CC BY
112
УДК 616.314-001.4 -084-08
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗ1В У НОРМ1 ЕЛЕКТРОМ1ОГРАФ1ЧНИМ
МЕТОДОМ
1.М. Ткаченко
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматологiчна академiя» Резюме
Проведено исследование пациентов контрольной группы для сопоставления значений с результатами, полученными у пациентов с повышенной стираемостью зубов, и выявления взаимосвязи высоты снижения центральной окклюзии, нервно-психического возбуждения и генетической предрасположенности к данной нозологии.
Ключевые слова: исследование, норма, электромиография. Summary
The study of the control group was aimed at the comparison of the obtained values with the results received in patients with high dental abrasion as well as the subsequent identification of the relationship between the lost height of central occlusion, neuro-psychological excitement and genetic predisposition of the patients to this nosology.
Key words: research, norm, electromyography. Л^ература
1. Георгиев В.И. Электромиографическое исследование функционального состояния жевательных мышц человека / В.И. Георгиев // Актуальные вопросы стоматологии: материалы науч. конф. - К.,1967. - С. 84-86.
2. Матрос-Таранец И.Н. Электромиография в стоматологии / И.Н. Матрос-Таранец. - Донецк: Дон. ГМУ, 1997. - 172 с.
3.Добровольський О.В.Функциональна дiагностика, кшшка та лжування парафункцш жувальних м^в: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. мед. наук: спец.14.01.22 «Стоматолопя» / О.В. Добровольський. -Полтава, 2000. - 18 с.
4.Бадалян Л.О. Клиническая электронейромиография / Л.О. Бадалян, И.А. Скворцов. - М.:Медицина, 1986. - С.46 - 49.
5. Персон Р.С. Мышцы - антагонисты в движении человека / Р.С. Персон. - М.:Медицина,1965. - 109 с.
6. Уфлянд Ю.М. Функциональная диагностика в стоматологической практике. Важнейшие вопросы стоматологии / Ю.М. Уфлянд. -М.Медицина, 1980. - 250 с.
7. Георгиев В.И. Электромиографическое изучение функции жевательных мышц человека при интактном ортогнатическом прикусе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматология» / Георгиев В.И. - К.,1969. - 19 с.
8.Рубаненко В.В. Функциональная характеристика жевательных мышц при частичных дефектах зубного ряда: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14771 «Стоматология» / В.В. Рубаненко. -К.,1971. - 16 с.
9.Юсевич Ю.С. Очерки по клинической электромиографии / Ю.С. Юсевич
- М.: Медицина, 1972. - 95 с.
10. Хватова В. А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии / В. А. Хватова. - Нижний Новгород: изд-во НГМА, 1996. - С. 86
- 89.
Ус прояви тдвищено! стертост зубiв, на нашу думку, пов'язаш зi змшами в системi м,язiв, рухового апарату i нервово! дiяльностi оргашзму. У зв'язку з цим вивчення безпосередньо м'язового апарату та пов'язано! з ним юстково! системи може обгрунтувати використання того чи шшого плану профшактики i лжування патологи, що вивчаеться [1,2,3].
Для вивчення особливостей м'язово! дiяльностi щелепно-лицево! дшянки досить широко використовуеться метод електромюграфп [4].
Простежуючи юторш застосування цього методу в стоматолопчнш практицi, можна констатувати, що неодноразово проводилися спроби встановлення кореляцшних зв'язкiв мiж типовими змiнами бюелектрично!' активностi жувальних м,язiв i характером кшшчних проявiв тiei чи шшо!' нозологii. Але дослiдження авторiв вiдрiзняються методичними пiдходами, принципами аналiзу мюграм [6,7,8].
Електромiографiчнi дослiдження базуються на вивченш потенцiалiв дii м'язових волокон, як функцiонують у складi рухомих одиниць, оскшьки вони е функцюнальною одиницею активностi нервово-м'язового апарату.
