CC BY
34
• забезпечення особисто! зразковостi командирiв, офiцерiв-педагогiв в виконаннi свого обов'язку, у робот над собою;
• умше застосування кiно, телебачення, творiв мистецтва i лиератури з метою спонукання до патрiотичного самовиховання;
• власний приклад викладачiв та офiцерiв курсантських пiдроздiлiв у патрiотичному самовдосконаленш, в робот над сво!м полиичним, моральним i фiзичним розвитком.
Визначений нами перелш умов, що сприяють покращенню мотивацп патрiотичного самовиховання курсанпв, визначае найважливiшi вде! теорп патрютичного виховання вiйськовослужбовцiв. Однак вiн е неповним, осшльки в межах одше! статтi неможливо повнiстю розкрити проблему мотиваци патрiотичного самовиховання майбутнiх офiцерiв-прикордонник1в. Перспективою подальших наших наукових розввдок вважаемо врахування основних змш суспiльного життя, вiдомчих реформувань у дослщженш мотиваци патрiотичного самовиховання курсанпв-прикордоннишв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галiмов А. В. Теоретико-методичш засади пiдготовки майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв до виховно! роботи з особовим складом: монографiя / А. В. Галiмов. - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. - 376 с.
2. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 288 с.
3. Шевченко В. В. Психолопчш особливост вшськово-патрютичного виховання учнiв старшого тдлггкового та юнацького вiку: дис. ... канд. психол. наук / В. В. Шевченко. - К., 1999. - 187 с.
4. Штефанич Г. Г. Формування професшно-морально! стшкост у майбутшх офiцерiв МВС Укра!ни: дис. . канд. пед. наук / Г. Г. Штефанич. - Хмельницький, 2003. - 190 с.
5. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы; под общей ред. Г. А. Балла, А. В. Киричука, Д. А. Леонтьева: / А. Маслоу - М.: Смысл, 1999. - 425 с.
6. Сухушин М. П. Вшськово-патрютичне виховання молодо тдручник / М. П. Сухушин, В. О. Палагеша. - К.: Видавничий д1м «Слово», 2009. - 488 с.
7. Фугело О. М. Вплив сустльства на задоволешсть працею вшськових фахiвцiв / О. М. Фугело // Збiрник наукових праць НАДПСУ. № 30. Ч. II (Спещальний випуск). - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. - С. 242-244.
8. Оржехiвська В. М. ПоЫбник з самовиховання / В. М. Оржех1вська, Т. В. Хшько, С. В. Кириленко. - К., 1996. - 192 с.
удк 378
л. с. кинева
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦШНОСТЕЙ НЕНАСИЛЛЯ У СТУДЕНТ1В В УН1ВЕРСИТЕТСЬКОМУ ОСВ1ТНЬО-ВИХОВНОМУ
ПРОСТОР1
Висвтлена суттсть педагогiчних умов формування цтностей ненасилля у студентiв: застосування керованог рефлексы при оргатзацп роботи зi студентами; оргатзащя методичних лекторив i тренiнгiв з кураторами щодо формування цтностей ненасилля у студентiв. Розвиток соцiального ттелекту засобами написання творчих робт у формi казки при оргатзацИ навчально-виховног роботи зi студентами та вимоги щодо 1х ефективного застосування в утверситетському освтньо-виховному просторi.
Ключовi слова: цiнностi ненасилля, педагогiчнi умови, рефлекЫя, сощальний ттелект, куратор.
_ТЕОР1Я ТА МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
л. с. кынева
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ЦЕННОСТЕЙ НЕНАСИЛИЯ У СТУДЕНТОВ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОМ
ПРОСТРАНСТВЕ
Раскрыта сущность педагогических условий формирования ценностей ненасилия у студентов: применение управляемой рефлексии при организации работы со студентами; организация методических лекториев и тренингов с кураторами; развитие социального интеллекта средствами написания творческих работ в форме сказки при организаци учебно-воспитательной работы со студентами и требования относительно их эффективного применения в университетском образовательно-воспитательном пространстве.
