CC BY
30
УДК: 615.32:616.44
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54987
ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧН1 НАПРЯМКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЙОДОВМ1СНИХ Л1КАР СЬКИХ РОСЛИН ПРИ Р1ЗНИХ ГРУПАХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
© I. М. Владимирова, В. А. Георпянц
Остантм часом у всьому ceimi спостер1гаеться зростання ендокринних захворювань. Найпоширетши-ми е цукровий dia6em i патологи щиmоподiбноi залози. Ендокринн захворювання можуть мати гострий або хротчний характер. У деяких випадках становлять загрозу для життя.
Причини захворювання щиmоподiбноi залози ргзноматтт. До них належать i неправильне харчування, i вживання недоброякicноi води, i несприятлива екологiчна обстановка, у тому чиcm й радiацiйна. Одтею з основних причин виникнення захворювань визначають йододефщит.
Мета. Визначення фармакотерапевтичних напрямюв застосування йодовмкних лжарських рослин при ргзних групах захворювань щиmоподiбноi залози.
Методи. Визначення тиреотропно'1' дп (первинний фармакологiчний скринтг та модельна паmологiя) проводили методом «зобно'1» реакци на щурах на базi Центрально'1' науково-до^дно'1'лаборатори НФаУ. До^дження з визначення вмicmу тирео'1'дних гормотв в плазмi кровi щурiв проводили на базi лаборатори радiацiйноi ендокринологИДУ "1нститут медично'1'радiологii iм. С.П. Григор'ева АМН Украти". Результати. За результатами узагальнення проведених до^джень тдтверджено коректтсть розроб-лених алгориmмiв та визначено оcобливоcmi впливу на паmологiчнi процеси у ЩЗ, а також перспективи впровадження та застосування лжарських рослин та заcобiв на 1'х оcновi для профшактики та лжування захворюваннях ЩЗ.
Висновки. Отримаш екcперименmальнi данi е актуальними для сучасно'1' медицини, а новi науковi дослi-дження, що уточнюють 1'х мicце у еmiологii, паmогенезi та особливостях переб^ багатьох захворювань, сприятимуть тдвищенню ефекmивноcmi л^вання та профшактики захворювань ЩЗ Ключовi слова: йододефщитн захворювання, гтотиреоз, гтертиреоз, лжарська рослинна сировина, йо-довмкн сполуки, застосування
Recently, the increase of endocrine diseases is observed worldwide. Diabetes mellitus and thyroid gland pathologies are the most widespread. Endocrine diseases can be acute or chronic. In some cases, they are life threatening.
There are different reasons of thyroid gland pathologies development. Both poor nutrition and poor quality water use, and unfavorable environmental conditions, including radiation, are among them. Iodine deficiency is determined to be one of the main reasons of these diseases.
Aim. Determination of the pharmacotherapeutic directions of iodine herbal remedies use for different groups of thyroid diseases treatment.
Methods. Thyroid stimulating action determination (primary screening and model pathology) has been carried out by the method of "goiter reaction " in rats at the Central Scientific-Research Laboratory of National University of Pharmacy. Determination of thyroid hormone blood level in rats has been carried out at the Laboratory of Radioactive Endocrinology of the State Institution "Grigoriev Institute for medical Radiology NAMS of Ukraine".
Results. According to the research results generalization, correctness of developed algorithms was confirmed; peculiarities of the influence on pathological processes in thyroid, and prospects of implementation and use of herbs and herbal remedies for thyroid diseases prevention and treatment were determined. Conclusion. Obtained experimental data are actual for the modern medicine, and new scientific research, specifying their place in etiology, pathogenesis and peculiarities of clinical course of many diseases, will improve the efficiency of treatment and prevention of thyroid diseases
Keywords: iodine deficiency diseases, hypothyroidism, hyperthyroidism, natural extracts, iodine-containing compounds, use
1. Вступ
Шдвищення штересу до проблем тирео!дно1 патологи за останш роки спричинене 11 зростаючою поширешстю серед населения Укра!ни, високою частотою тимчасово! i стшко! непрацездатносп, що визначае сощальну значущють захворювань. Захворювання ЩЗ посщають друге мкце серед ендок-ринно! патологи зi сталою тенденщею до зростання.
Причини захворювання ЩЗ pi3HOMaHiTHi. До них належать i неправильне харчування, i вживання не-доброяшсно! води, i несприятлива еколопчна обстановка, у тому чи^ й радiацiйна, i генетичш фак-тори тощо. Захворювання вражають частше жшок. Порушення функци ЩЗ впливае на менструальний цикл жшки, И здатшсть до зачаття i виношування ваптносл [1, 2].
2. Постановка проблеми у загальному ви-глядi, актуальнiсть теми та и зв'язок iз важливи-ми науковими чи практичними питаннями
За офщшними даними ВООЗ, близько 1,5 млрд людей на сьогодшшнш день страждають на захворю-вання ЩЗ. Виходить, що до патологи даного органу схильний кожен 2-й житель Земл1. В Украш пору-шення в робот ЩЗ зустр1чаються у 1 з 20 оаб. Не-зважаючи на устхи медицини в лшуванш ендокрин-них захворювань, шлькють хворих з кожним роком т1льки збшьшуеться. Причому, захворювання вража-ють частше жшок. Порушення функцп ЩЗ впливае на менструальний цикл жшки, И здатшсть до зачаття 1 виношування ваптносп. Захворювання ЩЗ носять амейний характер майже в 50 % випадюв, а спадко-вий - 60 % [1-5].
