CC BY
13HISTORICAL SCIENCES
ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬК1, КОЛГОСПН1 I ГАЗЕТИ ПОЛ1ТВ1ДД1Л1В МТС ЯК Р1ЗНОВИДИ РАДЯНСЬКИХ БАГАТОТИРАЖНИХ ПЕР1ОДИЧНИХ ВИДАНЬ (1930-i рр.)
Вакульчук О.А.
кандидат iсторичних наук, зав1дувач eiööiny пресознавства Нацюнально'1 бiблiотеки Украти iMem В.1. Вернадського,
Киш, Украша
NEWSPAPERS OF FACTORIES, COLLECTIVE FARMS AND POLITICAL DEPARTMENTS OF MACHINE-TRACTOR STATIONS AS VARIETIES OF SOVIET MASS-CIRCULATION
PERIODICALS (1930s)
Vakulchuk O.
Ph.D. (History) Vernadsky National Library of Ukraine Head of the Press Studies Department Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Багатотиражш газети - один i3 сегменпв загально! системи радянських перюдичних видань, вид пер-винно! низово! преси. В icTOpil И розвитку виршальним став саме перiод 1930-х рошв, коли багатотиражна преса остаточно затвердилася як масовий cпецифiчний вид друку. Радянськ1 багатoтиpажнi газети 1930-х рошв - видання доби тoталiтаpизму, жорстко! утфгкаци cуcпiльнo-пoлiтичнoгo i культурного життя кра-!ни. На багатoтиpажнi видання партшно-радянське кеpiвництвo покладало велик! нади i cпoдiвання, адже багатотиражки найкраще були зануpенi у життя i завдання пiдпpиeмcтва, знали iнтеpеcи робггнишв i слу-жбовщв i могли безпосередньо впливати на свш сегмент аудитори у cпpавi матеpiалiзацi! плашв партп на кожному конкретному щдприемствг На початок 1930-х pp. низова преса мщно закpiпилиcя у cиcтемi политичного контролю радянсько! держави, тод! ж сформувалися i и основш функци - агiтацiйна, пропаган-дистська та шформацшна. Як i вся радянська преса, багатотиражна перебувала тд значним щеолопчним тиском i жорстко контролювалася, тому необхвдною умовою для випуску газети було отримання цензурного дозволу. Ведомо, що у преа юнувала жорстка цензура щодо «похибок» щейно-полгшчного характеру, вшськових, економ!чних «таемниць»; приховувалася шформащя щодо катастроф i нещасних випадк1в, ic-нування виправно-трудових табор!в, професшних захворювань тощо. Кр!м того, деяк1 газети тдпадали тд цензурш обмеження через те, що виходили на оборонних заводах i вважалося, що вони розкривають «секрет» юнування цих завод!в. Менше з тим, багатотиражна преса, незважаючи на и завдеолопзовашсть, е змютовним джерелом з icTOpi! промислових пвдприемств, ведомств, установ, вищих навчальних заклад!в, колгосшв, политаддшв МТС, а також, - ширше - промисловосл, альського господарства, освгти, адже е !хшм «зр!зом».
ABSTRACT
Mass-circulation newspapers represent one of the segments of the general system of Soviet periodicals, a type of primary local press. 1930s became the decisive period in the history of mass-circulation press development as it finally established itself as a mass-specific type of printing. Soviet mass-circulation newspapers of the 1930s were publications of the era of totalitarianism and the rigid unification of the country's socio-political and cultural life. The Soviet leadership had high hopes and expectations for the mass-circulation publications as they were deeply involved into the life and tasks of the enterprise, understood the interests of workers and employees and influenced the particular segment of audience facilitating the materialization of the party plans at each enterprise. In the early 1930's, the local press was firmly entrenched in the system of political control of the Soviet state. Its main functions such as agitation, propaganda and information were formed at the same time. Like the entire Soviet press, the mass-circulation one was under considerable ideological pressure and tightly controlled. A necessary condition for publishing the newspaper was to obtain censorship. It is known that the press had strict censorship of «errors» of ideological and political nature, military, economic «secrets»; information about catastrophes and accidents, the existence of labor camps, occupational diseases, etc. was hidden. In addition, some newspapers were subject to censorship restrictions as they were published in defense plants and were believed to reveal the «secret» of the existence of the latter. However, despite its ideology, the mass-circulation press is a meaningful source on the history of industrial enterprises, departments, institutions, universities, collective farms, political departments of machine-tractor stations, and more broadly industry, agriculture, and education as it was their «mirror».
Ключовi слова: низова преса, багатотиражш газети, фабрично-заводсьш газети, полпгаддши МТС, колгоспи.
Keywords: local press, mass-circulation newspapers, factory newspapers, political departments of machine-tractor stations, collective farms.
