CC BY
11
А.Н. Шульга, Е.В. Карпенко, А.А. Туровский, Т. В. Коронелли // Микробиология. — 1990. — Т. 59, вып. 3. — С. 443-447.
10. Шкiдливi речовини. Кла-сифкащя та загальш умови безпеки: ГОСТ 12.1.007-76.
11. Ппешчш вимоги повод-ження з промисловими выходами та визначення Тхнього класу небезпеки для здоров'я насе-лення: ДСан^Н 22.7.029-99.
12. Санiтарно-гiгieнiчна оцн ка комплекту документiв щодо використання в УкраТн бюпре-парату PS-17: зв^ до протоколу № 1 вщ 2004 р. / А.К. Маненко, Н.А. Хоп'як (Висновок держав-ноТ санiтарно-гiгieнiчноТ екс-пертизи № 05.03.02-04/42465 вщ 25.10.2004 р.; Протокол експертизи ЛьвiвськоТ облСЕС № 38/01 вщ 25.10.2004 р).
13. Квантово-хiмiчна модель поверхнево-активного комплексу штаму PS-17 / В.1. Похмурсь-кий, Р.е. Пристанський, О.В. Карпенко, О.М. Шульга // Доп. НАН УкраТни. Сер. Б, геол., хiм. бiол.
— 1997. — № 9. — С. 151-154.
14. Поверхностно-активные соединения культуры Pseudomonas sp. S.-27 / Е.В. Карпенко, А.Н. Шульга, С.А. Щеглова и др. // Микробиологический журнал. — 1996. — Т. 58, № 5.
— С. 18-24.
15. Речовина поверхнево-активна "Полком": ТУ 2.4.5.326134. 46-004:2004 / Й.П. Шевчук, А.К. Маненко, О.В. Карпенко. — Львiв, 2004.
— 12 с. (Висновок державноТ саытарно-ппешчно'Т експертизи № 05.03.02-04/42465 вщ 25.10.2004 р.; Протокол експертизи ЛьвiвськоТ облСЕС № 38/01 вщ 25.10.2004 р.
16. Токсикологический паспорт биореагента культуры Pseudomonas species PS-17 / Н.В. Гринь, Н.Н. Говорунова. — Донецьк, 1991. — 7 с.
17. Syldatk C. Chemical and physical characterization of four interfacial-active zhamnolipids from Pseudomonas sp. PSM 2874 grown on n-alkanes / С. Syldatk, S. Lang, F. Wagner // Z. Naturforforsch. — 1984. — V. 40. — P. S1060.
18. Ппешчна оцЫка адсорб-цмних властивостей глаукоыто-лпу стосовно юшв ртут (II) / Н.А. Хоп'як, С.Т. Омельчук, А.К. Маненко, С.1. Матиск та Ы. // Проблеми екологи та меди-цини. — 2010. — Т. 14, № 1, 2. — С. 31-34.
Надiйшла до редакцп 17.12.2010.
AN EXPERIMENTAL ASSESSMENT OF IMMUNOSTIMULATING ACTIVITY OF BIFIDUMBACTERIUM REFERENCE STRAINS
Krivoshlik M.A., Nastoyascha N.I., Sakhnyuk O.N., Surmasheva E.V., Kirsanova A.S., Putiyenko R.V., Nikonova N.A.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ
■ ■ ■■
ШТАМУ Б1Ф1ДОБАКТЕР1Й
стaннiми рокaми серед людей у^ вiковиx груп все чaстiше виникaють порушення склaду нормaльноï мiкрофлори шлун-ково-кишкового трaкту (Ш1<Т), якi проявляються синдромом дисбaктерiозу. Baгому роль у мaсовому поширеннi дисбaк-терiозiв рaзом з серйозними зaxворювaннями оргaнiзму тa використaнням сильнодiючиx aнтибiотикiв почaли вiдiгрaвaти екологiчнi фaктори з комплексом зовнiшнix впливiв: зaбруд-нення нaвколишнього середо-вищa, xiмiзaцiя побуту, вщсут-нiсть повноцiнного xaрчувaння, стресовi ситуaцiï тощо.
