CC BY
18
5. Takeda K. JPN Guidelines for the management of acute pancreatitis: medical management of acute pancreatitis / K. Takeda, T. Takada, Y. Kawarada et al. // J Hepatobiliary Pancreat Surg. - 2006. - Vol. 13. - P. 42-47.
6. Nathens A. B. Management of the critically ill patient with severe acute pancreatitis / A. B. Nathens, J. R. Curtis, R. J. Beale et al. // Crit Care Med. - 2004. - Vol. 32. - № 12. - P. 29.
7. Maverle J. Medical treatment of acute pancreatitis / J. Mayerle, P. Simon, M. M. Lerch et al. // Gastroenterol Clin N Am. - 2004. - Vol. 33. - P. 855-869.
References
Rau, B. (1997). The potential role of procalcitonin and interleukin 8 in the prediction of infected necrosis in acute pancreatitis / B. Rau, G. Steinbach, F. Gansauge, et al. // Gut. - Vol. 41. -№ 6. - P. 832-840.
Zemskov, V. S. (2000). Standartyi (protokolyi) diagnostiki i lecheniya zabolevaniy
podzheludochnoy zhelezyi / Vladimir Sergeevich Zemskov. - K., 32 s. (in Russian). Shlapak, I. P.(2004). Ostryiy pankreatit: profilaktika i lechenie pankreaticheskoy infektsii / I. P. Shlapak, D. L. Mischenko, G. A. Vasilev // Klinicheskaya antibiotikoterapiya. 4 (30), 10-14. (in Russian).
Shlapak, I. P., Bondar, M. V., Grigor'Ev, M. F., Lelyuh, V. M., KIchIgin, R. O., Donets, K. M., Kondratenko, S. O. (2000). SuchasnI aspekti etIologIYi, patogenezu ta dIagnostiki gostrogo pankreatitu / Zb. nauk. pr. - K.: LibId, 124 s. (in Russian). Takeda, K. (2006). JPN Guidelines for the management of acute pancreatitis: medical management of acute pancreatitis / K. Takeda, T. Takada, Y. Kawarada et al. // J Hepatobiliary Pancreat Surg. 13, 42-47. Nathens, A. B. (2004). Management of the critically ill patient with severe acute pancreatitis /
A. B. Nathens, J. R. Curtis, R. J. Beale et al. // Crit Care Med. - Vol. 32. - № 12. - P. 29. Mayerle, J. (2004). Medical treatment of acute pancreatitis / J. Mayerle, P. Simon, M. M. Lerch et al. // Gastroenterol Clin N Am. - Vol. 33. - P. 855-869.
Cmammn Hadmrnm dopedaKtyï 7.04.2016
УДК 636.085.3:619:616.992.28 ©
Передера О. О., к. вет. н., Лавршенко I. В., к. вет. н., Жерносж I. А. ©
Полтавська державна аграрна академия
ЕШЗООТОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1, КЛ1Н1ЧНИЙ ПРОЯВ ТА ПАТОЛОГОАНАТОМ1ЧН1 ЗМ1НИ ЗА ПАСТЕРЕЛЬОЗУ ГУСЕЙ В ПРИВАТНОМУ ЗООПАРКУ ПОЛТАВСЬКО1 ОБЛАСТ1
У статтг наведено етзоотологгчш дат, клШчш ознаки та патологоанатомгчш змгни за пастерельозу гусей в приватному зоопарку Полтавськог области. Захворювання виникло раптово г рееструвалося спорадично без значного поширення. Вгдмгчалася висока контаг1озтсть лише серед одновгкового поголгв'я гусей; серед гнших видгв птиц клтчних ознак захворювання не виявляли. Основнг клШчш ознаки за пастерельозу гусей були нетипов1: сильне пригтчення, вгдсутнгсть апетиту, анемгчнгсть слизових оболонок. Основними патологоанатомгчними змгнами були ознаки гемораггчного дгатезу на слизовгй оболонцг тонкого вгддглу кишкгвника та потовщення його стгнки. Усг вгддгли кишкгвника характеризувалися сильним наповненням кровоносних судин та ознаками венозного застою. На окремих дглянках тонкий кишкгвник та слгпг кишки мали свгтло-сгре забарвлення, що вказувало на типов1 некротичш змгни. Печгнка мала ознаки вогнищевого белкового гепатозу, орган був збгльшений у розмграх, дряблог консистенцгг, типовог форми. Окремг дтянки мали нергвномгрне свтло-коричневе забарвлення. Таю патологоанатомгчнг змгни ймовгрнг внаслгдок гнтоксикацгг токсинами пастерел.
