CC BY
37
УДК 619:616-036.22:616-91:616.98/.99:579.843.95
Плис В.М., к. вет. н, © E-mail: dneprkvm@mail.ru Державнаустанова 1нститут сыъсъкого господарства степовог зони НацюналъногакадемИаграрних наук Украти, Шендрик Л.1., к. б. н., професор, Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ЕП1300Т0Л0Г1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ТА ПАТОЛОГОАНАТОМ1ЧН1 ЗМ1НИ ЗА ПАСТЕРЕЛЪОЗУ (ХОЛЕРИ) ПТИЦ1 В АСОЦ1АЦ113 ДЕЯКИМИ 1НВА31ЯМИ
Викладено результаты мотторингу етзоотичног ситуацп щодо пастерелъозу (холеры) птищ, за зм1шаного nepe6isy з iнваз1ями, у птищ за 2009 — 2013 pp. Встановлено сгм eudie гелъмтт1в та один — naunpocmirnux, що малы мкце в асощащях зг збудником пастерелъозу, проанал1зовано патологоанатом1чш змти в оргашзм1 птищ за р1зного складу паразитоценотичних зв'язюв.
Результаты етзоотолог1чних дослгдженъ свгдчатъ про щор1чне зростання спалах1в асоцшоеаних пастерелъозно-гелъмттозних захворюванъ з 2009 по 2013 роки. Особливо ргзко цеи показник 3pic у nepiod 2013 р. — в середнъому на 4 %.
При цъому складники гелъмттоз1в були р1зними у залежност1 eid виду птищ, типу i'x вирощування, а перебк захворюванъ мае певт сезонт коливання.
З'ясували, що найбыъш поширеними асощащями серед сприйнятливого птахопогол1в'я е пастерелъозно-гелъмттозт, ят складаютъ у цыому 35 %, пастерелъозно-кокцидюзна — 11 %, modi пастерелъоз (холеру) птищ, як моношфекщю реестрували лише у 9 % випадкгв. У залежност1 eid пори року гострота nepe6isy змшаних захворюванъ коливаласъ: навеет та восени i'x реестрували до 18 %, влтку до 12 % та взимку до 5 %. Наибшъш поширеш namoлoгoaнamoмiчнi змти в асощативних захворюваннях були eidMineni у серщ, печшщ, шлунково-кишковому mpaKmi. Гелъмшти, кокцидИ, в асощацп з Pasteurella multocida, ускладнюютъ розвиток i nepe6i2 тфекцтного захворювання, поглиблюютъ namoлoгiчнi процеси.
Ключов1 слова: eniзoomoлoгiчнuй мошторинг, пастерелъоз, namoлoгoaнamoмiчнi змти, гелъмтти, бактерп, асощативт захворювання птищ.
© Плис В.М., Шендрик Л.1., 2014
262
УДК 619:616-036.22:616-91:616.98/.99:579.843.95 Плыс В.Н., к. вет. наук, заведующий лабораторией ветеринарной медицины Государственноеучреждение Институт сельского хозяйства степной зоны Национальной академии аграрных наук Украины Шендрик Л.И., к. биол. наук, профессор, Днепропетровский государственный аграрныйуниверситет
ЭПНЗООТОЛОГИЧЕСКНЙ МОНИТОРИНГ и ПАТОЛОГОАНАТОМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗЕ (ХОЛЕРЕ) ПТИЦЫ В АССОЦИАЦИИ С НЕКОТОРЫМИ ИНВАЗИЯМИ
Изложены результаты мониторинга эпизоотической ситуации при пастереллезе (холере) птицы, при смешанном течении с инвазиями, у птицы за 2009 - 2013 годы. Установлено семь видов гельминтов и один - простейших, имевших место в ассоциациях с возбудителем пастереллеза, проанализированы патологоанатомические изменения в организме птицы при разном составе паразитоценотических связей.
Результаты эпизоотологических исследований свидетельствуют про ежегодное увеличение вспышек ассоциированных пастереллёзно-гельминтозных заболеваний с 2009 по 2013 годы. Особенно резко этот показатель возрос в период 2013 года - в среднем на 4 %.
