CC BY
11
28. Zhu X M, Dong N, Wang Y B, Zhang Q H, Yu Y, Yao Y M, Liang H P. The involvement of endoplasmic reticulum stress response in immune dysfunction of dendritic cells after severe thermal injury in mice. Oncotarget. 2017; 8(6): 9035-9052.
Реферати
ВШЛИВ ШФУЗШНОГО РОЗЧИНУ HAES-LX-5% НА ВМ1СТ ДНК КЛ1ТИН ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ НА ФОН1 ТЕРМ1ЧНОГО ОШКУ ШК1РИ У ЩУР1В
Черкасов В. Г., Дзевульська I. В., Черкасов Е. В., Камшськш Р. Ф., Пастухова В. А., Ковальчук О. I., Трофiменко Ю. Ю.
В статтi наведенi результати експериментального дослiдження змiсту ДНК методом проточно! ДНК-цитометрп в клiтинах аденоггт^за, тимуса i надниркових залоз на та термiчного опжу шкiри i корекци iнфузiйним розчином HAES-LX-5% у поргвнянш з аналопчним опжом на тт застосування 0,9% розчину №С1. Використання препарату HAES-LX-5% викликае позитивний полiфакторний ефект на вмгст ДНК в клiтинах аденогiпофiза, тимуса i надниркових залоз. Його ефект мае специфiчнi прояви в кожнгй з клiтинних груп i забезпечуе вдаовлення балансу мiж процесами синтезу ДНК i апоптозом. Таким чином, використання цього iнфузiйного розчину пом'якшуе негативний ефект несприятливого впливу опгку шюри на клiтини аденогiпофiза, в основному впливаючи на синтетичнi процеси, що особливо проявляеться в затримщ розвитку отково! хвороби. У клгтинах надниркових залоз розчин HAES-LX-5% бшьш виразно зменшуе симптоми апоптозу з 7-го дня експерименту i не впливае на синтетичнi процеси. Ефект цього розчину на вмют ДНК в клгтинах тимуса полягае в зниженш параметргв гнтервалу SUB-G0G1 практично на всх термгнах експериментального дослвдження з одночасним незначним збшьшенням синтетичних процесiв.
Ключовi слова: ДНК-цитометрия, термiчне пошкодження шкiри, щури, розчин HAES-LX-5%, аденогипофиз, наднирники, тимус.
Стаття надшшла 25.09.2017 р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-173-178 УДК 616.831-005.4.001.57:612.017.1:611.813.1
ВЛИЯНИЕ ИНФУЗИОННОГО РАСТВОРА HAES-LX-5% НА СОДЕРЖАНИЕ ДНК КЛЕТОК ЭНДОКРИННЫХ ЖЕЛЕЗ НА ФОНЕ ТЕРМИЧЕСКОГО ОЖОГА КОЖИ У КРЫС Черкасов В. Г., Дзевульська И. В., Черкасов Е. В., Каминский Г. Ф., Пастухова В. А, Ковальчук А. И., Трофименко Ю. Ю.
В статье приведены результаты экспериментального исследования содержания ДНК методом проточной ДНК-цитометрии в клетках аденогипофиза, тимуса и надпочечников на фоне термического ожога кожи и коррекции инфузионным раствором HAES-LX-5% по сравнению с аналогичный ожогом на фоне применения 0,9% раствора №С1. Использование препарата HAES-LX-5% вызывает положительный полифакторный эффект на содержание ДНК в клетках аденогипофиза, тимуса и надпочечников. Его эффект имеет специфические проявления в каждой из клеточных групп и обеспечивает восстановление баланса между процессами синтеза ДНК и апоптозом. Таким образом, использование этого инфузионного раствора смягчает негативный эффект неблагоприятного воздействия ожога кожи на клетки аденогипофиза, в основном влияя на синтетические процессы, что особенно проявляется в задержке развития ожоговой болезни. В клетках надпочечников раствор HAES-LX-5% более определенно уменьшает симптомы апоптоза с 7-го дня эксперимента и не влияет на синтетические процессы. Эффект этого раствора на содержание ДНК в клетках тимуса заключается в снижении параметров интервала SUB-G0G1 практически на всех сроках экспериментального исследования с одновременным незначительным увеличением синтетических процессов.
Ключевые слова: ДНК-цитометрия, термическое повреждение кожи, крысы, раствор HAES-LX-5%, аденогипофиз, надпочечники, тимус.
