CC BY
22
УДК 658
Шовкун I.A.,
к.е.н., ст.н.с., провщний науковий сп1вроб1тник Державна установа Институт економки та прогнозування НАНУ" (м. КиТв)
Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ НАУКОВО-1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГ10Н1В УКРА1НИ
Свого часу Наполеон стверджував, що для перемоги у вмы потр1бн1 три peni: перша - грош^ друга - грош1 i третя - гpошi. Те саме можна сказати i про науково- шновацмний розвиток eкономiки - вш потребуе великих коштiв. I хоча грошима не вичерпуеться перелк нeобхiдних передумов, проте фiнанси е саме тим фактором, який визначае пере-бiг та peзультативнiсть науковоТ та iнновацiйноí активностi. Фiнансовi ресурси характеризуются сукупнiстю джерел i запаав наявних фiнансових можливостей i тих, що можуть бути використан на наукову та шновацмну дiяльнiсть [1; 2]. Обсяг витрат на науку та шновацп вщображае здатнiсть економки створювати базис тeхнологiчного прогресу у сфepi виробництва та послуг.
Загалом якють eкономiчного розвитку нацiонального господарства краТни та ii мiсцe у свтовм iepаpхiТ визначаеть-ся в залежност вiд обсягiв фiнансування витрат на науку та шновацп у ВВП. Саме тому в уах розвинених краТнах проводиться заохочувальна пол^ика щодо нацюнальноТ науки та впровадження ТТ досягнень у виробництво, включаючи системну пщтримку коштом державних бюджелв наукових дослiджeнь i технолопчних розробок. Водночас значна увага придтяеться peалiзацiТ peгiональноТ полiтики науково-iнновацiйного розвитку, ТТ оперативному узгодженню з вщповщною державною пол^икою, монiтоpингом piвнiв науково-шновацмного потeнцiалу peгiонiв [3; 4; 5; 6]. Тож необхщним елементом будь-якого аналiзу науково-iнновацiйного потeнцiалу peгiонiв е оцiнка його фiнансовоТ складо-воТ. У цьому контeкстi метою нашого дослiджeння е комплексна оцiнка фшансового ресурсу науково-iнновацiйного розвитку регюыв УкраТни.
Meтодологiчнi тдходи до оцшки фiнансових peсуpсiв peгiонiв узгоджуються з методолопею вимipювання Тх науко-во-шновацмного потeнцiалу. У вiдомих сучаснiй теори та пpактицi методичних пiдходах до оцшки i поpiвняльного ана-лiзу piвнiв науково-iнновацiйного потeнцiалу peгiонiв св^у та краТн фiнансовi ресурси зазвичай оцшюються за певним набором показниюв.
Так, у фiнансовому аспeктi методики аналiзу iндeксу науково-тeхнiчного потeнцiалу як складовоТ iнтeгpального показ-ника оцшки piвня конкуpeнтоспpоможностi краТни [7] Всесв^нього eкономiчного форуму увага пpидiляeться внеску шо-земних iнвeстицiй в шновацмну дiяльнiсть мiсцeвих фipм. У цм мeтодицi використовуеться обмежене коло iндикатоpiв науково-тeхнiчного потeнцiалу та його фшансовоТ складовоТ, що не дозволяе вповн оцiнити такий потeнцiал. Система оцшки iнновацiйноТ активностi краТни за шдикаторами бвропейськоТ шкали iнновацiй (EIS) [8], що використовуеться Sвpокомiсieю, мiстить широке коло iндикатоpiв, включно з показниками фшансування iнновацiй. Методика оцiнки шди-катоpiв iнновацiйноТ дiяльностi OpганiзацiТ eкономiчного спiвpобiтництва i розвитку [9] мютить показники витрат на дос-лдаення та розробки, проте у ый недостатньо пpeдставлeнi iндикатоpи фiнансування шновацм. Методика оцiнки тех-нологiчноТ конкурентоспроможност Американського наукового фонду використовуе дектька узагальнених iндикатоpiв, що визначають переб^ iнновацiйних пpоцeсiв та результати шновацмноТ дiяльностi. Oднак, цieю методикою не охоплю-ються усi показники фшансовоТ складовоТ. Kpiм того, Рада США з питань конкуренци послуговуеться Пулвником оцiнки iнновацiйностi peгiонiв, у якому передбачено оцшку фiнансового капiталу, що формуеться коштом ризикового капiталу венчурних фipм або iнвeстицiйних "ангeлiв", а також банювського капiталу [10]. Ця обставина вказуе на pазючi вщмшно-стi фiнансово-eкономiчних умов iнновацiйноТ активности що iснують в краТнах з розвиненими фшансовими ринками та перехщними eкономiками. РeалiТ тpансфоpмацiйних eкономiк свщчать про переважну роль iнших джерел фЫансування iнновацiй: незначна активнiсть ризикового катталу та обмежена доступнiсть банювського капiталу для пiдпpиeмцiв-iнно-ватоpiв призводить до того, що Ыновацмна дiяльнiсть здiйснюeться пepeдусiм власним коштом пщприемств. У pоботi Свiтового банку застосовуеться Meтодологiя оцiнки знань (the Knowledge Assessment Methodology) [11]. Також мiжна-роды науковi школи, eкспepтнi та дiловi спiльноти користуються власними методами складання Глобального шновацм-ного Ыдексу [12] або ранжирування краТн за piвнeм iнновацiностi [13].