При этом составляющие гельминтозов были разными в зависимости от вида птицы, типа её выращивания, а течение заболеваний имело определённые сезонные колебания. Выяснили, что наиболее распространёнными ассоциациями среди восприимчивого птицепоголовья являются пастереллёзно-гельминтозные, которые составляют в среднем 35 %, пастереллёзно-кокцидиозные -11 %, в то время, как пастереллёз (холеру) птицы, как моноинфекцию регистрировали только в 9 % случаев. В зависимости от поры года острота протекания смешанных заболеваний колебалась: весной и осенью их регистрировали до 18 %, летом до 12 % и зимой до 5 %. Наиболее распространённые патологоанатомические изменения в ассоциированных заболеваниях были отмечены в сердце, печени, желудочно-кишечном тракте. Гельминты, кокцидии, в ассоциации с РазгеигеИа тикосгйа, усложняют развитие и протекание инфекционного заболевания, углубляют патологические процессы.
Ключевые слова: эпизоотологический мониторинг, пастереллез, патологоанатомические изменения, гельминты, бактерии, ассоциативные заболевания птицы.
263
Plys V. N., candidate vet. sciences, State Institute of Agriculture of the Steppe zone of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, dneprkvm@mail.ru Shendryk L.I., candidate biol. sciences, professor Dnepropetrovsk State Agrarian University EPIZOOTOLOGY MONITORING AND PATHOLOGICAL CHANGES IN PASTEURELLOSIS (CHOLERA) BIRDS IN ASSOCIATION WITH SOME
INVASIONS
The results of monitoring of the epizootic situation in pasteurellosis (cholera) birds in mixed flow with invasions, the bird for 2009 - 2013. Established seven worms species and one - the simplest occurring in association with the causative agent of pasteurellosis, analyzed pathological changes in the body composition of birds at different parasite-cenosis ties.
Results epizootic studies show an annual increase of outbreaks associated pasteurellosis- helminthosis diseases from 2009 to 2013. Especially this figure increased sharply during 2013 - an average of 4 %.
The components of helminthiasis were different depending on the type of birds, such as its cultivation, and for diseases had some seasonal variations.
Found that among the most common associations are susceptible poultry population pasteurellosis-helminthosis, which average 35%, pasteurellosis, coccidiosis - 11%, while pasteurellosis (cholera) birds as monoinfections recorded in only 9 % of cases. Depending on the season sharpness mixed flow conditions varied: spring and autumn they were registered and 18%, to 12% in summer and winter to 5%. The most common pathological changes associated diseases were noted in the heart, liver, gastrointestinal tract. Worms, coccidia in association with Pasteurella multocida, complicate the development and course of infectious disease, deepen pathological processes.
Key words: pasteurellosis monitoring, pasteurellosis, pathological changes, worms, bacteria, diseases of association birds.
Актуальшсть теми. Птах1вництво в Укра!ш е ниш одшею i3 найбшьш розвинутих галузей тваринництва з потужним розвитком мереж1 птахогосподарств р1зних форм власностг 1нтенсиф1кащя птах1вництва докоршно змшила уяву про забезпечення стшкого етзоотичного благополучия зокрема щодо шфекцшних та швазшних хвороб птищ [3, 4].
Концентрация значно! кшькост1 птищ на обмеженш територп, законом1рно, призвела до виникнення нових взаемин м1ж макрооргашзмом i мжрофлорою. У природ^ за даними О.В. Барояна, кнують тисяч1 вид1в небезпечних бактерш, BipyciB, паразит1в. За такого складу м1кросв1ту неминуча й поява р1зноман1тних асоц1ац1й збудник1в i виникнення змшаних (в1русно-бактер1альних, бактер1ально-1нваз1йних, в1русно-мшозних) захворювань. Переб1г ¿нфекц1йних хвороб змшаного характеру, як1 е досить поширеш i довол1 часто рееструються, призв1в до зм1ни кл1н1чних прояв1в i патологоанатом1чних зм1н в орган1зм1 птищ [1, 3, 4].
