CC BY
57
УДК 658
ОСОБЛИВОСТ1 МОДЕЛ1 УПРАВЛ1ННЯ СХ1ДНОСЛОВ'ЯНСЬКО1
ЦИВШЗАЦП
Компатець В.В., к.е.н, доцент (УкрДАЗТ)
В сmаmmi сформульованi особливостi моделi управлiння схiднослов 'янсъко1 цившзаци, визначенi и вiдмiнностi у порiвняннi з моделлю менеджменту захiдноi цившзаци.
Ключовi слова: модель управлшня схiднослов,янсъкоi цивШзаци; модель менеджменту захiдноi цивШзаци.
Постановка проблеми, актуальтсть.
Зараз, у перюд реформування украшсько1 економiки, перед науковцями та фахiвцями з управлшня, керiвниками рiзних рiвнiв стае питання щодо обгрунтовування та вибору тако! моделi управлiння - менеджменту, яка була б ефективною. Така модель управлшня повинна вшповшати певним принципам, зокрема: вшповшати закону соцюкультурно!
(цившзацшно!) iдентичностi та змiнам у зовшшньому середовищi.
До речi, необхшно зазначити, що пiд категорiею «менеджмент», яка означае галузь знань та вмшь щодо будування суспiльного управлшня, фактично зараз, ми маемо справу тшьки з однiею ментальною моделлю -доктринальним оформленням особливостей суспшьного управлiння, яке сформувалось у захвднш цившзаци. Взагалi, i сам термiн «менеджмент» захiдного походження, тодi як «управлiння» - термш, який завжди
використовували вченi, представники
схшнослов'янсько1 соцiально-економiчноl думки. У дшсносп, в рiзних соцiокультурних системах (цившзащях) iснують рiзнi форми механiзмiв суспшьного управлшня, рiзнi пiдходи до управлшня людьми. У межах кожно! цившзаци формуеться свое бачення, сприйняття свиу, людини в ньому, що обумовлюе вiдповiдну поведiнку i пояснюе рiзницю у моделях менеджменту рiзних цившзацш.
Але якщо захiдна модель менеджменту досить вшома (по-сутi ми вивчаемо тшьки и), то модель управлiння, сформована в тiй цившзаци, до яко! вiдноситься Украша, тобто в схшнослов'янськш (православнiй) цившзаци, тiльки починае осмислюватись. I взагалi, досить популярною е думка про те, що шяких нацюнальних (цивiлiзацiйних) моделей управлшня не юнуе i нам необхшно «рiвнятись на зах1дну модель».
Анал1з остантх до^джень та публшацш. До найбшьш змютовних сучасних дослiджень, як1 характеризують модель управлiння, сформовану у межах
схшнослов'янсько1 (православно1) цившзаци, слiд вшнести публiкацil О. Банних, А.Бахур, Л. Мельника, О.Платонова [1-4]. Але, нажаль, системне вивчення православное' моделi управлшня залишаеться вiдкритим питанням. Майже не проводиться i порiвняльний аналiз моделей менеджменту схшнослов'янсько1 та зах1дно1 цившзацш. Ми вже присвячували сво1 публшацп цим питанням, у бiльшiй мiрi аналiзу цiннiсного пiдгрунтя двох моделей та аналiзу сучасних концепцiй захшного менеджменту [5,6]. Цiннiсну основу моделi управлiння схiднослов'янськоl цивiлiзацil ми вшобразили у концепцil духовно-морального управлiння [6].
Але кожна модель управлiння вiдрiзняеться не тiльки цiннiсною основою, а й особливостями системи управлшня, мехашзму ди. Охарактеризувати особливостi моделi управлiння схiднослов'янськоl цивiлiзацil у цiлому е бшьш складним завданням, оск1льки теоретично цю модель намагалось описати дуже обмежене коло дослшнишв.
Постановка завдань. Тому у цш публiкацil ми цшсно охарактеризуемо особливостi моделi управлiння, сформовано1 у межах схiднослов'янськоl (православно1) цившзаци та порiвняемо моделi менеджменту двох цившзацш.
Викладення основного матерiалу. Отже, в рiзних соцюкультурних системах (цившзащях) юнують рiзнi форми механiзмiв суспшьного управлшня, рiзнi пiдходи до управлшня людьми.
Спробуемо узагальнити особливостi, видшити сильнi та слабк1 мiсця пе1 моделi управлiння, яка склалась у межах схшнослов'янсько1 цивiлiзацil.
