Ендогенна інтоксикація у щурів, уражених сполуками шестивалентного хрому та туберкулостатиками після застосування тіотриазоліну Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-141-145

УДК 616-008.6—02:615.9:[546.76+615.281.221.1]-092.9

ЕНДОГЕННА 1НТОКСИКАЦ1Я У ЩУР1В, УРАЖЕНИХ СПОЛУКАМИ ШЕСТИВАЛЕНТНОГО ХРОМУ ТА ТУБЕРКУЛОСТАТИКАМИ П1СЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ

Т1ОТРИАЗОЛ1НУ

E-mail: burmas@tdmu.edu.ua

Iнтоксикацiя оргашзму рiзноманiтними ксенобiотиками призводить до розвитку метаболiчних порушень, для усунення яких застосовують коригуючi чинники. Метою роботи було дослщити ефективнiсть використання тютриазолшу в органiзмi щурiв рiзного вжу при хромо-iзонiазидо-рифампiциновому ураженнi. У дослщженнях на щурах рiзних вiкових груп встановлено, що при використаннi антиоксиданту тютриазолшу (7мг/кг) вiдбуваeться виражене зниження активност процесiв вiльнорадикального окиснення у тварин статевонезршого та зрiлого вку порiвняно з ураженими щурами. Це сприяе зменшенню проникностi клiтинних мембран (вщсоток ушкодження еритроцитарно! мембрани) та ендогенно! штоксикаци в ураженому органiзмi (вмiст молекул середньо! маси).

IGii040Bi слова: ендогенна штоксикащя, ¡зошазид, рифампщин, шестивалентний хром, тютриазсшш.

Робота е фрагментом НДР «Бiохiмiчнi мехашзми порушень метаболiзму за умов надходжень до оргашзму moKCUKaHmie рiзного генезису» ( номер державноi реестраци № 0116U003353).

У наш час багато людей репродуктивного вшу зайнят у виробничш сфер1, зокрема в галуз^ пов'язанш в той чи шший спошб 1з сполуками шестивалентного хрому (кольорова металурпя, лакофарбова та деревообробна промисловосп тощо), що е фактором професшного ризику розвитку патологш, пов'язаних саме з цим металом [11]. Ниш Хром (VI) визнаний створеним при Свропейському Союз1 М1жнародним агентством ¡з дослщжень ракових захворювань одним ¡з шести х1м1чних елеменпв, що виявляють канцерогенну д1ю в оргашзм1 людини [11, 12].

Шюдливу дда Cr (VI) значною м1рою опосередковують активш форми оксигену (АФО), як утворюються шд час вщновлення елемента в оргашзм1 та кл1тинах. АФО взаемоддать 1з кттинними 61оиол1мерами, беручи участь у реакщях пероксидного окиснення та пошкодження бюмолекул [6]. Зпдно з даними л1тератури отруення Хромом вщбуваеться на фош активаци вшьнорадикального окиснення, що, можливо, е важливим мехашзмом патогенезу хромово! штоксикаци [6, 12].

Поряд з тим, науковцями продовжуеться вивчення питання медикаментозного отруення оргашзму [5]. Одним ¡з таких питань е вивчення впливу на печшку туберкулостатиюв. Проте, необхщно враховувати той факт, що д1я протитуберкульозних препарат1в супроводжуеться поб1чними ефектами, вираженють яких може збшьшуватися як при !х комбшованому застосуванш, так i використанш супровщних засоб1в [1].

Для пригшчення активностi вiльнорадикальних реакцш в органiзмi пiсля отруення доцшьним е використання антиоксидантiв, якi впливають на процеси лшопероксидацп, сповiльнюючи i припиняючи !х [7]. На сьогодш одним iз дiевих шлях1в впливу на метаболiчний гомеостаз е застосування тiотриазолiну. Ефективнiсть його продемонстрована в багатьох ктшчних та експериментальних дослщженнях [10]. Встановлено, що тiотриазолiн не лише захоплюе АФО завдяки вщновлювальним властивостям тюльно! групи, а й гальмуе головнi шляхи !х утворення; вiн зменшуе утворення АФО у м^охоц^ях за рахунок утилiзацil вщновлених форм пiридиннуклеотидiв та збереження окислювально! продукцп енергп [2].

