯ ОБЛАСТЬ, УКРАИНА)
В.П. Коломийчук1, А.В. Мацюра2
1 Ботанический сад имени акад. А. В. Фомина Киевского национального университета имени Тараса Шевченко 01032, Украина, Киев, ул. С. Петлюры, 1. Email: vkolomiychuk@ukr.net
2Алтайский государственный университет, 656000, Россия, Барнаул, пр. Ленина, 61. Email: amatsyura@gmail.com
Целью работы является оценка современного состояния фиторазнообразия острова Мартынячий для прогнозирования его изменений под воздействием колониальной орнитофауны. В статье приводятся новые данные о фиторазнообразии острова Мартынячий, расположенного в заливе Азовского моря - Сиваш. Установлено современное флористическое (31 вид сосудистых растений) и синтаксономическое (11 ассоциаций из 7 формаций) разнообразие острова. Синтаксономия растительности острова на базе эколого-флористиче-ской классификации включает сообщества 2 классов, 2 порядков, 3 союзов и 6 ассоциаций. Флора острова составлена преимущественно из однолетних видов растений (80,6%), что свидетельствует об эфемерности «естественных» группировок острова, которые развиваются под влиянием жизнедеятельности птиц. Видовое богатство группировок низкое, что связано с изолированностью и малой площадью острова, а также значительным влиянием островной орнитофауны. Среди растительных сообществ острова по площади преобладают группировки формации Sisymbrieta loeselii. Меньшую площадь занимают группировки формаций
Citation:
Kolomiychuk V. P., Matsyura A.V. (2016). Flora and vegetation of Martyniachyi Island (Azov-Sivash National Nature Park, Kherson Region, Ukraine). Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 14—21.
Поступило в редакцию / Submitted: 25.03.2016 Принято к публикации / Accepted: 11.05.2016
http://dx.doi.org/10.15421/201630
© Kolomiychuk & Matsyura, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
Anisantheta sterilis, Asperugeta procumbens, Atriplexideta tataricae, Atriplexideta aucherii, Hyoscyameta nigrii, Suaedeta confusae. Доминирующим фактором, влияющим на количественные показатели разнообразия растительного покрова острова и его пространственную структуру, являются колониальные поселения гнездящихся птиц, прежде всего из семейства Laridae.
Ключовi слова: остров Мартынячий, флора, растительность, орнитофауна.
FLORA AND VEGETATION OF MARTYNIACHYI ISLAND (AZOV-SIVASH NATIONAL NATURE PARK, KHERSON REGION, UKRAINE)
V. P. Kolomiychuk1, A.V. Matsyura2
1O. V. Fomin Botanical Garden, Taras Shevchenko National University Simon Petlura St., 1, 01032, Kyiv, Ukraine
Email: vkolomiychuk@ukr.net
2Altai State University, Lenin St., 61, 656000, Barnaul, Russia. Email: amatsyura@gmail.com
The goal of research is to evaluate the current state of phytodiversity of Martyniachyi Island in order to predict its change under the bird influence. The botanical research was carried out by traditional methods. Species and Families are presented according to Vascular plants of Ukraine Checklist (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). The article presents the latest data on phytodiversity of Martyniachyi Island located in the Sivash Gulf of Azov Sea. Contemporary taxonomy (31 species of vascular plants) and syntaxonomy diversity (11 associations from 7 formations) of the island is established. The flora of the island consists mainly of annual plant species (80.6 %). This testifies to the ephemerality of "nature" communities of the island, which develop under the influence of colonial bird activity. Species diversity of communities is low, that is because of island isolation and small area, and also because of significant bird influence. Among the plant communities the formation Sisymbrieta loeselii is dominate. Communities of formations Anisantheta sterilis, Asperugeta procumbens, Atriplexideta tataricae, Atriplexideta aucherii, Hyoscyameta nigrii, Suaedeta confusae occupy comparatively less island area. Synthaxonomy of the island vegetation based on the ecological and floristic classification includes plant communities from 2 classes, 2 alliances, 3 units, and 6 associations. The principal factor influenced the quantitative diversity of island vegetation and its spatial structure is the influence of colonial bird settlement, namely Laridae.
