Финансовые и технологические инновации (intelligent enterprise (ie) мирового топливно-энергетического комплекса Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ШНшШШтНОШ

1ШЕВМИИНИДИН1ИИКИ

УДК: 339 DOI: 10.5281/zenodo. 1245549

Л.Б. ШОСТАК, О.1. Д1КАРБВ

Фшансов1 та технолопчш шновацм (Intelligent enterprise (IE) свггового паливно-енергетичного комплексу

Наукова рефлешя автор\в викликана парадоксально конфлiктним станом св\тового ПЕК та не-вир\шен\стю ряду методолог\чних i прикладних питань функц\онування ф\нансових \нструмент\в. Автори виходять \з припущення, що конфлiктнiсть зростае не ст\льки в\д деф\циту запас\в природ-них ресурс\в, прац\, переходу на нетрадицйн\ джерела енергИ, енергозбер\гаюч\ технологи, ск\льки в\д пошук\в ренти низкою ф\нансових \нститут\в. Одна з основних причин - примат економ\чних iнтерес\в у вир\шенн\ проблем охорони навколишнього середовища. Неготовн\сть \нститут\в до нових ризик\в геолог\чного та технолог\чного характеру, необх\дн\сть зм\ни функцй i сфер впли-ву м\жнародних орган\зацй, що д\ють у ф\нансовй та енергетичнй сферах, також призводять до стресових i конфл\ктних ситуац\й. Важливу роль у вивченн\ проблеми грае галузевий аспект ресурсноI проблеми сучасного мiжнародного життя, який становить як традицйний, так i сучасний вим\р економ\чно1 парадоксальност\ (парадокси Смiта, Джевонса). Парадокси економiчного роз-витку дозволяють встановити напрямок синергИ по взаемодп факторiв виробництва i форм влас-ност\ на природн ресурси, можлив\ точки б'\фуркацИ i переростання природноI ренти в полтичну.

Автори використовували модель досл\дження «товарних ланцюжк\в» i заклали основу глобаль-них мереж вартост в форм\ аналiзу процес\в перетворення сировини в продукт попиту, а також глобальних мереж доданоI вартост в форм\ аналiзу факторiв орган'\зацИ глобальних галузей. За-пропоновано теоретичне обгрунтування та практичн\ \нструменти для аналiзу ланцюжк\в доданоI вартост i р\зних тип\в управлiння паливно-енергетичного комплексу. Автори розглядають конку-ренц\ю в парадигмi м\кроеконом\чно1 теорИ як деяку властивсть ринку в контекст теорИ морфологи ринку: в залежност\ в\д ступеня досконалост\ конкуренцИ на ринку видляються р\зн\ типи ринк\в, для кожного з яких характерна певна повед\нка економ\чних суб'ект'\в. П\д конкуренц\ею тут ро-зум\еться не суперництво, а скор\ше, ступ\нь залежност\ загальних ринкових умов в\д повед\нки окремих учасник\в ринку.

Ключовi слова: паливно-енергетичн\ ресурси, ф\нансов\ \нструменти, кр\птовалюта, товарн\ ланцюжки, глобальн\ мереж\, додана варт\сть.

© Л.Б. ШОСТАК, 0.1. Д1КАРБВ, 2018

Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (202)/2018 45

Л.Б. ШОСТАК, А.И. ДИКАРЕВ

Финансовые и технологические инновации (Intelligent enterprise (IE) мирового топливно-энергетического комплекса

Научная рефлексия авторов вызвана парадоксально конфликтным состоянием мирового ТЭК и нерешенностью ряда методологических и прикладных вопросов функционирования финансовых инструментов. Авторы исходят из предположения, что конфликтность растет не столько от дефицита запасов природных ресурсов, труда, перехода на нетрадиционные источники энергии, энергосберегающие технологии, сколько от поисков ренты рядом финансовых институтов. Одна из основных причин - примат экономических интересов в решении проблем охраны окружающей среды. Неготовность институтов к новым рискам геологического и технологического характера, необходимость изменения функций и сфер влияния международных организаций, действующих в финансовой и энергетической сферах, также приводят к стрессовым и конфликтным ситуациям. Важную роль в изучении проблемы играет отраслевой аспект ресурсной проблемы современной международной жизни, который составляет как традиционное, так и современное измерение экономической парадоксальности (парадоксы Смита, Джевонса). Парадоксы экономического развития позволяют установить направление синергии по взаимодействию факторов производства и форм собственности на природные ресурсы, возможные точки бифуркации и перерастания природной ренты в политическую.

Авторы использовали модель исследования «товарных цепочек» и заложили основу глобальных сетей стоимости в форме анализа процессов преобразования сырья в продукт спроса, а также глобальных сетей добавленной стоимости в форме анализа факторов организации глобальных отраслей. Предложено теоретическое обоснование и практические инструменты для анализа цепочек добавленной стоимости и различных типов управления ТЭК. Авторы рассматривают конкуренцию в парадигме микроэкономической теории как некоторое свойство рынка в контексте теории морфологии рынка: в зависимости от степени совершенства конкуренции на рынке выделяются различные типы рынков, для каждого из которых характерно определенное поведение экономических субъектов. Под конкуренцией здесь понимается не соперничество, а скорее, степень зависимости общих рыночных условий от поведения отдельных участников рынка.

Ключевые слова: топливно-энергетические ресурсы, финансовые инструменты, криптова-люта, товарные цепочки, глобальные сети, добавленная стоимость.

L. SHOSTAK, O. DIKARIEV

Financial and technological innovations (Intelligent enterprise (IE) of the world fuel and energy complex

The scientific reflection of the authors is caused by the paradoxically conflict situation in the world's fuel and energy complex and the unresolved nature of a number of methodological and applied issues of the functioning of financial instruments. The authors proceed from the assumption that conflicts grow not so much by the scarcity of natural resource reserves, labour, and the transition to non-traditional energy sources, energy-saving technologies, or the search for rent by a number of financial institutions. One of the main reasons is the primacy of economic interests in solving the problems of environmental protection. The lack of readiness of institutes for new risks of geological and technological nature, the need to change the functions and spheres of influence of international organizations operating in the financial and energy spheres also lead to stressful and conflictual situations. An important role in the study of the problem is the sectoral aspect of the resource problem of contemporary international life, which is both a traditional and a contemporary dimension of economic paradox (the paradoxes of Smith, Jevons). The paradoxes of economic development allow us to determine the direction of synergy between the factors of production and the forms of ownership of natural resources, the possible points of bifurcation and the growth of natural rent into a political one.

The authors used the model of research of «product chains» and laid the foundation for global value networks in the form of analysis of the processes of transformation of raw materials into the product of demand, as well as global value added networks in the form of analysis of factors of the organization of global industries. Theoretical substantiation and practical tools for the analysis of added value chains and various types of fuel and energy complex management are offered. The authors consider competition in the paradigm of microeconomic theory as a certain property of the market in the context of the theory of market morphology: depending on the degree of perfection of competition in the market, different types of markets are distinguished, for each of them there is a certain behavior of economic entities. Under the competition, this means not competition, but rather the degree of dependence of general market conditions on the behavior of individual market participants.

Key words: fuel and energy resources, financial instruments, krypton-currency, commodity chains,

global networks, added value

Постановка проблеми. Про лопчнють та до-речнють такоТ постановки уперш за все заговорили американськ дослщники Майкла Еконо-мщеса (Micheal Economides), та Рональда ОлУ (Ronald Oligney). Вони стверджують про те, що той, хто хоче щось дослщжувати в галузi енер-гетики, мае виступати з позицм знання свто-воТ кон'юнктури та цЫоутворення на ринках ПЕР, а також визнання закону, на який звертае увагу ттьки аналiтик, який знае енергетичну галузь з середини. А саме на те, що реальний видобуток нафти забезпечуеться не ттьки ринковими i по-лiтичними факторами, а й безперервною працею людей з мехаызмами бтя свердловин. Без такоТ прац родовище вичерпаються. Без взаемо-дм галузей господарства краТни, без нових енер-гетичних потужностей свтове виробництво буде падати на 6 - 10% за рк.

Пщ конкурен^ею тут розумieться не суперни-цтво, а скор0е, ступЫь залежност загальних рин-кових умов вiд поведЫки окремих учасникiв ринку. У зв'язку з цим важливо розрiзняти термiни «конкуренцiя» i «суперницька поведЫка». Перший стосуеться швидше характеристики моделi ринку, яка визначае його побудову i використовуеть-ся для передбачення поведЫки певних суб'8ктiв ринку в рамках ^еТ моделi. ПоведЫка економiчних агентiв може мати характер суперництва лише при ол^опольый побудовi ринку, коли Тхня взаемоза-лежнють е позитивною i досить високою. 3 Ышо-го боку, поведЫка монополiста або учасника ринку досконалоТ конкуренци не може характеризуватися як суперництво, осктьки на ринках такоТ побудови взаемозалежнють економiчних суб'8ктiв е вкрай малою. Певнi галузi формують таю моделi ринкiв, при яких зниження споживчих цЫ можна домог-тися лише за рахунок пщвищення обсягiв вироб-ництва i зниження витрат. Особливо це стосуеть-

ся нафтовоТ, газовоТ та енергетичноТ галузей ПЕК. Велик витрати на науково-дослщы роботи вима-гають обирати стратеги концентраций тобто злиття, укрупнення та створення альян^в, i застосуван-ня теорм (intelligent enterprise (IE). Перегрупування найбтьших ринкових акторiв i передт сфер впли-ву мiж ними спричиняе посилення мiжнародних потокiв капiталiв, особливо у сферi прямих закор-донних iнвестицiй, серед яких починае переважа-ти приватний капiтал, який, в свою чергу стимулюе процеси глобалiзацiТ та лiбералiзацiТ. I вже дана концептика пщводить наш аналiз до вивчення вiр-туалiзацiТ цього процесу. Тобто ролi криптовалют в ПЕК в контексп розумiння того, що ниы придiля-еться недостатньо уваги вивченню взаемозв'язку процесiв, що вщбуваються на сировинному ринку, з процесами в Ыших сегментах свтовоТ' економiки i на глобальному фЫансовому ринку.

Потенцiйнi iнвестори постiйно шукають новi способи отримати перевагу в ц^ сферi. Одним з таких способiв е промисловий Майнiнг за рахунок оптимiзацiТ енергетичних витрат. Треба усвг домлювати, що на Майынг Bitcoin щорiчно йде 22,5 млрд. КВт/год. електроенергм, що в 40 разiв бiльше, нiж використовуеться для роботи систе-ми Visa. Для вироблення такого обсягу енергм по-трiбно 13,24 млн. барелiв нафтового еквiвален-та. Кожнi 10 хвилин видобуваеться 12,5 бiткоiнiв, i це означае, що «собiвартiсть виробництва» одного бiткоiну становить в середньому 20 барелiв нафти. 3 огляду на той факт, що основою свто-воТ енергетики е вуглеводнi, попит на них буде також збтьшуватися набагато швидшими темпами, нiж передбачають зараз ОПЕК або МЕА. Фактич-но виходить, що пщвищення цЫнос^ криптовалют стае новим фундаментальним фактором для нафтового ринку. Здороження бпхоЫу, швидше за все, потягне за собою вгору i цЫи на нафту. Адже

вкластися в новий перспективний актив захо-чуть не ттьки професiйнi гравцi свiтового ринку, а й прост обиватепi, якi бачать в цьому можпивiсть швидкого збагачення. 1нтенсивнють Майнiнгу бу-де збтьшуватися пропорцiйно обсягу запучених в процес комп'ютерних потужностей, а прискорене зростання енергоспоживання в юнц кiнцiв при-зведе до дефiциту енергоносмв i подорожчання вугпеводневоТ сировини. Найбiпьш привабпивим для Майынг сьогоднi може виявитися нафтога-зовий комплекс краТни. В сипу свое! ментапьнос-тi нафтовики дивпяться на цей процес, як на по-дiбне виробництво з видобутком нафти i газу. В таких умовах розмщення обчиспювапьних потужностей з Майынгу криптовапюта на своТх ви-робничих ппощах може стати суттевим джере-пом коштв. Крiм того використання iнструменту первинного розмщення токеыв - ICO (Initial Coin Offering), може дозвопити компаыям, що знахо-дяться пiд санщями, запучити фiнансування Ы-весторiв в криптовапюту. Автори розвивають тезу, що будуть виникати криптовапюти iз опорою на продукцш мiнерапьно-сировинного комппексу (МСК), виходячи з наступних трендiв: (1) експерти нафтовидобувних краТн, особпиво краТни ПерськоТ затоки, вважають, що необхщно отримати вигоду з використання ВТС в торгiвпi нафтою; (2) компа-нИ" BP, Shell, Statoil, а також менш вiдомi корпора-цм рiзноí" спрямованостi ING, ABN Amro i Societe Generale, Gunvor, Koch Supply & Trading i Mercuria запустипи проект по створенню торгового май-данчика на основi технологи бпокчейн; (3) заре-естрована у Вепикiй Британп стартап-компанiя R Fintech запровадипа впасну криптовапюту - Bilur («панцюжок», в перекладi з баскськоТ), особпи-вiсть якоТ в тому, що ТТ курс буде запежати вiд цiн на нафту; (4) Президент Венесуепи Нкопас Ма-дуро запропонував створення нацюнапьноТ криптовапюти «Petro», що буде пщтримана ресурсами нафти, газу, зопота i апмазiв, i обспуговуватиме нову систему взаеморозрахунюв; (5) твердження експертiв ЮНКТАД про те, що 80% доданоТ вар-тостi свгтовоТ економiки формуеться в гпобапьних мережах доданоТ вартост (ГМДВ) корпорацiй, що забезпечують процес створення та просторового структурування робп", та мЫерапьносировинно-го комппексу в цтому. Висуваеться гiпотеза про те, що найважпив0а ропь у гпоба^зацп освоен-ня мЫерапьно-сировинноТ бази (МСБ) ппанети напежить: урядам промиспово розвинутих кра-

