CC BY
19
йО! 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-195-198 УДК: 616.31-002-085.276-085.844.015.21 Патерега Н. I., Шамлян О. В., Шевчук Л. П.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОГО ЕФЕКТУ
АПРОТИН1НУ ТА ФЛЮКТУРУЮЧИХ СТРУМ1В
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iм. Данила Галицького (м. Львiв)
Дана публка^я е фрагментом теми НДР ка-федри хiрургiчноI стоматологiI та щелепно-лице-во! хiрургiI ЛНМУ iменi Данила Галицького «Пошук, впровадження i шляхи удосконалення методiв дiа-гностики та лкування запальних, травматичних про-цесiв, дефектiв та деформацiй ЩЛД» (№ державно! реестрацiI: 0110и008228).
Вступ. У медичнм практицi з арсеналу фармако-логiчних препаратiв перспективним е застосування iнгiбiторiв протеолiзу, що володтть широким спектром фармакологiчноI активности зокрема, протизапально!. Пригнiчуючи активнють протеолiтичних ферментiв, вони запобiгають масивному утворенню кiнiнiв та тканевiй деструкци [6]. Апротинiн е шпбто-ром багатьох протеаз (трипсин, каллiкре!н, плазмш, кiнiн та iн.), вiн знижуе руйнування комплементар-них бiлкiв, базоф^в, опасистих клiтин та видiлення з них запальних медiаторiв, забезпечуючи проти-запальну, протифiбринолiтичну, протишокову дм. Його препарати (контрикал, трасилол, гордокс)за-стосовуються у комплекснiй терапи рiзноманiтних захворювань [2,8]. В лiтературi е дан щодо протиза-пального ефекту апротинiну при його мiсцевому за-стосуваннi та при введеннi шляхом електрофорезу для лкування хронiчних запальних процеЫв [7,9]. На сьогоднiшнiй день актуальним е вивчення ефектив-ност флюктуруючих струмiв при рiзних патолопч-них станах [1,5]. Тому науково-практичний штерес становить питання введення препара^в апротинiну за допомогою флюктуруючих струмiв, так званий флюктуофорез, зокрема при гострому запалены. На укра!нському фармацевтичному ринку е препарат на основi апротиншу - «Контривен». Доотджен-ня його протизапально! ефективностi у поеднанн iз фiзiотерапевтичним впливом стало предметом да-ного експерименту. Оскiльки, апротинш при гострому запаленнi знижуе руйнування опасистих клмтин i блокуе видтення з них медiаторiв запалення, то ви-значення рiвня пстамшу i серотонiну може слугувати критерiем ефективностi застосування рiзних мето-дiв протизапально! фiзiотерапi!.
Мета досл1дження - дослщити в експеримен-тi на щурах вплив апротиншу, введеного шляхом флюктуофорезу, на вмют гiстамiну тканин i серотоы-ну кровi на моделi гострого асептичного запалення.
Об'ект I методи досл1дження. До експерименту були залучен 42 щури-самки лiнi! «Вiстар» масою 180-200 г, яких було подтено на 3 дослщы групи, кожна з них - на 2 пщгрупи в залежност вiд термiну виведення тварин з експерименту. За 48 год. до по-
чатку дослщу тваринам, яким проводили фiзiотера-певтичн процедури, виголювали шерсть на животi та спиы. Усiм тваринам моделювали гостре асеп-тичне запалення брижi кишювника за допомогою одноразового пiдочеревинного введення 0,1 мл 1% розчину карагеншу [4]. Згщно даних науково! лте-ратури, пiсля пiдшкiрного введення карагеншу вщ-разу розвиваються явища, характеры для гострого неiмунного запального процесу (набряк, еритема, гiпералгезiя) [11].