Перше. Модель управлшня заснована на аксиолопчнш (цшшснш) едностi - духовнiй чи (у пршому варiантi) iдейнiй. Причому система цшностей мае певну iерархiю - духовш, творчi, соцiальнi, матерiальнi (докладно дивись концепцiю духовно-морального управлiння [6]), яка суттево вiдрiзняеться вiд iерархil цiнностей зах1дно1 моделi. Якщо ця едшсть iснувала, система управлiння ^ вiдповiдно, соцiально-економiчна система будь-якого рiвня, мала величезний
© Компанiець В.В.
Вкник екч>иоч1к,и транспорту i промисловосл № 35, 2011
потенщал розвитку, який не йде у порiвняння iз системою, що заснована на процедурнiй eдностi, або щнностях здобування прибутку, багатства. Але, якщо ця eднiсть руйнувалась, система втрачала власну силу, в нш виникав хаос, який мiг призводити навiть до руйнування. Найсильнiший приклад - розпад, руйнування сощально-економiчно! системи, яка склалась у межах православно! моделi господарювання, внаслiдок щншсно! роз'eднаностi духовно! кризи у
росшському суспiльствi перед революцieю. Взагалi елементи хаосу проявляються у зниженнi довiри та вiдповiдальностi, невиконаннi необхiдних функцш, дi! кожного у власних штересах, виникненнi дек1лькох центрiв прийняття ршення, зарегульованостi, як наслiдок, прийняттi суперечливих, невiрних рiшень, уповiльненнi процесiв, неяшснш роботi.
Друге. Система працюе за умов високо! самостiйностi окремого пращвника, тобто його вмiння самостiйно приймати оперативнi та тактичнi рiшення у межах намiчено! стратегi!, висунутих та узгоджених цiлей, цiнностей, вмiння координувати сво! зусилля та дi! з шшими. Це передбачуе iснування вщповщно! атмосфери, культури, яка виховуе у пращвника ще з дитинства ввдчуття хазя!ну справи, вмiння приймати ршення самостiйно, вiдповiдно до обставин, яш змiнюються, вмiння слухати та розумгги iншого. До речi, виховання творчого ставлення до працi, якостей справжнього хазя!на, кмiтливостi, спрямування на освоения дешлькох спецiальностей - усi щ риси господарсько! культури можливо побачити iз рiзних джерел - iз Домострою, спогадiв купцiв та шдприемщв, iсторичних нарисiв щодо розвитку тдприемництва, промисловостi, сiльського господарства, господарювання в умовах артш, а також художньо! лiтератури.
Нажаль, за роки радянсько! влади, командно-адмiнiстративно! системи управлiння та господарювання, духовна основа управлшня була замшена на щеолопчну, яка е набагато бшьш слабкою, а виховання самостшносп у працiвника було замшено вихованням вмiння пiдкорятись, чiтко виконувати розпорядження та не приймати ршення самостiйно. Особливо це проявилось, у так зваш, застiйнi часи. Та i зараз, нажаль, вся система виховання, освгга, культура управлiння, яка юнуе на пiдприемствах, нiяк не сприяють розвиненню творчих здiбностей, вмшня мислити креативно, самостiйно приймати ршення, як1 були б узгодженi iз загальними цiнностями та цiлями.
Трете. Особливютю моделi управлiння е принципова вiдсутнiсть спрямованостi на максимiзацiю ефекпв i взагалi на отримання суто ращональних, очевидних ефектiв. Замiсть цього управлшня спрямоване на досягнення доцшьно! едностi, пошук, втiлення через працю, справу сенсу буття, спрямоване на особиспсть - !!
гармонiйний розвиток (духу, душ^ тiла) та на цшьшсть, eднiсть, мир у суспшьствг Цiлi управлiння ми сформували у концепцп духовно-морального управлiння [6]. Тому в умовах жорстко! конкуренцп у глобальному середовищi з шшою системою, збудованою на принципi максимiзацi! ефектiв, ця модель управлiння за уйма суто економiчними, рацiональними параметрами виглядае дiйсно неефективною, взагалi програе. Вихiд полягае у створеннi умов для автарки i незалежностi вш глобального середовища. Тодi у довготривалому перiодi за рахунок величезного духовно-морального потенщалу, цiннiсно! едносп, система реалiзуе усi цiлi СЕС (духовно-моральну, гуманна, сощальну, еколопчну, економiчну), зростае у духовному, культурному, економiчному вимiрах набагато бiльше, нiж протилежна захiдна система, яка, навпаки поступово деформуеться, деградуе та розпадаеться.