Багатотиражш газети - специфiчний вид радянських перюдичних видань, що виходили на про-мислових шдприемствах, державних установах, на-вчальних закладах, вiйськових частинах, радгос-пах, колгоспах. Вщбиваючи, як у дзеркал^ всi подii повсякденного життя у фактах, документах, погля-дах сучасникiв, багатотиражна преса за своею сут-шстю е своерiдним «лггописом» i в цьому полягае и особливiсть i унiкальнiсть.
Аналiз дослiджень i публжацш. Значения ба-гатотиражноi преси як джерела для вивчення юто-ричноi дiйсностi наукою вже доведено, проте ii' ш-формацiйний потенцiал у повному обсязi не розк-ритий. Б^шють наукових розвiдок, що висвгглюють рiзнi аспекти буття багатотиражних газет, належать до радянських часiв i присвяченi дослiдженню партiйно-радянськоi преси, де побь жно йдеться про багатотиражш газети як один з и видiв. Окремих дослiджень багатотиражноi преси вкрай мало. Серед авторiв таких праць - В. Петров [1], I. Воробйова та В. Самошенко [2], Б. Горев [3], Н. Солощенко [4], М. Сланська [5] та деяш ш. Важливим кроком на шляху до вивчення багато-тиражно1' преси е И бiблiографiчне опрацювання. До справи друку бiблiографiчних покажчикiв газет i формування електронних баз даних активно долу-чилася Нацiональна бiблiотека Украши iменi В. I. Вернадського (НБУВ). Упродовж рокiв и фахiв-цями пiдготовлено i опублiковано серiю каталопв газет Украши, що охоплюють перюд вiд 1917 по 1960 рр. i створено електронний каталог газет, що виходили на територи сучасно1' Украши з 1816 по 2016 рш. Зазначенi бiблiотечно-iнформацiйнi ресу-рси мютять i багатотиражнi газети [6].
Мета статт - iнформування про фабрично-за-водськi, колгоспнi i газети полггаддшв МТС, котрi виходили на територи сучасно1' Украши у 1930^ роки; характеристика 1х як тдвиду багатотиражних газет - специфiчного виду радянських перюдичних видань; розкриття потенщалу таких газет як iстори-чного джерела.
Виклад основного матерiалу. Час заснувания багатотиражних газет - початок 1920-х рошв, але 1930-i е перiодом 1'х широкого розповсюджения i утверджения як особливого виду радянських перюдичних видань. Газети 1930-х рр. ютотно вiдрiзия-ються ввд газет 1920-х: у 1930^ тематика публiкацiй змшюеться у бiк посиления iдеологiчного аспекту. Позитивним фактором можна вважати те, що у 1930^ рр. на сторiнках багатотиражних газет з'яв-ляеться мiжиародна, всесоюзна, республжанська iнформацiя; спостерiгаеться чимало прикладiв активного та ефективного сшвробггництва багатотиражних газет з центральними спецiалiзованими ви-даниями. Таким чином поступово зростала 1х роль у розповсюдженш цiеi шформаци, адже для бшь-шостi працiвникiв газета ххнього колективу зали-шалася единим джерелом новин.
Процес затверджения багатотиражнох' преси як вагомох' складовог' загально! системи радянськог'
преси тiсно пов'язаний з компартшними ршен-иями. Так, серед офщшних документiв щодо низо-во! преси - Постанова ЦК ВКП(б) «Про сшьську, районну п низову пресу» (сiчень 1931 р.) [7], Постанова ЦК ВКП(б) «Про фабрично-заводську пресу» (серпень 1932 р.). В останнш пiдведено тд-сумки етапу становления багатотиражноi преси i накреслено перспективи и розвитку у майбутньому. У постаиовi визначено, що основним завданням багатотиражних газет е «воображения життя тдпри-емства у всiй його багатогранносп», мета дгяльно-стi полягае в «оргашзаци полiтичного i виробни-чого життя тдприемства» окремо зазначаеться, що ч№не мiсце у газетi мае належати матерiалам самих робггнишв. Неабияке значения для того часу мала виписана вказiвка щодо забезпечення безпере-бiйного постачания паперу i надходження грошо-вих коштiв для фабрично-заводських газет, що пiд-тверджуе значення, яке надавалося цим виданням [8].