Ключовi слова: гуси, пастерельоз, клМчш ознаки, патологоанатомгчнг змгни.
© Пeрeдeра О. О., Лавр^нко I. В., Жeрносiк I. А., 2016
108
УДК 636.085.3:619:616.992.28
Передера Е. А., к. вет. н., Лавриненко И. В., к. вет. н., Жерносик И. А.
Полтавская государственная аграрная академия
ЕПИЗООТОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ, КЛИНИЧЕСКОЕ ПРОЯВЛЕНИЕ И ПАТОЛОГОАНАТОМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ПАСТЕРЕЛЛЁЗЕ ГУСЕЙ В ЧАСТНОМ ЗООПАРКЕ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ
В статье приведены эпизоотологические данные, клинические признаки и патологоанатомические изменения при пастереллёзе гусей в частном зоопарке Полтавской области. Заболевание возникло внезапно и регистрировалось спорадически без массового охвата поголовья. Отмечалась высокая контагиозность только среди одновозрастного поголовья гусей; среди других видов птицы клинических признаков заболевания не выявляли. Основные клинические признаки при пастереллёзе гусей были нетипичными: сильное угнетение, отсутствие аппетита, анемичность слизистых оболочек. Основными патологоанатомическими изменениями были признаки геморрагического диатеза, на слизистой оболочке тонкого кишечника и утолщение его стенки. Все отделы кишечника характеризовались сильным наполнением сосудов и признаками венозного застоя. На некоторых участках тонкий кишечник и слепые кишки были светло-серого цвета, что указывало на типичные некротические изменения. Печень имела признаки очагового белкового гепатоза, орган был увеличен в размерах, дряблой консистенции, типичной формы. Некоторые участки были неравномерно окрашены в светло-коричневый цвет. Такие патологоанатомические изменения возможны вследствие интоксикации продуктами жизнедеятельности пастерел.
Ключевые слова: гуси, пастереллёз, клинические признаки, патологоанатомические изменения.
UDC 636.085.3:619:616.992.28
Peredera O. O., Lavrinenko I. V., Zhernosik I. A.
Poltava State Agrarian Academy
EPIZOOTOLOGICAL DATA CLINICAL SIGNS FND PATHOLOGICAL CHANGES OF PASTERELOSIS GEESE IN THE PRIVAT ZOO SN THE POLTAVA
REGION
In the article epizootological data, clinical signs and pathological changes of pasteurellosis geese in the private zoo in the Poltava region. According to the research established feature of the epizootic outbreak, the disease appeared suddenly, recorded sporadically without a significant spread. Was observed only among highly contagious even-aged population of geese; among other bird species clinical signs of disease are not known. The main clinical signs for pasteurellosis geese were atypical, severe depression, anorexia, anemia mucous membranes. The main pathological changes were signs of hemorrhagic diathesis in the mucosa of the small intestine and wall thickening. All parts of the intestine characterized by a strong content of the blood vessels and signs of venous congestion. In some parts of the thin intestine and blind intestinal had a light gray color, indicating the typical necrotic changes. The liver had signs of focal liver protein increased in body size, soft consistency template. Certain areas of the body have uneven light brown color. Such pathological changes likely due to Pasteurella toxin intoxication.
Key words: geese, pasteurellosis, clinical signs, pathological changes.
Актуальшсть теми. Пастерельози - шфекщйш захворювання ycix видiв домашшх i диких тварин, що спричинюються мшрооргашзмами з роду Pasteurella i характеризуються септичними явищами, геморапчним дiатезом, ураженням оргашв дихання i травления, а також набряками тдшшрно! клггковини та мiжм'язовоl сполучно! тканини [1, 2].
