CC BY
10ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ МЕТОДИКИ УМОВ ВИХОВАННЯ ГУМАННОСТ1 ДО ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО В1КУ У СТУДЕНТ1В
ПЕДАГОГ1ЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В
Кузьмич В.К.
Полтавський нацюнальний педагог1чний ун1верситет ¡мет В.Г. Короленко
EXPERIMENTAL RESEARCH METHODOLOGY TRAINING CONDITIONS HUMANITY TO SENIORS IN STUDENTS OF PEDAGOGICAL UNIVERSITIES
Kuzmych V.K., Poltava national pedagogical University named after Volodymyr Korolenko
АНОТАЦ1Я
У статп здшснено aH&ii3 проблеми виховання гуманносп до людей похилого вшу. Емтрично встановлено, що вiд три-вaлостi навчання студентiв у педaгогiчному унiверситетi залежить рiвень розвитку 1х гуманних якостей. Окреслен мето-дичнi рекомендаци забезпечення ефективностi процесу виховання гумaнностi до людей похилого вщу у студенпв педаго-гiчних спецiaльностей.
ABSTRACT
The article analyzes the problems of education of humanity for the elderly. Empirically found that the duration of the training of Sudents in pedagogical university depends on the level of their humane qualities. Outlined guidelines to ensure efficiency of the education of humanity for the elderly of Sudents by pedagogical specialities.
Ключовi слова: гумашзм, гуманшсть, гуманн вщносини, гумашстичне виховання особистосп, гумашстична спрямовашсть.
Keywords: humanity, human relations, humani^ic education of the individual, humani^ic orientation.
Постановка проблеми. Акгуалiзацiя проблеми виховання гуманносп до людей похилого вшу пов'язана, у першу чергу, iз вiковими особливосгями га сощальним становищем цiei кагегорii населення. Емоцiйна вразливiсгь людей лiгнього вшу вимагае бiльш чуйного га уважного ставлення до них з боку оточуючих (близьких, родичiв, працiвникiв медичних, освiгнiх га соцiальних закладiв). Щншсш орiенгацii людей похилого вiку вщображають найрiзноманiгнiшi погреби, серед яких штате мiсце вiдводигься соцiальним (погреба у професшнш дiяльносгi, вiдпочинку), сощально-психоло-пчним (необхiднiсгь мiжособисгiсного спiлкування, дбай-ливого сгавлення оточуючих), погреба у збереженш здо-ров'я. У зв'язку з цим, найважлившими психологiчними завданнями розвигку людини похилого вiку е узгодження з власною iденгичнiсгю, яка вимагае своечасноi перебудови Я-концепцп, сгилю поведшки вiдповiдно до умов жиггя, що змшилися, вiднаходження сенсу жиггя [3; 5; 6].
З точки зору гуманiстичноi педагопки найважливiшою умовою самореалiзацii людини, особистiсного росту га психiчного здоров'я е позигивне сприйняггя iндивiдом самого себе, яке можливе не лише за умови схвально1' оцiнки свого жиггевого шляху, але й вияву поваги з боку оточуючих. На нашу думку, виявлення гуманного сгавлення до людей похилого вшу слщ пов'язуваги з дгяльшстю педагогiв, якi мають сiяти зерна гуманiзму у душi молодого поколiння. Авторитет викладача мае вщграваги iстотну роль у станов-лент як жиггевих позицiй iндивiдiв, гак i формуваннi гуманних якосгей особисгосгi. Тому, першочерговим завдан-ням ново1' освггньо1' парадигми мае буги реалiзацiя ще1' формування гуманного ввдношення сгуденгiв педагогiчних вузiв до людей лггнього вiку, що е вщображенням генден-
цiй гуманiзацii освгги. До професiйних завдань майбугнiх педагопв мае увiйги не лише проблема забезпечення пси-хоемоцiйного комфоргу людей похилого вшу, але i надання 1'м допомоги у виробленнi позигивно1' стратеги емоцiйного сгарiння [1; 2; 8].