Тн по забезпеченню нацюнапьних потреб у мЫе-рапьнiй сировин (МС) та мiжнародним еконо-мiчним структурам мереж. Автори вважають, що необхщнють подопання методопогiчних труднощiв i вiдповiдного розвитку теорм сировинного ринку визначае актуапьнiсть подапьших доспщжень в даному напрямi, в тому числ запропонованого авторами ^ef статтк

Метою статт е: науковий аналiз парадоксапь-но конфпiктного стану ринку ПЕР з огпяду на вщ-рив економiчноТ" практики вiд ряду методолопчних i прикладних засобiв щодо застосування новiтнiх фiнансових iнструментiв, зокрема криптовапют; аналiз чинникiв зростання конфпктност в енер-гетичнiй гапузi та ролi новiтнiх фiнансових Ыстру-ментв у забезпеченi ТТ стабiпьностi.

Постановка завдання. дослщити вппив нов^-нiх фiнансових iнструментiв i, зокрема, криптовапют на:

- мережi енергетичного бiзнесу (виробництво, транспортування, переробка i збут енергетичних ресурсiв),

- сегменти мереж нафтохiмiчноТ" гапузi (розвщ-ка i видобуток (upstream),

- транспортування сировинних ресурЫв (midstream),

- а також переробку, оптову та роздрiбну продаж юнцевих продуктiв.

Виклад основного матеpiалу. Взаемовплив геоекономiчноí" й геопо^тичноТ парадигм розвитку розгпядаеться авторами в контекст новоТ по^тичноТ економм (new political economy). Змiст даного пщходу попягае в доспiдженi економiч-ноТ попiтики з використанням припущень теорм рацiонапьного вибору в русл евопюцiонiстських пiдходiв. Його суть попягае у визнанн юнуван-ня двох обмежень в Ыформацм у в^х економiч-них агентiв, а саме: (1) принципова непевнють в майбутых сценарiях (непевнiсть по Шумпе-теру); (2) неможпивють подiпитися Ыформацг ею, яка напежить окремим агентам (непевнють по Хайеку). Базове припущення попягае в тому, що вс агенти, втягнут в процес розробки еконо-мiчноТ" попiтики, в ТТ зд^снены змушенi прийма-ти рiшення в неоднозначних умовах, а саме: не-повноти знання; вщсутност певних Ыструментв вппиву на перебiг бiзнес-процесiв; невизначе-ностi можливих наспiдкiв вппиву цих Ыструмен-тiв на економiчнi процеси; вони не певн в своТх цтях й iнтересах.

Проблема взаемозв'язку Ыститу^йно''' струк-тури суспiльства з його ефективним i безпечним розвитком е одыею iз провiдниx тем Ыституцю-нального аналiзу. Так вiдомий економiст Д. Норт розглядав вплив Ыститулв на ефективнють функ-цiонування економiки через призму витрат обмЫу i виробництва. У свок працях вiн вiдмiчав, що Ы-ститути визначають можливост суспiльства.

Розглядаючи ланцюжки вартостi/цiнностi ПЕК, насамперед, зауважимо, що кiнцевi продукти, ви-робленi пiдприeмствами ПЕК, будь-то нафта, газ, електроенерпя або нафтопродукти, характеризуются нееластичнiстю попиту, яка обумовлюе монопольне становище багатьох компаый. Про-те в гонитвi за прибутком й iншими складовими ефективност та успiшностi пiдприeмств, часом не беруться до уваги соцiальнi аспекти '¿хньо!' дiяль-ностi. Bищезгаданi дослщження всix трьох лан-цюжкiв свщчать, що основним агентом контролю в ланцюжках виступае виробник - нафтогазови-добувнi пiдроздiли компанiй з високим ступенем вертикально'!' Ытеграцм i високим ступенем моно-полiзацi'í, яка зумовлюе непереборнi бар'ери для входу в будь-який з ланок ланцюжкiв нових грав-цiв. Основнi ланки в ланцюжках характеризуются високим рiвнем матерiаломiсткостi/енерго-витратностi та iнерцiйностi [14]. Проте поди' 2017 року свщчать, що ця схема мае вже певн новаци'. Розглянемо тренди та факти: (1) експерти нафто-видобувних кра'н вважають, що доцiльно отрима-ти вигоду з використання bitcoin в процесi торпв-лi нафтою; (2) компани' BP, Shell, Statoil, а також менш вiдомi корпораци' запустили проект по ство-ренню торгового майданчика на основi технологи блокчейн; (3) зареестрована у Велиюй Британи' стартап-компанiя R Fintech представила власну криптовалюту Bilur, курс яко'' буде залежати вiд цЫ на нафту; (4) Президент Венесуели запропонував створення нацюнально'' криптовалюти «Petro», що буде пiдтримана ресурсами нафти, газу, золота i алмазiв, i обслуговуватиме нову систему вза-еморозрахунюв.

Для подальшого аналiзу розглянемо бтьш широкий контекст економiчного життя i звер-немося до сучасних дослщжень цього процесу, зокрема результа^в аналiзу Хiлемана Гаррiка, Мiшеля Раухса «Бенчмаркн глобальних кртто-валют» [27]. Вчен свiдчать, що: (1) чисельнють працюючих в Ыдустри' Bitcoin, а також активних власниюв гаманцiв пос^йно зростае; (2) бть-

шисть провaйдeрiв raMaHöiB знаходяться в 6в-poni i niBHÎHHÎé AMepèôi; (3) треть raMaHöiB - це продукт з çaKpèTèM кодом, при чому - 39% raMaHöiB е мультивaлютними, a 52% мaють вбу-дoвaнi ôyHKôiï вaлютooбмiну; (4) Mepeœa Bitcoin нaйбiльш пoпyляpнa для здiйснeння мiжнapoд-них пepeкaзiв (86%); (5) нaйбiльш зaтpeбyвa-Ha пoслyra - Mep4aHTCepBic (прийом кoштiв); (6) 79% плaтiжних кoмпaнiй мaють yстaлeнi вщно-сини з бaнкiвськими yстaнoвaми тa плaтiжними мepeжaми; (7) нaйбiльшa кiлькiсть бipж зapee-стpoвaнa в 6вpoпi, Ha другому Micöi сто'ть Азг aтськo-Тихooкeaнський perioн; (8) сeктop мaй-HiHry хapaктepизyeться високою кoнкypeнцieю i пос^йною появою нових rpaвцiв (бiльшiсть пyлiв мaйнiнry poзмiщeнi в Китaï).

Нин цeй пpoцeс пiдтpимaлa бpитaнськa кoмпa-нiя R Fintech, якa пpeдстaвилa нову кpиптoвaлю-ту - bilur. Як i bitcoin, вoнa бaзyeться Ha блoкчeйнi - poзпoдiлeнoмy peeстpi, aлe, Ha вiдмiнy вiд aHa-лoriв, bilur пpив'язaний до вapтoстi нaфти i MeH-rne схильний до кoливaнь. Прив'язку до Haô™ в R Fintech пopiвнюють iз ввeдeнням в свiй чaс золотого стaндapтy для oцiнки тpaдицiйних вaлют. Фг нaнсoвa кoмпaнiя R Fintech poзpoбилa bilur для тих, хто peryляpнo використовуе кpиптoвaлюти, aлe при цьому He хoчe pизикyвaти чepeз постГй-Hi кoливaння bitcoin, тому ввaжae бiльш виriдним фонди пiдтpимyвaнi фiксoвaним aктивoм - подг бно вiдмiнeнoмy 45 poкiв тому золотому стaндap-ту для тpaдицiйних вaлют. Один bilur eквiвaлeнтний 6.5 бapeлям нaфти Brent i, вщповщно, в цЫово-му виpaзi 356 дол. (326 евро). R Fintech пюля пpидбaння 1 млн. бapeлiв сиро''' нaфти у Тeхaсь-ко''' нaфтoвoï кoмпaнiï Hockley зaraльнoю вapтiс-тю близько 53 млн. дол. i 154297 bilur плaнyють oтpимyвaти прибуток зa paхyнoк нeвeликoï комг си' з влaсникiв bilur - щopiчнo з них стяryвaтимyть 3% - виключно зa пpaвo володЫня тaкoю «цЫ-нютю». Пpoтe цeй нaмip спpиймaeться критично, осктьки нaвpяд чи тaкий крок дoдaсть популяр-ност новГй кpиптoвaлютi - зa bitcoin в raмaнцi ых-то He вимarae плaти. Paзoм з тим, можливо вжe ствepджyвaти, що bilur як фaкт eкoнoмiчнoï сфe-ри життя свщчить про пpoдoвжeння пpaктики зa-бeзпeчeння кpиптoвaлют peaльнoю вapтiстю, якa пpив'язaнa до peaльнoro фГзичного об'екту.

Як i бгткон bilur бaзyeться Ha тeхнoлoriï блок-чeйнa - poзпoдiлeнoro peeстpy, в якому ва тpaн-гакци' вiдстeжyються i пepeвipяються yсiмa yчaс-

никами угоди. Система вважаеться прозорою, а ймовiрнiсть шахрайства при використанн бпок-чейна зводиться до нуля. Але поки що bilur не мож-на розппатитися н на одному з сайтiв. У той же час bitcoin став офМйним ппатiжним засобом в Японм, а до пiта Тх прийматимуть у 260 тисячах магазинiв i кафе. Середня вартiсть криптовапют тримаеться на рiвнi 1400 доп., однак користувачi побоюють-ся ТТ обвалу. Так в 2013 р. вартють bitcoin впала на 75%. Через ризики i появу дедалi бтьшоТ ктькос-тi конкурентiв bitcoin поступово втрачае монопо-пiю на ринку криптовапют, катталза^я якого не-щодавно досягпа 30 млрд. доп. У 2013 роц bitcoin складали 95% ринку, а нин - 70% [5;12-13;17; 18-19; 21; 25-28; 31; 33-34].

Цей факт свiдчить, що свтова енергетична проблема залишаеться важливою i запежною вiд погано передбачуваних чинниюв, здатних ютотно ускладнити свiтовий розвиток. Найзагапьнiшим показником, що показуе рiвень споживання i потреб, е споживання ПЕР на душу насепення. В се-редньому вЫ вiдобража8 загапьний рiвень потреб, якi пов'язанi з технолопчним i економiчним розвитком. 1ншими словами, без досягнення дея-кого рiвня споживання ПЕР неможпиве досягнення розвитку продуктивних сип i економiчного до-бробуту, i ця проблема визначае рiвень ГЕБ. Нами встановпено, що на рубежi 1900-х - 2000-х ро-кiв дослщники постапи перед необхiднiстю вияв-пення основних факторiв-складникiв ГЕБ та ме-ханiзму ТТ забезпечення. Проте единим наслщком дискурсу бупо створення ряду геополiтичне анга-жованих iнститутiв та альян^в. А перед нами конкретно постапа потреба у дослщжены економко-теоретичних та аксiопогiчних основ праксеологм застосування intelligent enterprise (IE) стратепй у трiадi вiдносин: (1) виробники ПЕР - (2) транзи-тери ПЕР - (3) iмпортери ПЕР). Аналiз глобальних, регюнальних та покапьних ринкiв ПЕР ви-свiтпюe значнi розбiжностi в статистичних даних рiзних мiжнародних iнституцiй. Тому ми застосу-вапи вартiснi показники питомоТ ваги надр свiту (табл.1) [1-4; 6-16; 19-20; 22; 2; 29].

