CC BY
29
УДК 618.17:616.71:616.441-06+616.12-008.331.1:[612.115.3+616.133] ПАНЬК1В 1.В.
Буковинський державний медичний ун'терситет, м. Чернiвцi
ЗНАЧЕННЯ ФАКТОРА ВМЕБРАНДА ЯК ПРЕДИКТОРА РИЗИКУ РОЗВИТКУ ОСТЕОПОРОТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЖНОК iЗ ППОТИРЕОЗОМ
Резюме. У проведеному дослiдженнi встановлено значення фактора Вллебранда як маркера ендо-телiальноí дисфункцií у формуванн та прогнозуванн ризику розвитку остепоротичного процесу в жiнок iз ппотиреозом. У жнок постменопаузального пер'юду з ппотиреозом спостер^гаеться вiрогiдне збльшен-ня концентраци фактора Вллебранда при остеопенн в поперековому вiдцiлi хребта. Висок} концентраци фактора Вллебранда у жiнок iз ппотиреозом слд розглядати як предиктор ризику розвитку остеопо-ротичного процесу. П'щвищений р':вень С-реактивного блка належить до несприятливих прогностичних ознак щодо зниження мiнеральноí щльност юстково'/' тканини ухворих на первинний гипотиреоз. Ключовi слова: ппотиреоз, остеопороз, остеопен'т, фактор Вллебранда.
о Fl ® Клиническая тиреоидология
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
Патолопя ыстково-м'язово! системи е одшею з найбшьш значущих медичних проблем iз вираже-ним впливом на економшу, здоров'я та яысть жит-тя людей. Висока поширешсть остеопоротичних переломiв кюток скелета в популяцп шдкреслюе и важливють. Якщо в 1990 р. у свт було зареестрова-но 1,7 млн таких випадыв, то в 1999 р. — 2,5 млн, а до 2050 р. прогнозуеться 6 млн випадыв остеопоротичних переломiв щорiчно [1]. При цьому переломи проксимального вщдшу стегново! ыстки, як най-тяжче ускладнення системного остеопорозу, харак-теризуються дуже високою смертшстю — впродовж перших шести мюящв шсля перелому вона досягае 30 % [2].
Попри те, що останшм часом штенсивно вивча-ються рiзнi аспекти остеопорозу як за кордоном, так i в нашiй краш, багато питань залишаються нез'ясованими. Виникають i цшком новi теори, пов'язанi з патогенезом остеопорозу. Щоразу бiльше накопичуеться даних про взаемозв'язок мiж остео-порозом, порушенням обмiну кальцiю, вiтамiну D i такими захворюваннями, як атеросклероз, цукровий дiабет, гiпо- та гшертиреоз [3, 4].
У пацiентiв iз гiпотиреозом уповiльнюеться ыст-кове ремоделювання, у 2—3 рази знижена швидысть обох складових ремоделюючого циклу — ыстково! резорбцп i кiсткового формування [5]. Окремi авто-ри вказували, що у жiнок репродуктивного вшу при нелшованому первинному гiпотиреозi виявляють-ся ознаки уповiльнення кiсткоутворення i ыстково! резорбцп за вiдсутностi змш мшерально! щiльностi
ыстково! тканини (МЩКТ) [6]. Однак iншi дослщ-ники повщомляють, що у таких хворих вщбувають-ся потовщення поверхневого шару клубово! кiстки, ущiльнення склепiння основи черепа зi зникненням губчасто! речовини [7].
Встановлеш значущi фактори ризику розвитку вторинного остеопорозу у жшок iз гiпотиреозом: маса тiла до 60 кг, шдекс маси тша (1МТ) до 27,5 кг/м2, при-йом замюно! гормонально! тераш! левотироксином у добовш дозi понад 75 мкг/добу, тривалють прийому цих препарапв понад 5 рокiв, стан компенсацп гшо-тиреозу [8]. Данi лггератури показують, що питання про вплив гшотиреозу на стан ыстково! тканини ви-вчене недостатньо.