Аналiз осганнiх дослiджень i публiкацiй. Сощально-ге-орегичний аспекг проблеми гумашзму розглядаюгь В. Ан-друщенко, Е. Бабосов, I. Бех, Л. Губернський га iншi су-часш вченi. Вимоги до виховання гумашстичних сгосункiв обгрунговуюгь Г. Балл, В. Ануфрiева, Н. Барановський, Л. Даниленко, М. Дорошенко, В. Загворний га шшг
Соцiально-педагогiчним проблемам, умовам формування гуманних якосгей пвдростаючо1' особисгосгi значно1' уваги надано у працях психолопв (М. Алексеева, М. Боришевсь-кого, В. Власенко, Я. Коломшського, О. Киричука, Т. Лисян-сько1', Н. Побiрченко, М. Яценко), педагогiв (А. Макаренка, В. Сухомлинського, £. 1лына, В. Кобзаря, О. Ковальчука, Н. Скрипченко).
Мега статп - експерименгально дослвдиги мегодику виховання гуманносгi до людей похилого вшу у студенпв пе-дагогiчних унiверсигегiв.
Виклад основного матерiалу. У групу респонденгiв пшо-гажного дослiдження входили сгуденги ПНПУ iменi В.Г. Короленка. На основi теоретичного аналiзу була розро-блена авторська анкета (за М. Гриньовою, В. Кузьмичем), метою яко1' було з'ясування рiвня обiзнаносгi дослщжува-них студенпв про сугнiсгь гуманного сгавлення до людей похилого вшу, що дозволило окреслиги шляхи гумашзацп навчально-виховного процесу у педагопчному закладi. Анкета включала в себе запитання вщкритого типу. Резульгаги анкегування подаш в габлицi 1.
Таблиця 1.
Як Ви розумieте змiст поняття "гуманне ставлення до людини похилого вшу?"
Виклaдaчi вузу Студенти
35% - сшвчуття, людяшсть 32% - доброзичливе ставлення
24% - толерантне ввдношення 28% - прояв турботи та пiклувaння
17% - чуйне ставлення до людини незалежно ввд ïï со-цiального статусу 16% - спiвпереживання i спiвчуття
12% - шанобливе ставлення 16% - вмiння поважати людську гiднiсть
12% - бажання допомогти у складш моменти життя 8% - допомога та пвдтримка
Як показуе таблиця, вщсоток позитивних вщповвдей у Аналiз анкетування людей похилого вшу сввдчить про кожнш групi респондентiв вище середнього. Однак, серед низький рiвень прояву до них гуманного ставлення з боку дослщжуваних студенпв (15%) були таш, якi не змогли дати молодi (Таблиця 2). визначення гуманно! особистосп.
Таблиця 2.
Результати анкетування людей похилого вшу
№п/п Питания Так Hi
1. Чи проявляе молодь до Вас чуйне, шанобливе ставлення? 20% 80%
2. Чи часто допомогае молоде поколшня у побутових справах? 40% 60%
3. Чи виявляе молодь до Вас зацшавлення або штерес? 30% 70%
4. Чи часто проводите сшльно з молоддю в№ний час? 35% 65%
5. Чи вiдчуваете себе захищеними та впевненими? 35% 65%
Результати проведеного дослiдження послугували базою для визначення перспективних напрямiв подальшо! робо-ти: розроблення понятiйно-категорiального аппарату, фор-мулювання проблеми, мети та завдань, висунення гшотези наукового дослвдження, пiдiбрання дiагностичних методик для констатуючо! частини експерименту. Було дано визначення поняттю "гуманне ставлення до людини", виокрем-ленi рiвнi, критерп та показники сформованостi даного особиспсного утворення у студентiв педагогiчного вузу. Розроблена модель процесу виховання у студенпв-педагопв гуманного ставлення до людей похилого в^.
Основне завдання констатуючого етапу дослiдження -визначення у студенпв-педагопв рiвня гуманного ставлення до людей похилого вiку. Для експерименту були обраш двi групи студенпв iсторичного та природничого факультетiв -
Якосп гума
експериментальна i контрольна. Критерieм визначення рiв-ня гуманного ставлення до людей похилого вiку у студенпв е сформованiсть структури ввдносин як iнтегративного особиспсного утворення, яке мае три компоненти: когнпивний (обсяг теоретичних знань про основш гуманiстичних те-орiй та концепцш), емоцiйний (емоцiйне ввдношенпя осо-бистостi студента в ситуаци взаемодп з людиною похилого вiку) та дiяльнiсно-поведiнковий (прояв турботи про люди-ну, готовнiсть допомогти у складних ситуацiях). Когнпив-ний компонент ввдносин вимiрювався за допомогою методiв анкетування та штерв'ювання. Аналiз вiдповiдей виявив наступнi показники. На запитання "Назвиъ якостi гуманно! особистостi" студенти експериментально! групи дають на-ступнi характеристики (Таблиця 3.).