Key words: Martyniachyi Island, flora, vegetation, avifauna.
Ос^в Мартинячий розташований у центральнш частиш Сивашу (46°4'14.00», 34°9'54.00) мiж твостровом Мартинячим (Джанкойський р-н, АР Крим), що знаходиться швденшше його на 1 км та островом Чурюк-Туб (Новотрощький р-н, Херсонська обл.), який знаходиться швшчшше острова Мартинячого на 1,2 км. Сиваш - затока лагунного типу Азовського моря, яка роздшена штучними дамбами на три велик водойми з власними назвами - Захщний Сиваш, Центральний Сиваш та Схщний Сиваш (Подгородецкий, 1988; Сиохин, 2000). Серед шших островiв Центрального Сивашу (Чурюк, Чурюк-Туб, Куюк-Тук, Руський, Зеленовський, Верблюдка) ос^в Мартинячий е одним з найменших. Вш е лесовим (глинистим) останцем, розташованим посередиш Центрального Сивашу i мае площу близько 6,5 га. Береги його обривисп, висотою 5-7 м н. р. м., активно розмиваються хвильовою дiяльнiстю Сивашу. Ос^в Мартинячий, завдяки значнш вщдаленосп вщ материка, е мюцем гшздування та вщпочинку певно! групи коловодних птахiв, насамперед з родини Мартино-вих (Laridae), яким вш завдячуе своею назвою.
Зпдно з Указом Президента Укра!ни «Про створення Азово-Сиваського нащонального природного парку» вщ 25.02.1993 р. за .№62-93 ос^в Мартинячий разом з шшими трьома островами Сивашу (Чурюк (частина), Куюк-Тук (частина) та Китай) було включено до складу цього нащонального парку. До 1993 р. ос^в перебував у складi Азово-Сиваського заповщно-мисливського господарства (Колом^ук, 2012).
Метою нашо! роботи була ощнка сучасного стану фiторiзноманiття острова Мартинячий для прогнозування його змш шд дiею орштофауни.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослщження проводили, використовуючи загальновiдомi геоботашчш та флористичш методи (морфолого-еколого-географiчний, маршрутний, нашвстащонарний, метод пробних д^нок, карту-вання по контуру). Матерiалами дослщжень слугували 18 геоботашчних опишв, зроблених автором
двiчi: 6 липня 2007 р. та 4 липня 2015 р. На ix 6a3Í було складено продромус рослинностi острова згiдно з домшантним та еколого-флористичним пiдxодами. Набiр опишв, формування фiтоценотичниx та-блиць здшснювали за допомогою програми Vegplots (Онищенко, 1997). Складання бази синтаксонiв виконано на основi програми Twinspan (Hill, 1979). Крiм того, складено оригшальну карту його рослинностi. Пiд час польових дослiджень нами була зiбрана гербарна колекцiя судинних рослин острова, яка ниш збер^аеться в гербари Мелiтопольського державного педагогiчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького (MELIT), що налiчуe 15 гербарних аркушiв. Назви вцщв у анотова-ному списку флори наводяться за «Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural cheklist» (Mosyakin & Fedoronchuk, 1999), також нами прийнятий аналогiчний порядок розташування родин.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вщомостей про флору та рослиннiсть острова Мартинячий дуже мало. Востанне вони побiж-но наводяться Д. В. Дубиною зi спiвавторами у «Проект оргашзацп територи Азово-Сиваського НПП...» (Проект..., 1995) на основi даних дослщжень початку 90-х рр. ХХ ст. Ймовiрно, подiбнi дослiдження проводились у 60-70-х рр. ХХ ст. Проте Лтописи природи того перiоду ниш знаходять-ся у м. Москва i нам, нажаль, недоступнi. Крiм того, рослиннiсть острова згадуеться у робот О. В. Мацюри (Мацюра, 2011), який навiв ландшафтну та бютошчну характеристику островiв Сивашу з точки зору шдтримки видового рiзноманiття колонiй гнiздовиx птаxiв. Зокрема, за його спосте-реженнями проведеними у регюш з 1993 по 2000 рр. 20% територи острова займали ф™ценози iз домiнуванням Artemisia austriaca Jacq., 25% - з Galium aparine L., 30% - з Cakile euxina Pobed. та 1520% - з Anisantha tectorum (L.) Nevski. Це спiввiдношення рослинних угруповань нинi здаеться нам малоймовiрним адже Cakile euxina на суглинистих грунтах у Ившчному Причорномор'] не росте, а наведен ценози з домшуванням Artemisia austriaca, як i популяцп цього виду нами на островi не знайденi. На нашу думку вони не могли зникнути протягом декшькох роюв адже е досить стшкими.
