CC BY
41
Оглядов! статт
УДК 576.8.097.2:611-018.46-018.82:591.882(048.8)
Експрес1я антигешв HLA I i II клаздв на стовбурових кл^инах i клггинах 3piëo'ï центрально'1 нервово'1 системи
Любич Л.Д.
1нститут нейpoхipуpгiï ïm. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ктв
В оглядi представлен cy4acHi данi щодо eKcnpeciï антигешв ricTocyMiCHOCTi на стовбурових клиинах, клiтинах-пoпередницях, а також клiтинах зршого головного мозку в HopMi i в умовах патологи. Розглянутий антиген-презентуючий потенщал клiтин центрально'! нервово'1 системи.
Ключoвi слова: система головного комплексу zicmocyMicHocmi, антигени HLA I i II клаЫв, cmoвбyрoвi клтини, клтини-попереднищ, анmиген-презенmyючi клтини.
Трансплантащю нейральних стовбурових клггин (НСК) вважають перспективним напрямком клггинно1 терапп при пошкоджен-нях головного i спинного мозку, який активно дослвджують у свт та крашах СНД. Проте, питання истосумюноси алогенних стовбурових клiтин з оргашзмом реципieнта недостатньо вивчене.
Система головного комплексу истосумю-нocтi (major histocompatibility complex — MHC або human leucocyte antigens — HLA) реалiзye так важливi фiзioлoгiчнi функцп, як взаeмoдiя вciх iмyнoкoмпетентних клггин оргашзму, роз-пiзнавання сво1х i чужорвдних, в тому числг змшених власних клгтин, запуск i переб^ гмунно! вгдповгдг i в щлому забезпечуе вижи-вання людини як виду в умовах екзогенно! та ендогенно! агресп [3]. Рiзнoманiтнicть цих функцш забезпечуе головний комплекс исто-сумюность
Антигени МНС I класу в нормг експресу-ються практично вама ядерними клiтинами (за винятком клгтин на раннiх cтадiях ембрюналь-ного розвитку) [35].
Е^преЫя анmигенiв МНС на cmoвбyрo-вих клimинаx i кл^инах-по^редни^^ях
Зигота (заплщнена яйцеклгтина) захищена прозорою оболонкою (zona pellucida), яка, як i гамети, не мае молекул HLA. Не виявлеш вони i у наступних cтадiях подшу запладнено! яйцеклiтини (морула, бластоциста) аж до ïï iмплантацiï на 5-6-й день тсля заплiднення у гормонально шдготовлену матку [1]. Вгд cтадiï бластоцисти до стадп ектоплацентарного конуса не спостер^ають класичного набору антигенiв МНС I класу на зовшшшх клгтинах ембрioнy, або вони е у дуже малш кшькость На цш cтадiï ембрioн резистентний до дп CD16+ природних
кiлерiв [1]. Комплекс гормональних чиннишв сприяе iмyнocyпреciï, тдтримуючи толерант-нють матерi до трофобласту, що формуеться.
Шд час аналiзy поверхневого антигенного фенотипу ембрioнальних стовбурових клгтин людини (лтя Н7) встановлено, що вони екс-пресують HLA-A, HLA-В, HLA-С [8]. У м*ру диференцiювання шд впливом ретиноево! кислоти, гексаметилену бюацетамвду i диме-тилсульфоксиду, коли з'являлися рГзш типи клгтин, зокрема, нейрони i мюцити, експрешя HLA знижувалась; проте, шд дТею у-штер-ферону (IFN-y) cпocтерiгали значну шдукщю експресп HLA як у недиференцшованих, так i у диференцшованих клiтинах, хоча шдукщя у диференцшованих клiтинах була значно силь-шша, шж у стовбурових [8].
За даними деяких дослвднишв [9], екс-преciя МНС I класу на поверхш ембрioнальних стовбурових клГтин людини дуже низька i збшьшуеться при диференщацп in vitro та in vivo, а також шд впливом IFN-y. МНС II класу i HLA-G не експресувались на поверхш недиференцшованих i диференцшованих клгтин, також були вщсутш або експресувались у дуже малш шлькост л^анди для природних кiлерiв. Автори довели, що ембрюнальш стов6уровГ клгтини людини можуть експресувати високий рiвень проте1шв МНС I класу i тому можуть бути ввдторгнеш шд час трансплантацп.
