CC BY
26
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 618.17:616.71:616.441-06 ПАНЬК1В 1.В.
Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ОСТЕОПОРОЗУ ПРИ ПЕРВИННОМУ ППОТИРЕОЗ1
Резюме. Мета дослiдження — встановлення частоти та факторiв ризику розвитку остеопорозу в жнок iз первинним ппотиреозом.
МатералIметоди. Пд спостереженнямперебувало 79жнокiзппотиреозом. У 37 жнок(46,8 %) бувзбереже-ний менструальний цикл, 42жнки (53,2 %) перебували в постменопаузальному перод1. Оцнка мнерально! щльност кстково! тканини з^йснювалася методом двохенергетично! рентге^всько!' абсорбцометрИ Результати. Частота остеопорозу в жнок у постменопаузальному перюдi становила 38,1 % у поперековому вддлхребта, 35,7 % — ушийц стегново!юсткиi54,8 % — у середнiй третинпередплiччя. Ухворихiззбере-женим менструальним циклом остеопороз дiагностовано в шийц стегново!юстки (13,5 %), середнiй третин передплiччя (16,2 %) i в поперековому вддл хребта (8,1 %).
Висновки. Розвиток остеопорозу в жнок iз первинним ппотиреозом асоцюеться з чинниками, пов'язаними як iз самим захворюванням (тривалсть ппотиреозу, середньодобова доза левотироксину), так i з тради^йним чинником ризику остеопорозу—менопаузою. Ключом слова: первинний ппотиреоз, остеопороз, фактори ризику.
Вступ
На сьогодш недооцшюеться найважливше зна-чення остеопорозу як фактора ризику переломiв. У той же час у третини жшок вшом шсля 65 рошв дiа-гностуеться остеопороз, хоча переважна 1х бшьшють не шдозрюе про захворювання [2]. Остеопороз — одна з провщних причин швалщносп та скорочення тривалост життя в ошб похилого вшу. У 50^чних жшок ризик остеопоротичних переломiв можна по-рiвняти з ризиком раку молочно'1 залози i серцево-судинних захворювань [3]. Загалом частота остеопоротичних переломiв хребта в жшок вшом близько 60 роыв перебувае в межах вщ 25 до 60 %, а у вщ 90 роыв третина жшок i 17 % чоловтв зазнають остеопоротичних переломiв стегна [6].
Зниження функци щитоподiбноl залози (ЩЗ) впливае на ыстковий метаболiзм. Слщ вiдзначити двi основнi закономiрностi, притаманш цiй патоло-гН: частота ппотиреозу зростае зi збiльшенням вiку; серед жшок ппотиреоз вщзначаеться значно часть ше, нiж серед чоловiкiв [1]. Поширешсть машфест-ного гiпотиреозу в популяцп становить вiд 0,2 до 2 % [9]. Частота субкшшчного ппотиреозу, за даними рiзних дослщниыв, перебувае в широкому дiапазонi: 4—10 % — у загальнш популяци i 7—26 % — у людей похилого вшу [4].
У пашенпв iз гiпотиреозом уповiльнене ысткове ремоделювання: у 2—3 рази знижена швидысть обох складових ремоделюючого циклу — ыстково! ре-зорбцп та ысткового формування [7]. Однак доволi тяжко встановити вплив гiпотиреозу на мшеральну
щiльнiсть ыстково! тканини (МЩКТ), зважаючи на незначне число дослщжень у нелiкованих пацiентiв, а також у зв'язку з тим, що ш хворi зазвичай похилого вшу з багатьма додатковими чинниками розвитку остеопорозу. Неможливо прослщкувати в дина-мiцi i вплив гшотирео'1дного статусу на стан скелета, осыльки хворим iз виявленим ппотиреозом вщразу ж призначаеться лiкування препаратами тирео'1дних гормонiв [8].
Лiкування левотироксином збшьшуе темпи ыст-кового ремоделювання. У низш робiт звертаеться увага на збтьшення швидкостi кiсткових втрат. Не-зважаючи на високу частоту остеопорозу при ппотиреоз^ вш зазвичай не дiагностуеться [5]. Мiж тим розумiння основних чинникiв, що обумовлюють розвиток остеопорозу при ппотиреоз^ може сприяти як полiпшенню дiагностики, так i проведенню про-фшактичних i лiкувальних заходiв.