Частково до цього призводять несприятлив1 еколопчш умови, неповноцшш продукти харчуван-ня, 1 стресов1 фактори. Велику роль у цьому вщграе змша характеру харчування населення, зниження споживання продуклв, багатих йодом, таких як морепродукта - морська риба, морська капуста, м'ясо, молочш продукти. Постшно змшюеться еколопчна та радюлопчна обстановка сприяе зростанню захворювань ЩЗ. В1домо, що частота прояву ендокринних захворювань, а особливо патологш ЩЗ, безпосеред-ньо залежать в1д фактор1в навколишнього середови-ща [6-9].
В1д еколопчно! ситуацп в краМ (регюш) об'е-ктивно залежать м1гращя, стан здоров'я, трудова д1я-льшсть населення, полттична стабшьшсть сустльст-ва, а в шнцевому рахунку нацюнальна безпека.
Ва в1дом1 в даний час захворювання ЩЗ подь ляють на 3 велик! групи:
1) захворювання ЩЗ, викликаш зниженням функцп ендокринного органу, тобто недостатньою продукщею гормошв ЩЗ (ппотиреоз);
2) захворювання ЩЗ, викликаш тдвищенням функцп ендокринного органу, тобто збшьшенням продукцп гормошв ЩЗ (гшертиреоз);
3) захворювання ЩЗ, що розвиваються на тл1 нормального р1вня ТГ (еутиреоз) [10].
Ва захворювання супроводжуються р1зними анатом1чними змшами тканини ЩЗ.
Йододефщитш захворювання (ЙДЗ) досить широко поширеш у всьому свт. За оцшкою фахь вщв ВООЗ 1 ЮН1СЕФ, понад мшьярд людей на Земл1 мають ризик розвитку ЙДЗ, зоб виявлено приблизно у 300 млн. чоловж, а 30 млн. страждають кретишзмом. Саме це зумовило включення заход1в з профшактики 1 контролю за ЙДЗ в число прюритетних м1жнародних програм поряд з такими захворюваннями як СН1Д, полюм1елгт 1 туберку-льоз [11-13].
Вперше на зв'язок мгж розвитком зобу 1 неста-чею в оргашзм1 йоду вказав у 1849 р. французький л1кар Ж. Прево. У 1850 р. французький х1м1к А. Шатен дов1в, що поширення зобу залежить в1д вмюту цього м1кроелементу в навколишньому середовищ1. Вш проводив дослвдження в Пренеях 1 Альпах 1 з'я-сував, що в прських селищах у вод1 1 повгтр1 йод майже ввдсутнш, а жител1в пр страждають на крети-
шзм 1 зоб. Ж. Прево 1 А. Шатен е авторами так звано! теорп йодно! недостатносл, яка визнана основною причиною захворювань ЩЗ.
Поширешсть захворюваносп ЩЗ та шш1 вади здоров'я внаслвдок йодного дефщиту спонукають до прийняття невщкладних заход1в. Особливо велику небезпеку викликае дефщит йоду в оргашзм1 вапт-них, що е причиною кретишзму, народження дгтей з низькою масою тша, нейросенсорною глухотою, спа-стичними парал1чами, а також мертвонароджеш, ви-кид1в. Нестача йоду в оргашзм1 впливае також на розумову здатшсть дгтей старшого в1ку, дорослих, а через 2-3 поколшня може бути причиною штелекту-ального виродження нацп [14-17]. Спектр ЙДЗ наведений в табл. 1.
Таблиця 1
Спектр ЙДЗ (ВООЗ)
Вжова група Патолопя
Внутрiшньоутробний перiод Аборти Мертвонародження Вроджеш аномалп П1двищення перинатально! смертност1 Пщвищення дитячо! смертност1 Невролог1чний кретин1зм Мжседематозный кретин1зм (г1потиреоз, карликов1сть) Психомоторн1 порушення
Новонародженi Неонатальний г1потиреоз
Дгги та пiдлiтки Порушення розумового та ф1зичного розвитку
Дорослi Зоб та його ускладнення Иод1ндуко ваний тиреотоксикоз
Bei BiKOBi категорп Зоб Ппотиреоз Порушення когн1тивних функц1й Пщвищення поглинання йоду при ядерних катастрофах
Картограма йододефщиту подшяе територш Украши на 4 зони: регюни з вираженим йододефщи-том (Волинська, Р1вненська, Льв1вська, Терношльсь-ка, 1вано-Франк1вська, Закарпатська, Чершвецька, Чершпвська обласп), де живуть майже 15 млн. населення, регюни з частково вираженим йододефщитом (Кшвська, Житомирська, Хмельницька обласп та АР Крим), регюни з пом1рним йододефщитом (Вшниць-ка, Черкаська, Полтавська, Сумська, Дншропетров-ська, Луганська обласп) та регюни з незначним йододефщитом 1 достатньою йодозабезпечешстю (Оде-ська, Микола!вська, Юровоградська, Херсонська, Запор1зька, Донецька, Харк1вська обласп) (рис. 1) [6, 18-20].
Медико-сощальне 1 економ1чне значения йодного дефщиту полягае у значних втратах штелек-туального, освгтнього та професшного потенщалу наци. Вартють цих втрат неможливо переоцшити. Л1кв1дац1я йодного дефщиту е прюритетним за-вданням для багатьох держав у свт, у тому числ1, 1 для Украши.
35
30
25
20
15 10 5
о
3. Аналiз останшх дослвджень i публжацш, в яких започатковано розв'язання даноТ проблеми i на якi спираеться автор
Сьогодш суттеву частку як европейського, так 1 свггового фармацевтичного ринку займають препа-рати рослинного походження: за р1зними оцшками, ця частка становить 30-50 %. Даш засоби е важливим сегментом ринку 1 в Укра!ш. В структур! лжарських препарапв, що застосовують для профшактики та лшування р1зних патолопчних сташв щитопод1бно! залози, певне м1сце поадають 1 лжарсьш засоби рослинного походження, що довели свою ефектившсть протягом столпъ [21].
4. Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми, якiй присвячена стаття
У статп узагальнеш сучасш ттературт даш щодо поширеносп захворювань ЩЗ у свт 1 в Укра!-т, особливостях перебну р1зних груп захворювань ЩЗ та рол1 фиотерапп для профшактики та л1куван-ня даних захворювань. Шляхом узагальнення та ана-л1зу власних експериментальних даних, яш включали фггомшчш та фармаколопчш дослщження ЛРС та субстанцш на И основу визначено та обгрунтовано можливосп застосування йодовмюних л1карських рослин при захворюваннях ЩЗ.
5. Формулювання цшей (завдання) статтi
Метою роботи е визначення фармакотерапев-тичних напрямк1в застосування йоловм1сних л1кар-ських рослин при р1зних групах захворювань щито-под1бно! залози.
6. Виклад основного матерiалу дослiдження (методiв та об'eктiв) з обгрунтуванням отриманих результатiв
В роботах [22-24] нами були розроблеш алго-ритми вибору ЛРС при захворюваннях ЩЗ, обумов-лених зниженою функщею ЩЗ, зб1льшеною функщ-ею ЩЗ та захворюваннях ЩЗ, що переб1гають без змши функцп. Обгрунтований виб1р ЛРС як об'екпв дослщження був обумовлений х1м1чним складом си-ровини, перш за все речовинами, що мають першоче-ргове значення для профшактики 1 л1кування захво-
рювань ЩЗ, - йодовм1сш сполуки, пол1фенольш спо-луки, макро- 1 мжроелементи тощо.
Для розумшня л1кувального застосування йо-довмюно!' ЛРС важливим е, в яких саме х1м1чних сполуках метиться йод. Нами були проведет досл1-дження з визначення класу х1м1чних сполук, до складу яких входить йод. Найбшьше йодовмюних рослин мютять йодиди кал1ю 1 натрш, шш1 - оргашчш сполуки йоду (монойодтирозин, дийодтирозин). Йодов-мюш сполуки, представлен в рослинах, мають р1зш мехашзми тиреотропно!' ди, розум1ння яких е важливим при застосуванш ЛРС для профшактики або ль кування захворювань ЩЗ.
При дослщженш тиреотропно! ди рослинних субстанцш нами були встановлеш вшмшносп у Г! вираженосп в залежносп вш екстрагенту, а також виду сировини, що використовували для отримання рш-ких форм [25, 26]. Так, анал1зуючи експериментальш даш визначення тиреотропно!' ди водних екстракпв встановлено, що екстракти вах видав сировини мали вплив на функцюнальну актившсть ЩЗ (рис. 2-3). Тирео!дстимулююча д1я встановлена для водних екстракпв ламшарп, фукусу, цетрарп, ряски, листя 1 плод1в фейхоа. На користь застосування водних екстракпв даних ЛР слад зазначити, що б1льш вираже-ний тирео!дстимулюючий ефект спостериався при застосуванш менших доз. При зб1льшенш дози тд-вищення тирео!стимулюючого ефекту не ввдбува-лось, а, шод1, виражешсть його зменшувалась, що наглядно прошюстровано для водних екстракпв цет-рари, ряски, листя фейхоа.
Для водних екстракпв дроку 1 вовконогу встановлена дещо шша тенденшя. При застосуванш менших доз спостер1галась тиреостатична д1я, а при зб1льшенш дози - тиреовдстимулююча д1я. Визначено, що в умовах нормального вмюту кров1 експериментальних тварин ТГ, водш екстракти впливали на конверсш Т4 у Т3, що, напевно, пов'язано з пригш-ченням дейодування ТГ 1 е реакщею на штоксикацш оргашзму надлишком гормошв ЩЗ. З лггературних даних вшомо, що деяш природш 1 синтетичш флаво-но!ди пригшчують дейодування тирео!дних гормошв 1 можна припустити, що цей ефект в даних рослинах обумовлений вмютом лютеолш-7-глжозидом.
Рис. 1. Поширешсть ИДЗ ЩЗ за регiонами Украши
Рис. 2. Дiаграма рiвня гормону Т3 для водних екстрактiв з ЛРС в порiвняннi з штактними контролями (1К)
Рис. 3. Дiаграма рiвня гормону Т4 для водних екстракпв з ЛРС в порiвняннi з iнтактними контролями
Основний вмют йодовм1сних сполук в водних екстрактах ламшари, фукусу, ряски, листя 1 плод1в фейхоа представлений йодидами. Отже, при призна-чення субстанцш з даних ЛРС сл1д розумгти мехашзм ди даних сполук 1, як наслщок, можливосп !х приз-начення при р1зних групах захворювань ЩЗ. Важли-вим моментом при !х застосуванш е чгтке дотриман-ня вщповвдних доз йоду, адже при передозуванш йодиди у склад1 даних субстанцш, можуть блокувати оргашф1кацш йоду, тобто його приеднання до амь нокислоти тирозину 1, вщповвдно, утворення гормошв ЩЗ. Кр1м того, надлишков1 шлькосп йодиду знижують кровонаповнення ЩЗ. Цей ефект ввдомий
як ефект Вольфа- Чайкова - патофiзiологiчний меха-нiзм, який запускаеться при введенш в органiзм зна-чно! шлькосп йоду, що призводить до блокування синтезу та потрапляння гормонiв Т3 та Т4 у плазму кров^ та мае значення при лшувант гiпертиреозу.