109
В останш роки умовно-патогенна мшрофлора стае дед^ агресившшою. Це пов'язано, насамперед, зi збшьшенням кiлькостi поголiв'я та його концетращею на обмежених територiях. Спалахи пастерельозу дедалi частiше рееструють серед рiзних видiв тварин, але одним iз найбiльш чутливих видiв залишаеться птиця [3, 4].
В умовах приватного зоопарку спалах iнфекцiйного захворювання особливо небезпечний, оскiльки з тваринами часто контактують люди. Особливо часто ввдв^вачами зоопарку е дiти. Тому в зоопарках збудник пастерельозу, ослаблюючи iмунну систему птицi, може не лише призвести до захворювання, провокацп розвитку iнших iнфекцiйних хвороб та значних збитшв, а й визначати негативний вплив на здоров'я дгтей.
Метою роботи було визначити етзоотолопчш фактори, що сприяють прояву пастерельозу гусей в умовах приватного господарства, вивчити ктшчт ознаки i патологоанатомiчнi змiни за даного захворювання.
Матерiал i методи. Робота виконувалася у 2015 рощ у приватному зоопарку Полтавсько! области Спочатку вивчали ветеринарно-санттарний та етзоотичний стан господарства; умови утримання та годiвлi птицi, сезоннють виникнення етзоотл, загальнi тенденцл И розвитку. Особливу увагу придiляли вивченню клiнiчних ознак i патологоанатомiчних змш. Клiнiчнi дослiдження виконувалися загальноприйнятими методами, включаючи детальний анамнез. Патологоанатомiчний розтин трутв проводили методом евюцерацл. Даний метод дозволяе дослiджувати органи, не порушуючи анатомо-фiзiологiчних зв'язшв мiж ними. Звертали увагу на положения оргашв, 1хню форму та розмiри. Враховували колiр, консистенцiю та малюнок [5, 6].
Результати дослщження. Приватний зоопарк розташований у Полтавському районi. Клiматичнi умови дозволяють утримувати окремi види птицi та тварин на подвiр'l. Серед таких видiв видiляються лебед^шипуни, гуси, качки, цесарки i фазани. Гуси китайсько! породи були придбаш господарем зоопарку у квiтнi 2015 року у двомюячному вiцi. На момент спалаху серед поголiв'я, що утримувалося на подвiр'l нараховувалося 28 голiв птицi, а саме: чотири лебедя-шипуна трирiчного вiку, вiсiм гусей китайсько1 породи, шiсть качок, п'ять фазашв, п'ять цесарок. Лебедi-шипуни, гуси та качки утримувалися у загорож^ мали вiльний доступ до води. Цесарки i фазани в теплу пору року утримувалися у лгтшх загородках стльно з водоплавною птицею, а в холодну пору року - переводились у примщення.
Годiвля птицi здiйсиювалася двiчi на добу - вранщ та ввечерi: згодовували зерновi - пшеницю, кукурудзу та iншi. Вiдвiдувачi зоопарку могли вшьно тдгодовувати птицю хлiбом та хтбними виробами.
У приватному господарствi шфекщйних захворювань ранiше не реестрували. Поспйно проводився монiторинг ветеринарно-санiтарних показнишв води у водоймг Кожну партiю кормiв дослiджували на наявнiсть мiкотоксинiв та патогенно1 мiкрофлори. У клiтках регулярно проводили дезшфекщю аерозольним методом. Опни у примiщеннi бiлили раз у квартал завюсю гашеного вапна.
Першi клiнiчнi ознаки захворювання реестрували у середиш жовтня 2015 року. Серед 8 гусей породи трое ввдмовилося ввд 1ж1. Наступного дня щ птахи не заходили у воду, а постшно сидiли на берез^ не реагуючи на подразники. В цей перюд у хворих гусуй реестрували анемiчнiсть слизових оболонок, тдвищення температури т^ла на 12 °С, iнших ознак не виявляли. На третю добу всi хворi загинули, а подiбнi клiнiчнi ознаки виявили ще у двох гусей.
Загиблi гуси не були виснажеш. 1хня шк1ра не мала патолопчних змiн, п1дшк1рна клiтковина була добре розвинена, а жировi вiдкладения значш. У загибло1 птицi виявляли ппертрофто мiокарда (рис.1). Серце було збшьшене, м'яке, стiнки шлуночкiв розтягненi i потоншенi. На епiкардi - численш крапковi крововиливи.
