CC BY
86ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІОНАЛЬНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ЗІ СЛУХОВОЮ ДЕПРИВАЦІЄЮ В НУФВСУ
Смоляр 1.1., Фандікова Л.О., Дембіцька О.О. Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотація. Розглянута проблема професіонального самовизначення студентів зі слуховою депривацією під час навчання у вищому навчальному закладі фізкультурного профілю. Дослідження спрямовані на вивчення мотивації до занять та особистісних особливостей людей з вадами слуху в НУФВСУ Найбільш цінними морально-вольовими якостями для студентів є самовпевненість, акуратність та цілеспрямованість. Серед якостей, яких вони хотіли б позбутися були названі впертість та запальність.
Ключові слова: професіональна спрямованість, мотивація, навчальний процес
Аннотация. Смоляр И.И., Фандикова Л.О., Дембицкая О.О. Особенности профессионального самоопределения студентов со слуховою депривацией в НУФВСУ. Рассмотрена проблема профессионального самоопределения студентов со слуховой депривацией во время обучения в высшем учебном заведении
© Смоляр І.І., Фандікова Л.О., Дембіцька О.О., 2009
физкультурного профиля. Исследования направлены на изучение мотивации к занятиям и личностных особенностей людей с нарушением слуха в НУФВСУ. Наиболее ценными нравственноволевыми качествами для студентов является самоуверенность, аккуратность и целеустремленность. Среди качеств, которых они хотели бы избавиться были названы упрямство и пылкость. Ключевые слова: профессиональная направленность, мотивация, учебный процесс
Annotation Smolyar I.I., Fandikova L.O., Dembitskaya O.O. Features of professional self-determination of students with acoustical deprivaciya in NUPESU.The problem of professional self-determination students with acoustical deprivaciya during their study in a higher educational institution on a structure physical training reveals. Researches are directed on studying of motivation to occupation and personal particularities of people with lacks of hearing on the National university of physical education and sport of Ukraine. The most valuable moral - strong-willed qualities for students is selfconfidence, accuracy and purposefulness. Among qualities which they would like to save the obstinacy and ardency have been called. Keywords: professional orientation, motivation, educational process.
Вступ.
Вибір професії, або професійне самовизначення являється основою самоствердження людини в суспільстві, одним з головних рішень у її житті.
Вибір професії це не одномірний акт, а процес, який складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб’єкта вибору професії.
Значної допомоги у виборі професії потребують люди з обмеженими можливостями, так ураження слуху відбивається на розвитку мовлення, а це у свою чергу затримує процес мислення, пам’яті та інших пізнавальних процесів [1].
Тож на даний момент існуюча проблема інтеграції інвалідів у соціум, підтримується на всіх рівнях держави. Так держава для інвалідів гарантує створення необхідних умов для навчання, виховання і надання реабілітаційної допомоги; підтримує соціальний статус інваліда, досягнення ним матеріальної незалежності та його соціальної адаптації [З].
Вагомий внесок робиться у створенні спеціальних навчальних програм та визначення змісту навчання для інвалідів зі слуховою деривацією, але знання особливостей особистості таких людей мало б бути враховано на рівні з їх особливостями пізнавальної сфери тим паче коли мова йде про професійну самовизначеність студента ВНЗ фізкультурного профілю [б]. Тож знання особливостей особистості інваліда зі слуховою деривацією дозволить не тільки визначитись з професійним спрямуванням, але й удосконалити навчальний процес, скорегувати навчальні програми у ВНЗ і в майбутньому максимально інтегрувати в соціум.
Існує велике різноманіття визначення поняття «вибір професії», однак всі вони включають думку, що професійне самоствердження представляє собою вибір, який здійснюється в результаті аналізу внутрішніх ресурсів об’ єкту та співвідношення їх з вимогами професії. Зміст визначення висвічує двус-торонність явищ вибору професії: з одної сторони, той, хто обирає (суб’єкт вибору), з іншої сторони -те, що обирають (об’єкт вибору). І суб’єкт і об’єкт володіють великим вибором характеристик, що по-
яснюється неоднозначністю явищ вибору професії.
В психологічній літературі нема єдиного погляду на те, як формується вибір професії, і які фактори впливають на цей процес. По цьому питанню існує ряд поглядів, на захист кожного з них приводяться переконливі аргументи. Безумовно, це пояснюється складністю процесу професіонального самовизначення і двусторонністю самої ситуації вибору професії [2, 3, 5, 9].
Ряд дослідників [3, 8] дотримуються розповсюдженої точки зору на вибір професії як на вибір діяльності.