Рецензент Срошенко Г.А.
Л. М. Яременко, О. М. Грабовий, С. € '.Шепелев
Нацшнальнш медичн [ий ушверситет iменi О.О.Богомольця, Нацiональни й шст» тут раку, м.
ЕКСПРЕС1Я В-ТУБУЛ1НУ В СЕНСОМОТОРШИ КОР1 ВЕЛИКИХ П1ВКУЛЬ ПРИ МОДЕЛЮВАНН1 ТРАНЗИТОРНО1 1ШЕМ11 НА ТЛ1 ПОПЕРЕДНЬО1 СЕНСИБ1Л1ЗАЦП МОЗКОВИМ АНТИГЕНОМ ТА 1МУНОКОРЕКЦ1Я ВИНИКЛИХ ЗМ1Н
e-mail: [email protected]
З метою аналiзу динамжи експреси Р-тубулгну в сенсомоторнш Kopi при моделюваннi транзиторно! шеми на тлi попередньо! сенсибЫзаци мозковим антигеном та iмунoкopекцu !х настдюв був проведений експеримент на 185 бших статевозрших щурах-самцях масою 260 - 290 г. Були застосоваш пстолопчш, iмунoгiстoхiмiчний, денсioметpичний та статистичний методи дoслiдження. Встановлено, що сенсибЫзащя мозковим антигеном призводить до дифузних дегенеративних змш у кopi головного мозку, яю супроводжуються зниженням експреси Р-тубулгну. Попередня сенсибiлiзацiя мозковим антигеном призводить до посилення виразносп ураження мозку та зниження експреси Р-тубулгну при гострому пopушеннi кровообггу. Застосування iмунoфану забезпечуе зменшення змш експреси Р-тубулгну в сенсoмoтopнiй кор^ викликаних як сенсибiлiзацiею мозковим антигеном, так i при ii комбшацп з транзиторним порушенням мозкового кровотоку.
Ключов! слова: головний мозок, сенсибЫзащя мозковим антигеном, ппем1я мозку, Р-тубулш, ¿мунофан.
Робота е фрагментом НДР "Змти внутрштх оргатв та регуляторних систем за умов експериментального пошкодження та iсторичнi аспекти розвитку гктологи, цитологи та ембрюлогп в Укра'т", № держреестрацп 0116U000121.
Мозковий шсульт е актуальною проблемо не тшьки в Укра!ш, а й в усьому свт. Це пов'язано з тим, що дане захворювання займае одне з перших мюць в структур1 захворюваност та
смертност населення, а також е причиною значних показниюв тимчасово! втрати працездатностi та первинно! iнвалiдностi [7].
Незважаючи на юнування гематоенцефалiчного бар'еру (ГЕБ), антитша до елементiв тканини мозку виявляються в кровi вiд 5 до 92 % обстежених, у яких судинш мозковi катастрофи в анамнезi були вiдсутнi [12, 14]. Надшним показником порушення проникностi ГЕБ вважаеться поява в кровi та лiкворi аутоантитiл, нейроспецифiчних бiлкiв, що призводять до мшроциркуляторно-кттинних реакцiй та порушення нормально! життедiяльнiсть клiтин мозку.
Головний мозок ссавщв характеризуеться значним вмютом бiлкiв тубулiнiв. Тубулiни е компонентом мшротрубочок, якi е принципово важливим елементом, що разом з бшками промiжних фiламентiв формуе цитоскелет нейрошв [18]. Вони слугують шляхами транспорту, забезпечують динамiчнi та механiчнi функци, безпосередньо задiянi у регенераци пошкоджених нейронiв та при ростi нейрипв, а також беруть участь у модуляци синаптично! передачi [15].
Значна кшьюсть патологiчних неврологiчних станiв опосередкована порушенням стану мiкротрубочок [18], у тому числ^ е окремi данш про змiни, пов'язанi з iшемiею нейронiв, якi проявлялися зниженням експреси тубулiну та зменшення кiлькостi тРНК, що його кодуе [21, 22].