Пpeдставлeнi методики дозволяють оцшювати стан iнновацiйного потенщалу в краТнах, простежувати динамiку змш iнновацiйноТ активностi, провадити поpiвняльний аналiз piзних краТн i робити висновки про ступшь розриву мiж ними, а також використовувати результати аналiзу для удосконалення шновацмноТ полiтики. Назваы методики харак-теризуються високим ступенем узагальнення i тому коpиснi для оцшки шновацмного потeнцiалу eкономiк передуам розвинених краТн. Проте вони менш пpидатнi для peгiонiв з низьким потен^алом, оскiльки не виявляють фактоpiв гальмування iнновацiйних пpоцeсiв. Для виявлення таких фактоpiв вважаеться доцiльним використовувати низку спе-цiальних iндикатоpiв. Зокрема, серед фшансових iндикатоpiв слiд видтити показники стимулювання науково-iннова-цiйноТ дiяльностi, частку витрат на науку та шноваци у бюджeтi peгiону та краТни тощо. Oднак можливостi розрахунку i аналiзу подiбних показникiв у в^чизняый пpактицi обмeжeнi з причин недоступносл первинноТ iнфоpмацiТ по регю-нах. Тому для створення таких можливостей державним органам статистики потpiбно переглянути методики стати-стичного вивчення та вщображення eкономiчних пpоцeсiв на регюнальному piвнi.
За вiдсутностi единоТ методики оцiнки iнновацiйного потeнцiалу регюыв краТни, piзнi автори та експерти зазвичай складають певну систему iндикатоpiв, кожен з яких включае комплекс первинних статистичних показниюв. Тим самим формують матрицю вихщних статистичних даних. Полм цю матрицю обробляють за допомогою мeтодiв математич-ноТ статистики. Oсновними методами е рейтинговий, нормативний, метод головних компоненлв, багатофакторний кореляцмно - peгpeсiйний аналiз тощо [14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21].
У нашому дослщжены використовуеться метод поpiвняльного аналiзу абсолютних показниюв як найбiльш iнфоp-мативний, також оцшюеться ступiнь дифepeнцiацiТ регюыв. Фiнансовi ресурси науково-iнновацiйного потeнцiалу ре-гiонiв краТни оцiнюються за таким набором показниюв:
226 Eкономiчний вюник унiвepситeту | Випуск № 18/2
© Шовкун I.A., 2012
- витрати на науку \ освоения ¡нновац\й з ус\х джерел ф\нансування;
- витрати на науку \ освоення ¡нновац\й з ус\х джерел ф\нансування у в\дсотках до валового регюнального продукту;
- видатки на науку за джерелами ф\нансування, у тому числ\ з рег\онального бюджету;
- видатки на науку з регюнального бюджету у в\дсотках до загальноТ суми видатк\в бюджету;
- сп\вв\дношення витрат на ф\нансування ¡нновац\й з державного \ рег\онального бюджет\в, власних кошт\в п\дпри-емств тощо.
