CC BY
9
of histocompatibility in development of concominant diseases in HIV-infected patients]. Problemy vijs'kovoi' ohoronyzdorov'ja. 2015;2(44):59-62. Ukrainian.
11. Khaitov RM, Alekseev LP. [Physiological role of the main complex of human histocompatibility]. Im-munologiya. 2001;3:37-42. Russian.
12. Lombard Z, et al. Association of HLA-DR,-DQ, and vitamin D receptor alleles and haplotypes with tuberculosis in the Venda of South Africa. Human immunology. 2006;67(8):643-54.
13. Lawn S, Churchyard G. Epidemiology of HIV associated tuberculosis. Curr. Opin. HIV AIDS. 2009;4:325-33.
14. Corbett EL, Watt CJ, Walker N, Maher D, Williams BG, Raviglione MC, et al. The growing burden of tuberculosis: Global trends and interactions with the HIV epidemic. Arch. Intern. Med. 2003;163:1009-21.
15. Trachtenberg Elizabeth A., and Erlich Henry A. A review of the role of the human leukocyte antigen (HLA) system as a host immunogenetic factor influencing HIV transmission and progression to AIDS. HIV Molecular Immunology. 2001;I43:43-60.
16. Volikova OA. Correlation of locus alleles of DRB1 II class of histocompatibility complex with clinical, immunological and virological parameters in HIV infection. European science review. 2015;9-10:48-50.
Crarrfl Ha^mmna ^o pe^aKuii 30.06.2017
♦
УДК 616.2-002.1-018.73-036:614.8.026.1:616.98-053.2 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.3.111931
A.B. Карпенко ФАКТОРИ РИЗИКУ
ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ПОВТОРНИХ БАКТЕР1АЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ГРВ1 В Д1ТЕЙ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»
кафедра педгатри 3 та неонатологп
(зав. - д. мед. н., проф. Ю.К. Болъбот)
вул. В. Вернадсъкого, 9, Днгпро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Pediatrics 3 and Neonatology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: гострий середнш отит, гострийриносинусит, ГРВ1, л!зоцим, дти Key words: acute otitis media, acute rhinosinusitis, URTI, lysozyme, children
Реферат. Факторы риска и особенности течения повторных бактериальных осложнений ОРВИ у детей. Карпенко А.В. Целъю исследования стало определение факторов риска рецидивирующих бактериалъных
Scientific and Practical Conference. Profïlaktychna medycyna. 2015;3/4(25):19-20. Russian.
4. Kishkun AA. [Immunological and serological studies in clinical practice]. Moskva, Meditsinskoe in-formatsionnoe agenstvo. 2006;536. Russian.
5. Volikova OO, Shostakovych-Koretskaya LR, Lyt-vyn KY, Kushnjerova OA, Petul'ko AP, Panykova TN. [Laboratory diagnostic of immunosuppression level in HIV-infected patients]. Scientific and Practical Conference. Profilaktychnamedycyna. 2016;3-4 (27):37-38. Ukrainian.
6. Mavrutenkov VV. [Herpesvirus infection type IV: immunopathogenesis, clinic, diagnosis and treatment]. [dissertation]. 14.01.13. Dnipropetrovsk, 2008;296. Ukrainian.
7. Procjuk RG. [Features of pulmonary tuberculosis in HIV-infected patients and patients with AIDS]. Ukraynskyj pul'monologycheskyj zhurnal. 2007;4:9-13. Ukrainian.
8. Rebrova Oyu. [Statistical analysis of medical data. Application of the STATISTICA software package]. Moskva, MediaSfera 3. 2006;312. Russian.
9. Shostakovych-Koretskaya LR, Volikova OO, Lyt-vyn KY, Kushnjerova OA, Chykarenko ZO. [The role of genetic factors in predicting the transition of HIV infection and development of HIV-associated diseases]. GVKG MOZ Ukrai'ny. 2011;18:616-24. Ukrainian.