Ключевые слова: ценности ненасилия, педагогические условия, рефлексия, социальный интеллект, куратор.
l. s. kynyeva
PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR NON-VIOLENCE VALUES FORMATION IN STUDENTS IN UNIVERSITY EDUCATIONAL PROCESS
In article the essence of pedagogical conditions of formation of values of a nonviolence at students is opened: application of an operated reflexion at the organisation of work with students; the organisation of methodical lecture halls and trainings with curators; development of social intelligence by means of a writing of creative works in the form of a fairy tale at организаци teaching and educational work with students and requirements concerning their effective application in university obrazovatelno-educational space.
Key words: values of a nonviolence, pedagogical conditions, a reflexion, social intelligence, the curator.
Проблема виховання у молодi ненасилля е дуже актуальною в сучасному суспшьств^ тому закономiрно що вона привертае особливу увагу психолопв, фiлософiв, сощолопв, юриспв, педагопв. Це пояснюеться тим, що зростае моральшсть та духовшсть особистосп в Укра!ш, та, вщповвдно, зростають спроби впливати на не!, шляхом використання рiзних проявш насилля для досягнення будь-яко! мети заради власних, державних, нащональних чи групових корисливих цшей.
Духовнiсть особистостi, як зазначае Г. Шевченко, мютить у собi гармошю, красу свiту, моральнi iмперативи, едшсть думок i почутпв [9, с. 3]. На думку автора, засвоення особиспстю системи духовних цiнностей, яшсного ставлення !! до само! себе, природи, суспiльства, власно! дiяльностi, людей набувае особливого значения.
Залучення людей до скарбнищ духовних цiнностей - е необхвдною умовою для досягнення основно! мети духовного виховання - цшсного творчого розвитку особистосп, що дiе за законами свободи i ненасилля. Виховання духовних цiнностей гармошзуе i розвивае всi духовнi здiбностi людини. У зв'язку з цим стае необхвдним вирiшения питань, пов'язаних з визначенням значущостi та ролi вихованостi ненасилля у студентiв в ушверситетському освiтньо-виховному просторi з метою боротьби з насильством у суспшьствг
Вказаш питання безпосередньо стосуються студенпв, адже, на нашу думку, ненасилля мае вплив на свiтогляд, рiвень освiченостi, можливостi, досвiд, переконання, духовш цiнностi i орiентири, фiзичний стан, життевий стиль та багато шших чиннишв, як1 е вирiшальними у формуванш iдентичностi, унiкальностi й шдив^альносп кожно! професiйно зорiентовано! i тдготовлено! особистостi.
Проблема ненасилля над особиспстю, !! свiдомiстю i поведiнкою неодноразово ставилася в ХХ ст. вичизняними i зарубiжиими дослiдниками i дiячами культури (Е. Балу, Р. Емерсон, М. Ганд^ Л. Толстой, М. Рерiх, М. Кiнг та ш.).
Ненасилля як наукова i практична проблема розглядалася у працях I. Беха, А. Гусейнова, О. Калшшо!, В. Маралова, В. Сиарова та ш., що шдтверджуе актуальнiсть питань, пов'язаних з проблемою унеможливлення насилля.
А. Гусейнов називае ненасилля особливою програмою, вперше сформульованого в евангельськ1й заповiдi, яка орiентована на вирiшения безнадiйних, складних конфлшпв i е альтернативою так званому справедливому насиллю [3, с. 73].
На думку I. Беха, вдея гумашстично! педагогiки охоплюе все наше суспшьство, особливо тих, хто причетний до сучасно! освiти [1, с. 16]. Утверджения в ньому культури ненасильства виявилося дуже необхiдним. Проте ниш загальна ейфорiя, пов'язана з щею проблематикою, змiнилася на глибоке !! осмисления (на рiвнi теорп, i на рiвнi освiтньо! практики), розумшня складностi сутнiсно! трансформацi! сучасного освинього процесу.
ПiдГрунтям формувания ненасилля е необхвдт теоретичнi знания, джерело яких, у педагогiцi, на думку М. Захарченко, - рефлекия [4, с. 47]. Рефлекия е предметом вивчення у рiзних сферах людських знань: фiлософi!, методологi!, психологi!, акмеологп, управлiннi, педагогiцi, ергономiцi, конфлiктологi! та ш. Росiйськi дослiдники (Г. Андреева, К. Данилш та iн.) ввдзначають, що для бiльш глибокого розумшня рефлексп !! необхiдно розглядати не на дiадi, а на бшьш складних органiзованих реальних соцiальних групах, що об'еднанi значимою спiльною дiяльнiстю.