Таблиця 3.
ю!особистосп
№п/п Компоненти Характеристики %
1 Когнггивний Розумшня людини, прийняття И недолiкiв, чуйне ставлення до людини, незалежно ввд И стал, матерiального положення. 28,6
2 Емоцшний Людинолюбство, спiвчутливе та доброзичливе ставлення до людини, прихильшсть до не!. 34,3
3 Поведшковий Безкорислива допомога людям, бажання i вмшня надати особистостi фiзичну та моральну пвдтримку; прояв ввiчливостi, турботи, тершння i поваги до людей; ставлення за принципом "не нашкодь". 49,2
Результати дослiдження засввдчують, що уявлення сту-дентiв про гуманне ставлення до людей похилого вшу лише частково вiдображають сутнiсть даного феномену. Емоцш-ний компонент гуманного ставлення вимiрювався за допомогою методики дiагностики рiвня емпатичних здiбностей В. Бойко. Дана методика передбачае аналiз емпатичних здiбно-стей дослвджуваних за шiстьма шкалами: рацiональний канал емпатп; емоцiйний канал; шту!тивний канал; установки, що сприяють (перешкоджають) емпатi!; проникаюча здат-нiсть в емпатп; iдентифiкацiя в емпатi!. Алгоритм проведен-
ия методики полягав у наступному. Студентам пропонува-лася анкета, що включае 36 питань, на яш необхiдно дати позитивну або негативну вiдповiдь. Оцiнки на кожнш шкалi варшвалися вiд 0 до 6 балiв, що вказувало на значимють конкретного параметра в структурi емпатi!.
В. Бойко видiленi чотири рiвня емпатi!: високий, серед-тй, низький та дуже низький. На основi аналiзу показник1в окремих шкал тдраховувалася сумарна оцiнка рiвня емпатп (Таблиця 4.).
Таблиця 4.
Показники piBHa розвитку eMnaTii' у майбутнiх педагогiв, у %
Курс Рiвнi
Низький Середнш Високий
II 51 43 6
IV 30 56 14
Як слщуе з таблиц 4, для 51% студенпв другого курсу характерний низький рiвень емпати, для 43% - середнiй i лише для 6% - високий. Це пояснюеться тим, що здатнють розпiзнавати та розумiти емоци шших людей у студентiв тiльки розвиваеться. Для 30% студенпв четвертого курсу властивий низький рiвень розвитку емпати, для 56% - се-реднш рiвень i для 14% - високий рiвень. Студенти з дуже
Показники рiвня розвитку структурних к
низьким рiвнем емпати вiдсутнi. Отримаш результати ввдо-бражають данi попередньо! методики, тобто зi збiльшенням тривалосп навчання у ВНЗ рiвень емпати студенпв зростае. Проаналiзуемо показники прояву у студентiв структурних компонентiв емпати. Ми визначили тих студенпв, у яких вони е вираженими (табл. 5).
Таблиця 5.
шоненпв емпати у майбутшх педагопв, у %
Курс Компоненти
Ращональний канал Емоцшний канал ШтуГтивний канал Установки, яш сприяють емпати Проникаюча здатшсть ¡дентифташя
II 41 41 23 33 37 33
IV 33 56 44 56 64 56
Отже, як видно з таблищ 3.5., у 41% студенпв другого курсу проявляеться рацюнальний канал емпати, у 41% -емоцшний канал, у 23% - штупивний канал, у 37% - прони-каюча здатнють, у 33% - установки, яш сприяють емпати, у 33% - вдентифша^ емпати. Це пояснюеться тим, що друго-курсники в'являють спонтанний iнтерес до людей похилого вiку та аналiзу 1х емоцшного стану. Студенти ще не мають достатнього досвiду входити в енергетичне поле шшо! лю-дини.
