CC BY
86
УДК 336.012.23: [330.322+330.341.1] В.е. КРАСКЕВИЧ*, А.В. СЕЛ1ВАНОВА*
Ф1НАНСОВИЙ 1НЖИН1РИНГ ЯК 1НСТРУМЕНТ 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТАХ
*Укра1нський державний унiверситет фшанав та м1жнародно1 торгiвлi, Ки1в, Украша
Анотаця. Розглядаеться алгоритм анал1зу ефективност1 твестування, за допомогою якого мо-жна визначити можлив1 ризики та обрати твестицтний проект, який в1дпов1дав би ттересам та можливостям суб'екта господарювання (Замовника).
Ключов1 слова: гнжишринг, фтансовий гнжишринг, ризик, гнновацШт ф!нансов! тструменти, гнвестицШний проект.
Аннотация. Рассматривается алгоритм анализа эффективности инвестирования, с помощью которого можно определить возможные риски и выбрать инвестиционный проект, который отвечал бы интересам и возможностям субъекта хозяйствования (Заказчика).
Ключевые слова: инжиниринг, финансовый инжиниринг, риск, инновационные финансовые инструменты, инвестиционный проект.
Abstract. It is considered an algorithm of investment efficiency analysis with the help of which one can identify possible risks and select investment projects that would correspond to the interests and abilities of the business entity (Customer).
Keywords: engineering, financial engineering, risk, innovative financial tools, investment project.
1. Вступ
На сьогодш тдготовка швестицшних р1шень вимагае прийняття до уваги велико! кшькосп р1зних фактор1в, що впливають на ефективне повернення швестицш або шших затрат на розробку та впровадження передових технологш. Невизначенють i ризик завжди присутш при прийнятп управлшських ршень, тому !х облш е обов'язковим на вах етапах розвитку, будучи запорукою устшного твестування та ефективного розвитку суб'екта господарювання (Замовника). 1нжишринг, як вщносно новий вид дiяльностi, е невщ'емною частиною модершзацп в будь-якш галузi народного господарства i безпосередньо пов'язаний з про-цесами впровадження шновацш. 1ншими словами, це комплекс взаемопов'язаних роб^ i послуг технiчного, фiнансового, юридичного i органiзацiйного характеру, спрямованих на створення або модернiзацiю промислових та шфраструктурних об'ектiв, що забезпечують ефективне повернення швестицш [1]. 1нжишринг передбачае повну розробку проекту вщ задуму до впровадження та подальший супровiд. Виникненню фiнансового iнжинiрингу сприяли змiни, що вщбулися у сферi банкiвських та швестицшних капiталiв. Фiнансовий iнжинiринг - це поеднання конструювання, розроблення та реалiзацii iнновацiйних фшан-сових шструмешив i процесiв, а також творчий пошук нових пiдходiв до виршення проблем у галузi фшанав. 1нноващя - це кiнцевий результат впровадження нововведення з метою змши об'екта управлшня та одержання економiчного, соцiального, екологiчного, науково-технiчного або шшого виду ефекту [2]. З точки зору практики, фшансовий шжи-шринг охоплюе великий спектр питань, а саме: фшанси акцiонерних компанiй, управлшня довгостроковими й короткостроковими грошовими вкладеннями, швестицшними проектами та пов'язаними з цим ризиками [3].