0бсяг ф\нансування витрат на виконання наукових \ науково-техн\чних роб\т (ННТР) розпод\ляеться за рег\онами УкраТни нер\вном\рно. Багатор\чн\ спостереження за ф\нансуванням ННТР за регюнами св\дчать про стал\сть тенден-ц\й диференц\йованого розпод\лу кошт\в. Пом\ж рег\он\в краТни ч\тко можна вид\лити принаймн\ дв\ групи за ознакою обсяг\в ф\нансування ННТР. До першоТ групи можна включити рег\они, у яких обсяги в\дпов\дних витрат не переви-щують середньор\чного значення ознаки, до другоТ групи - решту рег\он\в, у яких ц\ витрати е ¡стотно б\льшими. За даними 2010 р. середне значення ф\нансування ННТР у рег\он\ перевищувало 333 млн. грн. на р\к. Тож до першоТ групи належить абсолютна б\льш\сть рег\он\в 22 з 27, починаючи в\д ХмельницькоТ област\, де витрати на ННТР стано-вили 6,2 млн. грн. за 2010 р., \ зак\нчуючи Льв\вською областю, де витрати становили 291,9 млн. грн. (рис. 1). До другоТ групи входять п'ять рег\он\в, у яких обсяг ф\нансування витрат на ННТР перевищуе середне значення ознаки. Ця група включае дек\лька областей краТни - Запор\зьку (440,7 млн. грн.), Донецьку (547,7 млн. грн.), Дн\пропетровську (731,4 млн. грн.), Харк\вську (1620,1 млн. грн.) та м\сто КиТв (3753,7 млн. грн.).
У сукупному обсяз\ ф\нансування наукових \ науково-техн\чних роб\т в УкраТн\ на першу групу упродовж пер\оду спостереження припадало в\д 30,1% (1995 р.) до 21,1% (2010 р.) кошт\в. Рег\они другоТ групи залучали усе б\льшу частку в\д сукупних обсяг\в ф\нансових кошт\в для ННТР по УкраТн\. У цих п'яти регюнах на ф\нансування наукових \ науково-техн\чних роб\т витрачалося в\д 69,9% (1995 р.) до 78,9% (2010 р.) кошт\в. Структурн\ зм\ни у динам\ц\ св\д-чать про стал\сть тенденц\Т до посилення регюнальноТ диференц\ац\Т та концентрац\Т кошт\в у найб\льших наукових центрах краТни - Харк\вськ\й област\ та у м\ст\ Киев\. Про посилення ступеню диференц\ац\Т рег\он\в також св\дчить зростання стандартного в\дхилення та дисперс\Т ф\нансування витрат на ННТР.
м.КиТв Харшвська Дн1пропетровська Донецька Запор13ька Середне значення ЛьвУвська КиТвська МиколаТвська Одеська АРК Луганська М.Севастополь Сумська вано-Франк[вська Полтавська Вшницька Черкаська Херсонська Черывецька Черн1пвська К[ровоградська Закарпатська Волинська Житомирська Тернотльська Ртненська Хмельницька
Рисунок 1. Фшансування наукових та науково-техшчних роб1т за регюнами за 1995-2010 рр., (тис. грн)
Сп\льною тенденц\ею ус\х рег\он\в УкраТни е зниження р\вня науком\сткост\ валового регюнального продукту на фо-н\ зменшення його диференц\ац\Т. В середньому питома вага обсягу ф\нансування витрат на ННТР у ВРП скоротила-ся з 0,81% у 2005 р. до 0,56% у 2009 р. (рис. 2). Нав\ть у рег\онах-л\дерах м. Киев\ та Харк\вськ\й област\ р\вень нау-ком\сткост\ впав з 2,7 % до 1,9% та з 3,2% до 2,3%, в\дпов\дно. Ц\ дан\ св\дчать про подальше попршення якост\ в\д-творення виробничого потенц\алу економ\ки краТни.
