CC BY
12
УДК 616.53-002.282-02-036-07-092 https://doi.org/10.26641/2307-0404.202L2.234490
В.А. Бочаров, ФЕНОМЕН РОЗАЦЕА-ПРИЛИВ1В
RR Бочарова, (ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ)
М.М. Лебедюк,
A.A.C. Сарайрех ,
Л.В. Куц *
Одеський на^ональний медичний унгверситет
кафедра дерматологИ та венерологи
(зав. - д. мед. н., проф. М.М. Лебедюк)
пров. Вал1ховський, 2, Одеса, 65082, Укра'та
Медичний тститут Сумського державного утверситету
кафедра нейрохгрургИ i неврологи з курсом психгатрИ] наркологи, дерматовенерологи, професшних хвороб,
клтчноХ iмунологii, алергологИ
(зав. - д. мед. н., проф. О. О. Потапов)
вул. Трощька, 48, Суми, 40003, Укра'та
Odessa National Medical University
department of dermatology and venereology
Valikhovsky Lane, 2, Оdessa, 65082, Ukraine
e-mail: veronika.bocharova.80@gmail.com
Medical Institute Sumy State University
department of neurosurgery and neurology with a course in psychiatry, narcology, dermatovenereology, occupational diseases, clinical immunology, allergology Troitska str., 48, Sumy, 40003, Ukraine e-mail: anas_sarayreh@yahoo.com
Цитування: Медичт перспективы. 2021. Т. 26, № 2. С. 33-39 Cited: Medicni perspektivi. 2021;26(2):33-39
Ключовi слова: розацеа, жтки, приливи, центри репродуктивноiрегуляцП Ключевые слова: розацеа, женщины, приливы, центры репродуктивной регуляции Key words: rosacea, women, rush, centers of reproductive regulation
Реферат. Феномен розацеа-приливов (теоретические аспекты). Бочаров В.А., Бочарова В.В., Лебедюк М.Н., Сарайрех А.А.С., Куц Л.В. Проблема феноменов розацеа (розовых угрей), распространенного в мире дерматоза с невыясненными многочисленными аспектами этиопатогенеза, согласно решениям международных научных форумов, является перспективным направлением современных медицинских исследований. Целью работы стало теоретическое обоснование существенных особенностей механизмов возникновения, развития и клинических проявлений первых признаков розацеа у женщин репродуктивного возраста. Использование системного аналитического методологического и методического подхода оценки данных клинических и лабораторных обследований женщин, больных розацеа, проведенных в различных регионах мира, позволило установить первичность такого проявления дерматоза, как появление неожиданного ощущения приливов крови к ограниченным зонам лица, которые сопровождаются локальным покраснением и местным жаром соответствующего участка кожи и существенно отличаются от подобных приливов при других заболеваниях или синдромах (климакс, мигрень и др.). Установлено, что особенность взаимосвязи указанных клинических характеристик (от англ.: rush - прилив, ruddy - покраснение, rosacea - розовые угри, reproduce -репродуктивный возраст женщин, reaction - реакция) позволяет отметить первые признаки дерматоза, как присущий этому заболеванию феномен (Rush-Ruddy-Rosacea-Reproduce-Reaction, сокращенно - «5-R»), ключевой патофизиологической мишенью которого (как и заболевания в целом) является нарушение комплекса иерархически зависимых механизмов реализации эволюционно детерминированной мотивационной потребности обеспечения репродуктивной функции женского организма (как на уровне клеточных и экстра-целлюлярных структур яичников, так и на разных уровнях подкорковых образований и центров коры больших полушарий головного мозга). Феномен розацеа-приливов тесно связан с другими феноменами этого дерматоза - гиперчувствительностью брадикининових рецепторов, актиническим эластозом, развитием послеэритемных телеангиэктазий. Перспективой дальнейших исследований проблемы розацеа является изучение взаимосвязей нарушений в функциональных системах молекул сигнальных соединений различных классов (гормонов, эйкозаноидов, нейропептидов, кининов, цитокинов и других) в патогенезе заболевания.