Найбшьший кiлькiсний вiдсоток у масивi бага-тотиражиоi преси належить фабрично-заводським газетам. Це пояснюеться проголошеним напришнщ 1920-х рокiв курсом на «сощалютичну iндустрiалi-зацiю», основнi завдания яко! накреслено першим п'ятирiчним планом розвитку народного господар-ства (1928-1932 рр.). У 1930^ рр. Украша була одним iз центрiв iндустрiалiзацii в СРСР. На И територи розгорнулося будiвництво гiгаитiв радян^^' промисловостi. Перiодична преса вiд республшан-сько! до низово! брала активну участь у висвiтленнi i пропагандi соцiалiстичного будiвництва. На шдп-риемствах Артемiвська, Горлiвки, Дебальцевого, Запорiжжя, Киева, Краматорська, Кремеичука, Кривого Рога, Марiуполя, Миколаева, Нiкополя, Павлограда, Попасно].', Сталшо, Харкова та iнших мiст Украши виникали новi газети, продовжували вихвд заснованi у минулi роки. Найпоширенiшi у 1930- х роках теми газетних публшацш - трудовi рекорди, рух ударнишв, виконания i перевиконання п'ятирiчних планiв.
Серед заводських газет, що почали виходити у першiй половинi 1930-х рошв - «Авторемонтник»: орган партбюро, ЗК i дирекци кшвського авторемонтного заводу (1935), «Бюквггка»: орган ЗПК, ФЗК та ЗК ЛКСМУ Харювськог' 6юквггно1' фабрики (1935), «Большевистская перевалка»: орган бюро парторгашзаци порту i судоремонтного заводу (1935), «Вагонобудiвник»: орган парткому, завкому i дирекци Крюшвського вагонобудiвного заводу (1935), «Дшпровський металург»: орган ЗПК, дирекци та профоргаиiзацiй заводу «Запорiжсталь» iменi Орджонiкiдзе, «Коксовик»: орган ЗПК, ЗК, за-водоуправлiния запорiзького коксохiмiчного заводу (1934), «За темпи» - орган бюро парторгашзаци, завкому i заводоуправлшня Мелiтопольського насосно-компресорного заводу (1935) та багато iн. [6]
Сторшки цих газет ряснiють матерiалами про стахановцiв-ударникiв: «Перетворимо наш завод на
сущльно стахановський», «Техшчну освгту стаха-новцям», «Наслвдки стахановсько! п'ятиденки», «Комушст-стахановець», «Стахановська декада -стахановська роботам», «Стахановець 1ржаковсь-кий», «Перевиконаемо hobí норми», «Стахановщ невпинно вчаться» («Авторемонтника», 1935. - №№
1, 2, 4, 6, 28, 38), «Поширити стахановсьш методи на виробничих дiлянкаx», «Давай змагатися!», «Ви-ховати стахановщв коксу», «Звернення зльоту ста-xановцiв бyсигiнцiв автотракторно! промислово-сп», «Шириться рух стаxановцiв», «Очолити стахановський рух» («Коксовик», 1935. - №№ 83, 84, 86, 88, 89, 105), «К новому подъёму», Ускорить выполнение плана по машинам» («За темпы», 1935. - №2, 3) тощо.
1ншими, широко висвилюваними багатотира-жними газетами темами, е обговорення партiйниx докyментiв, ршень з'1здв i пленyмiв, агiтацiя вступу до лав ВКП(б), обмiн партквитшв, що репре-зентувався як «найсерйозшший партшно-оргашза-цiйний заxiд», який мав сприяти змiцненню лав ВКП(б), кадровi питання, промови партiйниx i дер-жавних дiячiв: «Рiшення пленуму ЗПК Авторемзаводу», «Готуюсь вступити до лав ВКП(б)», «Шдго-туватись до обм^ партдокyментiв», «Вказiвки РПК покласти в основу вае! роботи», «Зобов'язу-юсь пiдготyвати двох робiтникiв до вступу в ств-чyваючi», «Покращити полiтвиxовання молодi», «Вiдкриття з'!зду ввдзначити пiднесенням роботи», «Краще вивчати юторш партп», «Здоровi кадри ви-ршують yспix виробництва» (Авторемонтник, 1935. - №№ 2, 6, 7, 9, 12); «VII З'!зд Рад зашнчив свою роботу», «Промова тов. С. В. Косюра», «О награждении орденом Ленина руководителей ряда областей, краев и республик за успешную работу», «Перевибори у комгтети ЛКСМ», «Вклад у лттопис бiльшовизмy», «Виховуватись на традицiяx видат-них дiячiв бшьшовизму», «Розгорнути полттико-ви-ховавчу роботу серед робгтничо! молод^» (Коксо-вик, 1935. - № №12, 13, 57, 67, 73, 80); «Состоялась конференция молодёжи», «Решения VII Конгресса Коминтерна - в массы!» («За темпы», 1935. - №№
2, 3).