Метою роботи було дослщити ефективнiсть застосування тiотриазолiну в органiзмi щурiв рiзного вiку, отруених сполуками шестивалентного хрому на rai iзонiазидо-рифампiцинового ураження печшки.

Матерiал та методи дослiдження. Дослщи проведенi на бiлих безпородних щурах-самцях трьох вiкових перiодiв: статевого дозрiвання (3-мiсячнi тварини, масою 90-110 г), статево! зрiлостi (6-мiсячнi тварини, масою 150-170 г) та старшня (тварини 18-мюячного вiку, масою 280-300 г), як утримувались на стандартному рацюш вiварiю Тернопiльського державного медичного ушверситету iменi I. Я. Горбачевського.

Утримання тварин i маншуляцп з ними проводили зпдно «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та наукових цшей» [9].

© Н. I. Бурмас, Л. С. Ф1ра, 2018

Eкспеpиментaльне ypaжения твapин здiйснювaлoсь за yмoв пoeднaнoгo введення iзoнiaзидy, pифaмпiцинy та спoлyк шестивaлентнoгo хpoмy. Iзoнiaзид та pифaмпiцин твapини oтpимyвaли щoдoбoвo внyтpiшньoшлyнкoвo y вигляд1 вoднoгo poзчииy в дoзi 0,05 г/кг та 0,25 г/кг вщговщш пpoтягoм 7-ми i 14-ти д16. Спoлyки шестивaлентнoгo хpoмy ввoдили твapинaм aнaлoгiчнo y вигляд! poзчинy бiхpoмaтy кaлiю в дoзi З мг/кг. Tioтpиaзoлiн ввoдили внyтpiшньoм'язевo щoденнo y вигляд1 вoднoгo poзчинy в дoзi 7 мг/кг пpoтягoм всьoгo експеpиментy. Дoзa тioтpиaзoлiнy пiдбиpaлись емпipичнo, вихoдячи !з сеpедньoтеpaпевтичнoï дoзи для людей та вpaхoвyючи лiтеpaтypнi дaнi.

Eвтaнaзiю твapин пpoвoдили з викopистaнням тioпентaлy нaтpiю на 7-y та 14-y дoби п1сля oct^^oto введення тoксикaнтiв. Дoслiдженням пiддaвaли гoмoгенaт печiнки та сиpoвaткy кpoвi. Кpoв зaбиpaли !з сеpця твapин, яку центpифyгyвaли пpи З000 oб./хв пpoтягoм З0 хв. Отpимaнy сиpoвaткy кpoвi (нaдoсaдoвy piдинy) викopистoвyвaли для пpoведення дoслiджень. Biдiбpaнy печiнкy (250 мг), викopистoвyвaли для oтpимaння гoмoгенaтy, метoдoм дифеpенцiйнoгo гoмoгенiзyвaння, яке пpoвoдили шсля пoпеpедньoï пеpфyзiï з фiзioлoгiчним poзчинoм.

Вс пiддoслiднi твapини кoжнoгo вiкoвoгo пеpioдy 6ули пoдiленi на тpи гpyпи: 1 - кoнтpoльнi щypи (ввoдили Ф1з. poзчин); 2 - твapини, як1 ypaжaлися пoeднaним впливoм К2СГ2О7, iзoнiaзидoм та pифaмпiцинoм; З - ypaженi твapини (пoeднaнa д1я ксенoбioтикiв), яким пpoтягoм експеpиментy ввoдили aнтиoксидaнт тioтpиaзoлiн. У кoжнy дoслiджyвaнy гpyпy вiдбиpaли пo б твapин.

Активн1сть oкиснювaльних пpoцесiв oцiнювaли за вмютом пpoдyктiв oкиснювaльнoï мoдифiкaцiï бшюв (2,4-ДНФГ) [S]. Bиpaженiсть синдpoмy ендoгеннoï iнтoксикaцiï визначали за вмiстoм мoлекyл сеpедньoï маси (МСМ) [З] та вiдсoткoм yшкoдження еpитpoцитapнoï мембpaни (еpитpoцитapний iндекс iнтoксикaцiï - EII) [4].

