CC BY
9
УДК 619:611-636.597.4.8
Бугай Л.О., астрант* [email protected] Днтропетровський державный аграрный утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ДИНАМ1КИ МАКРО-М1КРОСКОП1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В ЕЗОФАГ1АЛЬНОГО МИГДАЛИКА МУСКУСНИХ КАЧОК У РАННЬОМУ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗ1
Визначеш макро-мжроскотчш параметри росту та розвитку езофаг1ального мигдалику мускусних качок у постнатальному онтогенезI (1-240 д\б). Виявлено асинхронтсть120 зменшення вгдносног площини езофаг1ального мигдалику та збыьшення ктькостг криптальних отвор1в у мускусних качок до перюду статевог зрмост1.
Ключо^^ слова: мускусш качки, езофаг1альний мигдалик, крипти, онтогенез.
Вступ. Розробка схем ефективно! вакцинаци свшсько! птищ неможлива без вивчення фундаментальних особливостей росту та розвитку оргашв iмуногенезу. Це насамперед стосуеться лiмфоiдних утворень травного каналу, оскшьки наразi все бшьша кiлькiсть вакцин проти особливо небезпечних шфекцшних хвороб (хвороба Ньюкасла, Марека, Гамборо тощо) мае пероральний шлях введення [5].
Мигдалики е першими лiмфоiдними утвореннями, на яю дiють антигени кормiв, води тощо на шляху !х потрапляння до наступних вiддiлiв травного каналу [3]. Особливе мюце займае езофагiальний мигдалик у птахiв [4], взаемодiя структурних компонентiв якого з кормовими масами е бшьш тривалою, нiж у ссавщв. Морфологiчнi аспекти росту та розвитку його у птахiв малочислен^ а стосовно мускусних качок взагалi вiдсутнi.
Визначення закономiрностей морфогенезу езофапального мигдалику у продуктивно! птицi на рiзних рiвнях структурно! органiзацii дозволить створити систему морфолопчних маркерiв стану системи оргашв кровотворення та iммуного в перюд постнатально! адаптацii в умовах штенсивного антропогенно-технiчного пресингу.
Тому метою нашо! роботи було визначення закономiрностей змiн абсолютно! площi (АП) стравоходу та езофагiального мигдалика (ЕМ), а також довжини та ширини ЕМ, вщносно! площини (ВП) ЕМ, кшькост отворiв крипт ЕМ впродовж 1-240 доби життя мускусних качок.
Матер1али та методи. Дослiдження проводились у проблемнш науково-дослiднiй лаборатори фiзiологii та функцiональноi морфологii продуктивных тварин Днiпропетровського державного аграрного ушверситету. Предметом дослiдження були мускуснi качки вжом 1, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 60, 90, 120, 150, 180, 210 та 240 дiб. Шсля забою вщбирали стравохщ, який використовувався для макро-
* - науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор Гаврилш П.М. Бугай Л.О., 2008
18
м^оскошчного дослщження л1мфо1дно1 тканини забарвлено! за методом Hellman [6]. У забарвлених макропрепаратах стравоходу визначали його площу, особливост локалiзащ! та форми ЕМ, його лшшш параметри - довжину, ширину, абсолютну (проекцiйну) площу [1, 2] за допомогою мiкроскопу стереоскопiчного МБС-10 (8^2) з окулярними вставками - аткою, цiною дшення сторони квадрата 1 мм i лiнiйкою з щною дiлення 0,1 мм. Пщраховували кшьюсть отворiв крипт на поверхш ЕМ. Статистичну обробку результатiв проводили з використанням програми Ехсе1 - 97.
Результати дослщження. Ршт та розвиток ЕМ у мускусних качок характеризуемся асинхроннiстю та перiодичнiстю, не вщповщною з динамiкою росту площi стравоходу.