Починаючи з друго! половини 1930-х рошв од-нiею з провщних на сторiнкаx газет стае тема обо-роноздатностi кра!ни. У багатотиражних газетах пyблiкyються матерiали, присвяченi фiзичнiй тд-готовцi працiвникiв пiдприемств, особливо, молодо складання фiзкyльтyрниx норм i залшв, «вшсь-ково-теxнiчниx iспитiв», норм «ворошилiвського стрiлка», пропаганда масово-оборонних оргашза-цiй, розповiдi про прикордонник1в, червонофлот-цiв, авiаторiв: «На загальнозаводськ1й фiзкyльтyр-нiй спартакiадi», «Подальше yкрiплення радянсько! аюацд», «Стрибати з парашутом може кожний», «Червонiй армй' пдне поповнення», «Перша всесоюзна спартакiада xемiчно! промисловостi» (Коксо-вик, 1935. - №№ 67, 68, 72, 77); «Провадити стрше-цьке навчання на завод», «Будемо готовi до оборони сощатстично! батьк1вщини», «Краще оргашзувати оборонну роботу», «Новi iмперiалiс-тичш войни», «Посилити оборонну роботу» («Авторемонтник», 1935. - №№ 9, 16, 23, 26); «Червонiй
арми - гiдне поповнення», «Стати фортецею оборонно! роботи», «Як я готуюсь до призову» («За те-мпи», 1935. - №№ 1, 4) тощо.
Форсована iндустрiалiзацiя реалiзовувалася щ-ною внутрiшнiх резервiв, тому в СРСР розгорну-лася потужна агiтацiя на пiдтримку державно! по-зики. Цю кампанш широко тдтримувала преса, зо-крема, й багатотиражна, адже основна маса позичальник1в працювала на фабриках i заводах. Позики вважалися добровiльною справою, але на-справдi вони були примусовими, !х навiть включали у рахунок заробггао! плати. Багатотиражнi га-зети, починаючи з 1929 р. регулярно друкують ма-терiали, присвяченi цш темi, зокрема, такi: «Про третю позику iндустрiалiзацп» [9], «Зустрiчний план на позику 3-го виршального» [10], «Наша фабрика повинна бути в перших шеренгах реалiзацi! позики 4-го завершального» [11], «Роль позик у Ра-дянському Союзi», «Про випуск державно! позики 3-! п'ятирiчки», «Умови випуску державно! позики 3-! п'ятирiчки», «Однодушно передплатимо нову позику», «Передплачуймо на суму мiсячного окладу» [12].
У середиш 1930-х рр. на сторшках газет широко розгорнулося обговорення ново!, «сталшсь-ко!» конституцi!. Ц матерiали займали чiльне мiсце у багатотиражках. Так, газета «За б№шовицький транспорт» - орган Дебальцевського поливвддшу Донецько! залiзницi друкуе повний текст доповщ В. Молотова щодо ново! конституцп, в як1й голова РНК СРСР, зокрема, сказав: «Прийняття ново! Конституцп ще бiльше шдшмае СРСР як опору i свггоч демократизму», «Пiд прапором марксизму-летт-зму. Пiд прапором Ленiна-Сталiна. Шд прапором сталiнсько! конституцi! - вперед, до комут-зму!» [13].
Чималий вщсоток вiд загально! кiлькостi бага-тотиражно! преси 1930-х рошв належить колгосп-ним газетам, що почали засновуватися одночасно з утворенням колгоспiв. Курс на колективiзацiю аль-ського господарства проголошено на XV з'!зд ВКП(б), що ввдбувся у груднi 1927 р.; перюдом най-бiльш iнтенсивного створення колгоспiв в Укра!ш стали 1929-1930 роки, коли у життя вплювалися настанови листопадового, 1929 р. пленуму ЦК ВКП(б). Пленум прийняв резолюцш «Про сiльське господарство Укра!ни i про роботу на селi», зпдно з якою вимагалося прискорити темпи колективiза-цп, забезпечивши !! сущльне впровадження [14]. Масовий вихвд колгоспних газет припадае на другу половину 1950-х рошв i саме з цього часу !х почи-нае фжсувати Книжкова палата у сво!х статистич-них довiдниках [15]. Впм, колгоспнi газети 1930-х рр. мютять значний масив iнформацi! щодо впровадження колективiзацi!' на селi. Характерною особ-ливiстю, що вiдрiзняе щ газети вiд iнших видiв ба-гатотиражок, е специфiчна форма: здебшьшого це «газети у газетi», лиспвки, звернення, додатки до районних газет, як, наприклад, так1: «До вах колго-спник1в i колгоспниць, до колгоспних бригадирiв та ланкових, до вах комсомольщв та пiонерiв»: дода-ток до газети «Бiльшовицька зброя» (Суми, 1933), «До всiх колгоспнишв i колгоспниць, робiтникiв
рaдгоспiв, комушспв, комсомольщв пiвденниx рaйонiв Одещини»: додaток до гaзети «Удaрник п'ятирiчки» (Kомiнтернiвське, 1930), «До всix кол-госпник1в тa колгоспниць Pan^^rai' Укрaïни»: до-дaток до газети «3a соцiaлiстичне Полiсся» (Piпки Чершпвсько0' обл., 1933); листiвок: «До всix редко-легiй колгоспниx стiнгaзет, бригад преси, до всix селькорiв»: лис^вта «Червоно0 Лубенщини» (Лу-бни, 1931), «Колгоспний шляx»: листiвкa (Хме-льове Maловиськiвського рaйонy Kiровогрaдcькоï обл., 1936); газети в газета «Голос колгоспнищ»: жiночa сторiнкa у гaзетi «Бшьшовицький шляx» (Бaрaнiвкa, 1934) тощо [6].
