CC BY
14
• визнaчитиcя !З пpaвoнacтyпникaми шaxт, щo лiквiдyютьcя;
• пepeдбaчaти кoшти для цiльoвoгo фiнaнcyвaння зaxoдiв, cкepoвaниx на в^ь шeння eкoлoгiчниx пpoблeм, щo виникають внacлiдoк дiяльнocтi гipничo-ви-дoбyвниx тд^неметв, шaxт i poзpiзiв y Дepжбюджeтi Укpaïни;
• надати пpiopитeтнe знaчeння питанию зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoï бeзпeки та peaбiлiтaцiï тepитopiй виacлiдoк дiяльиocтi тд^неметв гipиичo-видoбyвиoгo кoмплeкcy, для зaлyчeиия mbec'ranm.
Пoтpiбнo пiдкpecлити, щo пicля нaкoпичeння нeoбxiднoï кiлькocтi ма-тepiaлiв мoнiтopингy за нeгaтивним впливoм гipничoдoбyвниx шд^иеметв на cтaн дoвкiлля нeoбxiднo ïx oбpoбити та cиcтeмaтизyвaти. Гoлoвнoю мeтoю циx нaдзвичaйнo тpyдoмicткиx дocлiджeнь e нe тiльки вивчeння cтaнy та дина-мiки впливу на тepитopiю, ane й poзpoблeння тeopeтичниx ocнoв i ocнoвниx пpинципiв для cтвopeння вiдпoвiдниx мoдeлeй peaбiлiтaцiï для шшж peгioнiв.
Пiдcyмoвyючи вищe виклaдeнi зaxoди щoдo зaxиcтy та peaбiлiтaцiï тe-pитopiй, мoжнa cтвepджyвaти, щo ïx впpoвaджeння зaлeжить вiд em^orc-era-нoмiчнoï пoлiтики Укpaïни та мicцeвoï влади зoкpeмa. Зaзнaчимo, щo на дep-жaвнoмy piвнi нeoбxiднo cтвopити вш пepeдyмoви, щo пpивeдyть дo ш^а-щeння eкoлoгiчнoï piвнoвaги peгioнy. Аджe, eкoлoгiчнa cитyaцiя, яка c^ana-cя пpoтягoм бaгaтьox дecятилiть на гipничoдoбyвниx пiдпpиeмcтвax Льв!в^-кo-Вoлинcькoгo вyгiльнoгo ба^йну xapaктepизyeтьcя нeзaдoвiльним eкoлoгo-eкoнoмiчним poзвиткoм.
Лiтeрaтyрa
1. Дикий Я.М. Оцшка eкoлoгiчнoгo cтaнy гeoлoгiчнoгo cepeдoвищa Чepвoнoгpaдcь-кoгo гipничoпpoмиcлoвoгo paйoнy i yмoв вoдoпocтaчaння. - Льв1в: ДГП "Зaxiдyкpгeoлoгiя". 1999. - 63 с.
2. Дoбрoвoльcкий В.В. Пoчвoвeдиниe. - М.: Вьгсшая шкoлa, 1988. - 231 c.
3. Пaвлiхa Н.В. Рecypcнo-eкoлoгiчнa peaбiлiтaцiя тepитopiï з мeтoю co^a^no-e^Ro-мiчнoгo вiдpoджeння peгioнy// Рeгioнaльнa eкoнoмiкa. - 2GG2, № 4. - С. 294-298.
4. Пeртoвa Е.Г., Сeмeнoвa Л.А. Опыт peкyльтивaции зeмeль, нapyшeнныx гopнoдo-бывaющeй пpoмышлeннocтью (на np^epe pядa кaпитaлиcтичecкиx cтpaн)// Рaциoнaльнoe пpиpoдoпoльзoвaниe и yxoд за ландшафтом y parörax roprnix paзpaбoтoк: научньге тpyди пo oxpaнe пpиpoды. - Tapiy, 1989, вып. 1G. - С. 123-131.
5. EpMaRoe В.Н., Улицкий О.А, Кoтoлсвсц Е.П., Измeнeниe гидpoдинaмичecкиx ycлoвий и hx poль в пoдтoплeнии пpи зaкpытии Бpянкoвcкoй гpyппы шaxт// Угoль Укpaины. 1998 p. № 6. - С. 23-29.