В понятті професійна спрямованість можна виділити окремі сторони, які виражають її змістовну та динамічну характеристики [9]. До першої відносять повноту та рівень спрямованості, до другої
- її інтенсивність, тривалість та стійкість. Повнота і рівень спрямованості несуть змістовно-особистісну характеристику професіональної спрямованості та в значній мірі включають її формально-динамічні особливості. Під повнотою професійної спрямованості розуміють коло (різноманітність) мотивів вибору професії. Вибіркове відношення до професії частіше всього починається з виникнення окремих мотивів, пов’язаних з окремими сторонами змісту певної діяльності, або процесом тривалості, або з якими-небудь зовнішніми атрибутами професії. При певних умовах значимими для людини можуть стати багато факторів пов’язаних з професією: її творчі здібності, перспективи професіонального зросту, престиж професії, її соціальна значимість, матеріальні, гігієнічні та інші умови праці, його відповідність звичкам, особливостям характеру і т.п. Це свідчить про те, що професіональна спрямованість базується на широкому колі потреб, інтересів, ідеалів, установок людини. Чим повніша професіональна спрямованість, тим більш багатосторонню суть має для людини вибір даного виду діяльності, тим більш різностороннє задоволення, яке отримує особа від реалізації даного наміру
Таким чином, одна з форм розвитку професіональної спрямованості допомагає збагатити її мотиви: окремого мотиву до більш поширеної системи мотивів. Професійна спрямованість великої групи людей може включати одні і ті ж мотиви та все ж бути різною. Це зумовлено тим, що система мотивів завжди передбачає їх певну організацію, структуру. Одні і ті ж мотиви можуть бути різним чином організовані, знаходитись в різних відношеннях. І, що особливо важливо, різноманітними можуть бути провідні мотиви.
Дана класифікація [9], побудована по признаку виникнення мотиву, ймовірно, може бути продовжена.
Як відмічав П.А. Шавір: «Мотив, органічно зв’язаний зі змістом або процесом діяльності, забезпечує ту невтомну увагу до неї, ту захопленість, яка призводить до розвитку відповідних здібностей. Ці мотиви спонукають людину оцінювати себе, свої знання, своє вміння та моральні якості у світлі
вимог даної діяльності. Тим самим цей мотив являється важливою психологічною передумовою самовиховання.» [3]. Таким чином, психологічно виправданим та педагогічно цілеспрямованим розрізняють мотиви, органічно зв’язані зі змістом діяльності (прямі та побічні мотиви) [9].
Під рівнем професійної спрямованості розуміється ступінь відповідності провідного мотиву вимогам професії (отже, особистісної суті) об’єктивному змісту професії. При високому рівні спрямованості близьким та потрібним людині являється найбільш суттєве в даній діяльності, те, в чому заключається її об’єктивне призначення. При низькому рівні спрямованості провідний мотив виражає потребу не стільки в діяльності, скільки в різних, зв’язаних з нею обставинах. Основний показник рівня - змістовність та глибина професіонального інтересу з урахуванням його положення в системі мотивів, утворюючих професійну спрямованість. Зміст цього процесу знаходять у підвищенні її рівня [9].
Тому ми поділяємо думку авторів, що високий рівень професійної спрямованості - це та якісна особливість структури мотивів особистості, яка виражає єдність інтересів та особистості в системі професійного самовизначення. Підвищення рівня професійної спрямованості утворює основний зміст її розвитку. «Вибір професії можна вважати виправданим лише в тому випадку, якщо є надія, активність особи приведе до такої взаємодії між особистістю та працею, при якій буде успішно проходити подальший розвиток творчих та моральних сил людини. Одною з головних умов прогнозування такого розвитку особистості є високий рівень професіональної спрямованості» [6]. Відповідність провідного мотиву основному змісту обраної професії не єдина посилка можливості знайти в цій діяльності своє призначення. Багато буде залежати і від характерних особливостей особи, і від якісної своєрідності та рівня розвитку її особливостей. Однак в цьому взаємозв’язку професійної спрямованості, рис характеру і особливостей провідна роль переважаючому мотиву. Відсутність достатньо гли -бокої професійної спрямованості у студентів не виключає можливості її формування в період навчання у ВНЗ. Одне завдання полягає в тому, щоб вибір професії став логічним наслідком поступового підвищення рівня професійної спрямованості, тобто формування в процесі навчання діяльно-смислової єдності - спів падіння ціннісно-смислового (формування життєвих смислів) і предметно-дієвого (вибір адекватного змісту діяльності) аспектів діяльності.
Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: сприяння професійному самовизначенню студентів з вадами слуху в період навчання у ВНЗ шляхом вивчення їх мотивації до навчання та їх особистісних особливостей.
Завдання дослідження:
1. Вивчити стан проблеми професійного самовизначення у студентів з вадами слуху за даними науково-методичної літератури.