З позицш корекци iмуносупресi! та нейрозапалення, що супроводжуе iшемiчне ураження мозку [4, 10], привертае до себе увагу синтетичне похiдне тимопоетину - iмунофан (аргшш-альфа-аспартил-лiзил-валiл-тирозил-аргiнiн), який виявляе iмунорегулюючi властивостi, блокуе вшьнорадикальш процеси перекисного окиснення [5], запобпае пошкодженню лiмфоцитiв та гранулоцитiв [6]. Крiм iмунних ефектiв, iмунофан тдвищуе антиоксидантну резистентнiсть шляхом стимуляци синтезу церулоплазмшу i лактоферину та активносп каталази, знижуе продукцiю медiаторiв запалення [5, 6]. Показанi нейропротекторнi властивост цього полiпептиду [1, 10].
Метою роботи було вивчити особливосп експреси Р-тубулшу в сенсомоторнiй корi при моделюванш транзиторно! шеми на rai попередньо! сенсибшзаци мозковим антигеном та iмунокорекцi! !х наслiдкiв.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження виконанi на 185 статевозрших самцях бiлих щурiв лiнi! Вiстар вагою 260-290 г, як утримувалися у вiварi! на стандартному ращош по 5 тварин у клггщ з вiльним доступом до харчування та води та постшним свiтло-затемненим режимом згiдно «Принципам ухода за лабораторными животными». Дослщи проводились зпдно з положеннями мiжнародних принципiв гуманного поводження з тваринами, викладених в «Guide for the Care and Use of Laboratory Animals» (NIH publ. No. 93 23, revised 1985). У робот використовували самщв для виключення впливу коливань рiвня естрогенiв на перебп iшемiчного ушкодження головного мозку [13]. Тварин було подшено на 6 груп. Щури групи К (умовно штактш контроль; n=10) не зазнавали жодних втручань. Тварини всiх шших груп за 12 дiб до вщтворення моделi iшемi! були сенсибiлiзованi 20% водно-сольовим екстрактом (антигеном) гомолопчно! тканини мозку (вмют бiлку 0,33-0,5 мг/мл за Лоур^, який був отриманий за загальноприйнятою методикою [2]. Щурам шдшюрно вводили: у 1-й день - 0,5 мл; 2-й день - 1 мл; 3-й день - 1,5 мл екстракту [3]. При цьому тварини групи Кс (контроль, сенсибшзоваш; n=35) не зазнавали жодних шших втручань. Тваринам групи ПОс (псевдоопероваш, сенсибшзоваш; n=35) здшснювали оперативний доступ до лiво! загально! сонно! артери та !! мобшзащю, пiсля чого рану зашивали.
Щурам групи ПСАс (перев'язка сонно! артери, сенсибшзоваш; n=35) здшснювали аналопчний доступ до лiво!' загально! сонно! артери та !! мобшзащю, тсля чого в зазначену артерда вводили 0,2 мл фiзiологiчного розчину та накладали лiгатуру. Тваринам груп МЕАс (з мiкроемболiзацiею басейну сонно! артери, сенсибшзоваш; n=35) та МЕАс+i (МЕАс+iмунофан; n=35) моделювали гостре порушення мозкового кровообпу шляхом введення у лiву загальну сонну артерiю 0,2 мл розчину, що мютив 20 мл вщмитих iзольованих адипоцитiв, 2,8 мл 10% CaCl2, 10 г тв^ та 0,9% NaCl до загального об'ему 100 мл [7], тсля чого на артерда накладали лпатуру. При цьому щури МЕАс+i отримували шдшюрно по 0,5 мкг iмунофану (НВП «Бионокс», Росiя) на 1 - 10, 21 - 23, 30 - 32 та 50 - 51 дш експерименту. Тваринам груп ПОс та ПСАс шдшюрно водили фiзiологiчний розчин за аналопчною схемою. Оперативш втручання були виконаш з використанням тiопенталового наркозу (50 мг/кг).
Головний мозок для дослщжень отримували вщ тварин через 1, 3, 10, 30 та 90 дiб тсля оперативного втручання, тобто, вщповщно, через 13, 15, 22, 42 та 102 доби тсля сенсибшзаци мозковим антигеном, тсля надмiрного введення тваринам тюпенталу натрда (200 мг/кг). На протязi до 1 хв. проводили розтин черепа, виймали мозок, який фронтально розрiзали на три
частини, i середню помщали у 10 % забуферений формалш (рН 7,4, 40С) на 24 години. Матерiал ущшьнювали в парафш i виготовляли зрiзи товщиною 4 мкм, якi забарвлювалися азур 11-еозином.
