CC BY
13
УДК: 619 : 611.
Венгрин А. В., к.вет.н., ст. викладач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
iмет С. З. Гжицького
ВИДАТНОМУ МОРФОЛОГУ I. Ф. 1ВАНОВУ - 110 РОК1В
У статтi еисетлена бiографiя, наукоеi здобутки i громадська дiяльнiсть заслуженого морфолога, еiдомого нейрогктолога I. Ф. 1еаноеа, а також значимкть його осноених наукоеих еiдкриттiе.
Ключоei слова: бiографiя, наукоеi до^дження, здобутки, заслуги.
I. Ф. 1ванов народився 15 вересня 1901 року. У 1918 рощ bíh заюнчив 2-гу ^M6ipcbKy пмназш i був призначений 3aBÍ^Ba4eM народного дому i пщвщдшом позашкшьно! осв^и. Пропрацювавши два роки, вш ще на вшну i потрапляе до Латиського стршецького полку Латисько! дивiзif, воюючи проти врангельщв i махновщв. Пiсля демобшзащ! I. Ф. 1ванов вступив на навчання до Омського ветеринарного шституту. Навчаючись, вiн працював ще препаратором на кафедрi пстологи. У 1927 роцi вiн заюнчуе навчання i залишаеться працювати на кафедрi асистентом [1]. Пiд керiвництвом професора I. Ф. Ефремова вш працюе над науковими роботами з розвитку органа Аккеркнехта i будовою присiнка носу пiвнiчного оленя [2].
У 1929 рощ 1вана ФЫповича скеровують на кафедру пстологи Медичного факультету Казанського ушверситету, якою завiдував вiдомий гiстолог, заслужений дiяч науки РСФСР, професор Миславський. Пiд його керiвництвом вiн закiнчуе аспiрантуру i виконуе кiлька робiт з шнерваци травного тракту у хребетних тварин [3,4,5]. У сво!й першiй нейропстолопчнш роботi [3], вiн запропонував метод тотально! iмпрегнащ! нервових сплетiнь.
З 1931 року I. Ф. 1ванов призначений завщувачем кафедри пстологи Трощького ветеринарного iнституту i продовжуе науковi дослiдження. Завдяки новому методу в 1933 рощ спшьно з Т. М. Радостшою вiн виявляе синаптичш зв'язки мiж нейронами мейсснерова i ауербахова сплетшь [6]. Ним доведена можлившть отримання експериментально! дегенераци постганглюнарних нервових волокон i !! залежшсть вiд функцiонального стану швановських кл^ин. Практичне значення ще! залежностi визначаеться виникненням «мумiфiкащ! аксону», тобто вщсутшсть дегенераци справдi пошкоджених нервових волокон i, навпаки, несправжшх i зворотних картин розпаду цiлих аксонiв [7,8,9,10,11,12]. Завдяки цьому вiдкриттю у 1933 рощ I. Ф. !ванов продовжуе експериментальш дослiдження функцiонального значення кл^ин 2-го типу (за О. С. Догелем, 1852-1922 рр.) i висв^люе результати у докторськш дисертаци [7] про рецепторнi елементи вегетативно! нервово! системи кишечника.
© Венгрин А. В., 2011
З 1936 по 1948 рр. I. Ф. 1ванов зав^е кафедрою пстологи у Казанському ветеринарному шституи. А в 1948 рощ його призначають зав^вати кафедрою пстологп i ембрюлогп у Московськш ордена Трудового Червоного Прапора ветеринарнш академп, де пропрацював до 1972 року.
Протягом вЫх цих роюв професор I. Ф. 1ванов вщдавав сво! сили для педагогiчного процесу, освоення нових методiв дослiджень, обладнанню кафедри. Розвиваючи експериментальний напрямок у нейропстологп, вiн доводив теорiю нейронно! будови вегетативно! нервово! системи i зробив вагомий внесок у вчення про де- i регенерацiю периферично! нервово! системи. Ним також виявлено морфологiчний субстрат подвiйно! iннервацi! травного тракту [13], при цьому було доведено, що симпатичний i парасимпатичний провщники iдуть разом у швановсьюй оболонцi. Сво!ми експериментами вiн довiв припущення О. С. Догеля про шнування рецепторних нейронiв i мшцевих рефлекторних дуг у вегетативному вщдш нервово! системи [7,8]. Виявилось, що щ дуги можуть розмiщуватись у межах штрамурально! нервово! системи (коротю дуги) або ж виходити за межi органа (довгi дуги). Разом iз Т. Радостiною вiн вивчав спещальну систему судин у патогенезi колiк [10,14,15,16]. Протягом двадцяти роюв I. Ф. 1ванов послiдовно i плiдно вивчав архiтектонiку нервових сплетшь травного тракту.