21/ Том XXVI/ 2
33
Abstract. The phenomenon of rosacea-rushes (theoretical aspects). Bocharov V.A., Bocharova V.V., Lebediuk M.M., Sarayreh A.A.S., Kuts L.V. According to the decisions of international scientific forums, the problem of phenomenon of rosacea (acne rosacea), a common dermatosis with numerous unexplained aspects of etiopathogenesis is a promising area of modern medical research. The aim of the study was theoretical substantiation of the essential features of the mechanisms of occurrence, development and clinical manifestations of the first signs of rosacea in women of reproductive age. The use of a systematic analytical methodical approach to assess the data of clinical and laboratory examinations of women with rosacea, conducted in different regions of the world, allowed to establish the originality of such manifestations of dermatosis as the appearance of unexpected rushes to limited areas of the face, accompanied by local redness and local heat areas of the skin differring significantly from similar rushes in other diseases or syndromes (menopause, migraine, etc.). It is established that the peculiarity of the relationship of these clinical characteristics (from English: rush, ruddy, redness, rosacea, reproductive age of women, reaction) allows to indicate the first signs of dermatosis as a phenomenon inherent in this disease Rush-Ruddy-Rosacea-Reproduce-Reaction (abbreviated - «5-R»), the key pathophysiological target of which (as well as the disease as a whole) is a disorder of a set of hierarchically dependent mechanisms of the evolutionarily determined motivational need to ensure reproductive function in women (both at the cellular level and extracellular structures of the ovaries, and at different levels of subcortical formations and centers of the cortex of the cerebral hemispheres). The phenomenon of rosacea rush is closely related to other phenomena of this dermatosis - hypersensitivity of bradykinin receptors, actinic elastosis, development of post erythematous telangiectasia. The prospect offurther research on the problem of rosacea is to study the relationship of disorders in the functional systems of molecules of signaling compounds of different classes (hormones, eicosanoids, neuropeptides, kinins, cytokines and others) in the pathogenesis of the disease.
Серед перспективних медичних напрямюв на цей час на мiжнародних форумах шдкреслюеться важливють анал^ичного шдходу до виршення проблем феномешв i синдромiв, характерних переважно для певних захворювань, але в той же час яю мають значення i для цшого ряду шших патолопчних сташв, особливо на початкових етапах !х розвитку [1, 2].
Актуальшсть таких дослщжень щодо rosacea (розацеа; рожевi вугр^ зумовлена не тшьки поширешстю цього захворювання у свт (xворie понад 10% населення, особливо - жшки репродуктивного вшу), але i вкрай недостатньо вивченим його етюпатогенезом, що призводить до розвитку частих ускладнень тсля прове-деного неефективного лшування хворих та значно попршуе яюсть !х життя [9, 11].
У зв'язку з цим метою дослщження стало теоретичне обгрунтування суттевих особли-востей меxанiзмiв виникнення, розвитку i ктшч-них проявiв перших ознак розацеа в жшок репродуктивного вшу.
Розкриття такого аспекту як «феноменаль-шсть» (вщ англ. phenomenon - явище; екстраор-динарний) певних клшчних проявiв розацеа i меxанiзмiв ix розвитку може мати високий рiвень науково! значущост не тшьки для дерматологи, але й стати новим напрямком дослщжень у тих галузях медицини, де подiбнi феномени також можуть мати мюце, зокрема - в ендокринологи, ангюлоги, репродуктивнш медициш, психоневрологи, психологи, геронтологи та ш. [7, 12].
У забезпеченш достовiрностi отриманих висновюв значну роль можуть вщирати новi методолопчш та методичнi тдходи до вирь шення поставлених цшей i завдань з'ясування
проблеми. Зокрема, «феноменальними» позна-чають прояви захворювань, як значно вщ-рiзняються вщ подiбних при iнших патологiчних станах, i щодо видимих («неозброеним оком») таких змш на шкiрi клшщисти рiзних спе-цiальностей широко використовують у практицi при диференцiальнiй дiагностицi такi характернi («феноменнi») симптоми червоного вовчака, як форму осередюв ураження шкiри обличчя у виглядi «метелика», феномен «яблучного желе» при туберкульозному вовчаку та iн. Що стосуеться дерматологи, ^м вищезазначених феноменiв, визнана велика !х кiлькiсть як при неконтагюзних, так i контагiозних захворю-ваннях шкiри [8]. У цьому вщношенш, якщо методологiчно правильно шдшти до збору анамнезу захворювання у хворих на розацеа, можна вiдзначити певну «феноменнiсть» навiть початку цього захворювання (ще до формування чiтких його кшшчних проявiв), а також подаль-шого його перебiгу, що iстотно може допомогти уточнити механiзми розвитку розацеа, i такий и1дх1д в останш роки визнаеться як перспективний свгговою науковою медичною спiльнотою [5].