6. Шсвчук В.Я. Mmicip eкoбeзпeки. Maтepiaли дoпoвiдi на зааданш Кaбiнeтy мшю-тpiв Укpaïни за 11 ачня 1999 p. - 4 c.
УДК338.242.4 Проф. C.B. Сторчун; доц. Л.К. Глтенко;
доц. В.М. Фаст - НУ "Л.beîecbrn полтехшка"
EВОЛЮЦIЙHI ^РС^КТИВИ РОЗВИТКУ CTCTEM ДEФIБPИЛЯЦIÏ
За даними анал1зу мaтepiaлiв пaтeнтнoгo фoндy США дocлiджeнo пepcпeктивнi нaпpямки poзвиткy шагем дeфiбpиляцiï.
Ключoвi cлoвa: дeфiбpиляцiя, ^rni poзвиткy, eтaп poзвиткy, нaпpямoк poз-витку.
Prof. Ye.V. Storchun; doc. L.K. Glinenko; доц. V.M. Fast - NU "Lvivs'ka Politekhnika"
Conflict Problems in Investment Project Development and Management
Prospects of development of defibrillation systems are investigated considering the data of the US Patent Office.
Keywords: defibrillation, evolution curves, evolution stage, evolution direction.
Актуальшсть i мета роботи
Раптова зупинка серця щодня вщбуваеться у 1000 чоловж тшьки у Сполучених Штатах (один пащент, кожних 90 с), причому бшьшють випад-kíb мае мюце поза лжарнею. Сдиним ефективним способом лжування в такш ситуаци е швидка дефiбриляцiя - електричний удар по серцю, що припиняе фiбриляцiю i вiдновлюе нормальний ритм. Оптимiзацiя процесу подальшого розвитку техшки дефiбриляцiï передбачае виявлення перспективних напрям-кiв забезпечення медичних та ринкових вимог. Метою роботи е дослщження актуальност рiзних робiт у цш галузi, визначення прiоритетних напрямкiв i способiв ïхньоï реалiзацiï.
Методи дослщжеммя
За методологiчну основу дослiдження було прийнято методи еволю-цiйних кривих i еволюцшного потенцiалу розвитку; емтричну базу дослщ-ження створили даш патентного фонду США [uspto.gov], дат публшацш у перiодичнiй лiтературi i результати власних дослщжень авторiв. У данш стат-тi наводяться результати дослщження методом еволюцшних кривих розвитку [1]. Цей метод дае змогу визначити етап i перспективний напрямок розвитку техшчних систем (ТС) за динамжою змши чотирьох основних метрик: комбь наци параметрiв, прийнятоï за показник щеальностц кiлькостi та рiвня вина-ходiв по ТС, економiчноï ефективностi системи, та ряду допомiжних показ-никiв [2]. Кожен з цих показниюв мае чггко окреслений характер змiни в межах кожного з еташв розвитку i при переходi з етапу на етап, що дае змогу при наявност даних по кшькох показниках виршити зворотну задачi: за характером змши у певний промiжок часу визначити етап розвитку ТС i кон-кретизувати певну дшянку в межах цього етапу.
Огляд вщомостей по темi роботи: еволющя ТС "дефiбрилятор"
Системи дефiбриляцiï - це системи, що застосовують контрольований електричний удар по серцю для вщновлення нормального ритму серцевих скорочень у випадку зупинки серця внаслщок шлунково1' фiбриляцiï чи пору-шення нормального ритму (аритмiï). Протягом останшх 50 рокiв еволюцiя дефiбриляторiв йшла в напрямку збiльшення iмовiрностi виживання жертв серцевого нападу при застосуванш системи без нанесення пащенту збитку за рахунок виникнення побiчних несприятливих ефектiв (опiкiв тiла, ушкоджен-ня тканин i т.д.) при розширенш клiнiчних та позаклiнiчних можливостей застосування дефiбриляторiв (ДФ) [3]. Останне реалiзувалося через автономь зацiю, скорочення термшу доставки ДФ до пащента в разi потреби, мтатю-ризацда й iстотне зниження вартостi приладу.