10. Volikova OO, Shostakovych-Koretskaya LR, Lyt-vyn KY, Kushnjerova OA, Rjeznik OS. [Role of II class
88
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
осложнений ОРВИ у детей, а также клинико-иммунологических особенностей течения таких осложнений. Обследовано 214 детей в возрасте от 3 до 18 лет, болеющих ОРВИ с развитием острого гнойного среднего отита или острого бактериального риносинусита. I группу составили 128 детей с эпизодическими бактериальными осложнениями ОРВИ в анамнезе, во II группу включены 86 детей с рецидивирующим их характером. Помимо стандартного обследования, было определено содержание лизоцима в ротоглоточном секрете трижды в динамике заболевания. Установлено, что дети II группы характеризовались ранним дебютом респираторной заболеваемости (в возрасте 6,00 (4,00; 12,00) месяцев против 13,00 (4,50; 16,00) месяцев у детей I группы (р<0,0001)), а также большей длительностью катарального и интоксикационного синдромов при подобных формах заболевания. Наиболее значимым фактором риска для формирования рецидивирующего паттерна осложнений было курение матери (ОШ=2,73; 95% ДИ [1,34; 5,48]), имели значение также гастроэнтерологическая патология и частые ОРВИ у матери и сокращение периода грудного вскармливания. У детей с повторными бактериальными осложнениями ОРВИ во все периоды заболевания отмечалось нарушение местной резистентности слизистых оболочек верхних дыхательных путей в виде снижения концентраций лизоцима, которое сохранялось и после выздоровления.
Abstract. Risk factors and features of recurrent bacterial complications of upper respiratory tract viral infections in children. Karpenko A.V. The aim of the study was to determine risk factors for recurrent bacterial complications of the upper respiratory tract viral infection (URTI) in children, as well as the clinical and immunological features of the course of such complications. We enrolled 214 children aged 3-18 years with URTIs complicated with acute otitis media or acute bacterial rhinosinusitis. Frequency of bacterial complications of URI in 128 children was low (group I) and in 86 children it met the criteria of recurrent course (group II). In addition to the standard examination, lysozyme levels in the oropharyngeal secretion were determined three times during the disease. It was found that children of group II were characterized by an early debut of respiratory morbidity (at the age of 6.00 (4.00, 12.00) months against 13.00 (4.50, 16.00) months in children of group I (p<0,0001), as well as a longer duration of catarrhal and intoxication syndromes in similar forms of the disease. The most significant risk factors for the formation of the recurring complication pattern were maternal smoking (OR=2.73, 95% CI [1.34, 5.48]), along with gastroenterological pathology and frequent URTI in the mother and a shortened period of breastfeeding. In children with recurrent bacterial complications of URTI, there was an impaired local resistance of the upper respiratory tract mucous membranes (as a decrease in the concentrations of lysozyme) in all periods of the disease, which persisted after recovery.
Проблема повторних бактерГальних усклад-нень гострих рестраторних вГрусних шфекцш (ГРВ1) залишаеться актуальною для медицини дитячого вшу протягом багатьох роюв. 1снуе численна група дггей, як схильт до розвитку гострого гншного середнього отиту або бакте-рГального риносинуситу у зв'язку з перенесеною ГРВ1. Так, за даними Американсько! асощаци пе-д1атр1в, бактерГальн ускладнення розвиваються в майже 20 % випадюв рестраторних вГрусних шфекцш [10, 11]. Численн дослвдження, що проводились, вказують на багатофакторну причин-тсть тако! схильносп в дггей: так, ii пов'язують з атотею, мшро- та макроеколопчними факторами, порушеннями мшробюценозу слизових оболонок дихальних шляхГв та шлунково-киш-кового тракту, спадковими факторами, прихо-ваними формами Гмунолопчних дисфункцш тощо [3, 7, 8]. При цьому повторт бактерГальн ускладнення, що виникають на rai притаманно! дитячому вшу тдвищено! частоти ГРВ1, чинять негативний сощально-економГчний вплив як на рГвн родини, так i на рГвн держави в цглому; тдвищують ризик виникнення шших ускладнень захворювання, збгльшують медикаментозне наван-таження на оргатзм дитини та можуть попр-шувати ii шкгльну устштсть та ягасть життя [1,3].