Як бачимо з таблица провщне мюце серед ^ef групи ресур^в напежить нафтi (зокрема, в УкраТ-нi е понад 158 родовищ нафти). Загапьна потен-ц^на вартiсть пiдтверджених видобувних запасiв корисних копапин у надрах всього свпу дорiвнюe 88 трлн доп. США. Ця потенц^на вартiсть запасiв у розрiзi краТн розподiпяeться досить нерiвномiр-

но: США - 14,4; РФ - 12,4; Китай - 5,5; Саудiв-ська Аравiя - 4,7; ПАР - 4,6; Австралiя - 3,9; 1ран

- 3,2; Канада - 3,1; 1ндп - 2,7; ОАЕ - 2,1; 1рак

- 1,9; УкраТна - 1,9 (12 мюце, 2,2 % потенц^ноТ вартост в^х пiдтверджених запасiв свiту); Кувейт

- 1,6; Велика Бритаыя - 1,5; Казахстан - 1,45; Венесуепа - 1,45; Польща - 1,3; Мексика - 1,1; lндонезiя - 0,9; Бразилiя - 0,8 трлн доп. На решту краТн припадае лише 20 % Тх загапьноТ вартос-тi. За питомою вартютю запасiв, що приходяться на 1 км2 територм, УкраТна знаходиться на 12-му мiсцi, за питомою вартютю запаяв, що приходяться на душу насепення, - на 15-му.

За ступенем запежност вщ постачань iмпортноí" сировини видiпено групи: 0-25%: цементна си-ровина, флюсовi вапняки, допомiт, галька, гравiй, щебЫь, гранiт, порфiр, базальт, пiсковик, мармур, травертин, пемза, наждак, крейда, каолЫ та гпини, кварц, пюок в^х видiв, кухонна сiпь, запiзна руда, вуплля кам'яне, вугiппя буре, торф; 26-50%: ппс, марганцева руда, нкелева руда, графiт природ-ний; 51-75%: попьовий шпат, карбонат магнш, природний газ, ^рка; 76-100%: стеатит, слюда, азбест, спанець, землi iнфузорнi, сульфат барш, фосфат капiю, нафта сира, алюмУева руда, руда свинцю, цинкова руда, молiбденова руда.

Доспiджено, що е кiпька видiв корисних копапин, виснаження яких або змЫа тради^йних напрямiв транспортування сприймаеться державами на рiвнi потенцiйних загроз i причин кон-фпiкту (табл. 2).

До таких «критичних ресур^в» у першу чергу належать енергоносм та прiсна вода, що бупо пе-редбачено у «парадоксапьнiй» формi А. Смiтом та С. Джевонсом. Нафтова криза 1973 р. змусипа уряди провщних краТн св^у перегпянути пщходи до нацiонапьноí" безпеки з точки зору вппиву на без-пеку економiчних факторiв, i насамперед залеж-ностi економiки вiд природних ресур^в. У ГЕБ почали видтяти такi тiсно взаeмопов'язанi аспекти як вiйськово-полiтичний, фiнансовий, екопогiч-ний, технолопчний й економiчний: вiйськово-по-лiтичний аспект пов'язано з тим, що юнуе небез-печна попяризацiя свтового ПЕК, копи на одному з його полю^в знаходяться краТни з високим рiв-нем енергозабезпечення, а на другому - краТни, яю перебувають в енергетичый бiдностi й вщста-постi [1-4; 6-16; 19-20; 22; 2; 29].

1снування таких полю^в при високiй запежностi ряду краТн й нав^ь регiонiв вщ iмпорту енергоносi-

1ННОВАЦ1ЙНО-1НВЕСТИЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА Таблиця 1. Питома варлсть надр свiту

Краша Питома варт1сть

млн. дол. /км* тис. дол./люд.

Кувейт 89,8 792,6

Катар 55,0 1062,7

ОАЕ 24,8 847,7

Бахрейн 21,4 50,0

Бруней 9,3 180,0

Велика Бритаыя 6,2 26,0

1рак 4,3 91,8

Польща 4,1 32,9

Нщерланди 3,9 10,5

ПАР 3,8 108,9

Свазтенд 3.6 60,1

УкраТна 3,2 37,8

Ямайка 2,9 12,8

Югослав1я 2,3 22,0

Сауд1вська Арав1я 2,2 256,1

Чех1я 2,0 15,5

Боо-ля 1 Герцеговина 2,0 23,3

1ран 1,9 50,9

Венесуела 1,6 64,8

Азербайджан 1,5 17,7

США 1,5 54,4

Греця 1,5 18,6

Гв1нея 1,3 42,7

Куба 1,2 12,4

Угорщина 1,0 8,8

1нд1я 0,8 2,9

Норвепя 0,8 69,0

Япон1я 0,75 2,2

Роая 0,7 84,8

Таблиця 2. Забезпеченiсть запасами сировини та ступiнь залежност пiдприcмств вiд iмпортниx постачань

№ Група корисних копалин Забезпечешсть запасами Залежн1сть в1д !мпорту Види корисних копалин

1 Забезпечеысть запасами с досить великою 1 повыстю за-довольняють внутр1шн1 потреби Бтьше 200 рок1в 0-25% Кам'яне 1 буре вугтля, декора-тивне 1 облицювальне кам1ння, каол1н, кухонна сть, долом1т, флюсов1 вапняки

2 1з значною ктьюстю запаав 1 частковим забезпеченням потреб внутр1шнього ринку Бтьше 500 рок1в 26-75% Кал1йн1 сол1, граф1т, арка,

3 3 середыми значеннями забезпеченост запасами та частковим забезпеченням потреб внутр1шнього ринку 100-200 рок1в 26-75% Марганцев1, нкелев1 руди, по-льовий шпат та Ы.

4 Дефщитна Из недостатньою ктьюстю запас1в та великою часткою 1мпорту) Менше 100, рок1в 51-100% Нафта, газ, руди кольорових метал1в, тощо

Тв слугуе фактором зростання мiжнaродноí напру-ги, яка може перерости в в^ськове протистояння.

Крiм того, не спостер^аеться значних зрушень в структурi енергоспоживання практично всiх кра-

Тн свiту, тобто нафта лишаеться преважним видом енергетичних ресур^в у споживаннi. Встановпе-но, що саме провщы краТни й генерують принципи забезпечення мiжнародноТ" енергетичноТ безпеки через своТ мiжнароднi оргаызацм та об'еднання. Концепцiя единоТ стратеги краТн «вомки» в сфе-рi енергетичноТ безпеки зародипася у 2000 роц пщ час зустрiчi пiдерiв провщних держав на Окг навi. З метою пошуку пiдходiв до зниження глобальних негативних цЫових ризиюв у 2001 роцi у Детройт (США) пройшла перша зустрiч мiнiстрiв енергетики краТн «вiсiмки». Подапьший розвиток проблематика ГЕБ отримапа на зустрiчi свгтовоТ епiти в Санкт-Петербурзi у 2006 р. МЕА е авто-номним органом у структурi Оргаызацп економiч-ного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР). Головною метою, що ставили перед собою засновники МЕА, бупо забезпечення енергетичноТ безпеки, з осо-бпивим акцентом на нафтову безпеку. На випадок значних перебоТв у поставках нафти, що мають мiжнародний характер, засновники МЕА створили договiрну систему фiзичного розподту нафти (Систему розподту в кризових ситуа^ях). Полтика МЕА по забезпеченню енергетичноТ безпеки за тридцять роюв юнування Агентства перетерпта ютотну евопюцю [1-4; 6-16; 19-20; 22; 2; 29].

Серед гоповних кон'юнктуро-утворюючих ор-ганiзацiй видiпено ОПЕК та Форум краТн-експор-терiв газу (ФКЕГ). Хоча частка ОПЕК на свтово-му ринку нафти зменшилась з 70% в 70-х роках до 40% в 2002 р., осктьки ТТ виробництво значно скоротипось, а свп^ виробники збтьшипи виробництво, картель продовжуе контропювати 77% свiтових запаяв нафти. Мiжнароднi експер-ти прогнозують, що частка ОПЕК на ринку нафто-продуктв упродовж наступних 20 роюв зроста-тиме. Форум краТ"н-експортерiв газу (ФКЕГ) (Gas Exporting Countries Forum (GECF) юридично був оформлений у 2008 роц на московському самг тi, на якому бупа створена Постйно дiюча регпа-ментна оргаыза^я постачапьникiв газу. Експер-ти США та Евросоюзу вважають, що створення «газовоТ ОПЕК» поставить пщ загрозу енергетич-ну безпеку всього свпу i дозволить маыпупюва-ти цЫами. В той же час представники Газпрому неодноразово заявляли, що ан «велика газова тр^ка» (1ран, Катар, Росiя), анi Форум краТн-екс-портерiв газу не будуть газовим ОПЕК, а стануть майданчиками для обмЫу iнформацi8ю, коорди-нацп д^ i розвитку дiапогу мiж виробниками.

Поклади нафти, придaтнi для промисловоТ роз-робки, зосeрeджeнi лише в дектькох районах земноТ кyлi, головним чином - у краТнах ПерськоТ затоки (2/3 свiтових зaпaсiв), у твычно-захщ-них районах Росп, краТнах Карибського басейну i у Захщый Африцi. Близько 77% зaпaсiв зосеред-жено в краТнах ОПЕК, а частка цих краТн у свто-в^ торгiвлi нафтою складае близько 65%. У той же час на свтовому ринку нафти в останне де-сятилiття пiдсилюeться роль нових eкспортeрiв, що не входять в ОПЕК, - Мексики, Великобритании Норвегм, АР6. На частку нафти припадае бiля 40% сукупного свтового енергоспоживання i ця цифра, на думку aнaлiтикiв, лишиться незмЫною на протязi найближчих 20 роюв. Згiдно прогнозу виробничi потyжностi нафтовидобутку складуть бiля 125-130 млн. бaрeлiв чи 6,5-6,8 млрд. тонн [1-4; 6-16; 19-20; 22; 2; 29]. Бтя 88% нафти використовують для виробництва рiзно-го виду палива й бтя 12% - продукцп непалив-ного призначення (мастила, нафтоб^уми). Зараз кiлькiсть продyктiв, отриманих з нафти, нарахо-вуе бiльшe 80 тис. найменувань Умовно нафто-хiмiчний комплекс i його сировинну базу можна подтити на чотири групи: вуглеводнева (нафто-ве i газове) сировина, бaзовi нaпiвпродyкти, на-фтохiмiкaти, кiнцeвi нaфтохiмiчнi продукти. Якщо брати ттьки нaйбiльш вeликотоннaжнi види си-ровини, нaпiвпродyкти i кiнцeвi продукти, то можна вщзначити, що при пeрeходi вiд групи до групи число продуктв збiльшyeться приблизно на порядок. Як видно з таблиц 3 основних (масових) видiв вуглеводневоТ сировини 5, а якщо узагаль-нити - 2 (нафта i газ), базових нафтопродуктв -порядку 10, великотоннажних нaфтохiмiкaтiв до 100, а кiнцeвих нaфтохiмiчних i хiмiчних продук-тiв, якщо враховувати Тх основнi види i марки, -бiльшe 1000 [1-4; 6-16; 19-20; 22; 29].

В перюд 1997-2006 рр. попит на бaзовi натв-продукти нaфтохiмiчноТ промисловост зрiс з 185 млн. т в 1996 р. до 345 млн. т в 2006 р., тобто на 160 млн. т, або в середньому на 16 млн. т в рк

За оцЫками експертв в перюд 2007-2010 рр. попит на бaзовi натвпродукти мав би зрости на 88 млн. т, або в середньому на 22 млн. т в рк.

В умовах свтово'Т кризи очкувалося деяке зниження цих показниюв в 2009-2010 рр. При середньому рiвнi завантаження потужностей 90% за 10 роюв були введен установки загальною потужнютю 178 млн. т. Проте згщно прогнозу

Таблиця 3. Основнi види сировини кшцевих продуктiв нафтоxiмiчного комплексу

Види сировини 1 продукцн

Сировина Базов1 нашвпродукти Нафтох1м1я К1нцев1 продукти

Число вид1в сировини, нап1впродукт1в 1 кшцевоТ продукцн

5 10 до 100 до 1000

1.Природний газ 2. Етан 3. Пропан 4. Бутани 5. Прямопны бензинов! фракци нафти 1 газового конденсату 1 . Етилен 2. Пропиляний 3. Бензол 4.Толуол 5. Ксилоли сумарн 6. Ортоксилол 7. Параксилол 8. Бутад1ен 9. 1зопрен 10. Метанол 1. Спирти 2. Оксиди 3. Глкол1 4. Альдегщи 5. Ангидрщи 6. Кислоти 7. Кетонн та Ы. 1. Синтетичн смоли 1 пластмаси 2. Синтетичн волокна 3. Синтетичний каучук 4. Синтетичн миюч1 за-соби 5. Лакофарбн матер1али та Ы.

МЕА обсяг cвiтового видобутку нафти мае тен-дeнцiю до зменшення (табл. 4).

