CC BY
33
УДК 581.9 (477.72)
ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН АЗОВО-СИВАСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (АНАЛ1З СУЧАСНОГО СТАНУ)
В.П. КОЛОМ1ЙЧУК Азово-Сиваський нацюнальний природний парк, м. Гешчеськ
Наводиться 1стор1я дослщження флори судинних рослин Азово-Сиваського национального природного парку. Характеризуется сучасне ф1тор1зномашття парку на основ1 р1зноб1чного анал1зу флори. Флора ще! природоохоронно! територп площею 52154 га нал1чуе 744 види судинних рослин, що становить близько 38,7% флори берегово! зони Азовського моря. На цш дшянщ зареестровано 43 рщшсних види рослин, з яких 25 таксошв мають м1жнародний статус охорони та 25 - нацюнальний. Запропоноваш заходи щодо збереження флори парку.
Ключовi слова: флора, судинт рослини, Азово-Сиваський НПП, аналгз, охорона.
Вступ
Азово-Сиваський нацюнальний природний парк (дат - АСНПП) створений згщно з Указом Президента Укра!ни вщ 25 лютого 1993 р. на базi колишнього заповщно-мисливського господарства, яке юнувало з 1957 р. Власне, це господарство виникло внаслщок реограшзаци Азово-Сиваського заповiдника, створеного у 1937 р. Сучасна площа парку становить 52154 га. Розташований вш у твшчно-захщному Приазов'! та Присивашшi на територп Генiчеського й Новотро!цького районiв Херсонсько! областi. До складу парку входять 2 дшянки - Бiрючанська i Сиваська. За останшм "Проектом оргашзаци територп ..." [10] Бiрючанська дiлянка включае косу Бiрючий острiв (7273 га) i однокшометрову смугу акваторп Утлюцького лиману та Азовського моря (5900 га). Сиваська д^нка включае частини островiв Куюк-Тук (255 га) i Чурюк (934 га), а також ос^в Мартинячий (7 га) та частину акваторп затоки Сиваш (37785 га). АСНПП пщпорядкований Державному управлiнню справами Президента Укра!ни.
Першi ботанiчнi дослiдження на територп заповiдника (парку) розпочатi на початку ХХ ст. i пов'язаш з iм'ям видатного вченого-ботанiка Й.К. Пачоського. Шзшше, у 20-х рр., на сиваських дiлянках парку починають працювати Ф.Я. Левiна i М.С. Шалит, М.1. Котов, О.В. Пряшшшков. Рослинний свiт острова Бiрючого вперше дослiдили М.1. Котов та О.В. Пряшшшков, а сиваських островiв - Ф.Я. Левша та М.1. Котов. У 30-х рр. тсля створення наукового вiддiлу при заповiднику "Надморсью коси", який очолив П.Я. Попович, дослщження рослинного покриву поглибились [2]. Зокрема, отримали розвиток монiторинговi дослщження рослинносп та !! змiн. Разом з тим пожвавились флористичш дослщження. У повоенш роки на територп заповщника працюють Г.1. Бiлик, який дослщжував рослиннiсть степiв та засолених грунпв пiвдня Укра!ни, М.С. Шалит та М.1. Котов, якi розвинули дискусiю щодо iснування "полинових" стетв у Присивашшi. У подальшому, протягом майже 30 рокiв, ботанiчнi дослщження на територп заповщника уповшьнилися, насамперед тому, що вш був реоргашзований у Азово-Сиваське заповiдно-мисливське господарство. У 70-80-х рр. флору i рослиннiсть островiв Сиваша вивчали М.1. Котов i П.Я. Попович, Г.1. Бшик, Н.П. Лоскот. Всього за неузагальненими даними цих авторiв на територп заповщника до 70 рр. ХХ ст. вiдмiчено близько 350 видiв судинних рослин з 51 родини. У 90-х роках ХХ ст. для розробки Проекту оргашзацп територп парку, в тому чи^ заходiв з оптимiзацii рослинного покриву, за завданням Держком^ету Мшлюгоспу та Мшекобезпеки Укра!ни на територii парку протягом 5 роюв працювала мiжнародна наукова експедищя пiд керiвництвом акад. Ю.Р. Шеляг-Сосонка, вченi яко! детально
вивчали флору та рослиншсть парку, з'ясували стан ф^о- та ценофонду парку, провели зонування територп [2, 9].