264
Складшсть вивчення змшаних шфекцш полягае в значнш кшькост1 етюлопчних фактор1в, що передують !х видшенню та щентифшаци.
Одними ¿з найбшьш поширених паразитоценоз1в тварин, у тому числ1 й у птищ, е бактер1ально-гельмштозш. Своерщшсть взаемовщносин бактерш \ гельмшт1в полягае у тому, що останш можуть стати середовищем для юнування бактерш, тод1 як сам1 гельмшти та 1х личинки здатш до м1грацп в тканини та органи оргашзму хазяша. Встановлено здатшсть деяких гельмшпв чинити ¿мунодепресивну д1ю на оргашзм, сприяючи актив1заци мжрофлори та формуванню значно! кшькост1 асощацш. Гельмшти ускладнюють переб1г шфекцшного захворювання. Це часто залежить вщ виду паразита, а також р1зномаштного можливого впливу його на оргашзм хазяша: мехашчного, токсичного, троф1чного, шокуляторного, що вщкривае ворота шфекци [1, 2, 6, 7, 9].
Пастерельоз (холера, геморапчна септицем1я) птищ — шфекцшне захворювання, яке характеризуеться септицем1ею, геморапчним д1атезом та високою смертшстю. Збудник пастерелъозу уражуе сшьськогосподарську птицю вс1х вид1в, а також диких перел1тних { синантропних птах1в та свшських I диких тварин. Найбшьш сприйнятлив1 до заражения — курчата 80 — 120-добового вшу, шдичата — у в1щ 70 — 120 д1б, каченята — у 40 — 45 д1б та гусенятау 50 — 60 д1б [5, 7, 10].
Мета роботи полягала у мошторингу ешзоотично! ситуаци щодо змшаного переб1гу пастерелъозу з швазшними захворюваннями у птах1вничих господарствах Дшпропетровщини I ощнщ патологоанатом1чних змш за виявлених асощацш.
Матер1али та методи дослщжень. Робота виконувалась у лаборатори ешзоотологи бактер1альних хвороб птищ Дншропетровсько! дослщно! станци Нащонального наукового центру «1нститут експериментально! I клмчно! ветеринарно! медицини», лаборатори ветеринарно! медицини Державно! установи 1нститут сшьського господарства степово! зони Нащонально! академи аграрних наук Укра!ни 1 кафедр1 паразитологи та ветеринарно-саштарно! експертизи Дшпропетровського державного аграрного ушверситету.
3 метою визначення динамжи розвитку пастерельозно-гельмштозних асощацш у птищ нами проведен! етзоотолопчш, патологоанатом1чш, бактерюлопчш1 паразитолопчш дослщження на погол1в'! птищ р1зних вид1в та в1кових груп у птах1вничих господарствах р1зних форм власност1 Дшпропетровсько! област1 упродовж 2009 — 2013 рр.
Анал1зували результати ешзоотолопчних обстежень птах1вничих господарств, яю отримали у Дншропетровському Головному управлшш ветеринарно! медицини.
Для проведения бактерюлопчних дослщжень використовували проби патолопчного матер1алу (трупи птищ). Пщтвердження на пастерельоз проводили трьома пасажами на збагачених твердих та нашвтвердих повнокомпонентних живильних середовищах для культивування пастерел та постановкою бюлопчно! проби на птищ 80 — 120-добового вшу.
265
Паразитолопчш зажиттев1 дослщження проводили гельмштоскошею проб послщу. Посмертш — повним гельмштолопчним розтином трутв птищ для виявлення гельмшив та дослщженнями зюкр1бюв з1 слизово! оболонки кишечнику — для пщтвердження протозооз1в.
Результати дослщжень. Упродовж 2009 — 2013 рр. проведено анал1з динамжи змши кшькост1 спалах1в пастерельозно-гельмштозних асощацш у птахопогол1в'я р1зних вид1в та вжових груп за р1зних умов утримання. Динамку кшькостс спалах1в пастерельозно-гельмштозних асощацш у птищ наведен! на рис.1.