3 урахуванням наведеного, метою дослщжен-ня стало визначення сощально-економГчних та медичних факторГв ризику рецидивного характеру бактерГальних ускладнень ГРВ1 в дггей, а також клшшо-Гмунолопчних особливостей пе-ребшу таких ускладнень.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У дослщження було включено 214 дггей вшом ввд 3 до 18 роюв (медГана вшу становила 6,0 (3,7; 12,0) рокГв), у яких на rai ГРВ1 розвинувся гострий гншний середнш отит (ГСО) або гострий бактерГальний риносинусит (ГРС). Вш дГагнози встановлювались вщповщно до актуаль-них критерии, рекомендованих у наказах МО3 Укра!ни. Дии включались у дослщження не тзтше третьо! доби вед початку розвитку ускладнень. 3бГр анамнестичних даних проводився методами анкетування батьюв та анашзу медич-но! документаци дитини. Пащентам також проводилось передбачене вщповвдними держав-ними нормативними документами МО3 Укра!ни клГнГко-лабораторне обстеження. Додатково до стандартного обстеження, 110 дням визначено рГвень неспецифГчного фактора мГсцево! рези-стентносп слизових оболонок верхнГх дихальних шляхГв лГзоциму [9] в ротоглотковому секретГ
17/ Том XXII/ 3
89
методом 1ФА [5] тричГ протягом дослвдження: на початку розвитку бактерГального ускладнення, у перюд реконвалесценци та тсля одужання. Контрольт значення вмкту лГзоциму в рото-глотковому секрет! отриман в 30 умовно здо-рових дггей.
Враховуючи анамнестичт дат пащенпв, було сформовано дв1 групи дослщження: до I увшшло 128 дггей з етзодичним характером бак-терГальних ускладнень ГРВ1, до II - 86 дггей з ре-цидивуючим !х перебГгом (4 або бГльше випадки ГСО/ГРС протягом року) [6]. Ствввдношення хлопчиюв та дГвчаток у групах дослщження ста-новило близько 1:1.
Статистична обробка даних проводилась у програмГ "8ТАТ18Т1СА 6.1" (сершний номер -А0АЯ909 Е415822БА) [4]. ПеревГрка нормаль-носп розподГлу кшьюсних показниюв проводилась за допомогою критер1ю Шатро-Ушка з виправленням Лшлефорса. Для оцшки в1ропд-носп ввдмшностей м1ж групами для кшьюсних ознак з нормальним розподшом використо-вувався критерш Стьюдента (I); для кшьюсних ознак з нер1вном1рним розподшом - критерш Манна-Уит (и); в1ропдтсть вщмшностей ввд-носних показниюв оцшювалась з використанням критерш Хьквадрат (^2) Шрсона. Також роз-раховувалися абсолютт та вщност показники ризику для оцшки зв'язку рГзних медико-бю-лопчних Г сощально-економ1чних чинниюв з1 схильтстю до частих бактерГальних ускладнень ГРВ1 в дГтей (у тому чист показник вщношення шаншв (ВШ) з його довГрчим штервалом (Д1). Критичне значення р1вня значущост (р) прий-малося <5% (р<0,05) [4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Ретроспективний анашз особливостей рес-шраторно! захворюваносп в обстежених дггей виявив, що дии II групи дослщження ввд-рГзнялись бшьшою загальною схильтстю до ГРВГ 45,6% пащенпв ще! групи хворши на ГРВI 6 та бГльше раз1в на рш, тод1 як серед !х одно-литав з I групи дослвдження таких було лише 18,0% (^2=20,17; р<0,001). Хоча в дошкшьному вшд бшьшосп дГтей притаманна вщносно висока частота ГРВ!, що пов'язано як з особливостями становлення Гмунного захисту дитини, так Г з сощальними аспектами, слщ зауважити, що виникнення 6 та бГльше етзод1в ГРВI на рш не розглядаеться як нормальне незалежно вгд вшу дитини [3, 6]. У 60,47±5,27% дГтей II групи не простежувалось чигсого зв'язку захворюваносп з порою року: вони були вразлив! до рест-раторних шфекцш незалежно вгд сезонних
особливостей етдемюлопчно! ситуаци. Перше рестраторне захворювання в бшьшост (73,26±4,77%) цих дггей виникало ще до до-сягнення ними дванадцятимкячного вшу, тод1 як у I грут дослщження на першому рощ життя хворши на ГРВ! лише 46,88±4,41% (^2=14,65; р=0,0001). Ввдмшност стосувались Г медГани вшу, в якому було перенесене перше рестра-торне захворювання: так, у дггей з рецидивними бактерГальними ускладненнями ГРВI вона ста-новила 6,00 (4,00; 12,00) мюящв проти 13,00 (4,50; 16,00) мкящв у дггей з етзодичними ускладненнями ГРВI (р<0,0001 за и-критер1ем Манна-Уит). Найбшьш типовим видом першого рестраторного захворювання в обох групах була ГРВI у формГ ринофаринпту, однак у дггей II групи порГвняно з I в1ропдно часпше зустрь чались гострГ простий (12,79% проти 4,69%; ^2=4,62, р=0,032) та обструктивний бронхии (6,98% проти 1,56%; ^2=4,19, р=0,041).