Потреби реашматологй вимагали зниження маси та габарит1в дефiб-риляторiв при забезпеченнi безпеки пащента при дй на нього дефiбрилюючо-го (ДФ) iмпульсу струму з амплггудою у десятки А та енергй до 400 Дж [3]. Вдосконалення дефiбриляторiв за останш 50 рокiв йшло у двох суперечливих з точки зору техтчно1 реалiзацil напрямках: пiдвищення функцiональних можливостей, ефективност i безпечностi дефiбрилюючоl дй (досягнення ефекту меншими енергiями iмпульсу) та зниження маси та габарит1в, збшь-шення зручностi експлуатацй, зменшення квалiфiкацiйних вимог до лiкаря, який шщдае дефiбриляцiю; прискорення можливостi здшснення дефiбрилю-ючого впливу [4]. Способи досягнення бажаних результат знайшли вщбит-тя у численних публжащях та бiльш нiж 500 патентах.
Результати дослщжень: стан i перспективи розвитку систем дефiбри-ляцй. Для визначення положення ТС "дефiбрилятор" в межах методу еволюцшного прогнозування нами були дослщжеш наступш метрики: обсяг ринку дефiбриляторiв; кiлькiсть винаходiв по ТС; розподiл винаходiв за тематикою (параметри, як вдосконалювалися; способи вдосконалення); частка винахо-дiв на здешевлення i виправлення; динамiка складност системи, реалiзова-нiсть тенденцй на згортання.
1. Ринок деф1брилятор1в
1мплантоваш ДФ. Згiдно з даними про кшьюсть осiб, що страждають на серцевi напади та захворювання, а також лшуються дефiбриляцiею, потен-цшно 600,000 пацiентiв в Gвропi i 350 тисяч осiб у США можуть бути реце-пiентами iмплантованого дефiбрилятора/кардiовертора 1КД. Реально обсяг продажу ДФ тшьки фiрми Medtronic Inc. у 2001 р. перевищив 650 млн. дола-рiв, що бшьше за увесь обсяг !х продажу у 1985 р. За останш роки обсяги продажу iмплантованих ДФ зростали щорiчно на 10 %, у 2001-2002 рр. - на 35 %., причому бшьшють пащен^в тих, яких за 65, вщповщно, таким па-цiентом i вартють 1КД (25 тис. доларiв) виплачуеться по системi безкоштов-но! медично! допомоги [5].
Зовнiшнi ДФ. Результати аналiзу ринку зовнiшнiх дефiбриляторiв у Сполучених Штатах, Gвропi i Японй наведено на прикладi фiрми [6]. Вщпо-вiдно до !х даних, ринок стацiонарних (ручних) дефiбриляторiв (ДФ) у нату-ральних одиницях досить стабшьний i мае тенденцш до зросту - кiлька вщ-соткiв на рiк, при цьому здешевлення технологй виготовлення окремих блоюв ДФ при розширеннi 1хтх функщональних можливостей забезпечуе стiйкий прибуток виробникам. У той же час розроблення автоматизованих зовшшшх ДФ (АВДФ) i технологiчний прогрес ручних ДФ призвели до вибухоподiбного росту ринку зовшшшх ДФ iз публiчним доступом. Це зростання ринку дае змогу виробникам розраховувати на розмщення АВДФ у стратепчно важли-вих, громадських мюцях поза традицiйною дiею сфери охорони здоров'я, де щорiчно мае мюце зупинка серця у близько чверт мiльйона американцiв, з яких виживае вщ 3 до 5 %. Тому, своечасна дефiбриляцiя може врятувати бага-то житпв. Виготовлювачi, що пропонують простi у використаннi i бiльш де-шевi пристро1, зможуть скористатися перевагами цього динамiчного ринку.
Диверсифжовашсть ринку. Практично повний перелiк моделей зов-нiшнiх дефiбриляторiв на ринку США i Свропи з вказiвкою основних техшч-них характеристик i виробникiв наведено у [7], на ринку Роси - сайт компани "Стормов". Вартiсть зовнiшнього дефiбрилятора залежно вiд моделi i ком-плектаци - вiд 1,5 до 10 тисяч СВРО.