Використання бiльш сучасних тexнологiй спри-ятиме зниженню витрат на розробку неконди-цiйниx запаяв нафти. Якщо прийняти до уваги велик розмiри цих запасiв, зменшення в май-бутньому витрат на Тх розробку, то можливо очг кувати на значне покращення прогнозiв по видобутку нафти. Згщно оцiнок, з нафтоносних пiскiв

Канади можливо видобути 300-2500 млрд. бар. нафти. Ця ктькють нафти може задовольнити свтовий попит на 10 роюв. Свiтова енергетика стоТть на порозi тexнологiчного та структурного реформування. Вiртуалiзацiя розраxункiв тiльки нафтогазовоТ промисловост може принести до-датковий дохщ 1,6 трлн. дол. до 2026 року. Од-нак цей технолопчний пeрexiд може виявитися дуже хворобливою трансформа^ею для бага-

Таблиця 4. Свгговий видобуток до 2030 р., нафти млн. бар/доб. згiдно прогнозу МЕА

2002 р. 2010 р. 2020 р. 2030 р. 2002-2030 рр.

КраТни - не члени ОПЕК 45,3 51,3 47,9 43,4 -0,2

КраТни ОЕСР, в т.ч.: 21,1 20,1 16,3 12,7 -1,8

КраТни ОЕСР П1вн1чноТ 13.7 14,8 12,6 10,0 -1,1

Америки, з них:

США й Канада 10,1 10,6 8,7 7,2 -1.2

Мексика 3,6 -1,2 4,0 2,8 -0,9

КраТни ОЕСР бвропи 6,6 4,8 3,1 2,2 -3,9

КраТни ОЕСР Тихого океану 0,8 0,5 0,5 0,5 -2,0

КраТни з перехщною економкою, в т.ч.: 9,5 14,6 15,4 15,9 1,8

РФ 7,7 10,4 10,6 10,8 1,2

1нш1 краТни 9 4,2 4,7 5,2 37

КраТни, що розвиваються, в т.ч.: 14,6 16,6 16,2 14,8 о,о

Китай 3,4 3,3 2,7 2,2 -1,5

1нд1я 0,8 0,7 0,6 0,5 -1,6

1нш1 краТни Ази 1,7 1,6 1,2 0,6 -3,4

Латинська Америка 3,7 4,7 5.5 6,1 1,8

Бразил1я 1,7 2,5 3,3 4,0 3,6

1нш1 краТни 2,2 2,2 2.2 2,1 -0,2

Африка 3,0 4,6 4,9 4,4 1,4

Близький Схщ 2.1 1,8 1,4 1.0 -2.7

КраТни ОПЕК, в т.ч.: 28,2 33,3 49,8 64,8 3,0

КраТни Близького Сходу 19.0 22,5 37,4 51,8 3,6

1нш1 краТни ОПЕК 9,2 10,7 2,4 13,0 1,2

Некондицмна нафта 1,6 ,8 6,5 110,1 6,7

З неТ ОТ Ь 0,0 0,4 1,5 1,4 16,0

Св1т в ц1лому 77,0 90,4 106,7 121,3 -

тьох старих промиспових пщприемств. Структуру свiту, в тому числ промиспового, змiню8 концеп-цiя intelligent enterprise (IE) - набiр технолопчних iнновацiй, що вкпючае штучний Ытелект (artificial intelligence, AI), iнтепектуапьну, аналiтичнi технологи та когнiтивнi обчиспення.

Ринок когытивних рiшень i штучного Ытелекту виросте до 2020 р. до 46 млрд. доп., тобто зросте на 500% в порiвняннi з рiвнем 2016 року. Засто-сування Е-ршень пiдвищить ефективнiсть використання робочоТ сипи i може збтьшити про-дуктивнiсть нацiонапьних економк низки краТн на 40% до 2035 року. Проте у той час як фЫансо-вий сектор швидко трансформуеться, рухаючись за обсягами Ывести^й в IE-системи, нафтогазо-ва промисловють поки iстотного виграшу вщ нового цифрового порядку не отримапа. Нафтова гапузь ттьки що пройшла найскладнiший перiод за останн 30 рокiв. Падiння цiн на нафту в перг од з 2014 року, скорочення 350 тис. оЫб персоналу по всьому св^у, падЫня iнвестицiй у видо-буток - це серйозна криза, з якою нафтогазова промисловють зпхнулася в останнi роки. Проте, ряд провщних корпора^й вже почали викорис-товувати новi технологи: у 2017 р. BP придбапа компанш Beyond Limits, старт-ап на основi штучного Ытелекту i когнiтивних обчиспень, адапто-ваний для upstream-технопоги NASA, що при-значенi для розвщки далекого космосу; Chevron активно розвивае графiчнi процесори вiзуапiза-ци сейсмiчних даних та створення тривимiрних модепей родовищ. Основна мета - визначення найбтьш пiдходящих мiсць для бурiння; Shell роз-робпяе апгоритми машинного навчання для про-ведення сейсмiчноí" розвщки для автоматичного виявпення i класифкаци геопогiчних структур на сухопутних i морських нафтогазових родови-щах; п~апйсьмй Eni довепося скоротити каттапь-нi витрати на 20% у зв'язку з Ывестуванням на початку 2017 р. в пбридний високопродуктив-ний комп'ютер, призначений дпя використання в сегментi розвiдки i видобутку вугпеводыв. Про-те епементи IE можуть встановпюватися поверх вже iснуючих систем i використовувати данi, якi вже генеруються встановпеним ран0е обпад-нанням. Це дозволить суттево скоротити витрати на вiртуалiзацiю в рамках нафтогазових проектв, що е гарною новиною для галуз^ в якiй чотири з п'яти реалiзованих мегапроектiв не дотримують-ся графiку або перевищують бюджет. Сумарний

видобуток нафти у свт не суттево зростатиме до 2030 р., нав^ь при цьому в багатьох регюнах рг вень видобутку буде знижуватися. На краТни з пе-рехщною економiкою, Захiдну Африку й Латинську Америку припаде бтьша частина приросту видо-бутку в краТнах-нечпенах ОПЕК. Загапьне зрос-тання первинного споживання ПЕР за 25 роюв очкуеться на 45%, зокрема: газу - на 75%, нафти - на 37%, вуплля - на 17%, вщновних ресур-^в - на 61%. Продовжиться зростання видобутку вугпеводыв в РФ, апе повтьышими темпами, в порiвняннi з останнiми 6 роками. В довгостро-ковiй перспективi видобуток в краТнах ОПЕК, особливо, на Бпизькому Сход^ буде зростати швид-шими темпами з огпяду на бiльшi запаси й меншi витрати на видобуток. Допя краТн ОПЕК на ринку зросте з 37% у 2002 р. до 53% - у 2030 р., що перевищить юторичний максимум, який бупо до-сягнуто у 1973 роцк Висою цiни на нафту будуть сприяти зниженню частки ОПЕК на ринку за раху-нок стимупювання видобутку в краТнах-нечпенах ОПЕК, а також видобутку неконди^йноТ нафти.

Природний газ - це трете за величиною дже-репо енергм. Вщомо, що 25 % енергм у свiтi виро-бляеться з природного газу. Вмiст енергм в природному газi високий, майже такий самий, як у нафтк Найбтьш компетентним джерепом Ыфор-мацГТ про нерозкритi запаси газу е огпяд «World Petroleum Assessment», який готуе USGS. Доспi-дження USGS пiдтверджують високий потенцiап запаяв природного газу у свiтi (табл. 5).

Основы резупьтати оцЫок USGS у 2000 ро-цi свщчать, що бiпьша частина запасiв у свт по-требуе уточнюючих ГРР (табл. 6). Нерозкрит запаси газу оцЫюються у 147,1 трлн. м куб., 25% з яких вщносяться до супутнього газу й 75% - до природного газу.

Торпвля зрщженим газом зосереджена в основному в АТР, на який припадае близько 75% св^овоТ торгiвпi цieю продук^ею Основним iмпортером е Японiя, зростання iмпорту очiку-еться в республМ Корея i на Тайваню. Вщзна-чаеться збiпьшення попиту на продукти пере-робки природного газу - етан, зр^еы нафтовi гази i важкi конденсати. Однак, гоповним шляхом постачання залишився трубопровiдний. Га-зова Ыфраструктура загапом i транснацюнальы ГТС, а морськi особливо, потребують серйозного Ывестування. У 1981 р. Iталiя стала пiонером з прокладання протяжних гпибоководних газопро-

Таблиця 5. Запаси й ви добуток газу у свт

Рег1они та краТни Запаси газу г, трлн. м3 Видобуток газу, млрд. м3

2004 р. 2005 р. 2004 р. 2005 р.

1 2 3 4 5

КраТни АТР, в т.ч.: 0,9 2,1 301,23 320,5

Авcтрaлiя 0,8 0,78 37.03 40,27

Бруней 0,39 0,39 12,2 12,2

КНР 1,5 1,5 46,9 55,2

^я 0,92 1,1 27,9 28,3

lндонезiя 2,56 2,77 76,7 77,3

Мaлaйзiя 2,12 2,12 55,1 61,3

Решта 2,61 2,44 45.4 45.9

ОЕСР Европа В тому числк; 5,3 5,5 327,7 316,4

Дaнiя ОД 0,08 9.4 10,5

ФРН 0,28 0,26 20,6 19,9

lтaлiя 0,23 0,23 13 12

Нiдерлaнди 1,76 1,76 86 78,8

Норвегiя 2,08 2.39 82,9 89,6

Великобритaнiя 0,59 0,53 101,2 92,05

Ре^га 0,26 0,25 14,6 13.6

Рештa Европи й СНД В том числи 55,44 55,44 802 824,6

Азербaйджaн 0,13 0,84 5.2 5,8

Кaзaxcтaн 1.82 1,82 22,1 27,9

Румуыя 0,1 0.1 13 12,9

Розсип 47,04 47,04 619,7 627,5

Туркменiя 1,99 1,99 59.3 67,3

УкрaТнa 1,11 1,11 20,5 20,8

Узбекиcтaн 1,85 1,85 59 59

Ре^га 0,71 0,71 3,2 3,4

Близький Сxiд, в т.ч.: 71,38 72,6 282,9 295,9

ОАЕ (A6y—Qa6i) 5.55 5,62 45,5 45,7

lрaн 26,6 27,48 81.3 83,5

lрaк з,п 3,17 2,6 3.9

Кувейт 1,56 1,57 10,2 10.2

Кaтaр 25,75 25,77 42,3 46,9

Сaудiвcькa Арaвiя 6,64 6,83 65,7 69,5

Рештa 2,17 2,16 35,7 36,2

Африкa, в т.ч.: 13,49 3,75 157,8 176,9

Алжир 4,54 4,54 86,7 92,8

Анголa 0,05 0,05 0,8 0,8

Египет 1,66 1,66 34,5 42

^бон 0,03 0,03 0,1 0,1

Лiвiя 1,4? 1.49 7 12,5

Нiгерiя 4,98 5,23 22,6 22,6

Рештa 0,76 0,75 6,1 6,1

Зaxiднa твкуля В тому чиcлi: 14,46 14,6 885,9 882,2

Аргентинa 0,61 0,53 46,8 46,3

Брaзилiя 0,25 0,33 10,8 11.3

Кaнaдa 1,6 1,6 183,5 187.2

Колумбiя 0,11 0,11 7,8 8,8

Болiвiя 0,68 0,68 10 12.3

Мекcикa 0,45 0,45 41,5 43,1

США 5,35 5,45 531,6 516,6

Венеcуелa 4.27 4,28 23,4 24,2

Рештa 1,14 1,17 30,5 32,4

Свiт в цтому 171,01 172,97 2804,4 2871,8

ОПЕК 87,52 89,23 464,1 489,2

Таблиця 6. Питома вага окремих кра1н, якi мали найбшьшi запаси природного газу станом на 2005 рш