За планом виконання комплексно! штеграцш-но! науково-дослiдноl роботи Одеського нацiо-нального медичного унiверситету та Сумського державного ушверситету (номер державно! реестрацi! 0116Ш08932) нами обстежено 107 ж1нок, хворих на розацеа, й анамнестично встановлено, що найбшьш раннiм i обов'язковим проявом захворювання в них було раптове (час-тше безпричинне) виникнення вiдчуття «приливу кровi до обличчя», що супроводжувалося появою почервонiння певно! локально! дшянки шкiри обличчя. Вже в саме такому «дебюти>
дерматозу, який при повторному подiбному нападИ позначають як «прерозацеа», можуть бути виявленИ початковi основи запуску патологИчного процесу i його подальшого розвитку.
Дуже точно сутнИсть цих подИй (феноменiв) вiдображена в англiйському перекладИ:
1) «прилив» - rush (про кров); congestion -приливати (про кров); rangest - переповнювати (медичне значення); congested - закупорка (медичне значення);
2) «почервонИння» - ruddy (рум'яний).
ОскИльки ця реакцИя (вИд англ. reaction) спо-
стерiгаeться при розацеа (rosacea) в жИнок репродуктивного (вИд англ. reproduce - вИдтво-рювати) вiку, такий прояв розацеа-приливiв при цьому захворюваннi логiчно можна позначити як феномен «rush-ruddy-rosacea-reproduce-reaction» (скорочено - «5-R»).
У чому ж власне «феноменальнiсть» таких розацеа-приливiв, адже схожi прояви виникають у жшок i при iнших станах (синдромах, захворю-ваннях)? Дiйсно, у вИцИ найбiльш частих проявiв розацеа в жшок (40-50 рокИв) нерiдко можуть виникати приливи у зв'язку з клИмаксом («клИ-максоподiбнi») i/або з вегето-судинною дисто-нieю («мiгренеподiбнi»); але, по-перше, при клiмаксi вiдзначаються таю ознаки, як вИдчуття жару у всьому тИлИ (а не в локальних дiлянках шкiри), при «мiгренеподiбних приливах» вони супроводжуються загальною пИтливИстю, перепадами показникИв пульсу й артерiального тиску, головним болем, чого не спостерИгаеться при розацеа. Сучасна ж особливИсть виникнення таких раптових приливiв у молодих жИнок у вИцИ вiд 18 до 25 рокИв iстотно вiдрiзняе розацеа (вугрИ рожевi) вiд вугрiв вульгарних, якИ також часто спостерiгаються в цьому вИцИ, але приливами не супроводжуються [10].
ПостИйне рецидивування таких розацеа-приливiв iз почервонiнням локальних дИлянок шкiри обличчя i вiдчуттям у виглядi незначного локального жару (поколювання, пощипування) практично не викликае у хворих нестримного бажання розчесати цИ дiлянки, але пiсля змiни стадИй транзиторно! i персистуючо! еритем вони обов'язково супроводжуються розвитком телеан-пектазш (це, у свою чергу, Инколи зазначають як феномен «PERT» - posterythema-revealed teleangiectasia). У цьому плат методологИя ретельного аналiзу сутностi визначень проявiв захворювання також може стати основою i для штерпретаци подiй, що вiдбуваються, оскшьки вже вище-вказанi нами значення «congest» (переповнювати) i «congested» (закупорка) досить точно позначають механИзм утворення цих стИйких змИн
мИкроциркуляторного русла шкИри (телеан-пектазш). ПИдтверджувати це певною мИрою може й колИр шкИри, який при першому приливИ зазначаеться як «ruddy» (рум'яний), потИм процес трансформуеться в еритему лИвИдну (вИд англ. livid - блИдий), потИм - у перехИдну (transit-erythema) i в персистуючу еритему (вИд англ. persist - стИйкий), що вИдображае застИйний характер механИзму розвитку змИн, що вИд-буваються в шкИрИ.