110
Рис. 1. Стан внутршшх оргашв та пщш^рноТ кл^ковини за пастерельозу
гусей
В органах дихально! системи выявляли гшеремда та крапковi крововиливи на слизовш оболонц трахе!, серозно-геморагiчну пневмонiю. Легеш були збiльшенi, яскраво червоного забарвлення на розрiзi - свiтло-червоний ексудат.
При дослвдженш органiв травного каналу встановлена ввдсутшсть морфологiчних змiн у структурах залозистого шлунка. Кератино!дний покрив (кутикула) м'язового шлунка легко злущувався, оголюючи шлунковi ямки слизово! оболонки. Тканина м'язово! оболонки мала темно-фюлетове забарвлення, що, ймов1рно, сввдчило про явшца венозного застою та насл1дки ¡нтоксикацп (рис. 2).
6 ! з 1 I (1 I ^
Рис. 2. Змiни у м'язовому шлуночку за гострого переб^у пастерельозу гусей
Основн змiни у загибло! птиц реестрували в кишшвнику: по всiй довжинi органу виявляли ознаки геморагiчного дiатезу: численш крововиливи на слизовш оболонц та потовщення стiнки. Усi вiддiли кишшвника характеризувалися сильним наповненням кровоносних судин та ознаками венозного застою. На окремих дшянках тонкий кишшвник мав свгтло-аре забарвлення, що вказувало на типовi некротичн змiни (рис. 3).
111
Рис. 3. Ознаки некротичних змш дщянки тонкого вщдщу киш^вника за пастерельозу гусей
При до^дженш слизово1 оболонки таких дшянок виявляли ознаки геморагiчного запалення: слизова оболонка мала фiолетовий ввдтшок, була вкрита коричнево-червоним слизом, птвками фiбрииу, частково зруйнована, з крововиливами. Найбiльш ураженими виявилися слiпi та окремi дiлянки дваиадцятипало! кишки (рис. 4).
Рис. 4. Ознаки геморапчного запалення слизовоТ оболонки тонкого кишшвника та слiпi кишки гуски за гострого переб^у пастерельозу
Лiмфатичнi вузли, що розташовувалися мiж аортою та нирками, також мали ознаки запалення. Деяк з них, були збшьшеш, темно-фiолетового, майже чорного кольору та нагадували кров'янi згустки вкрип капсулою (рис. 5)
112
Рис. 5. Ознаки геморапчного запалення лiмфатичного вузла за гострого переб^у пастерельозу гусей
Печшка мала ознаки вогнищевого бшкового гепатозу, орган був збшьшений у розмiрах, дрябло! консистенци, типово! форми. Окремi дiлянки мали нерiвномiрне свгтло-коричневе забарвлення. Капсула печiнки була напруженою, печiнкова тканина при розрiзi «вибухала» за межi капсули; жовчний мiхур - збiльшений, наповнений жовчю темно-зеленого кольору. На поверхн органу виявляли ознаки геморагiчного д1атезу (рис. 6).
[:' I I I 1|М1|1[[1|11|:|[1[1[1Ш|[11|[|]]||[!|ф||||||||||||1!111[|111[|11!|Ц|)||1|1|1'| 'п;!'! |!1П||1 01 23456789 10 11 12
И К а ж 97, п. ег гг \г о г 61 м 1.щш1шшш]]| !....[.. :1 . | I | "Ь ц I п ||и|1ш11шН|||<|1М||||||||
Рис. 6. Ознаки вогнищевого бшкового гепатозу печшки за гострого переб^у пастерельозу гусей
Дiагноз на пастерельоз встановлювали комплексно, враховуючи етзоотолопчш данi, клiнiчнi ознаки, патологоанатомiчнi змши та результати лабораторних дослiджень.