Ввдсутшсть нaлежноï оргaнiзaцiï aгiтaцiйно-мaсовоï роботи у колгоспax, як1 створювaлися тa розбyдовyвaлися зa iншими принцигами, нiж про-мисловi пiдприeмствa, CTae розповсюдженим тaкий вид роботи, як оргaнiзaцiя вшзно0' редaкцiï, якa по нaслiдкax ознaйомлення з роботою колгоспу чи ок-ремо0' бригaди, ферми, готyвaлa мaтерiaли нa кштaлт тaкиx: «До всix колгоспник1в, однооабни-ков тa середняков Бaрвiнкiвщини»: виïзнa редaкцiя гaзети «Paдянське село», «3a високий врожaй»: ви-0'зга редaкцiя газети «Соцгаступ» (Aджaмкa, 1933) тощо [6].
Колгоспш гaзети у той чaс були одним iз гай-достyпнiшиx зaсобiв мaсовоï iнформaцiï i дieвим ш-струментом впливу нa полггичну i трудову ara™-нiсть селян. Щ перiодичнi видaння писaли про ус-пixи сiльського господaрствa, передовиков виробництвa, переможцiв соцзмaгaнь, викривaли недолiки, зaсyджyвaли порушник1в трудово0' i гар-тшно0 дисциплiни. Pедaкторaми, як прaвило, CTa-вaли секретaрi первинниx компaртiйниx осередк1в. Перiодичнiсть виxодy колгоспниx бaгaтотирaжок не реглaментyвaлaся, протягом року вводило вiд 8 до 50 номерiв, a нaклaд стaновив вiд 300 до 1000 примiрникiв; розповcюджyвaлиcя щ гaзети мaйже зaвжди безкоштовно. Перевaжнa ïx бiльшiсть дру-кyвaлaся укрш'нською мовою; вони мaли невеликий формaт, обсяг - лише двi сторшки, мaйже у кожному номерi e фото передовиков [16, с. 4]. Отже, у 1930-п роки колгоспш бaгaтотирaжнi гaзети тiльки вступили у c^to розвитку, вони згачно ввдсга-вaли вiд фaбрично-зaводськиx, котрi нa той чaс вже сформyвaлися.
Виникнення мaшино-трaкторниx стaнцiй (МТС) тaкож спричинило спробу формyвaння у пе-рiодицi тaкого ïï сегменту, як газети полтгввддшв МТС, котрi почaли виxодити 1933 р. Появi цього рь зновиду бaгaтотирaжниx гaзет передyвaлa прийнятa у червнi 1933 р. постaновa ЦК ВКП(б) «Про роботу политаддшв МТС, про колгоспний осередок i про ввдносини полiтвiддiлiв i рaйкомiв», в якiй декiлькa пункпв присвячено гaзетaм полп-вiддiлiв МТС. В одному з пункпв зокремa зaзнaчa-eться: «Оргaнiзyвaти протягом 1933 р. у кожному поливщдш МТС по невеликой зaгaльнодостyпнiй гaзетi i ввести до штaтy политаддОлу roca^ редaк-торa гaзети; оргaнiзyвaти протягом 2-3 мюящв при кожному полгтаддш МТС книжково-гaзетний ко-оск» [17, c. 187]. Серед тaкиx видaнь - «БОльшови-цькa молотaркa»: орган поливвддшу Дзержинськоо'
МТС (Дзержинське, 1933-1934), «Бтшовицьга пильшсть»: оргaн политаддшу Шепепвськоо' МТС (Шепетiвкa, 1933-1934), «Kолгоcпнa перемога»: оргaн поливвддшу Стaробiльcькоï МТС (1935, Ога-робОльськ), «Kолгоcпнa прaвдa»: орган Kоxaнiвcь-коо' МТС Трощького р-ну Одеськоо' обл. (Kоxaнiвкa, 1935-1936,) «Колгоспш прaця»: оргaн полгтаддОлу РотмистрОвсько0' МТС (РотмистрОвта, 1933-1934), «Полiтвiддiльcькa прaвдa»: орган поливвддшу Яшвсько0 МТС (Янiвкa, Одесько0' обл., 1934), «^a-пор cоцiaлiзмy»: оргaн полгтаддОлу Maкiïвcькоï МТС (Maкiïвкa, 1934), «Прaпор yдaрникa»: гaзетa полгтаддОлу Hедригaйлiвcькоï МТС (Hедригaйлiв, Чершпвсько0' обл., 1934), «Темп»: гaзетa Kрacнолy-цького МТС (Kрacний Луч, 1934), «Удaрник»: ор-гaн пaрторгaнiзaцiï МТС Ом. СгалОга (Геничеськ, 1935-1939) тa бaгaто Он. [6].
