CC BY
37ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ ДО ДІЙ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ
Третяк О. В.
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація. У статті розкривається значення фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях. Вивчений теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях. Провести аналіз психолого-педагогічної літератури та інформації з мережі Інтернет щодо цієї проблеми. Адже проблема підвищення рівня безпеки людини є дуже актуальною.
Ключові слова: фізична готовність, фізична підготовка,
професійно-прикладна фізична підготовка, екстремальні ситуації.
Аннотация. Третьяк Е.В. Физическая подготовка студентов высших учебных заведений в формировании готовности к действиям в экстремальных ситуациях. В статье раскрывается значение физической подготовки студентов высших педагогических учебных заведений в формировании готовности к действиям в экстремальных ситуациях. Изучен теоретический анализ литературных источников по проблеме физической подготовки студентов высших педагогических учебных заведений в формировании готовности к действиям в экстремальных ситуациях. Проведен анализ психолого-педагогической литературы и информации из сети Интернет относительно этой проблемы. Ведь проблемаповышения уровня безопасно стичеловека являетсяочень актуальной.
Ключевые слова: физическая готовность, физическая подготовка, профессионально-прикладная физическая подготовка, экстремальные ситуации.
Annotation. Tretyak E.V. Physical preparation of students of higher educational establishments in forming readiness to actions in extreme situations. The value of physical preparation of students of higher pedagogical educational establishments in forming readiness to actions in extreme situations opens up in the article. The theoretical analysis of references on a problem of physical preparation of students of the maximum pedagogical educational institutions in formation of readiness for actions in extreme situations is investigated. The analysis of the psychological-pedagogical literature and the information from a network the Internet concerning this problem is carried out. In fact the problem of increase of a level of safety of the person is very actual.
Keywords: physical readiness, physical preparation, professionally-applied physical preparation, extreme situations.
Вступ.
Людина в проце сі своєї діяльно сті постійно прагне поліпшити умови існування, створює штучне середовище перебування, підвищує продуктивність праці, іде по шляху науково-технічного прогре су Однак науково-технічний прогрес сприяє не тільки підвищенню продуктивно сті праці, зростанню матеріальногодобро-буту й інтелектуального потенціа лу суспільств а але й приводить до негативних процесів, іноді стає причиною надзвичайних й екстремальних ситуацій. Невміння забезпечитибезпеку життєдіяльно сті в реальному навколишньо мусеред-овищі негативно впливає на здоров’я людини й суспільств ав цілому [9, с. 4].
Актуальність проблеми підвищення рівня безпеки людини сьогодні очевидна. Ніякі морально-психологічні якості особистості знання, уміння й навички не можуть допомогти їм, якщо в них не розвинені фізичні й спеціа льні
© Третяк О.В., 2009
якості, які необхідно виявити в певній конкретній ситуації, щоб уникнути небезпеки.
Розв’язання цієї проблеми стає можливим під час навчання студентів вищих педагогічних навчальних закладів безпечної життєдіяльності в реальному навколишньому середовищі. Заняття фізичним вихованням у вищих навчальних закладах не забезпечують ефективного розвитку фізичних і спеціальних якостей студентів до рівня, що гарантує безпеку в різних надзвичайних й екстремальних ситуаціях, тому ця проблема залишається актуальною сьогодні. Це, у свою чергу, потребує розробки методів, прийомів, технологій, спрямованих на розвиток і вдосконалення прикладних умінь і навичок, психічної сфери, які необхідні в майбутній професійній діяльності, а також навичок, необхідних для забезпечення готовності до дій в екстремальних ситуаціях.
Проблема готовності не нова. Вона вивчалася з різних позицій в педагогіці і психології спортивної діяльності. В даний час накопичений матеріал експериментальних і теоретичних досліджень, що розглядають проблему готовності. У науковій літературі різні аспекти готовності висловлюються в працях Г.М. Гагаєвой (1962), О. А. Черніковой (1967), П.А. Рудика (1967), Ф. Генова (1969), А.Ц. Пуні (1969),
Г.И. Савенкова (1969), Ю.Л. Кисельова (1972), Л.П. Матвєєва (1977), А.В. Дубровського (2003), О.М. Прієшкіной (2005). Однак дослідження, присвячені формуванню готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до дій в екстремальних ситуаціях, практично відсутні.