Результати етзоотолопчних дослщжень свщчать про щор1чне зростання спалах1в асоцшованих пастерельозно-гельмштозних захворювань з 2009 по 2013 роки. Особливо р1зко цей показник зрк у перюд 2013 р. — в середньому на 4 %.
Рис. 1. Динамжа змши кшькосл спалах1в пастерельозно-гельмштозних асощацш (2009 — 2013 рр.).
При цьому складники гельмштоз1в були р1зними залежно вщ виду птищ, типу 1х вирощування, а перебк захворювань мав певш сезонш коливання.
Так, залежно вщ пори року гострота перебку змшаних захворювань коливалась. Навесш та восени 1х реестрували частше до 18 %, тод1 як вл1тку до 12 % та взимку до 5 %.
Ешзоотична ситуащя щодо пастерельозно-гельмштозних асощацш птищ характеризувалась спорадичною циркулящею збудника пастерельозу \ неблагополучною щодо гельмштоз1в— в обстежених птах1вничих господарствах I приватному секторг
Результати ешзоотолопчного мошторингу пастерельозу (холери) птищ в асощащях з пщтвердженими шваз1ями наведена на рис. 2.
266
Одержан! результата етзоотолопчного мошторингу свщчать про ¿снування р1зномаштних асощацш у господарствах з вирощування птищ, зокрема це: пастерельозно-гельмштозш, яю складають у цшому 35 %, пастерельозно-кокцидюзна — 11 %, тод1 як пастерельоз, як моношвазш реестрували лише у 9 % випадюв. Вщм1чено, що змшаний перебк пастерельозу з тими чи шшими гельмштозами мав певну залежшсть вщ пори року. Це можна пояснити розвитком гельмшив, який нерщко пов'язаний з актившстю 1х пром1жних хазя!в.
Рис. 2. Складники ¡нвазш, асоцшованих з пастерельозом (холерою) у птиц! (2009 — 2013 рр.).
Вивчаючи патологоанатом1чш змши у сшьськогосподарсько! птищ за ураження пастерельозно-гельмштозними асощащями, з'ясували, що попри тканинш порушення, характерш за пастерельозно! шфекци, вщм1чали ураження у м1сцях паразитування збудниюв швазшних захворювань.
Пщ час патологоанатом1чного розтину трушв загибло! птищ через пастерельозно-аскаридюзну асощащю, виявляли типову картину пастерельозного сепсису: множинш крапчаст1 крововиливи, геморапчш явища в шюр11 пщшюрнш кл1тковиш та на внутршнш поверхш м'яз1в трудно! кютки. Крововиливи р1зно! форми вщм1чали на серозних покривах бриж1, очеревини, оболонки шлунка I кишечника. Слизова оболонка набрякла, гшеремшована, пронизана крапчастими I плямистими крововиливами, на И поверхш I в просвт кишечника — скупчення слизу. Так1 ураження певною м1рою пов'язаш з1 значним травмуванням стшок кишечника мкруючими личинками аскаридш, як1 близько 18 — 20 д1б розвиваються у 1х товщг Пщ час розтину тушок птищ
267
теля виходу личинок з1 стшок кишечника, запальний процес був слабшим, а в проевт кишок знаходили молодих аскаридш
За пастерельозно-простоготмозно! асощаци у трупах загибло! птищ виявляли геморапчний д1атез, катарально-геморапчне запалення тонкого вщдшу кишечника. Печшка мала жовто-зелений кол1р, була кровонаповнена, а паренх1ма — пронизана множинними вогнищами некрозу Ырого кольору. Селезшка збшьшена, з мшарними вогнищами некрозу в пульт \ крапчастими крововиливами пщ капсулою. У порожниш серцево! сорочки — скупчення серозного ексудату. Очеревина здута, вщм1чали флуктуащю. Слизова оболонка яйцепроводу, з причини паразитування простогошмуав, потовщена, набрякла, гшеремшована, у його проевт — рщина сметанопод1бно! консистенцп з домшками бшково-жовткових мае.