Iмуногiстохiмiчну реакцiю для виявлення актину проводили у вщповщносп з протоколом виробника з полшлональним кролячим антитiлом проти Р-тубул!ну (Thermo, USA). Для вiзуалiзацi! продуктiв реакци використовувалася система детекцi! EnVisionTM FLEX, (Dako, Denmark). Зрiзи докрашувалися гематоксилшом Gill. У якостi позитивного контрою використаш зразки мозку щурiв з визначеною позитивною реактившстю, а для негативного контролю проводили процедуру без застосування первинних антитш.
Гiстологiчнi препарати вивчали та фотографували за допомогою мшроскопа Olympus BX51, цифрово! камери Olympus C4040Z00M, комп'ютера iз програмним забезпеченням Olympus DP-Soft 3.2. за стандартизованих умов.
На 7 мшрофото (х400, 1280x960 пiкселiв RGB) в 35 шрамщних нейронах денсiометрично визначали iнтенсивнiсть експресi! Р-тубулшу за допомогою системи аналiзу зображення ImageJ 1,46: !х трансформували у 8-бiтнi та вимiрювали оптичну щiльнiсть симетричних дшянок ганглiонарного шару кори великих твкуль (лiво! та право!). Отриманi цифровi данi обробляли стандартними статистичними методами з розрахунком середнього арифметичного, стандартного вiдхилення, помилки середнього, довiрчих iнтервалiв. Для оцiнки вiрогiдностi вiдмiнностей середнiх значень експресi! Р-тубул!ну мiж групами, а також мiж ураженою та контралатеральною пiвкулями мозку використовували t-критерш Стьюдента.
Результати дослщження та Тх обговорення. Оцiнка стану сенсомоторно! кори пiвкуль мозку щурiв контрольно! групи показала, що вона мае звичайну будову [4]. Експрешя P-тубулiну в нiй виявлялася у цитоплазмi нейроцитiв та нейропш. У цитоплазмi нейронiв та аксональному горбику продукти iмуногiстохiмiчно! реакцi! зазвичай мали вигляд дрiбно!, рiвномiрно розподшено! зернистостi. Аксони не вiзуалiзувалися, але порiвняно часто можна було спостериати початковi дiлянки дендритiв. У нейропш виявлялися поодиною волокнистi структури, у невеликш кшькосп гранули розм!ром до 1 мкм та пиловидна др!бна зернистiсть. У тiлах глюципв експрешя Р-тубул!ну не виявлялася або була слабко вираженою [11] (рис. 1).
У тварин групи Кс через 12, 15, i 22 доби тсля сенсибшзаци в сенсомоторнш кор! виявлявся пом!рний периваскулярний набряк. Нейрони часто були деформованi та мали глибчасту гшерконденсовану хроматофiльну субстанщю, шод! з явищами хроматолiзу. Виявлялися поодиною, а шод! й группи, дегенеруючих гшерхромних та, зрiдка, некротично змшених нейронiв.
Розповсюдженими були явища дрiбногубчасто! дегенерацi! з дуже др!бними (пиловидними) порожнинами, яка мюцями переходила у бшьш виразну. З часом щ явища ставали менш вираженими. Разом з тим, зростала кшьюсть глюципв у кор! мозку, як! наприкшщ досл!ду (102 доба тсля сенсибшзаци) могли утворювати невеличкi скупчення. Вiдбувалося зниження р!вня експресi! Р-тубулшу, який на 22 i 42 доби тсля сенсибшзащя ставав достов!рно меншим Hi>K у KQHTpo.ii. а через 102 доби практично повертався до р1вня останнього (рис.2).
Рис. 1. Експреси Р-тубулшу в сенсомоторнш кор1 в умовно Рис. 2. Експреси Р-тубулшу в сенсомоторнш кор1 в щура
штактного щура. Iмуногiстохiмiчна реакцiя. М!крофото, об. 40, через 15 д!6 п!сля сенсибiлiзацi! мозковим антигеном. ок. 10. Iмуногiстохiмiчна реакщя. М!крофото, об. 40, ок. 10.
Статистично в!рог!дних вiдмiнностей р!вня експреси Р-тубулшу у правiй та л!вш п!вкулях у тварин цiе! групи виявлено не було (рис. 3). У тварин груп ПОс та ПСАс у сенсомоторнш кор! з боку ураження, пор!вняно з групою Кс, пом!тного посилення нейродегенеративних процес!в або достов!рно! зм!ни експрес!! Р-тубулшу не спостер!галося. (рис.3).