Через 30 хвилин пюля iн'екцi! розчину карагеншу тваринам першо! дослiдно! групи (ДГ1 - 14 щурiв) проводили флюктуориза^ю iз застосуванням при-ладу низькочастотно! електротерапi! "Радиус - 01" (Беларусь), а тваринам друго! дослщно! групи (ДГ2
- 14 щурiв) - флюктуофорез препаратом на основi апротинiну («Контривен», Бiофарма, ПрАТ, м. Ки!в) впродовж 10 хвилин. Контролем слугували тварини без корегуючого впливу на запальний процес (КГ -14 щурiв).
Через 30 хвилин пюля проведення фiзiотерапев-тичного впливу по 7 тварин з перших пщгруп ДГ1 i ДГ2 пщ загальним знечуленням (шляхом передо-зування хлороформного наркозу) виводили з екс-перименту i здмснювали забiр змiшано! кровi для визначення серотонiну i тканин передньо! черевно! стiнки з очеревиною та брижi кишкiвника для визначення вмюту гiстамiну, через 60 хвилин - тварин з других пщгруп ДГ1 i ДГ2. Щурiв з контрольно! групи
- аналопчно по 7 тварин з кожно! пщгрупи у термши 60 та 90 хвилин вщ початку експерименту. Таю термши до^дження були зумовлен тим, що у розвитку карагеншового запалення у першi 30...90 хв найбть-шу участь беруть гютамш i серотонiн [10].
Вмют пстамшу в тканинах i серотоншу в кровi ви-значали за допомогою спектрофотометра "Н1ТАСН1 МРР - 4"(Япоыя) [3].
Всi дослiдження були здмснеы вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про захист тварин вiд жорстоко-го поводження» № 3447-1У бвропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщницьких або шших наукових цiлей (1986), наказу Мшютерства освiти, науки, молодi та спорту Укра!ни «Порядок проведення науковими установа-ми дослiдiв, експериментiв на тваринах».
Дослiдження були проведенi у вiварi! Державного науково-дослiдного контрольного шституту ветеринарних препаратiв та кормових добавок i у Центральнiй науково-дослщнм лабораторi! (ЦНДЛ) та лабораторi! промислово! токсикологi! Львiвського
нацiонального медичного уыверситету iменi Данила Галицького.
Статистичну обробку результатiв дослiдження проводили вираховуючи середне арифметичне, се-редне квадратичне вдоилення i порiвнювали за до-помогою Г-критерю Стьюдента. Вiрогiднiсть отри-маних результатiв здiйснювали на рiвнi значущостi не менше, нiж 95%, р < 0,05.
Результати дослiдження та Ух обговорення. Результати визначення пстамшу в тканинах пере-дньоУ черевноУ стiнки та брижi кишювника при асеп-тичному карагенiновому запалены представлен у
таблицi 1.
Таблиця 1.
Вмют г1стам1ну в тканинах передньо'Г черевноУ ст1нки I бриж1 кишк1вника при асептичному караген1новому запаленн1 на тл1 флюктуоризацГГ та флюктуофорезу
годину пiсля введення карагенiну (перша пщгрупа) становив 1,01±0,046 мкг/г i продовжував ще зрос-тати впродовж 30 хв. до 1,76+0,247 мкг/г (р<0,05). У тварин пiсля проведення флюктуоризаци (ДГ1) гюта-мiн у ц ж термiни дослiдження був на рiвнi 0,74+0,178 мкг/г та 0,69±0,061 мкг/г (р>0,05). Оскiльки рiзниця не достовiрна, зроблено висновок про те, що флюк-туруючi струми гальмують зростання гiстамiну у тканинах. Водночас, поеднане застосування апротиы-ну i флюктуруючих струмiв у виглядi флюктуофорезу з препаратом апротиншу (ДГ2) спричинило змен-шення вмюту гiстамiну у порiвняннi з контрольною групою на 30% (з 1,01+0,046 мкг/г до 0,71+0,077
мкг/г) (р<0,01) у тварин першоУ пщгрупи i на
Групи тварин Вмiст гiстамiну, мкг/г
Перша пiдгрупа (n=7) Друга пiдгрупа (n=7)
в переднiй черевнiй стiнцi в брижi кишкiвника в переднш черевнiй стiнцi в брижi кишкiвника
Контрольна група (КГ) (п=14) 0,23+0,027 1,01+0,046 0,28+0,040 1 1,76+0,247 U
Досл1дна група (ДГ1) (п=14) 0,25+0,042 0,74+0,178** 0,27+0,039 0,69+0,061**
Досл1дна група (ДГ2) (п=14) 0,24+0,039 0,71+0,077** 0,26+0,049 0,58+0,101#** 1
Примiтка: * - Достовiрна рiзниця з контрольною групою з BiporwHicTio > 95%, ** - Достовiрна рiзниця з контрольною групою з вiрогiднiстю > 99%, # - Достовiрна рiзниця з ДГ1 з вiрогiднiстю > 95%, к - Достовiрна рiзниця мнж пiдгрупами з вiрогiднiстю > 95%, к к - Достовiрна рiзниця мiж пiдгрупами з вiрогiднiстю > 99%.