Гемoпoетичнi клiтини-пoпередницi (93% CD34+клiтин шсткового мозку плода) експре-сують HLA-DR+, але найбшьш раннiми стов-буровими клiтинами е HLA-DR-.
Шд час аналiзy 32 гемопоетичних клгтинних лшш встановлено, що 14 з них були HLA-DR+, 18 - HLA-DR- [23]. yci HLA-DR+ лшп експре-сували мРНК СИТА (активатор транскрипцп),
тодi як 18 HLA-DR- не експресували мРНК С11ТА. Транскрипцшний фактор МНС II класу RFX5 експресувався в ycix 32 лМях. Три кль тинш лiнii були HLA-A, HLA-В, HLA-С-, вони також були негативш щодо HLA-DR i CIITA. При трансфекцп кДНК CIITA у клггини К562 (HLA-A, HLA-В, HLA-C-DR+DQ-DP+) почали експресуватись HLA-DR+, HLA-A, HLA-В, HLA-C+, збiльшився piBeHb експресii HLA-DP+, проте, DQ залишилась негативною [23, 39]. Трансфекщя кДНК CIITA у дефщитш за RFX-B клiтини (фактор транскрипцп, який функщо-нуе в поеднанш з промоторами МНС II класу) шдукувала HLA-DR, HLA-DP i p2-мiкроглобулiн [29]. Таким чином, ген CIITA шдукуе експресiю HLA-DR, HLA-DP i HLA-A, HLA-В, HLA-C.
CIITA, як правило, експресуеться в клгтинах, яш не експресують антигени МНС II класу, проте, починають ix експресувати при шдукцп IFN-y [5].
Результати фенотишчного аназгзу НСК людини, отриманих з 8-12-тижневих плодгв, свгдчили про значну гетерогеншсть ембрю-нального матергалу [2]. Для культивування i подальшоi нейротрансплантацii вгдбирали матергал, що мютив максимальну шльшсть стовбурових i мультипотентних попере-дниць нейрального ряду i м^мум зрших клгтин та клгтин, що експресують антигени МНС (HLA-DR+клгтин не бiльше 6%). Перед початком культивування шльшсть HLA-A, HLA-В, HLA-С+клгтин становила 6,4-13,9%, HLA-DR+клгтин — 3,0-9,8%; через 14 дг6 культивування шльшсть HLA-A, HLA-В, HLA-С+клгтин не перевищувала 15%, HLA-DR+клгтин — була не менше 5% [33].
Шд час культивування in vitro нейральних прекурсорiв людини у мгру росту нейросфер збiльшувалась експреия HLA I i II класу, але не костимуляторних протеев CD40, CD80, CD86; тому нейральш прекурсори не спричи-няли реакцiй кокультивованих перифершних лгмФоцитгв, пiдтверджуючи низьку Тмуноген-нють за високо' HLA експресп культивованих нейральних клгтин [32].
Шд впливом прозапальних цитошшв ней-росфери та '¡х диференцiйованi прогенiтори експресували антигени МНС, яш потенцiйно спричиняють вiдторгнення трансплантата. Най-вищий рiвень МНС експресували астроцити [24]. Фетальш астроцити людини експресують МНС класу II (HLA-DR) i здатнi представляти суперантигени (Sag, SEB, TSST1) алогенним CD4+T-лiмфоцитам людини [15].
In vitro в культурах фетального мозку людини спостер^али експресто HLA-DR в цитоплазмi i на поверxнi GFAP+астроцитiв, яка збшьшувалася за тривалого культивування i
збшьшення кiлькостi клiтинних пасажiв [10]. Нейрони експресували CD4 протягом 2 тиж, астроцити ставали CD4+ через 4-6 тиж, крiм того, астроцити експресували також CD21 i CD24, нейрони — CD24.