Таблиця 1

Вмicт 2,4-ДНФГ(370 нм) у cирoвaтцi кров1 та печшщ тварин (мкмоль/(г бшка)), уражених K2CnO7,

iзoнiaзидoм та рифaмпiцинoм шсля застосування тштриазолшу, (M ± m, n=90)

Blкoвa гpyпa твapин

Maтеplaл Гpyпa твapии Стaтевoиезplлl Стaтевoзplлl Стapечl

дoслlджеиия Стpoк дoслlджеиия, дoбa

7-а 14-а 7-а 14-а 7-а 14-а

Iитaктиий кoнтpoль 0,090±0,005 0,07З±0,002 0,120±0,004

Уpaжеиl 0,202± 0,З9З± 0,1З7± 0,148± 0,272± 0,Зб1±

Сиpoвaткa тoксикaитaми 0,014* 0,002* 0,002* 0,009* 0,004* 0,004*

кpoвl Уpaжеиl тoксикaитaми 0,0б7± 0,0б8± 0,0S2± 0,0S4± 0,11б± 0,117±

+тloтpиaзoлlи 0,005** 0,004** 0,004** 0,001** 0,00З** 0,002**

Iитaктиий кoитpoль 0,091±0,00З 0,0бб±0,002 0,124±0,00б

Уpaжеиl 0,191± 0,2З7± 0,15S± 0,1б2± 0,Зб4± 0,48З±

Печlикa тoксикaитaми 0,010* 0,002* 0,00З* 0,00З* 0,005* 0,004*

Уpaжеиl 0,0S5± 0,0SS± 0,077± 0,07S± 0,115± 0,119±

тoксикaитaми 0,004** 0,002** 0,002** 0,001** 0,00З** 0,00З**

+тloтpиaзoлlи

Пpимiтки: 1. Тут i в наступних таблицях * - дoстoвipиi змiии м1ж твapииaми iитaктиoгo кoитpoлю та ypaжеиими, p< 0,05; 2. ** - дoстoвipиi змши м1ж ypaжеиими твapииaми та твapинaми, як1 пiддaвaлись кopекцiï тioтpиaзoлiиoм, p< 0,05.

Пpинцип метoдy визначення oкиснювaльнoï мoдифiкaцiï 61лк1в сиpoвaтки кpoвi rpyнтyeться на здaтнoстi paдикaльних зaлишкiв атфатичних aмiнoкислoт yтвopювaти aльдегiднi й кетонш гpyпи. Остaннi взaeмoдiють з 2,4-динiтpoфенiлгiдpaзинoм з yтвopениям 2,4-динiтpoфенiлгiдpaзoнiв, щo мають хapaктеpний спектp пoглинaння. Альдегiдo- i кетoпoхiднi нейтpaльнoгo хapaктеpy pеeстpyвaлися пpи З70 нм, oснoвнoгo хapaктеpy - пpи 4З0 нм. EII визначали за методитою, в oснoвi якoï лежать уявлення пpo еpитpoцити як yнiвеpсaльний aдсopбент, який дoзвoляe oцiнити piвень ендoгеннoï iнтoксикaцiï за зм1вдю сopбцiйнoï здaтнoстi еpитpoцитiв пoляpнoгo, пpaктичнo не пpoникнoгo чеpез 1'хню мембpaнy, метиленoвoгo синьoгo. Mетoд визначення вмюту МСМ базуеться на oсaдженнi висoкoмoлекyляpних пептидiв i 61лк1в бioлoгiчних piдин з викopистaнням тpихлopoцтoвoï m^ora та к1льк1сним визначенням в oтpимaнoмy центpифyгyвaнням сyпеpнaтaнтi сеpедньoмoлекyляpних пептидiв за гоглинанням в мoнoхpoмнoмy пoтoцi св^ла пpи дoвжинaх хвиль 254 та 2S0 нм.

Статистичну oбpoбкy oтpимaних даних пpoвoдили на ПК за дoпoмoгoю пpoгpaм "Microsoft Excel" та "STATISTICA б,0". Визначали сеpедню apифметичнy та ïï пoхибкy (M±m). Дoстoвipнiсть вiдмiннoстей м1ж сеpеднiми величинами вибipкoвo пpoвoдили з викopистaнням t-кpитеpiю Стьюдента. р1знищ сеpеднiх i вiднoсних частот вважали дoстoвipними за piвия дoвipчoï ймoвipнoстi (p<0,05).