КраТна Частка в1д св1тових запас1в, %

20 провщних краТн 90,0

РФ 27,2

1ран 15,9

Катар 14,9

Саyдiвcька Аравiя 4,0

ОАЕ 3,5

США 3,2

Нiгeрiя 3,0

Венесуела 2,5

Алжир 2,6

1рак 1,83

lндонeзiя 1,6

Норвeгiя 1.38

Мала1/^я 1,23

Тyркмeнiя 1,2

Узбекистан 1,1

Казахстан 1,1

Нiдeрланди 1.01

Канада 0,93

Кyвeйт 0,91

КНР 0,87

lншi 10,0

вод1в - було розпочато прокладання газопроводу «ТгапБтеЬ» м1ж Тун1сом та 1тал1ею (1983 р.). Впроваджeння тeхнологiй зрiджeння/рeгазифi-кацм наприк1нц1 1950-х рок1в дозволило отриму-вати зрiджeний природний газ (ЗПГ) 1 транспор-тувати його морськими шляхами. Таким чином, ЗПГ створюе додатков1 можпивост1 дивeрcифiка-цп джeрeл 1 шлях1в газопостачань. Впроваджeння тeхнологiй ЗПГ значно розширило гeографiю по-стачальник1в газу до 36, як 1 торг1влю газом зага-лом. Пeрший мeтановоз 1з ЗПГ над1йшов до Вe-лико''' Британм в 1959 р. з МeкcиканcькоТ затоки, чeрeз п'ять рок1в було започаткованe постачан-ня ЗПГ з Алжиру до Францм. 3 часом до кола по-стачальник1в ЗПГ до бвропи приедналися 6гипeт, Л1в1я, Оман, Катар 1 Нiгeрiя. З мeтою м1н1м1зацИ' ризик1в ПЕК укладае довгостроков1 контракти з1 cпоживачeм - що, своею чeргою, зумовлюе мож-лив1сть його тривало''' залeжноcтi вщ постачаль-ника 1 наростання конфлктних ситуац1й за умови зм1н внутр1шнього пол1тичного ceрeдовища краТн - суб'ект1в комeрцiйноТ д1яльност1 чи кон'юнктури на св1товому ринку ПЕР [2-4; 19-20; 29]. Кр1м того, 1снують щe й так назван! рecyрcи «нe-традиц1йного» газy-мeтанy у вуг1льних пластах у вигляд1 газогщрат1в. Рecyрcи такого газу оц1ню-ються у тисяч1 трлн. куб. м, вони розмiщeнi по тe-риторм планeти бтьш р1вном1рно в1д традиц1й-них рecyрciв природного газу, однак при сучасних тeхнологiях 1х освоення е бтьш витратною справою. Оч1куеться, що частка у 72% всього видо-бутого природного газу з родовищ на континeн-тальн1й частин1 у 2002 роц1 знизиться до 64% у 2030 р., з огляду на тeндeнцiТ зростання видо-бутку на шeльфах. На кра'ни П1вн1чно! Амeрики, Близького Сходу й нов1 нeзалeжнi кра'ни припа-датимe 2/3 вщ вс1х потyжноcтeй, як1 були ввeдeнi на континeнтальнiй частин1. На континeнтальний шeльф п1вн1чно-зах1дно1 бвропи й Мeкcиканcькоl затоки США бyдe припадати 1/3 нових потуж-ноcтeй у шeльфовiй зон1, а на кра'ни Азм 1/3 таких потyжноcтeй [1-4; 6-16; 19-20; 22; 29]. Пiдтвeрджeнi вeликi запаси природного газу в Росм, що забeзпeчать видобуток на р1вн1, який задовольняе зростаючий внутр1шн1й попит, а та-кож зростання об'ем1в eкcпортy в бвропу й на нових ринках Азм. Експорт природного газу зрю з 207 млрд. м3 у 2005 р. до 265 млрд. м3 у 2010 р., й очкуеться в обсягах 281 млрд. м3 у 2030 р. В цих прогнозах враховуеться зростання 1мпор-

56 Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (202)/2018

Таблиця 7. Залежнiсть краш вiд ÏMnopTy природного газу

Краши 2002 р. 2010 р. 2030 р.

млрд. м3 % млрд. м3 % млрд. м3 %

Кра'ни ОЕСР ГНвычноТ Америки 0 0 33 4 197 18

Кра'ни ОЕСР Европи 162 36 267 46 525 65

Кра'ни ОЕСР Азм 98 98 130 97 183 <М

КНР 0 0 9 15 42 27

1нд1я 0 0 10 23 44 40

ЕС 233 49 342 60 639 81

ту газу з Центрально!' A3ÎÏ в РФ, що, в свою чергу, сприятиме збiльшенню постачання газу до 6в-ропи (табл. 7).

Поняття сервюу в нафтогазовiй галузi об'еднуе ряд послуг та обладнання по обслуговуванню шести сегментiв ринку: сегмент послуг (геоло-горозвiдка, сейсморозвiдка, геофiзичнi робо-ти; бурiння й супроводження бурЫня; поточний й капiтальний ремонт свердловини; Ытегрова-не управлiння проектами); сегмент обладнан-ня для будiвництва й ремонту свердловин (об-ладнання для геологорозвщки, сейсморозвiдки, геофiзичниx робiт; бурове обладнання й облад-нання, яке використовуеться в супроводженi бу-рЫня; обладнання для експлуатацм' свердловин; обладнання для дослщження й ремонту свердловин; допомiжне обладнання); виробництво, сер-вiс обладнання; сегмент теxнологiй (розробка й передача Ыформа^йних та Ыших теxнологiй); сегмент iнфраструктури (будiвничi роботи, ав-тодорожнi будiвництво, енергетичний сервю, Ы-0i роботи); сегмент технолопчного й загального використання транспорту; ^mi послуги (дослг дження проб, еколопчы дослiдження).

Нинi тiльки США, Ро^я й Китай мають широкий асортимент нафтогазового обладнання, апара-тури, технолопй й володiють власним сервiсом та Ытелектуальним потенцiалами для виконання роб^ - вiд пошуку й розвщки родовищ до най-бiльш повного вичерпання запаяв нафти й газу з родовища. До головних факторiв, якi обумов-люють лiдерство названих кра'н в цiй сферi, вщ-носяться: наявнiсть крупного ПЕК, який формуе потребу в новiй технц й технологи i виступае в якост полiгону для !'х перевiрки; наявнiсть розви-нутого оборонно-промислового комплексу, який створюе передумови теxнологiчного лщерства в сервiсi завдяки використання нових досягнень оборонно!' технки; високий рiвень академiчноí' й галузево!' науки, що пщвищуе конкурентоспро-можнiсть та позицюнування послуг на свiтовому

ринку спецтехнки та послуг; розвинута система й високий рiвень освiти населення.

Найбтьш досвiдченi кадри та найширший асортимент нафтогазового сервюу пропонуе США, що практично дозволяе компанiям США контролю-вати свiтовий сервiсний ринок. Далi йде РФ, на-фтогазовий сервю яко!' самостiйно забезпечував в св^ час рекордний рiчний об'ем видобутку нафти в 600 млн. т. та газу в 600 млрд. м3 для СРСР, а також кра'н РЕВ, КНР, В'етнаму, 1ндм', 1раку, Египту, лгвм', Алжиру, Куби, Югославм' та iншиx кра'н. Ки-тайський нафтогазовий сервiс е вiдносно молодою галуззю ПЕК КНР, який застосовуе агресивнi зовнiшньоекономiчнi стратегм'. Державна полiтика КНР по реформуванню, захисту iнтересiв китай-ського нафтогазового сервюу й пщвищенню його конкурентоспроможност реалiзуeться корпора-цieю «China National Petroleum Corporation». При вступ Китаю у ВТО керiвництво кра'ни необхщ-но було вирiшити двi задачi: захистити в^чизня-ний сервюний ринок вiд його поглинання Ыозем-ними компанiями; забезпечити лiдируючi позицм' китайським компанiям на свiтовому ринку нафтогазового сервюу. 3 ^ею метою при вступ у ВТО було погоджено 7-рiчний строк дм' обмежуючих квот доступу iноземниx сервюним компанiям на китайський ринок, що дало можпивють рефор-мувати невелик розрiзненi пiдприeмства нафтогазового сервюу й включити в склад нафтога-зових корпорацiй та компанiй ряд нових, а саме: Petro China, SINOPEC, «China National Offshore Oil Corporation». Остання стала найбтьш впливо-вою й розвинутою як на внутр0ньому ринку так й на свтовому ринку. Морськi сейсмiчнi, каротажна буровi компанм', якi входять в состав «China National Offshore Oil Corporation» (CNOOC), мають сучасну технку й технологи' й не ттьки повнютю забезпечують сво'' нацюнальы потреби, але й ви-шли на свтовий ринок. Стартовi позицм' в освоены КНР морською технкою й технолопею нафтогазового сервюу були реалiзованi американськими

компаыями, а подальший розвиток забезпечи-ли влacнi нayково-виробничi комплекси CNOOC, а для вирiшення найбтьш складних проблем були залучен спецiaлiсти Академм китайсько-го в^ськово-морського флоту. Нинi китайський нафтогазовий сервю yспiшно конкуруе з амери-канськими сервюними компaнiями на сyшi й морi в 25 краТнах св^у, в тому числi Кaзaхстaнi, Турк-менiстaнi, Узбекистaнi, арабських краТнах, Афри-цi, Центрaльнiй й Пiвденнiй Америщ краТнах Аз^-сько-Тихоокеанського економiчного простору. Спе^алюти КНР створили безпосередньо в США китайськ компанм по розробщ виробництву й по-стaвцi в КНР високотехнолопчних зрaзкiв апара-тури й обладнання для нафтогазового комплексу. В РФ сервiс КНР представлено сейсмiчною ком-пaнi8ю «Bureau of Geophysical Prospecting», яка зайнята сейсморозвщувальними роботами в За-хiдномy Сибiрy [4; 6-16; 19-20; 29].

Останне десятирiччя вiдзнaчено виникненням нового вимiрy ГЕБ. На свтовому енергетичному ринку зростае конкyренцiя як за частку у видо-бутку вyглеводнiв, так i в поставках на нaйбiльшi репональн ринки. Це конкyренцiя мiж США, Ро-сieю i Сayдiвською Арaвieю. На Тх частку припа-дае 33% свiтового нафтовидобутку та 41% ви-добутку газу. США найближчим часом готуються стати також великим експортером газу в Европу i Азю США будуть плaномiрно скорочувати iм-порт нафти з Близького Сходу, одночасно роз-ширюючи свою присутнють в якостi експортера вуглеводыв в регiонaх свiтy. У ру^ цих тенденцiй буде розвиватися i ситyaцiя на Близькому Схо-дк До 2035 року частка краТн Близького Сходу в свiтових постачаннях нафти зросте до 34% з ниышых 32%. Частка нафти, що експортуеться з Близького Сходу, знизиться до 65% з 72% з огляду на зростання внутр0нього попиту. Обсяг видобутку нафти на Близькому Сходi буде зрос-тати до 2035 року на 22% при зростанн обсягу попиту на 55%. Природний газ в енергобаланс Близького Сходу е найбтьш швидкозростаючим енергоноЫем серед невщновлювальних ресур-сiв. В перюд 2012-2035 рр. очiкyeться зростання виробництва на 74%, а споживання на 95%. У зв'язку з цим до 2035 року частка газу в загальному обсязi видобутку в репон енергоре-сур^в зросте з 49% до 54%.

Вугтля за обсягами використання первинних енергоносмв разом з природним газом займае у

свтов^ економiцi другу-третю сходинку пiсля нафти. Так, у 2001 роц середньосвiтовий показник загального споживання вугтля становив 23,7% (вщповщно, нафта - 38,7%, газ - 23%). У свто-вому виробництвi електроенергм питома вага вугтля вища - у 2001 р. вона становила 39,1%. Для краТн ЕС цей показник нижчий вщ середньо-свiтового (становить 15-27%). Але для окре-мих краТн-члеыв ЕС частка вyгiлля в електрое-нергетицi перевищуе середньосвiтовий показник (у Нмеччин - 52,5%, у Польщi - 96%). В УкраТн частка вугтля у виробництвi електроенергм зна-ходиться на рiвнi середнього показника краТн ЕС (26%) [33]. За даними EIA протягом найближчих роюв вугтля залишиться основним видом пали-ва у свт при виробництвi електроенергм [35-36]. Але поки що, залишаеться головна проблема, яку потрiбно подолати при використaннi вyгiлля на ТЕС, - це забруднення довктля викидами.

Сумарн доведенi запаси вугтля у свт скла-дають 907 млрд. т, що при збереженн ниышых темпiв його видобутку забезпечить св^ на 200 рокiв. КамЫне вyгiлля - коксуючи й енергетичне - складають 83% вiд Тх доведених зaпaсiв, а ре-шта припадае на буре вyгiлля. Нaйбiльшi запаси вyгiлля були вщкрит у США, РФ, КНР. Запаси енергетичного вугтля широко поширеы, проте рг вень витрат на його видобуток, а також якiсть вщ-рiзняються по регiонaх. Запаси коксуючого вугтля високоТ якостi е бiльш обмеженi, Тх забезпечуе лише США, Австрaлiя, Канада, КНР. Буре вугтля част0е використовуеться на електростан^ях, якi розмiщaються недалеко вiд мюць Тх видобутку, що пов'язано з його низькою енергетичною цЫнютю та витратами на транспортування.

Очiкyeться, що свтовий видобуток вyгiлля зростатиме з темпами на 1,4% у рк й досягне 7 млрд. т. у 2030 р. Китай пщтвердить своТ позицм основного виробника вугтля у свт, на його частку припадатиме бтя половини свтового зростання видобутку. Потужними виробниками вугтля до 2030 р. стануть США, ^я та Австрaлiя. Продовжиться процес зниження рiвня видобутку вугтля в Европ у зв'язку зi скороченням субси-дiй й закриттям не конкурентоздатних шахт.