2. Актуальшсть
Сучасний стан бшьшосп швестицшних проекпв виявляеться невдалим: розмiри фшансо-вих результатiв по багатьох реалiзованих iнвестицiйних проектах значно меншi, шж 1х за-
© Краскевич В.£., Сетванова А.В., 2016
ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2016, № 1
плановаш об'еми. Це зумовлено тим, що у процесi прийняття iнвестицiйних ршень i при обгрунтуваннi оптимального серед декшькох альтернативних рiшень розробники проекпв недостатньо враховують фактор ризику. На сьогодш найбiльш сучасною формою реалiза-цп систем пiдтримки прийняття ршень при проведеннi фiнансового iнжинiрингу е викори-стання спецiалiзованих апаратно-програмних засобiв, а також ситуацiйних центрiв (СЦ) [4]. Основною функщею СЦ е комплексна ощнка проблемних ситуацiй на основi застосу-вання методiв обробки великих обсяпв шформацп, оперативних засобiв моделювання «програвання» сценарпв 1'х розвитку, де ситуащя визначае стан системи i навколишнього середовища на певний момент або вiдрiзок часу. Проблемна ситуащя - це стан системи i середовища, при якому незадоволенють iснуючим середовищем усвiдомлена особою, що приймае ршення (ОПР), i не зрозумшо, що варто зробити для й змiни. Така ситуацiя поро-джуе проблему [1]. Iнформацiя, що характеризуе ситуацп, е вхiдними даними для СЦ.
3. Завдання, як необ\1дно виконати для iнвестицiйних проект1в
1. Побудувати алгоритм, що враховуе можливу вiдстрочку платеж1в по вщшкодуванню кредиту та банкiвського вiдсотка на нього.
2. Дослщити ризик збитково'1 роботи в перший рiк.
3. Розглянути можливосп для збiльшення рентабельносп проекту.
Для успiшного моделювання рiзних ситуацiй та ризикiв пропонуеться видшити такi складовi вхщно! та вихщно'1 шформацп. Вхiднi данi:
1. Фшансова гарантiя.
2. Данi про базову кредитну лшю (п млн. дол. США, термш - на т рокiв, чи е мо-жливою вiдстрочка платежiв по вiдшкодуванню кредиту та банмвського вiдсотку на ньо-го).
3. Суми щорiчного вiдшкодування (безприбутковий платсж у перший рiк, г млн дол. США на наступш т — 1 роюв).
4. Банювський iнтерес (к % рiчних, можливiсть вiдстрочки платеж1в) та страхуван-ня кредиту (розмiр такого страхування - д % та можливють вiдстрочки платежiв).
На основi аналiзу стану iнновацiйного проекту можна отримати таю вихщш данi:
1. Загальш попереднi розрахунковi платежi.
2. Базова чиста валютна виручка (ЧВВ).
3. Ощнка результат по виплатi.
4. Структура платеж1в:
• повернення кредиту;
• банювський iнтерес (к % рiчних);
• заборгованiсть банку ( 2 млн дол.США);
• розмiр страхування ( д % та вщстрочка платежiв).
5. Можливють здiйснення реструктуризацп платеж1в.
6. Рiвень рентабельностi проекту.
4. Схема взаемодн учасникiв процесу iнвестування
1нвестор веде переговори про кредитну лшда не менше 10 млн дол.США, спрямованих на реалiзацiю нерухомих проект1в. Приватш iнвестори залучаються до переговорiв з банком вщносно походження коштiв, отриманих виключно законним шляхом. 1нвестор защкавлений у прозоростi проекту i платоспроможносп Замовника. 1нвестор забезпечуе оцiнку фшансового ризику щодо перевiрки можливостi запозичення в перюд вiдшкодування. Так, на основi вищесказаного, можна рекомендувати таку схему взаемодп Замовника (фiрма, тдприемство i т.п.) з менеджером ситуацшного центру (рис. 1). Замов-
ник надае менеджеру характеристику ситуацп (вхщну шформащю). Пiсля проведення розрахункiв та аналiзу отриманих результатiв менеджер пропонуе Замовнику алгоритм ршення проблеми.
Рис. 1. Схема взаемодй учасниюв проекту
1 - Пщготовка проекту.
2 - Подання проекту на експертизу.
3 - Зус^ч 1нвестора iз Замовником.
4 - Схвалений проект.
5 - Фшансовий аналiз та технiко-економiчне обгрунтування проекту.
6 - Страховий полю та гарашия.
7, 8 - Випуск та активiзацiя обл^ацш1, надання гаранта банку.
9 - Заявки на кутвлю облiгацiй.
10 - Випуск купошв для подальшого обмiну на обл^ацп.