Мезенхiмальнi стовбуровi клггини (МСК) з шшри голови людини в культурi експресували HLA I класу, подiбно до мезенхiмальних стовбурових клгтин шсткового мозку i ефективно диференцiювались у нейрональнi прекурсори [38]. МСК, iзольованi з фетальних легень i хорiону плаценти (38-40 тиж гестацп), експресували ^А-А, HLA-В, HLA-С, але не ^А-DR, i зберiгали потенцiал диференщювання у нейральнi клiтини [11, 17]. Шд час кокульти-вування МСК шсткового мозку з алогенними Т^мфоцитами протягом 2 тиж у стовбурових клгтинах збшьшувалась експреая TGF-P1 та його секрещя до 1 нг/мл, тобто, алогенш МСК супресували активацда Т-клiтин шляхом вида-лення популяцп CD25+ [6]. Фетальнi МСК експресували HLA I класу, але не HLA II класу; присутнють IFN-y протягом 2 дiб у середовишд сприяла експресii HLA II класу, починаючи з 7-i доби культивування [13]. МСК дорослих також не експресували HLA-DR [45]. Автори ввдзначають, що як недиференцшоваш, так i диференцiйованi фетальнi МСК не спричиняли пролiферацii алогенних лiмфоцитiв, а фетальш МСК шд впливом №N-7 супресували алоре-активнi лiмфоцити [13, 31]. МСК супресували пролiферацiю як CD4+, CD8+ лiмфоцитiв, так i NK-клiтин у присутностi IFN-y; осшльки пiд впливом IFN-y МСК продукували шдоламш 2'3'-дiоксигеназу, яка iнгiбувала пролiферацiю активованих Т- i NK-клiтин [19]. МСК при сшвкультивуванш з моноцитами супресували '¡х диференцiацiю у дендритш клiтини, знижуючи експресiю HLA-DR [18]. Фетальнi МСК мали бшьш високу експресiю IСАМ-1 i мютили внутрiшньоклiтиннi депозити HLA-G, тодi як експреая HLA I i II клаав та VCAM була вищою у МСК дорослих [14]. Таким чином, фетальш МСК вважають iмунопривiлейованими i iмуномодулюючими клiтинами, якi можуть бути потенщальним джерелом для алогенно' трансплантацii. Встановлено, що bFGF збшьшу-вав експресiю HLA I класу i iндукував низьку HLA-DR експресда на МСК [41].
Нестин-позитивнi прогенiторнi клiтини з фетально' пiдшлунковоi залози людини були HLA-DR-негативними [44].
CD34+ гемопоетичнi прогенiтори стимулю-вали Т-клгтинну вiдповiдь i могли iндукувати анерпю Т-лiмфоцитiв тiльки за умови одночас-но' блокади костимуляторних молекул В7:CD28 i CD40:CD40L з збiльшенням шлькоси клiтин, що продукували iнтерлейкiн-10 (ГЬ-10) [4].
Е^преЫя аншигетв МНС на клimинаx зршого мозку
Шунний нагляд у тканиш ЦНС ушкальний, осшльки тшьки активoванi Т-лГмфоцити здатнi „патрулювати" тканини мозку, а антиген-пре-зентащя здiйcнюетьcя тшьки iндyкoваними, але не професшними антиген-презентуючими клiтинами (АПК). У непошкодженш тканинi ЦНС ГммГгруючГ Т-лГмфоцити не знаходять МНС-експресуючих клгтин, здатних презен-тувати антигени для розшзнавання. Завдяки активованому стану (попередня умова для проходження через гематoенцефалiчний бар'ер — ГЕБ) Т-лГмфоцити вившьняють велику кгль-шсть прозапальних цитошшв (IFN-y, TNF-a), яш шдукують de novo МНС-детермшанти на клiтинах ЦНС [30].
Встановлено, що на нервових клГтинах вах лшш, в принциш, можуть бути шдуковаш МНС-молекули шд дГею IFN-y, зокрема, in vitro. Проте, шдуцибельнють МНС I класу на нейронах обмежена для клгтин, яш не мають електрично! активнocтi. При вГрусних, аyтoiмyн-них i нейродегенеративних процесах у мозку на резидентних клГтинах, включно з нейронами, шдукуеться експресГя МНС I класу, що супро-воджуеться шфшьтращею запальних клГтин в уражену тканину мозку [26].