Таким чином, вИдмИннИ риси таких проявИв розацеа, як приливи («5^»-феномен), розвиток рИзного виду еритем (лИвИдна, транзиторна, пер-систуюча) i формування пИсля них телеан-пектазш (PERT-феномен) в описаних вище характеристиках, спостерИгаються переважно саме при розацеа, але подИбнИ прояви можуть бути i при Инших патологИчних станах, що диктуе необхИднИсть вивчення можливих патофИзИоло-гИчних вИдмИнних механИзмИв (феноменИв) цього дерматозу [5, 7].
При розвитку розацеа, особливо на почат-кових його етапах, не вИдмИчаеться повного «набору» основних проявИв запалення (rubor, tumor, dolor, calor, functio laesa), i вони прояв-ляються в недостатньо вираженИй мИрИ, тому акцентуеться увага на патофИзюлопчних моментах цього захворювання, якИ також розгля-даються практично як феномени, це - пИдвищена чутливИсть брадикшИнових рецепторИв, актинИч-ний еластоз, значущИсть порфИринИв в уш-коджуючому впливИ на шкИру ультрафИолетового випромИнювання [6].
Не виключено, що до розряду феноменИв розацеа можна вИднести i первинну локалИзацИю процесу, а саме - назолабИальна складка i прилеглИ до не! дИлянки шкИри обличчя. Ця зона знаходиться пИд впливом таких потужних ана-томИчних регуляторИв, як мИмИчнИ м'язи обличчя i надзвичайно чутливИ черепно-мозковИ нерви -трИйчастий, лицьовий, язикоглотковий, окору-ховий, а з урахуванням того, що i вушна раковина може входити в цей так званий «анато-мИчний патерн» розацеа, до цього «набору» нервИв приеднуються також гИлки блукаючого нерва i шийного сплетення спинного мозку, якИ Иннервують аурикулярнИ зони.
З урахуванням значущостИ структур нервово! регуляцИ! функцИй шкИри, не виключено, що мае сенс провести аналогИю подИй, що вИдбуваються при розацеа, з формуванням такого псорИатич-ного прояву, як феномен Кебнера, що розви-ваеться зазвичай пИсля зовшшшх впливИв. ВИдносно феномена Кебнера немае едино! думки про його сутнИсть, i частИше мова йде про так
21/ Том XXVI/ 2
35
звану «азоморфну реакщю» без достатньо пере-конливого пояснення !! сутносп. У pa3i ncopia3y, дшсно, на мicцях розчухування i травм з'яв-ляються «пcорiазоподiбнi» висипання (а при в^илпо - «вiтилiгоподiбнi», при червоному плоскому лиша! - «шхено!дш» cпецифiчнi папули). Не виключено, що «феноменальшсть» симптому Кебнера залежить не вщ того, при якому захворюванш вiн виявляеться, а вщ особливостей перебiгy запально-репаративного процесу при тому чи шшому дерматозi, коли «пускову» роль «диригента» ансамблю кттин (якi формують патогicтологiчнy картину захворювання) i каскаду !х численних регуля-торних сигнальних молекул (формують пато-фiзiологiчнi стади нерозривного запально-репаративного процесу) послщовно виконують певнi кл^ини: ендотелiоцити, моноци-ти/макрофаги, базофiли/тyчнi (опасисп) клiтини, лейкоцити (нейтрофiли, лiмфоцити, еозинофши), а з активацiею репаративного процесу - i фiбро-бласти [3]. Можливо, що механiзми, характернi для феномену Кебнера при шших захворюван-нях, «спрацьовують» i при розацеа, але в такому раз^ найiмовiрнiше, першорядним е ендогенний механiзм, який виконуе дуже важливу роль у розвитку дерматозу.
«Ключове слово» в проблемi початку ба-гатьох вцщв патологiчних процеciв криеться в його еволюцшнш доцiльноcтi (потребi), а отже такий мехашзм повинен бути настшьки «життево важливим», що вiн домiнyе над iншими i детермiнyе реакщю центральних механiзмiв реагування / регуляци за iерархiчним принципом на рiзних !х cтрyктyрно-фyнкцiональних рiвнях у нервовш cиcтемi (як самому периферичному -рецепторному, так i центрально! та вегетативно! нервово! систем).