11 - Каттал, що буде iнвестуватися. а,Ь,с, ..., ъ - Приватнi швестори.
1 Лат. оbligatio - зобов'язання - емюшний борговий цшний пашр, що закршлюе право його власни-ка на отримання вщ ем1тента обл1гацй в передбачений термш и номшально1' вартост або шшого майнового екв1валента.
5. Приклад
Розглянуто приклад розробки швестицшного проекту для побудови курортних центрiв. Так, у даному випадку фшансовий шжишринг - розробка та супровщ проекту, починаючи з намiрiв забудови та отримання матерiальних засобiв, до завершення будiвництва i повернення кредиту вже пщ час експлуатацп курортних центрiв.
Замовник (умовна назва компанп - «Sunrise») бажае побудувати за 1 рш 3 курортш центри. Для цього 1й необхщний кредит розмiром 30 млн дол. США термшом на 6 роюв. Перший рiк iде будiвництво та робиться первинний разовий внесок. Починаючи з 2-го року, повертаеться кредит та виплачуються вщсотки на залишок невиплаченого кредиту.
Бiзнес-план, протокол про намiри забудови з будiвельними оргашзащями та iншi документи погоджеш з брокером 1нвестора. 1снуе ряд приватних iнвесторiв, кошти яких у сум^ необхiднiй для надання шотечного кредиту, зарезервованi в гарантуючому банку. Пь сля отримання кредиту позичальник випускае обл^ацп та передае 1х нотарiусу страхово! компанп. 1потекою2 е побудоваш курортнi центри «Sunrise». Вх1дн1 дат: Фшансова гарантiя. Кредит вщ 80% до 100% iнвестицiй. Вщшкодування:
- випуск облiгацiй пiсля 6 роюв з моменту присвоення кредиту (120%);
- випуск купошв щорiчноi компенсацп за термiн 6 роюв з моменту присвоення кредиту;
- гарантсею е умовний депозит у 100% акцш (акцiонерний сертифшат). Гарантiею кредиту е вклад сощальних акцiй. Виплати гарантуються укладанням контракту на управлшня курортними центрами впродовж 5 роюв.
Повернення позики здшснюеться за рахунок обмшу обл^ацш, випущених Замовни-
ком.
Базова кредитна лшя - 30 млн дол. США термшом на 6 роюв з можливою вщстро-чкою платеж1в по вiдшкодуванню кредиту та банювського вiдсотка на нього впродовж першого року:
- суми щорiчного вiдшкодуванняя (повернення) кредиту попередньо визначаються Замовником, 1х структура направляеться 1нвестору та його банку на затвердження / пого-дження (табл. 1 - щорiчного повернення кредиту та його вартосп термшом на 6 роюв);
- банювский iнтерес - 7% рiчних (вщсотки нараховуються тшьки на залишок не-вiдшкодованого кредиту). В розрахунках прийнята вщстрочка 7% рiчних банку в перший рш i сума ще! заборгованостi - 2,1 млн дол. США - вщнесена до вщшкодування на насту-пнi 5 роюв рiвномiрно по 0,42 млн дол. США.
- страхування кредиту i нарахованих на нього 7% рiчних. У розрахунках умовно принятий розмiр такого страхування - 1,0%. При цьому страховi внески оплачуються щорiчно, починаючи з 1-го року.
Зазначений безприбутковий пла^ж першого року в сумi 1,34636 млн дол. США у розрахунках рiвномiрно розподшяеться на наступш 5 рокiв на зменшення суми ЧВВ на 0,269272 млн дол. США щорiчно. Вих1дн1 дат:
Вщшкодування (повернення) кредиту в попередшх розрахунках приймаеться рiвномiрними сумами в рш по 6,0 млн дол. США протягом наступних 5 роюв. Загальш
2 Це одна з форм застави, при якш закладене нерухоме майно залишаеться у власносп боржника, а кредитор у раз1 невиконання останн1м свого зобов'язання набувае право задовольнити 1нтереси за рахунок реал1зацй' даного майна.