Розвиток остеопорозу при гiпотиреозi мае муль-тифакторну природу. Аналiз лiтератури пiдтверджуе неоднозначшсть даних стосовно частоти остеопорозу при гiпотиреозi та факторiв ризику розвитку остеопорозу, як традицшних, так i пов'язаних iз самим захворюванням. Достеменно не з'ясовано, яы з цих
Адреса для листування з автором: Паньюв 1ван Володимирович E-mail: [email protected]
© Паньшв 1.В., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
чинник1в e основними предикторами розвитку ос-теопорозу при гшотиреозь Практично в1дсутн1 ро-боти, що б комплексно оцшювали фактори ризику остеопорозу при гшотиреоз^ особливо в жшок 3i збереженим менструальним циклом. У зв'язку з цим актуальним завданням залишаеться встановлення частоти остеопорозу в жшок iз гшотиреозом, прове-дення комплексно! оцiнки факторiв ризику та визна-чення внеску кожного з них у розвиток остеопорозу.
Мета дослвдження — встановити частоту та фактори ризику розвитку остеопорозу в жшок iз первин-ним гшотиреозом.
Матер1ал i методи
У дослiдження було включено 79 жiнок вiком вiд 34 до 76 роыв (середнiй вк: — 57,2 ± 10,4 року) iз три-вaлiстю первинного гшотиреозу 8 (5—14) рокiв. Усi хворi постiйно отримували препарати левотирок-сину вщ моменту дiaгностики гiпотиреозу. Середня доза левотироксину на момент обстеження стано-вила 115 (75-175) мкг/добу. У 37 жшок (46,8 %) був збережений менструальний цикл, 42 жшки (53,2 %) перебували в постменопаузальному перюдь
Хворим проводилося клшчне, лабораторне та ш-струментальне обстеження iз заповненням спешаль-но розроблено! шдивщуально! тематично! карти, що мютила aнтропометричнi, соцiaльно-демогрaфiчнi, aнaмнестичнi та клшчш дaнi, трaдицiйнi фактори ризику остеопорозу, даш про перебiг i лкування ri-потиреозу. Оцiнкa МЩКТ здшснювалася методом двохенергетично! рентгешвсько! абсорбцюметрп в дшянш поперекового вщдту хребта, шийки стегново! кiстки i середньо! третини передплiччя. Стан МЩКТ визначався зпдно з рекомендaцiями ВООЗ. Для жшок, яш перебували в перiодi постменопаузи, враховувався Т-критерiй, у жшок зi збереженим менструальним циклом — Z-критерш. Результати подaнi в стандартних квадратичних вщхиленнях (SD): зни-ження критерпв вiд -1,0 до -2,5 SD вщповщае ос-теопенп, зниження менше -2,5 SD — остеопорозу.
Статистичний aнaлiз проведений iз визначен-ням параметричних та непараметричних критерь !в. При aнaлiзi використовували пакети програм Statistika 6.0 Copyright©StatSoft, Inc. 1984-2001. Наведения даних вщповщало характеру !х розподiлу: при нормальному — у виглядi середнього значення i середньостатистично! похибки (M ± m), при вщ-мшному вiд нормального — у виглядi медiaии (Me). При нормальному розподш для перевiрки гшоте-зи про рiвнiсть середиiх значень двох груп змшно! використовували критерiй Стьюдента (t). Якщо розподiл змшно! не вщповщав нормальному, по-рiвияиия двох незалежних груп дослщжувано! змшно! проводили за допомогою тесту Вшкоксона — Манна — У!тш. Для оцшки зв'язку мiж змiииими використовували кореляцшний aиaлiз Пiрсоиa (r) i непараметричний кореляцшний aнaлiз Спiрмaиa (R). Для дослщження впливу декiлькох чинникiв, а також !х композицiй на величину дослщжувано-
го показника застосовувався багатофакторний дис-персiйний аналiз ANOVA.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Частота остеопорозу в 42 жшок iз гшотиреозом у постменопаузальному перiодi становила 38,1 % у по-перековому вщдш хребта, 35,7 % — у шийш стегново! шстки i 54,8 % — у середнш третинi передплiччя (рис. 1).
У 37 хворих iз збереженим менструальним циклом остеопороз дiагностований статистично зна-чуще в меншш кiлькостi випадкiв у всiх дтянках скелета порiвняно з жiнками в постменопаузi та най-частiше визначався в шийш стегново! кiстки (13,5 %) i середнiй третинi передплiччя (16,2 %). У попереко-вому вщдш хребта остеопороз дiагностовано в 8,1 % випадыв.