Робота виконана за планом НДР Бердянського педагогічного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Отже, метою нашого дослідження було вивчення і теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях.
Основні завдання дослідження:
Провести аналіз психолого-педагогічної літератури та інформації з мережі Інтернет щодо проблеми фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях.
Результати дослідження.
В останнє десятиріччя в спеціальній науковій і методичній літературі все частіше вживається термін “фізична готовність”. На думку А.В. Дубровського, причиною виникнення терміну “фізична готовність” стало те, що такі широко поширені в теорії і практиці фізичної культури і в інших сферах життєдіяльності людини вирази, як “фізичні якості”, “фізичні здібності”, “фізичний розвиток”, “фізична підготовленість”, “фізична працездатність”, “фізична тренованість”, “фізична досконалість”, “фізична культура особи” й інші, які розкривають якісні особливості фізичної організації людей, не повною мірою відображають відповідність рівня розвитку їхніх фізичних властивостей конкретним
вимогам того або іншого виду діяльності. Тому, на нашу думку, в даний час є дійсно виражена і об'єктивна тенденція до визнання поняття “фізична готовність” як однієї з основних категорій загальної теорії фізичної культури.
Сутність готовності трактується дослідниками як стан психічних функцій, який, є достатньо сформованим, забезпечує значні досягнення в здійснюваній діяльності, як результат підготовки до певної діяльності і характеризується відповідною тілесною розвиненістю, певним функціональним станом організму і необхідним рівнем рухової підготовленості [6].
У структурі загальної готовності людини до екстремальних ситуацій, які трактуються як події, що знаходяться за межами людського досвіду, одне з провідних місць, на думку В. А. Шейченко, займає фізична готовність.
Видимим компонентом системи “фізична готовність” є руховий компонент, тобто ступінь розвитку рухових якостей людини: витривалість, сила, швидкість, гнучкість, спритність [6].
Розширення фонду рухових умінь і навичок залежить від рівня розвитку фізичних якостей і володіння раніше сформованими руховими вміннями. Багатий запас рухових умінь запорука швидкого формування нового уміння і фундамент фізичної готовності до навчання руховим діям і до їх використання у житті [1, с. 52].
На думку Л.П. Матвєєва, в умовах життєдіяльності людини, що все більш ускладнюються, створення багатого індивідуального фонду життєво важливих рухових умінь і навичок дозволить сформувати готовність до дій в потенційно небезпечних ситуаціях. Таким чином, вельми актуальним є розвиток прикладних умінь і навичок, а також психічних процесів, що є основою у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях [7, с. 3].
Нові перспективи в оптимальному вирішенні цієї проблеми відкриваються у зв’язку із запровадженням в теорію і практику фізичного виховання сучасних підходів до програмування навчального матеріалу.
Фізична культура у вищому навчальному закладі є невід’ємною частиною формування загальної і професійної культури особи сучасного фахівця, системи гуманістичного виховання студентів. Як навчальна дисципліна є одним із засобів формування всебічно розвиненої особи, оптимізації фізичного і психофізіологічного стану студентів в процесі професійної підготовки, яка повинна ефективно сприяти оволодінню й досягненню високого рівня готовності до високопродуктивної трудової діяльності [2, с. 12].
Ряд авторів: Р.Т. Раєвський, С. А. Полієвський, Ж.К. Холодов, В.С. Кузнецов, О.Е. Коломійцева дотримуються думки, що прикладна фізична підготовка спрямована на формування потрібних в житті рухових умінь і навичок, розвиток життєвоважли-вих фізичних здібностей, оптимізації здоров’ я і працездатності, формування уміння застосовувати
потенціал фізичної культури в майбутній професійній діяльності.