Ми проводили дослщження на кафедрi пропедевтики ортопедичноi стоматологii за допомогою комп'ютерноi програми, розробленоi на кафедрi ортопедично!' стоматологii та iмплантологii вищого державного навчального закладу Украши «Украшська медична стоматолопчна академiя». Для запису мюграм використовували чотириканальний мiограф М-440 фiрми «Меджор», комп'ютер i принтер.
Реестращю бiопотенцiалiв проводили за допомогою спещальних нашк1рних електродiв, розмiщених у пластмаш, розроблених спiвробiтниками кафедри пропедевтики ортопедичноi стоматологii ВДНЗУ «УМСА», що дозволяло залишати однаковою мiжелектродну вiдстань у вшх повторних дослiдженнях, при цьому накладати електроди в наступних дослщженнях намагалися на одному i тому ж мющ.
Запис проводили в такому режима калiбрувальний сигнал - спокш -стиснення щелеп - довшьне жування - ковтання. За такою програмою були обстежеш хворi всiх дослiдних груп i пащенти контрольно!' групи.
Усi електромiограми проаналiзовано за якiсними i кiлькiсними показниками [9].
Ощнюючи якiснi показники, враховували наявнiсть чи вiдсутнiсть активностi в сташ спокою, характер сили збудження при максимальному
стуленш щелеп, розчленованiсть структури записiв, одностороннш або почерговий характер жування, рiвномiрнiсть чергування перiодiв бюелектрично! активностi та спокою.
Кiлькiсну обробку даних з елементами варiацiйноl статистики за Ст'юдентом-Фшером проводили з використанням комп'ютерно!' програми, що передбачала визначення параметрiв:
ампл^уди коливань (мшмально! та максимально!', в мкВ), яка характеризуе силу збуджувальних процесiв i кiлькiсть рухових одиниць, що беруть участь у скороченш;
часу тимчасово! активностi як показника концентрацп в часi процесу збудження, спокою - показника концентрацп гальмiвних процешв та одного динамiчного циклу (мсек.);
коефiцiента «К» - показника сшввщношення процесiв збудження i гальмування в кожному динамiчному циклi «актившсть» - «спок1й».
Зацiкавлюе i такий показник як частота коливань бiопотенцiалiв (Б, Гц). При виконаннi кштчно! електромюграфп на кожен мiлiметр осцилограм припадае до 20 осциляцш, тому при реестрацп коливання зливаються. Диференцшвати i тим бiльше пiдрахувати таю коливання практично неможливо, тому показник Б розкривае координацiйнi механiзми акту жування та характеризуе процеси збудження нейромоторного апарату.
Для аналiзу отриманих даних використовували показники контрольно! групи i показники норми згiдно з проведеними дослщженнями i даними, отриманими iншими науковцями [10].
Тому дослщження функцiонального стану м'язового комплексу - це досить достовiрна прогностична ознака при вивченш такого захворювання як тдвищена стертiсть.
Змiни ЕМГ - показниюв в одного й того ж пащента залежать вiд рiзних загальносоматичних патологiчних станiв: захворювання шлунково-
кишкового тракту, серцево-судинноi системи; рiзних сташв центральноi нервовоi дiяльностi залежно вщ тривалостi та характеру сну напередодш проведення ЕМГ; вiд часу вживання алкогольних напо'в як
напередодш, так i перед проведенням дослщження; стресових факторiв, типу вищо!' нервово!' дiяльностi пацiента; вiд часу проведення дослщження, вiд дii зовнiшнiх подразнень (вщволжання пацiента), а також вщ рiзних патологiчних станiв щелепно-лицево!' д^нки: втрата зубiв, аномалiй прикусу, зниження оклюзшно!' висоти, захворювання скронево-нижньощелепного суглоба, захворювання тканин пародонта, патолопчне стирання зубiв, наявнiсть вторинних деформацш зубних рядiв, наявнiсть карiозного процесу та його ускладнень, при неправильно виготовлених зубних протезах, парафункщях та ш.