У формуваннi ненасилля у студенпв унiверситету значну роль вiдiграють куратори студентських груп. У «Тлумачному словнику» С. Ожегова пояснюеться, що куратор - це особа, котрш доручено спостереження за ким-небудь або чим-небудь [8, с. 277]. Куратор студентсько! академiчноl групи - це наставник i органiзатор, вихователь i консультант студенпв. Вш спрямовуе виховну роботу групи, розвивае у студентiв актившсть, самостiйнiсть, iнiцiативу, почуття вiдповiдальностi та защкавленосп в навчаннi. Куратор постшно перебувае в дiловому спiлкуваннi зi студентами групи, добре знае кожного з них, що надае йому можливють впливати як на колектив групи загалом, так i на кожного студента зокрема.
Володшия навичками вирiшения проблем ненасильницьким шляхом у сферi особиспсних, мiжособистiсних взаемовiдносин та гуманне ставления до навколишнього св^ передбачае наявнiсть в особистостi розвиненого сощального iнтелекту, що передбачае опанування необхiдними знаниями i практичними вмшнями, знаходження життевого балансу та самовдосконалення. Все це дае змогу зiбрати «моза!ку усшшносп» з класично! освии та вихования, iндивiдуального досвiду та потенщалу особистостi.
Метою статп е визначення сутност педагогiчних умов формування ненасилля у студенпв в ушверситетському освиньо-виховному просторi.
Приициповою iдеею рефлексп е !! спротив будь-якому насильницькому впливу, спробам манiпулювання людською свщомютю та прагнення до самостiйностi. Рефлек^ допомагае тому, що «внутрiшнi сили виступають основним резервом та побудником активносп» [7, с. 60-61].
Щодо нашого до^джения, рефлексiя е спонуканням до самопiзнания, самоконтролю та самоаналiзу власно! внутршньо! психiчно! дiяльностi, психiчних утворень i станiв та одшею з найважливiших характеристик особистостi, адже вона допомагае розвивати моральнi цшносп, розкрити красу внутрiшнього свiту та самореалiзуватися у суспiльствi.
Пiд керованою рефлекиею студентiв ми розумiемо оргашзований викладачем процес, що вiдбуваеться у сввдомосп студентiв з метою розумшня ними самих себе, усввдомлення та ощнювання сво!х дiй i вчиншв, переживань, емоцiй, вiдчуттiв i думок шляхом роздумiв-вiдповiдей на поставлеш викладачем або студентом запитания.
Керована рефлекия щодо формувания цiнностей ненасилля трактуеться як цiлеспрямований процес формувания ненасильницького ставления до сощуму, себе та навколишнього св^ шляхом самостшно! роботи над поглиблениям, закрiплениям знань студента, розвитку його аналiтичних умшь щодо визначения змiсту, сутностi i структури цiнностей ненасилля, як1 Грунтуються на наукових доведениях та особиспсних критерiях.
На нашу думку, рефлекия е невiд'емною частиною всiх форм навчальних занять, особливо штерактивного треншгу: кожна вправа завершуеться обговорениям, в якому вiдрефлексовуються як почуття, що виникли в учасник1в пiд час вправи, так i дi!, ям вони виконували. Рефлексiя дае можливють учасникам заияття:
- усвiдомити те, чого вони навчились;
- проаналiзувати власний досввд, що допоможе чiткiше планувати подальшу особисту дшльшсть;
- оцiнити свiй рiвень розвитку професшно!' компетентностi i спланувати реальнi кроки щодо його тдвищення;
- поршняти свое сприйняття з думками, поглядами, почуттями iнших та, можливо, скоригувати певнi позици;
- долучатися до рефлекси в реальному житп, усвiдомлюючи сво! до та прогнозувати подальшу дiяльнiсть;
- використовувати одержану iнформацiю для аналiзу особистого професшного зростання, обговорення на наступних заняттях, планування подальшо! роботи;
- викладачам i учасникам вiдчути себе единою командою, яка працюе на единий, але особислсно значущий для кожного результат;
- викладачам - проаналiзувати реакщю учасник1в тренiнгу на навчання для внесення необхiдних коректив.