За пастерельозно-давенюзно! асощаци трупи курей були виснажеш, слизова оболонка дванадцятипало! кишки катарально запалена, набрякла, потовщена. Досить штенсивш ураження вщм1чали у шлунково-кишковому канал1 та серщ.
Виснаження трутв вщм1чали { за пастерельозно-амщостомозно! асощаци. Стшки м'язового шлунка були набрякл1, з1 значним вщшаруванням кутикули, виразками, крововиливами, що можна пояснити способом розвитку \ паразитування амщостом. Вщм1чено також крововиливи на серозних { слизових оболонках оргашв грудно! \ черевно! порожнини. Серце з чисельними крововиливами округло! форми, р1зного розм1ру, в серцевш сорочщ — скупчення серозного трансудату.
Для пастерельозно-дрепашдотенюзно! асощаци характерними були ураження серця, печшки, жовчного м1хура та кишкового каналу водоплавно! птищ (особливо молодняка). Слизова оболонка тонкого вщдшу кишечника гусенят I каченят гшеремшована, в його проевт — згустки кров1 з1 статевозршими гельмштами. За гострого перебшу такого змшаного захворювання виявляли геморапчний д1атез, особливо, звертали увагу на наявшеть крововилив1в у еткард1 (серце шби забризкане кров'ю). У дванадцятипалш кишщ вщм1чали катарально-геморапчне запалення, !! стшка потовщена, набрякла, пронизана крапковими I смугастими крововиливами, як результат мехашчного травмування озброеними сколексами цестод. Вмкт кишки рщко! консистенцп, шоколадного кольору. Печшка — жовто-зеленого кольору, пщ капсулою I в паренх1м1 — чисельш крововиливи I множинш вогнища некрозу.
Пастерельозно-тетрамерозна асощащя спричинювала у качок ураження шлунково-кишкового каналу, серця та печшки. Найчастше вщм1чали геморапчний д1атез, крововиливи в еткард1, скупчення серозного ексудату в серцевш сорочщ, катар ально-геморапчне запалення тонкого I товстого вщдшв кишечника, перигепатит.
За асощаци збудниюв пастерельозу та капшярш у трупах курей вщм1чали катарально-геморапчне запалення шлунково-кишкового каналу I геморапчний
268
д1атез; характерными змшами були крововиливи в ешкард! \ на внутршнш поверхш м'яз1в трудно! юстки.
За пастерельозно-кокцидюзного захворювання у птищ виявляли геморапчний д1атез: плямист! \ крапчаст! крововиливи в ешкард! \ перикард!, серцевому м'яз!, бриж!, п!д серозною оболонкою грудочеревно! порожнини, кишечнику, зокрема дванадцятипало! кишки, а також в паренх!м! печшки, селезшки ! нирок. Особливо — характерш для пастерелъозу крововиливи в ешкард! (серце н!би забризкано кров'ю). У дванадцятипал!й кишц! в!дм!чали потовщення ст!нки, катарально-гемораг!чне запалення слизово! оболонки, ероз!!, у просв!т! кишки кров та ф!бринозний ексудат. В!дм!чали дегщратацш труп!в птиц!! анем!ю.
За моношфекци, спричинено! збудником пастерелъозу (холери) птиц!, в!дм!чали типову картину пастерельозного сепсису: множинн! крапчаст! гемораг!чн! явища в шк!р!, п!дшк!рн!й кл!тковин! та на внутршнш поверхн! м'яз!в грудно! юстки. Найб!льш характерн! патолог!чн! змши, як! часто реестрували за гострого переб!гу хвороби, незалежно в!д локал!заци збудника знаходили в серц!, печшщ та кишечнику. Серце, як правило, збшьшене, коронарн! судини ш'ектоваш. Крапчаст! крововиливи мали м!сце по всш поверхн! серця. Серцевий м'яз в'ялий, нер!вном!рно забарвлений. Порожнина перикарда розтягнена прозорою р!диною солом'яно-жовтого кольору. Характерною ознакою, яка вказувала на ураження печшки, е чисельн! некротичн! вузлики с!ро-жовтого кольору розм!ром з макове зерно. Слизова оболонка кишечника катарально запалена, набрякла, вкрита крапчастими крововиливами ! густим ексудатом. Слизова оболонка залозистого шлунка вкрита крапчастими крововиливами. Селезшка збшьшена, в паренх!м! — вогнища некрозу. В!дм!чали зб!льшення нирок, пщшлунково! залози; в грудочеревн!й порожниш — накопичення ексудату.