Якщо знову вищезазначеш методологiчний i методичний принципи застосувати до вирiшення цього питання, то таким «ключовим словом» (детермiнантою, життево важливою потребою) в жiнок репродуктивного вшу i буде необхiднicть «репродукци» - еволюцiйна життево важлива потреба в продовженш роду.
У цьому випадку незадоволена мотивацiйна потреба в продовженш роду стае дшсно дом> нуючою, тобто першою за шших потреб вона буде спрямована на забезпечення тако! функци, як продовження роду, тому cyчаcнi доcлiдження свщчать про те, що cлiд видшити в окремий центр - «спещальний статевий центр жiнки» [4]. У цьому плаш лiнгвicтично вдалим е укра!нсь-кий термiн - «статевий» (рос. - «стать», англ. -«sex») центр або репродуктивний (reproduce - як
i зазначено в скороченш феномена, що пропо-нусться). Ц положення пiдтверджуються при ретельному вивченш анамнезу жiнок, хворих на розацеа (як власне хвороби, так i анамнезу ïx життя), як свiдчать про те, що:
1) практично у вшх жiнок ^зного вiку, в якому можуть з'являтися першi ознаки розацеа) «статевЬ» проблеми мають значення в тому чи шшому виглядк а) розлади овуляторного менструального циклу; б) наявшсть захворювань (синдромiв), так чи шакше пов'язаних з функщо-нуванням жшочих статевих органiв; в) анам-нестично значущi подiï в сiм'яx батьюв, пiд час вагiтностi та полопв та iн.; г) власне «сексуально» проблеми;
2) у rieï частини хворих жшок, у яких таких проблем встановити не вдаеться при первинному ïx прийомi, на них можуть вказувати подальшi ïx обстеження (у тому числi сучасними iнстру-ментально-лабораторними методами).
У цьому вiдношеннi важливим може ви-явитися i те, що встановлено в дослщженнях останшх рокiв [5]:
1) яечники «виробляють» не тiльки «суто» статевi гормони (андрогени й естрогени), а й «нестатеви» гормони («гормоноïди», наприклад простагландини), якi е найсильнiшими вазомоду-ляторами i можуть перш за все спровокувати реакщю гемодинамiчниx центрiв головного мозку на рiзниx рiвняx, що i проявляеться не тiльки у виглядi приливiв (центральнi рiвнi), але й почервоншня шкiри (периферичний рiвень);
2) о^м «стероïдниx» гормонiв, рiзнi клiтини яечниюв можуть виробляти i «нестероïднi» метаболии (як простагландини), а також нейро-пептиди - якi з дуже великою швидюстю (першi за шших сигнальних молекул) можуть «спрацю-вати» для забезпечення ïx необхщних численних функцiй (медiаторiв, трансмiтерiв, модуляторiв та iн.), у тому чи^ - у ключовiй «ефекторнiй» структурнш мiшенi шкiри при розацеа -комплекс клiтини Меркеля-нервова термiналь, кератиноцити, а можливо - i себоцити або ïx стовбуровi попередники; не менш важливо, що й «ефекторна локалiзацiя» перших клiнiчниx про-явiв розацеа-приливiв (назолабiальна складка) не випадкова, тому що саме в цьому мющ перш за все е комплекс умов для «спрацьовування» ранiше зазначених «патофiзiологiчниx фено-менiв», таких як актишчний еластоз (i роль у цьому порфiринiв), гiперчутливiсть брадиюш-нових рецепторiв шкiрного нейросудинного мiкроциркуляторного комплексу.
Не виключено, що при розацеа так званий «PERT»-феномен розвиваеться в результат
комплексу MexaHi3MiB, пов'язаних i3 функцюну-ванням ендотелiоцита i його екстрацелюлярного матриксу.
Особливють вищевказаного феномену «5-R» може залежати i вщ пароксизмальностi (рапто-востi) надходження в кровотiк вазоактивних пептцщв як 3i структур яечниюв, так i шкiри.
Те, що з «ноцицептивних реакцш» у хворих вiдмiчаeться не бiль i не штенсивний свербiж, а суб'eктивнi вщчуття iншоï модальностi (почуття локального «тепла», «жару», а iнодi - «поколю-вання», «повзання мурашок», «стягнення шюри» i т. п.), також може пояснюватися змiною клгтин-продуцентiв i вщповщних бiологiчно активних сполук при проникненш таких клiтин у вогнище ураження шкiри в ходi розвитку нейрогенного, судинного та шших компонент запалення.