Встановлено, що флора острова Мартинячого ниш налiчуе 31 вид судинних рослин (Додаток) з 25 родiв та 12 родин, з яких 4 види з 3 родiв - належать до родини злаковi з класу Liliopsida та 27 вцщв
3 11 родин, що належать до класу Magnoliopsida. Порiвнюючи флористичне рiзноманiття острова з шшими островами Сивашу констатуемо, що воно досить низьке (табл. 1). За бюморфолопчними ознаками бшьшють рослин острова е однорiчниками (25 видiв; 80,6%). Дворiчникiв виявлено всього
4 (12,9%), а багаторiчникiв - 2 (6,5%). Еколого-ценотичний аналiз ще' ос^вно' флори вказав на аб-солютне переважання видiв синантропного комплексу (28 вцщв; 90,3%). Галофтв у флорi острова всього 3 (9,7%).
Таблиця 1. Кшьнасш показники фiторiзноманiтностi octpobíb Сивашу
Острови Сивашу Площа, га Флористичне багатство
о-в Верблюдка 280 153 види, 104 роди, 33 родини
о-в Руський 275 133 види, 104 роди, 34 родини
о-в Зелешвський 270 125 вид1в, 100 род1в, 30 родин
Гешчесьш острови >300 152 види, 97 род1в, 33 родини
Чонгарсьш острови >8 21 вид, 17 род1в, 10 родин
Семешвсьш острови >3 40 вид1в, 35 род1в, 18 родин
о-в Китай 3 23 види, 20 род1в, 11 родин
Географiчний аналiз флори острова дозволив з'ясувати те що види яю поширеш на ньому ма-ють досить великi ареали та евртопнють (рис. 1). Географiчна структура дослщжено! флори чiтко вказуе на переважання видiв з голарктичним типом ареалу (17; 54,9%), тобто поширених на земнш кулi досить широко.
Перехщний тип ареалу репрезентують 8 вцщв (25,8%) з европейсько-середземорсько! та европейсько-середземорсько-передньоазшсько! груп. До давньосередземноморсько-евразiйськостепового перехщного типу ареалу належать 3 види (9,6%). Свразшський степовий тип ареалу репрезентують лише 2 види (6,5%), а космополгтний тип - 1 (3,2%).
ml
н2
■ 3
т4
■ 5
Рис. 1. Географ1чна структура флори острова Мартинячий.
Умовш позначення: 1 - голарктичний тип ареалу, 2 - перехвдний тип ареалу, 3 - давньосередземноморсько-евразшськостеповий тип ареалу, 4 - евразшський степовий тип ареалу, 5 - космополггаий тип ареалу.
Отже, флора острова Мартинячого переважно представлена однорiчними синантропними видами з широким поширенням. На островi немае справжнiх «степняюв», тобто вцщв, поширених у степових екосистемах Присивашшя.