І. Б. Мудрий вважає, що педагогічна діяльність ставить особливі вимоги до стану здоров’ я майбутніх вчителів, їх фізичної та психічної підготовленості [2].
Коломійцева О. Є. відносить роботу вчителя до категорії фізичної праці малої інтенсивності, проте вона є досить важкою у зв’язку з витратами психофізіологічної енергії, що визначає потребу розвитку м’ язів спини та психофізіологічних можливостей фахівця.
До провідних фізичних якостей і функцій організму, необхідних для освоєння професії вчителя-предметника, слід відносити: загальну витривалість, стійкість і перемикання уваги, просторове мислення, координацію рухів рук, точність рухів.
Праця педагога пов’язана зі статичними зусиллями без значного переміщення у просторі, що знижує функціонування системи кровообігу і дихання та уповільнює відновні процеси в організмі. Тому майбутнім педагогам необхідно мати високий рівень психофізіологічної підготовленості, статичної та силової витривалості, координації рухів і загальної працездатності. Крім того, трудова діяльність вчителя пов’ язана із нервово-емоційним напруженням, постійною напругою уваги [2, с. 12].
Р.Т. Раєвський, Б. А. Ашмарін вважають рівень статичної витривалості одним з інтегративних показників професійної працездатності і відносять до числа об’єктивних факторів, що визначають продуктивність праці в багатьох сферах людської діяльності [1, 8]. Підвищувати рівень статичної витривалості ряд авторів М.Я. Віленський, Р.Т. Раєвський, В.А. Романенко, А.А. Виру, К. Купер, М.Я. Набат-никова, Б. М. Шиян рекомендують за допомогою різних видів спорту: гімнастика, альпінізм, фехтування, велосипедний спорт. Для розвитку загальної витривалості рекомендуються вправи переважно циклічного характеру: ходьба, біг, їзда на велосипеді тощо. Аеробні навантаження, особливо циклічні локомоції, тонізують діяльність ЦНС за рахунок імпульсів, що йдуть від рецепторів м'язів, сухожиль і суглобів. Ці імпульси за допомогою ретикулярної формації підвищують збудливість центрів подиху і кровообігу, сприяють нормалізації процесів збудження і гальмування. За рахунок продукування організмом ендорфінів (“гормонів задоволення”) аеробні циклічні навантаження роблять загальний позитивний вплив на психоемоційний статус. Тренування аеробними вправами знижує вплив симпатичного відділу нервової системи, сприяє формуванню феномена економізації функцій у стані спокою і роблять могутній профілактичний вплив на серцево-судинну і дихальну систему.
На думку авторів Ю.С. Антіпова, М. Башкі-рова, Т.С. Лисицької, В.В. Матова, Є.Ф. Стрелецької оптимальним засобом розвитку аеробної функції є танцювальна фітнес-аеробіка. Крім того, заняття танцювальною аеробікою дозволяють удосконалювати статодинамічну стійкість, координацію рухів,
гнучкість. В.А. Левандо, Т.Т. Ротерс зазначають, що перевага цієї форми масових занять полягає у високій груповій емоційності, що в результаті формує мотивацію до систематичних занять, а музичний супровід впливає на ритм серцевих скорочень, частоту і глибину подиху, координацію моторних рефлексів.
Координацію рухів Н. А. Бернштейн, В.І. Лях, Л.К. Маркова рекомендують розвивати спортивними іграми, гімнастикою, акробатикою, рухливими іграми [10, с. 21].
Прикладні психічні якості і властивості особистості, необхідні майбутньому фахівцю, можуть формуватися як на навчально-тренувальних заняттях, так і самостійно. Спрямованим підбором вправ, вибором виду спорту, рухливих ігор можна акцентовано впливати на людину, сприяючи формуванню конкретних психічних якостей і властивостей особистості, що визначають успішність професійної діяльності [4, с. 387].