На сьогодш значна увага придтяеться метаболiч-ним факторам, здатним спричинити дисфункцш або ушкодження ендотелш. Число таких факторiв збшь-шуеться при накопиченнi знань i можливостей ла-бораторно! дiагностики (С-реактивний бшок (СРБ), фактор Вiллебранда (фВ), штерлейын-6, фiбрино-ген, фактор некрозу пухлини, тканинний iнгiбiтор активатора плазмiногену та ш.). Деякi дослiдники зараховують щ метаболiчно активнi речовини до так званих нелшщних факторiв ризику серцево-судин-
Адреса для листування з автором: Паньюв 1ван Володимирович E-mail: endocr@i.ua
© Паньюв I B., 2015
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
них захворювань [9]. При цьому особливе значення мае фВ плазми KpoBi [10], що не вивчений як предиктор ризику розвитку остеопоротичного процесу.
Мета дослщження — оцшити значення фВ як маркера ендотелiальноi' дисфункцй' у формуваннi та про-гнозуваннi ризику розвитку остепоротичного процесу в жшок iз гiпотиреозом.
Матерiали та методи
В одномоментне дослщження за типом «випа-док — контроль» було включено 67 жшок вшом вщ 52 до 74 рошв iз первинним гшотиреозом у постме-нопаузальному перюдь Середнiй вiк обстежених ста-новив 61,7 ± 6,2 року.
Критерп включення у дослiдження: жiнки з первинним гшотиреозом вшом вщ 52 до 74 рокiв, наяв-нiсть менопаузи не менше двох роыв.
Критерй' виключення: наявнiсть в анамнезi та/або при обстеженнi ознак захворювань, що призводять до розвитку вторинного остеопорозу (онколопчна патолопя, тиреотоксикоз, ендогенний гшеркорти-цизм, гiперпаратиреоз, цукровий дiабет 1-го типу, ревматощний артрит, системний червоний вовчак, дерматомюзит, синдром мальабсорбцп, хронiчна ниркова i/або печшкова недостатнiсть, захворюван-ня кровi, хрошчш обструктивнi захворювання ле-гень, алкоголiзм, прийом глюкокортикощв, хрошч-на недостатшсть кровообiгу III—IV ступеня).
ЗагальноклШчне та клiнiко-iнструментальне об-стеження для визначення стану пашенток включало збiр скарг та анамнезу, вимiрювання росту, маси тiла, окружност тали i стегон, визначення 1МТ. На базi Укра!нського науково-медичного центру проблем остеопорозу проведено дослщження маркерiв ысткового ремоделювання — бета-термшальних С-телепептидiв колагену 1-го типу (Р-СТх), маркерiв гормонально! регуляцп — паратгормону (ПТГ) i вгга-мiну D загального, а також показникiв мшерально-го обмiну (кальцiй, фосфор). Актившсть фВ визна-чали iмуноферментним методом iз використанням комерцiйного набору фiрми Shield diagnostics (Ве-ликобританiя). Крiм цього, проводили дослiдження концентрацп СРБ, загального холестерину (ЗХС), холестерину лшопроте!шв високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ), холестерину лшопроте!шв низько! щшь-ностi (ХС ЛПНЩ), а також триглiцеридiв (ТГ).
МЩКТ встановлювали з використанням дво-фотонно! рентгенiвсько'i абсорбцiометрi'i (ДРА) на апарат Lunar Prodigy Primo фiрми General Electric (США). Вимiрювання проводилося за двома дшян-ками: поперековий вщдш хребта i проксимальний вщдш стегново! кiстки. За класифiкацiею ВООЗ значення МЩКТ розцшювалися як нормальш за Т-критерiем понад —1,0 SD, остеопешя вiдповiдала значенням вiд —1,0 до —2,4 SD, остеопороз — зна-ченням < —2,5 SD.
Статистичний аналiз проводився за допомо-гою пакета прикладних програм Statistica 6.0 з ви-користанням методiв просто! описово! статистики.