Отже, воднi екстракти листя i плодiв фейхоа не рекомендуеться застосовувати при наявностi аутоiму-нних захворюваннях ЩЗ. Показаннями до !х застосу-вання е ЙДЗ, як обумовленi дефiцитом йоду в оргат-змi. При потрапляннi йодидiв у склада водних екстрак-■пв листя i плодiв фейхоа в клтини епiтелiю фолiкулiв ЩЗ шд впливом ферменту йодид-пероксидази буде ввдбуватись окисления йоду з утворенням елементар-
ного йоду. Йод буде вступати в реакЦю замщення з ароматним циклом тирозину, в результат! цього утво-рюватимуться тиронши: 3,5-йодпох1дне (гормон тироксин - Т4) 1 3-йод похщне (гормон трийодтиро-нш - Т3). Тиронши будуть створюють комплекс з бшком тиреоглобулшом, який депонуеться в коло!ди фол1кула ЩЗ 1 збер1гаеться в такому сташ протягом дек1лькох дшв 1 тижшв.
Кр1м неоргашчного йоду водш екстракти ламшарп, фукусу, цетрарп 1 дроку мають також йод у вигляд1 дийодтирозину, який вираженою гормональною актившстю не волод1е; вш гальмуе продукцш ТТГ передньо! дол гшоф1за, що активуе д1яльшсть ЩЗ. Ввдповвдно, що водш екстракти ламшарп, фукусу, цетрарп 1 дроку можуть бути показаш при дифуз-ному токсичному зоб1, гшертиреовдних формах ен-дем1чного 1 спорадичного зобу 1 при шших захворю-ваннях, що супроводжуються тиреотоксикозом, пе-реважно при легкому 1 середньому ступенях остан-нього; при тиреотоксикоз1 у ваптних, тиреотоксич-ному екзофтальм1. Застосування водних екстракпв ламшарп, фукусу, цетрарп, ряски, листя 1 плод1в фейхоа при лжуванш дифузного токсичного зобу вимагають дотримання певних правил, недотримання яких у кращому випадку призводить до втрати л1ку-вального ефекту, а в пршому - ускладнюе перебп-токсикозу. 1х можна призначати тшьки в початковш фаз1 л1кування протягом 10-14 дшв з метою пригш-чення гормонального синтезу. При чому при данш схем1 застосування те, в якому вигляд1 метиться в них йод, нашмов1ршше, значения не мае.
Поеднання у л1карських рослинах йодид1в та оргашчного йоду у форм1 дийодтирозину було б доре-чним при проведенш лшування зобно! ендеми, в тому числ1 1 вузлового зоба. Проте, при передозуванш юнуе ризик виникиения доброяшсних вузл1в на тл ауто1му-
нного тирео!диту, який формуеться при прийом1 пре-парапв 1 продукпв харчування, багатих йодом.
При дослвдженш тиретропно! дп 30 % насто-йок з ЛРС встановлеш деяк1 ввдмшносл, в пор1внянн1 з водними екстрактами з ЛРС (рис. 4-5). Шдвищення р1вня Т3 для б1льшост1 ЛРС було меншим, тж при застосуванш водних екстракпв, що шдтверджуе той факт, що основний вмют йодид1в бшьше екстрагуеть-ся водою, шж спирто-водними сумшами. Проте при застосуванш 30 % настойки фукусу експерименталь-ш даш Т3 були практично в два рази вищими, шж при використанш водного екстракту. Для 30 % настойки вовконогу встановлена тиреостатичш д1я, за виключенням дози 0,5 мл. Для 30 % настойки дроку, навпаки, б1льш виражена тирео!дстимулююч1 д!я, в пор1внянш з водним екстрактом.
В1др1зняються 1 даш Т4 при використанш 30 % настойок. Так, для 30 % настойки фукусу р1вень Т4 був 60-70 нмоль/л, що значно вище в пор1внянш з водним екстрактом (20-30 нмоль/л).
При дослщженш тиретропно! дп 50 % настойок з ЛРС (рис. 6-7) встановлено для ламшарп зрос-тання р1вня Т3 1 Т4 в кров! експериментальних тварин у 1,5-2 рази, цетрарп, плод1в 1 листя фейхоа.
Зм1ну тирео!дстимулючого ефекту у б1к по-силення можна пояснити бшьшим вм1стом оргашч-них сполук йоду, в першу чергу дийодтирозину, у 50 % настойках ламшарп 1 цетрарп. 50 % настойки плод1в 1 листя фейхоа посиленням ефекту, напевно, обумовлеш вмютом флавонощв, що впливають на функцп ЩЗ.
При л1куванш раку ЩЗ ефективними виявля-ються та ЛРС, яка д1е не на тироцити (клггини ЩЗ), а на клгшни !мунно! системи, наявш в залоз1 1 вщповь дальш за процеси нагляду 1 тканинно! регуляцп. До таких рослин вщносяться нетреба 1 ряска мала.