Ресурси сучасноТ паливноТ бази для ядерноТ енергетики визначаються вартютю видобутку урану при витратах, що не перевищують 130 долaрiв за 1 кг U3O8. Понад 28% ресур^в ядерноТ сиро-вини приходиться на США i Канаду, 23% - на Ав-

cтрaлiю, 14% - на ПАР, 7% - на Бразилю. В Ы-ших краТнах запаси урану незначнк Ресурси торiю (при витратах до 75 дол. за 1 кг) оцЫюються при-близно в 630 тис. т, з яких майже половина знахо-диться в 1ндй, а iншa частина - в Австралп, Брази-лй, Малайзй i США. У природному урaнi мiститься менше одного вщсотка (0,7%) урану-235, який використовуеться в сучасних реакторах на тепло-вих нейтронах (LWR, PWR, ВВЕР). Решту складае уран-238 (й деякi iншi iзотопи), що застосовуеть-ся в реакторах на швидких (iз високою енерпею) нейтронах (брiдерaх). Розвиток ядерноТ енергети-ки лише на теплових реакторах спричинить швид-ку вичерпнють зaпaсiв природного урану. Реакто-ри на брщерах дозволяють використовувати понад 80% енергй природного урану, вщтак його зaпaсiв може вистачити на дектька столiть за всiх реально можливих масштабах розвитку ядерноТ енерге-тики. При цьому вщпрацьоване паливо, у тому чис-лi утворений плутонiй, пiдлягa8 переробцi, що дае змогу створити замкнутий ядерний паливний цикл. Ядерна енерпя може бути використана при вироб-ницв тепла. Окрiм того, АТЕЦ е бiльш економiчни-ми, оскiльки в неопалювальний сезон вона виро-бляе електроенергiю, а АСТ простоюють [35-36].

Нафтов^ гaзовi ринки, та електроенергетика мають сптьну форму оргаызацп свого бiзнесу, а саме контрактну. Ц контракти е уыфковани-ми, що надае можливiсть напрацювати мехaнiзм з концентрацп попиту й пропозицп, хеджуванню ризикв. З'являються оргaнiзовaнi торговi площадки, Ыститути саморегулювання, стандарти розкриття Ыформацп.

Спотовий, форвардний, ф'ючерсний й опцюнний ринки енергй швидко набувають схожють з фон-довими й товарними бiржaми. Зaлежнiсть ринкiв нафтопродук^в, газу й електроенергп один вщ одного основана на взаемозамЫност видiв палива й на можливост перетворення ряду енергоноспв у електроенерпю. Така зaлежнiсть й сприяе виник-ненню ринку енерготовaрiв. Можпивiсть доступу до глобальних та локальних енергоринкв, спожи-вaчi отримали можливють формування портфе-лiв енергетичних товaрiв. Розробляються склады стратеги, як враховують весь вертикальний про-цес створення вартосл, вiд шахти до лампочки у домах. Новi продукти, якi виникають у результат пов'язування реальних товaрiв з практикою фiнaнсових й страхових контраклв i послуг, об-слуговуються спецiaлiзовaними дилерами енер-

гетичного ринку. TaKi дилери поеднують функцй гравця, посередника й консультанта.

Бiржовi й позaбiржовi контракти на енерге-тичнi товари розрiзняються в залежност вiд потреб учaсникiв угод. Однак Bei вони складаються з основних типiв контрaктiв, якi вщо1^ як на товар-них так й фЫансових ринках, i дозволяють побуду-вати скпaднi стратегй' з елементами страхування комплексних ризикiв виробникв та споживaчiв.

Базовим типом контраклв е спотовi угоди, якi пе-редбачають поставку товару й оплату негайно. Як правило, спотсо угоди не дозволяють вдмовляти-ся вщ поставки чи зaмiнять (х грошовими розра-хунками мiж покупцем й продавцем. Спотовий ринок може бути динaмiчнiшим, нж ринки похщних iнструментiв, проте, його об'еми можуть бути значно менше об'8мiв форвардних й ф'ючерсних ринкв.

На форвардному ринку передбачаеться зобов'язання купити чи продати товар у майбут-ньому по обумовлеый цiнi. Форвaрднi контракти розрiзняються часом виконання, стандартними умовами поставки, а також особливостями розра-хункiв. Форвaрднi контракти, як правило, поляга-ють безпосередньо мiж сторонами на позaбiржо-вому ринку, на вщмЫу вiд ф'ючерсних контрaктiв.

Ф'ючерси е стандартними контрактами, умови яких е iдентичними форвардним. Однак ф'ючерсн контракти вiдрiзняються максимальною стандар-тиза^ею умов й торгуються на бiржaх, де ктринго-вi розрахунки виступають единою стороною угоди для вах учaсникiв. Як правило, ф'ючерснi контракти вимагають не повно'1' оплати вартосл контракту в момент пщписання, а тiльки оплати фксовано'Т части, так названое, маржк ЗмЫи на ринку та в позицг ях вiдобрaжaються на рахунках сторн ф'ючерсного контракту в кпiринговiй палал, й пiдписaння угоди протилежно'1' нaпрaвленостi дозволяе оформи-ти прибуток чи збиток й вийти з угоди. Якщо позицiя по ф'ючерсному контракту не закрил до його закн-чення, то розрaхунковi ф'ючерси можуть бути закрил, виходячи з цЫ спотового ринку, а постачаль-нi ф'ючерси дозволяють отримати реальний товар в обумовлених пунктах поставки. Наявнють спотового, ф'ючерсного й форвардного ринюв дозволяе розробляти стратегй хеджування угод.

Свопи передбачають обмЫ потоками плате-жiв чи Ышими вигодами вiд двох портфелiв ак-тивiв. На енергетичних ринках свопи часто озна-чають просто довгостроковi серп' форвардних чи ф'ючерсних контраклв.

Популярними cтрaтeгiями комбiнyвaння на ринках похщних eнeрготовaрiв е спреди. Спред передбачае фксацш цiни на покупку одного товару й продаж другого, тобто комбЫацш двох ф'ючер^в. Важливими видами спрeдiв е юкро-Bi спреди, якi вщображають рiзницю цiн на елек-трику й паливо, яке використовуеться для його виробництва, й перегоны спреди, як вщображають рiзницю цЫ сиро!' нафти й нaфтопродyктiв, як можпиво з них отримати.

Дерегулювання й розвиток лквщних ринкiв при-звели до формування попиту на бтьш гнучю Ы-струменти, яю дозволяють не просто фiксyвaти умови дiяльностi на майбутне, але й отримува-ти прибуток при змУ цiн в сприятливому випадку. Для використання таких можливостей на фЫан-совому ринку використовувати опцiони. Опцюнний контракт дае право вступити у вщношення на обу-мовлених умовах. Предметом угоди, яка лежить в основi опцiонy, може бути товар, ф'ючерсний контракт, чи портфель контрактв, такий, як своп. Якщо в опцюнному контрaктi на покупку цЫа товару буде вище обумовлено!' цiни виконання, опцг он вигщно виконувати, а його власник отримуе прибуток. При пaдiннi цiни нижче спотово!', опцiон буде невиконаним. Аналопчно при цiнi виконання опцiонy на продажу (опцюн пут) бтьшо!', ыж цiнa товару споту, продаж по ньому принесе власни-ку прибуток, а при менш^ - власник вщмовиться його виконувати. За право вибору чи вщмови по-купець опцюну платить при yкпaдaннi опцюнного контракту прeмiю продавцю опцiонy. Використання опцюыв дозволяе зaфiксyвaти нижню чи верх-ню межу майбутньо!' угоди й отримати весь об'ем прибутку у випадку змiн цЫ в iншy сторону. Комбг на^я покупки рiзноспрямовaних опцiонiв (пола й стелй дозволяе побудувати коридор, в якому по-купець буде купувати (чи продавець продавати) товар по ринков^ цУ [24; 31]..

Нaйбiльшi eнeргeтичнi, нaфтовi, гaзовi диле-ри перетворюють сво!' торгiвeльнi зали в цен-три комyнiкaцiйних мереж, де ктенти можуть в он-лайн рeжимi отримати котирування й уклас-ти угоди не ттьки по всьому спектру фЫансових iнстрyмeнтiв, якi мають поширення на бiржових площадках, але й по бтьш спeцифiчним продуктам, як продаються й купуються самим дилером. Як правило, в позaбiржовiй торгiвлi крyпнi дилери використовують склады свопи чи похщы Ыстру-менти. Фрaгмeнтaцiя енергетичних ринкiв рiзних

кра'н мiж рiзними бiржaми створюе можливiсть втiлeння концепцм' енергетичного супермаркету, а розширення кпieнтських замовлень дозволяе енергетичним дилерам виконувати замовлення по цЫам вище бiржових. Розробники енергетичних комунка^йних мереж використовують 1н-тернет як дешеву iнфрaстрyктyрy, яка зв'язуе '!х з кпieнтaми, з бiржaми й мiж собою.

Процес формування газових ринкв мае ба-гато спiльного з розвитком нафтових ринкв. В рамках монопольно!' структури оргаызацм на-фтового ринку домЫуючими видами угод на ньому стали довгостроковi контракти, якi забез-печують мiнiмiзaцiю ризикiв поставки за рахунок прив'язки окремих постачальникв й споживaчiв. Тaкi контракти вiдповiдaли iнтeрeсaм покупав й продaвцiв в умовах ринку 1970-х рр. I характе-ризувалися порiвняно стaбiльними цiнaми на на-фту, стiйким зростанням попиту на рщке паливо й розвитком Ыфраструктури ринку. Однак в умовах Ытенсивних коливань цiн з'являються збит-ковi пропозицп. При таких тенден^ях ринок про-давця перетворюеться в ринок споживача, який, в умовах довгострокових контрактв, вимуше-ний був брати на себе додaтковi цiновi ризики. Зменшити цi ризики дозволив перехщ вiд довгострокових контрактв до короткострокових. В цiй ситуацм' зниження ризику поставки було за-безпечено за рахунок створення Ыфраструктури (мeрeжi тeрмiнaлiв, трyбопроводiв й комерфй-них зaпaсiв рiдкого палива по всьому св^у) при розширeннi географм' видобутку вyглeводнiв, що гарантувало як виробникам, так й споживачам можливють вибору контрaгeнтiв, тобто рeaлiзa-цю принципу множинностi покyпцiв i постачаль-никiв. Тобто паралельно використанню довгострокових й середньострокових контрактв стали активно розвиватися ринки контрактв короткострокових, в тому чи^ наявного товару з негай-ною (спот) й вщстрокованою (форвард) поставками. В результат у друпй половин 1980-х рр. стало можливим сформувати ф'ючерсний ринок, тобто ринок нафтових контрактв з уЫма атрибутами ринку цЫних пaпeрiв й можливютю не тiльки спекулятивно!' гри на котируваннях цЫ на нафту, але й використовувати мехаызми хеджу-вання - страхування цЫових ризикiв. В рамках ново!' конкурентно!' оргаызацм нафтового ринку постачальники й покупц отримали можливють збалансувати сво!' Ытереси за рахунок мУ-

мiзaцiï ризикiв постачання (забезпечуе розвиток iнфрaструктури) й цiнових ризиюв (забезпечуе ф'ючерсний ринок нафтових контраклв). Нинi на свiтовому ринку нафти вщбулася практично по-вна перебудова його оргаызацм - вiд монопольное до конкурентное.

Подiбний сценар^ спостерiгaeться в проце-сi розвитку ринкв iнших енергоресурсiв, i опи-суеться, так званою, «кривою Хубберта». Це, в першу чергу, стосуеться регiонaльного ринку газу - з вщповщними лагами зaпiзнення у порiв-няннi з етапами розвитку ринку нафти. Перехщ до конкурентное форми оргаызацп на ринку газу швидше за всiх провели у США, по™ у Великобритании Нинi процес формування такого ринку спостер^аеться в континентaльнiй бвропк

Об'ективною передумовою переходу до конкурентное оргаызаци ринку газу е побудова вщпо-вщное розгалужено'е' транспортное' Ыфраструктури, яка забезпечуе множиннiсть вибору мiж поста-чальниками й споживачами. Однieю з ïï характеристик може служити спiввiдношення протяжностi розподтьних газових мереж й мaгiстрaльних га-зопроводiв. У США цей показник складае 12:1, у Зaхiднiй бвроп - 10:1, у РосГГ - 2:1. Юнцевою метою розвитку енергетичних ринкв е формування фЫансового енергетичного простору з едини-ми правилами гри, побудованими на принципах справедливоТ конкуренции недискрим^аци, взае-модоповнюваност й взаемноС вигоди.