Hормaльнa мiкрофлорa ШKТ людини являe собою екоси-стему, якa бере учaсть у фор-мувaннi iмунниx процесiв ор-гашзму i склaдaeться з численно!' ктькост бaктерiй, без якиx неможливa нормaльнa життeдiяльнiсть мaкрооргaнiз-му. Oкремi бiоценози оргaнiв тa систем мaкрооргaнiзму пе-ребувaють у тюнш кооперaцiï тa взaeмодiють мiж собою i з
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ ИММУНОСТИМУЛИРУЮЩЕГО ДЕЙСТВИЯ ЭТАЛОННОГО ШТАММА БИФИДОБАКТЕРИЙ KривoшлыкМ.А., Мстящая H.И., Cахнюк O.H., Cyрмашева Е.В., Kирcанoва A.C., Путиенko P.S., Hикoнoва H.A.
Проведено экспериментальное изучение иммуностимулирующих свойств пробиотических штаммов бифидобактерий — лабораторного эталонного образца, изолята из препарата и пробиотического препарата "Бифидумбактерин сухой". Исследования направлены на изучение влияния пробиотических штаммов на иммунную систему организма животных в зависимости от продолжительности и схемы приема препаратов. Способность пробиотических штаммов бифидобактерий непосредственно влиять на клетки иммунной защиты определяли в опытах in vivo по изменению функциональной активности макрофагов перитонеального экссудата. Определено, что лабораторный эталонный штамм в сравнительных экспериментах с препаратом "Бифидумбактерин сухой" и изолированным из него штаммом практически в равной мере влияют на иммунную систему организма. Также показано, что в зависимости от продолжительности приема изучаемых образцов стимуляция макрофагов активнее происходила под влиянием лабораторного эталонного штамма.
© Kривoшлик M.O., Hаcтoяща H.I., Cахнюк O.M., Cyрмашева O.S., Kiрcанoва O.C., П^ен^ P.S., Hiкoнoва H.O. CTАТТЯ, 2011.
КРИВОШЛИК М.О., НАСТОЯЩА Н.1., САХНЮК О.М., СУРМАШЕВА О.В., К1РСАНОВА О.С.,
пуленко р.в.,
Н1КОНОВА Н.О.
ДП "Держaвний експертний центр МОЗ Укрaïни", м. Krns;
ДУ "1нститут гiгieни i медично[ екологи iм. О.М. Мaрзeeвa AMH Укрaïни", м. Krn^
YAK 615.337 : 57.0831
-о-
00785275
орган1змом хазя1на, утворюю-чи едину м1кроеколог1чну систему, яка е важливою багато-функцюнальною частиною ор-ган1зму людини [1-3].
Найважлившими функц1ями даноУ екосистеми е участь в обмшних процесах оргашзму людини, здатн1сть протид1яти патогенним та умовно-пато-генним бактер1ям, покращан-ня процес1в перетравлювання Уж1, стимуляц1я неспециф1чно-го 1мун1тету.
У процес1 еволюцп вс1 вщ-крит1 порожнини та шк1рн1 по-крови людини заселили мк-робн1 популяцп. Формування як1сного та к1льк1сного складу регулюеться складним меха-н1змом мкробних взаемод1й та контролюеться ф1з1олог1ч-ними факторами макроорга-шзму у процес1 його життя [1].
Серед р1зноман1ття бактер1й, як1 утворюють нормальну мкрофлору, особливе м1сце посщають б1фщобактери — найб1льш численн1 представни-ки обл1гатно'У м1крофлори кишечника д1тей та дорослих. Б1-фщобактери присутн1 у кишечнику протягом усього перюду життя людини I становлять вщ 90% до 98% ус1х мкрооргашз-м1в кишечника залежно вщ в1ку людини. Так, ктькють б|фщо-бактер1й у кишечнику немовлят становить 1010-1012 КУО/г фека-лм, д1тей старшого в1ку та дорослих — 109-1010 КУО/г фека-л1й, людей л1тнього в1ку — 108109 КУО/г фекал1й [4, 6].
Б1фщобактерп впливають на здатнють орган1зму проти-стояти 1нфекц1ям не тУпьки за рахунок участ1 у метабол1чних процесах. Доведено Ухню сут-теву роль у реал1заци таких механ1зм1в неспециф1чно'У ре-зистентност1 оргашзму, як ¡н-дукц1я утворення секреторних 1муноглобул1н1в (у поеднанн1 з уповУпьненням Ух деградац1У), 1нтерферону I л1зоциму, поси-лення прол1феративноУ реакц1У кл1тин пейерових бляшок у ст1нц1 кишечника [3, 5, 7].