Пiд керiвництвом професора 1ванова були створенi новi методи виявлення нервових елеменив, якi основаш на ферментативному розщепленнi фосфоровмiсного субстрату або на гiдролiзi фосфорних сполук само! нервово! тканини [17,18]. Спшьно з О. В. Александровською розроблений метод пересадки тканин пщ оболонки нерва [19,20], який дозволяе вивчити поведшку трансплантаив у регенеруючих волокнах. З допомогою електронного мiкроскопу виявлено новий тип множинних «штраглiальних» синапав у нейроглiальних тяжах нейропiля штрамуральних ганглi!в. Описана система синаптичних зв'язюв мiж клiтинами 1- i 2-го титв Догеля i мiж сумiжними аксонами iнтрамурального нервового стовбура. Вивчеш субмiкроскопiчна будова i гiстохiмiя осьових цилiндрiв i глiальних клiтин при де- i регенерацi! периферичних нервiв [21,22,23,24,25,26].
1ваном Филиповичем опублiковано близько 70 оригшальних наукових праць, методик дослщжень, пiдручникiв [27,28,29,30], а також тдготовлено 8 докторiв i 40 кандидаив наук. За дорученням 1нституту науково! i технiчно! iнформацi! АН СРСР ним вщтворено бiля 3 тис. наукових статей, яю публ^вались на шести мовах i написано ~ 30 статей для I i II томiв Ветеринарно! енциклопеди.
I. Ф. Iванов брав активну участь у громадськiй i полпичнш дiяльностi -був членом партбюро i парткому академi!; членом експертно! комiсi! ВАК, мiжiнститутсько! ради з морфологи АМН СРСР; членом правлшня Московського наукового товариства анатомiв, пстолопв i ембрiологiв; членом редакцiйно! ради журналу «Архив анатомии, гистологии и эмбриологии» (Санкт-Петербург); членом правлшня Всесоюзного товариства анатомiв, пстолопв i ембрюлопв та ш За свою дiяльнiсть вiн був нагороджений орденом
Трудового Червоного Прапора i п'ятьма медалями, а у 1969 рощ - удостоений звання заслуженого дiяча науки РСФСР.
Помер вщомий нейропстолог 21 липня 1972 року.
Лггература
21. Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. // Том. LXV, Вып. 8. -Ленинград. - 1973. - С. 120-123.
22. И. Ф. Иванов. Развитие органа Ackerrntcht'a у крупного рогатого скота. // Сб. трудов Сиб. вет. ин-та. - Вып. 9. - 1928.
23. I. F. Ivanov. Die sympathische Innervation des Verdauungstraktes einiger Vogelarten. // Z. mikr-anat. Forsch. - V. 22. - 1930.
24. I. F. Ivanov, N. G. Kolosov. Zur Frage der Innervation des Verdauungstraktes einiger Fische. // Z. mikr-anat. Forsch. - V. 22. - 1930.
25. I. F. Ivanov, N. G. Kolosov, G. I. Zabusov. Zur Innervation des Verdauungskanales der V?gel. // Z. mikr-anat. Forsch. - V. 30. - 1932.
26. I. F. Ivanov, T. N. Radostina. Sur la morphologie de Systeme nerveux autonome du tube digestif chez certains mammiferes et quelques oiseaux. // Trav. Lab. Rech. Univ. Madrid. - V. 28. - 1933.
27. И. Ф. Иванов. О рецепторных элементах вегетативной иннервации системы кишечника. Дисс. Тр. Тат. ин-та теор. клин. мед. Казань. Вып. 4. - 1936.
28. И. Ф. Иванов, В. М. Коропов. Материалы к вопросу о роли нервной системы в патогенезе энцефаломиелита. // Сб. тр. Троицк. вет. ин-та., - 1936.
29. И. Ф. Иванов, Г. И. Забусов. К морфологии де- и регенерационных процессов в интрамуральной нервной системе. // Тр. Казанск. мед. ин-та. - Вып. 2. - 1938.