Розширення судин (як у мшроциркулятор-ному руслi шкiри, так i в центрах головного мозку) змшюеться перюдами ïx звуження (вегето-судинна дистошя), що в подальшому може впливати i на змiну проникносп судин шкiри, набряковому просочуванню власне стшок артерiол з наступним ускладненням кровотоку в них, вiдкриттям артерювенозних шунтiв i стазу кровi у венулах.
Не виключено, що ^м такоï характеристики регуляторних систем гомеостазу, як «iерарxiч-нiсть», у проблемi розвитку розацеа вiдiграe роль i вшова нерiвномiрнiсть як ïx розвитку, так i згасання, що залежить як вiд генетично запро-грамованих процесiв (перш за все), так i вщ зовнiшнix факторiв, що визначають рiвень функцiональниx резервiв оргашзму; саме до перiоду статевого дозрiвання остаточно завер-шуеться ïx становлення, а в старшому вiцi мехашзми ïx пiдтримки виснажуються.
На стимул сенсорного значення розвиваеться реакцiя оргашзму (всього або окремих структур) у вигщщ рефлексу з утворенням у подальшому рефлекторних дуг, що забезпечують рефлек-торний акт. Полюинаптичш дуги утворюються ланцюгом нейронiв з формуванням нервових «центрiв» (скупчення нейронiв) для регуляци окремих функцiй, якi е «складними» функцю-нальними об'еднаннями, що складаються, у свою чергу, з «простих» центрiв, здатних «тдклю-чати» структури центральноï нервовоï системи, необхщш для реалiзацiï рефлекторного акту.
Те, що клшчно xворi на розацеа в разi розвитку приливiв ч^ко вказують локалiзацiю ïx i вщповщних вщчутпв (жару, тепла i т. п.) у певних дшянках шюри обличчя, пояснюеться особливостями цiеï зони i тим, що кожна дшянка передае сигнали в певнi дшянки цього <аерар-
х1чного ланцюжка управлшня», в тому числi для корковоï частини великих пiвкуль головного мозку, i у зв'язку з цим можна припустити, що така точшсть зазначення хворими змш на шкiрi зумовлена органiзацiею зв'язку, при якому просторове розташування нейронiв у централь-нiй нервовiй системi, що пов'язане з певними рецепторами (або структурами), дозволяе вщображати (так звана «вщдзеркалена чутли-вiсть» нейронiв коркових структур) реалiзацiю спецiальному представництву функцш (не випадково у вiдомому «гомункулюсЬ» обличчя займае велике «представництво»). Серед безлiчi властивостей нервових центрiв важливим е й така з них, як «зютавшсть», оскiльки пiд час реагування на змши, що вщбуваються на шкiрi обличчя, рiзнi з них поступово «сшвна-лаштовуються» в певному ршм (загальному для них). Саме залучення декiлькоx центрiв i необхвдно для регуляцiï таких складних реф-лекторних актiв, якi спостершаються у хворих на розацеа при «приливах», при цьому кожен iз центрiв, виконуючи своï рефлекси, взаемодiе з iншими за певними принципами (координаци, гальмування, iррадiацiï, концентрацiï, сумаци та iн.) для досягнення кшцевого результату. При цьому один iз центрiв може стати «домi-нантним», i до нього можуть «притягуватися» шш^ i це частiше як раз i вщбуваеться, коли високу (домшантну) збудливiсть створюють гуморальнi впливи (в тому чи^ i патогенетично значущi для розацеа - субстанцiя Р, ошощи, про-стагландини, брадикiнiн, ^rn^i гормони та iн.).