Висновок. Ринок зовшшшх i iмплантованих дефiбриляторiв мае стшку тенденцiю на розширення, причому зростання обсягу продажу iмплан-тованих i зовнiшнiх автоматичних i переносних дефiбриляторiв увесь час прискорюеться. Це вщповщае знаходженню ТС "дефiбрилятор" на 2-м еташ свого розвитку.
2. Динамша патентування удосконалень системи мдеф1бриляторм
Анашз етапу розвитку техшчно! системи "дефiбрилятор" та визначен-ня основних напрямюв li можливого розвитку у майбутш роки було проведено на основi дослiдження бази даних патенпв США за 1975-2003 рр. Отрима-нi результати було порiвняно з виконаним у 1998 [4] прогнозом напрямiв вдосконалення дефiбриляторiв, виконаним за методом "трiади + вилучення".
Результати кшьюсного дослiдження патентного фонду взято з електрон-них базах даних патентного вщомства США [uspto.gov] за рубрикою "defibrillator" на глибину 30 роюв дали змогу виявити 431 рiшення. Динамiку кiлькостi за-патентованих технiчних рiшень по роках та перюдах наведено на рис. 1.
Кшьюсть запатентованих винаходiв по дефiбриляторах i методах
дефiбриляцil
м
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5
J роки
1мплантоваш дефiбрилятори
1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005
Рис. 1. Динамжа ктькост1 патентiв з ТС "дефiбрилятор "
Як видно з рис. 1, крива залежност загально! кшькосп винаходiв вщ-повщае другiй половит 11-го етапу розвитку ТС "дефiбрилятор" [2], а крива залежност кшькост винаходiв щодо iмплантованих дефiбриляторiв - першш половинi 11-го етапу розвитку ТС "1мплантований дефiбрилятор". Сплеск загально! кшькост винаходiв у 1986 р. пов'язаний у першу чергу з розгортан-ням широкого впровадження автоматизованих зовшшшх дефiбриляторiв, а у 1995-1997 роках - розгортанням шдустри iмплантованих дефiбриляторiв i переходом на бшолярну форму iмпульсу дефiбрилящi\
0
Для визначення спрямованост i способiв реалiзаци запропонованих техшчних рiшень було проведено вибiрковий аналiз описiв технiчних рiшень. Для суцшьного аналiзу було обрано 1996 р., 2000 р., 2001 р., 2002 р.; вибiрко-вий анашз проводився для ршень, запатентованих у 1995, 1998, 1999 рр.
Ж итгездатнють, виконання ГФ 13%
Надшнють 19%
Узгодження з пащентом 22%
Ефективнiстъ,
вартють,
енерговитрати
. 13%
Зручнiсть та
автоматизацiя експлуатаци 33%
Рис. 2. Спрямовашсть винаходiв по ТС "дефiбрилятор" у 2000-2002 рр.
Розподш винаходiв у 2000-2002 рр. за основними вдосконалюваними параметрами наведено на рис. 2. Як видно з [2], такий розподш характерний для середини II етапу розвитку ТС. При цьому частка винаходiв на "здешев-лення" i "виправлення" зростае, хоча й повшьно.
На рис. 3 наведено динамжу змiни розподiлу винаходiв за тематикою i тенденцiею змiн кiлькостi винаходiв, котрi визначенi на основi апроксимаци емпiричних даних з полiномiальними залежностями.
35 п □ надiйнiсть
30
25
«
§ 20 н
8 И
£
с
•¡а
15
10
0
□ ефективнють, варт^сть, енерговитрати
□ зручнють, безпека експлуатаци
I узгодження з пащентом
□ керованють
□ житгездатнють, виконання ГФ
1995 1996 2000 2001 2002
Рис. 3. Динамша вдосконалення ТС "дефiбрилятор " зарiзними тенденцями
5
Як видно з рис. 3, протягом 1995-2002 роюв постшно зменшувалась кшьюсть (i частка) винаходiв на забезпечення мшмально! життездатност ТС, тобто на виконання головно! функцп на мшмально необхiдному рiвнi якостi, де потрiбний iмпульс з заданими параметрами у вщповщний момент часу. Зростала кшьюсть ^ частка винаходiв) на збшьшення ефективностi i на-дiйностi роботи, зменшувалися енерговитрати. Вiдносно стабiльною (при тенденци на зменшення загально! юлькост^ лишалася частка винаходiв на збшьшення керованост пристроем з тенденщею на витюнення людини з опе-рацш керування i, як наслiдок, на наближення моменту дефiбриляци до моменту фiбриляцil чи зупинки серця, i iндивiдуалiзацiю режиму роботи, залеж-но вiд стану пацiента (узгодження з пащентом). При цьому, як показуе аналiз даних патентного фонду, в останш роки починае поступово зростати кшьюсть винаходiв на "здешевлення" i "виправлення", що характерно для сере-дини другого етапу i переходу на його другу половину. Така динамжа характерна для переходу на другу половину другого етапу розвитку ТС.