При визначенн гiстамiну в тканинах передньоУ черевноУ стiнки тварин, яким було вщтворено го-стрий запальний процес i не проводився коригую-чий вплив на ранню фазу гострого запалення (КГ), встановлено його вмют на рiвнi 0,23±0, 027 мкг/г у тварин першоУ пiдгрупи та 0,28±0,040 мкг/г - дру-гоУ пщгрупи (р<0,05), тобто у перюд з 60 до 90 хвилин вщ початку експерименту була тенден-цiя до його зростання, хоча показники були до-волi низькими.
У тварин першоУ дослщно'У групи (ДГ1) гю-тамш, який визначали через 30 хв. тсля проведення флюктуоризацiУ в дтянц живота, становив 0,25+0,042 мкг/г, ще через 30 хв. -0,27+0,039 мкг/г (вщповщно перша i друга пщ-групи) (р>0,05).
На ™ проведення флюктуофорезу препаратом апротиншу у тварин другоУ дослщ-ноУ групи (ДГ2) спостерiгався вмют пстамшу на рiвнi 0,24+0,042 мкг/г (перша пщгрупа) i 0,26+0,049 мкг/г (друга пщгрупа) (р>0,05). Отже, результати визначення пстамшу у тканинах передньоУ черевноУ стiнки з очеревиною не мають статистично значущоУ вщмшност (р>0,05).
Як видно з таблиц 1, гютамш у брижi киш-кiвника тварин контрольноУ групи (КГ) через
66% (з 1,76+0,247 мкг/г до 0,58+0,101 мкг/г) (р<0,01) - другоУ пщгру-пи.
Динамiка змш гютами ну у вогнищi запалення i пiд впливом апротинiну та флюктуруючого струму представлена на рисунку 1.
Результати визначення серотоншу в кровi при асептичному карагеы-новому запаленнi представлен у таблиц! 2.
Як видно з пред-ставленоУ таблиц! 2, пщочеревинне введення карагеншу при-зводить до зростання рiвня серотонiну у кровi вiд 0,143+0,010 мкг/см3 до 0,194+0,008 мкг/см3 (р<0,01) у термiни з 60 до 90 хвилин вщ початку експерименту. Це вщповщае збiльшенню його вмюту у кровi на 35%. У тварин першоУ дослщно'У групи се-ротонiн збiльшувався у ц ж термiни лише на 13% (з 0,138+0,016 мкг/см3 до 0,156+0,008 мкг/см3)
Рис. 1. Вм1ст пстамшу в 6риж1 кишк1вника при асептичному караген1новому запаленн1 на тл1 флюктуоризацГГ та флюктуофорезу.