Результаты дослщження та ïx обговорення. У зpiлих щypiв на 7-му дoбy дoслiджения вм1ст 2,4-ДНФГ(З70нм) шсля введення aнтиoксидaнтa тioтpиaзoлiиy сташвив 112 % у сиpoвaтцi кpoвi

порiвняно з тваринами штактного контролю, у статевонезрших тварин - 74 % i у старечих тварин -97 % (табл.1).

Таке ж достов1рне зниження вмюту ОМБ нейтрального характеру спостер1галось у печшщ уражених тварин тсля застосування використаного нами антиоксиданта. Наприкшщ експерименту тютриазолш проявив аналопчний вплив на вмют продукт1в ОМБ (370 нм). Даний показник знизився у зрших тварин на 88 % 1 127 % у сироватщ кров1 та печшщ вщповщно при пор1внянт з ураженими тваринами, у тварин незршого в1ку - на 361 % 1 163 % 1 у тварин старечого в1ку - на 203 % 1 294 %.

Вмют 2,4-диттрофеншпдразотв основного характеру достов1рно знизився в сироватщ кров1 та печшщ уражених тварин на 7 добу тсля введення тютриазолшу 1 становив 103 % та 122 % у зрших тварин пор1вняно до штактного контролю (табл. 2).

Таблиця 2

Вмкт 2,4-ДНФГ(430 нм) у сироватщ кровi та печшщ тварин (мкмоль/(г бшка)), уражених K2Cr2O7,

iзонiазидом та рифампiцином пiсля застосування тютриазолшу, ^ ± m, п=90)

Вкова група тварин

Матер1ал Група тварин Статевонезр1л1 Статевозр1л1 Стареч1

дослщження Строк дослщження, доба

7-а 14-а 7-а 14-а 7-а 14-а

1нтактний контроль 0,024±0,001 0,030±0,002 0,053±0,002

Сироватка Уражен1 0,048± 0,140± 0,047± 0,064± 0,261± 0,280±

кров1 токсикантами 0,002* 0,002* 0,001* 0,003* 0,005* 0,005*

Уражеш 0,036± 0,038± 0,031± 0,032± 0,079± 0,082±

токсикантами 0,003** 0,002** 0,001** 0,001** 0,002** 0,001**

+т1отриазол1н

1нтактний контроль 0,027±0,002 0,023±0,002 0,094±0,006

Уражеш 0,069± 0,094± 0,055± 0,063± 0,267± 0,390±

Печ1нка токсикантами 0,003* 0,001* 0,002* 0,004* 0,003* 0,005*

Уражеш 0,025± 0,027± 0,028± 0,030± 0,098± 0,102±

токсикантами 0,001** 0,001** 0,002** 0,001** 0,001** 0,002**

+тютриазолш

Максимальне зниження вмiсту продуктiв ОМБ(430 нм) шд дieю вище вказаного препарату нами вiдмiчено наприкiнцi дослiдження у печшщ старечих тварин i вш становив (0,102±0,002) мкмоль/г бiлка, що у 3,8 раза нижче рiвня уражених тварин ((0,390±0,005) мкмоль/г бшка).

Виявлене нами пiдвищення iнтенсивностi окисно! модифшацн бiлкiв у сироватцi кровi та печiнцi уражених тварин фактично вiдображуe загальну спрямованiсть вiльнорадикальних процешв i, зокрема, окиснення бiлкiв у всьому оргашзм^ Пiсля застосування тютриазолшу спостернаеться нормалiзацiя вмiсту 2,4-динiтрофенiлгiдразонiв, що свщчить про позитивний вплив антиоксиданту на процеси вiльнорадикального окиснення в органiзмi уражених тварин усiх вшових груп.

Нагромадження ендогенних токсинiв, утворених при ди АФО, можуть викликати деструкщю клiтинних мембран та змiну !х проникностi. Нами дослiджено стан еритроцитарних мембран пiсля введення в оргашзм уражених тварин рiзного вшу антиоксиданту тiотриазолiну (табл. 3).