Показники студенпв 4 курсу - 33%, 56%, 44%, 56%, 64% i 56% вщповщно. Тобто у студенпв старших курав вс структурнi компоненти емпати розвинуп на бiльш високому рiвнi, але частка тих, у кого виявлений рацiональний канал емпати залишаеться незмiнною. Навiть студентам старшо-курсникам складно прогнозувати поведiнку людини похилого вiку.
Навчаючись у ВНЗ, студенти у сшвпращ з людьми по-чинають !м ствпереживати, надавати реальну допомогу, вчитися розумии внутрiшнiй свiт людини, прогнозувати И поведшку та ефективно впливати на не!, тобто розвиваеться емоцшний канал емпати. Зростае й штупивний канал емпати - студенти починають орiентуватися навиъ за дефiциту шформаци, спираючись на вже набутий досввд у спшкуван-нi та робоп з людьми. Студенти розумiють, що Гх професiя вимагае активностi, цшеспрямованосп, постiйноí зашкав-леностi життям шших людей, тобто формуються установки до емпати.
Ефектившсть емпатií у майбутшх педагопв зростае, осшльки вони намагаються пiдтримувати ввдносини, ство-рюють атмосферу вщкритосп, довiри у спiлкуваннi. Довiра партнера сприяе емпати, а атмосфера наируженосп, непри-родностi, пiдозрiлостi навпаки - перешкоджае. 1дентифша-цiя - важлива умова успiшноí емпати. Це вмшня зрозумiти iншого на основi спiвпереживань, поставити себе на мюце партнера. В основi iдентифiкацií - легшсть, рухливiсть i гнучк1сть емоцш, здатнiсть до наслвдування. Протягом навчання студенти мають зрозумии людей похилого вшу, адже
важливо не тшьки вислухати Гх, але й поставити себе на Гх мiсце, проникнутись íхнiми переживаннями.
Низький piвень емпатií свадчить про вiдсутнiсть штересу до людей, установку на байдуже ставлення до Гх пережи-вань та проблем, слабкою емоцшною складовою студентiв. Низька емпатична здатнiсть, безумовно, не сприяе прояву людяносп та сердечносп по ввдношенню до людей похилого вшу. Маючи низький piвень емпати, педагог не зможе зрозумии емоцiйний стан людини, ввдгукнутися на ГГ пере-живання, ствпереживати, ствчувати Гй.
Висновки.
Отже, отримаш даш констатуючого експерименту вказу-ють на те, що переважна б№шють студентiв педагогiчного унiвеpситету мае абстрактш уявлення про гуманне ставлення до людей похилого вшу. 1м властивий низький piвень сфоpмованостi навичок гуманноГ поведiнки, що пов'язано з дефщитом знань про гуманiстичнi теори та концепци. У майбутнiх педагопв було також виявлено низький piвень емпати, що сввдчить про вщсутшсть iнтеpесу до проблем оточуючих, установку на байдуже ставлення до Гх пережи-вань. На нашу думку, низьк показники розвитку почуття ствпереживання не здатнi забезпечити вияв людяносп та сердечносп по ввдношенню до людей похилого вшу.
Емтрично встановлено, що вiд тpивалостi навчання студенпв у педагопчному унiвеpситетi залежить piвень розвитку Гх гуманних якостей. Тобто, piвень сфоpмованостi гуман-них почуттiв у стаpшокуpсникiв е значно вищим, поpiвняно зi студентами другого курсу навчання. Майбутш педагоги усвщомлюють важливiсть не лише умшня вислуховувати iншу особистiсть, але й ствпереживати.
Результати проведеного констатуючого експерименту послугували основою для визначення мети та завдань фор-муючого експерименту, змiст яких зводився до розширення знань майбутнiх педагопв про моральш норми та цшносп, ознайомлення Гх з прикладами гуманного ввдношення до оточуючих, формування умшь та навичок звичного вико-нання норм гуманноГ поведшки по вщношенню до людей
похилого в^. Шляхом використання рiзних форм навчаль-но-виховно1' дiяльносгi (лекцп, семiнарськi занятгя, нау-ково-дослiдна дiяльнiсть, навчально-виробнича практика, виховнi години тощо) майбугнiм педагогам вдалося уза-гальниги, сисгемагизуваги га пракгично апробуваги знання щодо гуманного ставлення до людей похилого в^. Резуль-гаги анкегування сввдчать про позигивну динамiку розвиг-ку у сгуденгiв педагогiчного унiверсигегу умшь га навичок гуманного поведiнки.