У щурiв групи МЕАс в сенсомоторнш Kopi спостерпалося виразне поступове зменшення pÍBM експреси Р-тубулшу в пеpiкаpioнах. Вона сягала мшмуму на 10 добу тсля порушення кpoвooбiгу i збеpiгалася до 30 доби практично на тому ж piвнi (рис.3). В той же час, дoвoлi часто починали ч^ко вiзуалiзуватися аксони та дендрити пipамiдних клiтин, а iнкoли i вертикальш неpвoвi волокна. З 30 до 60 доби тсля вщтворення мшроемболп у тварин ще! групи вщбувалося суттеве зростання кiлькoстi P-тубулiну в пеpiкаpioнах, яка, разом з тим, залишалася дoстoвipнo меншою, шж у Кс (рис.4). У нейропш сенсомоторно! кори експpесiя Р-тубулшу зазнавала змiн, аналoгiчних тим, що спостерпалися у цитoплазмi нейpoнiв з 1 до 10 доби тсля етзоду порушення кровообпу. За умов ди iмунoфану (група МЕАс+i) зменшувалась виразтсть падiння експреси Р-тубулiну в цитoплазмi нейpoнiв (рис. 3, 5) та нейропш сенсомоторно! кори у гострий перюд пiсля шеми та дещо прискорювалось !! вiднoвлення. При цьому через 30 та 60 дiб !! piвень вipoгiднo не вiдpiзнявся вiд такого у тварин, яю не зазнавали гострого порушення мозкового кровообпу (рис. 3). За цих умов у вщновлювальний перюд вщбувалося посилення контрастування аксoнiв i, рщше, дендpитiв пipамiдних клiтин. Невиразна експpесiя P-тубулiну в цитoплазмi глюципв спoстеpiгалася лише в поодиноких кл^инах.
У кoнтpлатеpальнiй пiвкулi у хoдi експерименту як у тварин груп ПОс, ПСАс, так i МЕАс не спостерпалися дoстoвipнi змiни експреси P-тубулiну у пopiвняннi з групою Кс. Разом з тим, застосування iмунoфану призводило до дoстoвipнoгo вщновлення вмiсту цього проте!ну у цитоплазм! нейрошв (рис. 3), а також зростання його вмюту у нсйропЫ.
Рис.3. Динамка змши експреси Р-тубулшу (денсюметричне визначення, у.о.) в сенсoмoтopнiй Ropi великих пiвкуль, при мoделюваннi транзиторно! шеми на фош попередньо! сенсибшзаци мозковим антигеном та iмунoкopекцi!. По od абсцис - час шсля введення мозкового антигена та оперативного втручання (у дужках); по od ординат - питома оптична щшьшсть, ум. од./мкм2. К - штактний контроль; Кс - контроль, сенсибшзованц ПОс - псевдooпеpoванi, сенсибiлiзoванi; ПСАс -перев'язування лiвo! загально! сонно! артери, сенсибiлiзoванi; МЕАс - мiкpoембoлiя адипоцитами судин у басейнi лiвo! загально! сонно! артери, сенсибiлiзoванi; МЕАс - тварини МЕАс+i, яю отримували iмунoфан, 12(1) - 102(90) - доби шсля початку сенсибшзаци (моделювання порушення кровотоку).
Рис. 4. Експреси Р-тубулшу в сенсомоторнш rapi в щура через 15 дiб шсля сенсибшзаци мозковим антигеном та 3 дш шсля вщтворення МЕА. Явища губчасто! дегенераци та некpoтичнi змши нейроципв, piзке знижена експpесiя Р-тубулiну. Iмунoгiстoхiмiчна pеакцiя. Мiкpoфoтo, об. 40, ок. 10.
Рис. 5. Експреси Р-тубулшу в сенсомоторнш rapi в щура через 15 дiб шсля сенсибшзаци мозковим антигеном та 3 дш шсля вщтворення МЕА за умов iммунoкopекцi!. Незначш явища дегенераци, пoмipне зниження експреси Р-тубулшу. Iмунoгiстoхiмiчна pеакцiя. Мiкpoфoтo, об. 40, ок. 10.