Четверте. Модель управлшня
схшнослов'янсько! цивiлiзацi! сформована на принципово iншiй моделi людини (шшому розумiннi людини, сенсу !! буття, !! потреб i детермiнант поведшки ), заснованiй на православнiй антропологи. Людина сприймаеться як творiння Бога i тому сенс буття людини розумiвся у духовному вимiрюваннi, а !! вчинки оцiнюються i регулюються у вiдповiдностi до духовно-морального закону. Iерархiя цiнностей i потреб, вшповшно мотивiв дiяльностi людини йде вш духовного до душевного i тшесного рiвня, вiд служшня Богу, попм суспiльству, Вiтчизнi i тiльки попм власнiй родинi i собi. I вся система мотивацп - центральна складова системи управлiння, будуеться у вшповшносп саме з цiею iерархiею. Якщо змiнюеться таке розумiння людини, змiнюеться суспiльна свiдомiсть i духовне стае не головним мотивом, сенс буття люди бачать лише у земному вимiрi, модель управлшня поступово руйнуеться, а з нею руйнуеться i сама система. Заметь духовно-морально! моделi сощально-економiчно! системи та управлшня ми отримуемо зовсiм протилежну !й аморальну систему.
П'яте. Для схшнослов'янсько! моделi управлiння первинним було створення органiзацi!' як доцiльно! едностi, ствтовариства, що i створювало можливiсть, передумови
безпосередньо для управлiння. Тобто управлшня можливе тiльки на основi створення оргашзаци як доцiльно! едностi. В захшнш моделi менеджменту, навпаки первинним е управлшня як мехашзм, який зобов'язуе до виконання певних процедур (операцш). Така процедурна еднiсть мае певш переваги: вона е бшьш мобшьною, навiть за умов щншсно! роз'еднаностi у певнiй соцiальнiй систем^ тобто в умовах екстремальних ситуацш здатна скорiше перебудовуватись та виконувати висунуп завдання. Взагалi будування управлшня,
Вкник економпки транспорту i промисловосл № 35, 2011
заснованого на принципах захадно! моделi завжди бiльш простий та не досить тривалий шлях. Це пов'язано i3 тим, що досягнення цшшсно1 eдностi у будь як1й сощальнш системi, вимагае досить тривалого перюду, значних зусиль з боку уах ïï учасник1в, узгодженоï роботи уах ланок системи, що формують особиспсть (виховання - освiта -ЗМ1 - дiяльнiсть керiвникiв, лiдерiв) у вщповщносп до духовно-моральних законiв та особливостей культури певноï цивiлiзацiï. I ця складшсть зростае по мiрi зростання розмiрiв соцiальноï системи. Але, при видимш простотi, перенесення захщно1' моделi управлiння на нашу модель викликае суттевi деформацiï, i в управлшш, i в самiй система 1нша культурна модель не може бути втшена у повнiй мiрi, i ми отримуемо стан культурно1' шизофренiï, або культурного шоку в системi з усiма 1'х наслщками.
Слiд вiдмiтити, що цi особливосп нашо1' моделi управлiння, зокрема: вщсутшсть орiентацiï на максимальний, очевидний ефект, м'який, не жорстко детермiнований зв'язок м1ж зусиллями та результатами; вщсутшсть прописаних
регламентацiй та видiлення групи працiвникiв, як1 контролюють 1'х виконання (адмiнiстративноï групи), роблять управлiння в системi неочевидним з точки зору захщно! моделi.