Педагогiчна рефлексiя здiйснюеться у рiзних формах: iндивiдуальна робота, робота в парах чи групах, дискуси, письмова та усна форми. Вона завжди мiстить дек1лька елеменпв: фiксацiя того, що ввдбулось, визначення мiркувань та почутпв щодо отриманого досвiду; плани на майбутнш розвиток. Рефлексiю варто проводити пiсля найважливiших iнтерактивних вправ (на навчальному тренiнгу - тсля кожно! вправи), пiсля закiнчення певного етапу навчання.
Однiею з педагопчних умов формування цiнностей ненасилля нами визначено застосування керовано! рефлекси при оргашзаци навчально-виховно! роботи зi студентами. В аспект! нашого дослiдження у план роботи кураторш було введено проведення методичних лекторив щодо формування щнностей ненасилля у студенпв за такими темами: «Етична диспозицiя ненасильницького вирiшення мiжособистiсних та суспiльних конфлшпв», «Насильницьк1 та ненасильницьк1 форми мовленнево! комушкаци» й проведено тренiнг «Застосування керовано! рефлекси при оргашзаци роботи кураторiв зi студентами в утверситетському освиньо-виховному просторi». Куратор мае бути штелектуально розвиненою, духовно багатою людиною пошформованою щодо сучасних новiтнiх педагопчних досягнень, розумпи психолого-вiковi особливостi сучасно!' молодi, володiти педагогiчною майстернiстю.
При оргашзаци роботи з кураторами щодо формування щнностей ненасилля у студенпв в ушверситеп, на нашу думку, мають вплив так1 чинники: а) внутрiвузiвське колективне оточення (створення цшсного соцiально-психологiчного простору); б) гуманне ставлення викладачiв та студентiв один до одного; в) робота зi студентами за межами вузу (оргашзащя i проведення виховних заходiв); г) зовшшнш вигляд, iмiдж педагога; д) педагопчна майстернiсть викладачiв та кураторiв.
Педагопчна майстершсть куратора дае змогу студенту тднятися на високий ступiнь морального зростання. I. Зязюн, розглядаючи яшсш параметри пiдготовки вчителя як основного критерш педагопчно!' майстерностi стверджуе: «Питання про педагогiчну майстернiсть - це питання про як1сть «iнструмента», тобто про людську як1сть педагога, про яюсть його життя, 11 ввдповвдносп проповiдуваним людським iдеалам. На рiвнi досягнення майстерностi виникае особлива властивють професшно!' дiяльностi, виражено!' мiрою здiбностi iнтегруватися з будь-яким науково-практичним контекстом, будь-яким досввдом, будь-якою iнформацiею, перетворюючи 11 в джерело, засiб виршення професiйних задач i власного професшного зростання» [5, с. 292].
Педагопчнш майстерносп вчителя ще у братських школах (ХУ11 ст.) надавалося вагомого значения, бо сутшсть учителя-майстра, шдив^альш та професiйнi якостi наставника дией вважалися висхiдними чинниками його педагопчно! пiдготовки.
Вiд учителя народно!' школи середини Х1Х ст. вимагалося володшня комплексом умiнь i навичок для досягнення ним високого професшного рiвня: комушкативна культура мовлення, увага, зовшшнш вигляд, поведшка, самовладання, який би ввдповвдав суспiльним i культурно-освишм вимогам минулих столiть.
Цi вимоги мають свое актуальне значення для педагопв i в теперiшнiй час, осшльки 1'х дотримання сприяе становленню професiйноl дiяльностi викладача як майстра свое!' справи. Високий рiвень загально!' культури, вмiния здiйснювати професiйно-педагогiчну дш, волод1ння
мовною комушкащею, зовшшньою та внутршньою технiкою, здатнiсть до постiйного самовдосконалення та саморозвитку особистостi - одш з основних складових особистост сучасного педагога-майстра.
Використання рефлексп методом поставлених запитань та ввдповвдей на них застосовувалися ще в Х1Х ст., що свiдчить про обгрунтованiсть першо! педагопчно! умови: застосування керовано! рефлексп при оргашзацп навчально-виховно! роботи зi студентами та використання 11 тд час наступно! педагопчно! умови - оргашзацп тренiнгiв та методичних лекторпв з кураторами щодо формування у студенпв цiнностей ненасилля.