Не всГ клГтини ЦНС однаково здатш до презентацп антигешв Т-лГмфоцитам. Мшро-глГальш клГтини е нейроглГальним компонентом ЦНС, вони вдаграють важливу роль як рези-дентш Гмунокомпетентш i фагоцитуючГ кль тини в ЦНС при шфекщях, запаленш, травмГ, шемп, нейродегенерацп [28], 1х вважають найбшьш квалГфшованими нейральними АПК. У сташ спокою мшроглГя дефщитна по МНС-детермшантах, шд впливом IFN-y мшроглГя шдукуеться до експресп МНС-антигешв обох класГв i презентацп антигена специфГчним Т-лГмфоцитам, а також до експресп кости-муляторних молекул (В7-1,-2). Тобто, шсля цитокшово! шдукцп мшроглГальш клГтини набувають Гмунного потенщалу, подГбного до такого професшних АПК на периферп [30]. Iндyкцiя на мжроглп МНС II класу е чутли-вим шдикатором патолоичних процеив у ЦНС, зокрема, при шфаркт мозку [37]. МшроглГя походить з CD45+ шстковомозкових прекур-сорГв, як колошзують фетальний мозок i вдаграють провГдну роль при запаленш у ЦНС [36]. ПаренхГмна мшроглГя е некомГтованим мГеловдним прогештором незрших дендритних клГтин i макрофаив i експресуе на поверхш протеши МНС II класу, а також катепсиновий профшь (цистешовГ протеази). На вгдмшу вГд шших оргашв, де резидентш дендритш кль тини i/або попередники макрофаив присутш
у виглядГ кшцево диференцшованих популя-цш, бшьшють мшроглГальних клГтин у мозку перебувають у недиференцшованому виглядГ i можуть диференщюватись у ввдповгдь на GM-CSF i M-CSF. За даними ГмуноистохГмГчного дослгдження уражено! тканини мозку хворих з множинним склерозом активована мшроглГя експресувала високий рГвень МНС-специфГч-них транскрипцшних факторГв RFX, CIITA, а також МНС I i II клаив, тодГ як астроцити та олГгодендроцити не експресували або слабо експресували щ фактори [12]. ШорталГзована клГтинна мшроглГальна лшГя НМ06 експресувала HLA-A, HLA-B, HLA-C i HLA-DR, а також В7-2 [27, 28]. ЕкспресГя HLA-DR на мшроглГальних клГтинах збшьшуеться при ней-родегенеративних процесах, зокрема, хворобГ Паршнсона [7].
Астроцити менш компетентш АПК, шж мшроглГя. Вони були першими клГтинами мозку, яш in vitro експресували МНС II класу у вгд-повГдь на дда IFN-y, процесували i презентували антигени мГелшу Т-лГмфоцитам. При стимуляцп IFN-y як первинш, так i ГморталГзоваш астроцити збшьшували експресГю СИТА, шварГант-ного ланцюга Ii (р31 i р41), Н-2Ма, Н-2МЬ [40]. Проте, у зв'язку з недостатньою кшьшстю на них костимулюючих молекул, МНС-шдуко-ваш астроцити презентують антигени тшьки примГруваним Т-лГмфоцитам пам'ятГ, але не здатш запускати повну активацшну програму у на1вних Т-клгтинах [30].
Культивоваш клгтини ГЕБ i олГгодендроцити ще менш ефективш в антиген-презентацп, шж астроцити. Проте, в умовах гострого запального або демГелшГзуючого процесу в ЦНС виявляють МНС класу II-позитивш ендотелГальш клГтини у судинах головного мозку, що шдтверджуе потен-щал до процесингу антигену; при цьому МНС класу II-позитивними були також периваску-лярнГ клГтини, паренхГмна мжроглГя, мононукле-ари [42]. МНС класу II-позитивш ендотелГальнГ клГтини можуть вдагравати роль на початкових стадГях Т-клГтинно1 вГдповГдГ при ураженнГ ЦНС, зокрема, розияному склерозГ. In vitro ендотелГальш клГтини зрГлого мозку людини експресували HLA-DR, B7.1 i B7.2 лише шсля шдукцп IFN-y i не могли шдтримувати проль ферацГю Т-лГмфоцитГв i продукцГю цитокГнГв; проте, в умовах прозапального оточення ендо-телГальнГ клГтини можуть пГдтримувати Гмунну вГдповГдь [34].