попередш розрахунковi платежi протягом усього термшу кредиту - 6 рокiв представлен в табл. 1 i 2.
Таблиця 1. Оцшка резулкпв по виплатi
Роки Загальна сума Залишок Базовi ЧВВ Результат
платежiв (млн дол. США) кредиту (млн дол. США) (млн дол. США) (млн дол. США)
1-й (Х1) 1,34636 30,0 0,0 -1,34636
2-й (Х2) 8,8452 30,0 9,730728 1,1548
3-й (Х3) 8,361 24,0 9,730728 1,639
4-й (Х4) 7,8768 18,0 9,730728 2,1232
5-й (Х5) 7,3926 12,0 9,730728 2,6074
6-й (Х6) 6,9084 6,0 9,730728 3,0916
Всього: 40,73036 9,26964
Таблиця 2. Повернення кредиту з урахуванням умов
Роки Структура платежiв Суми Всього за рш
1-й (Х1) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Разовий платсж Страхування 30,0/6 роюв 0,0 1,036 0,31036 1,34636
2-й (Х2) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Банювський % Заборговашсть банку Страхування 30,0/ 5 роюв 6,0 2,1 0,42 0,3252 8,8452
1-й (Х1) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Разовий платсж Страхування 30,0/6 роюв 0,0 1,036 0,31036 1,34636
2-й (Х2) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Банювський % Заборговашсть банку Страхування 30,0/ 5 роюв 6,0 2,1 0,42 0,3252 8,8452
3-й (Х3) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Банювський % Заборговашсть банку Страхування 24,0/ 4 роки 6,0 1,68 0,42 0.261 8,361
4-й (Х4) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Банювський % Заборговашсть банку Страхування 18,0/ 3 роки 6,0 1,26 0,42 0,1968 7,8768
5-й (Х5) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Банювський % Заборговашсть банку Страхування 12,0/ 2 роки 6,0 0,84 0,42 0,1326 7,3926
Продовж. табл. 2
6-й (Х6) Залишок кредиту/термш Повернення кредиту Банкiвський % Заборгованiсть банку Страхування 6,0/ 1 рiк 6,0 0,42 0,42 0,0684 6,9084
Усього: Повернення кредиту Банювський iнтерес Страхування Разовий пла^ж 30 8,4=(2,1+6,3) 1,29436 1,036 40,73036
6. Анал1з отриманих результат1в
1. Вщстрочка платеж1в по поверненню кредиту на рш призведе до збшьшення його вартос-т на 2,369272 млн дол. США (за рахунок банювського вiдсотка i страхування - 2,1 + 0,269272 млн дол. США). Однак такий крок дозволяе ютотно скоротити суму безприбутко-вих платеж1в за перший рш з 8,85 до 1,35 млн дол. США.
2. За отриманими даними при вдалому зб^у обставин i запланованому ЧВВ 10 млн рiчних дохiд другого року становить 0, 8856 млн дол. США. Виникае ризик безприбутково!, тобто збитково! роботи в перший рш (рис. 2). Результативш данi по доходу курортного центру е достатнього неточними, оскшьки не враховаш витрати на виплату заробггних плат персоналу, яю призведуть до нерентабельности проекту. Також iснуе ризик незатребуваносп курортного центру, так як у розрахункових платежах не передбачаеться пункту - «витрати на рекламу». Не варто забувати, що на 4-му чи 5-му рощ, для пдного конкурування, можливi витрати на модершзащю курортного центру «Sunrise». В результат^ розрахункова резуль-тативнiсть за 6 роюв складе + 9,26964 млн дол. США при загальнш вартосп вщшкодова-ного кредиту 40,73 млн дол. США. Рiвень рентабельности проекту - 22,75%. Такий показ-ник достатньо низький, а також неповний перелш витрат у розрахунках платежiв може призвести до неплатоспроможносп пiдприемства.
3. У ходi реалiзацii проекту та при використаннi курортних центрiв «Sunrise» можливим буде здшснити реструктуризацiю рiчних платеж1в по вщшкодуванню (погашенню) кредиту i його вартосп шляхом вщнесення на передостанш роки бшьшо! частки платеж1в з вщ-шкодування кредиту.