Основи здоров'я людини значною мГрою залежать вгд генетичних параметрГв, а етгене-тичт фактори впливають на формування особливостей захворюваносп в конкретно! людини. У дггей I та II груп дослщження не виявлено в1ро-пдних вщмшностей в загальнш частот обтя-женого сГмейного анамнезу - близько половини вшх дггей були народжет вгд батьюв з хро-тчною патолопею. Однак визначено зв'язок м1ж схильтстю дитини до повторних бактерГальних ускладнень ГРВI та такими факторами сГмейного анамнезу, як част рестраторт захворювання та гастроентеролопчна патологГя в матерГ, та з такими постнатальними факторами, як скорочена тривашсть грудного вигодовування (показники ризику для р1зно1' тривалосп грудного вигодовування ввдображають зб1льшення його протек-тивного впливу щодо формування рецидивного патерну бактерГальних ускладнень ГРВI в дитини з подовженням термшу) та пашння матерГ. Останне виявилось найсильтшим фактором ризику для формування рецидивного характеру бактерГальних ускладнень ГРВI в дггей; нега-тивний вплив цього чинника щодо тдвищення респ1раторно1' захворюваностГ в1дм1чався Г в Гн-ших дослщженнях [8]. У таблицГ 1 наведет статистичт показники, що характеризують ри-зик зазначених факторГв.
У поточному випадку захворювання структура бактерГальних ускладнень ГРВI в групах дослщження була подГбною. ГСО розвинувся в 27,34% дггей I групи та 38,37% дггей II групи дослщження; ГРС у формГ гострого аденощиту, гострого гаймориту, фронтиту та/або етмогдиту -у 72,66% та 61,63% дггей в1дпов1дно (^2=2,89;
90
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / МЕЫСМ РЕЯБРЕКТТУТ
p=0,089). Зпдвд з дaними iншиx дocлiджень, отГв-вiднoшення клiнiчниx фopм ^^лизто 2:l з пеpевaжaнням pинocинycитy e типoвим для бaкте-piaльниx ycклaднень ГPBI в дитячoмy вiцi [2, ll].
Пpoведений aнaлiз клiнiчниx ocoбливocтей пеpебiry пoтoчнoro випaдкy ГPBI в oбcтежениx пaцieнтiв виявив певнi вiдмiннocтi в дiтей, cxиль-ниx дo pецидивниx бaктеpiaльниx ycклaднень, вiд ïx oднoлiткiв з епiзoдичним xapaктеpoм ycклaднень. TaK, вiporiднo вiдpiзнялacь зaraльнa тpивaлicть зaxвopювaння: пaцieнти II rpyпи в cеpедньoмy xвopiли нa двi-тpи дoби дoвше ïx oднoлiткiв I групи з тим caмим видoм ycклaд-нення (l0,94±0,6l пpoти 8,17±0,6З дня ввдш-вiднo пpи ГCO, p=0,00З зa U-кpитеpieм Maннa-Уiтнi; 11,96±0,65 пpoти 9,92±0,62 дня вiдпoвiднo пpи ГPC, p=0,004 зa U-кpитеpieм Maннa-Уiтнi). Щoдo ocoбливocтей oкpемиx cимптoмiв тa cиндpoмiв зaxвopювaння, тo тpивaлicть лиxo-мaнки в rpyпax дocлiдження бyлa пoдiбнoю (З,ЗЗ±0,10 дня тa З,05±0,1З дня вiдпoвiднo в I тa