ЕМ мускусних качок розташований по периметру стравоходу на меж його та залозистого шлунку. У добових каченят ЕМ не виявляеться, у 5- та 10-добових мае вигляд нечiтко оконтурованих плям. Починаючи з 15-ти добового в^, ЕМ мае прямокутну форму, на поверхш його е множинш пщвищення округло! форми з середньою найбшьшою шириною 0,03 мм, яю бшьш iнтенсивно забарвленi. Даний факт свщчить про наявшсть бiльш щiльних скупчень л1мфо1дно1 тканини у порiвняннi з шшими дiлянками ЕМ. Найбiльша ширина вказаних пiдвищень округло! форми збшьшуеться до 210 доби життя i досягае 0,6 мм. На поверхш множинних пiдвищень е отвори крипт (19,6±1,44 шт.), якi у 15-20 добових каченят мають вигляд крапкових поглиблень. Поступово кiлькiсть криптальних отворiв зростае (рис. 1), досягае максимального значення в 90-добовому вщ (101,4±3,08 шт.), вони становляться елшсо-округло! та щiлеподiбно! форми. Надалi !х кiлькiсть знижуеться, сусiднi отвори, ймовiрно, об'еднуються, тому !х кiлькiсть зменшуеться до 240-добового вiку i складае 75,0±1,14 шт. Форма !х стае зiркоподiбною. У качок вiком 240 дiб вiдмiчено збiльшення кiлькостi криптальних отворiв проти 210 добових качок на 15% (Р<0,05), що вiдмiчено для людини i лабораторних тварин шсля статево! зрiлостi [3].
Вк, дiб
Рис. 1. Динамика кшькосп криптальних отворiв езофаНального мигдалика
мускусних качок.
Примгтка: - дат в1рог1дн1 (Р<0,05) у пор1внянн1 з попередньог вжовою групою.
19
У 15-добових каченят довжина ЕМ складае 0,12±0,07 см, а ширина -2,81±0,02 см. (табл. 1). АП ЕМ досягае 0,338±0,021 см2, при цьому АП стравоходу дорiвнюе 15,22±0,136 см2. ВП ЕМ складае 2,22±0,117%.
Таблиця 1.
Динам1ка довжини, ширини та абсолютно? площ1 езофапального мигдалика 1 абсолютно! площ1 стравоходу мускусних качок, М±т, п=5.
В1к, д1б Довжина, см Ширина, см Абсолютна площа ЕМ, см2 Абсолютна площа стравоходу, см2
15 0,12±0,07 2,81±0,019 0,338±0,021 15,22±0,136
20 0,156±0,06* 3,12±0,037* 0,49±0,024* 28,62±0,128*
25 0,172±0,009 3,38±0,107* 0,58±0,034* 30,09±0,103*
30 0,252±0,024* 3,934±0,016* 0,993±0,096* 33,18±0,254*
60 0,238±0,006 4,99±0,032* 1,189±0,035 62,94±0,545*
90 0,258±0,004* 5,09±0,035 1,313±0,024* 92,7±0,85*
120 0,376±0,005* 5,092±0,024 1,915±0,032* 146,6±2,93*
150 0,398±0,007* 5,16±0,02* 2,054±0,031* 154,4±2,29
180 0,392±0,004 5,6±0,101* 2,195±0,037* 161,98±3,27
210 0,37±0,004* 6,44±0,039* 2,382±0,039* 258,56±4,0*
240 0,362±0,008 6,42±0,037 2,325±0,063 277,2±4,0*
-—*----
Примтка: - дан в1рог1дн1 (Р<0,05) у пор1внянн1 з попередньог вжовою групою.
1нтенсивш змши параметрiв ЕМ та стравоходу спостершаються вже в першi 5 дiб пiсля появи ч^ко оформленого утворення ЕМ на макропрепаратг При цьому вiдзначено збшьшення довжини, ширини, АП ЕМ та стравоходу на 10-80 % (Р<0,05). При цьому ркт АП стравоходу е випереджуючим стосовно АП ЕМ (майже вдвiчi). Тобто, вiдмiчаеться асинхроншсть у ростi лiмфоiдноi тканини, а^ц^овато^' зi слизовою оболонкою стравоходу вщносно нього. Слiд зазначити, що подiбний факт характерний для мускусних качок впродовж двох вшових перiоди: з 30-90 та 180-240 дiб. Таким чином, в щ перiоди ймовiрно вiдбуваються якiснi перетворення лiмфоiдних утворень ЕМ, а !х iнтенсивний рют та розвиток вiдмiчений у перюди 1-30, 90-180 дiб. При цьому максимальна довжина ЕМ вiдмiчена у качок вжом 150 дiб, яка надалi зменшуються до 210 доби (на 7%, Р<0,05), а найбшьша ширина - у качок вжом 210 та 240 дiб, тобто цей параметр лшшно зростае вщ 1 до 210 доби з деякою стабiлiзацiею росту на 90 добу.