Таблиця 3

Еритроцитарний шдекс штоксикацп (%) у тварин, уражених K2Cr2O7, iзонiазидом та рифампщином пiсля введення тiотриазолiну, (M ± m, п=90)

Група тварин В1кова група тварин

Статевонезрш Статевозрш Стареч1

Строк досл1дження, доба

7-а 14-а 7-а 14-а 7-а 14-а

1нтактний контроль 43,75±2,98 53,75±2,60 64,58±2,36

Уражен1 токсикантами 57,71± 2,27* 61,25± 2,42* 66,46± 1,69* 69,58± 1,32* 75,63± 1,67* 78,54± 1,56*

Уражеш токсикантами+ т1отриазол1н 55,20± 2,08 52,30± 2,05** 59,80± 2,18 53,33± 2,01** 67,71± 1,46** 65,21± 1,56**

Пiсля введення в оргашзм уражених тварин вище вказаного препарату на 7-му добу експерименту Е11 знизився на 2,5 % у тварин молодого вшу вщ рiвня уражених тварин, у тварин зршого вшу - на 6,7 % i у тварин старечого вшу - на 7,9 %. Отримаш результати дозволяють вщмитити позитивний вплив тiотриазолiну на проникшсть еритроцитарних мембран уражених тварин протягом всього термшу дослщження.

Вщомо, що за умов ураження тварин хiмiчними отрутами вiдбуваеться поглиблення ендогенно! штоксикацн, що проявляеться змiною вмюту фракцiй МСМ. Згiдно результатiв дослщження, наведених у таблицi 4 вмют МСМ1 пiсля застосування тiотриазолiну на 7-му добу дослщження знизився i становив 103 % у статевонезрших тварин, 125 % - у статевозрших тварин i 162 % - у старечих тварин вщ рiвня тварин iнтактного контролю (в уражених - 154 %, 166 % i 204 % вщповщно).

Таблиця 4

Вм1ст МСМ у сироватщ кров1 (ум. од. /л) тварин, уражених K2CnO7, 1зон1азидом та рифамшцином п1сля введення т1отриазол1ну, (M ± m, n=90)

Вкова група тварин

Показник Група Статевонезрш Статевозрш Стареч1

тварин Строк дослщження, доба

7-а 14-а 7-а 14-а 7-а 14-а

1нтактний контроль 0,63±0,05 1,31±0,05 1,41±0,02

МСМ1 Уражеш 0,97± 1,09± 2,17± 2,29± 2,87± 3,12±

(X=254 нм) токсикантами 0,04* 0,04* 0,06* 0,06* 0,06* 0,03*

Уражеш 0,65± 0,68± 1,64± 1,68± 2,28± 2,24±

токсикантами 0,03** 0,04** 0,09** 0,12** 0,06** 0,08**

+тютриазолш

МСМ2 1нтактний контроль 0,61±0,05 1,02±0,06 1,35±0,05

(X=280 нм) Уражеш 0,93± 0,94± 2,00± 2,03± 2,94± 3,25±

токсикантами 0,04* 0,04* 0,06* 0,06* 0,07* 0,03*

Уражеш 0,65± 0,69± 1,64± 1,77± 2,31± 2,28±

токсикантами 0,03** 0,04** 0,09** 0,09 0,06** 0,08**

+тютриазолш

Введення ураженим тваринам рiзного вiку тiотриазолiну супроводжувалось достовiрним зниженням (р<0,05) вмюту МСМ2 вже на 7-му добу дослщження (табл. 4). Через один тиждень вiд початку експерименту вмiст МСМ2 пiд впливом тютриазолшу знижувалася в 1,4 раза у статевонезрших тварин, у 1,2 раза - у зрших тварин та у 1,3 раза - у старечих тварин. Аналопчна тенденщя спостериаеться i на 14-ту добу експерименту в органiзмi уражених тварин. Найефективнiший вплив на показники ендогенно! штоксикацн тiотриазолiн проявив у органiзмi статевонезрiлих щурiв, на що вказуе найбiльш виражене вщновлення проникностi еритроцитарних мембран пiсля ураження та зниження вмiсту МСМ у сироватщ кровi тварин ще! ж вшово! категорн.

1. При хромовочзошазидо-рифампщиновш штоксикацн встановлено пiдвищення iнтенсивностi окисно! модифшацн бiлкiв та вмiсту МСМ у сироватщ кровi уражених тварин.

2. Найефектившший вплив на процеси вiльнорадикального окиснення та показники ендогенно! штоксикацн тiотриазолiн проявив в органiзмi тварин молодого та зрiлого вшу.