В iерарxiï центрiв структур головного мозку особливе мюце належить ретикулярнiй формацiï (вщ лат. rete - сiтка) - штщ нейронiв стовбура головного мозку, що утворюють заюнчення ядер, а також ряду ядерних утворень таламуса, серед численних функцiй яких е й регулящя гемоди-намiки (у тому чи^ - в окремих зонах). Це ютотно важливо для розумiння характеру клшчних проявiв на шкiрi при розацеа, оскшьки «специфiчними» вiдчуттями штеграцшна функ-цiя власне стовбуровоï частини ретикулярноï формацiï не супроводжуеться - вона шби «охороняе» кору головного мозку вщ надлишку сигнальноï шформаци для виконання останньоï бiльш важливо].', першочерговоï («життево необ-xiдноï») функци (при розацеа - репродуктивноï). Ця «неусвщомлена» корою головного мозку частина сигнальноï iнформацiï тим не менше на неï дiе. У випадках, коли суб'ективнi вiдчуття «усвiдомлюються» (при розацеа-приливах), беруть участь вже i стовбурова, i таламiчна частини ретикулярноï формацiï в сенсорних
21/ Том XXVI/ 2
37
системах оргашзму, у тому чи^ «шюрний аналiзатор», здатний оцiнювати окремi «вщ-тiнки» вiдчуттiв, у тому чи^ такi iз зазначених вище, як тепло, жар i т. п. (i це - складний ланцюг зв'язюв вiд периферичних рецепторiв рiзниx структур шкiри до нейронiв кори головного мозку); принцип будови i функцюнування «сенсорно].'» шюрно1' системи не вiдрiзняеться вiд iншиx систем, i, починаючи з рецепторiв, у подальшому тiла висxiдниx аферентних нейрошв у рiзниx вiддiлаx ЦНС утворюють ядернi (!) накопичення (не менше трьох) у спинному мозку або в стовбур^ таламусi i корi головного мозку, але найважлившим е те, що на рiвнi кори великих твкуль головного мозку шкiрна сенсорна система вщноситься до числа найбшьш значущих для всього органiзму.
ЩДСУМОК
У жшок, хворих на розацеа (рожевi вугрi), першi ознаки захворювання у виглядi раптових
приливiв, що супроводжуються локальними почервонiнням i вщчуттям жару шкiри обличчя, виникаючи в репродуктивному вщ^ iстотно вщ-рiзняються вiд подiбниx приливiв при ктмакш, мiгренi та iншиx захворюваннях i синдромах, що дозволяе ïx видшити в окремий феномен «rush-ruddy-rosacea-reproduce-reaction» (скорочено -«5-R»). Перспективою подальших дослiджень е встановлення корелятивних зв'язюв цього кл> нiчного феномена з характерними для цього захворювання патофiзiологiчними феноменами (гшерчутливост брадикiнiновиx рецепторiв, актишчного еластозу), а також iз мехашзмами, що забезпечують життево важливу еволюцшно детермiновану репродуктивну функцiю жiночого оргашзму.
Конфлшт iнтересiв. Автори заявляють про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дашко М. О., Сизон О. О. Роль хротчного стресу, реактивно! та особиспсно! тривожносп i деяких нейроендокринних, метаболчних та 1мунолопчних порушень у патогенез! акне. Укр. журнал дерматологи, венерологИ, косметологи. 2019. Т. 73, № 2. С. 7-17. DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-2-7
2. Коляденко К. В., Ткачишина К. С. 28й конгрес Свропейсько! академи дерматологи та венерологи. Укр. журнал дерматологИ, венерологи, косметологИ.
2019. Т. 75, № 4. С. 107-108.
DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-4-107
3. Anti-elastase and anti-collagenase potential of Lactobacilli exopolysaccharides on human fibroblast / M. Shir-zad et al. Artif. Cells Nanomed. Biotech. 2018. Vol. 27. P. 111. DOI: https://doi.org/10.1080/21691401.2018.1443274
4. Bocharov V. A. Role in the development of rosacea special female genital center: Part I. Derma-tovenerology and Cosmetology. 2020. Vol. 4, No. 1. Р. 1835. DOI: https://doi.org/10.26886/2523-6946.1(4)2020.2
5. Bocharova V. V. Steroid hormone dysregulatory of rosacea: Part I Dermatovenerology and Cosmetology.
2020. Vol. 4, No. 1. Р. 3-17.
DOI: https://doi.org/10.26886/2523-6946.1(4)2020.1
6. Diehl C. Peptides in cosmeceuticals. Укр. журнал дерматологИ, венерологИ, косметологИ. 2019. Т. 72, No. 1. С. 28-35.
DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-1-28
7. Fiedler F., Stangl G. I., Fiedler E., Taube K. M. Acne and Nutrition: A Systematic Review. Acta Dermatol. Venereol. 2017. Vol. 97, No. 1. P. 7-9. DOI: https://doi.org/10.2340/00015555-2450
8. Habif Thomas P. Clinical Dermatology: A Color Guide to Diagnosis and Therapy. 6 ed. St. Louis. Missouri: Elsevier, 2016. 1008 p.