Упродовж 1933-1934 рр. вводили cпецiaльнi брошури, де дрyкyвaлиcя вкaзiвки щодо зacнyвaння i роботи газет политаддшв МТС, гacлa, зaклики, розповщ про зрaзковиx редaкторiв, кореспонден-пв, про оргaнiзaцiю змaгaнь мгж политаддшьською i колгоспною бригaдною пресою, про польовО га-зети, трудовО досягнення колгоспников, cоцiaлicти-чш зобов'язaння тощо. Щ брошури мaли газву «Про роботу гaзет политаддшв МТС», видaвaли ïx полггсектори МТС Шродного комicaрiaтy земле-робcтвa (НКЗ) рОзнт регюшв СРСР, у тому числО, регюшв Укрaïни, i признaчaлиcя вони нaчaльникaм полгтаддшв МТС тa редaкторaм гaзет, про що по-вОдомлялося нa титульнОй сторшщ. Вiдкривaлиcя брошури сгаттями штибу «Як повинш прaцювaти гaзети полгтаддшв», «Питaння пaртiйноï роботи -в центр yвaги», «Полiтвiддiлiвcькa - нa збирaльнiй i xлiбоздaчi». У cтaттяx пояcнювaлоcя, що «полп-вiддiльcькa преca - це потужне згаряддя у рyкax полгтаддшв у боротьбО зa бшьшовицьш колгоспи», що гaзети повинш нaводити яcкрaвi приклaди чес-ного i сумлОнного cтaвлення до прaцi, нещaдно ви-кривaти подступи воропв колгоспного лaдy, влучно бити «клacовиx воропв, мобiлiзyвaти пильшсть колгоспников i викривaти куркуля тa його шкодни-цьку роботу» i га цьому виxовyвaти «колгоспну мacy» [18, с. 8]. Для висвилення зaзнaчениx тем у брошyрax рекомендyeтьcя пиcaти мовою, «сповне-ною ентyзiaзмy, яким горять мacи, що борються зa виконaння гacлa тов. Стaлiнa «зробити колгоспи 6í-льшовицькими, a колгоспников зaможними». Зaзнa-чaeтьcя, що поливвддшьсько гaзети мaють бути мa-совими, тому необxiдно зaлyчaти до роботи алько-рОв, робкорОв, трaкториcтiв, прaцiвникiв МТС: «гaзетa буде тим цшшшою, чим мщшше будуть у тй лyнaти голоси трaкториcтiв, бригaдирiв, коню-xiв, передовиx колгоспников» [18, с. 6].
Щ дописи без докорОв сумлшня можнa нaзвaти непрaвдивими i цишчними з огляду нa чac ïxньоï пyблiкaцiï - 1933 р. - розгал Голодомору, повно0' кaтacтрофи yкрaïнcького cелa, пов'язaноï з цieю глобaльною трaгедieю. У роки 1932-1933 рр. як су-путте явище Голодомору icнyвaли т. зв. «чорш дошки», куди зaноcилиcя cелa, колгоспи, колективи МТС, окремО селяни зa «злюний caботaж xлiбозaго-
пвель», що означало припинення доставки всiх то-варiв у щ села, стягнення кредитiв рашше зазначе-ного термiну сплати, заборону ви!зду в iншi регiони за продуктами, «очистку колгоств ввд контррево-люцiйних елементiв - органiзаторiв зриву хлiбоза-готiвель» тi iншi репресивш заходи [19, арк. 53-54]. Щодо МТС, то вони заносилися на «чорш дошки», наприклад, за «злочинне зривання завдань партi! та Уряду про ремонт тракторiв» [20, с. 357]. «Чорш дошки» активно друкувалися у тогочасних район-них i мiських газетах, таких, як «Колгоспник Бури-нщини», «Бiльшовик Полтавщини», «Сощалютич-ний наступ» та багато ш. Цi газети стали юторич-ним джерелом, де зафiксовано важливу для дослвднишв iнформацiю. На початок 1935 року ча-стина газет полпгаддшв МТС перетворилася на районнi, частина залишилася як багатотиражки МТС та радгоств.