Б1фщобактери також волод1-ють 1муностимулюючою актив-нютю. У норм1 ц1 мкрооргашз-ми сприяють стимуляцп 1муно-реактивност1 оргашзму за рахунок постмного антигенного подразнення системи локального 1муштету. Кр1м того, сти-муляц1я мюцевого гуморального та кл1тинного 1муштету, викликана б1ф1добактер1ями,
сприяе п1дтримц| колошзацм-ноУ резистентност1 загальноУ нормофлори людини [7].
Мета дослщження — екс-периментальне вивчення iMy-ностимулюючих властивостей пробютичних штамiв бiфiдо-бактерiй — лабораторного еталонного зразка, iзоляту i3 препарату та пробiотичного препарату '^фщумбактерин сухий" — шляхом дослiдження iмунологiчноУ реактивностi дослiдних тварин, що отриму-ють цi препарати. Дослiдження спрямоваш на вивчення впли-ву пробютичних штамiв на iмунну систему оргашзму залежно вщ тривалостi та схеми приймання препара^в.
Об'екти дослщження:
□ пробютичний препарат '^фщумбактерин сухий" ви-робництва ФДУП "НВО "Мк-роген", Росiя;
□ iзолят штаму B. bifidum № 1 з препарату '^фщум-бактерин сухий";
□ лабораторний еталонний зразок B. bifidum ББ/1.
Матерiали i методи до-слiдження. Видiлення штаму B. bifidum № 1 з препарату "Бiфiдумбактерин сухий" та отримання лабораторного зразка проводили у вщповщ-ност з патентом на корисну модель "СпоЫб визначення штамiв бiфiдобактерiй для створення еталонних зразкiв пробютичних препаралв" [8]. Для культивування бiфiдобак-терiй використовували по-живнi середовища: тверде середовище MRS; напiврiдке Бiфiдумсередовище вироб-ництва ДНЦПМ (Росiя).
Здатнють пробiотичних шта-мiв бiфiдобактерiй безпосе-редньо впливати на клiтини iмунного захисту визначали у дослiдах in vivo за змЫою функ-цюнальноУ активностi макрофа-гiв перитонеального ексудату.
Експеримент проводили на безпородних бУпих мишах (самцях) вiком 3 тижш, масою 16-20 г, отриманих з вiварiю ДП "Центр iмунобiологiчних препа-ратiв". Пiддослiднi тварини протягом 15 дшв утримувалися на карантинi i не мали жодних ознак захворювання. А|шмати-зацiя до змiни умов утримуван-ня вiдбувалася вiдповiдно до правил, прийнятих FELASA — "The Federation of European Laboratory Animal Science Associations", що встановлюе бю-етичш норми та правила по-водження з лабораторними тваринами в бвроп та за УУ межами. Мишi перебували у вiва-рп за температури 18-20°С, атмосферного тиску 84,0-1 Об,7 кПа (630-800 мм рт. ст.); вщ-носноУ вологост повiтря 5065%; максимально допустимоУ концентрацiУ у повiтрi амiаку 0,01 мУшграм/л, вуглекислого газу — 0,15%. Концентра^я аг-ресивних речовин у пов^ не перевищувала ГДК для пов^ря робочоУ зони. Для годування використовували сертифкова-ний "комбiкорм крупнограну-льований, збалансований" (до-бова доза 11,0 г ) та воду.
Мишей виводили iз дослщв з дотриманням "Правил про-ведення роб^ з використан-ням експериментальних тва-рин" — декапiтацiею пiд легким ефiрним наркозом.
Таблиця 1
Групи тварин, сформован для вивчення впливу пробютичних штамiв у дослiдах in vivo
Група Ктькють особин Тривалють дослщу, дыв Характеристика групи
1 (контрольна) 10 10 10 7 14 21 Уа тварини отримували 0,9% розчин натрю хлориду по 0,5 мл перорально
II 10 10 10 7 14 21 Уа тварини отримували бактерiальну суспензю, приготовану на основi еталонних зразюв штаму B. bifidum ББ/1, по 0,5 мл перорально
III 10 10 10 7 14 21 Уа тварини отримували бактерiальну суспензiю, приготовану на основi препарату "Бiфiдумбактерин сухий", по 0,5 мл перорально
IV 10 10 10 7 14 21 Уа тварини отримували суспензiю, приготовану на основi iзолятiв колонiй B. bifidum № 1, по 0,5 мл перорально
№ 3 2011 Environment & Health 54
-е-
AN EXPERIMENTAL ASSESSMENT OF IMMUNOSTIMULATING ACTIVITY OF BIFIDUMBACTERIUM REFERENCE STRAINS Krivoshlik M.A., Nastoyascha N.I., SakhnyukO.N., Surmasheva E.V., Kirsanova A.S., Putiyenko R.V., Nikonova N.A. Experimental assessment of immune stimulating properties of bifidumbacterium probiotic strains — the laboratory reference sample, isolated from preparation strain and a probiotic preparation "Bifidumbacterinum siccum"is spent. The researches are referred on study of probiotic strains influence for immune system of an animal organism in dependence of duration and the
scheme of preparations reception. An ability of bifidumbacterium probiotic strains to immediately influence for immune protection cells was defined in vivo experiences of functional activity change of peritoneal exudate macrophages. It was defined that laboratory standard strain in comparative experiments with preparation "Bifidumbacterinum siccum"and isolated from it strain have an equal influence for immune system of organism. It was also shown that under impact of laboratory standard strain the stimulation of macrophages was going actively in dependence of length of reception of tested samples.