У результат вивчення МЩКТ рiзних вщдшв скелета за допомогою кореляцшного аналiзу встановле-но, що показники мшерально! щiльностi кiсток рiз-них дшянок скелета статистично значуще пов'язанi мiж собою як у жiнок у постменопауз^ так i в паш-енток до менопаузи. Однак при проведенш лшшно-го регресiйного аналiзу виявлено, що лише МЩКТ проксимального вщдту стегна взаемозв'язана iз МЩКТ шийки стегново! шстки. Усi iншi моделi за-лежностi мiж МЩКТ як у жшок у постменопауз^ так i у хворих зi збереженим менструальним циклом мали низьы коефiцiенти детермiнацi!' (R2 < 0,5). Це шдтверджуе той факт, що за показником МЩКТ середньо! третини передплiччя неможливо прогнозу-вати вщповщний показник осьового скелета як у жь нок у постменопауз^ так i в пацiенток до менопаузи.
Загалом остеопороз у поперековому вщдш хребта i/або проксимальному вщдш стегна дiагностований у 21 жшки з гшотиреозом (26,6 %), яы сформували основну групу. У решти 58 обстежених жiнок (73,4 %) остеопороз був вщсутнш.
Жiнки основно! групи були старшi за вшом, iз бiльшою тривалiстю гiпотиреозу та меншою масою тiла (табл. 1), а також отримували бшьшу середньо-добову дозу левотироксину — 135 (90—180) мкг/добу порiвняно з пашентками без остеопорозу (110 (75— 160) мкг/добу; р < 0,05).
60 50 40 30 20 10 0
-42:9
47,6
-54,8-
19
38,1
46,7
35,7
28,5
16,7
L1-L4 Шийка стегна Передплiччя I Норма □ Остеопенiя □ Остеопороз
Рисунок 1. Характеристика МЩКТ у ж1нок ¡з ппотиреозом в постменопауз! (n = 42)
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика хворих на ппотиреоз залежно вд наявност остеопорозу
Показник Група з остеопорозом, n = 21 Група без остеопорозу, n = 58 р
Bík, роки, M ± 5 61,2 ± 10,2 53,6 ± 10,9 < 0,001
Тривалють гшотиреозу, роки, Me (25-75 %) 9 (7-14) 6 (4-9) < 0,05
Маса тта, кг 64,1 ± 10,3 69,7 ± 12,3 < 0,05
Примтки: М — середне значення, 5 — стандартне вдхилення; Me — мед'/ана, 2575 % — процентиль.
При розглядi традицшних факторiв ризику остеопорозу було встановлено, що у хворих iз остео-порозом вшзначалася менша маса тша, а бшьшють iз них перебувала в перiодi постменопаузи (90,5 %, ВР = 1,37, 95% Д1 1,1-1,51, р < 0,001).
Для оцшки впливу рiзних чинникiв на розвиток остеопорозу в жшок iз гiпотиреозом був проведений багатофакторний аналiз (логютична регресiя) iз включенням чинникiв, що найсильшше корелюють iз МЩКТ i меншою мiрою — один з одним (коре-ляцiйний аналiз за Сшрменом). Аналiз показав, що розвиток остеопорозу в жшок iз гшотиреозом обу-мовлений такими змiнними: менопаузою (вщно-шення шансiв (ВШ) = 5,125, 95% Д1 1,883-12,353); тривалютю гiпотиреозу (ВШ = 1,064, 95% Д1 1,0021,094) i середньодобовою дозою левотироксину (ВШ = 1,308, 95% Д1 1,126-1,536). Iншi чинники, у тому чи^ й вш, не впливали на ризик розвитку ос-теопорозу.
За наявнютю або вщсутнютю остеопорозу в по-перековому вщдш хребта хворi були розподiленi на
Таблиця 2. Коеф1ц1енти дискрим!нантно/ функцИ для створення модел! прогнозування остеопорозу в поперековому в!дд1л! хребта
Фактори Остеопорозу немае, p = 0,63 Наявшсть остеопорозу, p = 0,37
Маса тта 0,5244 0,4684
Менопауза 8,1379 9,2873
Тривалють гшотиреозу 0,1872 0,2456
Середньодобова дозалевотироксину 0,8347 0,9742
Константа -32,8934 -34,7295
Примтка: точнiсть модел! за даними класиф1кац1йно/ матриц становить 73,5 % (чутлив^ть — 64 %, специф1чн!сть — 87 %).