Висновки: захворювання виникло раптово, рееструвалося спорадично без значного поширення. Вiдмiчалася висока контагюзнють лише серед одновiкового
113
поголiв'я гусей; серед iнших видiв птищ ознак захворювання не виявляли. Основш клшчш ознаки за пастерельозу гусей були нетиповими: значне пригнiчення, вiдсутнiсть апетиту, анемiчнiсть слизових оболонок. Основними патологоанатомiчними змiнами були ознаки геморагiчного дiатезу на слизовiй оболонц тонкого ввддщу кишшвника та потовщення стiнки. На окремих дiлянках тонкий кишшвник та слт кишки мали свiтло-сiре забарвлення, що вказувало на типовi некротичш змiни. Лiмфатичнi вузли, що розташовувалися мiж аортою та нирками, мали ознаки геморапчного запалення. Печiнка мала ознаки вогнищевого бiлкового гепатозу. Окремi дiлянки органу мали нерiвномiрне св^ло-коричневе забарвлення. Так патологоанатомiчнi змiни, ймовiрно, спричинен iнтоксикацieю токсинами пастерел.
Штература
1. Пастереллёз // Болезни домашних и с.-х. птиц : пер. с англ. / под ред. Б. У. Кэлнек, Д. Барнс, Ч. Биэрд. - М. : Аквариум, 2003. - С. 179-181.
2. Потоцький М. К. Пастерельози / М. К. Потоцький // Ветеринарна медицина Украши. - 2010. - № 1. - С. 24-26.
3. Етзоотичний стан птахiвництва в Укрш'ш / О. Вержиховський, Ю. Колос, В. Титаренко, В. Стець // Ветеринарна медицина Украши. - 2007. - №6. - С. 8-10.
4. 1гнатов М. М. Ешзоотичний мониторинг шфекцшних хвороб птищ // Ветеринарна медицина. - 2001- № 2. - С.21-22.
5. Зон Г. А. / Патологоанатомiчний розтин тварин / Навчальний поабник / Г. А. Зон, М. В. Скрипка, Л. Б. 1вашвська / Донецьк, 2009. - 190 с.
6. Скрипка М. В. Атлас патолопчно! морфологи тварин / Навчальний поабник / М. В.Скрипка, I. I. Пашкар, Н. Б. Колич / Донецьк, 2012. - 84 с.
References
Kelnek, B. U. (2003). Pasterellez // Bolezni domashnih i s.-h. ptits: per. s angl. / pod red.
B. U. Kelnek, D. Barns, Ch. Bierd. - M.: Akvarium, 179-181. (in Russian). Pototskiy, M. K. (2010). Pasterelozi / Veterinarna meditsina UkraYini. 1, 24-26. (in Russian). Verzhykhovskyi, O., Kolos, Yu., Tytarenko, V., Stets, V. (2007). Epizootychnyi stan
ptakhivnytstva v Ukraini / Veterynarna medytsyna Ukrainy. 6, 8-10. (in Ukrainian). Ihnatov, M. M. (2001). Epizootychnyi monitorynh infektsiinykh khvorob ptytsi // Veterynarna
medytsyna. 2, 21-22. (in Ukrainian). Zon, H. A., Skrypka, M. V., Ivanivska, L. B. (2009). Patolohoanatomichnyi roztyn tvaryn /
Navchalnyi posibnyk. Donetsk, 190. (in Ukrainian). Skrypka, M. V., Panikar, I. I., Kolych, N. B. (2012). Atlas patolohichnoi morfolohii tvaryn / Navchalnyi posibnyk / Donetsk, 84. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакци 27.03.2016
УДК 619:615.5
Пер1г Ж. М., к. вет. н., с. н. с.([email protected]), KicuiB О. С., н. с., Кабанець А. С., м. н. с.
Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарных препарат1в
та кормових добавок, м. Льв1в Лайтер-Москалюк С. В., здобувач © Подгльський державний аграрно-технгчний университет, м. Камянець—Подгльський
ВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТ1 НОВОГО ДЕЗ1НФ1КУЮЧОГО ЗАСОБУ ТДС
У статтг наведено параметри гострог токсичностг та побгчног дгг нового кислотного мийно-дезгнфгкуючого засобу ТДС, що застосовуеться для саттарног обробки молочного посуду. Встановлено, що показник DL50 нативного (розчину концентрату) дезгнфектанту е бгльшим як 2500 мг/кг. За свогми токсичними властивостями дезтфектант належить, зггдно з УГС (узгоджена на глобальному
© Пергг Ж. М., Юсцш О. С., Кабанець А. С., Лайтер-Москалюк С. В., 2016
114