3. Виявлеш результати, дозволяють припустити, що застосований нами антиоксидант може бути використаний для корекцн метаболiчних порушень у вiковому аспект за умов поеднаного впливу важких метатв на тлi медикаментозного ураження печшки.

Перспективи подальших дотдженъ: розробити та запропонувати в клшжо-лабораторну дiагностику критери оцшки важкостi ураження оргатзму солями важких металiв на тлi медикаментозного гепатиту, викликаного туберкулостатиками.

1. Bardakhivska KI, Hurina NM, Shalamay AS, Nikolayev VH. Pohlynalna aktyvnist zasobiv detoksykatsiyi vidnosno deyakykh osnovnykh protytuberkulyoznykh preparativ. Ukrayinskyi pulmonolohichnyi zhurnal. 2009; 2: 70-72. [in Ukrainian]

2. Kopchuk TG. Farmakologicheskiye effekty tiotriazolina. Sovremennyy nauchnyi vestnik. 2014; 10(206): 66-71. [in Russian]

3. Nikolskaya VA, Danilchenko YUD, Memetova ZN. Biokhimicheskiy aspekt rassmotreniya roli molekul sredney massy v organizme. Uchenyye zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo. Seriya «Biologiya, khimiya». 2013; 26(65): 139-145. [in Russian]

4. Panina LV, Terletska OI, Kovalchuk SM. Otsinka endohennoyi intoksykatsiyi orhanizmu za umov eksperymental'noyi hemichnoyi hipoksiyi. Zdobutky klinichnoyi i eksperymental'noyi medytsyny. 2008; 2: 72-76. [in Ukrainian]

5. Posokhova KA, Shevchuk OO, Datsko TV. Porivnyalna hepatotoksychnist antymikobakterialnykh zasobiv ta yikh kombinatsiy. Farmakolohiya ta likarska toksykolohiya. 2010; 5(18): 41-46. [in Ukrainian]

6. Khomych N, Panas N, Antonyak H. Vplyv kationiv khromu (VI) na aktyvnist fermentiv enerhetychnoho metabolizmu v hepatotsytakh tvaryn. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. 2010; 3: 78-84. [in Ukrainian]

7. Abdel-Daim MM, Moustafa YM. Applications of antioxidants in ameliorating drugs and xenobiotics toxicity: mechanistic approach Oxidat. Med. and Cell. Longevity. 2017: 2p. doi:10.1155/2017/4565127

8. Cai Z, Liang-Jun Y. Protein oxidative modifications: beneficial roles in disease and health. J. Biochem. Pharmacol. Res. 2013; 1(1): 15-26.

9. Fletcher CH, editor. Guide for the care and use of laboratory animals: Eighth edition. The National Academies Press. Washington; 2011. 246 p.

10. Khromylova OV, Kucherenko LI, Belenichev IF. Metabolithotropic aspects of cardoiprotective action of new combined medicine based on L-arginine and thiotriazolin. Asian. J. Pharm. Clin. Res. 2017; 10: 158-161.

11. Mishra S, Bharagava RN. Toxic and genotoxic effects of hexavalent chromium in environment and its bioremediation strategies. J. Environ. Sci. Health C Environ. Carcinog. Ecotoxicol. Rev. 2016; 34(1); 1-32. doi: 10.1080/10590501.2015.1096883

12. Thompson CM, Proctor DM, Suh M, Haws LC, Hébert CD, Mann JF et al. Comparison of the effects of hexavalent chromium in the alimentary canal of F344 rats and B6C3F1 mice following exposure in drinking water: implications for carcinogenic modes of action. Toxicol. Sci. 2012; 1(125): 79-90. doi: 10.1093/toxsci/kfr280

Ж

ЭНДОГЕННАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ У КРЫС, ПОРАЖЕННЫХ СОЕДИНЕНИЯМИ ШЕСТИВАЛЕНТНОГО ХРОМА И ТУБЕРКУЛОСТАТИКАМИ ПОСЛЕ ПРИМЕНЕНИЯ ТИОТРИАЗОЛИНА Бурмас Н.И., Фира Л. С., Бойко Л. А., Куртяк Б.М., Вищур О. И.