II rpym дocлiдження, p=0,08 зa U-кpитеpieм Maннa-Уiтнi). Taкoж темпеpaтypнa pеaкцiя в пеpшi днi poзвиткy бaктеpiaльниx ycклaднень TPBI в дocлiджyвaниx rpyпax icтoтнo не вщ-piзнялacь. Oднaк вже та тpетiй день вiд виник-нення TCO в дiтей з пoвтopними бaктеpiaльними ycклaдненнями ГPBI pеecтpyвaлacь дещo нижчa темпеpaтypa тiлa, нiж y дггей з епiзoдичним xa-paктеpoм тaкиx ycклaднень: З7,0 (З6,7; З7,2)0C пpoти З7,2 (З7,0; З7,4)0C вiдпoвiднo (p=0,047 зa U-кpитеpieм Maннa-Уïтнi). Пoдiбнi вiдмiннocтi мiж rpyпaми дocлiдження pеecтpyвaлиcь тaкoж пpи ГPC з четвеpтoгo дня вiд пoчaткy ycклaднен-ня: З6,7 (З6,6; З7,2)0C y II пpoти З7,1 (З6,9; З7,4)0C y I rpym дocлiдження (p=0,048 зa U-кpитеpieм Maннa-Уïтнi). Hевиpaженa зa aмплi-тyдoю тa cкopoченa в чaci темпеpaтypнa pеaкцiя мoже 6УТИ вiдoбpaженням певнoï фyнкцioнaльнoï недocтaтнocтi iмyннoï вiдпoвiдi пiд чac poзвиткy бaктеpiaльнoï iнфекцiï в дiтей, cxильниx дo ycклaдненoro пеpебiry ГPBI.
Taблuця 1
Фaктopи ризику peцидивниx бaктepiaльниx ycклaднeнь rPBI в дiтeй
Фaктop AB 1* ^a^op e) AB 2* ^arcrop вЩСУТНШ) 3AB* BB* BШ; 95 % ДР
4acri rPBI в мaтepi 0,46 0,39 0,07 1,18 1,30; [1,06; 3,01]
Зaxвopювaння ШКТ y мaтepi 0,61 0,37 0,24 1,62 2,55; [1,16; 5,64]
Штyчнe вигoдoвyвaння 0,50 0,38 0,12 1,28 1,56; [1,07; 3,59]
Груд^ вигoдoвyвaння мeншe 3a 6 мкящв 0,44 0,34 0,10 1,30 1,50; [1,03; 2,72]
Гpyднe вигoдoвyвaння мeншe 3a pfc 0,42 0,28 0,14 1,50 1,82; [1,05; 3,88]
Пaлiння мaтepi 0,60 0,36 0,24 1,67 2,73;
[1,34; 5,48]
Пpимiтки: * AB - aбcoлютнa вipoгiднicть; ЗАБ - змiнa aбcoлютнoï вipoгiднocтi; BB - вiднocнa вipoгiднicть; БШ - вiднoшення шaнciв; Д! - дoвipчий iнтеpвaл.
Biporiднo дoвшими в дiтей з pецидивним xa-paктеpoм бaктеpiaльниx ycклaднень 6УЛИ iншi oзнaки iнтoкcикaцiï (cлaбкicть, втoмлювaнicть, пoгipшення aпетитy): 4,19±0,14 дня пpoти З,6З±0,09 дня в I rpyпi (p=0,0042 зa U-кpитеpieм Maннa-Уiтнi), a тaкoж кaтapaльнi пpoяви (pинiт, кaшель, бшь y ropлi тoщo): 6,84±0,15 дня ^ora 4,64±0,09 дня вiдпoвiднo (p=0,000l зa U-кpите-pieм Maннa-Уiтнi). Не виявленo вiporiдниx вiдмiннocтей y тpивaлocтi лoкaльниx cимптoмiв ГCO (бшь y вуш, oтopея) тa TPC (бiль y дiлянцi
oбличчя, зниження нюxy) мiж дiтьми з piзнoю чacтoтoю бaктеpiaльниx ycклaднень ГPBI.
Pезyльтaти дocлiдження вмicтy лiзoцимy в poтoглoткoвoмy cекpетi в дiтей дocлiджyвaниx ^уп у piзнi пеpioди зaxвopювaння пpедcтaвленi в тaблицi 2. Haведенi дaнi cвiдчaть, щo в дiтей, як cxильнi дo poзвиткy пoвтopниx бaктеpiaльниx ycклaднень ГPBI, cпocтеpiraeтьcя зменшення вмюту лiзoцимy в yci пеpioди зaxвopювaння пopiвнянo з тaким у дггей з епiзoдичним xa-paктеpoм ycклaднень, яке збеpiraeтьcя i пicля
17/ Том XXII/ 3
91
реконвалесценци. Референтт значения концен- становили 40,37 (33,98; 43,81) пг/мл; вони також траци лГзоциму, отримат ввд 30 здорових дггей, яга в1рогвдно перевищували показники, отримат в II не хворгли на ГРВ1 протягом останнього мюяця, грут (р<0,001 за Ц-критерГем Манна-Упт).