Пiдставою для думки вщносно того, що нацiональна модель управлшня, сформована у межах схщнослов'янсько! цившзаци, не iснуе е складшсть ще! моделi та ускладнення ïï теоретичного обгрунтування. Справа в тому, що захвдну механiстичну, жорстко-детермiновану модель менеджменту описати в теори набагато легше, нiж узагальнити та описати досвщ управлiння живою (а не мехашстичною) соцiальною системою в якш е як рацiональнi, так i iррацiональнi складовi, що не можуть бути осягнути логiкою розуму. Будь яка сощальна, соцiально-економiчна система, ще система основою якоï е людина. Традицiйна модель людини, яка юнувала в схiднослов'янськiй цивiлiзацiï, - це модель, заснована на православнш антропологи. В нш людина сприймаеться як творшня Бога. А детермiнантами ïï поведшки е не тшьки ïï фiзiологiчнi та психологiчнi особливостi, здiбностi, особливостi зовнiшнього середовища (морально-психологiчнi сощальш, економiчнi), виховання та освiти, але i духовш складовi. Це i особливосп ди пошкодженоï грiхопадiнням природи людини, i духовний стан людини i суспшьства, i дiя духовних сил, Божоï благодатi та духовно-моральних законiв. Щ iррацiональнi детермiнанти не пiддаються осмисленню та осягненню логiчним розумом - розсудком. Але вони е визначальними у поведшщ людини, суспшьства , у сташ соцiальноï, сощально-економiчноï системи. Вони детермiнують i ri процеси, як1 вiдбуваються у системi управлiння,
визначають кiнцевi результати управлшня. Але, осшльки !х не можливо змоделювати, чiтко рацiонально описати, то i сама модель управлiння виглядае нечiткою, не розробленою, навiть неюнуючою. В нiй дiе логiка, яку неможливо описати за допомогою математики.
Взагалi, модель управлiння, сформована у межах схшнослов'янсько! цившзаци мае дуже великий, незрiвнянний iз захвдною моделлю, потенцiал в усiх напрямах розвитку суспiльства, але !! необхщно системно вибудовувати досить тривалий перюд, !! будування вимагае значних зусиль i держави, i суспiльства, i окремо! особистостi.
Висновки. У межах рiзних цивiлiзацiй (соцiокультурних систем), вщповщно, сощально-економiчних систем, формуються рiзнi моделi управлiння (менеджменту), основу яких складають цiнностi вiдповiдно! цившзаци. У межах цившзаци формуеться свое бачення, сприйняття свiту, людини в ньому, що обумовлюе вiдповiдну поведiнку i пояснюе рiзницю у моделях менеджменту рiзних цивiлiзацiй.
Захiдна модель менеджменту та модель, сформована у межах схшнослов'янсько! (православно! цившзаци), принципово вiдрiзняються одна вiд одно!.
Основу захщно! моделi становить культура, мораль протестантизму, а основу схiднослов'янсько! - культура, мораль православ'я.
Якщо перша спираеться на процедурну еднiсть та спрямована на максимiзацiю ефектiв та отримання матерiальних результатiв, то друга - на духовну (або у пршому випадку iдейну) еднiсть, органiзацiю як доцшьну еднiсть та спрямована на пошук i реалiзацiю сенсу буття.
Захщна у якостi цiлей та, вщповщно, критерi!в ефективностi дiяльностi оргашзаци розглядае суто економiчнi цiлi та критерп, а в сучаснiй параджтш менеджменту 2.0 [5] додае, але як додатков^ також соцiальнi та гуманш.
Схiднослов'янська (православна) - висувае систему цшей та критерi!в ефективносп (духовно-моральнi, гуманнi, соцiальнi, еколопчш, економiчнi), як1 побудованi у вщповщносп до iерархi!: духовне - сощальне - матерiальне; Бог-суспiльство-особистiсть.
Захiдна модель спрямована на досягнення iндивiдуально! ефективносп, особистiсного матерiального, кар'ерного, владного зростання i тому спираеться на регламентацш операцiй, дiй, вiдносин (стримування хаосу).
Схщнослов'янська (православна) -спрямована на сумюне досягнення висунутих, у т.ч. господарських цiлей та особистiсне духовно-моральне, творче зростання. В нш цiнуеться вмiння слухати та розумгга iншого, координувати сумiснi дi! та зусилля.
BiciiiiK' економiки транспорту i промисловостi № 35, 2011
Захщна модель менеджменту
доктринально оформилася на початку ХХ столитя, осшльки в ïï основi е дуже спрощена модель свiту та людини, яка пiддаеться логiчному опису та заснована на емтричних дослiдженнях.
Модель управлшня, сформовану у межах схщнослов'янсь^' цивiлiзацiï, ще не можна вважати доктринально оформленою. По-перше, вона е набагато складшшою для рацiонального осмислення та теоретичних узагальнень, нiж захвдна, оск1льки спираеться на таку модель свиу та людини, в якш головними е iррацiональнi, духовнi складов^ що досить складно пiддаються емтричному узагальненню. По-друге, теоретичне осмислення ïï особливостей та узагальнення закономiрностей, як iснують в нiй було перервано у радянськ часи. По-трете, вона практично вщсутня зараз у реальнш практицi хазяйнування. По-четверте, у багатьох науковщв iснуе переконання, що вона зовам не юнуе.