В експеримент1 було дослщже-но 120 мишей, розподтених на 4 групи по 30 особин (табл. 1).
На 7, 14 та 21 добу перо-рального введення суспензм тваринам з кожноТ групи вщ-бирали по 5 мишей та вводили внутр1шньочеревно по 0,5 мл приготованоТ суспензп др1ж-дж1в. Суспензю др1ждж1в готу-вали так: 1,0 г св1жих др1ждж1в Saccharomyces cerevisiae в асептичних умовах помщали у м1рну колбу емнютю 250 мл, суспендували у 100 мл сте-рильноТ води та методом се-рмних розведень отримували суспензю др1ждж1в з ктькютю 5,0 х107 кл1тин/мл. Ктькють кл1тин др1ждж1в перев1ряли у камер1 Горяева. Приготовану суспенз1ю шактивували ки-п'ятшням на водяшй баш про-тягом 30 хв. За 45 хвилин п1сля внутр1шньочеревного введення суспензп др1ждж1в тварин з кожноТ групи виводили з дос-лщу цервкальною дислока-ц1ею пщ легким еф1рним наркозом. До черевноТ порожни-ни тварин вводили 2 мл 0,9% 1зотон1чного розчину натр1ю хлориду та масажували черев-це пальцями протягом 20 с. Робили надр1з черевноТ по-рожнини, в1дбирали 0,02 мл
перитонеального ексудату. На предметних скельцях робили мазки, висушували Тх на пови Tpi та фарбували за модифко-ваним методом Папенгейма-Крюкова.
Облiк отриманих результатiв здмснювали пiд мiкроскопом та визначали вщсоток фагоцитозу (ВФ) — вщсоток фагоци-туючих клiтин, якi мютили кш-тини дрiжджiв, та фагоцитарне число (ФЧ), яке розраховува-ли за формулою (1):
ФЧ _ ах5 + вх10+сх15 уо ФЧ _ ВФ ' '
де a — ктькють фагоцитуючих 1штин, якi поглинули 5-9 клiтин дрiжджiв; b — кiлькiсть фагоцитуючих кттин, якi мiстять 10-14 ^тин дрiжджiв; c — кiлькiсть фагоцитуючих 1штин, в яких кiлькiсть 1^тин дрiжцжiв складае 15 i бтьше.
Статистичну обробку отриманих даних проведено на ПК Intel® Pentium Dual-Core inside, цифровий матерiал у кож-нм окремiй вибiрцi перевiрено та пiдтверджено на нормальне розподтення величин. Для численних даних розрахову-вали середне арифметичне, дисперсю та стандартне ква-
дратичне вщхилення. 1нтервал надiйностi отримували з вiро-гiднiстю 95% [9].
Результати та Ух обгово-рення. При потраплянш до оргашзму чужорiдних антиге-шв (клiтин культури дрiжджiв Saccharomyces cerevisiae) ак-тивiзуeться неспецифiчний iмунiтет, що пов'язаний пере-важно з дiяльнiстю макрофа-гiв. За звичайних умов макрофаги мають невеликi розмiри та розмiщенi поодиноко. На рисунку 1 спостер^аеться (1) незначна ктькють щойно утворених поодиноких Рисунок 1 Мкроскотювання зразка-перитонеального ексудату мишей групи №1
Рисунок 2
Мкроскотювання зразка перитонеального ексудату мишей групи Ill: а — 7 дiб спостереження; б — 14 дiб спостереження; в — 21 доба спостереження
О
Рисунок 3
Вплив тривалост прийому препарату '^фщумбактерин сухий" на ВФ макрофагiв
макрофагiв невеликих po3Mi- них клiтин дрiжджiв, що piB, ледь помiтних при мкро- пов'язано з недостатньою ак-скопюванш, у пpисутностi ве- тивнiстю синтезу фагоци^в. ликоУ кiлькостi нефагоцитова- Мкроскотчний вигляд при-
Рисунок4
Вплив тривалост прийому препарату '^фщумбактерин сухий" на Фч макрофагiв
9
ФЧ, у.о*
8
Примтка: * — yMOBHi одиниЦ!.