4. У ходi переговорiв з 1нвестором / Банком / Страховою компашею слщ визначити:
• банкiвськi нарахування не застосовуються до вщстрочених за першi два роки сумах % рiчних (2,1 млн дол. США);
• страхування кредиту не бшьше 1%, при цьому нарахування - на залишок невщ-шкодованого кредиту;
• в угодi щодо передачi Банку / Страховш компанii заставних акцii Компанп на «Sunrise» слiд передбачити умови пайового повернення акцш пропорцшно вiдшкодованоi Компанiею частки кредиту та його вартосп.
У результатi можна вщзначити, що даний проект е критично ризикованим. Щоб пi-двищити ймовiрнiсть прибутковост1 проекту, менеджер ситуацшного центру пропонуе збi-льшити кредитний перюд з 6 до 8 роюв, що дасть можливiсть знизити суму повернення кредиту, за рахунок чого рiчнi платеж теж будуть зменшуватися (табл. 3). Хоча швесто-рам доведеться затратити додаткову суму 2,39679 на банювський вщсоток за 2 додаткових роки, рiвень рентабельности зросте з 22,75%, до 68,5% (рис. 3).
Рк платежу Залишок кредиту Повернення кредиту Разовий платсж Заборго-вашсть банку Банюв-ський % Страху-вання Усього за рк
1 30 1,036 0,31036 1,34636
2 30 4,3 0,3 2,1 0,324 7,024
3 25,7 4,3 0,3 1,799 0,27799 6,67699
4 21,4 4,3 0,3 1,498 0,23198 6,32998
5 17,1 4,3 0,3 1,197 0,18597 5,98297
6 12,8 4,3 0,3 0,896 0,13996 5,63596
7 8,5 4,3 0,3 0,595 0,09395 5,28895
8 4,2 4,2 0,3 0,294 0,04794 4,84194
Усього 0 30 1,036 2,1 8,379 1,61215 43,12715
Рис. 2. Дохщ курортних центр1в «Sunrise» Рис. 3. Дохщ курортних центр1в «Sunrise»
за 6 роюв за 8 роюв
7. Висновки
У статп розглянутi питання застосування деяких принцитв i засобiв фшансового шжинь рингу для швестицшно'1' дiяльностi. На прикладi показано, як за допомогою реструктуриза-цп рiчних платеж1в по поверненню кредиту та збшьшенню кредитного перiоду з 6 до 8 ро-кiв можна тдвищити рiвень рентабельностi проекту з 22,75% до 68,5%. Так, фшансовий шжишринг дозволяе забезпечити процес оптимiзацii руху фiнансових ресурсiв, оцiнити ефективнiсть швестування, знайти можливостi для збiльшення рентабельности швестицш-них проектiв, розширити сферу застосування шновацшних фiнансових iнструментiв, у тому чист в галузi цiнних паперiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Концепщя створення учбового ситуацшного центру для фшансового, правового i зовшшньотор-гового 1нжишрингу / B.G. Краскевич, В.В. Литвинов, С.Л. Луцик [та ш.] // Математичш машини i системи. - 2015. - № 1. - C. 124 - 129.
2. Райзберг Б.А. Современный экономический словар / Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. - [6-е изд., перераб. и доп.]. - М.: ИНФРА-М, 2013. - 512 с.
3. Пбридний каштал банку: св^овий досвщ, перспективи впровадження в Украшк Науково-аналiтичнi матерiали / В.1. Мiщенко, В.В. Крилова, В.В. Салтинський [та iн.]. - К.: Нацюнальний банк Украши. Центр наукових дослiджень, 2009. - 180 с.
4. Морозов А.А. Ситуационные центры - технология принятия управленческих решений / А.А. Морозов, Г.Е. Кузьменко // Ситуационные центры. Теория и практика. - К.: ИПММС НАН Украины, 2009. - 346 с.
Стаття над1йшла до редакцп 30.12.2015