Привертае увагу i той факт, що ЕМГ-дослщження iнтактного жувального апарату, якi проводили рiзнi науковщ в рiзних категорiях дослiджуваних пащенпв, можуть достатньою мiрою рiзнитися, що, безперечно, можемо пов'язати з рiзними методиками проведення дослщження, рiзним типом електродiв, що накладаються, а найголовшше -з рiзним станом здоров'я дослщжуваних пацiентiв дослiдноi групи, нав^ь якщо вони i мають штактний зубний ряд.
З метою аналiзу отриманих ЕМГ-показник1в i дослiдження динам^ цих показник1в у рiзних вжових групах ми спробували наблизити записи ЕМГ до щеальних умов шд час дослiдження.
Для визначення ступеня змiн у власне жувальних м'язах за наявност пiдвищеноi стертостi зубiв ми провели електромiографiчне дослiдження 30 ошб з iнтактними зубними рядами (контрольна група) без явищ патологи, що вивчаеться. Стан вщносного фiзiологiчного спокою характеризувався вiдсутнiстю бiоелектричноi активност м,язiв та на електромiограмi мав вигляд iзометричноi прямо'. Пiд час стиснення зубiв визначали максимальне напруження власне жувальних м^в, яке характеризувалося
швидким зростанням частоти й ампштуди бюпотенщашв, тодi як пiд час розслаблення 1хня активнiсть зникала.
Довiльне жування характеризувалося чергуванням «залшв» бiоелектричноï активност та бiоелектричного спокою, поступовим тдвищенням амплiтуди бiопотенцiалiв, якi до середини «залшв» набували максимальноï величини, а попм поступово знижувалися до мшмуму. На електромiограмах пацieнтiв контрольноï групи довшьне жування мало вигляд чергування вишо бiоелектричноï активностi на одному бощ щелепи i значного зниження бiоелектричноï активностi на протилежному, характеризувалося вщсутшстю бiоелектричноï активностi. На записах помина здатнiсть миттево переходити зi стану спокою до активноï дiяльностi та навпаки - одночасне включення м'язiв обох бокiв при стисненш щелеп.
Проаналiзувавши данi ЕМГ-записiв у ошб контрольноï групи, отримали вщповщт результати, якi наведенi в табл.1.
Таблиця 1
Основш ЕМГ- параметри пащенпв контрольно'1 групи
Дослщжуваш параметри Правий жувальний м'яз (n = 30) Л1вий жувальний м'яз (n = 30)
Ампл1туда стиснення, мкВ 365,66 ± 5,69* 631,69 ± 45.44*
Частота стиснення (F), Гц 228 ± 3.7* 231 ± 3.2*
Тривалкть активности мс 133,59 ± 59.83* 148,05 ± 29,93*
Тривалкть спокою, мс 154,366 ± 32,37* 154,81 ± 25,21*
Коефщ1ент активност «К» 0,89 ± 0.052* 0,98 ± 0.03*
Примiтка: * - р < 0,01.
Вщповщно до нашого припущення при дослщженш та аналiзi електромiограм пацiентiв дослщних груп, якi мають пiдвишену стертють
3y6iB, ми маемо отримати показники, що будуть характеризувати значне надходження бiострyмiв до жувальних м^в.
В аналiзi к1льк1сних показник1в спостерiгаеться перевага тривалост фази бiоелектричноï активностi над фазою бюелектричного спокою (р < 0,01. Невелика розбiжнiсть у цих показниках спостер^аеться в правого i лiвого жувальних м'язiв (коефiцiент «К»), що може характеризувати превалюючий бiк навантаження.
Аналiзyючи ЕМГ - дослiдження ошб з iнтактними зубними рядами, слщ зазначити, що жyвальнi м'язи можуть швидко включатися в дiяльний стан i так само переходити в стан спокою. При довшьному жуванш залпи збудження змiнюються перiодами вщносного бiоелектричного спокою, жyвальнi м'язи правого i лiвого бокiв однаково беруть участь у довшьному жуванш, не спостер^аеться вираженоï фyнкцiональноï асиметрiï. Процеси збудження дещо переважають за своею тривалютю над гальмiвними.