Результати подаш у виглядi середшх значень (М) i середнiх квадратичних вщхилень (SD) для ыльыс-них ознак, що мають нормальний розподш, медiа-ни (Ме) та штерквартильного iнтервалу [25%; 75%] для неправильно розподтених аналiзованих ознак. Аналiз взаемозв'язку двох ознак проводили з використанням непараметричного кореляцшного аналiзу за методом Сшрмена. Результати цього аналiзу пред-ставленi коефiцiентом кореляцп г i значенням р. Для порiвняння двох незалежних груп використаний не-параметричний критерiй Манна — У!тш. Вщмшнос-тi вважали вiрогiдними при значенш р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Основна група дослщження сформована з 67 пашенток (середнш вш 61,7 ± 6,2 року) з первинним гiпотиреозом. Розподiл пацiенток за вiком в осно-внiй групi:
— вщ 52 до 60 рокiв — 26 (38,8 %);
— вщ 61 до 70 роив — 31 (46,3 %);
— понад 70 роив — 10 (14,9 %).
Вш пашентки перебували в постменопаузальному перюдь Тривалiсть постменопаузи на момент обсте-ження становила 11,2 [6,0; 17,0] року.
До групи контролю увшшло 20 жшок постме-нопаузального перiоду вiком вiд 53 до 64 роыв, без клшчних та шструментальних ознак патологи щи-топодiбно! залози (ЩЗ) i остеопоротического процесу. Середнш вш у груш — 59,7 ± 4,1 року. Тривалiсть постменопаузи на момент обстеження становила 10,5 [5,0; 14,0] року.
Жшки основно! групи залежно вiд значень МЩКТ, згiдно з даними ДРА, були розподшеш за трьома пщгрупами. Першу пiдгрупу становили жшки з нормальними показниками МЩКТ (п = 22), другу пщгрупу — 27 жiнок з остеопешею, третю шд-групу — 18 жшок з остеопорозом.
При аналiзi основних кшшчних характеристик у жшок основно! групи залежно вщ показниыв МЩКТ встановлено, що середнш вк: пацiенток з остеопеш-ею та остеопорозом був вiрогiдно вищим (р < 0,05), нiж у жшок iз нормальними значеннями МЩКТ Подiбна закономiрнiсть прослiдковуеться i для три-валостi постменопаузального перiоду (р < 0,05), що пов'язано з бшьш старшим вшом пацiенток у групах з остеопорозом та остеопешею (табл. 1). Крiм того, пашентки з остеопорозом проксимального вщдшу стегново! ыстки та з остеопешчним синдромом у цш же зонi мали вiрогiдно нижчий 1МТ порiвняно з жш-ками з нормальною МЩКТ (р < 0,05).
Вщомо, що до незалежних факторiв ризику розвитку остеопорозу належить 1МТ нижче 20 кг/м2. Серед обстежених пашенток не виявилося жшок iз низьким 1МТ, при цьому понад 75 % ошб мали над-мiрну масу тiла або ожирiння. Середнш 1МТ у гру-пi з остеопорозом та остеопешею мав тенденцш (р > 0,05) до зниження порiвняно з показниками пашенток iз нормальною МЩКТ (табл. 1), однак без досягнення статистично! значущость
Нами проведений аналiз динамiки змiн лабора-торних показникiв залежно вiд значень МЩКТ у жiнок основно! групи (табл. 2). Встановлено, що за наявност остеопорозу проксимального вiддiлу стегна вмют вiтамiну D вiрогiдно нижчий порiвня-но з групою з остеопешею i нормальною МЩКТ у цш же дiлянцi (р < 0,05). Концентрашя ПТГ у груш з нормальними значеннями МЩКТ була вiрогiдно нижчою (р < 0,01) порiвняно з групами з остеопо-розом та остеопенiею проксимального вщдшу стегна. Крiм того, спостерпаеться вiрогiдне зниження вмiсту ТГ у груш з остеопешею проксимального вщдшу стегна порiвняно з показником в оаб iз нормальною МЩКТ, а також при остеопорозi по-перекового вщдшу хребта порiвняно з нормальною МЩКТ (р < 0,05).
У табл. 3 наведеш показники вмюту СРБ i фВ у 67 жшок основно! групи i 20 жшок iз групи контролю.
При дослщженш маркерiв запалення й активацп судинного ендотелiю виявлено, що в груш жшок iз гшотиреозом i зниженням МЩКТ концентрацiя СРБ була вiрогiдно вищою, нiж у груш контролю. Значення фВ не розрiзнялися в групах порiвняння.