"Препар аг "Бифид.'-мбагтернн сухий" Чзольобании штам Б. bifidum
Еталонний штам В. brfidum №ЕЕ/1
"Контрольна група
готованих зразюв перитоне-ального ексудату мишей гру-пи Ill (тварини, як отримували суспензiю, приготовану на ос-новi препарату '^фщум-бактерин сухий" по 0,5 мл пе-рорально) протягом piзних теpмiнiв зображено на рисунку 2.
З наведених рисунюв видно, що введення експеримен-тальним тваринам препарату '^фщумбактерин сухий" протягом 7 дiб стимулюе незнач-не збiльшення pозмipiв син-тезованих макpофагiв та Ух ктькосл, а також подальше зростання ктькост макрофа-гiв протягом наступних 14 дiб.
Значення показникiв фаго-цитарноУ активностi макрофа-гiв в уах дослiджених групах тварин на 7-му добу спостере-жень наведено у таблиц 2.
2
7 14 21 Пертд дослиження, доба ВИДНО, що вже на 7-му добу
Таблиця 2 Показники поглинальноГ активностi макрофагiв на 7 добу Таблиця 3 Показники поглинальноГ активностi макрофагiв на 14 добу Таблиця 4 Показники поглинальноГ активностi макрофагiв на 21 добу
Група ВФ, % ФЧ, у.о.* Група ВФ, % ФЧ, у.о.* Група ВФ, % ФЧ, у.о.*
l 54,50±0,87 2,88±0,52 l 51,75±2,22 3,75±0,77 l 60,00±2,04 2,88±0,55
ll 70,88±1,74 4,5±0,46 ll 74,00±1,89 6,13±0,95 ll 85,25±1,52 7,81±0,30
Ill 59,75±1,53 3,25±0,41 lll 70,50±2,30 6,13±0,95 lll 73,63±3,22 7,75±0,31
lV 64,75±1,62 3,50±0,53 lV 70,38±2,27 5,75±0,92 lV 74,25±3,18 8,13±0,40
Примтка до таблиць 2-4: * — yMOBHi одиниц!.
№ 3 2011 Environment & Health 56
-о-
введення тваринам дослщжу-ваних зразюв спостеpiгаеться певна piзниця у значеннях по-казникiв, що характеризують фагоцитарну активнiсть мак-рофапв. Зокрема, можна стверджувати, що введення тваринам дослiджуваних зразюв препарату '^фщум-бактерин сухий" та препара-тiв поpiвняння викликае пщвищення показникiв фагоцитозу поpiвняно з контрольною групою. Так, найбтьше зростання показника ФЧ спо-стер^алось у гpупi тварин, яка отримувала еталонний зразок штаму B. bifidum ББ/1. Незначнi вщхилення мiж зна-ченнями ВФ та ФЧ для препарату '^фщумбактерин сухий" та його iзолятiв при поpiвнян-нi показникiв фагоцитарноУ активност можна пояснити впливом технологiчних про-цесiв виготовлення пробю-тичних препаралв на знижен-ня функцiональноУ активност культур мiкpооpганiзмiв.
Даш показникiв фагоцитарноУ активной макpофагiв, отримаш для всiх дослiджуваних груп тварин на 14-ту добу спо-стереження, наведено у таб-лицi 3.
Аналiз даних, наведених у таблиц 3, демонструе збере-ження тенденци до зростання фагоцитарноУ активностi мак-pофагiв, спостеpiгаеться подальше збтьшення вiдсотка фагоцитуючих клiтин та зна-чення фагоцитарного числа.
Данi показниюв фагоцитарноУ активностi макpофагiв, от-pиманi для всiх дослiджених груп тварин на 21-шу добу спостереження, наведено у таблиц 4.