Останшм часом на територп парку проводяться комплексы боташко-зоолопчш дослщження еколопчних проблем Азовського моря i Сивашу, менеджменту ix окремих дiлянок, охорони та використання ресурав. Активно проводиться робота щодо подальшого дослiдження флори, рослинносп, зокрема ii продуктивностi, а також розширення територп' парку, видшення на ii дiлянкаx IPA-територiй [2, 9, 10].
Об'екти та методи дослщження
Метою даноi публшацп було встановлення сучасного рiзноманiття флори судинних рослин АСНПП з подальшим здшсненням критико-таксономiчного, бiоморфологiчного, географiчного та еколого-ценотичного аналiзiв. Дослiдження проводили у 2003-2013 рр. протягом всього вегетацшного перюду, починаючи з кiнця березня до початку листопада, використовуючи загальновiдомi флористичш методики на закладених нами у 2002 рощ 18 пробних дшянках та 5 еколого-ценотичних профiляx. Пщ час польових дослiджень нами була зiбрана гербарна колекцiя судинних рослин парку, яка збер^аеться в гербарп Мелiтопольського державного педагогiчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького (MELIT), що налiчуe близько 450 гербарних аркушiв, з яких близько 60 аркушiв було передано до Нащонального гербарiю Украши (KW).
Результати та обговорення
Слщ зауважити, що перший найбiльш повний конспект флори АСНПП був розроблений i опублшований Ю.Р. Шеляг-Сосонком, З. Нейгойзловою та Д.В. Дубиною у 1998 р. [13]. За даними цих авторiв встановлено, що флора парку нараховуе 603 види судинних рослин з 286 родiв i 62 родин, причому для коси Бiрючий острiв наводиться 449 видiв з 212 родiв i 60 родин, а для островiв Сивашу - 591 вид з 225 родiв i 62 родин [3].
Ми в результат 5 рiчниx дослiджень флори парку (1998-2002 рр.) дещо доповнили цей список судинних рослин, який у 2003 р. нараховував 659 видiв з 296 родiв та 68 родин [5].
Шзшше Д.В. Дубина та П.А. Тимошенко [4] наводять для флори парку вже 693 види судинних рослин з 281 роду i 63 родин, з розподшом флори на адвентивну (111 видiв) i аборигенну (582 види) фракцп.
У 2009 р. тд час тдготовки "Проекту оргашзаци територп ..." нами встановлено, що флора парку нараховуе 716 видiв з 325 родiв та 81 родини, причому 51 вид рослин е штродукованим [10]. За останш роки нам вдалось доповнити цей список ще на 41 вид та видалити з нього 13 видiв, яю для територп парку наведеш помилково. Зокрема, новими для АСНПП е наступш таксони: Bolboschoenus glaucus (Lam.) S. G. Smith, Cannabis ruderalis Janisch., Carex liparocarpos Gaudin, Chrysopogon gryllis (L.) Trin., Elaeagnus commutata Bernh. ex Rybd., Inula caspica Blum. ex Ledebur, Ipomoea purpurea (L.) Roth, Humulus lupulus L., Ornithogalum flavescens Lam., Salicornia borysthenica Tzvelev, Verbesina encelioides (Cav.) Benth. & Hook. f. ex A. Gray, Xanthoxalis corniculata (L.) Small та ш. [6-8].
Таким чином, сучасне рiзноманiття флори судинних рослин Азово-Сиваського НПП включае 744 види судинних рослин з 334 родiв, 86 родин, 2 вщдшв, що складае 38,7% флори береговоi зони Азовського моря [8].
Голонасшш ввдграють у флорi парку, як i у флорах шших рiвнинниx регюшв, незначну роль (5 видiв, або 0,6%, з них 4 - штродуковаш). Серед покритонасшних на однодольш припадае 17,2% (128 видiв), а на дводольш - 82,2% (611 видiв).