Способами досягнення стабшьних результат виступили, у першу чергу, об'еднання в одному пристро! багатьох функцш та систем i збiльшення складностi системи (рис. 4). Як видно з цього рисунку, можливост вдоскона-лення системи шляхом розгортання, автономiзацil частин та переходу до бь i полюистем практично вичерпано, що дае змогу стверджувати, що система "дефiбрилятор" практично досягла межi свое! структурно! складность Водно-час за останнi 2 роки спостер^аеться поява i повшьне зростання кiлькостi технiчних рiшень, корисний ефект в яких досягаеться за рахунок згортання окремих частин системи, використання "згорнутих" схемних ршень чи "ро-зумних" матерiалiв (рис. 4). Порiвняно з рис. 5 це шдтверджуе висновок про перехiд системи дефiбрилятор на другу половину другого етапу розвитку i необхiдностi пошуку шляхiв зменшення структурно! складностi системи при збереженш функцiональних можливостей.
18
.а
о
£ X
ш
¡3
о
'2 л
.5 и
16 14 12 10
□ Перех1д до полюистем
□ Згортання
□ Автономiзацiя окремих частин
1995
1996
2000
2001
2002
Рис. 4. Динамкарозподту ршень, корисний результат в яких досягаеться переходом до подсистем, автономiзацiею частин та згортанням
8
6
4
2
0
Таким чином, на основi проведеного аналiзу можна зробити висновок, що домiнуюча частина винаходiв спрямована на збiльшення надшност (19 %), зручностi та автоматизацй експлуатаци (33 %) методом розгортання системи, об'еднання i автономiзащl окремих систем. Зростають технiчнi та експлуатацшш характеристики, розширюеться ринок, починаеться боротьба за здешевлення. Оскiльки практично вс винаходи реалiзуються розгортан-ням, то весь час зростае структурна складшсть системи, хоча в останш роки спостершаеться тенденцiя до його сповшьнення та впровадження згортання.
Для шдтвердження виявлених тенденцiй та визначення шдсистеми -лiмiтанта розвитку було дослщжено динамiку часток винаходiв, що припада-ють на окремi функцп та динамжи винаходiв за рiзною тематикою в межах окремих блоюв i системи дефiбрилятор взагалi (рис. 5).
Динамжа кiлькостi винаходiв по блоку формування iмпульсу (блок -носш основно! функци), практично повторюе динамжу кiлькостi винаходiв щодо системах дефiбриляцil взагалi, з тим, що частка винаходiв по блоку па-дае (рис. 5). Це св^ить про перерозподш зусиль розробникiв на користь функцш нижчих рангiв, що характерно для початку друго1 половини 11-го етапу розвитку ТС. При цьому основна частка винаходiв по БФ1 зосереджена на збшьшенш ефективностi дефiбрилюючоl ди, узгодженнi параметрiв iм-пульсу, i пацiента (74 % у 1995-1996 рр. та 71 % у 2000-02 рр.), проте у 2000-02 рр. з'явилася досить значна частка (9 %) винаходiв, спрямована на збшьшення надiйностi роботи блоку, що характерне для друго1 половини 11-го етапу розвитку ТС як кшьюсть, так i частка винаходiв по блоку керування зростае. Це свiдчить про перерозподiл зусиль розробниюв на користь допо-мiжних функцiй першого рангу, зокрема, на збшьшення керованост пристрою, що характерно для кшця першо1 половини другого етапу розвитку ТС.