двi групи: з остеопорозом (перша група) — 19 жшок (24,1 %) i без остеопорозу (друга група) — 60 жшок (75,9 %).
Хворi з остеопорозом були старшi за пашенток без остеопорозу (61,9 ± 10,1 i 55,1 ± 11,2 року, р < 0,05 вщ-повщно), отримували левотироксин у бшьшш серед-ньодобовш дозi (137 (95-180) i 115 (80-165) мкг/добу; р < 0,05). За тривалютю захворювання та прийому левотироксину групи не розрiзнялися.
При аналiзi традицшних факторiв ризику остеопорозу було виявлено, що хворi з остеопорозом мали меншу масу тша (63,9 ± 10,7 i 69,6 ± 12,1 кг, р < 0,01) i бшьшють iз них перебувала в перiодi постменопаузи (93,8 %, ВР = 1,26, 95% Д1 1,12-1,44, р < 0,001) по-рiвняно з жшками друго! групи.
Для оцшки впливу рiзних чинникiв на розвиток остеопорозу в поперековому вщдш хребта в жшок iз гiпотиреозом був використаний дискримшантний аналiз. У результат проведеного аналiзу (табл. 2) отримана прогностична модель. Як бачимо, розвиток остеопорозу в поперековому вщдш хребта обу-мовлений тривалютю гшотиреозу, середньодобовою дозою левотироксину, а також наявшстю менопаузи. Маса тша справляе протективний вплив на МЩКТ.
Вщповщно до отримано! моделi можна прогно-зувати наявнють остеопорозу в поперековому вщдш хребта в жiнок iз гiпотиреозом таким чином. Прогноз наявност остеопорозу в хребтi: -0,0562 х маса тiла + 1,1702 х менопауза + 0,1403 х середньодобова доза левотироксину + 0,0582 х тривалють гшотиреозу, де маса тша подана в кг; тривалють гшотиреозу — в роках; менопауза: 1 — ш, 2 — так; середньодобова доза левотироксину — в мкг/добу.
Якщо сума прогностичних балiв буде бшьшою або дорiвнювати 1,7924, то вiрогiднiсть виявлення остеопорозу в поперековому вщдш хребта в конкретно! хворо! становить 73,5 %.
Проведений аналiз дозволяе констатувати (пло-ща шд ROC-кривою становить 0,792), що розвиток остеопорозу в поперековому вщдш хребта в жшок iз гшотиреозом визначаеться тривалютю основного захворювання, середньодобовою дозою левотироксину та наявшстю менопаузи.
У подальшому нами видшено чинники, що асо-цшються з ризиком розвитку остеопорозу в шийш стегново! кютки, оскшьки переломи шийки стегна залишаються найтяжчими стосовно якостi та прогнозу життя хворих. З шею метою проведено по-рiвняння двох груп хворих: з остеопорозом в шийш стегново! кютки (20 пашенток (25,3 %)) i без остеопорозу (59 пашенток (74,7 %)).
Хворi обох груп не вiдрiзнялися за вшом (табл. 3), однак пашентки з остеопорозом мали бшьшу тривалють гшотиреозу. Хворi з остеопорозом також вш-рiзнялися бшьшою середньодобовою дозою левоти-роксину.
Оцшка традицшних факторiв ризику остеопорозу показала, що пашентки з першо! групи мали меншу масу тша.
Таблиця 3. Характеристика хворих на ппотиреоз залежно вд наявност! остеопорозу в шийц стегновоí к!стки
Показник Група з остеопорозом, n = 20 Група без остеопорозу, n = 59 р
Bík, роки, M ± 5 58,9 ± 12,4 54,3 ± 10,2 > 0,05
Тривалють ппотиреозу, роки, Me (25-75 %) 10 (7-14) 6 (4-9) < 0,05
Середньодобова дозалевотироксину, мкг/добу, Ме (25-75 %) 145 (110-180) 110 (85-160) < 0,05
Маса тша, кг, M ± 5 63,9 ± 10,4 69,4 ± 12,1 < 0,05
Примтки: М — середне значення, 5 — стандартне вдхилення; Me — мед'/ана, 2575 % — процентиль.