Описаш перетворення лiнiйних параметрiв ЕМ та стравоходу впливають на ВП ЕМ (рис. 2). Для цього показнику властивою е перiодичнiсть iнтенсивних змш. Слiд вiдзначити, що максимальна ВП ЕМ дослщжена у мускусних качок вжом 30 дiб - 2,99±0,3%. Отриманi данi пiдтверджують факт чергування перiодiв бiльш та менш штенсивного росту лiмфоiдних утворень травного каналу та переходу кшьюсних змiн у якюш.
20
Дещо менша ВП ЕМ вiдмiчена у каченят вжом 15 дiб (2,22±0,12%). Тобто, на 20 та 25 добу вiдмiчено зниження ВП ЕМ, цей показник також над^ знижуеться: бшьш штенсивно вщ 30 до 90 добу - на 56% (Р<0,05) та вщ 180 до 240 - на 38% (Р<0,05). Менш штенсивно зменшуеться показник ВП ЕМ у перюд вщ 90 до 180 доби (на 4%, Р<0,05), що зумовлено значним ростом АП даного лiмфо!дного утворення.
*
15 20 25 30 60 90 120 150 180 210 240
Вк, даб
Рис. 2. Динамика вщносноУ площ1 езофапального мигдалика мускусних качок.
Примтка: - дат в1рог1дн1 (Р<0,05) у пор1внянн1 з попередньо'1 в1ковою групою.
Висновки. Проведет дослщження вказують на ч^ко виражену перюдичшсть росту та розвитку езофапального мигдалика мускусних качок у перюд з першо! доби життя до настання статево! зрiлостi. Встановлено асинхроншсть росту стравоходу в цiлому та езофапального мигдалика, яка характеризуеться бшьш штенсивним ростом стравоходу у перюди з 30 до 90 i з 180 до 240 доби, а мигдалика - у перюди з 15 до 30 i з 90 до 180 доби. Максимальна вщносна площа езофапального мигдалика спостер^аеться в 30 добових каченят. В подальшому цей показник постшно знижуеться -штенсивно з 30 до 90 та у з 180 до 240 доби. З 90 до180 доби вiдмiчено стабЫзацш вщносно! площi езофапального мигдалика.
Л^ература.
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. - М.: Медицина, 1990. -387с.
2. Кораблёва Т.Р., Барсуков Н.П. Иммунные структуры логанов пищеварения: Учебное пособие. - Симферополь. - 1997. - 77 с.
3. Сапин М. Р. Иммунные структуры пищеварительной системы (Функциональная анатомия). - М.: Медицина, 1987. - 224 с.
21
4. Техвер Ю.Т. Гистология домашних птиц. - Тарту. - 1965. - 75 с.
5. Хомич В.Т., Колич Н.Б. Морфофункщональш особливост клоакально! сумки шж!в // Вюн. Дншропетровського держ. аграр. ун-ту. -Дшпропетровськ, 2005. - №2. - С. 24-28.
6. Hellman T. Stadies uber der Lymphoide die Bedeutung der Sekundar-follikle // Beitr. z. Pathol. Anat. U. Aug. Path. - 1921. - Bd. 68. - 5. - P. 335-365.
Summary Bugay L.O.
Dnipropetrovs'k State Agrarian University, Dnipropetrovs'k, Ukraine
[email protected] FEATURES OF DYNAMICS OF MACRO-MICROSCOPIC PARAMETERS OF OESOPHAGIAL TONSIL OF MUSCOVY DUCKS DURING PERIOD OF POSTNATAL ADAPTATION Macro-microscopic parameters of growth and development of oesophagial tonsil of muscovy ducks during postnatal ontogenesis (1-240 days) were designed. The asynchrony of relative square decreasing of oesophagial tonsil and quantity increasing of cryptal holes till sexual maturity were stated.
Key words: muscovy duck, oesophagial tonsil, crypts, ontogenesis.
Стаття надшшла до редакцИ 20.02.2008
22