!ерархда глГального антиген-презентуючого потенцГалу виявляють i in vivo. !нтратекаль-ний вплив IFN-y зумовлюе швидку i сильну експресда МНС II класу на периваскулярних i мщроглГальних клГтинах та уповГльнену та бГльш слабку шдукцда МНС II класу — на аст-
роцитах. Мшромя виявляе найбшьш ранню i сильну вiдповiдь МНС II класу тд час перебiгу запального процесу у головному мозку [30].
У культурi нейрони, видiленi з гiпокампу мишей С57ВL/6, не експресували МНС I класу на плазматичнш мембранi. Проте, вони експресували МНС I класу при шдукцп №N-7 (протя-гом 72 год), коли 'х активнють була заблокована тетродотоксином, причому, за даними iмуно-гiстохiмiчного дослщження, експресiя МНС I класу детектувалась як на тшах нейронiв, так i на нейритах (аксонах i дендритах) [26]. При додаваннi в культуру МНС I класу пептид-рест-риктованих CD8+ЦТЛ через 0,5 год спостертали деструкцiю цитоскелета i мембран нейриив без видимих змiн тш нейронiв. Нiяких наслiдкiв деструкцп не спостертали при додаваннi ЦТЛ у нестимульованих нейронах, яш не експресували МНС I класу. Таким чином, деструкщя нейршав залежала вiд шдукцп молекул МНС I класу на мембраш нейрошв i наявностi специфiчного антигенного пептиду i реалiзувалась CD8+ЦТЛ через перфорин-опосередкований лiзис [26].
Значущу експресда HLA-A, HLA-AB, ^А-АС i р2-т не спостерiгали на жоднш стадii розвитку нормальних нейрошв, включно з ольфакторним епiтелiем, нервовою тканиною ембрiону мишi i нормальним зршим мозком [20]. Експресiю HLA i р2-т визначали у незначнш кiлькостi у клiтинах нейробластомно' лшп, вона збiльшувалася пiд впливом №N-7 [21]. !нфекщя клiтин нейробластоми вiрусом HTLV-I шдуку-вала експресiю HLA II класу антигенiв [22].
Молекули МНС, необхвдш для антиген-презентацп, практично не визначаються на клгтинах нервово' тканини. Проте, виявлено експресда HLA-DR на нейронах у 2 спосте-реженнях з 12 при хворобi Пiка (прогресивна форма деменцп), що супроводжувалось значною активацiею мшроглп; при цьому не спостерiгали експресп HLA I класу на нейронах i глii [16].
Електрично активш нейрони модулюють iмунну реактивнiсть ЦНС шляхом зниження експресп молекул МНС [30], у такий споаб вони протистоять прозапальному впливу активова-них iмунних клгтин, що шфшьтрують ЦНС, внаслiдок периферiйноi стимуляцii.
!нтактш нейрони пригнiчують iндукцiю МНС II класу на астроцитах, а блокада актив-ност нейронiв тетродотоксином вщновлюе шду-цибельнiсть молекул МНС II класу на астроцитах, а також збшьшуе 'х експресiю на мшроглп. Таким чином, функцшно активш нейрони не тшьки контролюють експресда МНС на ото-чуючих астроцитах i мiкроглiальних клiтинах, але i свою власну МНС-iндуцибельнiсть. В цей шпбиюрний механiзм залучаеться глутамат, що вившьняеться синапсами [30].
IFN-ß-1b не впливав на базальну експресда HLA-DR астроцитами i мшромею; знижував стимульовану IFN-7 експресiю HLA-DR на зрших астроцитах лише у високiй концентрацп i не знижував l'i — на фетальних астроцитах i зршш мшроглп, а також не впливав на ол^о-дендроцити [25].
