CC BY
244
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЫ»
УДК 616-006.483 + 611.821.7 + 611.82 + 616-091
Багрй М.М., Данилишин I.6., Закалик М.С., Богдан 1.С., 1ваник Р.Ю. ЕПЕНДИМОМА К1НСЬКОГО ХВОСТА
Вшськово-медичний кл^чний центр Захщного репону, м. Львiв
Епендимоми юнського хвоста спинного мозку належать до нейроектодермальних пухлин, Ух частота становить 50-60% у структур'1 вс'к новоутворень спинного мозку i 90% - в структур'1 пухлин кнського хвоста спинного мозку. Метою роботи було проведення кпiнiко-морфологiчного анал'зу випадку мiксопапiлярноï епендимоми кнського хвоста спинного мозку в 14^чного хлопця, що зна-ходився на лiкуваннi у клiнiцi нейроxiрургiï та неврологи ВШськово-медичного клiнiчного центру За-х'дного рег 'юну. Описано типовий вар'ант пухлини кнського хвоста спинного мозку. Незважаючи на те, що епендимома кнського хвоста е найчастшим видом пухлин дано)' длянки спинного мозку, у нейроxiрургiчнiй, неврологiчнiй, а тим паче у патоморфологiчнiй практиц вона е рiдкiсною. Серед-нй вк пацiентiв становить 35 рок'т, проте пухлина може виявлятися й у бльш молодому вiцi, як у наведеному випадку. За даними 6.1. Слинько, О.Г. Карлiйчук (2008), як провели аналiз 74 випадюв епендимом кнського хвоста, наймолодшому патенту було 7, найстаршому - 68 рок'т. В длянц юн-ського хвоста переважають мiксопапiлярнi епендимоми, як виявляють у 45% хворих, за ступенем анаплазп класифкуються як Grade 1.
Кпючов1 слова: епендимома, юнський хв1ст, спинний мозок, д1агностика.
Вступ
В дтянц мозкового ешконуса, конуса та кш-ського хвоста (КХ) спинного мозку (СМ) пухлини утворюються з кл^инних елеменпв центрально!' чи периферичноТ нервовоТ системи та залишш ембрюнальних структур, таких як термшальна нитка [2].
Епендимоми СМ виникають iз епендимарноТ вистилки центрального каналу СМ; епендимар-них клтинних груп у термiнальнiй нитц/'; гнзд епендимарних клiтин, як залишились псля ро-звитку ембрiона екстрадурально [2]. Епендимоми дтянки КХ СМ належать до нейроектодермальних пухлин, |'х частота становить 50-60% в структурi вах новоутворень СМ i 90% - в струк-турi пухлин дтянки КХ СМ [3, 4]. Це досить рщ-кюш пухлини. У США епендимому, яка розташо-вана в конуа, КХ СМ щорiчно дiагностують у 110 хворих [2]. Найчаспше епендимоми дтянки КХ СМ проявляються у хворих вком 35 рош, частое у чоловЫв [1, 3, 5].
Вщсутнють патогномошчноТ симптоматики для даного виду патологи призводить до того, що бтьшють хворих тривалий час лкуеться ам-булаторно або стацюнарно з приводу дегенера-тивно-дистрофiчних захворювань поперекового вщдту хребта, радикул^у, Ыасу тощо. Ттьки при неефективносп лкування ставиться питання про спе^альне нейровiзуалiзуюче обстеження [1].
Мета роботи
Проведення клшко-морфолопчного аналiзу випадку мксопаптярноТ епендимоми кшського хвоста спинного мозку у ктжц нейрохiрургiï та неврологи Вшськово-медичного ключного центру Захщного репону МО Украши (ВМКЦ ЗР).
Об'ект i методи дослщження
Об'ектом дослщження став випадок мксопа-птярноТ епендимоми кшського хвоста спинного мозку у 14^чного хлопця, що знаходився на
куванш у ВМКЦ ЗР.