Проведет спостереження показали, що сенсибшзащя мозковим антигеном призводить до дифузних дегенеративних змш у rapi головного мозку, яю супроводжуються зниженням експресiï ß-тубулiну. На цьому фот гостре порушення кровообпу призводить до посилення виpазностi ураження мозку, у поpiвняннi з тим, коли попередня сенсибiлiзацiя не проводилася [11].
Застосування iмунофану за умов моделювання iмунного та комбiнованого iмунно-судинного ураження мозку виявило його протекторш властивостi. Зменшення виpазностi падшня експpесiï ß-тубулiну пiсля iшемiчноï атаки як при ïï комбiнацiï ïï з попередньою сенсибiлiзацieю мозковим антигеном, так i без останньо1', особливо у гострий перюд, пiд впливом iмунофану може бути зумовлено перш за все його детоксикацшною дieю та блокуванням вiльноpадикальних пpоцесiв перекисного окиснення [5, 6].
Особливу нашу увагу привернуло до себе вщновлення тд впливом iмунофану експpесiï ß-тубулiну в контpлатеpальнiй пiвкулi. Остання при моделюваннi комбiнованого ураження зазнавала iмунного ушкодження, а iшемiя тут була вщсутня. За цих умов достовipне вiдновлення кiлькостi ß-тубулiну у цитоплазмi нейpоцитiв вiдбувалося, починаючи з другого мюяця пiсля початку достду.
Це спiвпадаe з вiдносно менш виразним зменшенням кiлькостi Т-лiмфоцитiв, у тому чи^ й Т-хелпеpiв [16, 20, 23] а також, певною мipою, з pеакцieю мiкpоглiï [24]. Зростання кiлькостi [5, 6, 10] та модулящя iмунофаном Т-регуляторних клггин може виступати як нейропротекторний фактор [16, 23]. Мшромя ж, продукуючи пpотизапальнi цитокiни, може пpигнiчувати нейрозапалення [20], а також попереджати апоптоз нейрошв, та необхiдна для процешв вiдновлення [17].
1. Сенсибшзащя мозковим антигеном призводить до дифузних дегенеративних змш у rapi головного мозку, як супроводжуються зниженням експреси ß-тубулiну.
2. Попередня сенсибшзащя мозковим антигеном призводить до посилення виразносп ураження мозку та зниження експpесiï ß-тубулiну при гострому порушенш кpовообiгу.
3. Застосування iмунофану забезпечуе зменшення змiн експpесiï ß-тубулiну в сенсомоторнш кор^ викликаних як сенсибшзащею мозковим антигеном, так i при ïï комбшаци з транзиторним порушенням мозкового кровотоку.
Перспективы подальших дослгджень у даному напрямку полягають у поглибленш уявлень про морфофункцюнальш змти у мозку при порушеннях кровообку та розробц критерйв оцтки ступеню важкостi iшемiчного ураження.
1. Belozertsev Yu. A. Issledovanie neyroprotektornogo i nootropnogo deystviya preparatov pri patologii TsNS. / Yu. A. Belozertsev, S. V. Yuntsev // Zabaykalskiy meditsinskiy vestnik. - 2008. - No.2. - C. 42-45.
2. Vyazova O. E. Rukovodstvo po immunologii / O. E. Vyazova, Sh. H. Hodzhaeva // - M.: Meditsina, - 1973. - 392 s.
3. Gannushkina I. V. Immunologicheskie aspektyi travmyi i sosudistyih porazheniy mozga / I. V. Gannushkina // - M.: Meditsina, - 1974. - 271 s.
4. Hrabovyi O. M. Stan kory pivkul holovnoho mozku pry modeliuvanni porushen krovoobihu ta pry korektsii suputnikh zmin imunnoi systemy u shchuriv/ O. M. Hrabovyi, L. M. Yaremenko // Naukovyi visnyk Natsionalnoho medychnoho universytetu imeni O. O. Bohomoltsia. - 2009.- No.4. - S. 28-33.
5. Karaulov A. V. Molekulyarno-biologicheskoe obosnovanie primeneniya imunofana v klinicheskoy praktike / A. V. Karaulov // Lechaschiy vrach. - 2000. - No. 4. - S.46-47. [Karaulov AV, 2000. Molecular-biological substantiation of the use of imunofan in clinical practice. The attending physician (4), P.46-47 (in Russian)]
6. Lebedev V. V. Gidrofilnyiy geksapeptid imunofan - giperaktivnyiy regulyator transportnyih belkov mnozhestvennoy lekarstvennoy ustoychivosti / V. Lebedev, S. A. Novikov // Byulleten eksperimentalnoy biologii i meditsinyi. - 2006. - T.142, No. 12. - S.649-651.