У ходi проведення методичного лекторiю для кураторiв за темою «Етична диспозицiя ненасильницького розв'язання мiжособистiсних та суспiльних конфлшпв» учасники одержували iнформацiю про типолопю поведiнкових реакцiй людей (як студенпв, так i колег), ненасильницьк стратеги та реагування щодо ставлення до шших. Шляхом ненасильницьких методiв розвивали навички визначення проявiв конфлштогенно! поведшки особистост та застосовувати можливi альтернативш механiзми/рiшення, ситуацiй, як1 програвалися та обговорювалися на лектори; встановлювати довiрливi взаемостосунки з оточуючими, змiнювати власш стереотипнi поведiнковi моделi у професшно! дiяльностi на бiльш гнучк1 та комфортш iз зарахуванням !х ефективносп, що мiстить розв'язання задач «аналiз взаемодл» тощо.
У процесi проведення треншгу «Застосування керовано! рефлексi! при оргашзацп роботи кураторiв зi студентами в ушверситетському освiтньо-виховному просторi» учасники опановували знання про структуру щнностей ненасилля, типологiю поведшкових реакцiй людей (формування щнностей ненасилля за компонентами: ставлення до сощуму, до себе та до довшлля); стилi ефективно! комунiкацi! (вербальнi та невербальнi); особливосп моделей спiлкування; все що мало сприяти розвитку у кураторiв уявлень про себе як про професiоналiв, про професшно важливi якостi особистосп, професiйного самовдосконалення шляхом вирiшення задача (поглиблення у власне (Я)). Для ефективно! роботи приймалися певнi правила, яких дотримувалися пiд час проведення треншгу. В набути навичок формування щнностей ненасилля кураторами, рефлексивш запитання дозволяли усвiдомити пережитий досвiд життедiяльностi на грунтi принципiв цих щнностей.
Наступною педагогiчною умовою був розвиток сощального iнтелекту засобами написання творчих робгг у формi казки при проведенш навчально-виховно! роботи зi студентами. Наявшсть соцiального iнтелекту сприяе з'ясовуванню складностей та бар'ерiв, як1 заважають у досягненш мети (чи навпаки - сприяють !! досягненню) ненасильницьким шляхом. Особистiсть усвiдомлюе те, до якого життя вона може прагнути, до життя пов'язаного з розвитком та здшсненнями, особистими та професшними бажаннями.
Розвинений соцiальний iнтелект дае можливють:
• навчитися встановлювати ефективш взаемовiдносини з людьми та навколишшм свiтом (формування цiнностей ненасилля щодо ставлення до сощуму, себе та довшлля);
• виробляти навички ставити запитання, на яш даються ввдповш (формування цiнностей ненасилля щодо ставлення до себе);
• формувати власну успiшну життеву позицiю (формування щнностей ненасилля щодо ставлення до сощуму);
• навчитися трансформувати страхи у можливосп (формування щнностей ненасилля щодо ставлення до соцуму, себе, довшлля);
• виробляти навички бачення у кожнш людиш !! здатностей та потенщалу (формування цiнностей ненасилля щодо ставлення до сощуму);
• навчитися досягати бажано! мети (формування щнностей ненасилля щодо ставлення до сощуму);
• розкрити власш здiбностi та таланти (формування щнностей ненасилля щодо ставлення до сощуму, себе, довшлля).
Ввдтак, сощальний штелект дозволяе ввдповюти на запитання: «Що для мене важливо у цьому жигтi?» «Чого я хочу?» тощо. У контексп нашого дослiдження соцiальний iнтелект пов'язаний зi спроможнiстю усвiдомлювати ставлення до самого себе (упевнешсть у соб^ самоповага, адекватна самооцiнка, самоаналiз, самореалiзацiя, управлiння стресовими
ситуащями), сощуму (толерантнi мiжособистiснi взаемоввдносини, позитивне сприйняття iншоï людини, взаеморозумшня, спiвчуття, емпатiя, здатнiсть до адаптацп) та довк1лля (гуманне ставлення до природи, турбота, пiклування).