Рослиннiсть острова на бшьшш його територп - синантропна. Il поширення спричинене життедiяльнiстю птах1в, що гнiздяться на островi. По перифери острова вузькою смугою поширенi галоф^ш угруповання, якi розвинулись внаслiдок хвильово! дiяльностi Сивашу та iмпульверизацil солей. На основi пiдходiв домшантно1 класифшаци рослинностi нами тут видiлено 11 асощацш, якi об'еднанi у 7 формацш. Розподiл останнiх iлюструе рис. 2.
Дом^ючою формацiею острова е Sisymbrieta loeselii. Це досить щшьш, переважно моно-домiнантнi угруповання, що займають 2/3 територи острова з високим загальним проективним покриттям (ЗИП) понад 80-90%. Домiнанта Sisymbrium loeselii L. мае високе покриття 60-80%. Iнодi у якостi спiвдомiнантiв виступають Anisantha sterilis (L.) Nevski, Hyoscyamus niger L. та Onopordon acanthium L. з оабним проективним покриттям (далi - ОПП) - 5-10%. Асектаторами цих ценозiв е Atriplex tatarica L, Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Descurainia sophia (L.) Webb. ex Plantl, Heliotropium europaeum L, Lepidium perfoliatum L.. Подекуди мiж угрупованнями форма-ци Sisymbrieta loeselii фрагментарно трапляються фiтоценози де домшуе Asperugo procumbens L. (форм. Asperugeta procumbens; ЗПП 60-70%). У якосп спiвдомiнанти цих ценозiв виступае Galium aparine L. (ОПП 15-20%), асектаторами е Sisymbrium loeselii, Anisantha sterilis тощо.
Меншi площi на островi займае формацiя Atriplexideta tataricae. Проективне покриття цих угру-повань становить 45-70%. У якосп домшанти виступае Atriplex tatarica - вид середземноморського походження з проективним покриттям 30-50%. Сшвдомшантами виступають Asperugo procumbens (ОПП 10-15%), Fumaria vailantii Loisel. (до 10%), iнодi - Matricaria recutita L. (5-7%) Спорадично в цих ценозах трапляються Amaranthus retroflexus L., Galium aparine, Lepidium perfoliatum, L. ruderale L., Sonchus oleraceus L., Sisymbrium polymorphum (Murr.) Roth.
В центральнш частит острова поширення набули злаковi фтоценози формацп Anisantheta sterilis, проективне покриття яких становить 50-70%. Крiм злаково! основи, яку утворюе Anisantha sterilis (ОПП 45-60%), в цих ценозах зрщка вщзначеш Cuscuta campestris Junck, Cirsium arvense (L.) Scop., Chenopodium album L. та iншi синантропш види. Також тут вiдмiченi ценози формацil
Рис. 2. Картосхема рослинносп острова Мартинячий.
Умовш позначення: 1 - угруповання формацп Sisymbrieta loeselii, 2 - Anisantheta sterilis, 3 - Atriplexideta tataricae, 4 - Atriplexideta aucherii, 5 - Hyoscyameta nigrii, 6 - Suaedeta confusae, 7 - Asperugeta procumbens.
Hyoscyameta nigrii (3IIII 40-60%). Крiм домшанти (Hyoscyamus niger), частка яко! становить 15-25% з високою постшшстю вiдмiченi Sisymbrium loeselii (Ol II I 7-10%) та Onopordon acanthium (3-5%). У якосн асектаторiв вiдмiченi Asperugo procumbens, Galium aparine та Lepidium perfoliatum.
На стшках активного ктфу трапляються галофiтнi угруповання формацп Atriplexideta aucherii (ЗПП 40-55%). 1х поширення пов'язане з морською дiяльнiстю (вплив бризок пiд час хвилювання, засолення rрунтiв). Також у смузi прибою формуються дифузнi моновидовi угруповання Suaedeta confusae (ЗПП 35-50%). Асектаторами угруповань е Atriplex aucheri, А. tatarica Lepidium perfoliatum.