За даними iмуногiстохiмiчного дослiдження високий рiвень HLA-G протешу експресувався при множинному склерозi у гострих бляшках, у хрошчних активних бляшках, а також в штактнш бiлiй речовинi, локалiзуючись у мшро-глiальних клiтинах, макрофагах i частинi ендо-телiальних клггин, дуже рiдко його виявляли у контрольних зразках. Експреия HLA-G також виявлена при меншгт та хворобi Альцгеймера, вона корелювала з шдвищенням експресп МНС II класу на мшромальних клiтинах. Крiм того, у спинномозковш рiдинi хворих з множинним склерозом вщзначали високий рiвень розчин-ного HLA-G. Вважають, що залучення HLA-G шибггорного механiзму спрямоване на змен-шення руйнiвного впливу шфшьтрацп Т^м-фоцитами при нейрозапаленнi [43].
Шдсумовуючи викладене, слiд зазначити, що даш лiтератури стосуються вивчення експресп антигешв гютосумюноста стовбуровими клггинами в умовах in vitro, тодi як експресiя антигенiв МНС in vivo недостатньо вивчена.
Список лггератури
1. Демина Т.Н., Майлян Э.А., Гюльмамедова И.Д., Гюльмамедов В.А. Современные взгляды на иммунологию гестационного процесса // Репродуктивное здоровье женщины. — 2003. — №»19130.
— С.43-48.
2. Полтавцева Р.А., Марей М.В., Дубровина И.В. и др. Развитие и дифференцировка мультипотентных нейральных клеток человека in vitro // Докл. АН.
— 2001. — Т.379, №6. — С.845-849.
3. Хаитов Р.М., Алексеев Л.П. Физиологическая роль главного комплекса гистосовместимости человека // Иммунология. — 2001. — №3. — С.4-12.
4. Arpinati M., Terragna C., Chirumbolo G. et al. Human CD34(+) blood cells induce T-cell unresponsiveness to specific alloantigens only under costimulatory blockade // Exp. Hematol. — 2003. — V.31, N1.
— P.31-38.
5. Baton F., Deruyffelaere C., Chapin M. et al. Class II transactivator (CIITA) isoform expression and activity in melanoma // Melanoma Res. — 2004.
— V.14, N6. — P.453-461.
6. Chen J.L., Guo Z.K., Xu C. et al. Mesenchymal stem cells suppress allogeneic T cell responses by secretion of TGF-beta1 // Zhongguo Shi Yan Xue Ye Xue Za Zhi. — 2002. — V.10, N4. — P.285-288.
7. Czeonkowska A., Kurkowska-Jastrzebska I., Czeonkowski A. et al. Immune processes in the pathogenesis of Parkinson's disease — a potential role for microglia and nitric oxide // Med. Sci. Monit.
— 2002. — V.8, N8. — P.165-177.
8. Draper J.S., Pigott C., Thomson J.A., Andrews P.W. Surface antigens of human embryonic stem cells: changes upon differentiation in culture // J. Anat.
— 2002. — V.200, N3. — P.249-258.
9. Drukker M., Katz G., Urbach A. et al. Characterization of the expression of MHC proteins in human embryonic stem cells // PNAS USA. — 2002. — V.99, N15. — P.9864-9869.
10. Ennas M.G., Cocchia D., Silvetti E. et al. Immunocompetent cell markers in human fetal astrocytes and neurons in culture // J. Neurosci. Res. — 1992. — V.32, N3. — P.424-436.
11. Fan C.G., Tang F.W., Zhang Q.J. et al. Characterization and neural differentiation of fetal lung mesenchymal stem cells // Cell. Transplant. — 2005. — V.14, N5.
— P.311-321.
12. Gobin S.J., Montagne L., Van Zutphen M. et al. Upregulation of transcription factors controlling MHC expression in multiple sclerosis lesions // Glia.
— 2001. — V.36, N1. — P.68-77.
13. Gotherstrom C., Ringdon O., Tammik C. et al. Immunologic properties of human fetal mesenchymal stem cells // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2004. — V.190, N1. — P.239-245.