Таблиця 2
Концентрацн л!зоциму в ротоглотковому секрет! в дггей з бактер!альними ускладненнями ГРВ1, Me (Q25; Q75)
Л!зоцим, пг/мл Iгрупа (п=70) II група (п=40) р, Манн-Уггш U-тест
На 1-2-й день вщ розвитку ГСО/ГРС 39,82 21,86 р<0,001
(26,49; 45,29) (12,89; 28,72)
На 7-9-й день вщ розвитку ГСО/ГРС 65,39 47,27 (36,29; 56,20) р<0,001
(55,93; 76,52)
Шсля одужання 26,58 (17,43; 34,98) 19,19 (16,80; 22,88) р=0,002
ВИСНОВКИ
1. Дгти, яга схильт до розвитку рецидивних бактерГальних ускладнень ГРВ1, вщрГзняються рантм дебютом рестраторног захворюваносп та тенденщею до затяжного перебпу гострих рес-траторних шфекцш з подовженням тривалосп основних кштчних синдромГв (штоксикацшного та катарального) порГвняно з 1х однолгтками з етзодичним характером ускладнень.
2. Факторами ризику, що пов'язан з роз-витком повторних бактерГальних ускладнень у дитини, е схильтсть до частих ГРВ1 та захво-рювання ШКТ у матерг а також пашння матерГ та скорочення термшу грудного вигодовування. Постнатальт фактори ризику формування рецидивного характеру бактерГальних ускладнень ГРВ1
е модифжованими, що дае можливкть про-ведення профглактичних заходГв, особливо в дгтей, у яких е rnrni, немодифшоват (прена-тальт) фактори ризику.
3. У дггей з рецидивним характером бакте-рГальних ускладнень ГРВ1 при захворювант вгд-значаеться порушення неспециф1чно1 мкцевог резистентносп слизових оболонок верхтх ди-хальних шляхГв у виглядГ зниження вмкту л1зо-циму, яке зберпаеться i тсля реконвалесценци. Патогенетично доцгльним може бути мкцеве використання в таких дггей препаратГв, до складу яких входить лГзоцим, для лшування та про-фглактики ГРВ1 та 1х ускладнень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кривопустов С.П. Острый средний отит у детей: взгляд педиатра на проблему / С.П. Кривопустов // Дитячийлiкар. -2010. -№ 1. - С. 12-18.
2. Крючко Т.А. Острый средний отит у детей: современный взгляд на проблему / Т.А. Крючко, Т.В. Шпехт, О. Я. Ткаченко // Здоровье ребенка. -2010.-№2(23).-С. 7-10.
3. Нестерова И.В. Проблемы лечения вирусно-бак-териальных респираторных инфекций у «часто и длительно болеющих» иммунокомпроментированных детей / И.В. Нестерова // Лечащий врач. - 2009. - № 6. - С.40-43.
4. РеброваО.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica / О.Ю. Реброва. - Москва: Медиа Сфера, 2006.-312 с.
5. Сучасш можливосл клшчно! лабораторно! дiагностики / I.A. Плеш, Г.1. Кшановська, О.И. Хомко [та ш.] // Буковин. мед. вкник. - 2014. - Т. 18, № 1 (б9). - С. 147-150.
6. ЩеплягииаЛ.А. Возрастные особенности иммунитета у детей / Л. А. Щеплягина, И. В. Круглова // РМЖ. - 2009. - № 23. - С. 1564.
7. Fokkens, W. J. European position paper on rhino-sinusitis and nasal polyps / W.J. Fokkens, V.J. Lund, J. Mul-lol // Rhinology. - 2007. - Vol. 45, Suppl. 20. - Р. 84-85.