Нами також складена синтаксономiчна схема рослинносп острова на основi пiдходiв еколого-флористично! класифшаци рослинностi (Соломаха, 2008), яка мае наступний вигляд:
Thero-Salicornietea R. Tx. in R. Tx. et Oberd. 1958 Thero-Salicornietalia R. Tx. 1954 ap R. Tx. et Oberd. 1958 Thero-Suaedion Br.-Bl. 1931
Suadetum confusae Golub et Tchorbadze in Golub 1995
Stellarietea mediae R. Tx., Lohmeyer & Preising in R. Tx ex von Rochow 1951
Sisymbrietalia J. Tx. ex Matusz. 1962 em Görs 1966
Bromo-Hordeion murini Hejny 1978
Bromo sterilis-Hordeetum murini (All. 1922) Lohm. 1950
Bromo sterilis-Asperugetum procumbentis Klias 1981
Sisymbrion officinalis R.Tx., Lohm., Prsg. in R. Tx. 1950 em Hejny et al. 1979
Atriplicetum tataricae Ubrizsy 1949 Sisymbrietum loeselii Gutte (1969) 1972 Atripicetum hastatae Poli et J.Tx. 1960
Таким чином синтаксономiя рослинносп острова Мартинячий на основi еколого-флористично! класифшаци включае угруповання 2 клашв, 2 порядкiв, 3 союзiв та 6 асоцiацiй.
Територiя острова значно засмiчена внаслщок життeдiяльностi мартину жовтоногого (Lams cachinanns Pallas, 1811) та шших птах1в. Мартини використовують острiвну територда для гнiздування та вiдпочинку, тому на островi багато скла, решток полiетилену, пластмасових пляшок та шших предмета. 1х гнiзда складенi переважно з рослинних решток, насамперед пагошв Anisantha sterilis, Lepidium perfoliatum та Sisymbrium loeselii. З шших птахiв на островi Мартинячому пiд час дослщжень влiтку 2015 р. ми спостериали колонiальне поселення косаря (Platalea leucorodia Linnaeus, 1758), яке налiчувало до 10 гшзд. Гшздо цього птаха, заввишки 30-40 см було «виготовлено» переважно з пагошв Sisymbrium loeselii. Не е рщюсними для острова Мартинячого кулик-сорока (Haemantopus ostralegus (Linnaeus, 1758)), галагаз звичайний (Tadorna tadorna Linnaeus, 1758) та сова болотяна (Asio flammeus Pont., 1763). Ймовiрно, що острiв вщвщують i iншi птахи, зокрема баклан великий (Phalacracorax carbo Linnaeus, 1758), сорока звичайна (Pica pica Linnaeus, 1758), рiчковий крячок (Sterna hirundo Linnaeus, 1758), кулики, але ix перебування тут тимчасове внаслщок хижацько! поведшки Larus cachinanns.
Вплив пташиного населення спричинюе певнi змiни у флорi та рослинностi острова. Гшздова дiяльнiсть Larus cachinanns та шших птахiв за нашими спостереженнями на островах Азовського моря впливае на видовий та синтаксономiчний склад, структуру та розвиток рослинного покриву, що проявляеться у: занесенш насшня та перерозподш рослинних зачаткiв i рослинних решток на територй острова; збагаченш екскрементами острiвного субстрату, наслiдком чого е процеси розро-стання окремих видiв; знищеннi рослинностi на певнш територii (Коломiйчук, 1ванов, 2008). Вплив колонш птахiв, почасти вплив низки абютичних факторiв (засолення rрунтiв внаслщок хвильовоi дiяльностi) та одноманiтнiсть орографй пояснюють значну флуктуацiйну мiнливiсть рослинносп острова та невисоке флористичне багатство його угруповань.
