CC BY
42
УДК 612.311: 616 - 055.1 - 053.71
ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ В ОСІБ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ 17 - 21 РОКІВ З ІНТАКТНИМИ ЗУБНИМИ РЯДАМИ
Ю.І. Семененко
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»
Резюме
Проанализированы основные электромиографические параметры нормы и составлена электромиографическая характеристика жевательного аппарата юношей 17 - 21 года с интактными зубными рядами.
Ключевые слова: электромиография, качественные и
количественные показатели, норма, исследование.
Summary
The basic electromiographic parameters of norm were analyzed. Electromiographic description of masticatory apparatus of young people from 17 - 21 years old with intact dental dentition was made.
Key words: electro-myography, qualitative and quantitative indexes, norm,
research.
Література
1. Матрос- Таранец И.Н. Электромиография в стоматологии / И.Н. Матрос - Таранец. - Донецк, 1997. - 170 с.
2. Хватова В.А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии / В.А. Хватова. - Нижний Новгород: изд-во НГМА, 1996. -
С.86 - 89.
3. Георгиев В.И. Электромиографическое изучение функции жевательных мышц человека при интактном ортогнатическом прикусе : автореф. дис.
на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22-
«Стоматология» / Георгиев В.И. - К.,1969. - 19 с.
4. Дворник В.М. Підготовка і протезування хворих на патологічне стирання твердих тканин зубів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.22 - «Стоматологія» / В.М. Дворник. -Полтава, 2001. - 18 с.
5. Згонник О.С. Клініко - технологічні особливості виготовлення повних знімних протезів з використанням еластичних пластмас: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 - «Стоматологія»
/ О.С. Згонник. - Полтава, 2004. - 18 с.
6. Мирошниченко И.Т. Функциональная характеристика жевательных
мышц в процессе адаптации к полным съемным протезам: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 -
«Стоматология» / И.Т. Мирошниченко. - К.,1972. - 16 с.
7. Рубаненко В.В. Функциональная характеристика жевательных мышц при частичных дефектах зубного ряда: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 - «Стоматология» / В.В.
Рубаненко. - К.,1971. - 16 с.
8. Чеботарев Д.Ф. Руководство по геронтологии/ Д.Ф. Чеботарев, Н.В. Маньковский, В.В. Фролькис. - М.: Медицина, 1978. - С. 25.
9. Бадалян Л.О. Клиническая электронейромиография / Л.О. Бадалян, И.А. Скворцов. - М.:Медицина,1986. - С.46 - 49.
10. Семененко Ю.И. Исследование зависимости действия разных факторов
во время электромиографического исследования на качество полученных результатов /Ю.И. Семененко // Український стоматологічний
альманах. - 2010. - № 4. - С. 63 - 66.
Для вивчення функціонального стану жувальних м’язів у стані спокою та динаміці м’язових скорочень у нормі та при різних патологічних
станах жувального апарату щелепно-лицевої ділянки в наш час широко використовують електроміографію як функціональний і діагностичний метод [1, 2, 3, 4, 5].
Дотримуючись стандартизованого підходу до умов проведення [3, 6,
7], дослідження проводили на здорових людях у осіб чоловічої статі з інтактними зубними рядами юнацької вікової групи відповідно до класифікації вікових періодів людини згідно з рішенням спеціального симпозіуму в Ленінграді (1963) [8]. Під час дослідження проводили запис власне жувальних та скроневих м’язів.
Пацієнтам пояснювали умови дослідження, акцентували увагу на неболючості процедури, запис проводили через 2 год. після сніданку, щодня в один і той же час [2, 9].
Привертає увагу і той факт, що ЕМГ-дослідження інтактного жувального апарату, які проводили різні науковці в основному в дітей та дорослих вікової категорії 20 - 30 років, що є суперечним при порівнянні даних ЕМГ норми цієї вікової групи з ЕМГ даними людей похилого та старечого віку, яким було проведено відновлення цілості жувального апарату різними конструкціями зубних протезів. Також під час ЕМГ-дослідження інтактного жувального апарату, які ми проводили, було виявлено, що результати досліджень, навіть у одній віковій групі, мали розбіжності в отриманих результатах унаслідок різних умов проведення
[10].
Метою нашого дослідження є електроміографічна характеристика жувального апарату в осіб чоловічої статі 17 - 21 років з інтактними зубними рядами.
З метою аналізу отриманих ЕМГ-показників і дослідження динаміки цих показників у різних вікових групах ми спробували наблизити записи ЕМГ до ідеальних умов під час дослідження. Електроміограми власне жувальних, які є основними м’язами, які розчавлюють та перетирають їжу
і які є найбільш доступними на обличчі для накладання поверхневих електродів. Останні вироблені з хімічно чистого срібла, діаметром 7 мм при відстані між центрами 15 мм. Для підсилення та реєстрації біопотенціалів м’язів використовували електроміограф «Нейро - МВП» фірми “Нейрософт”, електроди фіксували на шкірі із застосуванням електропровідного гелю.
Пальпаторно при стисканні зубів у центральній оклюзії визначали моторну точку досліджуваного м’яза і відмічали її на шкірі маркером. За допомогою спеціального кутоміра, який розроблений на кафедрі ортопедичної стоматології з імплантологією ВДНЗУ «УМСА», визначали координати цих точок та заносили в карту обстеження пацієнта з метою ідентичності розташування електродів для повторного дослідження.