Ф\нансування витрат на виконання наукових \ науково-техн\чних роб\т в УкраТн\ зд\йснюеться з таких джерел: дер-жбюджету (частка в загальному обсяз\ ф\нансування становила в середньому 44.3% за 2008-2010 рр.), кошт\в м\сце-вих бюджет\в (0.4%), позабюджетних фонд\в (0.5%), власних кошт\в наукових орган\зац\й (8.4%), кошт\в п\дприемств
Економ\чний в\сник университету | Випуск № 18/2 227
Pиcyнoк 2. Hay^M^^c^ вaлoвoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy за peгioнaми за 2005-2009 pp., (вщ^тгав)
й opгaнiзaцiй УкpaÏни (23.B%), шшлв зaмoвникiв з iнoзeмниx дepжaв (21.4%) тоще). Джepeлa кoштiв на фiнaнcyвaн-ня витpaт на викенaння HHTP y peгioнax пеeднyютьcя y piзниx вapiaцiяx. Taк, y бiльшеcтi peгioнiв вени феpмyютьcя пepeвaжне кештем дepжбюджeтy. Пpетe cepeднi пекaзники чacтки шшлв дepжбюджeтy y фiнaнcyвaннi витpaт на нay-ку y peгiенax вapiюють в мeжax вiд б.9% y Зaпopiзькiй еблacтi, де BB.1% y Зaкapпaтcькiй еблacтi (pиc. 3). Aбcoлютнi ебcяги фiнaнcyвaння з дepжбюджeтy вapiюють вiд 3.B млн. гpн. в cepeдньoмy на piк за 2GGB-2G1G pp. y Xмeльницькiй еблacтi, дo 222.б млн. гpн. - y Днiпpoпeтpoвcькiй, 5G1.3 млн. гpн. - y Xapкiвcькiй та 1Q57.Q млн. фн. - y м. ^евк
Kештем мicцeвиx бюджeтiв пекpивaeтьcя лишe G,4% cyкyпниx витpaт на фiнaнcyвaння HHTP. У пepeвaжнiй бть-rnoCTi peгiенiв з мicцeвиx бюджeтiв мaйжe нe фiнaнcyeтьcя нayкевa дiяльнicть, xoчa в екpeмиx peгiенax ця частка пe-peвищye 1%. Taк, на Biнниччинi венa cягae 1,7%, на Oдeщинi - 1,9%, на Boлинi - 2,B%, на Пелтaвщинi - 4,4%.
Пiдпpиeмcтвa peaльнеге ceктеpa eкoнoмiки пpeд'являють пепит на викенaння HHTP y peгioнaльниx нayкевиx oce-
Pиcyнoк 3. Cepeднiй piчний oбcяг фiнaнcyвaння нayкoвиx та нayкoвo-тexнiчниx poбiт за джepeлaми i peгioнaми за 20082010 pp., (тиc. гpн)
228 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 1B/2
peдкax в oбcягax вiд 251.7 тиc. фн. на piк в cepeдньoмy за 2008-2010 pp. у Зaкapпaтcькiй облаап до 153.6 млн. гpн. - у Зaпopiзькiй, 176.8 млн.гpн. - у Днiпpoпeтpoвcькiй, 532.6 млн.гpн. - у Xapкiвcькiй та 629.3 млн.фн. - у м. Kиeвi. Пpeд-cтaвлeнi дaнi cвiдчaть, що пiдпpиeмcтвa poзмiщyють зaмoвлeння у нaйбiльшиx нayкoвиx цeнтpax. Чacткa кoштiв на-цioнaльниx пiдпpиeмcтв i opгaнiзaцiй у фiнaнcyвaннi HHTP вapiюe вiд 1.1% у Зaкapпaтcькiй oблacтi, до 31.2% - у До-нeцькiй, 35.9% - у Зaпopiзькiй, 37.2% - у Xapкiвcькiй та 72.9% - у Iвaнo-Фpaнкiвcькiй.
Poзпoдiл oбcягiв фiнaнcyвaння шновацмно'|' дiяльнocтi мiж пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми peгioнiв кpaÏни xapa^e-pизyeтьcя значною нepiвнoмipнicтю. Taк, у 2010 p. oбcяги фiнaнcyвaння вapiювaли у мeжax вщ 4,0 млн. гpн. у Ceвa-cтoпoлi до 2,1 млpд. фн. на Iвaнo-Фpaнкiвщинi (pиc. 4), тoдi як cepeднe peгioнaльнe знaчeння дopiвнювaлo 430,4 млн.гpн. Cyдячи з динамки змши тaкиx cтaтиcтичниx xapaктepиcтик, як cepeдня, cтaндapтнe вiдxилeння та диcпep-ciя, cпocтepiгaeтьcя дeякe змeншeння дифepeнцiaцiÏ peгioнaльниx oбcягiв фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi, xoчa вона зaлишaeтьcя icтoтнoю. Ha жаль, цe явищe вiдбyвaeтьcя на фон загального cкopoчeння витpaт на шновацмну дiяльнicть в eкoнoмiцi фаши та peгioнiв, що пpoдoвжyeтьcя починаючи з 2009 p.