Для оцшки впливу рiзних чинниыв на розвиток остеопорозу в шийщ стегново! ыстки при гшотире-озi був проведений дискримшантний анатз, у результат якого були видшеш основнi чинники, що обумовлюють розвиток остеопорозу в цш дiлянцi скелета: середньодобова доза левотироксину та на-явнiсть менопаузи. Маса тша справляла протектив-ний вплив на МЩКТ (табл. 4).
За допомогою отриманих коефiцieнтiв дискри-мiнантно! функцп запропонована формула, що до-зволяе з високою точшстю (площа пiд ROC-кривою становить 0,918) прогнозувати наявшсть остеопорозу в шийщ стегново! ыстки в жшок iз гiпотиреозом.
Прогноз наявностi остеопорозу в шийщ стегново! ыстки: 0,362 х середньодобова доза левотироксину + + 2,8099 х менопауза — 0,0802 х маса тша, де середньодобова доза левотироксину — в мкг/добу; менопауза: 1 — ш, 2 — так; маса тша — у кг.
Таблиця 4. Коеф1ц1енти дискрим'шантно!' функцИ для створення модел! прогнозування остеопорозу в шийц! стегновоí кстки
Фактори Остеопорозу немае, Р = 0,75 Наявшсть остеопорозу, p = 0,23
Маса тша 0,3886 0,2976
Менопауза 6,4357 9,0936
Тривалють ппотиреозу 0,1902 0,2389
Середньодобова дозалевотироксину 0,2942 0,6118
Константа -19,8462 -23,6759
Примтка: точнiсть модел! за даними класиф1кац!йно1 матриц становить 86,7 % (чутлив^ть — 72 %, специф1чн!сть — 94 %).
Якщо сума баив буде бшьшою або дорiвнюe 3,672, то вiрогiднiсть виявлення остеопорозу в шийщ стегна в конкретно! хворо! вщповщае 86,7 %.
Результати анатзу показали, що при гiпотиреозi фактори ризику розвитку остеопорозу поперекового вщдшу хребта вiдрiзняються вщ факторiв ризику остеопорозу в шийщ стегново! ыстки, що, очевидно, пов'язано з вщмшшстю в будовi ыстково! тканини: у шийщ стегново! ыстки переважае кортикальна ыст-ка, а в хребт — трабекулярна.
Шсля шдтвердження впливу менопаузи на ризик розвитку остеопорозу у жшок iз гшотиреозом нами проведено аналiз впливу рiзних чинниыв на розвиток остеопорозу у хворих зi збереженим менструаль-ним циклом.
В аналiз було включено 37 жшок iз гшотиреозом (середнш вш 42,6 ± 5,1 року) зi збереженим менстру-альним циклом. Остеопороз був виявлений у 5 хворих (13,5 %), 32 пащентки (86,5 %) не мали остеопорозу. Хворi з остеопорозом були вiрогiдно молодшi вщ пацieнток без остеопорозу (р < 0,05). За тривалю-тю гiпотиреозу жiнки не вiдрiзнялися, однак у пащ-енток з остеопорозом доза левотироксину була вiро-пдно бiльшою порiвняно з жшками без остеопорозу (135 (90-160) i 105 (80-140) мкг/добу; р < 0,05). При аналiзi традицiйних факторiв ризику розвитку остеопорозу вщмшностей не було отримано.
Для оцшки впливу рiзних чинникiв на розвиток остеопорозу у хворих на гшотиреоз зi збереженим менструальним циклом був використаний дискри-мiнантний аналiз. Чинники, що найсильшше коре-лювали з МЩКТ за Z-критерieм i меншою мiрою — один з одним, були включеш в дискримiнантний аналiз. На пiдставi проведеного аналiзу з високою точшстю (площа пщ ROC-кривою становить 0,868) установлено, що розвиток остеопорозу в жшок до менопаузи обумовлений дозою препарапв левотироксину на момент обстеження. Навпаки, маса тша та вш початку ппотиреозу чинили протективний вплив на МЩКТ (табл. 5).
Таблиця 5. Коеф1ц1енти дискрим!нантно/ функцИ для створення модел1 прогнозування остеопорозу в ж!нок 1з ппотиреозом до настання менопаузи
Фактори Остеопорозу немае, Р = 0,74 Наявшсть остеопорозу, p = 0,26
Маса тша 0,3072 0,2751
Вк початку ппотиреозу 0,7129 0,6428
Середньодобова дозалевотироксину 0,2914 0,5681
Константа -29,0842 -27,5641
Примтка: точнсть модел! за даними класифiкацiйноí матриц становить 84,2 % (чутливсть — 68,2 %, специф1чн!сть — 89,4 %).