8. Lopez Campos, X. Risk factors for recurrent upper respiratory infections in preschool children / X. Lopez Campos, M. Alvarez Castello, J. Massip // World Allergy Organ J. - 2012. - N 5, Suppl. 2. - Р. S101. doi: 10.1097/01.W0X.0000412013.14727.54
9. Schroder J.M. Antimicrobial skin peptides and proteins / J.M. Schroder, J. Harder // Cellular Molecular Life Sciences. - 2006. - Vol. 63. - P. 469-486. doi: 10.1007/s00018-005-5364-0
10. The diagnosis and management of acute otitis media / A.S. Lieberthal, A.E. Carroll, T. Chonmaitree [et al.] // Pediatrics. - 2013.- Vol. 131. - Р. e964-e999. doi: 10.1542/peds.2012-3488
92
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
11. Wald E.R. Clinical practice guideline for the dia- C. Bordley // Pediatrics. - 2013. - Vol. 132. - P. e262-e280. gnosis and management of acute bacterial sinusitis in chil- doi: 10.1542/peds.2013-1071. dren aged 1 to 18 years / E.R. Wald, K.E. Applegate,
REFERENCES
1. Krivopustov CP. [Acute otitis media in children: the pediatrician's attitude]. Dityachiy likar. 2010;1:12-18. Russian.
2. Kryuchko TA, Shpekht TV, Tkachenko OYa. [Acute otitis media in children: contemporary views on the issue]. Zdorov'e rebenka. 2010;2(23):7-10. Russian.
3. Nesterova IV. [Problems of treatment of viral and bacterial infections in immune coppromised children with frequent respiratory infections]. Lechashchiy vrach. 2009;6:40-43. Russian.
4. Rebrova OY. [Statistical analysis of medical data. Application of STATISTICA software]. Moskva: Media Sfera; 2006. Russian.
5. Plesh IA, Kshanovskaya GI, Khomko OI, et al. [Modern possibilities of clinical laboratory diagnostics]. Buko-vinskiy meditsinskiy vestnik. 2014;1(69):147-50. Ukrainian.
6. Shcheplyagina LA. [Age-dependent features of the immune system in children]. RMZh. 2009;23:1564. Russian.
7. Fokkens WJ, Lund VJ, Mullol J. European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps. Rhinology. 2007;45(Suppl20):84-85.
8. Lopez Campos X, Alvarez Castello M, Massip J. Risk factors for recurrent upper respiratory infections in preschool children. World Allergy Organ J. 2012;5(Suppl 2):S101. doi: 10.1097/01.WOX.0000412013.14727.54
9. Schroder JM, Harder J. Antimicrobial skin peptides and proteins. Cellular and Molecular Life Sciences. 2006;63:469-486. doi: 10.1007/s00018-005-5364-0
10. Lieberthal AS, Carroll AE, Chonmaitree T, et al. The diagnosis and management of acute otitis media. Pediatrics. 2013;131:e964-e999. doi: 10.1542/peds.2012-3488
11. Wald ER, Applegate KE, Bordley C. Clinical practice guideline for the diagnosis and management of acute bacterial sinusitis in children aged 1 to 18 years. Pediatrics. 2013;132:e262-e280. doi: 10.1542/peds.2013-1071
CTarM Ha^mmna ^o pe^aKuii 11.08.2017
♦
УДК 616.831-006-036:612.017 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.3.111932
T.B. Шинкаренко 1МУНОГ1СТОХ1М1ЧНА ЕКСПРЕС1Я
ПРОМ1ЖНИХ Ф1ЛАМЕНТ1В У Д1АГНОСТИЦ1 ДИФУЗНИХ ГЛ1ОМ
ДЗ «Днгпропетровсъка медична академгя МОЗ Украгни»
кафедра патологгчног анатомгг г судовог медицины
(зав. — к. мед. н., доц. О.А. Алексеенко)
вул. В. Вернадсъкого, 9, Днгпро, 49044, Украгна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: пухлина головного мозку, гмуноггстохгмгя, дгагностика, вгментин, GFAP Key words: brain tumor, immunohistochemistry, diagnostics, vimentin, GFAP
Реферат. Иммуногистохимическая экспрессия промежуточных филаментов в диагностике диффузных глиом. Шинкаренко Т.В. Белки промежуточных филаментов играют важную ролъ в поддержании ста-билъной формы, а также возможного перемещения клеток, особенно неопластических. Работы, посвящённые
17/ Том XXII/ 3
93