Вiйна перервала активний процес розвитку ба-гатотиражних газет, деяш з тих, що виходили у пе-ршiй половинi 1941 р., вщновилися у 1944 р., але бiльшiсть - пiсля вiйни, - у 1947 р. або вже у 1950-п, частина видань бiльше нiколи не виходила.
О^м приналежностi до певно! професшно! групи, врахування Г! особливостей i матерiального виробництва, багатотиражнi газети не мали прин-ципово! рiзницi в щеолопчному контекстi. Вони всi займалися пропагандою успiхiв у справi побудови соцiалiзму, публiкували партiйнi та урядовi документа, щдтримували колективiзацiю, iндустрiалiза-цш, оспiвували досягнення в культурi та освт, гг-норуючи у той же час фатальш змiни в кра!ш, шд-тримували «чистки» та гоншня на «ворогiв народу» i чiтко виконували покладенi на них функцп.
Висновки. Будучи ефективним шструментом вирiшення проблем виробництва, сощально! сфери, внутршшх конфлiктiв на пiдприемствi, багатоти-ражнi газети користувалися великим авторитетом у колективг На гострi стати, дописи i нотатки обов'язково ввдгукувалася адмiнiстрацiя, ввдповда-ючи на них у ввдповщних рубриках. Цiннiсть багатотиражки як джерела для вивчення юторп щдпри-емства «не нижча, нiж значення обласно! чи крайо-во! газети для вивчення подш в областi, кра!, районi» [21, с. 61]. Багатотиражна преса, незважа-ючи на !! заiдеологiзованiсть, е змютовним джерелом з юторп промислових щдприемств, вiдомств, вищих навчальних закладiв, колгоспiв, машино-тракторних станцш i всiх радянських установ, де видавалися багатотиражнi газети.
Лiтература
1. Петров В. Газета трудового коллектива как исторический источник (на материалах газеты «Ки-ровец» // Вспомогательные исторические дисциплины. - Т. 21. - Ленинград, 1990. - С. 66-73.
2. Воробьёва И. Я., Самошенко В. Н. Многотиражка как исторический источник (по м-лам газеты «За передовую технику» // Советские архивы. - Москва, 1970. - №6. - С. 54-62.
3. Горев Б. Заводские газеты как источник для истории заводов // История заводов. - Вып. 3. -Москва, 1932. - С. 156-157.
4. Солощенко Н.В. Отраслевая газета пищевой промышленности СССР в 1928-1937 годы как исторический источник: к вопросу о методике анализа содержания // Исторический журнал: научные исследования. - Москва, 2020. - № 2. - С. 6371. URL: https://nbpuЫish.com/Иbrary_read_artide.php?id=320 33
5. Сланская М. Д. Формирование и деятельность многотиражной печати в годы 1 -й пятилетки (по материалам газет новостроек тяжелой индустрии СССР): автореф. дисс. ... канд. ист. наук. - Москва, 1972. - 17 с. Ленинград: Лениздат, 1970. - 33 с.
6. Газети Укра!ни 1930-1934 рр. у фондах Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В.1. Вер-надського: каталог. У 2 ч. - Ки!в: НБУВ, 2004. - Ч.
1. - 853 с.; Газети Укра!ни 1930-1934 рр. у фондах Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В.1. Вер-надського: каталог. У 2 ч. - Ки!в: НБУВ, 2004. - Ч.
2. - 986 с.; Газети Укра!ни 1935-1940 рошв у фондах НБУВ: Каталог. У 2 ч. - Ки!в: НБУВ, 2012. - Ч. 1. - 570 с.; Газети Укра!ни 1935-1940 рошв у фондах НБУВ: каталог. У 2 ч. Ки!в: НБУВ, 2012. - Ч. 2.
- 662 с.; URL: http://www.nbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_vgf/cgiirbis_64.exe?C21CO M=F&I21DBN=GAZU&P21DBN=GAZU&S21FMT =&S21ALL=&Z21ID=
7. О сельской районной и низовой печати. Постановление ЦК ВКП(б) от 18 янв.1931 г. / О партийной и советской печати, радиовещании и телевидении. - Москва: Мысль, 1972. - С. 172-174.
8. О фабрично-заводской печати. Постановление ЦК ВКП(б). 19 августа 1932 г. / О партийной и советской печати, радиовещании и телевидении.
- Москва: Мысль, 1972. - С.183-184.
9. Про третю позику iндустрiалiзацi! // Трикотажка, 1929. - № 1.
10. Зус^чний план на позику 3-го виршаль-ного // Трикотажка, 1931. - № 72.
11. Наша фабрика повинна бути в перших шеренгах реалiзацi! позики 4-го завершального // Трикотажка, 1932. - № 31.
12. Трикотажка, 1939. - № 53.
13. Речь товарища Молотова о новой Конституции // За б№шовицький транспорт, 1936. - 3 гру-дня.