Методи дослщження - аналiз медичноТ карти стацюнарного хворого нейрохiрургiчного вщф-лення ВМКЦ ЗР, патопстолопчне дослiдження оперативно видаленоТ пухлини кшського хвоста i3 забарвленням гiстозрiзiв гематоксилiном i ео-зином.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Хворий Л., 14 рокiв, поступив у ВМКЦ ЗР 03.08.2015 року 3i скаргами на бть, обмеження рухiв у поперековому вщдл хребта, слабкiсть у нижшх кiнцiвках.
Анамнез хвороби: вищезгадаш скарги турбу-ють близько року.
Дан'1 об'ективного досл'дження: внутршт ор-гани та системи без особливостей, пульс 72 уд./хв, АТ 120/70 мм рт.ст. Загальнокл^чш ана-лiзи та ЕКГ в межах норми.
Вертебролог1чно: поперековий лордоз згла-джений; вюьове навантаження, компресiя остис-тих вщростмв, пальпацiя паравертебральних то-чок болючi в поперековому вiддiлi хребта; рухи в хребт болючi й обмежеш в поперековому вщ-дл вiдстань вiд остистого С7 хребця до S1 хребця при згинанш тулуба збтьшуеться на 2 см, при розгинанш назад зменшуеться на 1 см; повороти в поперековому та грудному вщд^ хребта в межах 10°.
Невролог1чно: свщомють ясна, iзокорiя, кон-вергенцiя збережена, фотореакци зiниць збере-женi, рухи очних яблук в повному об'ем^ вщмь чаеться тремор повiк, язик по серединнш лши, ахiловий рефлекс знижений з обох сторш, ^i сухожилковi та периостальнi рефлекси рiвномiр-нi, сила м'язiв обох гомток 4 бали, iншi групи - 5 балiв, порушень чутливостi немае, меншгеальш симптоми не визначаються, патолопчш симпто-ми не викликаються.
МРТ нижньо-грудного та попереково-крижового в'дд'т'т хребта без контрастного пдсилення (30.07.2015 року): весь просв^ хребтового каналу на рiвнi каудальноТ замикальноТ
Актуальн проблеми сучасно! медицины
пластини частини L1 тiла - L2 хребця виповнюе пухлина розмiром 31*18*19 мм з чiткими рiвни-ми контурами, однорщноТ структури, iзоiнтенси-вного сигналу в Т1 та Т2, викликае деяке розши-рення спинномозкового каналу, розсувае та компресуе корЫц шського хвоста (рис. 1). Конус спинного мозку ч^ко вiзуалiзуеться, змще-ний дорзально та вправо, термЫальш вiддiли спинного мозку без вогнищ патологiчноТ змiни н тенсивностi сигналу. Поперековий лордоз збе-режений. Стввщношення хребцiв не порушенi. Тiла хреб^в нормальноТ конфiгурацiТ, правиль-ноТ структури, без патолопчноТ змiни Ытенсивно-ст сигналу. Корковий шар збережений. Дуговщ-ростковi суглоби без особливостей. Мiжхребцевi отвори без ознак стенозу. Форма, висота мiжх-ребцевих дискiв збереженк Чiтка диференцiацiя пульпозних ядер та фiброзних кiлець мiжхреб-цевих дишв. Паравертебральнi м'якi тканини не змЫенк Висновок: МРТ-ознаки iнтрадуральноТ екстрамедулярноТ пухлини на рiвнi L1-L2; врахо-вуючи гiпо-iзоiнтенсивний сигнал на Т2, може вь дповiдати менiнгiомi, зважаючи на локалiзацiю -епендимомi, проте потребуе диференцмноТ дiа-гностики з невриномою.
Рис. 1. МРТ хребта на pieHi нижньо-грудного та поперекоео-крижоеого eiddmie: еизначаеться об'емне утеорення (епендимома кнського хеоста) на р'тн L1-L2 хребте.