14. Gotherstrom C., West A., Liden J. et al. Difference in gene expression between human fetal liver and adult bone marrow mesenchymal stem cells // Haematologica. — 2005. — V.90, N8. — P.1017-1026.
15. Hassan-Zahraee M., Ladiwala U., Lavoie P.M. et al. Superantigen presenting capacity of human astrocytes // J. Neuroimmunol. — 2000. — V.102, N2. — P.131-136.
16. Hollister R.D., Xia M., McNamara M.J., Hyman B.T. Neuronal expression of class II major histocompatibility complex (HLA-DR) in 2 cases of Pick disease // Arch. Neurol. — 1997. — V.54, N3.
— P.243-248.
17. Igura K., Zhang X., Takahashi K. et al. Isolation and characterization of mesenchymal progenitor cells from chorionic villi of human placenta // Cytotherapy. — 2004. — V.6, N6. — P.543-553.
18. Jiang X.X., Zhang Y., Liu B. et al. Human mesenchymal stem cells inhibit differentiation and function of monocyte-derived dendritic cells // Blood. — 2005. — V.105, N10. — P.4120-4126.
19. Krampera M., Cosmi L., Angeli R. et al. Role for IFN-(gamma) in the immunomodulatory activity of human bone marrow mesenchymal stem cells // Stem cells. — 2005.
20. Lampson L.A. Biological significance of HLA-A,B,C expression in neuroblastoma and related cell lines // Prog. Clin. Biol. Res. — 1988. — V.271. — P.409-420.
21. Lampson L.A., George D.L. Interferon-mediated induction of class I MHC products in human neuronal cell lines: analysis of HLA and beta 2-m RNA, and HLA-A and HLA-B proteins and polymorphic specificities // J. Interferon Res.
— 1986. — V.6, N3. — P.257-265.
22. Lehky T.J., Jacobson S. Induction of HLA class II in HTLV-I infected neuronal cell lines // J. Neurovirol.
— 1995. — V.1, N2. — P.145-156.
23. Liu A., Takahashi M., Toba K. et al. Regulation of the expression of MHC class I and II by class
II transactivator (CIITA) in hematopoietic cells // Hematol. Oncol. — 1999. — V.17, N4. — P.149-160.
24. McLaren F.H., Svendsen C.N., Van der Meide P., Joly E. Analysis of neural stem cells by flow cytometry: cellular differentiation modifies patterns of MHC expression // J. Neuroimmunol. — 2001. — V.112, N1-2. — P.35-46.
25. McLaurin J., Antel J.P., Yong V.W. Immune and nonimmune actions of interferon-beta-lb on primary human neural cells // Mult. Scler. — 1995. — V.l, N1. — P.10-19.
26. Medana I., Martinic M.A., Wekerle H., Neumann H. Transection of major histocompatibility complex class I-induced neurites by cytotoxic T-lymphocytes // Am. J. Pathol. — 2001. — V.159, N3. — P.809-815.
27. Nagai A., Mishima S., Ishida Y. et al. Immortalized human microglial cell line: phenotypic expression // J. Neurosci. Res. — 2005. — V.81, N3. — P.342-348.
28. Nagai A., Nakagawa E., Hatori K. et al. Generation and characterization of immortalized human microglial cell lines: expression of cytokines and chemokines // Neurobiol. Dis. — 2001. — V.8, N6.
— P.1057-1068.
29. Nagarajan U.M., Peijnenburg A., Gobin S.J. et al. Novel mutations within the RFX-B gene and partial rescue of MHC and related genes through exogenous class II transactivator in RFX-B-deficient cells // J. Immunol. — 2000. — V.164, N7. — P.3666-3674.
30. Neumann H., Wekerle H. Neuronal control of the immune response in the central nervous system: linking brain immunity to neurodegeneration // J. Neuropathol. Exp. Neurol. —1998. — V.57, N1.
— P.1-9.
31. Niemeyer P., Seckinger A., Simank H.G. et al. Allogenic transplantation of human mesenchymal stem cells for tissue engineering purposes: an in vitro study // Orthopade. — 2004. — V.33, N12.
— P.1346-1353.