При дослщженш взаемозв'язку цих показниюв залежно вiд ступеня зниження МЩКТ у жшок основно! групи (табл. 4) встановлено, що концентрашя СРБ не вiдрiзнялася мiж групами порiвняння.
Нами встановленi вiрогiдно бшьш високi значення фВ у жшок з остеопешею порiвняно з групою пашенток з остеопорозом i нормальною МЩКТ (Р < 0,05).
В оаб з остеопорозом у проксимальному вщдш стегново! кiстки концентрашя СРБ вiрогiдно вища порiвняно з групою жшок iз нормальною МЩКТ (р < 0,05), але нижча, шж у групi жiнок з остеопешею (р < 0,05) (табл. 5). Вщзначаеться також тенденшя до збшьшення активностi фВ при остеопорозi в прок-
Таблиця 1. Кл1н1чна характеристика жiнок основноI групи залежно вд показниюв МЩКТ
Ознака Перша пщгрупа, n = 22 Друга пщгрупа (остеопешя), n = 27 Третя пщгрупа (остеопороз), n = 18 P (1-2) P (1-3) P (2-3)
BiK, роки 59,7 ± 4,2 63,7 ± 5,1 65,10 ± 6,2 < 0,05 < 0,001 > 0,05
Тривалють постменопаузи, роки 8,4 ± 3,8 13,6 ± 5,4 14,8 ± 5,7 < 0,05 < 0,001 > 0,05
1МТ, кг/м2 33,6 [26,0; 35,0] 31,8 [26,0; 35,0] 29,2 [26,0; 34,0] > 0,05 > 0,05 > 0,05
Показник Перша пщгрупа, n = 22 Друга пщгрупа (остеопешя), n = 27 Третя пщгрупа (остеопороз), n = 18 P (1-2) P (1-3) P (2-3)
Кальцм загальний, ммоль/л 2,1 [2,0; 2,2] 2,1 [2,0; 2,2] 2,0 [2,0; 2,1] > 0,05 > 0,05 > 0,05
р-СТх, пг/мл 0,492 [0,325; 0,618] 0,637 [0,492; 0,803] 0,574 [0,374; 0,715] > 0,05 > 0,05 > 0,05
ВтамЫ D, нмоль/л 23,0 [18,0; 34,0] 24,0 [19,0; 35,0] 18,5 [12,0; 23,0] > 0,05 < 0,05 < 0,05
ПТГ, пг/мл 27,0 [16,0; 31,0] 42,0 [32,5; 51,5] 39,0 [29,0; 48,0] < 0,01 < 0,01 > 0,05
ТГ, ммоль/л 2,1 [1,7 2,6] 1,7 [1,3 2,2] 1,7 [1,5 2,4] < 0,05 > 0,05 > 0,05
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,0 [0,8 1,4] 1,1 [0,8 1,4] 1,0 [0,8 1,2] > 0,05 > 0,05 > 0,05
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,5 [3,0 4,1] 3,6 [2,9 4,2] 3,3 [3,1 3,9] > 0,05 > 0,05 > 0,05
ЗХС, ммоль/л 5,6 [5,2 6,4] 5,7 [4,8 6,3] 5,5 [5,1 6,2] > 0,05 > 0,05 > 0,05
Таблиця 3. Р1вень фактора Вллебранда i СРБ в обстежених oci6 основноi i контрольноi груп
Показник Основна група, n = 67 Контрольна група, n = 20 P
ФВ, пг/мл 193,5 [139,0; 211,4] 162,4 [129,7; 193,1] > 0,05
СРБ, мг/л 8,3 [3,8; 19,0] 1,7 [0,8; 3,9] < 0,001
Таблиця 2. Змiни лабораторних показниюв залежно в д даних МЩКТ у проксимальному Bi^rni стегна
Таблиця 4. Р1вень фактора Вллебранда i СРБ у сироватц кров1 у пац1енток основно/ групи
залежно вд показниюв МЩКТ
Показник Перша пщгрупа, n = 22 Друга пщгрупа (остеопешя), n = 27 Третя пщгрупа (остеопороз), n = 18 P (1-2) P (1-3) P (2-3)
ФВ, пг/мл 162,7 [124,0; 198,2] 219,7 [139,2; 262,5] 173,5 [129,9; 203,2] < 0,05 > 0,05 < 0,05
СРБ, мг/л 7,4 [3,7; 17,9] 9,2 [6,1; 19,8] 7,9 [2,8; 11,2] > 0,05 > 0,05 > 0,05