Тривалий термЫ здiйснення iнвестицiйних про-ектiв у ПЕК (в середньому 10 - 25 рокв) потре-буе довгострокового стратепчного прогнозу-вання, планування i управлЫня. Використання методiв системного aнaлiзу дае змогу пiдвищити конкурентоспроможнiсть у нaйрiзномaнiтнiших зовнiшнiх умовах, в тому чи^ фiнaнсових криз. Вибiр шляхiв стiйкого розвитку ПЕК здiйснюють на засадах стратепчного маркетингу з оцЫкою перспектив динамки попиту, пропонування та цЫ на нафту, нафтопродукти, газ.

У свптт того факту, що США виступае круп-ним iмпортером нафти i мае стрaтегiчний Ы-струмент регулювання фiнaнсових потокiв, вони мають нагоду у випадку необхщност переноси-ти значну частину витрат слабкое позицiй фновоС кон'юнктури на краени i впливати на цЫову полiтику свiтового ПЕК. У 1971 роц США пере-йшли на систему плаваючих курсiв валют, в результат чого рiзко зрiс вплив номiнaльних про-

центних ставок, як позицiонуються на свтову резервну валюту - долар США. При цьому пада-ючi ставки ведуть до знецiнення долару, осктьки привaбливiсть кaпiтaловклaдень в долaровi ак-тиви зменшуеться, й навпаки. Саме тут й виникае ланцюжок потенфйно конфлiктних подiй у ви-глядi змiн доларових ставок, модифкацй обмЫ-них курсiв, розриву в доходах розвинутих й краен, що розвиваються. До того ж експорт нафти й газу краенами, що розвиваються, номЫуеться в доларах, тодi як iмпорт товaрiв й послуг з розвинутих краен - в Ыших валютах, що у випадку па-дЫня курсу долара по вщношенню до цих валют призведе до здешевлення експорту й зниження можливостi купити iмпортнi високотехнолопчы товари. Природною реaкцieю краен, що розвиваються, на ерозш своех доходiв виступае процедура збтьшення доларовое вaртостi свого експорту. Першою такою aкцieю як раз й стала знаменита нафтова криза 1973 року, коли краени ОПЕК пщ-няли цЫи на нафту в чотири рази. А провокую-чим фактором виступило падЫня з 1971-го до середини 1973 року курсу долара по вщношенню до Ыших валют на 25%. В результат нафто-видобувн краени несли значн збитки з огляду на те, що понад 90% ех експорту оцЫювалося в доларах США, а понад 80% iмпорту - в нацюналь-них валютах Ыших краен. Цикли «дешевого долару» повторювалися у 1976-78 роках (-25%) й в 1985-88 роках (-50%). В перший раз експор-тери нафти подвоели цЫу на нафту, однак до середини 80-х позици' краен ОПЕК ослабли й на-фтовий шок не вщбувся. Проте два серйозних пщняття курсу долара у 1980-84 роках (+50%) й у 1995-98 роках (+30%) призвели падЫ-ня експортних цЫ на нaфтовi товари, вщповщно, на 30% й 10%, а з кнця 1997 року рiзко тшли вниз й цЫи на нафту. Ц перiоди «дорогого долару» ствпадають з розквiтом американськое еко-номiки: в перший раз - «рейганомки», наступ-ний - «ктнтономки». Змiнa курсу долара мае також визначальний вплив на мiжнaроднi ринки кaпiтaлу й, в юнц кiнцiв, призводить фiнaнсовi, а точн0е, борговi кризи. В згаданих випадках, по-трясiння пов'язaнi з тим обставинами, що борги краен, що розвиваються виражаються у доларах, тобто, борговi зобов'язання зростають разом з реальними доларовими процентними ставками. Поди 2008-2010 рокв на фЫансових ринках пщтверджують тезу про необхщнють реформу-

вання мiжнaродноí' фЫансово!' системи. Резервна валюта, мабуть, мае бути д^сно свтовою, тобто не пщтверджено!' мaнiпyляцiям.

Нинi йде боротьба за домЫуюче положення в використанн названих чинникiв. На змiнy ресурсно!' глобaлiзaцií' приходить yсвiдомлeння необхщ-ностi регюнально!' ресурсно!' зaбeзпeчeностi, тобто широкого використання нових технолопй для освоення власних нeтрaдицiйних ресур^в. Вщ-криття сланцево!' нафти i сланцевого газу важли-во як пщтвердження того, що нeтрaдицiйнi вугле-воднi (бiтyми, матрична нафта, бюгаз, гaзогiдрaти i iн.) бiльш рiвномiрно розподiлeнi по плaнeтi, нiж традиции вyглeводнi. I хоча собiвaртiсть видобутку цих ресур^в вище, але зате вони зымають про-блеми ресурсних обмежень. Пaдiння цiн на нафту 2012 р. спричиняе зростання рiвня ризикiв для таких eкспортeрiв нафти, як РФ, Ангола, Сayдiв-ська Арaвiя та Нiгeрiя. Гeоeкономiчнe протисто-яння змiщy8ться в область нових технолопй видобутку i переробки сировини та фЫансування цього процесу. Значна частина цих грошей по-трапила на фiнaнсовi ринки i српияла пщвищенню цЫи на активи та збер^ання вaртостi запозичень через, так звану переробку, нaфтодолaрiв.

Висновки

Майбутне в^е'( свтово!' економки, як i глобально!' енергетики, буде визначатися в значый мiрi такими факторами i тенден^ями, як балансування мiж глобaлiзaцi8ю i рeгiонaлiзaцieю, загрозою енер-гетичного дeфiцитy i настанням глобально!' про-фiцитy енергоресур^в, завершенням епохи вуг-лeводнiв, розвитком Ыновац^но!' безвуглецево!' енергетики. Разом з цим ресурсна i технолопчна база енергетики не ттьки вщкривае можливост, а й робить eкономiчним iмпeрaтивом нiвeлювaння ïï ролi як важливого чинника гeополiтики. У той же час одыею з умов переходу до сталого розвитку людства i побудови «ново!' енергетично!' цивоза-цм» е недопущення використання енергетичного чинника для розв'язання репональних i мiждeр-жавних полiтичних конфлiктiв. Такий стан позна-читься на змiнi стввщношення сил на свiтовомy енергетичному ринку в боротьбi за збiльшeння частки ринку i фЫансування сво'!х стратепчних Ы-тeрeсiв, особливо на репональних газових ринках. Питання про долю угоди ОПЕК + продовжуе домЫувати в енергетичному порядку. Зростання сланцевого сектору в США ставить все бтьше

питань про необхщнють продовження обмежень видобутку для нафтовидобувних краТн. Нафтовi цiни тримаються на досить високому рiвнi, однак будь-який рiзкий рух може привести до реалiза-цГТ самого драматичного сценарш на ринку нафти. Дiя угоди може завершитися до 2019 року.

Нов™ фiнансовi iнструменти (блокчейн) прони-кають в усi значн сфери життя, в тому чи^ й в ПЕК. Проте в умовах, коли в контекст тривалого коли-вання нафтових цЫ в дiапазонi 45-55 дол. кож-на нафто-компаыя, намагаючись зберегти пози-цм на ринку, скорочувала витрати i в тому числi на новi технологи, галузь майже iгнорувала техноло-гiю Blockchain. Разом з цим, враховуючи значний вплив на ринок ПЕР фЫансових Ыститулв рiзно-го плану, можна очкувати, що ПЕК прийде до ре-алiзацií смарт-контрактв i розподiлених регiстрiв, оскiльки Блокчейн стрiмко захоплюе цю сферу. Одночасно необхщно зауважити, що ще Ф. Хайек у своТ працях говорив про епоху «приватних грошей». ВЫ зазначав, що коли вивчаеш юторга грошей, не перестаеш дивуватися тому, як довго люди мирилися з тим, що протягом 2000 рокв юнував мiф про необхщнють урядовоТ прерогативи i хоча, неможливо простежити в деталях злюну дiяльнiсть правителiв щодо монополiзацií грошей далi епохи давньоТ Грецм, проте саме грецький фтософ Дю-ген ще в IV ст. до н.е. назвав грошi полiтичною грою.

Список використаних джерел

1. Атомная энергетика в структуре мирового энергетического производства в XXI веке / А.Гагаринский, В.Игнатьев, Н.Пономарев-Степной, С.Субботин, В.Цибульский // Энергия: экономика, техника, экология. - 2006. - № 1. - С. 2-10;

2. Брагинский О.Б. Нефтегазовый комплекс мира. - М.: Из-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2006. - 640 с.

3. Бушуев В.В. Энергетика - 2050. / Бушуев В.В. Троицкий А.А. - М.: ИЭС, 2007. - 72 с

4. Вдовин, А. Н. Особенности цепочек создания стоимости в предприятиях топливно - энергетического комплекса России / А. Н. Вдовин // Электрон. науч. журн.: управление экономическими системами. —2011. - [Електронний ресурс]: - Режим доступу:: http:// www.uecs.ru/ uecs- 33- 332011/ item/ 647 - 2011- 09- 26- 05-28-27

5. Винья Пол. Эпоха криптовалют: Как биткоин и блокчейн меняют мировой экономический порядок / Пол Винья, Майкл Кейси. - 2017. - 432 c.

6. Дiкaрeв О.1. lнcтитyaлiзaцiя дипломатп в зовыш-Hb0eK0H0MÍ4HÍé дiяльноcтi на cвiтовиx ринках палив-но-енергетичних pecypciB. [моногрaфiя ]. - Ужгород: Карпати, 2011. - 576 c.

7. Дiкapeв O.I. Ядерний фактор y мiжнapодниx еконо-мiчниx вщнооинах та eкономiчнiй дипломатп / O.I. Дiкapeв, В.М. Бapaновcькa. - К.: OcBrra УкраТни, 2011. - 392 c.

8. Дiкapeв O.I. Дипломатичний Ыструментарм в мiж-народному маркетинговому cepeдовищi ринку палив-но-енергетичних pecypciв / O.I. Дiкapeв, В.М. Бара-новcькa. - К.: Ocвiтa УкраТни, 2011. - 49 c.

9. Дкарев O.I. Мiжнapодний маркетинг (на cвiтовомy ринку паливно-енергетичних pecypciв). - К.: ДП «Ви-давничий дiм «Пepcонaл», 2009. - 254 c.

10. Дiкapeв O.I. Глобальне cepeдовищe cвiтово-го ринку нафти: еволющя мexaнiзмy цiноyтвоpeння та ринкових фaктоpiв // Стpaтeгiя розвитку УкраТни (економка, cоцiологiя, право): Наук. Журнал.-Вип.1-2 / Голов. Ред. О.П. Степанов. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2008. - С. 298-306.

11. Дкарев O.I. Прогностика структурних змЫ у cвiтово-му паливно-енергетичному комплекЬ: полiтичнi ризики та eкономiчнi шан^ // Стpaтeгiя cоцiaльно-eкономiч-ного розвитку УкраТни. Наукове видання. Збipник науко-вих праць. - Частина 1.К. УНУК1М, 2015. - С. 56-75

12. Правоеудов С.А. Нефть и газ: деньги и власть. Товарищество научных изданий КМК Моаква, 2017.- 291 c.

13. Храбрый О. Карточный дом / Храбрый О., Денигав А. Институт cиcтeмно-cтpaтeгичecкого анализа.- Товарищество научных изданий КМК, 2017. - 302 c.

14. Чepкaceнко А. И.Развитиевнешнеэкономичеоких отношений в ядерно-энергетичеокой отрази в устю-виях глобализации // Проблемы ^временной экономики. - 2008. - № 1(17). - [Електронний ре-cypc]: - Режим доcтyпy:http: //www .m- economy .ги/ ant. php3 ?antid= 21183

15. Шоcтaк Л., Дкарев О. Енергозабезпечення УкраТни у мiжнapодниx eкономiчниx вiдноcинax // Економка УкраТни - №11 (552), 2007. - С. 81-88.

16. Шостак Л.Б., Дiкapeв O.I. Глобaлiзaцiйнi злами i напрями eкономiчного cпiвpобiтництвa аугсай-дepiв cвiтового гоcподapcтвa // Стратепя розвитку УкраТни (eкономiкa, га^оло™, право): Наук. Журнал-Вип.1-2 / Голов. Ред. О.П. Степанов.- К.: Книжкове вид - во НАУ, 2007. - С.155-123.

17. Anezki Rabah. Global Imbalances and Petrodollars / Rabah Anezki, Fuad Hasanov. - International Monetary Fund. - 2009. - 27 p.

18. Bilur, la nueva moneda virtual atada al petryleo que competid con el bitcoin. La divisa, creada por la compacía

R FinTech en Ginebna, tendr6 un valor equivalente al de 6,5 barriles de crudo. Al igual que el bitcoin, no depender6 de ningbn banco central y se comercializar6 por Internet.