Ключовим показником систематично! структури флори е спектр провщних родин i родiв. Спектр десяти провiдних родин флори судинних рослин АСНПП утворюють Asteraceae (115 видiв; 15,5%), Poaceae (67; 9,0%), Fabaceae (51; 6,8%), Brassicaceae (48; 6,5%), Chenopodiaceae (46; 6,2%), Caryophyllaceae (40; 5,4%), Lamiaceae (26; 3,5%), Apiaceae (25; 3,4%), Scrophulariaceae (22; 2,9%), Boraginaceae (19; 2,5%). Ц родини налiчують 459 видiв, що становить 61,7% вщ уае! флори. На першi три родини припадае 31,3% флори нащонального парку (233 види). Родина Brassicaceae, як i у флорi Давнього Середзем'я, займае 4-те мiсце. 1стотну роль ввдграють також й iншi родини зазначеного регюну - Fabaceae, Caryophyllaceae, Lamiaceae, Apiaceae. Високе п'яте мюце родини Chenopodiaceae почасти вказуе на давш зв'язки флори Приазов'я з 1рано-Туранською флористичною областю.
Бiльш тривалi дослiдження дозволили нам змiнити розмщення деяких провiдних родин флори парку. Вщомо, що у списку Д.В. Дубини та П. А. Тимошенка [4] спектр десяти провщних родин парку виглядав наступним чином: Asteraceae, Poaceae, Chenopodiaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryophyllaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae, Boraginaceae.
Аналiз флори АСНПП на родовому рiвнi свщчить, що до ii складу входять 35 родiв з кшьюстю видiв у кожному вiд п'яти i бiльше. Серед них найбiльшим вмютом видiв вiдрiзняються роди давньосередземного, евразшського та iрано-туранського походження - Astragalus L., Achillea L., Artemisia L., Atriplex L., Allium L., Galium L., Limonium Mill., Trifolium L. та ш. Родiв, якi налiчують вiд 2 до 4 видiв, вiдзначено 128, а одновидових - 171.
Для здшснення бiоморфологiчного аналiзу ми обрали лшшну систему життевих форм В.М. Голубева [1]. Бiоморфологiчна структура флори парку е досить типовою для регюнальних флор твдня Укра!ни. Бiоморфологiчний аналiз флори показав переважання полiкарпiчних трав (335 видiв; 45%), а також монокартчних видiв (327; 44%), що включають озимi (150; 20,2%), ярi однорiчники (102; 13,7%) та дворiчники (75; 10,1%). Такий розподiл е типовим для степових флор Схщно! Свропи [4, 8]. Далi в ряду зменшення перебувають види чагарниюв (25 видiв; 3,4%), дерев (24 види; 3,2%), натвчагарничюв (21 вид; 2,8%), натвчагарниюв (11; 1,5%) i чагарничкiв (1; 0,1%).
Еколого-ценотичний аналiз дав можливiсть з'ясувати належнiсть видiв флори АСНПП до основних еколого-фГтоценотичних груп (ЕФГ). Всього таких груп видiлено вiсiм: степова (251 вид; 33,8%), синантропна (163 види; 21,9%), лггоральна, включно з видами тщаних арен (116 видiв; 15,6%), солончакова (80; 10,7%), лучна (49; 6,6%), чагарниково-люова, до яко! ми включили також штродуковаш таксони (44; 5,9%), болотна (30; 4,0%) та водна (11; 1,5%). У аналопчному аналiзi флори, здшсненому Д.В. Дубиною та П.А. Тимошенком [4], цей розподш виглядае наступним чином: степова (37,6%), лучна (18,4%), лггоральна (17,6%), синантропна (12,4%), солончакова (10,8%), водна (1,7%) та болотна (1,5%) рослиншсть. Видима рГзниця у вщсотковому спiввiдношеннi ЕФГ двох списюв флори АСНПП дае можливють констатувати прискорення процесiв ii синантротзацп за рахунок зниження рiзноманiття лучних та лiторальних флороценокомплексiв. На кос БГрючий острГв це вщбуваеться насамперед внаслiдок випасання значного поголГв'я копитних тварин. На Сиваських дшянках процеси активного занесення дiаспор синантропних вид1в вiдбуваються за iнтенсивного агровиробництва на прилеглих до парку територiях.
Географiчний аналiз флори АСНПП здшснений нами на основГ видозмiненоi i розширено! ареалогiчноi системи регiонального типу М.1. Рубцова та Гн. [11]. Аналiзувались виключно види природно! флори (всього 701 вид судинних рослин).