Iнoзeмнi замовники HHTP також тяжiють до визнaниx нayкoвo-пpoмиcлoвиx цeнтpiв. Haйбiльшi cyми кошлв вiд ви-конання HHTP для iнoзeмниx зaмoвникiв poзпoдiляють нayкoвi кoлeктиви MикoлaÏвcькoÏ oблacтi (129.9 млн. фн. в ce-peдньoмy на pk за 2008-2010 pp.), ЗaпopiзькoÏ (225.9 млн. фн.), ДнiпpoпeтpoвcькoÏ (272.2 млн. фн.), XapкiвcькoÏ (304.6 млн. фн.) та столищ фаши (670.0 млн. фн.). ^шти iнoзeмниx зaмoвникiв вщфають визначальну poль у фь нaнcyвaннi науки у дeкiлькox peгioнax - Луган^км, Днiпpoпeтpoвcькiй, Зaпopiзькiй, MикoлaÏвcькiй oблacтяx i у м. Ce-вастопол^ ocкiльки caмe у циx peгioнax на ниx пpипaдae нaйбiльшa питома вага cepeд ycix джepeл фiнaнcyвaння -26.8%, 38.4%, 52.8%, 55.1% та 47.2%, вщповщно.
Poзpaxyнки показниюв iннoвaцiйнocтi валового peгioнaльнoгo пpoдyктy (питома вага вифат на фiнaнcyвaння шно-вaцiйнoÏ дiяльнocтi у BPП) за 2005-2009 pp. фиа 5) cвiдчaть пpo тaкe:
1ваню-Франк!вська м.Ки'Гв Донецька Хмельницька Харктська МиколаТвська Дн1пропетровська Середне значения Луганська Сумська Одеська АРК Льв[вська Ки'Гвсьна Запор1зька Полтавська Кфовоградська Вшницька Волинська Закарпатська Херсонсьна Черншецька Р1вненська Житомирська Чернтвсьна Черкаська Тернопшьська М.Севастополь
Pиcyнoк 4. Фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi ça peгioнaми ça 2005-2010 pp. (тиc.гpн)
- iннoвaцiйнa активнють пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв у peгioнax е нepiвнoмipнoю - piвeнь iннoвaцiйнocтi вapiюe в мe-œax вiд 0,1% на Зaкapпaттi до 3,4% на Дoнeччинi (2005 p.) та вщ 0,1% у Ceвacтoпoлi до 6,9% на Xмeльниччинi (2009 p.) за cepeднix знaчeнь у 0,9% та 1,1%, вщповщно;
- ступшь мiжpeгioнaльнoÏ дифepeнцiaцiÏ iннoвaцiйнocтi BPП пocилюeтьcя зi зpocтaнням його загального piвня в пpoмиcлoвocтi.
Bизнaчaльними ocoбливocтями фiнaнcyвaння шновацмно'|' дiяльнocтi пiдпpиeмcтв пpoмиcлoвocтi в УфаТы е нeчи-cлeннicть джepeл фiнaнcyвaння та oбмeжeнa дocтyпнicть Ïx пpoпoзицiÏ. Cтaтиcтичнi дaнi cвiдчaть, що в cepeдньoмy за 2008-2010 pp. cпiввiднoшeння джepeл фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi cклaдaлocя так: 61.5% пpипaдaлo на вла^ нi кошти пiдпpиeмcтв, 20.1% - кpeдити, 14.4% - кошти iнoзeмниx iнвecтopiв, 2.0% - кошти дepжбюджeтy, 0.1% - кош-ти мicцeвиx бюджeтiв. Toœ ключовим джepeлoм фiнaнcyвaння нayкoвoÏ та iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi пiдпpиeмcтв peaль-ного ceктopy eкoнoмiки виступають влacнi кошти, зoкpeмa, пpибyтoк i aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння. Haйбiльшим pe-cypcoм циx кoштiв кopиcтyютьcя пiдпpиeмcтвa Луган^ко'!', XapкiвcькoÏ, MикoлaÏвcькoÏ, ДнiпpoпeтpoвcькoÏ, ДoнeцькoÏ
Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 18/2 229
Pиcyнoк 5. Iннoвaцiйнicть вaлoвoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy за peгioнaми за 2005-2009 pp. (вщ^тгав)
oблacтeй та м. Kиeвa (pzc. б).
Упpoдoвж ocтaннix poкiв пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми ycix peгioнiв aктивнo зaлyчaютьcя кpeдитнi pecypcи для pe-aлiзaцiÏ iннoвaцiйниx пpoeктiв. Пoдeкyди пoзичкoвi шшти виcтyпaють ocнoвним джepeлoм фiнaнcyвaння iннoвaцiй. Цe cтocyeтьcя пiдпpиeмcтв XмeльницькoÏ, PiвнeнcькoÏ та ЛyгaнcькoÏ oблacтeй, дe cepeдня чacткa кpeдитiв cтaнoвить 49.5%, бб.2%, 6B.5%, вiдпoвiднo. Haйбiльшi cyми кpeдитiв y cyкyпниx oбcягax пoзик y peгioнax cягaють 254.4 млн. фн. y м. K! eвi (в cepeдньoмy на piк за 2GGB-2G1G pp.), 332.2 млн. фн. - y Xмeльницькiй oблacтi та 57B.2 млн. фн. - y лу^н^км.