Опера^я (04.08.2015 року): остеопластична лямiнотомiя L2, MiKpoxipypri4He видалення, уль-тразвукова деструк^я новоутворення юнського хвоста. В ходi оперативного втручання пюля ро-зсiчeння твердоТ мозковоТ оболонки виявлена м'якоТ консистeнцiТ пухлина 3i слабкою капсулою; пухлина виростае з тeрмiнальноТ нитки. Утворення вщдтене вiд корiнцiв, конусу, вида-лене тотально. Тверда мозкова оболонка ушита, дужка фасована титановою аткою.
Патогiстологiчно (№ 9318-27 вiд 07.08.2015 року) дослщжувана пухлина папiлярноТ будови
(рис. 2). Основа сосочюв представлена пухкою сполучною тканиною з палЫозом i мукоТдним набуханням. У товщi сполучнотканинноТ строми вiзуалiзуються просвiти судин, частина з яких заповнена еритроцитами. Сосочки вкрит епен-димарними кл^инами з нечiткими межами, окру-глими помiрно базофiльними ядрами з гомоген-ним хроматином, еозинофiльною цитоплазмою. Кл^ини розташовуються переважно у кiлька ря-дiв, формують епiтелiальнi пролiферати. Ати-гмзм клггин \ мггози не в1зуал1зуються.
!уал1зуютьс
Рис. 2. МИксопаптярна епендимома кнського хвоста, Grade 1. Забарвлення: гематоксилiн та еозин. Зб.: *100.
Пюляоперацмний перюд перебрав без усклад-нень, поступово збтьшуеться сила в нижнiх юн^в-ках, рана заготась первинним натягом.
Описано типовий варiант пухлини кiнського хвоста спинного мозку. Незважаючи на те, що епендимома кiнського хвоста е найчастiшим видом пухлин дано!' дiлянки СМ [3, 4], у нейрохiру-ргiчнiй, неврологiчнiй, а тим бтьш у патоморфо-логiчнiй практик вона е рiдкiсною. Середнiй вш пацiентiв становить 35 рокiв [1, 3, 5], проте пухлина може виявлятися й у бтьш молодому вц як у вищенаведеному випадку. За даними G.I. Слинько, О.Г. Карлмчук (2008), як провели ана-лiз 74 випадкiв епендимом шського хвоста, наймолодшому пацiенту було 7, найстаршому -68 роюв [3]. В дiлянцi КХ переважають мксопа-пiлярнi епендимоми, якi виявляють у 45% хво-рих, за ступенем анаплазп класифiкуються як Grade 1 [3].
Перспективи подальших досл1джень
Провести клiнiко-морфологiчнi кореляцп пухлин спинного мозку у клнМ нейрохiрурпï та неврологи.
Л1тература
1. Карлнчук О.Г. Х1рург1чне л1кування епендимом кнського хвоста i термнально!' нитки спинного мозку / О.Г. Карлнчук // Кл1н1чна анатом1я та оперативна хiрургiя. - 2009. - Т. 8, №1. - С. 22-25.
2. Слынько Е.И. Хирургическое лечение эпендимом конского хвоста спинного мозга и его результаты / Е.И. Слынько, А.Г. Кар-лейчук // УкраТнський нейрохiрургiчний журнал. - 2007. - №2. -С. 46-50.
3. Слинько G.I. Найближчi та вщдалеы результати хiрургiчного ль кування епендимом кнського хвоста / G.I. Слинько, О.Г. Карлш-чук // УкраТнський нейрохiрургiчний журнал. - 2008. - №4. - С. 47-51.
Том 16, Випуск 1 (53) 75
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЫ»
Cauda equina tumors: a French multicenter retrospective review of 231 adult cases and review of the literature / M. Wager, F. Lapierre, J.L. Blanc [et al.] // Neurosurg. Rev. - 2000. - Vol. 23. - P.119-129. Spinal cord ependymomas in adults: Analysis of 15 cases / Z. Kocak, M. Garipagaoglu, M. Adli [et al.] // J. Exp. Clin. Cancer Res. - 2004. - Vol. 23, № 2. - P. 201-206.
References
Karlijchuk O.G. Xirurgichne likuvannya ependimom kins'kogo xvosta i terminal'noT nitki spinnogo mozku / O.G. Karlijchuk // Klinichna anatomiya ta operativna xirurgiya. - 2009. - T. 8, №1. -S. 22-25.