14. О сельском хозяйстве Украины и о работе в деревне. Резолюция пленума ЦК ВКП(б). 10-17 ноября 1929 г. / КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1898-1988).
- Москва: Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. 1983-1990. 16 т. Т. 5: 1929-1932. - С. 42-48.
15. Преса Укра!нсько! РСР. 1918-1975. Нау-ково-статистичний довщник. - Харшв: Редакцшно-видавничий вщдш Книжково! палати УРСР iменi I. Федорова, 1976. - 222 с.
16. Газети Укра!ни 1956-1960 рр. у фондах Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В. I. Вернадсь-кого: науковий каталог. - Ки!в: НБУВ, 2017. - 984 с.
17. О газетах политотделов МТС (из постановления ЦК ВКП(б) от 15 июня 1933 г. «О
работе политотделов МТС, о колхозной ячейке и о взаимоотношениях политотделов и райкомов») / О партийной и советской печати, радиовещании и телевидении. - Москва: Мысль, 1972. С. 187.
18. Как должны работать газеты политотделов. Замечания по газетам политотделов МТС Крымской АССР. 10 июня 1934 г. - №7. - Симферополь, 1934. - 16 с.
19. Постанова РНК УСРР та ЦК КП(б)У «Про занесения на "чорну дошку" сш, яш злюно саботу-ють хлiбозаготiвлi» ввд 06.12.1932. ЦДАГО Укра-1ни. Ф. 1, оп. 6, спр. 238, арк. 53-54.
20. Папашн Г. «Чорна дошка»: антиселянсьш репреси (1932-1933). - Ки1в: 1нститут юторп Укра-1ни НАН Украни, 2013. - 422 с.
21. Воробьёва И. Я., Самошенко В. Н. Многотиражка как исторический источник (по материалам газеты «За передовую технику») // Советские архивы, 1970. - № 6. - С. 54-62.
СТАРИННАЯ ГЕРАЛЬДИКА ЯРОСЛАВСКОЙ ГУБЕРНИИ: ИСТОРИЯ ПРОИСХОЖДЕНИЯ И СИМВОЛИКА
Корников А.А.
профессор
Ивановский государственный университет, г. Иваново
ANCIENT HERALDRY OF THE YAROSLAVL PROVINCE: HISTORY OF ORIGIN AND
SYMBOLISM
Kornikov A.
Professor
Ivanovo State University, Ivanovo
АННОТАЦИЯ
Рассматривается история и происхождение старинных гербов Ярославской губернии с XVIII века до 1917 года. Анализируется символика и происхождение эмблем отдельных гербов региона. Рассказывается о процессе разработки, утверждения уездных гербов, выделяются основные группы этих гербов, приводятся их количественные показатели. Показывается преемственность в развитии дореволюционных гербов Ярославской губернии и гербов современных гербов муниципальных образований Ярославской области
ABSTRACT
The article considers the history and origin of the old coats of arms of the Yaroslavl province from the XVIII century to 1917. The author analyzes the symbolism and origin of the emblems of individual coats of arms of the region. It describes the process of developing and approving county coats of arms, identifies the main groups of these coats of arms, and provides their quantitative indicators. The continuity in the development of the pre-revo-lutionary coats of arms of the Yaro-Slavsky province and the coats of arms of the modern coats of arms of the municipalities of the Yaroslav region is shown.
Ключевые слова: Ярославская губерния, геральдика, уездные гербы, эмблематика, символика, исторические традиции, муниципальные образования.
Keywords: Yaroslavl province, heraldry, county coats of arms, emblematic, symbols, historical traditions, municipalities.
Одними из интереснейших источников по истории России являются гербы - эмблематические изображения, составленные по определённым правилам и утверждённые верховной властью. Губернские, областные, городские гербы рассказывают о достопримечательностях этих территорий, промыслах, географическом положении, о происхождении их названий, о событиях далёкого прошлого. Целью данной статьи является анализ развития геральдики Ярославского края от момента зарождения отечественной геральдике в конце XVII века до 1917 года. Под старинными гербами края мы понимаем совокупность гербов административно-территориальных единиц региона, существовавшая в XVIII - начале XX в.
В частности, будут поставлены следующие задачи. Во-первых, показать истоки ярославской геральдики. Во-вторых, дать оценку её развития в дореволюционный период. В-третьих, показать её влияние на современную геральдику Ярославской области.
Выбор именно этого региона далеко не случаен, так как его территория входит исторический центр России. Таким образом, старинные гербы этой губерний являются символами не только Ярославского края, но и в определенной степени всей России. Изучение дореволюционных гербов губернии имеет значение и с точки зрения понимания современной муниципальной геральдике, поскольку эти гербы оказали влияние на разработку эмблем современных муниципий Ярославской.