Починаючи з шнця ХХ столiття, захiдна модель менеджменту, внаслщок усвiдомлення вченими обмеженосп парадигми менеджменту 1.0, набувае досить суттевих змш За багатьма своïми характеристиками, якщо не брати до уваги ïï щнтсну основу, захвдт концепци менеджменту 2.0 висувають ri ж завдання, напрями змiн, у деяких випадках, навiть механiзми ï\ рiшення, як1 вже iснували i реально втiлювались в життя в межах тiеï моделi управлiння, яка юнувала у схiднослов'янськiй цивiлiзацiï. Але, незважаючи на суттевi змiни у параджтш менеджменту 2.0, його цшшсна основа залишаеться незмiнною, тому, на нашу думку, нова парадигма е досить обмеженою щодо ïï реального втшення в життя, тим бшьш в умовах свiтовоï кризи.
Та модель управлiння, яка зараз кнуе у соцiально-економiчному просторi Украïни, не вiдповiдае анi схщнослов'янськш моделi, анi захiднiй. Вона, за етичною оцiнкою е аморальною, за економiчною - неефективною. Тому зараз перед науковцями та фах1вцями з управлшня, керiвниками стае питання щодо обгрунтовування та вибору моделi управлшня.
При цьому необхщно мати на увазi наступне. Перше. Пам'ятати, про те, що при побудовi системи менеджменту необхщно дотримуватись принципу соцiокультурноï iдентичностi - iдеальна модель менеджменту, у першу чергу в свош цшшснш основi, повинна вiдповiдати моделi менеджменту власноï цивiлiзацiï, впровадження чужих моделей менеджменту викликае культурний шок i деградацш системи.
Друге. Не змiнюючи цiннiсноï основи, ментальних рис власноï моделi управлiння, можливо використовувати досвщ захiдноï моделi менеджменту, особливо тих ïï сторш, як1 стосуються процедурноï органiзацiï. Так, досить
корисним е вивчення нових концепцiй менеджменту та досвщу 1'х впровадження, осшльки в них актуалiзуються тi характеристики, яш були притаманними моделi менеджменту, сформованш у схiднослов'янськiй цившзаци, по суй визнаеться И ефективнiсть. До реч^ це доцiльно використовувати як методичш пiдходи у пiдготовцi та перешдготовщ нинiшнiх та майбутнiх управлшщв.
Модель управлiння, яка сформувалась у межах схщнослов'янсько1 цившзаци, мае дуже високий потенцiал в усiх напрямах розвитку суспiльства, набагато бiльший, шж потенцiал зах1дно1 системи. Але для розкриття цього потенцiалу необхiдно здшснити складну, тривалу працю. По-перше, необхщно бiльш глибоке И теоретичне осмислення, рiвень методично1 розробленостi. По-друге, це вимагае знання та прийняття того, свггогляду, культури, як1 були сформован у межах схщнослов'янсько1 (православно1) цившзаци. По-трете, щоб побачити розкриття цього потенщалу у реальному житп необхщно системно вибудовувати цю модель управлшня в складних сучасних умовах, починаючи зi змiни свiдомостi критичного управлшського потенцiалу та зак1нчуючи суспiльством у цшому. Це будування вимагатиме усвщомлення змiн, бажання змiн та значних зусиль i держави, i провщних пiдприемств державного значення, i суспшьства, i окремо1 особистостi. Особливе значення у цьому будування мае система виховання та освгга. Система освгга, особливо пiдготовки майбутнiх керiвникiв повинна бути спрямованою не тiльки на формування професiональних знань та вмшь, а перед уйм духовно-моральних якостей, вмшня творчо мислити, самостiйно приймати рiшення, навик1в взаеморозумiння, узгоджених дш, скоординованих з ходом подiй та з дiями iншими.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Банных О.В. Русский православный подход к проблеме управления [Текст] /О.В. Банных// Русский экономический вестник: научно-публицистический журнал. Специальный выпуск. Материалы Всероссийских научно-богословских чтений. Екатеринбург: Урал.ун-т., 2003. - 423с. - С. 333-344.