ВИСНОВКИ
Встановлено флористичне рiзноманiття острова Мартинячого, яке налiчуе 31 вид судинних рослин з 25 родiв та 12 родин, що е досить низьким.
Аналiз ще].' гало-синантропноi флори, складеноi переважно з однорiчникiв (80,6%) свiдчить про ефемернють «природних» угруповань острова, яю розвиваються насамперед пiд впливом життедiяльностi птахiв.
Рослиннiсть острова на основi домiнантного пiдходу об'еднана нами у 7 рослинних формацш, де за площею переважають угруповання формацii Sisymbrieta loeselii. Меншу площу займають угру-повання формацiй Anisantheta sterilis, Asperugeta procumbens, Atriplexideta tataricae, Atriplexideta aucherii та Hyoscyameta nigrii. Ценози формацй Suaedeta confusae мають фрагментарне поширення на острова Видове багатство угруповань низьке, що пов'язано з iзольованiстю та малою площею острова, а також значним впливом пташиного населення. Синтаксономiя рослинносп острова на основi еколого-флористичноi класифiкацii включае угруповання 2 клашв, 2 порядкiв, 3 союзiв та 6 асоцiацiй.
На островi Мартинячому спостерiгаються флуктуацiйнi змiни рослинносп, як насамперед пов'язанi з впливом на неi колонiальних гiдрофiльних птахiв. Напевне, що пташине населення впливае на просторове розмщення основних рослинних угруповань острова. Рiзкi флористичнi змши у кiлькiсному вiдношеннi на нашу думку малоймовiрнi у зв'язку з екстремальними умовами, що склались на територп острова.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Колом1йчук В. П. Нацюнальний природний парк Азово-Сиваський / В. П. Коломшчук / Фгтор1зномашття заповедников i нацюнальних природних паршв Укра1ни. Ч. 2. Нацюнальш природш парки / Колектив автор1в шд ред. В. А. Онищенка i Т. Л. Андр1енко. - К.: Фгтосоцюцентр, 2012. - С. 5-27. Колом1йчук В. П. Орштогенш змши рослинносп остров1в Азовського моря / В. П. Коломшчук, Р. П. 1ванов //
Вюник Одеського нац1онального ушверситету. сер. Б1олог1я. - 2008. - Т. 13, вип. 16. - С. 99-103. Мацюра А. В. Ландшафтно-биотопическое значение островов Сиваша для гнездования птиц / А. В. Мацюра // Бюлопчний в1сник Мелгтопольського державного педагог1чного ун1верситету 1м. Богдана Хмельницько-го. - 2011. - №1. - С. 58-62.
Онищенко В. А. Нова комп'ютерна програма для роботи з геоботашчними описами / В. А. Онищенко // Пробл. боташки i екологп на пороз1 третього тисячолитя: Мат-ли Х з'йду УБТ. - Кив - Полтава, 1997. - С. 226.
Подгородецкий П. Д. Крым: Природа. Справочное издание / П. Д. Подгородецкий. - Симферополь: Таврия, 1988. - 192 с.
Проект оргашзацп територп Азово-Сиваського нацюнального природного парку, охорони, вщтворення та рекреацшного використання його природних комплексiв та об'екпв. Пояснювальна записка. - Iрпiнь: «Укрдержлкпроект», 1995. - Т.1. - 257 с.
Сиохин В. Д. Сиваш / Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского побережья Украины / [В. Д. Сиохин, И. И. Черничко, Ю. А. Андрющенко, ... и др.]. - Под общей ред. В. Д. Сиохина. - Мелитополь-Киев: Бранта, 2000. - С. 190-201.
Соломаха В. А. Синтаксономiя рослинносп Украши. Трете наближення / В. А. Соломаха. - К.: Фггосоцюцентр, 2008. - 296 с.
Hill M. O. TWINSPAN - a FORTRAN program for arranging multivariate data in an ordered two-way table by classification of the individuals and attributes / M. O. Hill / Cornell University, Ithaca, New York, 1979. - 99 p.