Рис. 4. Ддаграма р1вня гормону Т3 для 30 % настойок з ЛРС в пор1внянш з штактними контролями
Рис. 5. Ддаграма pibHa гормону Т4 для 30 % настойок з ЛРС в nopibHHHHi з штактними контролями
Рис. 6. Ддаграма piвня гормону Т3 для 50 % настойок з ЛРС в поpiвняннi з штактними контролями
Рис. 7. Ддаграма piвня гормону Т4 для 50 % настойок з ЛРС в поpiвняннi з штактними контролями
По всш 1мов1рносп, йод у склад1 цих рослин вщграе роль провщника, доводить 1мунорегулююч1 речовини до мюця ди - до ЩЗ. Отже, рослинш засоби на основ1 нетреби та ряски мають показания до застосування при пухлинних захворюваннях ЩЗ. Пор1внюючи тиреотропну дш нетреби та ряски, слщ зазначити, що б1льш вираженою вона е при застосуванш субстанцш ряски. Вщомо, що при пухлинних захворюваннях близько 80 % циркулюючого в кров1 Т4 пщдаеться монодейодуванню з утворенням екв1ва-лентних к1лькостей Т3 1 реверсивного Т3. Сучасш шнетичш досл1дження показують, що циркулюе в кров1 Т3 утворюеться переважно за рахунок екстра-тироГдальноi дейодинаци Т4. Багато досл1дник1в зна-ходять зворотню корелящю м1ж р1внем сироватково-го Т4 1 швидк1стю дейодинаци Т4 в Т3, тобто при дефщип Т4 вщбуваеться його швидке перетворення в активну форму гормону - Т3. Досл1дження на еутиро-!дних хворих 1 пащенпв з первинним гшотиреозом показують, що при потраплянш Т4 в кров спостер1га-еться швидке пщвищення, а попм зниження до нормального р1вня сироваткового Т3 протягом перюду вивчення, що пов'язано з тонкою регулящею перетворення Т4 в Т3 у здорових пащенпв. Високе сшввщ-ношення Т3/Т4 в сироватц у атиро!дних пащенпв частково зшмаеться при терапп тироксином.
Ще б1льш тонке питання - застосування йодо-вмюних 1муномодулятор1в. З одного боку, вмют в них йоду, часом досить високий, може негативно позначитися на л1куванш З шшого боку, наявнють в них речовин, здатних у великих дозах блокувати кль тинну активнють 1 регулювати 1мунну вщповщь, ви-глядае досить перспективним. Через складнють екс-периментального вщтворення ауто1мунного процесу в ЩЗ експериментальних тварин, даний аспект ди йодовмюних рослин залишаеться в сфер1 емшрично-го досвщу. Останнш ж, тим не менш, говорить про те, що призначення таких рослин як нетреба 1 ряска болотна в поеднанш з рослинами шших груп буде мати л1кувальний ефект.
Кр1м йодовмюних сполук дослщжуваних субстанцш не менш важливе значення мае 1 вмют селену. Вмют селену в субстанщях мав абсолютно р1зш значення. Для настойок ламшарп - 3,8-6,6 мкг/л, 50 % настойки ряски - 14 мкг/л, для водного екстракту фукусу - 40 мкг/л.
Дослвдження бюх1м1чно1 рол1 селену дозволили виявити селенопроте!н Р (основну форму селену в плазм1) 1 селенвм1сний б1лок W. Селенопротеш Р представляе новий клас селенопроте1шв 1 е першим з них, що мае бшьш одного залишку селеноцисте!ну в одн1е! пол1пептидного ланцюга. Структура селеноп-роте!ну Р дае тдстави припустити, що в1н може бути вщповщальний за деяк1 антиоксидантш властивост1.
Близько 60 % селену плазми вбудовано в селе-нопроте!н Р, м1стить десять атом1в селену у вигляд1 селеноцистешу в перш1й молекул1 1 вщграе роль транспортного б1лка для селену. Селенопротеш Р також поширений у багатьох тканинах. Селен регу-люе концентрац1ю тканинного селенопроте1ну W, який бере участь у метабол1зм1 м'яз1в. Додавання се-ленопроте!ну Р у культурне середовище, дефщитну
по селену, швидко призводить до насичення кл1тин селеном 1 вщновлення активност1 глутат1онперокси-дази в л1мфоцитах. Селен також присутн1й у вигляд1 б1лка з молекулярною масою 18 кД у форм1 селеноцистешу у зв'язаному вигляд1 на мембраш м1кросом 1 м1тохондр1й.
1нший великий клас селенопроте1н1в - йодти-рон1н-5-дейодиназа I типу, що мютить селен, катал1-зуе екстратирогдальне дейодування Т4 в б1льш активну форму в 3,5,3-трийодтиронш (Т3). Осшльки в г1-поф1з1 е рецептори тшьки до Т3, то при дефщип селену порушуеться регуляшя синтезу тиреотропного гормону. 1снують ще другий 1 трет1й тип селенвмю-них дейодиназ, одна з яких шактивуе Т3 1 Т4. Пперп-родукц1я тиреотропного гормону при дефщип селену стае причиною г1перплазИ ЩЗ. При дефщип селену знижуеться активнють дейодинази I типу, п1двищу-еться р1вень Т4 в периферичних тканинах, а р1вень Т3 зменшуеться, збшьшуючи деф1цит йоду, якщо в1н мав мюце.
Анал1зуючи отриман1 експериментальн1 даш 1 лиературш в1домост1 щодо селену, можна зробити висновок, що тиретропний ефект може мати р1зн1 мехашзми впливу на ЩЗ.
Кр1м селену, вщом1 й 1нш1 м1кро- та мжроеле-менти, що забезпечують нормал1защю функц1й ЩЗ, що, в свою чергу, потенц1юють ефективн1сть утил1-заци йоду тканинами. Ф1з1олог1чна роль цих мжрое-лемент1в полягае в забезпеченш функц1онально! ак-тивност1 металозалежних ферменпв людини - супе-роксиддисмутаз, тиреозиназ, дофам1нг1дрооксилаз, оксидоредуктаз. Se, Со, Мо, 2п, Си, Мп, будучи кофакторами цих ферменпв, забезпечують специф1ч-н1сть !х реакц1й 1, як наслщок, нормал1зують функц1-ональну активнють гормошв ЩЗ. При дефщип в ра-цюш харчування супутн1х м1кроелеменпв йоду роз-виваються, як правило, порушення в систем1 гормонально! регуляцп йодного обм1ну.