Основу географГчно! структури флори парку, яка е досить гетерогенною, складають представники евроазГатського степового (209 видГв; 29,9%), голарктичного
(193 види; 27,5%), перехщного (123 види; 17,5%) титв apеaлiв. Давньосередземно-eвpoaзiaтський степовий перехщний тип включае 108 видiв (15,4%), 49 видiв (7%) флори ДСИПП належать до давньосередземного типу apеaлiв, пов'язаного iз ксеротермною областю Давнього Середзем'я. Ha кoсмoпoлiтний тип apеaлy припадае всього 19 видiв (2,7%).
У склaдi флори Aзoвo-Сивaськoгo HHH нapaзi ми вiдзнaчaeмo 43 сoзoфiти. Зокрема, до "Червоно'1 книги Украши" [12] зaнесенi 25 видiв рослин, з яких 22 види (Astragalus borysthenicus Klokov, A. reduncus Pallas, Astrodaucus littoralis (M. Bieb.) Drude, Bupleurum tenuissimum L., Colchicum ancyrense B.L. Burtt, Goniolimon rubellum (S.G. Gmel.) Klokov, Limonium tschurjukiense (Klokov) Lavrenko et Klokov, Tamarix gracilis Willd., Tulipa gesneriana L. та ш.) в Укра'1'ш зyстpiчaються лише на твдш.
Зi списюв мiжнapoднoï охорони тут вiдзнaченo 25 таксошв (дев'ять - зaнесенi до списку МСОП (Agropyron cimmericum Nevski, Allium pervestitum Klokov, Astragalus reduncus Pall., Frankeniapulverulenta L. та ш.), 1б - до Свропейського червоного списку (Lepidium syvaschicum Kleopow, Otites artemisetorum Klokov, Papaver maeoticum Klokov, Puccinellia syvaschica Bilyk та ш.), два (Ferula orientalis L., Zostera marina L.) - до Додатку I Бернсько'1 конвенцп).
Висновки
В цшому, слщ вщзначити, що флора Aзoвo-Сивaськoгo нaцioнaльнoгo природного парку характеризуеться значним видовим piзнoмaнiггям (744 види судинних рослин з 334 poдiв, 8б родин), дaвнiм походженням, наявшстю значно'1 кiлькoстi piдкiсних, в тому чи^ ендемiчних, тaксoнiв. Разом з тим доводиться констатувати, що до ïï складу входить чимало синантропних видiв (близько 22%), що пов'язане з тривалим антропогенним впливом на ушкальш супралгторальш галоф^но-степoвi екосистеми.
Для збереження цiнних флористичних комплекав Aзoвo-Сивaськoгo ШШ неoбхiднo обмежити кiлькiсть видiв диких копитних на його територп, регламентувати випасання, сшокосшня та iншi види господарсько'1 дiяльнoстi. Перспективним е подальше розширення заповщно!' зони на кoсi Бipючий ос^в для охорони цiнних угруповань люцерни Котова (формащя Medicageta kotovii) мiж кордоном "Ворота" та уроч. Гнилi озера. Також неoбхiднo розширити територп парку i приеднати до нього дшянки oстpoвiв Чурюк i Куюк-Тук, що залишилися поза охороною (близько третини 1'х площ). Попередньо пoтpiбнo теpмiнoвo обмежити 1'х господарське використання (насамперед розорювання, лiсoмелiopaтивнi реставрацп та випасання). Ц та iншi заходи мають пщвищити природоохоронну цiннiсть Aзoвo-Сивaськoгo ШШ та зберегти його бiopiзнoмaнiггя.
1. Голубев В.Н. Биологическая флора Крыма. - 2-е изд. - Ялта: ЕЖС, 199б. - 125 с.
2. Дубина Д.В. Iстopiя оргашзаци та бoтaнiчних дoслiджень Aзoвo-Сивaськoгo Haцioнaльнoгo природного парку // Укр. ф^оценолопчний збipник. - К., 1999. -Сер. A, вип. 1-2 (12-13). - С. 142-149.
3. Дубина Д.В. Флора коси '^рючий ос^в" (Херсонська область) // Ю.Д. Клеопов та сучасна боташчна наука. Мат-ли читань, присвяч. 100^ччю з дня народження Ю.Д. Клеопова (Кшв, 10-13 листопада 2002 р.). - К.: Фгшсоцюцентр, 2002. - С. 191-199.