7. Mishchenko T. S. Vzaiemozviazok zapalnykh ta protyzapalnykh markeriv u khvorykh v hostromu periodi mozkovykh insultiv / T. S. Mishchenko, V. I. Darii, K. V. Baranova // Ukr. visnyk psykhonevrolohii. - 2014 - T. 22, Vyp. 2 , No.79 - S. 1618.
8. Pat. 36843 Ukraina, MPK G09B 23/00. Sposib modeliuvannia kombinovanoho sudynno-imunnoho poshkodzhennia mozku / O. M. Hrabovyi, L. M. Yaremenko; zaiavnyk y patentovlasnyk Natsionalnyi medychnyi universytet imeni O. O. Bohomoltsia. -№ U200806769; zaiavl. 17.05.08; opubl. 10.11.08, Biul. No.21.
9 Chaikoskyi Yu.B. Rol arterialnoi hipertenzii u rozvytku strukturnykh zmin holovnoho mozku pry modeliuvanni hemorahichnoho insultu / Yu.B.Chaikovskyi, T.M. Oliinyk, S.I. Savosko [ta in.] // - Svit medytsyny ta biolohii. - 2017, No. 1. S. 136-142.
10. Yaremenko L. M. Stan populiatsii limfotsytiv pry modeliuvanni porushen krovoobihu u livii pivkuli holovnoho mozku u shchuriv ta yoho korektsiia. / L. M. Yaremenko, O. M. Hrabovyi // Imunolohiia ta alerholohiia (Kyiv). - 2009. - No.1. - C. 4044.
11. Yaremenko L. M. Ekspresiia P-tubulinu v sensomotornii kori velykykh pivkul pry modeliuvanni tranzytornoi ishemii ta imunokorektsii. / L. M. Yaremenko, O. M. Hrabovyi, H. M. Slichna [ta in.] // Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Poltava. - 2016. - T. 16, vyp 4,No.56 ch. 2. - S. 53 - 56.
12. Diamond B. Brain-reactive antibodies and disease / B. Diamond, G. Honig, S. Mader, [et al.] // Annu. Rev. - Immunol. -2013. - №31. - P.345-385.
13. Hurn P. D. Estrogen as a neuroprotectant in stroke. / P. D. Hurn, I. M. Macrae // J. Cerebral Blood Flow & Metabolism. -2000.- 20.- P. 631-652.
14. Irani S. Autoantibody-mediated disorders of the central nervous system / S. Irani, B. Lang // Autoimmunity. - 2008. -Vol.41, №1. - P. 55-65.
15. Kapitein L. C. Building the neuronal microtubule cytoskeleton / L. C. Kapitein, C. C. Hoogenraad // Neuron. - 2015. - V. 87, No 3. -P. 492-506.
16. Liesz A. T cells are key cerebroprotective immunomodulators in acute experimental stroke / A. Liesz, E. Suri-Payer, C. Veltkamp, [et al.] // Nature Medicine. - 2009. - №15. - P.192 - 199.
17. Lalancette-Hebert M. Galectin-3 is required for resident microglia activation and proliferation in response to ischemic injury / M. Lalancette-Hebert, V. Swamp, J. Beaulieu [et al.] // The Journal of Neuroscience. - 2012. - V. 32, №. 30. - P.10383-10395.
18. Lipka J. Mutations in cytoplasmic dynein and its regulators cause malformations of cortical development and neurodegenerative diseases. / J. Lipka, M. Kuijpers, J. Jaworski, [et al.] // Biochem. Soc. Trans. - 2013 - No 41. - P.1605-1612.
19. Oakley B. R. An abundance of tubulins / B. R. Oakley // Trends in Cell Biology. - 2000. - Vol. 10, No 12.- P. 537-542.
20. Parada E. The Microglial alpha7-acetylcholine nicotinic receptor is a key element in promoting neuroprotection by inducing heme oxygenase-1 via nuclear factor erythroid-2-related factor 2 / E. Parada, J. Egea, I. Buendia [et al.] // Antioxidants & Redox Signaling. - 2013. - Vol. 19, №. 11. - P.1135-1148.