Интоксикация организма различными ксенобиотиками приводит к развитие метаболических нарушений, на устранение которых применяют корректирующие факторы. Целью работы было исследовать эффективность использования тиотриазолина в организме крыс разного возраста при хромо-изониазидо-рифампициновому поражении. В исследованиях на крысах разных возрастных групп установлено, что при использовании антиоксиданта тиотриазолина (7 мг/кг) происходит выраженное снижение активности процессов свободнорадикального окисления у животных неполовозрелого и зрелого возраста по сравнению с пораженными крысами. Это способствует уменьшению проницаемости клеточных мембран (процент повреждения эритроцитарной мембраны) и эндогенной интоксикации в пораженном организме (содержание молекул средней массы) Ключевые слова: эндогенная интоксикация, изониазид, рифампицин, шестивалентный хром, тиотриазолин.

Стаття надшшла: 12.01.18 р.

ENDOGENOUS INTOXICATION IN RATS AFFECTED BY HEXAVALENT CHROMIUM COMPOUNDS AND TUBERCULOSTATICS AFTER APPLICATION OF THIOTRIAZOLINE Burmas N.I., Fira L.S., Bojko L.A., Kurtyak B.M., Vishchur O.I. Intoxication of the body by the different xenobiotics leads to the development of metabolic disorders, correction factors are used to eliminate them. The aim of work was investigate the effectiveness of the use of thiotriazoline in the organism of rats of different ages at the chromo-isoniazido-rifampicin affection. At the researches in rats of different age groups, it was found that using antioxidant tiotriazoline (7 mg/kg) there is a pronounced decrease the activity of free radical oxidation processes in animals of the sexually mature and mature age compared to the affected rats. It contributes to decrease the permeability of cell membranes (the percentage of damage to the erythrocytic membrane) and endogenous intoxication in the affected organism (the content of medium mass molecules).

Key words: endogenous intoxication, isoniazid, rifampicin, hexavalent chromium, thiotriazoline.

Pe^roeHT: KocTeHKO B.O.

DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-145-148

УДК 616.311.2+616.314.17+616.314.19)-002-085.274-076.5

УЛЬТРАСТРУКТУРНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ЯСЕН ПРИ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОМУ ПАРОДОНТИТ1

E-mail: yashchenko_am@ukr.net

З використанням методу електронно! мкроскопп проведено дослщження слизово! оболонки ясен у 33 хворих з пародонтитом легкого ступеня важкост до i тсля протизапально! терапй. Показано, що у слизовш оболонщ ясен до лкування спостертаються деструктивш процеси еттелш, власно! пластинки та компонента мкроциркуляторного русла. Пюля застосування лкування виявлено, що аплкацп 2% мазi тютриазолшу, упродовж двох тижшв, стимулюють регенераторы та бшоксинтезукге процеси, яю проявляються вщновленням остистого та базального шарiв еттелто слизово! оболонки ясен. Тютриазолш також стимулюе утворення кровоносних капiлярiв ясен, що мае суттеве значення у вщновленш кровообку, покращенш трофки тканин пародонту та регенерацп компонента мкроциркуляторного русла. Застосування тютриазолшу в комплекснш терапп хвороб пародонта зменшуе юльюсть сеанЫв лкування на 25% та забезпечуе вщдалену стабшзащю процесу у 76% пащента.

Ключовi слова: пародонтит, лкування, тютриазолш, електронна мкроскотя.

Робота е фрагментом НДР «Розробка i застосування нових Memodie дiагностики, профтактики та л^вання захворювань пародонту та ендодонту», державнийреестрацшний номер 1Н.30. 001.15.

На даний час захворювання пародонта е складною проблемою, котра мае не тшьки медичну, а i сощальну складову. Це пов'язано, в першу чергу, з1 значною поширешстю та штенсившстю уражень тканин пародонта [3,6,14,8]. Впродовж останшх роюв з'являються нов1 даш про системш ефекти пародонтально! шфекцп та нов1 методи i тдходи до !х лшування [3,9,12,11,13,]. Сучасш принципи мюцево! терапп хвороб пародонту полягають у вплив1 на основш ланки патогенезу захворювання. Незважаючи на досягнення патогенетично обгрунтованих метод1в, лшування хворих з пародонтитом, пошук нових ефективних шлях1в надання стоматолог1чно! допомоги таким

© А.Ю. Бучковська, О.В. Наконечна, 2018