До групи прикладних вправ входять ходьба і біг, вправи в рівновазі, лазіння і перелазання, вправи в метанні (на дальність, в мету, по рухомому предмету) і лові, піднятті і перенесенні вантажу, переповзанні, подоланні горизонтальних і вертикальних перешкод, різні стрибки, перекиди, спеціальні вправи на різних тренажерах і тренажерних пристроях, спеціалізованих смугах перешкод, плавання, туризм і ін. Їх прикладність полягає у тому, що багато з них застосовується в повсякденному житті. З їх допомогою можна розвивати силу, швидкість, витривалість, рухово-координаційні здібності, увагу, пам’ять на рухи, вольові якості і ін. Прикладність окремих вправ досягається ускладненням окремих елементів і вправ, що мають професійно важливе значення [5, с. 9].
Опанувавши рухами, що мають практичне значення для життя, ті, що займаються набувають уміння раціонально і повноцінно проявляти свої фізичні здібності, пізнають закономірності рухів свого тіла, розширюють індивідуальний фонд життєво важливих рухових умінь і навичок, що дозволить сформувати готовність до дій в потенційно небезпечних ситуаціях.
Проф. Н.Г.Озолін звертає увагу на необхідність відповідності умов формування навички при навчанні умовам його виконання в “робочій” обстановці [3, с. 62].
Вирішення названої проблеми повинно йти у напрямку наукового обґрунтування професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх вчителів, яка забезпечуватиме набуття фонду рухових умінь і навичок, необхідних в їхній професійній діяльності та пошуку нових підходів, щодо вдосконалення фізичної підготовки у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях.
Висновки.
Аналіз науково-методичної літератури щодо проблеми фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях показав,
що наявність вмінь і навичок, досвіду впевнених дій мають вирішальне значення для адекватних дій в екстремальних ситуаціях.
Перспективи подальших досліджень в даному напрямку. Розробити навчально-методичний комплект щодо фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів у формуванні готовності до дій в екстремальних ситуаціях.
Література:
1. Ашмарин Б. А. Теория и методики физического воспитания: учеб. для студентов фак. физ. культуры пед. ин-тов по спец. 03.03 “Физ. Культура” / Ашмарин Б. А., Виноградов Ю. А., Вяткина З. Н. и др. - М.: Просвещение, 1990. - 287 с.
2. Божик М. В. До проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх вчителів / М.В. Божик // Теорія та методика фізичного виховання: науково-методичний журнал . - 2008. - №10. - С. 11-13.
3. Ильинич В. И. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов вузов: Научно-методические и организационные основы / Ильинич В. И. - М.: Высш. школа, 1978. - 144 с.
4. Ильинич В. И. Физическая культура студента: Учебник / Ильинич В. И. - М. : Гардарики, 2003. - 448 с.
5. Кузнецов В. С. Прикладная физическая подготовка: 10-11 кл.: Учеб.-метод. пособие / В. С. Кузнецов В.С., Г А. Колод-ницкий. - М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 184 с.
6. Понятие “физическая готовность” в структуре общей готовности человека к профессиональной деятельности : [Электронный ресурс] / А. В. Дубровский http://lib.sportedu.ru/
7. Приешкина А. Н. Содержание и методика физической подготовки учащихся старших классов к действиям в экстремальных ситуациях социального характера: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: 13.00.04. “Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры” / А. Н. Приешкина. - Омск, 2005. - 24, [3] с.
8. Раевский Р. Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов технических вузов / Р. Т. Раевский. -М.: Высшая школа, 1985. - 136 с.
9. Смирнов А.Т. Методические материалы и документы по курсу “Основы безопасности жизнедеятельности”: Кн. для учителя / А.Т. Смирнов, Б.И. Мишин. - М.: Просвещение, 2001. - 160 с.
10. Фалькова Н. І. Професійно-прикладна фізична підготовка студенток економічних спеціальностей з урахуванням їх морфофункціональних особливостей: дис. ... канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02 / Фалькова Наталя Іванівна. - Донецьк, 2002. - 200 с.
Надійшла до редакції 23.04.2009 р.