(р<0,05). Цкавими виявились результа-ти визначення серотоншу у тварин дру-го! дослщно! групи: так, у тварин першо! пiдгрупи вмiст серотонiну був достовiрно нижний (0,124±0,020 мкг/см3) у порiвняннi з контрольною групою (0,143±0,010 мкг/ см3) (р<0,05) та спостерiгалась тенден^я до його зменшення у тварин друго! пщгру-пи (0,120±0,007 мкг/см3).
Динамка змш серотонiну при асеп-тичному карагенiновому запаленнi на ™ флюктуоризацi! та флюктуофорезу представлена на рисунку 2.
В результат проведених дослщжень встановлено, що у контрольна групi тварин (КГ), яким було вщтворено гострий за-
Таблиця 2.
Вмгст серотоншу в KpoBi при асептичному карагенгновому запаленнг на тлi флюктуоризацГГ1 та флюктуофорезу
Групи тварин Вмют серотоншу, мкг/см3
Перша пщгру-па (n=7) Друга пщгрупа (n=7)
Контрольна група (КГ) (п=14) 0,143+0,010 0,194+0,008 П
Дослщна група (ДГ1) (п=14) 0,138+0,016 0,156+0,008** 1
Дослщна група (ДГ2) (п=14) 0,124+0,020* 0,120+0,007**##
Рис. 2. Вмгст серотоншу в кровг при експериментальному перитонт на тлг флюктуоризацГГ та флюктуофорезу.
пальний процес i не проводився коригуючий вплив на ранню фазу гострого запалення, спостер^алось достовiрне пiдвищення рiвня гiстамiну в брижi киш-ювника i серотонiну в кровi в перюд з 60 до 90 хвили-ни вiд початку експерименту (введення карагеншу).
Проведення флюктуоризацií тваринам з експе-риментальним перитонiтом (ДГ1) гальмувало зрос-тання дослiджуваних медiаторiв запалення (серото-нiну та гютамшу в кровi i у брижi кишкiвника).
Пiсля введення апротинiну шляхом флюктуофорезу (ДГ2), виявлено суттевше зменшення вмюту серотонiну у кровi тварин першоí пiдгрупи вщповщ-но на 13%, а друго!' - на 38% у порiвняннi з аналопч-
Прим1тка: * - Достовiрна рiзниця з контрольною групою з вiрогiднiстю > 95%, ** - Достовiрна рiзниця з контрольною групою з вiрогiднiстю > 99%, # - Достовiрна рiзниця з ДГ1 з вiрогiднiстю > 95%, ## - Достовiрна рiзниця з ДГ1 з вiрогiднiстю > 99%, I - Достовiрна рiзниця мiж пщгрупами з вiрогiднiстю > 95%, I I - Достовiрна рiзниця млж пiдгрупами з вiрогiднiстю > 99%.
ними пщгрупами контролю. У брижi кишювника гiстамiну у порiвняннi з контрольною групою було на 30% менше у тварин першо! пщгрупи i на 66% - друго!. Показники гютамшу у тканинах передньо! черевно! стiнки не були достовiрно вiдмiнними.
Отже, проведення флюктуофорезу апро-тинiном при асептичному запальному процес мае виражений протизапальний ефект за ра-хунок гальмуючо! дi! на вивтьнення медiаторiв запалення - гютамшу та серотонiну.
Висновки. Проведенi експерименталь-нi дослiдження пiдтвердили протизапальний ефект флюктуруючого струму при гострому серозному запальному процес (карагеншо-вий перитошт). Це було унаочнено визначен-ням рiвня серотонiну кровi та гютамшу тканини брижi кишкiвника. Поеднаний вплив апротини ну i флюктуруючого струму спричинив бтьш виражене зменшення вмюту дослщжуваних медiаторiв запалення у тварин з експеримен-тальною моделлю гострого асептичного запалення. Введення шляхом флюктуофорезу препарату, основною дючою речовиною якого е апротишн, досто-вiрно гальмувало розвиток гостро! фази запального процесу, що було пщтверджено зменшенням вмюту серотоншу в кровi i гiстамiну у тканинах на моделi асептичного запалення.