9. Hofmann M. A., Lehmann P. Physical modalities for the treatment of rosacea. J. Dtsch. Dermatol. Ges. 2016. Vol. 14, Suppl. 6. P. 38-43.
DOI: https://doi.org/10.1111/ddg.13144
10. Lynn D. D., Umari T., Dunnick C. A., Dellaval-le R. P. The epidemiology of acne vulgaris in late adolescence. Adolesc. Health Med. Ther. 2016. Vol. 7. P. 13-25. DOI: https://doi.org/10.2147/AHMT.S55832
11. Rainer Barbara M., Kang Sewon, Chien Anna L. Rosacea: Epidemiology, Pathogenesis, and Treatment. Dermato-Endocrinology. 2017. Vol. 9, No. 1. e1361574.
DOI: https://doi.org/10.1080/19381980.2017.1361574
12. The constellation of dietary factors in adolescent acne: a semantic connectivity map approach / E. Grossi et al. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2016. Vol. 30, No. 1. P. 96-100.
DOI: https://doi.org/10.1111/jdv.12878
REFERENCES
1. Dashko MO, Syzon OO. [The role of chronic stress, reactive and personal anxiety and some neuroendocrine, metabolic and immunological disorders in the
pathogenesis of acne]. Ukrainskyi zhurnal dermatologii, venerologiyi, kosmetologii. 2019;2(73):7-17. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-2-7
2. Kolyadenko KV, Tkachyshyna KS. [28th Congress of the European Academy of Dermatology and Venereology]. Ukrayinskyi zhurnal dermatologii, vene-rologii, kosmetologii. 2019;4(75):107-8. Ukrainian doi: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-4-107
3. Shirzad M, Hamedi J, Motevaseli E, Modar-ressi MH. Anti-elastase and anti-collagenase potential of Lactobacilli exopolysaccharides on human fibroblast. Artif. Cells Nanomed. Biotechnol. 2018;46(1):27:1-11.
doi: https://doi.org/10.1080/21691401.2018.1443274
4. Bocharov VA. Role in the development of rosacea special female genital center: Part I. Derma-tovenerology and Cosmetology. 2020;1(4):18-35. doi: https://doi.org/10.26886/2523-6946.1(4)2020.2
5. Bocharova VV. Steroid hormone dysregulatory of rosacea: Part I Dermatovenerology and Cosmetology. 2020;1(4):3-17.
doi: https://doi.org/10.26886/2523-6946.1(4)2020.1
6. Diehl C. Peptides in cosmeceuticals. Ukrainian Journal of Dermatology, Venerology, Cosmetology. 2019;1(72):28-35.
doi: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-1-28
7. Fiedler F, Stangl GI, Fiedler E, Taube K-M. Acne and Nutrition: A Systematic Review. Acta Derm. Venereol. 2017;97(1):7-9.
doi: https://doi.org/10.2340/00015555-2450
8. Habif Thomas P. Clinical Dermatology: A Color Guide to Diagnosis and Therapy. Sixth edition. St. Louis. Missouri: Elsevier; 2016.
9. Hofmann MA, Lehmann P. Physical modalities for the treatment of rosacea. J. Dtsch. Dermatol. Ges. 2016;14(6):38-43. doi: https://doi.org/10.1111/ddg.13144
10. Lynn DD, Umari T, Dunnick CA, Dellavalle RP. The epidemiology of acne vulgaris in late adolescence. Adolesc. Health Med. Ther. 2016;7:13-25. doi: https://doi.org/10.2147/AHMT.S55832
11. Barbara MR, Sewon K, Ana LC. Rosacea: Epidemiology, Pathogenesis, and Treatment. Dermato-Endocrinology. 2017;9(1):e1361574.
doi: https://doi.org/10.1080/19381980.2017.1361574
12. Grossi E, Cazzaniga S, Crotti S, et al. The constellation of dietary factors in adolescent acne: a semantic connectivity map approach. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2016;30(1):96-100. doi: https://doi.org/10.1111/jdv.12878
CraTra Haginmga go pega^iï 01.11.2020
♦
21/ TOM XXVI/ 2
39