За допомогою коефiцieнтiв дискримшант-но! функцп запропонована формула, що дозво-ляе прогнозувати наявнiсть остеопорозу в жшок зi збереженим менструальним циклом. Прогноз наявност остеопорозу: 0,2437 х доза левотирок-сину на момент обстеження - 0,0918 х вш початку захворювання - 0,0318 х маса тша, де доза ле-вотироксину на момент обстеження в мкг/добу; вш початку захворювання — в роках; маса тша — у кг. Якщо сума прогностичних батв буде бшьшою або дорiвнюe 1,3137, то вiрогiднiсть виявлення остеопорозу в конкретно! хворо! вщповщае 84,2 %.
Як бачимо, доза препарапв левотироксину в першу чергу обумовлюе розвиток остеопорозу в жшок до менопаузи. Тому своечасне й активне лшування саме хворих репродуктивного вшу спрямоване на до-сягнення компенсацп гшотиреозу, сприятиме про-фiлактицi розвитку остеопорозу i пов'язаних iз ним ускладнень, передусiм переломiв.
Проведене нами дослщження виявило високу частоту остеопорозу при гшотиреоз^ у тому числi й у жшок зi збереженим менструальним циклом. Ви-дiленi фактори ризику остеопорозу в поперековому вщдш хребта (тривалють гiпотиреозу, середньодо-бова доза левотироксину, менопауза) i в шийш стег-ново! кiстки (середньодобова доза левотироксину, менопауза), установлений !х внесок у розвиток ос-теопорозу та запропоноваш формули, за допомогою яких можна з високою точшстю прогнозувати наяв-шсть остеопорозу в жiнок iз гшотиреозом. Видiленi фактори ризику остеопорозу при гiпотиреозi i запро-понованi формули для прогнозування остеопорозу в конкретного хворого можуть стати основою для створення шдивщуальних цшеспрямованих профь лактичних i лшувальних заходiв.
Отриманi данi в груш жшок зi збереженим менструальним циклом свщчать про те, що фактори ризику остеопорозу пов'язаш з самим гшотиреозом, а саме з дозою левотироксину на момент обстеження. У зв'язку з цим терашя таких хворих мае бути адекватною в плаш досягнення компенсацп.
При гiпотиреозi в жшок шдвищений ризик розвитку остеопорозу, тому доцшьно проводити денси-тометричне дослщження, причому для дiагностики остеопорозу слщ дослщжувати МЩКТ осьового скелета, а не середньо! третини передплiччя.
Висновки
Частота остеопорозу в жiнок iз гiпотиреозом у постменопаузальному перiодi становить 38,1 % у поперековому вщдш хребта, 35,7 % — у шийш стегно-во! ыстки i 54,8 % — у середнш третинi передплiччя. У хворих на гшотиреоз iз збереженим менструальним циклом остеопороз дiагностовано в шийш стег-ново! кiстки (13,5 %), середнш третиш передплiччя (16,2 %) i в поперековому вщдш хребта (8,1 %).
Розвиток остеопорозу у хворих на гшотиреоз асо-цшеться з чинниками, пов'язаними як iз самим за-хворюванням: тривалють гiпотиреозу (ВШ = 1,064),
середньодобова доза левотироксину (ВШ = 1,308), так i з традицшним чинником ризику остеопорозу — менопаузою (ВШ = 5,125).
На n^craBi дискримшантного аналiзу видiленi найбiльш значущi фактори ризику остеопорозу по-перекового вщдшу хребта при гiпотиреозi: трива-лють гiпотиреозу, середньодобова доза левотироксину, менопауза; установлений внесок цих змшних у розвиток остеопорозу поперекового вщдшу хребта i створена модель для виявлення остеопорозу в поперековому вщдш хребта. Установлен фактори ризику розвитку остеопорозу в шийш стегново! ыстки: середньодобова доза левотироксину та менопауза.
У жшок зi збереженим менструальним циклом розвиток остеопорозу обумовлений у першу чергу чинниками, пов'язаними iз самим гшотиреозом. Доза левотироксину на момент обстеження нале-жить до основних чинниыв ризику розвитку остео-порозу.
Список л1тератури
1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Фундаментальная и клиническая тироидология (руководство). — М.: Медицина, 2007. — 816 с.