30. И. Ф. Иванов, Г. И. Забусов. К вопросу об анатомической самостоятельности нейронов интрамуральной нервной системе. // Тр. Казанск. мед. ин-та. - Вып. 2/3. - 1940.
31. И. Ф. Иванов, С. Тимофеева. К вопросу об устойчивости нервных волокон при их повреждении. // Тр. МВА. - Вып. 7. - 1950.
32. И. Ф. Иванов, С. Тимофеева. Градиент скорости редукции витального печатного красителя в периферическом отрезке дегенерирующего нерва. // Тр. МВА. - Вып. 7. - 1950.
33. И. Ф. Иванов, Т. Н. Радостина. Некоторые данные к вопросу об иннервации пищевода. К вопросу о симпатической иннервации тонкого отдела кишечника. // Тр. Тат. ин-та теор. клин. мед. - Вып. 2. - 1935.
34. И. Ф. Иванов, Т. Н. Радостина. О кровоснабжении интрамуральных нервных сплетений кишечника. // Уч. Зап. Каз. вет. ин-та. - Вып. 47. - 1937.
35. И. Ф. Иванов. О феномене набухания нервных волокон. // Тез. докл. конф. 125 лет. Каз. мед. ин-та, 1940.
36. И. Ф. Иванов, Т. Н. Радостина. О роли кровоснабжения и иннервации кишечника в патогенезе колик. // Тр. Каз. НИВИ. - Вып. 10. - 1948.
37. И. Ф. Иванов. Метод импрегнации нервной ткани свинцовыми солями. / В сб.: Современ. методы и техн. морф. исслед. - Москва, 1935.
38. И. Ф. Иванов. Перспективы использования методов определения фосфатаз и свинцовой импрегнации в нейроморфологии. // Тр. II Украин. конфер. морфол. - Харьков, 1958.
39. И. Ф. Иванов, О. В. Александровская. О плюмбофилии некоторых тканевых компонентов / В сб.: Вопр. Морфологии и хирургии. - Благовещенск, 1960.
40. И. Ф. Иванов. Основные методы морфологического исследования нервной системы домашних животных в норме и патологии. / В кн.: Лабораторн. методы исследований в ветеринарии. - Москва, 1953.
41. И. Ф. Иванов. Итоги изучения строения периферической нервной системы в СССР за 50 лет. // Арх. анат. - Ленинград, 1967.
42. И. Ф. Иванов. Нейрогистология на новом этапе своего развития. // Казанск. мед. журн., - Вып. 4. - 1966.
43. И. Ф. Иванов, Т. Н. Радостина. Электронномикроскопическое изучение преганглионарных волокон и синапсов вегетативного ганглия. // Арх. анат. - Вып. 6. - 1966.
44. И. Ф. Иванов, Т. Н. Радостина. К эволюции межнейрональных связей вегетативной нервной системы. // Тр. Всесоюзн. конф. по електронной микроскопии. - Москва, 1968.
45. И. Ф. Иванов, Т. Н. Радостина. К вопросу о коррелятивных отношениях между синапсом и глиальным компонентом вегетативного ганглия. / Цитология. Том. XI. - Вып. 12. - 1969.
46. И. Ф. Иванов. О ближайших перспективах изучения структурной организации нервной ткани. // Тр. VII Всесоюзн. съезда анатомов, гистологов и эмбриологов (Тбилиси, 6-13 июня 1066 г.). - Тбилиси, 1969. - С. 1036-1038.
47. И. Ф. Иванов. Общая гистология с основамиэмбриологии домашних животных. / Сельхозгиз, - Москва, 1957.
48. И. Ф. Иванов, П. А. Ковальский. Современная цитология и практическая ветеринария. / - Москва, 1962.
49. И. Ф. Иванов, П. А. Ковальский. Гистология с основами эмбриологии домашних животных. / Сельхозгиз. - Москва, 1962.
50. И. Ф. Иванов, П. А. Ковальский. Цитология, гистология и эмбриология домашних животных. / - Москва, 1969.
Summary A. V. Vengryn
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj FAMOUS MORPHOLOGIST I. F. IVANOVU - 110 YEARS
An articul tells about his biography sience achievments and public rebations merriest morphologist, famous Neirogistologist I. F. Ivanova, also his meaningful sience discovers.
Key words: biography, sience exploers activments, merriest.
Стаття надшшла доредакцИ 27.04.2011