Таблиця 5. Рiвень фактора Вллебранда i СРБ у сироватц кровi у па^енток основно/ групи залежно в'щ локал'зац'й остеопен'много синдрому
Показник Перша пщгрупа, n = 22 Друга пщгрупа (остеопешя), n = 27 Третя пщгрупа (остеопороз), n = 18 P (1-2) P (1-3) P (2-3)
Проксимальний в'щд'т стегново/ метки
ФВ, пг/мл 164,8 [128,0; 202,1] 226,9 [142,8; 274,2] 197,9 [131,5; 223,7] > 0,05 > 0,05 > 0,05
СРБ, мг/л 7,6 [3,6; 15,4] 11,2 [5,8; 21,2] 9,1 [2,8;10,1] > 0,05 < 0,05 < 0,05
Поперековий в'1дд'ш хребта
ФВ, пг/мл 178,3 [129,2; 199,3] 223,7 [138,2; 267,5] 183,7 [134,9; 211,2] > 0,05 > 0,05 > 0,05
СРБ, мг/л 10,8 [3,7; 22,5] 7,4 [2,7; 9,8] 9,5 [6,3; 15,2] > 0,05 > 0,05 > 0,05
симальному вщдш стегново! ыстки. Однак показник не досягае вiрогiдних вщмшностей (р > 0,05). Нами встановлено, що в груш пашенток iз гiпотиреозом рiвень СРБ вiрогiдно вищий, однак не залежить вiд показника МЩКТ
Отже, нами встановлено вiрогiдне пiдвищення концентрацп маркера активацп ендотелiю судин — фВ при остеопени хребта, тобто на початкових стадiях зниження МЩКТ у хворих на первинний гшотиреоз. Ксткова тканина хребта нал ежить до трабекулярних i страждае на початку патолопчного процесу. Тому можна припустити, що за наявност гiпотиреозу формування ысткових втрат запускаеть-ся за участю механiзму гшоксп кiстки i вироблення при цьому молекул, що призводять до активацп ме-ханiзмiв зниження МЩКТ
У той же час бтьш стшка кортикальна кiстка, що мютиться в проксимальному вiддiлi стегна, уражаеть-ся на подальших етапах розвитку остеопорозу. У про-веденому дослщженш виявлено пiдвищення рiвня СРБ при остеопешчному синдромi в кортикальнш кiстцi. Це пiдкреслюе значення фВ як раннього маркера започаткування втрати ыстково! маси у хворих на гшотиреоз, а СРБ — бтьш шзнього маркера, асо-цшованого з втратою маси кортикально! ыстки.
Висновки
1. У жiнок постменопаузального перiоду з гшо-тиреозом встановлено вiрогiдне збiльшення концентраций фВ при остеопени в поперековому вщдш хребта.
2. Рiвень СРБ вiрогiдно шдвищений у жiнок постменопаузального перюду з гiпотиреозом у поеднан-
ш з остеопорозом проксимального вiддiлу стегново! ыстки.
3. Висоы концентрацп фВ у жшок i3 гiпотиреозом слщ розглядати як предиктор ризику розвитку остео-поротичного процесу.
4. Шдвищений рiвень СРБ належить до несприят-ливих прогностичних ознак щодо зниження МЩКТ
Список л^ератури
1. Dhanwal D.K., Dennison E.M., Harvey N.C., Cooper C. Epidemiology of hip fracture: Worldwide geographic variation // Indian J. Orthop. — 2011. — Vol. 45(1). — P. 15-22. doi: 10.4103/0019-5413.73656.
2. Sattui S.E., SaagK.G. Fracture mortality: associations with epidemiology and osteoporosis treatment //Nat. Rev. Endocrinol. — 2014. — Vol. 10(10). — P. 592-602. doi: 10.1038/nrendo.2014. 125.