Iнoзeмнi iнвecтopи бepyть yчacть y фiнaнcyвaннi iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi y 2G-™ з 27-ми peгioнiв кpaÏни. Haйбiльшi oбcяги iнoзeмниx iнвecтицiй ocвoюютьcя y м. Kиeвi (б4.б млн. фн.), y Boлинcькiй oблacтi (111.Q млн. фн.), Xмeльниць-кiй (273.б млн. фн.) та Iвaнo-Фpaнкiвcькiй (B34,3 млн. фн.).
Pиcyнoк б. Cepeднiй oбcяг фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi за джepeлaми та peгioнaми за 2008-2010 pp. (ти^фн)
230 Eкенемiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/2
Проведений аналю фЫансових показниюв науковоТ та ¡нновацмноТ дтльност в perioHax УкраТни дае пщстави для таких виснoвк¡в:
- в умовах загального зниження наукомюткосл eкoнoм¡ки посилюеться нep¡внoм¡pн¡сть peг¡oнaльнoгo розподту oбсяг¡в ф¡нaнсувaння витрат на виконання наукових ¡ нaукoвo-тexн¡чниx poб¡т. Спостереження за м¡жpeг¡oнaльними структурними зрушеннями у динамМ св¡дчaть про стaл¡сть тенденцм до посилення peг¡oнaльнoТ дифepeнц¡aц¡Т у роз-пoд¡л¡ кoшт¡в та збтьшення p¡вня Тх кoнцeнтpaц¡Т у найбтьших наукових центрах краТни - Харювсьюй oблaст¡ та у мь ст Kиeв¡;
- зaгaльн¡ тeндeнц¡Т регюнального poзпoд¡лу кoшт¡в на ф¡нaнсувaння витрат на виконання ННТР в¡дтвopюються ¡ в poзпoд¡л¡ кoшт¡в за основними джерелами. Hep¡внoм¡pн¡сть poзпoд¡лу та значна концентрацт кoшт¡в у нaйб¡льшиx наукових центрах притаманна фЫансуванню витрат на науку з держбюджету, коштом замовниюв з УкраТни та з ¡нших держав;
- poзпoд¡л ф¡нaнсувaння ¡ннoвaц¡йнoТ дтльност м¡ж промисловими п¡дпpиeмствaми peг¡oн¡в краТни характеризуемся нep¡внoм¡pн¡стю ¡ зосередженням у дeк¡лькox промислових центрах краТни - Хмельницьюй, Лугaнськ¡й, Днтро-петровсьюй, Iвaнo-Фpaнк¡вськ¡й, Дoнeцьк¡й областях та м. Киев^
- ключовим джерелом фЫансування ¡ннoвaц¡йнoТ д¡яльнoст¡ п¡дпpиeмств реального сектору економки виступають влaсн¡ кошти. Найбтьшим ресурсом цих кoшт¡в користуються пщприемства ЛуганськоТ, Хapк¡вськoТ, МиколаТвськоТ, Дн¡пpoпeтpoвськoТ, ДонецькоТ областей та м. Киева;
- кредиты ресурси для реалЬацп ¡нновацмних пpoeкт¡в стали широко залучатися промисловими пщприемствами ус¡x peг¡oн¡в упродовж останых poк¡в. Подекуди пoзичкoв¡ кошти виступають основним джерелом фЫансування ¡нно-вацм, частка яких сягае 69%. Висока концентрацт обсяпв кредитних peсуpс¡в у загальних позиках по регюнах спо-стep¡гaeться у м. Kиeв¡, у Хмельницьюй та Лугaнськ¡й областях;
- коштом ¡ноземних ¡нвeстop¡в ф¡нaнсуeться ¡нновацмна д¡яльн¡сть у 20-ти з 27-ми регюыв краТни. Haйб¡льш¡ обся-ги ¡ноземних ¡нвестицм в ¡ннoвaц¡йну дтльнють освоюються у м. Kиeв¡, у Волинсьюй, Хмeльницьк¡й та 1вано-Франюв-сьюй областях.