2. Вивчити мотивацію, яка спонукає інвалідів до навчання у ВНЗ фізкультурного профілю.
3. З’ясувати особистісні особливості студентів зі слуховою депривацією, які можливо впливають на навчання, мотивацію та професійне самовизначення.
Методи та організація досліджень: Аналіз та узагальнення даних спеціальної наукової літератури, контент-аналіз нормативно-правових документів, інтерактивний метод дослідження інформаційних джерел, метод соціального опитування «Мотивація до занять у ВНЗ» (за методикою Ільїної Т.І.)
Організація досліджень. В дослідженнях прийняли участь З5 студентів НУФВСУ факультету заочного навчання та післядипломної підготовки з вадами слуху.
Результати досліджень.
Загальну фізкультурну освіту студентів можна охарактеризувати, як спеціально організований та свідомо керований педагогічний процес, спрямований на всебічно гармонічний розвиток особистості студента, специфічну його підготовку до виконання майбутньої професіональної діяльності та соціальних обов’ язків у суспільстві.
На сьогоднішній день освіта відіграє велику роль в соціальному житті будь-якої людини, а особливе значення вона має для людей зі слуховою депривацією та осіб які мають інші фізичні вади [4]. Під час навчання в школі вже формується зацікавленість в діяльності яка їм подобається і якою вони будуть займатися в майбутньому. Але протягом життя їх вподобання можуть трохи корегуватися або і взагалі змінюватися. Це залежить від багатьох чинників, які впливають на молоду людину.
Мотивація до навчання являється важливою детермінантою соціальної адаптації людей з вадами слуху тому, що виступає як фактор формування і розвитку особистості, виконує загальний стимулюючий вплив на процес мислення, стає джерелом інтелектуальної активності, мобілізує творчі сили на пошук та рішення пізнавальних завдань, позитивно впливає на якість знань, їх глибину і систематизацію, прагнення до самовиховання, являється показником розвитку багатьох важливих якостей особистості.
Проводячи дослідження серед студентів зі слуховою депривацією, в результаті аналізу були отримані наступні дані, які дозволили з’ ясувати правильність вибору майбутньої професії у студентів НУФВСУ зі слуховою депривацією. Більшість опитаних респондентів - 51,4% обрали НУФВСУ з метою отримання знань; 28,6% - для оволодіння майбутньою професією, 20% - щоб отримати диплом про вищу освіту (рис.1). Результати дослідження показали, що більшість студентів під час
вступу до ВУЗу керувалися такими мотивами як: бажання бути в колі студентської молоді, широка сфера застосування обраної професії. Були зазначені відмінності у важливості отримання освіти у дівчат та юнаків. Дівчата відмічають освіту, як фактор соціальної адаптації осіб з вадами слуху в суспільство та значимість професії, широку сферу її застосування, а також самореалізацію як спеціаліста з рекреації. Юнаки відмічають, що обрана професія відповідає їх інтересам та схильностям, посилаються на покращення матеріального становища за допомогою обраної професії.
20,0%
28,6% 54,4%
, Отримання знань . . Оволодіння майбутньою професією ■ ' Отримання диплому про вищу освіту
Рис. 1. Мотиви, які спонукають студентів НУФВСУ зі слуховою депривацією до навчання
Умови, які створені для навчання в вузі фізкультурного профілю суттєво вплинули на мотиви вступу до НУФВСУ. Було визначено, що 20% - опитаних респондентів не ставлять перед собою мети працювати за спеціальністю. Називають такі причини вступу до ВНЗ як: легкість, з їх точки зору, складання вступних іспитів; відзначають такий мотив як можливість спілкування з людьми даної нозологічної групи під час навчання; необхідність часу для самовизначення; престижність диплому про вищу освіту (саме диплому, а не освіти). Останнє вказує на девальвацію вищої освіти. Цінностями стають не знання та освіта, а документ. Тобто можна зробити висновок, що вони потребують більш щільної уваги, індивідуального підходу та формування професійної мотивації. Необхідно надавати більш широкий спектр інформації під час навчання, а також розкривати інтереси та здібності студентів до цієї професії.
Аналізуючи психоемоційний стан студентів з вадами слуху, які навчаються в НУФВСУ, було відмічено самопочуття та переживання, які вони відчувають на протязі дня та всього періоду навчання, керуючись почуттями під час прийняття того чи іншого рішення. Важливо зрозуміти наскільки першочерговими являються позитивні або негативні емоції які відчувають студенти з вадами слуху для подальшого визначення та вивчення потреб організму до того чи іншого виду діяльності. Результати досліджень показують, що 65,7% респондентів часто працюють з великою напругою, 60% - відмітили,
що їм заважає спати хвилювання про екзамен або невиконану роботу, у 37,1% - життя майже завжди пов’язане з великою напругою, а 28,6% опитаних хвилюють можливі невдачі, які можуть їх спіткати.