Mosyakin S. L. 1999. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist / S. L. Mosyakin & M. M. Fedoronchuk / Specialized printing house of scientific journals of the NAS of Ukraine, Kyiv. - 345 p.
REFERENCES
Hill, M. O. (1979). TWINSPAN - a FORTRAN program for arranging multivariate data in an ordered two-way table by classification of the individuals and attributes. Cornell University, Ithaca, New York.
Kolomiychuk, V. P. (2012). National Nature Park Azovo-Sivas'skyi. In: Fitoriznomanittia zapovidnykh i natsionalnyh pryrodnykh parkiv Ukrainy. Kiyv: Fitosotsiotsentr (in Ukrainian).
Kolomiychuk, V. P., Ivanov, R. P. (2008). Ornitohenni zminy roslynnosti ostroviv Azovs'koho moria. Visnyk Odes'koho natsionalnoho universytetu. Series Biology, 13(16), 99-103 (in Ukrainian).
Matsyura, O. V. (2011). Importance of landscape and habitat island for the support of breeding birds diversity. Biological bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 1, 58-62 (in Russian).
Mosyakin, S. L. & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv: Specialized printing house of scientific journals of the NAS of Ukraine.
Onishchenko, V. A. (1997). A new computer program to work with descriptions geobotanic. Problems botany and ecology of the third millennium: Proceedings of X Congress of Ukrainian Botanical Society. Kyiv - Poltava.
Podgorodetskiy, P. D. (1988). Krym: Priroda. Spravochnoe izdanie. Simferopol: Tavriya (in Russian).
Proekt organizatsii terytorii Azovo-Sivas 'kogo NPP, ohorony, vidtvorennia ta rekreatsiynoho vykorystannia yoho pryrodnyh kompleksiv. (1995). Irpin: Ukrderjlisproekt (in Ukrainian).
Siohin, V. D. (2000). Sivash. Chislennost'i razmeshenie gnezdyashihsia okolovodnyh ptits v vodno-bolotnyh ugodiah Azovo-Chernomorskogo poberej'ya Ukrainy. Melitopol-Kiev: Branta (in Russian).
Solomakha, V A. (2008). Syntaxonomy of Vegetation of Ukraine. Kyiv: Fitosociocenter (in Ukrainian).
Додаток. Флора острова Мартинячий (Азово-Сиваський НПП)
Annex. Flora of Martyniachyi Island (Azov-Sivash National Nature Park)
Poaceae Barnhart
Anisantha sterilis (L.) Nevski
Anisantha tectorum (L.) Nevski
Bromus squarrosus L.
Hordeum murinum L.
Amaranthaceae Juss.
Amaranthus retroflexus L.
Asteraceae Dumort.
Cirsium arvense (L.) Scop.
Iva xanthifolia Nutt.
Matricaria recutita L.
Onopordon acanthium L.
Sonchus oleraceus L.
Boraginaceae Juss.
Asperugo procumbens L.
Onopa Ta pocnHHHÍCTb ocTpoBa MapTHHanoro
21
Lycopsis orientalis L. Heliotropium europaeum L.
Brassicaceae Burnett Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. Descurainia sophia (L.) Webb. ex Plantl Lepidium perfoliatum L. Lepidium ruderale L. Sisymbrium loeselii L. Sisymbrium polymorphum (Murr.) Roth
Chenopodiaceae Vent. Atriplex aucheri Moq. Atriplex tatarica L. Chenopodium album L. Suaeda altissima (L.) Pall. Suaeda confusa Iljin
Cuscutaceae Dumort. Cuscuta campestris Junck Fumariaceae DC. Fumaria vailantii Loisel.
Malvaceae Juss. Lavathera thuringiaca L. Malva pusilla Smith
Rubiaceae Juss. Galium aparine L. Galium vailantii DC.
Solanaceae Juss. Hyoscyamus niger L.