Sly'n'ko E.I. Xirurgicheskoe lechenie e'pendimom konskogo xvosta spinnogo mozga i ego rezul'taty' / E.I. Sly'n'ko, A.G. Karlejchuk // UkraTns'kij nejroxirurgichnij zhurnal. - 2007. - №2. - S. 46-50. Slin'ko S.I. Najblizhchi ta viddaleni rezul'tati xirurgichnogo likuvannya ependimom kins'kogo xvosta / S.I. Slin'ko, O.G. Karlijchuk // UkraTns'kij nejroxirurgichnij zhurnal. - 2008. - №4. - S. 47-51.
Cauda equina tumors: a French multicenter retrospective review of 231 adult cases and review of the literature / M. Wager, F. Lapierre, J.L. Blanc [et al.] // Neurosurg. Rev. - 2000. - Vol. 23. - P.119-129. Spinal cord ependymomas in adults: Analysis of 15 cases / Z. Kocak, M. Garipagaoglu, M. Adli [et al.] // J. Exp. Clin. Cancer Res. - 2004. - Vol. 23, № 2. - P. 201-206.
Реферат
ЭПЕНДИМОМА КОНСКОГО ХВОСТА
Багрий Н.Н., Данилишин И.Е., Закалык М.С., Богдан И.С., Иванык Р.Ю. Ключевые слова: эпендимома, конский хвост, спинной мозг, диагностика.
Эпендимомы конского хвоста спинного мозга относятся к нейроэктодермальным опухолям, их частота составляет 50-60% в структуре всех новообразований спинного мозга и 90% - в структуре опухолей конского хвоста спинного мозга. Целью работы было проведение клинико-морфологического анализа случая миксопапиллярной эпендимомы конского хвоста спинного мозга у 14-летнего парня, который находился на лечении в клинике нейрохирургии и неврологии Военно-медицинского клинического центра Западного региона. Описан типичный вариант опухоли конского хвоста спинного мозга. Несмотря на то, что эпендимома конского хвоста является частым видом опухолей данного участка спинного мозга, в нейрохирургической, неврологической, а тем более в патоморфологической практике она является редкой. Средний возраст пациентов составляет 35 лет, однако опухоль может проявляться и в более молодом возрасте, как в приведенном случае. По данным Е.И. Слинько, А.Г. Кар-лийчук (2008), которые провели анализ 74 случаев эпендимом конского хвоста, самому младшему пациенту было 7, самому старшему - 68 лет. В области конского хвоста преобладают миксопапилля-рные эпендимомы, которые обнаруживают у 45% больных, по степени анаплазии классифицируются как Grade 1.
Summary
CAUDA EQUINA EPENDYMOMA
Bagriy M.M., Danylyshyn I.Ye., Zakalyk M.S., Bogdan I.S., Ivanyk R.Yu. Key words: ependymoma, cauda equina, spinal cord, diagnostics.
A cauda equina ependymoma of the spinal cord is a neuroectodermal tumor. Its incidence is 50-60% of the spinal cord tumors, and 90% - in the structure of the cauda equina tumors of the spinal cord. The aim was to conduct clinical and morphological analysis of the case of cauda equina mixopapillary ependymoma of the spinal cord in a 14-year-old boy, who was treated at the Clinic of Neurosurgery and Neurology Military Medical Center of the Western Region. We describe a typical form of cauda equina tumor of the spinal cord. Despite the fact that the cauda equina ependymoma is the most common type of tumors of the spinal cord, it is rare in neurosurgical, neurological, and especially in pathological practice. The mean age of patients is 35 years, but the tumor may also occur in younger patients, as in this case. According to E.I. Slynko, O.G. Karliichuk (2008), conducted an analysis of 74 cases of ependymomas of the cauda equina, the youngest patient was 7, the oldest - 68 years old. In the cauda equina area mixopapillary ependymoma occur most frequently. They are found in 45% of patients, the degree of anaplasia is classified as Grade 1.
4
2
5
3
4
5