2. Козаков А.В., Кравчун Н.А. Остеопороз в терапевтической практике // Международный эндокринологический журнал. — 2010. — № 2(26). — С. 37-41.
3. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язовоИ системи в людей рiзного вту (вибраш лекци, огляди, статтi): У 3 томах. — К., 2009. — 664 с.
4. Diaz-Olmos R., Nogueira A.C., Penalva D.Q. et al. Frequency of subclinical thyroid dysfunction and risk factors for cardiovascular disease among women at a workplace // Sao Paulo Med. J. — 2010. — Vol. 128(1). — P. 18-23.
5. Gyawali P., Takanche J.S., Shrestha R.K. et al. Pattern of thyroid dysfunction in patients with metabolic syndrome and its relationship with components of metabolic syndrome//Diabetes Metab. J. — 2015. — Vol. 39(1). — P. 66-73. — doi: 10.4093/dmj.2015.39.1.66.
6. Holick M.F., Binkley N.C., Bischoff-Ferrari H.A. et al. Endocrine Society: Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clini-calpractice guideline // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2011. — Vol. 96. — P. 1911-1930.
7. Kivity S., Agmon-Levin N., Zisappl M. et al. Vitamin D and autoimmune thyroid diseases // Cell. Mol. Immunol. — 2011. — Vol. 8(3). — P. 243-247.
8. Panico A., Lupoli G.A., Fonderico F. et al. Osteoporosis and thyrotropin-suppressive therapy: reduced effectiveness of alendronate //Thyroid. — 2009. — Vol. 19(5). — P. 437-442. — doi: 10.1089/thy.2008.0428.
9. Sehgal V., Bajwa S.J., Sehgal R., Bajaj A. Clinical conundrums in management of hypothyroidism in critically ill geriatric patients // Int. J. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 12(1). — e13759. — doi: 10.5812/ ijem.13759.
Отримано 22.08.15 ■
Панькив И.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ФАКТОРЫ РИСКА РАЗВИТИЯ ОСТЕОПОРОЗА ПРИ ПЕРВИЧНОМ ГИПОТИРЕОЗЕ
Резюме. Цель исследования — установление частоты и факторов риска развития остеопороза у женщин с первичным гипотиреозом.
Материал и методы. Под наблюдением находилось 79 женщин с гипотиреозом. У 37 женщин (46,8 %) был сохранен менструальный цикл, 42 женщины (53,2 %) находились в пост-менопаузальном периоде. Оценка минеральной плотности костной ткани осуществлялась методом двухэнергетической рентгеновской абсорбциометрии.
Результаты. Частота остеопороза у женщин в постменопа-узальном периоде составляла 38,1 % в поясничном отделе позвоночника, 35,7 % — в шейке бедренной кости и 54,8 % — в средней трети предплечья. У больных с сохраненным менструальным циклом остеопороз диагностирован в шейке бедренной кости (13,5 %), средней трети предплечья (16,2 %) и в поясничном отделе позвоночника (8,1 %).
Выводы. Развитие остеопороза у женщин с первичным гипотиреозом ассоциируется с факторами, связанными как с самим заболеванием (длительность гипотиреоза, среднесуточная доза левотироксина), так и с традиционным фактором риска остео-пороза — менопаузой.
Ключевые слова: первичный гипотиреоз, остеопороз, факторы риска.
Pankiv I.V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
RISK FACTORS OF OSTEOPOROSIS IN PRIMARY HYPOTHYROIDISM
Summary. The objective of the study — to establish the incidence and risk factors of osteoporosis in women with primary hypothyroidism.
Material and methods. The study included 79 women with hypothyroidism. 37 women (46.8 %) had preserved menstrual cycle, 42 women (53.2 %) were in the postmenopausal period. Evaluation of bone mineral density was carried out by dual-energy X-ray absorp-tiometry.
Results. The incidence of osteoporosis in postmenopausal women was 38.1 % in the lumbar spine, 35.7 % — in the neck of the femur and 54.8 % — in the middle third of the forearm. In patients with preserved menstrual cycle, osteoporosis was diagnosed in the femoral neck (13.5 %), the middle third of the forearm (16.2 %) and in lumbar spine (8.1 %).
Conclusions. The development of osteoporosis in women with primary hypothyroidism is associated with factors related to both the disease (duration of hypothyroidism, levothyroxine daily dose) and traditional risk factor of osteoporosis — menopause.
foy words: primary hypothyroidism, osteoporosis, risk factors.