4. Дубина Д.В., Тимошенко П.А. Пopiвняльнo-стpyктypний aнaлiз флори Aзoвo-Сиваського нацюнального природного парку (Херсонська обл.) // Укр. ботан. журн. - 2004. - Т. б1, №1. - С. 18-2б.
5. Коломтчук В. П. Азово-Сиваський нащональний природний парк / Фiторiзноманiття нацюнальних природних парюв Украши / Т.Л. Андрieнко, Р.Я. Арап, Д.П. Воронцов та ш.; тд заг. ред. Т. Л. Андрieнко та В. А. Онищенка. - К.: Науковий свгг, 2003. - C. 19-28.
6. Коломтчук В.П. Знахщка Chrysopogon gryllus (L.) Trin. (Poaceae) в Азово-Сиваському НПП // Укр. ботан. журн. - 2008. - Т. 65, №6. - С. 887-890.
7. Коломтчук В.П. Флористичн знахщки на територп Азово-Сиваського НПП // Экология и ноосферология. - 2008. - Т. 19, №1-2. - С. 163-165.
8. Коломийчук В.П. Конспект флоры сосудистых растений береговой зоны Азовского моря / Под ред. Т.Л. Андриенко. - К.: Альтерпрес, 2012. - 300 с.
9. Коломтчук В.П. НПП Азово-Сиваський / Фiторiзноманiття заповщниюв i нацюнальних природних парюв Украши. Ч. 2. Нащональт природш парки / Колектив авторiв тд ред. В. А. Онищенка i Т. Л. Андрieнко. - К.: Фггосощоцентр, 2012. - С. 5-27.
10. Проект оргашзацп територп Азово-Сиваського нащонального природного парку, охорони, вщтворення та рекреацшного використання його природних комплекав та об'екпв. Пояснювальна записка. - Мелiтополь: ПП "Центр екологiчного управлiння", 2009. - Т. I. - 360 с.
11. Рубцов Н.И., Привалова Л.А., Крюкова И.В. Географическая (ареалогическая) квалификация видов флоры Крыма / ГНБС. - Ялта, 1979. - 91 с. - Деп. В ВИНИТИ 12.04.79, №1311-79 Деп.
12. Червона книга Украши. Рослинний св^ / За ред. Я.П. Дщуха. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
13. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Нейгойзлова З., Дубина Д.В. Конспект флори Азово-Сиваського нащонального природного парку // 1нститут боташки НАНУ. - Кив, 1998, № 365-Ук-98. - Деп. У ДНТБ Украши. Бiбл. Опис у РЖ №11 (322), № б/47. -53 с.
Коломийчук В.П. Флора сосудистых растений Азово-Сивашского национального природного парка (анализ современного разнообразия) // Труды Гос. Никит. ботан. сада. - 2013. - Т. 135. - С. 107-111.
Приводится история исследований флоры сосудистых растений Азово-Сивашского национального природного парка. Характеризуется современное фиторазнообразие парка на основе разностороннего анализа флоры. Флора данной природоохранной территории, площадью 52154 га, насчитывает 744 вида сосудистых растений, что составляет около 38,7% флоры береговой зоны Азовского моря. На этой территории зарегистрировано 43 редких вида растений, из которых 25 таксонов имеют международный статус охраны и 25 - национальный. Предложены мероприятия по сохранению флоры парка.
Ключевые слова: флора, сосудистые растения, Азово-Сивашский НПП, анализ, охрана.
Kolomiychuk V.P. Flora of vascular plants of the Azov-Sivash National Nature Park (analysis of contemporary diversity) // Proceedings of the State Nikit. Botan. Gard. - 2013. - Vol. 135. - P. 107-111.
The history of the studies of the flora of vascular plants of the Azov-Sivash National Nature Park has been presented. Modern phytodiversity of the park has been characterized on the basis of the comprehensive flora analysis. Flora of the given nature reserve, the area of which is 52154 hectares, has 744 species of vascular plants, that is approximately 38,7% of the Sea of Azov coastal flora. On this area there are 43 rare plant species, 25 taxons from them have an international conservation status, and 25 - a national one. The measures for the park's flora conservation have been proposed.
Key words: flora, vascular plants, the Azov-Sivash National Nature Park, analysis, conservation.