Перспективи подальших дослщжень. На основi отриманих результатiв експерименту можна в умовах клшки продовжити дослщження iз застосу-вання флюктуофорезу препаратом на основi апро-тиншу у пацiентiв з проявами серозних запальних процеав.
Лгтература
Hadzhyev R.S. Fliuktuoforez meksydola posle provedenyia synuslyftynh u patsyentov s khronycheskymy vospalytelnyimy protsessamy verkhnecheliustnoi pazukhy / R.S. Hadzhyev, M.Iu. Herasymenko, M.A. Amkhadova, A.H. Khryikova // Fyzyoterapyia. Balneolohyia. Reabylytatsyia. - 2014. - № 2. - S. 25-30.
Dementeva YY Aprotynyn: bezopasnost prymenenyia v khyrurhycheskoi praktyke: Obzor / YY Dementeva, M.A. Charnaia, Yu.A. Morozov // Anestezyolohyia y reanymatolohyia. - 2007. - № 2. - S. 69-71.
Kamyishnykov V.S. Spravochnyk po klynyko-byokhymycheskoi laboratornoi dyahnostyke: v 2 t. / V.S. Kamyishnykov. -M. Belarus, 2002. - 463 s.
Klymenko N.A. Rol leikotsytov v reaktsyy tuchnyikh kletok ochaha vospalenyia / N.A. Klymenko // Biul. eksperym. byolohyy y medytsynyi. - 1993. - T. 116, № 9. - S. 249-253.
Ohonovskyi R.Z. Dosvid zastosuvannia fliukturuiuchykh strumiv u stomatolohii i shchelepno-lytsevii khirurhii (Ohliad literatury) / R.Z. Ohonovskyi, N.I. Patereha // Bukovynskyi medychnyi visnyk, Chernivtsi. - 2015. - T. 19, № 4 (76). - S. 223-226.
6. Palii I.I. Rol kalikrein-kininovoi systemy u rozvytku patolohichnykh staniv v orhanizmi liudyny ta mozhlyvi shliakhy yikh korektsii / I.I. Palii, S.V. Zaika, D.V. Palii // 3. - 2007. - № 10. - S. 21-25.
7. Ulashchyk V.S. Elektroforez lekarstvennyikh veshchestv: rukovodstvo dlia spetsyalystov / V.S. Ulashchyk. - Mynsk: Navuka, 2010. - 404 s.
8. Charnaia M.A. Yspolzovanye aprotynyna pry khyrurhycheskykh vmeshatelstvakh, sopriazhennyikh s vyisokym ryskom hemorrahycheskykh oslozhnenyi / M.A. Charnaia, YY Dementeva // Khyrurhyia. - 2005. - № 11. - S. 71-76.
9. A randomized clinical trial to compare the efficacy of submucosal aprotinin injection and intravenous dexamethasone in reducing pain and swelling after third molar surgery: a prospective study / Gururaj Arakeri, Kirthi Kumar Rai, H.R. Shivakumar, Bhushan Jayade // J Maxillofac Oral Surg. - 2013. - № 12. - Р. 73-79.
10. Di Rosa M. Stadies on the mediators of the acute inflammatory response induced in rats in different sites be carrageenan and turpentine / M. Di Rosa, J.P. Giroud, D.A. Willoughby // Journal of Pathology. - 1971. - № 104. - Р. 15-29.
11. Morris C.J. Carrageenan-induced paw edema in the rat and mouse / C.J. Morris // Methods Mol Biol. - 2003. - № 225. -Р. 115-121.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОГО ЕФЕКТУ АПРОТИН1НУ ТА ФЛЮКТУРУЮЧИХ СТРУМ1В
Патерега Н. I., Шамлян О. В., Шевчук Л. П.