в цтому та окремих блоках
Динамжа кiлькостi винаходiв стосовно блоках керування та створення заряду як у цшому, так i за окремими тенденщями вдосконалення також е характерною для друго! половини II-го етапу розвитку ТС (рис. 5). Постшно зростае частка винаходiв на збшьшення надiйностi !х роботи, а по блоку керування - i частка винаходiв на збшьшення зручност експлуатаци та автоматиза-щю керування. Таким чином, найбiльший потенщал розвитку зберiгае блок створення заряду, який водночас i лiмiтуе розвиток системи в цшому. Способи його вдосконалення, що випливають з аналiзу еволюцiйного потенцiалу за окремими тенденщями розвитку, будуть розглянут нами у наступнш статтi.
Загальний висновок. Стушнь розвинутостi системи вiдповiдае приб-лизно III чвертi II етапу. Це означае, що можливост розгортання вичерпаш i необхiдно шукати можливост вдосконалення системи згортанням, зосереди-ти зусилля на зменшенш вартостi i збiльшеннi товарно! привабливостi системи, водночас розпочинаючи фундаментальнi дослiдження щодо нових фiзич-них способiв реалiзацii окремих функцiй з головною включно.
Л1тература
1. Mann D. Using S-Curves and Trends of Evolution in R&D Strategy Planning// Journal of TRIZ. - July, 1999.
2. Глшенко Л.К., Дайновський Ю.А. Оцшка еволюцшно! доцiльностi iнвестування шновацш. - Науковий вiсник Укра!нського державного люотехшчного унiверситету, вип. 12.6. - Львiв: УкрДЛТУ, 2002. - С. 287-293.
3. The History of Defibrillators. - www.bae.ncsu.edu/bae/courses/bae465/1995_projects.
4. Mueller G. Accurately And Rapidly Predicting Next-Generation Product Breakthroughs In The Medical-Devices, Disposable Shaving Systems, And Cosmetic Industries. - Journal ot TRIZ, March 1999. - www.triz-journal.com.
5. Guidant study could boost defibrillator sales. - www.heart1 .com.
6. Frost & Sullivan U.S., European, and Japanese External Defibrillator Markets. -www.mindbranch.com.
7. Defibrillators, external - Market Overview. http://medizin.li/defibrillator.
УДК 661.21 Проф. В. Т. Яворський1, д-р техн. наук; доц. З.О. Знак2, канд.
техн. наук; астр. Д.С. Баранович3 - НУ "Льв1вська под1техмка"
ВПЛИВ Г1ДРОДИНАМ1ЧНИХ УМОВ НА ОТРИМАННЯ ПОЛ1МЕРНО1 С1РКИ ВНАСЛ1ДОК КИСЛОТНОГО РОЗКЛАДУ НАТР1Ю Т1ОСУЛЬФАТУ В ЗАКРИТ1Й СИСТЕМ1
Дослщжено вплив гiдродинамiчних умов, зокрема швидкосп перемшування реакцшного середовища в iнтервалi Яе=3400-18100 на отримання полiмерно! арки шляхом кислотного розкладу натр^ тюсульфату в закритш систем^ вихщ цшьового продукту, його основш характеристики, якiсний i кiлькiсний склад рщко! i газоподiб-но! фази.
1 Вштор Теофiлович ЯВОРСЬКИЙ - професор, доктор техшчних наук, заввдувач кафедри х1мИ i технологи неоргашчних речовин. 79013, Льв1в-13, вул. Архггекторська, буд. 3, кв.4. Тел. дом.: (032) 74-16-29
2 Зеновш Орестович ЗНАК - доцент, кандидат техшчних наук, кафедра х1мп i технологи неоргашчних речовин. 79044, Льв1в-44, вул. Акад. Сахарова, буд. 27, кв 415. Тел. дом.: (032) 237-09-97
3 Дмитро Сергшович БАРАНОВИЧ - астрант кафедри х1ми i технологи неоргашчних речовин. 79021, Льв1в-21, вул. Виговського, буд. 89, кв.15. Тел. дом.: (032) 65-87-70. E-mail: dimasb@lviv.farlep.net