З метою забезпечення науково-шновацмного розвитку peг¡oн¡в краТни органам державноТ та peг¡oнaльнoТ влади ¡ управлшня нeoбx¡днo peaл¡зoвувaти ф¡нaнсoв¡ заходи з адресноТ п¡дтpимки п¡дпpиeмств пpoмислoвoст¡ шляхом:
- надання гаранта за кредитами, що залучаються для реалЬаци прюритетних пpoeкт¡в з тexнoлoг¡чнoТ модерыза-цп виробництва;
- надання державноТ пщтримки створенню тexнoпapк¡в у сфep¡ високих технолопй;
- сприяння розвитку венчурного бюнесу; створення законодавчоТ бази для венчурного ¡нвестування в¡тчизняними пeнс¡йними фондами, страховими компантми та банками;
- зниження (компенсацт) процентних ставок за кредитами, що залучаються для реалюаци ¡нновацмних пpoeкт¡в;
- запровадження податкового стимулювання ¡нновацмноТ д¡яльнoст¡;
- удосконалення функцюнування вс¡eТ системи ф¡нaнсувaння науки як единого цтого. Для цього потр^но забезпе-чити: оптимальне сполучення фшансових вaжeл¡в впливу держави на ¡нвестування сфери науки; зосередження на не-прямих важелях, що сприяють налагодженню ефективного зворотного зв'язку мж ф¡нaнсувaнням та результатами дoсл¡джeнь; широке впровадження конкурентних засад у сферу науки.
Л1тература
1.Шовкун I.A. Ф1нансов1 проблеми технолопчного розвитку економ1ки Укра/ни // Податковий в1сник Укра/ни. 2011.
2.Миндели Л., Черных С. Проблемы финансирования науки // Общество и экономика, № 1, 2009. - С. 129-142
3. Шоув К. Экономическое развитие регионов как функция американских университетов //США - Канада. Экономика, политика, культура, № 3, 2008. - С. 97-104
4. Овчинников О.Г. Особенности антикризисного управления в работе региональных и местных органов власти в США //США - Канада. Экономика, политика, культура, № 5, 2011. - С. 105-125
5. Понеделко Г. Региональная политика Испании // Мировая экономика и международные отношения, № 1, 2009. -С. 84-93
6.Глисин Ф., Калюжный В. Мониторинг региональных инновационных систем // Экономист, № 6, 2011. - С. 18-26
7. Отчет по глобальной конкурентоспособности, представляемый Всемирным экономическим форумом (World Economic Forum). - http://www.weforum. org/en/initiatives/gcp/Global%20Competitiveness%20Report/index.htm
8.European innovation scoreboard [Электронный ресурс]. - http://www.proinno-europe.eu
9. OECD. Science and Technology Scoreboard.
10. Measuring Regional Innovation: A Guidebook for Conducting Regional Innovation Assessments // Council on Competitiveness USA. 2005.
11. The World Bank Knowledge for Development Program [Электронный ресурс]. - www.worldbank.org/kam
12. Глобальный инновационный индекс: методология расчета [Электронный ресурс]. - http://www.managementto-day.co.uk/news/610009/
13. Исследование парижской школы INSEAD [Электронный ресурс]. -http://rating.rbc.ru/artic-le.shtml?2007/06/04/31506802
14. Гаджиев Ю., Акопов В., Стыров М. Межрегиональные различия в научно-инновационном потенциале Российской Федерации // Общество и экономика, № 2, 2009. - С. 156-179
15. Замятина Н. Инновационная политика региона // Экономист, 2009, № 9. - C. 53-60
16. Белоусов В. Региональная стратегия: формальность или действенность?//Экономист, 2010, № 9. - C. 48-54
17. Дегтярев А., Маликов Р., Гришин К. Инвестиционный потенциал муниципальных образований //Общество и эко-
Eкoнoмiчний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/2 231
номика, № 2, 2011. - C. 141-155
18. Белоусов В., Белоусов А. Об инновационных инструментах обеспечения устойчивого развития сельских территорий // Экономист, № 4, 2011. - С. 77-91
19. Важенина И., Важенин С. Горизонты территориальной конкуренции в современном экономическом пространстве // Общество и экономика, № 3, 2011. - С. 67-85
20. Балацкий Е. Инвестиционная активность российских регионов: взгляд изнутри //Общество и экономика, № 11, 2009. - С. 121-138
21. Бубенко П.Т., Владимирова М.С. Оценка инновационного потенциала регионов на основе таксонометрическо-го метода // Бизнесинформ №4(2), 2009. - С. 86-88.