Для пщтвердження зм!шаних пастерельозно-гельм!нтозних захворювань, за виявлених у загибло! птиц! характерних патолопчних зм!н, проводили також бактер!олог!чн! ! гельм!нтокопролог!чн! досл!дження. Мон!торингов! досл!дження свщчать про циркуляц!ю Pasteurella multocida I гельм!нт!в в асоц!ац!!, а також ! про зм!ни еп!зоотично! ситуаци щодо пастерельозу птиц!. Це пщтверджуе необх!дн!сть систематичного проведения еп!зоотолог!чного мошторингу для контролю та прогнозування ешзоотично! ситуац!! щодо виникнення таких асощативних захворювань птиц!.
Висновки. Динам!ка зростання к!лькост! спалах!в захворювань у птахопогол!в'я упродовж останн!х п'яти рок!в свщчить про ¿нтенсивний розвиток еп!зоотичного процесу пастерельозно-гельм!нтозних асоц!ац!й.
Захворювання птиц! пастерельозно-швазшного характеру мають тенденц!ю до поширення.
Гельм!нти, кокцид!!, в асоц!ац!! з Pasteurella multocida, ускладнюють розвиток ! переб!г ¿нфекц!йного захворювання, поглиблюють патолопчш процеси.
269
Л1тература
1. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных [Текст] / В.М. Апатенко. — К.: Урожай, 1990. — С. 129 — 131.
2. Патологоанатомическая диагностика болезней птиц [Текст] / A.B. Акулов [и др.]; под. общ. ред. В.П. Шишкова, A.B. Акулова, H.A. Налетова. - М.: Колос, 1978. - С. 182 - 186.
3. Байдевлятов А.Б. Справочник по болезням сельскохозяйственных птиц [Текст] / А.Б. Байдевлятов, Б.Ф. Бессарабов, В.Н. Сюрин; под. общ. ред. А.Б. Байдевлятова. - К.: Урожай, 1980. - 3 с.
4. Хвороби птищ [Текст]: навчальний поабник / A.B. Березовський [та 1н.]. К.: Д1А, 2012. — С. 7 — 122.
5. Буткин Е.И. Пастереллез (холера) птиц [текст] / Е.И. Буткин. — М.: Колос, 1972. С. 61 — 90.
6. Паразитолопя та швазшш хвороби тварин [Текст] : пщручник / В.Ф. Галат [та iH.]. — К.: Вища осв1та, 2003. — С. 199 — 227.
7. Довщник з хвороб птищ [Текст] / В.В. Герман [та ш.]; пщ ред. В.В. Германа — X.: Фолю, 2002. — С. 11 — 65.
8. Коршенко Л.£. 1нфекцшш хвороби птищ [Текст] / Л.£. Коршенко, Л.1. Наливайко, В.В. Недосеков [i iH.]; п1д заг. ред. Л.£. Корн1енка. - Херсон.: Гр1нь Д.С., 2012. — С. 81 — 96.
9. Болезни домашних и сельскохозяйственных птиц [Текст] / Б.У. Кэлнек [и др.]; под. общ. ред. Б.У. Кэлнека [и др.]. — М.: Аквариум, 2003. — С. 169 — 188.
10. Методичш рекомендаци з д1агностики, проф1лактики та заход1в боротьби з пастерельозом (холерою) птищ [Текст] / Б.Т. Стегнш [та iH.]. — Дншропетровськ, — 2009. — С. 4 — 15.
Рецензент - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
270