21. Shen Y. Potential protection of curcumin against hypoxia-induced decreases in beta-III tubulin content in rat prefrontal cortical neurons. / Y. Shen, L. C. Yu // Neurochemical research. - 2008. - Vol. 33, No 10. - P.2112-2117.
22. Song Y. Transglutaminase and polyamination of tubulin: posttranslational modification for stabilizing axonal microtubules. / Y. Song, L. L. Kirkpatrick, A. B. Schilling, [et al.]. // Neuron. - 2013. - Vol.78, No1. - P.109-123.
23. Walsh J. T. Regulatory T cells in central nervous system injury: a double-edged sword / J. T. Walsh, J. Zheng, I. Smirnov [et al.] // Journal of immunology (Baltimore, Md : 1950).- 2014. - Vol.193, №10. - P. 5013-5022.
24. Yaremenko L. M. Grabovyi O. M. Reactions of Microglial Cells in the Sensorimotor Cortex of Rats after Transient Ischemia / L. M. Yaremenko, O. M. Grabovyi // Neurophysiology. - 2017 (April), Vol. 49, Issue 2, P. 107-112. https://link.springer.com/article/10.1007/s11062-017-9638-6
Реферати
ЭКСПРЕССИЯ В-ТУБУЛИНА В СЕНСОМОТОРНОЙ
КОРЕ БОЛЬШИХ ПОЛУШАРИЙ ПРИ МОДЕЛИРОВАНИИ ТРАНЗИТОРНОЙ ИШЕМИИ НА ФОНЕ ПРЕДШЕСТВУЮЩЕЙ СЕНСИБИЛИЗАЦИИ МОЗГОВЫМ АНТИГЕНОМ И ИММУНОКОРРЕКЦИЯ ВОЗНИКШИХ ИЗМЕНЕНИЙ Яременко Л. М., Грабовой А. И, Шепелев С. Е.
С целью анализа динамики экспрессии Р-тубулина в сенсомоторной коре при моделировании транзиторной ишемии на фоне предшествующей сенсибилизации мозговым антигеном и иммунокоррекции их последствий был проведен эксперимент на 185 белых половозрелых крысах-самцах массой 260-290 г. Были применены гистологические, иммуногистохимический, денсиометричний и статистический методы исследования. Установлено, что сенсибилизация мозговым антигеном приводит к диффузным дегенеративным изменениям в коре головного мозга, сопровождающимся снижением экспрессии Р-тубулина. Предшествующая сенсибилизация мозговым антигеном приводит к усилению выраженности поражения мозга и снижению экспрессии Р-тубулина при остром нарушении кровообращения. Применение имунофана обеспечивает уменьшение изменений экспрессии Р-тубулина в сенсомоторной коре, вызванных как сенсибилизацией мозговым антигеном, так и при ее сочетании с транзиторным нарушением мозгового кровотока.
Ключевые слова: головной мозг, сенсибилизация мозговым антигеном, ишемия мозга, Р-тубулин, имунофан.
Стаття надшшла 25.09.2017 р.
EXPRESSION OF B-TUBULIN IN THE SENSORIMOTOR CORTEX OF THE CEREBRAL HEMATURIA IN THE MODELING OF TRANSIENT
ISCHEMIA ON THE BACKGROUND OF SENSITIZATION OF BRAIN ANTIGEN AND IMMUNE CORRECTION OF THE CHANGES Yaremenko L. M., Grabovoy O. M., Shepelev S. E.
In order to analyze the dynamics of P-tubulin expression in the sensorimotor cortex during the modeling of transient ischemia against the background of previous sensitization by brain antigen and immunocorrection of their consequences, an experiment was performed on 185 white mature male rats weighing 260-290 g. Histological, immunohistochemical, densitometric and statistical methods of research. It was found that sensitization with brain antigen leads to diffuse degenerative changes in the cerebral cortex, accompanied by a decrease in P-tubulin expression. Previous sensitization by brain antigen leads to an increase in the severity of brain damage and a decrease in the expression of P-tubulin in acute circulatory disturbance. The use of immunophane provides a reduction in changes in P-tubulin expression in the sensorimotor cortex caused by both sensitization of the brain antigen and in combination with transient impairment of cerebral blood flow.
Key words: brain, sensitization by brain antigen, brain ischemia, P-tubulin, imunophane.
Pe^roeHT ^aftKOBCLKHH ro.E.