Резюме. В експериментах на 42 щурах показано, що введення шляхом флюктуофорезу препарату, основною дючою речовиною якого е апротиын, достовiрно гальмувало розвиток гостро! фази запального процесу, i це було пщтверджено зменшенням вмюту серотоыну в кровi i пстамшу у тканинах бри:^ кишювника на моделi гострого асептичного запалення (карагеыновий перитонгг). Поеднаний вплив апротиыну i флюктуруючого струму спричинив бiльш виражене зменшення дослiджуваних медiаторiв запалення, ыж флюктуоризацiя.
Ключовi слова: апротинiн, флюктуориза^я, флюктуофорез, запальний процес, гiстамiн, серотонн
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ЭФФЕКТА АПРОТИНИНА И ФЛЮКТУРИРУЮЩЕГО ТОКА
Патерега Н. И., Шамлян Е. В., Шевчук Л. П.
Резюме. В экспериментах на 42 крысах доказано, что введение путем флюктуофореза препарата, основным действующим веществом которого является апротинин, вызывает достоверное торможение развития острой фазы воспалительного процесса, и это было подтверждено уменьшением содержания серотонина в крови и гистамина в тканях брыжейки кишечника на модели острого асептического воспаления (карагени-новый перитонит). Совместное влияние апротинина и флюктурирующего тока вызывало более выраженное уменьшение исследуемых медиаторов воспаления, чем флюктуоризация.
Ключевые слова: апротинин, флюктуоризация, флюктуофорез, воспалительный процесс, гистамин, се-ротонин.
EXPERIMENTAL STUDY OF ANTI-INFLAMMATORY EFFECT OF APROTININ AND FLUCTUATING CURRENTS
Paterega N., Shamlyan O., Shevchuk L.
Abstract. There are data on the anti-inflammatory effect of aprotinin in the scientific literature, when it is applied topically and when administered by electrophoresis for the treatment of chronic inflammatory processes. The introduction of aprotinin with fluctuating currents, the so-called fluctuoresis, in particular in acute serious inflammation is of scientific and practical interest.
The purpose of this study was to investigate in an experiment on rats the effect of aprotinin, administered by fluctuoresis, by estimatimating the histamine and serotonin levels of blood on the model of acute aseptic inflammation.
42 rats were modeled with carrageenan peritonitis in the experiment. 30 minutes later, after injections of carrageenan, animals of the first experimental group (EG1) were undergone with fluctuorization, using low-frequency electrotherapy device "Radius-01" (Belarus), and animals of the second one (EG2) were undergone with fluctuoresis on the basis of aprotinin-based preparation for 10 minutes. Control group (CG)- without physiotherapeutic effect. After 30 minutes (1 subgroup) and 60 min (2 subgroup) - 7 animals of each group were taken out from the experiment.
It has been proved that the combined application of aprotinin and fluctuating currents in the form of fluctuoresis (EG2) resulted in a decrease of the histamine content in the mesogaster, compared with the control group by 30% (from 1,01±0,046 to 0,71±0,077 mkg/g) in animals of the first subgroup and by 66% (from 1,76±0,247 to 0, 58±0,101 mkg/g) - of the second subgroup. After in taking of aprotinin it has been revealed a decrease of serotonin in blood, compared to similar control subgroups by 13% 30 min. After fluctuoresis and by 38% after 60 min. As a result of the studies, it has been proved that in taking fluctuoresis by the medicine, the main active substance of which is aprotinin, significantly inhibited the development of acute phase of the inflammatory process, and this was confirmed by a decrease of serotonin content in blood and histamine in the mesogaster tissues on the model of acute aseptic inflammation. The combined effect of aprotinin and fluctuating current have caused more pronounced reduction of the studied inflammation mediators than fluctuorization.
Keywords: aprotinin, fluctuarization, fluctoforesis, inflammation, gistamin, serotonin.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 10.11.2017 року