Головними ознаками сощального iнтелекту нами визначено:
1) виршення проблемних ситуацiй за допомогою таких шструменпв: ефективних запитань, уважного слухання, iнтуïцiï, навчання та знаходження життевого балансу;
2) самостiйне прийняття рiшення;
3) пiдвищення життевоï мотиваци;
4) мотивация самонавчання;
5) прагнення повного розкриття творчого потенцiалу, самовдосконалення.
У процесi розвитку соцiального штелекту засобами написання творчих робiт у формi казки студенти самостiйно формулювали своï цiлi, стратегiчно мислили та реалiзовували найбiльш вдалi з них. Ввдзначимо, що особливим у цьому процесi е те, що, навчившись мислити масштабно (долати зовнiшнi перепони), особиспсть може розвиватися й внутрiшньо. У подальшому вона може самостшно коректувати сво1' життевi наставлення, визначати справжш цiлi та реалiзовувати те, що ввдкладала до кращих чаав.
У нашому дослiдженнi виокремленi там педагопчш умови формування цiнностей ненасилля у студенпв в унiверситетському освпньо-виховному просторi:
- застосування керовано1' рефлекси при оргашзаци роботи зi студентською молоддю е ефективною педагогiчною умовою, бо саме шляхом запитань i ввдповщей, як1 мають використовуватися тд час занять, лекцiй, i виховних заходiв, при засвоеннi та обговоренш отримано1' iнформацiï, вони надають можливють формувати цiнностi ненасилля у студенпв;
- оргашзащя методичних лекторiïв з кураторами щодо формування щнностей ненасилля у студенпв е необхвдною педагопчною умовою, адже оргашзащя тако1' роботи певною мiрою сприяе формуванню цих щнностей у студенпв;
- розвиток сощального штелекту засобами написання творчих робп у формi казки при оргашзаци навчально-виховно1' роботи зi студентами надае можливють допомогти студентам «пережити» такi емоцiï та ситуацiï, з аналогами яких людина вже зустрiчалася чи ймовiрно зустрiнеться у дшсносп, допомагае значно розширити свiтосприйняття та способи взаемодп з навколишнiм свпом та iншими людьми ненасильницьким шляхом.
Подальшу роботу вбачаемо у розробщ й експериментальнш перевiрцi комплексно!' моделi формування цiнностей ненасилля у студенпв в утверситетському освпньо-виховному просторi, що Грунтуеться на означених педагогiчних умовах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Д. Психолопчш джерела виховно1 майстерностi: навч. поибник / I. Д. Бех. - К.: Академвидав, 2009. - 248 с.
2. Вопросы, которые от времени до времени, смотря по обстоятельствам, должен предлагать себе учитель народной школы // Русский педагогический вестник. - 1858. - № 1. - C. 73-74.
3. Гусейнов А. А. Понятия насилия и ненасилия / А. А. Гусейнов // Вопросы философии. - 1994. - № 6. - С. 72-81.
4. Захарченко М. В. Рефлексия в педагогике [Электронный ресурс] / М. В. Захарченко // Слово: православный образовательный портал. - Режим доступа : http://www.portal-slovo.ru/pedagogy/37918.php?ELEMENT_ID=37918.
5. Зязюн I. А. Фiлософiя педагопчно1 дп: монографiя / I. А. Зязюн. - К.; Черкаси: ЧНУ iм. Б. Хмельницького, 2008. - 608 с.
6. Качалов В. Рефлексия / Владимир Качалов [Электронный ресурс] // Психологический словарь // Мир психологии: информационный портал. - Режим доступа: http://psychology.net.ru/dictionaries/psy.html?word=820
7. Керекеша О. В. Формування оцшно-рефлексивно" самостшност майбутшх економктав у процем фахово" тдготовки: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Керекеша - Одеса, 2009. - 277 с.
8. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка [Электронный ресурс] / Ожегов С. И. и Шведова Н. Ю. - 4-е изд., доп. - М. : ИТИ Технологии, 2003. - 944 с.
9. Шевченко Г. П. Духовшсть i цшноста життя / Г. П. Шевченко // Духовшсть особистостг методолопя, теорiя i практика: зб. наук. праць / гол. ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ: Схвдноукр. нац. ун-т iitf. В. Даля, 2004. - Вип. 5. - С. 3-15.