3. Cangoz S., Chang Y.Y., Chempakaseril S.J. et al. Vitamin D and type 2 diabetes mellitus// J. Clin. Pharm. Ther — 2013. — Vol. 38. — P. 81-84.
4. Souberbielle J.-C, Body J.-J, Lappe J.M. et al. Vitamin D and musculoskeletal health, cardiovascular disease, autoimmunity and cancer: recommendations for clinical practice//Autoimmunity Reviews. — 2010. — Vol. 9(11). — P. 709-715.
5. Garin M.C., Arnold A.M., Lee J.S. et al. Subclinical thyroid dysfunction and hip fracture and bone mineral density in older adults: the cardiovascular health study // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 99(8). — P. 2657-2664. doi: 10.1210/ jc.2014-1051.
6. Марова Е.И., Ахкунбекова Н.К., Рожинская Л.Я. и др. Кальций-фосфорный обмен и костный метаболизм у больных с первичным гипотиреозом // Остеопороз и остеопатии. — 2000. — № 3. — С. 13-16.
7. Ночевная Л.Б., Павленко О.А., Килина О.Ю., Столярова В.А. Состояние костной ткани у больных с впервые выявленным гипотиреозом // Сибирский медицинский журнал. — 2011. — Т. 26, № 4. — С. 189-192.
8. Amashukeli M, Giorgadze E, Tsagareli M. et al. The impact of thyroid diseases on bone metabolism and fracture risk// Georgian Med. News. — 2010. — № 184-185. — P. 34-39.
9. Sadler J.E. Low von Willebrand factor: sometimes a risk factor and sometimes a disease / J.E. Sadler // Hematology Am.
Soc. Hematol. Educ. Program. — 2009. — Vol. 106—12. doi: 10.1182/asheducation-2009.1.106.
10. Fan W, Bouwense S.A., CrawfordR., Xiao Y.J. Structural and cellular features in metaphyseal and diaphyseal periosteum of osteoporotic rats//Mol. Histol. — 2010. — Vol. 41(1). — P. 51-60. doi: 10.1007/s10735-010-9261-y.
OmpuMaHO 07.08.15 M
Панькив И.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ЗНАЧЕНИЕ ФАКТОРА ВИЛЛЕБРАНДА КАК ПРЕДИКТОРА РИСКА РАЗВИТИЯ
ОСТЕОПОРОТИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА У ЖЕНЩИН С ГИПОТИРЕОЗОМ
Резюме. В проведенном исследовании установлено значение фактора Виллебранда как маркера эндотелиальной дисфункции в формировании и прогнозировании риска развития остепоротического процесса у женщин с гипотиреозом. У женщин постменопаузального периода с гипотиреозом наблюдается достоверное увеличение концентрации фактора Вилле-бранда при остеопении в поясничном отделе позвоночника. Повышенные концентрации фактора Виллебранда у женщин с гипотиреозом следует рассматривать как предиктор риска развития остеопоротического процесса. Повышенный уровень С-реактивного белка относится к неблагоприятным прогностическим признакам относительно снижения минеральной плотности костной ткани у больных первичным гипотиреозом.
Ключевые слова: гипотиреоз, остеопороз, остеопения, фактор Виллебранда.
Pankiv I.V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
VALUE OF VON WILLEBRAND FACTOR AS A PREDICTOR FOR OSTEOPOROSIS DEVELOPMENT IN WOMEN WITH HYPOTHYROIDISM
Summary. The paper presents the study of the value of von Willebrand factor as a marker of endothelial dysfunction for osteoporosis development and for prediction of risk of its formation in women with hypothyroidism. Postmenopausal women with hypothyroidism have significant increase of von Willebrand factor at lumbar osteopenia. High concentrations of von Willebrand factor in women with hypothyroidism follows to consider it as a predictor for osteoporosis development. Increased level of C-reactive protein belongs to the unfavorable prognostic signs in relation to the decline ofbone mineral density for patients with primary hypothyroidism.
Key words: hypothyroidism, osteoporosis, osteopenia, von Willebrand factor.