Високий вмют мщ (мкг/100г) в 50 % настойках вовконогу (0,055) 1 дроку (0,15), 30 % (0,05) 1 50 % настойках (0,04) ряски, настойках ламшарп 1 фукусу, водному екстракп плод1в фейхоа (0,09). Найбшьший вмют цинку (мкг/100 г) мав водний екс-тракт фукусу (8,0), слщ в1дзначити також водний екстракт цетрарЦ (0,65) 1 5 % настойку ламшари (0,54). Високий вмют зал1за (мкг/100 г) мали 5 % настойка ламшари (5,4), 30 % настойка фукусу (1,7), 50 % настойка дроку (1,35), 50 % настойка вовконогу (1,1). За шлькюним вмютом марганцю великих в1д-м1нностей у зразках немае. Найбшьший вмют (мкг/100 г) мали екстракти ряски - водний екстракт (1,9), 30 % настойка (0,34), 50 % настойка (1,8), 50 % настойка фукусу (0,34), 30 % настойка дроку (0,24), водний екстракт цетрарп (0,65). Найбшьшим вмютом (мкг/100 г) кальцш характеризувались зразки ламь нарп - 5 % настойка (324), 10 % настойка (120), 30 % настойка (137), 50 % настойка (145).
Узагальнюючи отримаш експериментальш даш з визначення основних груп дшчих речовин ЛРС, що застосовуеться при захворюваннях ЩЗ, а також даш з вивчення 1х тиреотропних властивостей слщ зазначити, що застосування рослинних засоб1в для
профшактики i лшування захворювань ЩЗ буде ефе-ктивним та безпечним при дотриманш основних ви-щевикладених принципiв, враховуючи можливi супу-тш патологп, вiк, особливостi харчування, ктматичш умови проживания пацieнта тощо.
7. Висновки
За результатами узагальнення проведених дос-лвджень пiдтверджено коректнiсть запропонованих алгоритмiв та визначено особливостi впливу на пато-логiчнi процеси у ЩЗ, а також перспективи впрова-дження та застосування лiкарських рослин та засобiв на !х основi для профiлактики та лiкування захворю-ваннях ЩЗ.
Отримаиi даиi е актуальними для сучасно! ме-дицини, а новi науковi дослвдження, що уточнюють !х мiсце у етюлогп, патогенезi та особливостях перебiгу багатьох захворювань, сприятимуть п1двищенню ефе-ктивносп лiкування та профiлактики захворювань ЩЗ.
Л^ература
1. Beer, A. M. Lycopus europaeus (Gypsywort): Effects on the thyroidal parameters and symptoms associated with thyroid function [Text] / A. M. Beer, R. Wiebelitz Kchmid, H. St-Gayk // Phytother Res. - 2008. - Vol. 15. - Р. 16-22.
2. Belfiore, A. Graves disease, thyroid nodules and thyroid [Text] / A. Belfiore, D. Russo, R. Vigneri, S. Filetti // Clinical Endocrinology. - 2001. - Vol. 55, Issue 6. - P. 711718. doi: 10.1046/j.1365-2265.2001.01415.x
3. Delange, F. What Do We Call a Goiter? [Text] / F. Delange // European Journal of Endocrinology. - 2004. -Vol. 140, Issue 6. - P. 486-488. doi: 10.1530/eje.0.1400486
4. Delange, F. World Status of Monitoring Iodine Deficiency Disorders Control Programs [Text] / F. Delange, H. Bürgi, Z. P. Chen, J. T. Dunn // Thyroid. - 2002. - Vol. 12, Issue 10. - Р. 915-924. doi: 10.1089/105072502761016557
5. Liang, B. A. A case-based review of the AACE clinical practice guidelines for the management of thyroid diseases [Text] / В. А. Liang // Hospital Physician. 1996. -Vol. 10. - P. 26-47.
6. Бацукова, Н. Л. Рациональное питание беременных женщин [Текст]: сб. науч. тр. / Н. Л. Бацукова, И. П. Щер-бинська, О. Н. Замбржицкий // Здоровье и окружающая среда. - 2008. - Вып. 12. - С. 11-18.
7. Бебешко, В. Г. Вплив радiацiйиого та шших чин-никв Чорнобильсько! катастрофы на здоров'я дней: сього-дення i майбутне (сильна сеия Академй медичних наук Украши та Академл педагопчних наук Украши «Актуальт проблеми здоров'я та освгги дней на початку XXI сто-лiття» [Текст] / В. Г. Бебешко // Журн. Акад. мед. наук Украши. - 2001. - Т. 7, № 3. - С. 450-458.
8. Голдырева, Т. П. Особенности течения йоддефи-цитного зоба в экологически неблагополучной местности [Текст]: автореф. дисс. ...канд. мед. наук / Т. П. Голдырева. - Самара, 1998. - 21 с.
9. Лэмберг, Л. Ритмы тела. Здоровье человека и его биологические часы [Текст]/ Л. Лэмберг. - М. : «Вече ACT», 1998. - 416 с.
10. Валдина, Е. А. Заболевания щитовидной железы [Текст]/ Е. А. Валдина; 2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Питер, 2001. -397 с.
11. Паньюв, В. I. Йододефщитт захворювання [Текст]: практ. поиб. / В. I. Паньюв. - К., 2003. - 72 с.