2. Бахур А.Б. Особенности национального менеджмента. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.sic-inteltech.ru/
3. Мельник Л.Г. Состоявшаяся утопия, или Машина времени Н.Н.Неплюева: Экономические эссе [Текст] / Л.Г. Мельник. -Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. - 56 с.
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост! № 35, 2011
4. Платонов О.А. Экономика русской цивилизации [Текст] / О.А. Платонов. - Институт русской цивилизации. - М., 2008. - 800 с.
5. Компашець В.В. Порiвняння моделей менеджменту двох цившзацш. 1деальна модель менеджменту [Текст] / В.В. Компашець // Збiрник наукових праць Державного економжо-
технолопчного yнiвеpситетy тpaнспоpтy. Cеpiя: Eкономiкa i yпpaвлiння. Випуск 14. Кшв. - 2009.
6. Компaнieць В.В. Фоpмyвaння iнтелектyaльноï моделi дyховно-моpaльного yпpaвлiння на зaлiзничномy тpaнспоpтi [Текст] I В.В. Компaнieць II Вюник економiки тpaнспоpтy i пpомисловостi, УкрДАЗТ. - випуск 29. Харк1в. -2010.
Аннотация. В статье сформулированы особенности модели управления восточнославянской цивилизации, определены ее особенности по сравнению с моделью управления западной цивилизации.
Ключевые слова: модель управления восточнославянской цивилизации; модель менеджмента западной цивилизации.
Summary. In the article are formulated the features of case frame of eastslavonic civilization, are definite its features on comparison with the case frame of western civilization.
Keywords: case frame of eastslavonic civilization; model of management of western civilization.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зоргна О.1. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Шраменко О.В.
УДК 330.341.1
МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я УПРАВЛ1ННЯ ЖИТТСВИМ ЦИКЛОМ 1НТЕГРОВАНО1 КОРПОРАТИВНО? СТРУКТУРИ
Науменко М.О., к.е.н., доцент, Морозова Л.В., ст. викладач (Академiя внутрiшнiх вшськ МВС Украти)
В рамках представления ттегровано! корпоративноI структури бизнесу через компетенцИ и учасниюв запропоновано тдх1д до моделювання життевого циклу. Подано рекомендацИ з стввгднесення стадш життевого циклу в1докремлених суб 'ектгв господарювання.
Ключовi слова: моделювання, життевий цикл, штегрована корпоративна структура.
Вступ. Сучасний етап розвитку економiчноï думки хapaктеpизyeться появленням досить вщмшних поглядiв на розумшня досить вщомих явищ та pеaлiзaцiю загальноприйнятих пiдходiв й моделей. В першу чергу це пов'язано з розвитком шформацшно1' економiки чи економiки знань, яка aктивiзyвaлa появлення таких тенденцш як вipтyaлiзaцiя, розмивання оргашзацшних границь, створення ефективних штеграцшних структур, змша оргашзацшних форм взaeмодiï суб^кив господарювання, поширення
кооперацшно-конкурентних вщносин, aктивiзaцiя роботи з субшдрядниками тощо. Зрозумшо, що прояв таких тенденцш змiнюe й прийняп уявлення щодо протжання та моделювання житгевого циклу piзних економiчних об'eктiв.
Особливо слiд наголосити, що хоча з виникнення теоpiï життевого циклу (ЖЦ) пройшло досить багато часу та k^e безлiч вapiaнтiв його
представлення, дослiдженням циклiчностi штеграцшних корпоративних утворень присвячено працi хiба що В.М. Горбатова [3, 5] та М.О. Кизима [5, 6] (хоча, наприклад, у працях I. Адизеса [1] й розглядаеться життевий цикл корпорацп, все ж таки досить мало уваги придiляеться розгляду розподiлу так званого корпоративного ефекту мiж видiленими стадiями). Якщо ж врахувати появлення кластерно-мережних утворень, то тут доречним постае використання лише пропоновано! О.А. Бiяковим [2] концепцп життевого циклу економiчного простору ("формування - розвиток -рецесiя - депреая"), яка нажаль дуже абстрактно описуе еволющю вiдносин мiж суб'ектами.
Бшьш того, найбшьш поширенi концепцп життевого циклу, так як концепцп Л. Грейнера ("творчш етап - етап прямого управлшня - етап делегування вщповщальносп - етап координацп -етап спiвробiтництва" [4] або "появлення -
© Науменко М.О. Морозова Л.В.
BiciiiiK' eкономiки транспорту i промисловост № 35, 2011