УДК 658
Шувалов С.С.,
к.э.н., Центр исследований и статистики науки (г. Москва)
РАМОЧНЫЕ УСЛОВИЯ И ПРОГРАММНО-ЦЕЛЕВЫЕ МЕХАНИЗМЫ РАЗВИТИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ЭКОНОМИКИ
Одним из ключевых показателей успешности страны является уровень ее технологического развития, определяющий конкурентоспособность национальной экономики, место страны в системе международного разделения труда и мировой геополитике, уровень и качество жизни населения. Опосредованно уровень технологического развития страны влияет и на качество экономического роста, масштабы распространения и технологический уровень инноваций, причем не только продуктовых и процессных, но и, хотя в меньшей степени, организационных и маркетинговых.
Достаточно очевиден и подтверждается международной практикой тот факт, что далеко не все инновации рождаются в науке и являются результатом планомерной работы по достижению запланированного результата. Многие инновации, в том числе и революционные, рождаются спонтанно в предпринимательском секторе и являются либо ответом на ожидания потребителей, либо сами предвосхищают и затем формируют новые ожидания и потребительские предпочтения. Именно поэтому сам по себе высокий научно-технический потенциал страны не гарантирует широкомасштабного распространения новых знаний и технологий и превращения их в рыночный продукт, если не сформированы условия для повсеместного распространения предпринимательства, включая малые и средние предприятия.
В российской экономической литературе и в официальных документах нередко встает вопрос о том, каким же образом способствовать распространению именно инновационного предпринимательства, ориентированного на новые технологии и предлагающего рынку инновационные товары и услуги. Однозначного ответа на данный вопрос, разумеется, не существует, однако вполне оправданным будет предположить, что создание благоприятных условий для развития бизнеса как такового, способствующих росту численности в том числе малых и средних предприятий, само по себе должно сыграть важнейшую роль в инновационном развитии. Рост численности предприятий неизбежно приводит к усилению конкуренции, и именно конкурентная борьба при прочих равных условиях (наличие платежеспособного спроса, доступность технологий, доступность кредитных ресурсов на адекватных условиях, налоговые льготы и пр.) является важнейшим стимулом для внедрения инноваций.
К настоящему времени в экономической литературе, а также в различных рейтингах международных организаций выделяются следующие ключевые компоненты конкурентоспособности: качество институтов, инфраструктура, макроэкономическая стабильность, здоровье и начальное образование, высшее образование и профессиональная подготовка, эффективность рынка товаров и услуг, эффективность рынка труда, развитость финансового рынка, технологический уровень, размер внутреннего рынка, конкурентоспособность компаний, инновационный потенциал.
Таким образом, борьба за сохранение конкурентоспособности отдельными компаниями вносит существенный вклад в конкурентоспособность национальной экономики. Однако на первом месте среди факторов конкурентоспособности выделяется качество институтов, и это неслучайно, поскольку именно этот фактор интегрально, напрямую или опосредованно, влияет на все остальные компоненты конкурентоспособности.
Возникает закономерный вопрос о том, действительно ли качество институтов имеет определяющее значение для национальной конкурентоспособности. Для ответа на данный вопрос рассмотрим такой аспект конкурентоспособности как инновационный потенциал. За основу для нашего исследования примем Глобальный инновационный индекс (Global Innovation Index), обобщенный показатель для измерения уровня инноваций в стране, разработанный и рассчитываемый Бостонской консалтинговой группой, Национальной ассоциацией производителей США и Институтом производства США. При расчете Глобального инновационного индекса учитываются как "инновационные затраты", так и "инновационная отдача". При оценке "инновационных затрат" принимаются во внимание фискальная политика правительства, политика в области образования и инновационной инфраструктуры, затраты на исследования и разработки. Для оценки "отдачи" учитываются патенты, лицензии и другие результаты НИОКР, эффективность предпринимательской деятельности (производительность труда, прибыль акционеров), влияние инноваций на миграцию бизнеса и экономический рост.
Последний раз Глобальный инновационный индекс был опубликован в 2011 году. Россия в этом рейтинге занимает 56 позицию, Украина - 60 (в исследовании приводится также балльная оценка индекса - для России и Украины соответственно 35,85 и 35,01)1.
Качество институтов проанализируем в двух разрезах: с точки зрения коррумпированности государственного аппа-
1 Источник: http://www.globalinnovationindex.org.
232 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
© Шувалов С.С., 2012