12. Delange, F. World Status of Monitoring Iodine Deficiency Disorders Control Programs [Text] / F. Delange,
H. Burgi, Z. P. Chen, J. T. Dunn // Thyroid. - 2002. - Vol. 12, Issue 10. - Р. 915-924. doi: 10.1089/105072502761016557
13. Nascimento, A. C. Thyroperoxidase gene mutation in congenital goitrous hypothyroidism with total and partial iodide organification deficiency [Text] / A. C. Nascimento,
D. R. Guedes, C. S. Santos, M. Knobel, I. G. S. Rubio, G. Medeiros-Neto // Thyroid. I 2003. □ Vol. 13, Issue 12,-P. 1145-1151. doi: 10.1089/10507250360731550
14. Маляр, В. В. Визначення стану перинатального ризику у жшок i3 внутршньоматковою загибеллю плода та самовшьними викиднями в анамнезi при невиношуванш ваптноста в умовах природного дефщиту йоду [Текст] /
B. В. Маляр, Ю. Ю. Ломага // Вюник наукових дослвд-жень. - 2003. - № 3. - С. 111-112.
15. Dumont, J. E. Large goitre as a maladaptetion to iodine deficiency [Text] / J. E. Dumont, A. M. Ermans,
C. Maenhaut, F. Coppee, J. B. Stanbury // Clinical Endocrinology. - 1995. - Vol. 43, Issue 1. - P. 1-10. doi: 10.1111/ j.1365-2265.1995.tb01886.x
16. Dunn, J. T. Endemic Goiter and Cretinism: An update on iodine status [Text] / J. T. Dunn // Journal of Pediatric Endocrinology & Metabolism. - 2005. - Vol. 14, suppl. 6. - P. 1469-1473.
17. Dunn, J. T. The prevention and management of iodide-induced hyper thyroidism and its cardiac features [Text] / J. T. Dunn, M. J. Semigran, F. Delange // Thyroid. - 1998. -Vol. 8, Issue 1. - Р. 101-106. doi: 10.1089/thy.1998.8.101
18. Корзун, В. Н. Пути предупреждения патологии щитовидной железы при действии радиации и эндемии [Текст] / В. Н. Корзун // Межд. журнал радиационной медицины. - 2001. - № 1-2. - С. 214.
19. Большова, О. В. Уроджений гшотиреоз: сучаст аспект патогенезу, кшнжи, даагностики та лжування [Текст] / О. В. Большова, В. А. Музь, I. Ю. Шевченко, О. Я. Самсон // Укр. терапевт. журн. - 2005. - № 3. - С. 102-109.
20. Петренко О. Д. Досввд профшактики йододефщи-тних захворювань в ендемчному райош Украши [Текст] / О. Д. Петренко, Ю. М. Писаренко // Проблеми харчуван-ня. - 2009. - № 3-4. - С. 25-28.
21. Георгиевский, В. П. Биологически активные вещества лекарственных растений [Текст] / В. П. Георгиевский, Н. Ф. Комиссаренко, С. Е. Дмитрук. - Новосибирск: Наука, 1990. - 333 с.
22. Владимирова, I. М. Розробка методолопчних т-дхздв до створення фгтотерапевтичних засобiв при гшер-тиреозi [Текст] /I. М. Владимирова // Фармацевтичний часопис. - 2014. - № 4 (32). - С. 51-57.
23. Владимирова, I. М. Рацiоналiзацiя пiдходiв до створення засобiв для фгтотерапп гшофункцп щитоподiб-но! залози [Текст] / I. М. Владимирова // Фармацевтичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 76-81.
24. Владимирова, I. М. Рацюнальне застосування фгтотерапевтичних засобiв при еутиреозi [Текст]: зб. наук. пр. / I. М. Владимирова // НМАПО iменi П. Л. Шупика . -2015. - Вип. 24, № 2. - С. 310-314.
25. Кравченко, В. Н. Изучение влияния лекарственных растений на функцию щитовидной железы [Текст]/ В. Н. Кравченко, В. А. Георгиянц, И. Н. Владимирова,
E. А. Щербак, В. А. Орлова, А. Г. Кононенко // Вестник Витебского государственного медицинского университета. - 2014. - Т. 13, № 4. - С. 149-154.
26. Кравченко, В. Н. Влияние лекарственных растений на уровень йодсодержащих гормонов щитовидной железы в крови у крыс [Текст]/ В. Н. Кравченко, В. А. Гео-гиянц, И. Н. Владимирова, А. Г. Кононенко, В. А. Орлова, Е. А. Щербак // Биологический журнал Армении. - 2014. -№ 4 (66). - С. 17-21.
References
1. Beer, A. M., Wiebelitz Kchmid, R., St-Gayk, H. (2008). Lycopus europaeus (Gypsywort): Effects on the thy-roidal parameters and symptoms associated with thyroid function. Phytother Res., 15, 16-22.
2. Belfiore, A., Russo, D., Vigneri, R., Filetti, S. (2001). Graves disease, thyroid nodules and thyroid. Clinical Endocrinology, 55 (6), 711-718. doi: 10.1046/j.1365-2265.2001.01415.x
3. Delange, F. (1999). What do we call a goiter? European Journal of Endocrinology, 140 (6), 486-488. doi: 10.1530/eje.0.1400486
4. Delange, F., Burgi, H., Chen, Z. P., Dunn, J. T. (2002). World Status of Monitoring of Iodine Deficiency Disorders Control Programs. Thyroid, 12 (10), 915-924. doi: 10.1089/ 105072502761016557
5. Liang, B. A. (1996). A case-based review of the AACE clinical practice guidelines for the management of thyroid diseases. Hospital Physician, 10, 26-47.
6. Bacukova, N. L., Shherbins'ka, I. P., Zambrzhickij, O. N. (2008). Racional'noe pitanie beremennyh zhenshhin. Zdorov'e i okruzhajushhaja sreda, 12, 11 -18.