- [EneKTpoHHi/ii/i pecypc]: - Pexi/iM flocryny:https:// www.cronista.com/ ripe/ Bilur- la- nueva- moneda-virtual- atada- al- petroleo- que- competira-con- el-bitcoin- 20170502-0093.html

19. Clark William R. Petrodollar Warfare: Oil, Iraq and the Future of the Dollar Paperback / William R. Clark-New Society Publishers, 2005. - 288 p.

20. Craig Unger. House of Bush, House of Saud: The Secret Relationship Between the World's Two Most Powerful Dynasties.-Scribner; 1 st Printing edition, 2004. - 368 p.

21. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs.

- United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

22. Dees S. Assessing the factors behind oil price changes / Dees S., Gasteuil A., Kaufmann R. K., Mann M. - Frankfurt-on-Maine: European Central Bank, 2008. - 36 p.

23. Durden Tyler. Get Ready For A World Currency By 2018 / Tyler Durden // The Economist. - 2017. - Jul 9. - [EneKTpoHHii pecypc]: - Pexi/iM flocTyny:http:// www. zerohedge. com/ news /201 7- 07-09/ economist- get- ready- world- currency- 2018

24. Finnerty J.D. Project Financing: Asset-Based Financial Engineering. - 3rd ed. - Wiley, 2013. - 500 p..

25. Gereffi G. The organization of buyer-driven global commodity chains: how US retailers shape overseas production networks, G. Gereffi and M. Korzenievicz (eds.), Commodity Chains and Global Capitalism. -Westport, CT: Praeger, 1994. - P. 95-122.

26. Gold, Bitcoin, And Metcalfe's Law // Tyler Durden World News. - 2017. - October 24. - [EneK-TpoHHii pecypc]: - Pexi/iM .qocTyny: http:// buzz. wegoblog. com/ home/ 201 7/ 1 0/ 24/ gold-bitcoin- and- metcalfes-l aw/.

27. Golumbia David. Politics of Bitcoin: Software as Right-wing Extremism / David Golumbia. - Minneapolis: University of Minnesota Press, 2016. - 90 p.

28. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs.

- United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

29. Kadri Ali . The Saudi palace coup, the oil market, China and the US / Kadri Ali // Real-world economics review. - 2017. - issue no. 82. - P.29-46.

30. Kaufmann R. K. Does OPEC matter? An econometric analysis of oil prices / Kaufmann R. K.,

Dees S., Kanadeloglou P., Sanchez M. // The Energy Journal. - 2004. - October 1. - P. 67-90.

31. Marshall John F. Financial Engineering - A complete guide to Financial Innovation / John F. Marshall, Vipul K. Bansal. - N.Y. Institute of finance, 1992. - 728 p

32. Ohamae Kenichi. Ohmae. The End of the Nation State: The Rise of Regional Economies / Kenichi Ohmae. - Free Press, 1996. - 224 p.

33. Rauchs Michel. Global Blocklockchain Benchmarking Study / Michel Rauchs. - United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

34. Rogojanu Angela.The issue of competing currencies. Case study - Bitcoin / Angela Rogojanu, Liana Badea // Theoretical and Applied Economics. -2014. - Volume XXI (2014). - No. 1(590). - P. 103-114.

35. Supply of uranium. - World Nuclear Association, June 2005. 17. The New Economics of Nuclear Power. - WNA, 2005. - 85 p.

36. World Nuclear Power Reactors 2004 - 06 and Uranium Requirements, WNA, June 2006.- 74 p.

References

1 .Atomnaia эnerhetyka v strukture myrovoho эnerhetycheskoho proyzvodstva v XXI veke / A.Haharynskyi, V.Yhnatev, N.Ponomarev-Stepnoi, S.Subbotyn, V.Tsybulskyi // Эnerhyia: эkonomyka, tekhnyka, эkolohyia. - 2006. - № 1. - S. 2-10;

2. Brahynskyi O.B. Neftehazovbii kompleks myra. - M.: Yz-vo «Neft y haz» RHU nefty y haza ym. Y.M. Hubkyna, 2006. - 640 s.

3. Bushuev V.V. Эnerhetyka - 2050. / Bushuev V.V. Troytskyi A.A. - M.: YЭS, 2007. - 72 s

4. Vdovyn, A. N. Osobennosty tsepochek sozdanyia stoymosty v predpryiatyiakh toplyvno -эnerhetycheskoho kompleksa Rossyy / A. N. Vdovyn // Эlektron. nauch. zhurn.: upravlenye эkonomycheskymy systemamy. —2011. - [Elektronnyi resurs]: - Rezhym dostupu:: http:// www.uecs.ru/ uecs- 33- 332011/ item/ 647 - 2011- 09- 26- 05-28-27

5. Vynia Pol. Эpokha kryptovaliut: Kak bytkoyn y blokchein meniaiut myrovoi эkonomycheskyi poriadok / Pol Vynia, Maikl Keisy. - 2017. - 432 c.

6. Dikariev O.I. Instytualizatsiia dyplomatii v zovnishnoekonomichnii diialnosti na svitovykh rynkakh palyvno-enerhetychnykh resursiv. [monohrafiia ]. -Uzhhorod: Karpaty, 2011. - 576 s.

7. Dikariev O.I. Yadernyi faktor u mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosynakh ta ekonomichnii dyplomatii / O.I. Dikariev, V.M. Baranovska. - K.: Osvita Ukrainy, 2011. - 392 s.

8. Dikariev O.I. Dyplomatychnyi instrumentarii v mizhnarodnomu marketynhovomu seredovyshchi rynku palyvno-enerhetychnykh resursiv / O.I. Dikariev, V.M. Baranovska. - K.: Osvita Ukrainy, 2011. - 49 s.

9. Dikariev O.I. Mizhnarodnyi marketynh (na svitovomu rynku palyvno-enerhetychnykh resursiv). - K.: DP «Vydavnychyi dim «Personal», 2009. - 254 s.

10. Dikariev O.I. Hlobalne seredovyshche svitovoho rynku nafty: evoliutsiia mekhanizmu tsinoutvorennia ta rynkovykh faktoriv // Stratehiia rozvytku Ukrainy (ekonomika, sotsiolohiia, pravo): Nauk. Zhurnal.-Vyp.1-2 / Holov. Red. O.P. Stepanov. - K.: Knyzhkove vyd-vo NAU, 2008. - S. 298-306.

11. Dikariev O.I. Prohnostyka strukturnykh zmin u svitovomu palyvno-enerhetychnomu kompleksi: politychni ryzyky ta ekonomichni shansy // Stratehiia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy. Naukove vydannia. Zbirnyk naukovykh prats. - Chastyna 1.K. UNUKIM, 2015. - S. 56-75

12. Pravosudov S.A. Neft y haz: denhy y vlast. Tovaryshchestvo nauchnbikh yzdanyi KMK Moskva, 2017.- 291 s.

13. Khrabrbi O. Kartochnbi dom / Khrabrbi O., Denysov A. Ynstytut systemno-stratehycheskoho analyza-Tovaryshchestvo nauchnbikh yzdanyi KMK, 2017. - 302 s.

14. Cherkasenko A. Y. Razvytye vneshneэkonomycheskykh otnoshenyi v yaderno-эnerhetycheskoi otrasly v uslovyiakh hlobalyzatsyy // Problembi sovremennoi эkonomyky. - 2008. - №

1 (17). - [Elektronnyi resurs]: - Rezhym dostupu:http: //www .m- economy .ru/ art. php3 ?artid= 21183

15. Shostak L., Dikariev O. Enerhozabezpechennia Ukrainy u mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosynakh // Ekonomika Ukrainy - №11 (552), 2007. - S. 81-88.

16. Shostak L.B., Dikariev O.I. Hlobalizatsiini zlamy i napriamy ekonomichnoho spivrobitnytstva autsaideriv svitovoho hospodarstva // Stratehiia rozvytku Ukrainy (ekonomika, sotsiolohiia, pravo): Nauk. Zhurnal.-Vyp.1-

2 / Holov. Red. O.P. Stepanov.- K.: Knyzhkove vyd - vo NAU, 2007. - S.155-123.

17. Arezki Rabah. Global Imbalances and Petrodollars / Rabah Arezki, Fuad Hasanov. - International Monetary Fund. - 2009. - 27 r.

18. Bilur, la nueva moneda virtual atada al petryleo que competirá con el bitcoin. La divisa, creada por la compacHa R FinTech en Ginebra, tendr6 un valor equivalente al de 6,5 barriles de crudo. Al igual que el bitcoin, no dependerá de ningún banco central y se comercializará por Internet. - [Elektronnyi resurs]: - Rezhym dostupu:https://www. cronista.com/ ripe/ Bilur- la- nueva- moneda- virtual-

atada- al- petroleo- que- competira-con- el- bitcoin-20170502-0093.html

19. Clark William R. Petrodollar Warfare: Oil, Iraq and the Future of the Dollar Paperback / William R. Clark.-New Society Publishers, 2005. - 288 p.

20. Craig Unger. House of Bush, House of Saud: The Secret Relationship Between the Worlds Two Most Powerful Dynasties.-Scribner; 1 st Printing edition, 2004. - 368 p.

21. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs.

- United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

22. Dees S. Assessing the factors behind oil price changes / Dees S., Gasteuil A., Kaufmann R. K., Mann M. - Frankfurt-on-Maine: European Central Bank, 2008. - 36 r.

23. Durden Tyler. Get Ready For A World Currency By 2018 / Tyler Durden // The Economist. - 2017. -Jul 9. - [Elektronnyi resurs]: - Rezhym dostupu:http:// www. zerohedge. com/ news /201 7- 07-09/ economist- get- ready- world- currency- 2018

24. Finnerty J.D. Project Financing: Asset-Based Financial Engineering. - 3rd ed. - Wiley, 2013. - 500 p..

25. Gereffi G. The organization of buyer-driven global commodity chains: how US retailers shape overseas production networks, G. Gereffi and M. Korzenievicz (eds.), Commodity Chains and Global Capitalism. -Westport, CT: Praeger, 1994. - R. 95-122.

26. Gold, Bitcoin, And Metcalfes Law // Tyler Durden World News. - 201 7. - October 24. - [Elektronnyi resurs]: - Rezhym dostupu: http:// buzz. wegoblog. com/ home/ 201 7/ 1 0/ 24/ gold- bitcoin- and-metcalfes-l aw/.

27. Golumbia David. Politics of Bitcoin: Software as Right-wing Extremism / David Golumbia. - Minneapolis: University of Minnesota Press, 2016. - 90 p.

28. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs.

- United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

29. Kadri Ali . The Saudi palace coup, the oil market, China and the US / Kadri Ali // Real-world economics review. - 2017. - issue no. 82. - P.29-46.

30. Kaufmann R. K. Does OPEC matter? An econometric analysis of oil prices / Kaufmann R. K., Dees S., Karadeloglou P., Sanchez M. // The Energy Journal. - 2004. - October 1. - P. 67-90.

31. Marshall John F. Financial Engineering - A complete guide to Financial Innovation / John F. Marshall, Vipul K. Bansal. - N.Y. Institute of finance, 1992. - 728 p

32. Ohamae Kenichi. Ohmae. The End of the Nation State: The Rise of Regional Economies / Kenichi Ohmae.

- Free Press, 1996. - 224 p.

33. Rauchs Michel. Global Blocklockchain Benchmarking Study / Michel Rauchs. - United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

34. Rogojanu Angela.The issue of competing currencies. Case study - Bitcoin / Angela Rogojanu, Liana Badea // Theoretical and Applied Economics. -2014. - Volume XXI (2014). - No. 1(590). - R. 103-114.

35. Supply of uranium. - World Nuclear Association, June 2005. 17. The New Economics of Nuclear Power.

- WNA, 2005. - 85 r.

36. World Nuclear Power Reactors 2004 - 06 and Uranium Requirements, WNA, June 2006.- 74 r.

Дан про aBTopiB Шостак Л.Б.,

д.е.н., професор, головний науковий сглвробггник, Державний науково-дослщний Ыститут Ыформати-зацп та моделювання економки МУстерства еконо-мiчного розвитку та торпвл^ м. КиТв e-mail: shostak202@ukr.net Д1карев O.I.,

к.п.н., доцент кафедри мiжнародниx вщносин та жур-налютики КНУК1М, м. Ки'''в

Данные об авторах Шостак Л.Б.,

д.э.н., профессор, главный научный сотрудник, Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики Министерства экономического развития и торговли., г. Киев e-mail: shostak202@ukr.net Дикарев А.И.,

к.п.н., доцент кафедры международных отношений и журналистики КНУКИМ, г. Киев

Data about the authors Shostak L.,

Dr. of economy science, Professor, Principal Researcher, State Research Institute of Informatization and Economic Modeling, Ministry of Economic Development and Trade, Kyiv e-mail: shostak202@ukr.net Dikariev O.,

candidate of political sciences, Associate Professor of the Chair of International Studies in Journalism of Kyiv National University of Culture and Art, Kyiv