32. Odeberg J., Piao J.H., Samuelsson E.B. et al. Low immunogenicity of in vitro-expanded human neural cells despite high MHC expression // J. Neuroimmunol. — 2005. — V.161, N1-2. — P.1-11.
33. Poltavtseva R.A., Marey M.V., Aleksandrova M.A. et al. Evaluation of progenitor cell cultures from human embryons for neurotransplantation // Brain Res. Dev. Brain Res. — 2002. — V.134, N1-2.
— P.149-154.
34. Prat A., Biernacki K., Becher B., Antel J.P. B7 expression and antigen presentation by human endothelial cells: requirement for proinflammatory cytokines // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 2000.
— V.59, N2. — P.129-136.
35. Puppo F., Contini P., Ghio M. et al. Behavior of soluble HLA class I antigens in patients with chronic hepatitis C during interferon therapy: an early predictor marker of response? // Int. Immunol.
— 2000. — V.12. — P.195-203.
36. Santambrogio L., Belyanskaya S.L., Fischer F.R. et al. Developmental plasticity of CNS microglia // PNAS USA. — 2001. — V.98, N11. — P.6295-6300.
37. Schmitt A.B., Brook G.A., Buss A. et al. Dynamics of microglial activation in the spinal cord after cerebral infarction are revealed by expression of MHC class
II antigen // Neuropathol. Appl. Neurobiol. — 1998.
— V.24, N3. — P.167-176.
38. Shih D.T., Lee D.C., Chen S.C. et al. Isolation and characterization of neurogenic mesenchymal stem cells in human scalp tissue // Stem Cells. — 2005.
— V.23, N7. — P.1012-1020.
39. Schreuder G.M., Hurley C.K., Marsh S.G. et al. HLA dictionary 2004: summary of HLA-A, -B, -C, -DRB1/3/4/5, -DQB1 alleles and their assotiation with serologically defined HLA-A, -B, -C, -DR, and -DQ antigens // Hum. Immunol. — 2005. — V.66, N2. — P.170-210.
40. Soos J.M., Morrow J., Ashley T.A. et al. Astrocytes express elements of the class II endocytic pathway and process central nervous system autoantigen for presentation to encephalitogenic T-cells // J. Immunol. — 1998. — V.161, N11. — P.5959-5966.
41. Sotiropoulou P.A., Perez S.A., Salagianni M. et al. Characterization of the optimal culture conditions for clinical scale production of human mesenchymal stem cells // Stem Cells. — 2005.
42. Van der Maesen K., Hinojoza J.R., Sobel R.A. Endothelial cell class II major histocompatibility complex molecule expression in stereotactic brain biopsies of patients with acute inflammatory/ demyelinaying conditions // J. Neuropathol. Exp. Neurol. — 1999. — V.58, N4. — P.346-358.
43. Wiendl H., Feger U., Mittelbronn M. et al. Expression of the immune-tolerogenic major histocompatibility molecule HLA-G in multiple sclerosis: implications for CNS immunity // Brain. — 2005.
44. Zhang L., Hong T.P., Hu J. et al. Nestin-positive progenitor cells isolated from human fetal pancreas have phenotypic markers identical to mesenchymal stem cells // World J. Gastroenterol. — 2005. — V.11, N19. — P. 2906-2911.
45. Zhou Z., Jiang E.L., Wang M. et al. Comparative study on various subpopulations in mesenchymal stem cells of adult bone marrow // Zhongguo Shi Yan Xue Ye Xue Za Zhi. — 2005. — V.13, N1. — P. 54-58.
Экспрессия антигенов HLA I и II класса на стволовых клетках и клетках зрелой центральной нервной системы Любич Л.Д.
В обзоре представлены современные данные об экспрессии антигенов гистосовместимости на стволовых клетках, клетках-предшественницах, а также клетках зрелого головного мозга в норме и в условиях патологии. Рассмотрен антиген-презентующий потенциал клеток центральной нервной системы.
HLA class I and II expression in stem cells and cells of mature central nervous system Lyubych L.D.
The overview is dedicated to the present state of the problem of MHC antigens expression in stem cells, progenitors and mature central nervous system (CNS) cells in normal and pathological conditions. The antigen-presenting potential of CNS cells is discussed.