Порівняльний аналіз електроміограм, які реєстрували при повторних дослідженнях одного і того ж м’яза або різних м’язів (у однієї особи), або при дослідженні різних груп людей, можливий тільки за використання відвідних електродів, які ідентичні їх типу, величині відвідної поверхні та міжелектродної відстані, матеріалу, з якого виготовлені електроди та провідники, які з’єднують їх із підсилювачем, та ін. Така ідентичність відвідних електродів та однакова щільність їх прикріплення в ділянці моторної точки м’яза забезпечує і подібний піделектродний опір, що є обов’язковою умовою для неспотворення відведення біопотенціалів [1, 3, 4, 5].
Використовуючи функціональні проби, вивчені якісні та кількісні характеристики біоелектричної активності власне жувальних і скроневих м’язів. На ЕМГ під час запису проба «вольового» стиснення щелеп представлена коливаннями біострумів із високою амплітудою. На ЕМГ не спостерігається функціональної асиметрії в діяльності жувальних та скроневих м’язів правого і лівого боків; помітна здатність миттєво
переходити зі стану спокою до активної діяльності та навпаки, одночасне включення м’язів обох боків при стисненні щелеп.
Довільне жування на ЕМГ - записах характеризується чергуванням залпів активності з періодами відносного біоелектричного спокою, залпи мають веретеноподібну форму і до кінця жувального періоду спостерігається зниження величини амплітуди. На робочому боці амплітуда біострумів вища, бік жування рефлекторно змінюється під час жувального періоду.
Проаналізувавши дані ЕМГ-записів у осіб досліджуваної нами вікової групи, отримали результати, які наведені в таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Основні ЕМГ -параметри норми жувальних м’язів у чоловіків
Досліджувані параметри Правий жувальний м’яз, n = 20 Лівий жувальний м’ яз, n = 20
Амплітуда стиснення, мкВ 556 ± 64.0* 648 ± 83.0*
Частота стиснення (F), Г ц 256 ± 5.5* 257 ± 5.5*
Амплітуда жування, мкВ 698 ± 55.5* 715 ± 75.5*
Частота жування (F), Г ц 274 ± 16.9* 247 ± 7.8*
Тривалість активності, мс 348 ± 10.3* 334 ± 9.4*
Тривалість спокою, мс 310 ± 10.8* 318 ± 14.3*
Коефіцієнт активності «К» 1.12 ± 0.02* 1.07 ± 0.03*
Примітка: * - р < 0,01.
Таблиця 2
Основні ЕМГ- параметри норми скроневих м’язів у чоловіків
Досліджувані параметри
Правий жувальний м’яз, n = 20
Лівий жувальний м’яз, n = 20
Амплітуда стиснення, мкВ 428 ± 17.7* 388 ± 16.3*
Частота стиснення (F), Г ц 271 ± 3.9* 277 ± 6.4*
Амплітуда жування, мкВ 528 ± 35.5* 518 ± 35.4*
Частота жування (F), Гц 239 ± 20.1* 318 ± 20.5*
Тривалість активності, мс 344 ± 11.1* 336 ± 8.6*
Тривалість спокою, мс 305 ± 7.5* 319 ± 9.7*
Коефіцієнт активності «К» 1.12 ± 0.02* 1.06 ± 0.01*
Примітка: * - р < 0,01.
Згідно з даними, наведеними в таблиці, вольове стиснення щелеп характеризується досить високою амплітудою біострумів (556 - 648 мкВ -на жувальних м’язах та 388 - 428 мкВ - на скроневих м’язах) при частоті заповнення 256 - 257 Гц та 271 - 277 Гц відповідно.
Амплітуда біострумів під час довільного жування виявилася вищою, що достовірно відрізняється від аналогічного показника при вольовому стисненні (р < 0,01). Функціональна асиметрія в обох жувальних м’язах відсутня, про що свідчить однакова сила збудження та частота коливань потенціалів. До кінця жувального періоду в показниках амплітуди спостерігається її поступове зниження до кінця жувального періоду.
Під час аналізу кількісних показників спостерігається перевага тривалості фази біоелектричної активності над фазою біоелектричного спокою (р < 0,01). Невелика розбіжність у цих показниках спостерігається в правого і лівого жувальних та скроневих м’язів (коефіцієнт «К» власне жувальних м’язів дорівнює 1,07 - 1,12, скроневих м’язів - 1,06 - 1,12). В обох м’язах практично однакова тривалість окремого динамічного циклу «активність - спокій». Це свідчить про відсутність функціональної асиметрії в діяльності жувальних м’язів.
Аналізуючи ЕМГ - дослідження осіб з інтактними зубними рядами, слід зазначити, що жувальні м’язи можуть швидко включатися в діяльний стан і так само переходити в стан спокою. При довільному жуванні залпи збудження змінюються періодами відносного біоелектричного спокою, жувальні м’язи правого і лівого боків однаково беруть участь у довільному жуванні, не спостерігається вираженої функціональної асиметрії. Процеси збудження дещо переважають за своєю тривалістю над гальмівними.
Отже, в результаті проведеного дослідження осіб чоловічої статі 17 -21 років з інтактними зубними рядами ми дали якісну та кількісну характеристику електроміограмм та, якщо порівняти з раніше досліджуваною віковою групою 22 - 35 років, дійшли висновку про ідентичність функціонування досліджуваних м’язів у цих групах.