7. Bebeshko, V. G. (2001). Vplyv radiacijnogo ta in-shyh chynnykiv Chornobyl's'koi' katastrofy na zdorov'ja ditej: s'ogodennja i majbutne (cpil'na sesija Akademii' medychnyh nauk Ukrai'ny ta Akademii' pedagogichnyh nauk Ukrai'ny «Ak-tual'ni problemy zdorov'ja ta osvity ditej na pochatku XXI stolittja». Zhurn. Akad. med. nauk Ukrai'ny, 7 (3), 450-458.
8. Goldyreva, T. P. (1998). Osobennosti techenija jod-deficitnogo zoba v jekologicheski neblagopoluchnoj mestnosti. Samara, 21.
9. Ljemberg, L. (1998). Ritmy tela. Zdorov'e cheloveka i ego biologicheskie chasy. Moscow: «Veche ACT», 416.
10. Valdina, E. A. (2001). Zabolevanija shhitovidnoj zhelezy. Second edition. SPb. : Piter, 397.
11. Pan'kiv, V. I. (2003). Jododeficytni zahvorjuvannja. Kyiv, 72.
12. Delange, F., Burgi, H., Chen, Z. P., Dunn, J. T. (2002). World Status of Monitoring of Iodine Deficiency Disorders Control Programs. Thyroid, 12 (10), 915-924. doi: 10. 1089/105072502761016557
13. Nascimento, A. C., Guedes, D. R., Santos, C. S. et. al. (2003). Thyroperoxidase gene mutation in congenital goitrous hypothyroidism with total and partial iodide organifica-
14. Maljar, V. V., Lomaga, Ju. Ju. (2003). Vyznachenn-ja stanu perynatal'nogo ryzyku u zhinok iz vnutrishn'omat-
kovoju zagybellju ploda ta samovil'nymy vykydnjamy v anam-nezi pry nevynoshuvanij vagitnosti v umovah pryrodnogo deficytu jodu. Visnyk naukovyh doslidzhen', 3, 111-112.
15. Dumont, J. E., Ermans, A. M., Maenhaut, C., Cop-pée, F., Stanbury, J. B. (1995). Large goitre as a maladaptation to iodine deficiency. Clinical Endocrinology, 43 (1), 1-10. doi: 10.1111/j.1365-2265.1995.tb01886.x
16. Dunn, J. T. (2005). Endemic Goiter and Cretinism: An update on iodine status. Journal of Pediatric Endocrinology & Metabolism, 14 (6), 1469-1473.
17. Dunn, J. T., Semigran, M. J., Delange, F. (1998). The Prevention and Management of Iodine-Induced Hyperthy-roidism and its Cardiac Features. Thyroid, 8 (1), 101-106. doi: 10.1089/thy.1998.8.101
18. Korzun, V. N. (2001). Puti preduprezhdenija patologii shhitovidnoj zhelezy pri dejstvii radiacii i jendemii. Mezhd. zhurnal radiacionnoj mediciny, 1-2, 214.
19. Bol'shova, O. V., Muz', V. A., Shevchenko, I. Ju., Samson, O. Ja. (2005). Urodzhenyj gipotyreoz: suchasni aspek-ty patogenezu, kliniky, diagnostyky ta likuvannja. Ukr. tera-pevt. zhurn., 3, 102-109.
20. Petrenko, O. D., Pysarenko, Ju. M. (2009). Dosvid profilaktyky jododeficytnyh zahvorjuvan' v endemichnomu rajoni Ukrai'ny. Problemy harchuvannja, 3-4, 25-28.
21. Georgievskij, V. P., Komissarenko, N. F., Dmit-ruk, S. E. (1990). Biologicheski aktivnye veshhestva lekars-tvennyh rastenij. Novosibirsk: Nauka, 333.
22. Vladymyrova, I. M. (2014). Rozrobka metodo-logichnyh pidhodiv do stvorennja fitoterapevtychnyh zasobiv pry gipertyreozi. Farmacevtychnyj chasopys, 4 (32), 51 -57.
23. Vladymyrova, I. M. (2015). Racionalizacija pidhodiv do stvorennja zasobiv dlja fitoterapii' gipofunkcii' shhyto-podibnoi' zalozy. Farmacevtychnyj zhurnal, 1, 76-81.
24. Vladymyrova, I. M. (2015). Racional'ne zastosu-vannja fitoterapevtychnyh zasobiv pry eutyreozi. NMAPO imeni P. L. Shupyka, 24 (2), 310-314.
25. Kravchenko, V. N., Georgijanc, V. A., Vladimiro-va, I. N., Shherbak, E. A., Orlova, V. A., Kononenko, A. G. (2014). Izuchenie vlijanija lekarstvennyh rastenij na funkciju shhitovidnoj zhelezy. Vestnik Vitebskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta, 13 (4), 149-154.
26. Kravchenko, V. N., Geogijanc, V. A., Vladimiro-va, I. N., Kononenko, A. G., Orlova, V. A., Shherbak, E. A. (2014). Vlijanie lekarstvennyh rastenij na uroven' jodso-derzhashhih gormonov shhitovidnoj zhelezy v krovi u krys. Biologicheskij zhurnal Armenii, 4 (66), 17-21.
Дата надходження рукопису 15.10.2015
Владимирова 1нна Миколавна, доктор фармацевтичних наук, доцент, кафедра якосп, стандартизаци та сертиф1каци лшв, Нац1ональний фармацевтичний утверситет, вул. Пушшнська, 53 м. Харкав, Украша, 61002
E-mail: inna.vladimirova@bk.ru
Георпянц Вилорш Акоповна, доктор фармацевтичних наук, професор, завщувач кафедри фармацевти-чно! х1мп, кафедра фармацевтично! х1мп, Нацюнальний фармацевтичний Утверситет, вул. Пушк1нська, 53, м. Харшв, Украша,61002 E-mail: vgeorg@ukr.net