З метою забезпечення ефекгивносгi процесу виховання гуманносгi до людей похилого вшу у сгуденгiв педагогiчних спецiальносгей розроблено методичш рекомендаций що мь стять опис педагопчних умов, корекцiйно-розвивальних занять, вправ, гренiнгiв. Мета останшх полягае у формуваннi умiнь га навичок гуманного поводження до людей похилого вшу як проввдно1' професшно важливо1' якосгi майбугнього педагога. Серед педагопчних умов особлива роль належить оргашзащя колекгивно1' навчально1' га суспшьно корисно1' дiяльносгi, особливо таких и видiв, де сгуденги зможуть ви-явиги безпосередню гурбоги, допомогу га тдтримку людям похилого вiку. Розвитку емпагiйних здiбносгей сприяють гренiнговi вправи, соцiодрами. Моделювання рiзних жиг-гевих сигуацш сприяе виробленню навичок побудови гу-манних взаемовiдносин з оточуючими. Майбугнi педагоги за допомогою треншпв засвоюють алгоритми вияву гуманно!' поведшки у рiзних житгевих ситуа^х [4; 7].
Вiдмiгимо, що корекцшно-розвивальш занятгя, вправи, гренiнги спрямованi не спльки на набутгя знання, умшь га навичок, скшьки на усвщомлення i прийнятгя кожним студентом гумашстичних iдеалiв, прагнення до посгiйного самовдосконалення. На нашу думку, гуманiсгична спрямо-ванiсгь поведiнки майбугнього педагога мае харакгеризува-гися досигь високим рiвнем сформованосгi альгруютичних га емпагiйних якосгей. Погляд на емпагiйнiсгь майбугнiх педагопв як на професiйно важливу яшсть дае можливiсгь опгимiзуваги навчально-виховний процес у педагогiчному вузi, розробиги новi гехнологii виховання, у яких би конструктивно реалiзовувались суб'екг-суб'екгнi взаемосто-
сунки м1ж педагогом та вихованцями, формувалося гуманне ставлення до людей похилого вшу.
Лпература
1. Бех 1.Д. Особист1сно-ор1ентований виховний процес - сходження до людяносп / 1.Д. Бех // Розвиток педа-гопчно! i психолопчно! науки в Укра1ш 1992-2002. - 2002. - № 1. - С. 69-83.
2. Бобко Л. Гумашстичне виховання студенпв вищих навчальних закладiв фiнансово-економiчного профiлю у по-занавчальнiй дiяльностi: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. - Кшв, 2004. - 20 с.
3. Бойван О.С. Формування гуманних стосуншв у студенпв навчальних заклащв I-II рiвнiв акредитацй' : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 / Бойван Олеся Сгепашвна ; 1н-т проблем виховання НАПН Украши. - Кшв : [Б. в.], 2012. -250 с.
4. Гриньова М.В. Виховання: теорiя i практика : на-вч.-метод. поаб. [для студентiв i магiстрантiв] / Гриньова М. В., Малаканова Л. В., Сорокина Г. Ю. - Полтава : ТОВ <^р-ма Техсервю», 2012. - 216 с.
5. Гриньова М.В. Саморегулящя : навч.-метод. поаб. / М.В. Гриньова. - Полтава : АСМ1. - 2008. - С. 82-102.
6. Helmrath J., Muhlack U., Walther G. Diffusion des Humanismus: Studien zur nationalen Geschichtsschreibreng europaischer Humani^en. Göttingen: WaMein Verlag, 2002. 465 S.
7. Holderegger А., Siegfried W., Zurbuchen S. Humanismus. Sein kritisches Potential für Gegenwart und Zukunft / А. Holderegger, W. Siegfried, S. Zurbuchen. - Basel: Schwabe 2011. In: Freiburger Zeitschrift für Philosophie und Theologie 60 (2013), S. 247-253.
8. Maissen T., Walther G. Funktionen des Humanismus: Studien zum Nutzen des Neuen in der humani^ischen Kultur. -Göttingen: Walmein Verlag, 2006. - 414 S.