З отриманих даних можна зробити висновок, що дана група людей веде дуже напружений спосіб життя, що може стати причиною погіршення їх психічного здоров’я. Однак, 85,7% студентів відмітили, що мають урівноважений та гарний настрій.
В результаті досліджень були визначені морально-вольові якості які студенти найбільш у собі цінять, яких хотіли б позбутися, які допомагають та заважають навчатися. Адже за допомогою цих якостей можна з’ясувати характер та темперамент людини, визначити схильність її до певної групи праці.
Під час досліджень з’ясувалося, що найціннішими морально-вольовими якостями для більшості опитаних є самовпевненість - 32,7%; акуратність -26,5%; цілеспрямованість - 24,5%. А найменше цінять у собі респонденти з вадами слуху такі якості як ініціативність - 6,1%; аналітичне мислення
- 4,1%; порядність та чесність - 4,1%; пунктуальність - 2%.
Більшість студентів НУФВСУ зі слуховою депривацією хотіли б позбутися таких якостей як впертість - 29,5%; запальність - 29,5%; нерішучість - 25%; егоїстичність - 13,7%; надмірне хвилювання - 2,3%.
Важливо відмітити, що під час будь-якої діяльності, в тому числі і навчанні, певні якості можуть як допомагати, так і заважати. Так, серед якостей, що допомагають навчатися студенти виділили самовпевненість - 36,7%; відповідальність - 28,6%; допитливість (цікавість) - 18,4% та комунікабельність - 16,3%.
Серед якостей які заважають навчатися були названі такі: нерішучість - 35%; імпульсивність -27,5%; лінь - 22,5%; сором’язливість яка є причиною невпевненості у своїх здібностях - 15%.
Перелічені вище якості дуже добре характеризують опитаний контингент. Таким чином, серед опитаних студентів багато нерішучих та імпульсивних людей, що є характерним для даної нозологічної групи - це і є риси які потребують корекції.
Висновки.
В результаті проведеного дослідження були з’ясовані наступні мотиви, які спонукають студентів НУФВСУ до навчання, а саме в більшості переважають отримання знань та оволодіння майбутньою професією, 20% респондентів відповіли, що вступили до ВНЗ лише для отримання диплому про вищу освіту.
В результаті дослідження морально-вольових якостей студентів було з’ясовано, що найбільш цінними для них є самовпевненість, акуратність та цілеспрямованість. Серед якостей, яких вони хотіли б позбутися були названі впертість та запальність. Заважають навчатися нерішучість, імпульсивність та лінь. А допомагають у навчанні самовпевненість та відповідальність.
Наведені вище дані переконливо доводять, що гостро стоїть питання щодо підготовки кваліфікованих кадрів у сфері фізичної культури і спорту, які мають вади слуху, і їх інтеграція у соціум, зокрема за рахунок дослідження їх мотиваційної сфери. Даний стан питання має великі перспективи для подальшого розвитку.
Подальші дослідження з питання, що розглядалося, слід проводити у напрямку пошуку шляхів, які підвищать мотивацію кожного студента зі слуховою депривацією до навчання у ВНЗ фізкультурного профілю, а також накопичувати практичний досвід позитивних змін в психоемоційному стані студентів під час навчання в НУФВСУ
Література:
1. Байкина Н.Г, Крет Я.В. Основы инвалидного спорта. - Запорожье: ЗГУ, 2002. - 58 с.
2. Башкирова М.М. Гуманизация общества и спорт инвалидов // Труды Всесоюз. научно-практ. конф. «Социальноэкономические проблемы воспитания спортсменов в условиях перестройки советского общества, 1-4 июня 1990, Минск». - М., 1990. - С.69-70.
3. Горбунов ГД. Мотивація спортсмена в тренировочном процессе// Практические занятия по психологи. Учеб. Пособие для ин-тов физкультуры. - М., 1989.
4. Державна національна програш “Освіта ” (Україна ХХІ століття).- К.; 18 с.
5. Державна програма соціального захисту інвалідів // Уряд. кур’єр. - 2000. - 27 трав. - С.10.
6. Евсеев С.П. Адаптивная физическая культура в системе высшего профессионального образования// Теория и практика физической культуры. - 1996. -№5. - С.51-54.
7. Загальна декларація прав людини Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних націй від 10 грудня 1948р.
8. Стокатов В.В. Значення занять спортом для інвалідів // Матеріали ІІІ Всеукр. наук. - практ. конф. “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. - Львів, 1997. - С. 101 - 102.
9. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся. - М.: Знание, 1983. - 96 с.
Надійшла до редакції 31.03.2009р.
dembickaya@bigmir.net