Отримаш результати свщ-чать про подальше зростан-ня показникiв фагоцитарноУ активност макpофагiв. Так, вiдсоток фагоцитозу у кожнш з дослiджених груп збтьшу-еться у середньому на 3-5% при пропорцшному збть-шенш показника фагоцитарного числа.
Узагальнення отриманих експериментальних даних для дослщжуваних штамiв бiфiдо-бактеpiй дозволяе встановити низку закономipностей:
□ пiсля введення тваринам дослщних зpазкiв пробютич-них штамiв показник ВФ для кожноУ експериментальноУ групи пщвищився у середньо-
му на 10-20% порiвняно з контрольною групою;
□ дослщний препарат, при-готований на основi лабораторного еталонного зразка
B. bifidum ББ/1, мае найбть-шу активнють щодо стимупяцií фагоцитозу (ВФ становить 85%) (рис. 3);
□ значення збтьшення ВФ за дм препарату '^фщумбакте-рин сухий" та штаму бiфiдобак-терiй, iзопьованого з нього, знаходяться практично на одному рiвнi з незначним вщста-ванням препарату (рис. 3);
□ значним фактором вппиву на iмуномодулюючий ефект пробiотичних штамiв б i ф i -добактерш е тривалють íx прийому. Так, тсля 7 дiб прийому спостеркаеться частко-ве збiпьшення кiпькостi макро-фагiв та пiдвищення показни-юв íxньоí погпинапьноí актив-ностi. Але значне зростання цих показниюв починаеться лише тсля 14-í доби прийому (рис. 3, 4).
Висновки
1. Отримаш експеримен-тальш данi in vivo свщчать про позитивний стимулюючий вплив штамiв B. bifidum на iмунну систему, а саме íí не-специфiчну складову — фагоцитарну систему макрофапв: пiдсипення íx активного синтезу та поглинально'У здатностi.
2. Встановлено, що зi збть-шенням тривапостi введення бiфiдобактерiй у вигпядi iзопя-тiв або штамiв лабораторного еталонного зразка значно ак-тивiзуеться синтез макрофа-гiв, збiпьшуються Ухш розмiри та пiдвищуеться фагоцитарна активнють.
3. 1муностимулююча дiя ета-лонного штаму B. bifidum мо-же бути одним з критерпв ппе-нiчноí оцiнки пробiотичниx штамiв мiкроорганiзмiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Янковский Д.С. Состав и функции микробиоценозов различных биотопов человека / Д.С. Янковский // Здоровье женщины. — 2003. — № 4 (16). — C. 145-158.
2. Пархоменко Л.К. Микроэкология кишечника и ее коррекция в детском возрасте / Л.К. Пархоменко, Е.В. Репете-ва // Сучасна гастроентероло-пя. — 2006. — № 3 (29). —
C. 72-75.
3. Печшка А.М. Застосуван-ня '^фщумбактерину" у формi
ректальних супозиторив у комплексному лкуванш хво-рих на racTpi кишковi Ыфекцм-Hi хвороби / А.М. Печшка,
I.В. Шестакова, О.А. Гудзенко, К.В. Курищук, В.А. Марченко // Сучаснi iнфекцií. — 2007. — № 2. — C. 28-32.
4. Бондаренко В.М. Дисбак-териоз кишечника как клини-ко-лабораторный синдром: современное состояние проблемы / В.М. Бондаренко, Т.В. Мацулевич. — М.: ГЭО-ТАР-Медиа, 2007. — 304 с.
5. Грачева Н.М. Пробиотиче-ские препараты в терапии и профилактике дисбактериоза кишечника / Н.М. Грачева,
B.М. Бондаренко // Инфекционные болезни. — 2004. — № 2. — C. 53-58.
6. Дисбактериоз кишечника (клиника, диагностика, лечение): [руководство для врачей] / Ю. В. Лобзин, В.Г. Макарова, Е.Р. Корвякова, С.М. Захарен-ко. — СПб.: ООО "Издательство "ФОЛИАНТ", 2006. — 256 с.
7. Коваленко Н.К. Научное обоснование и практическое использование пробиотиче-ских препаратов / Н.К. Коваленко // Вюник фармакологи та фармацп. — 2007. — № 6. —
C. 10-15.
8. Пат. 53337. Украша, МПК7 С12 № 11/00. Споаб визна-чення штамiв бiфiдобактерiй для створення еталонних зраз-юв пробютичних препаралв / Мойсеева Г.В., Настояща Н.1., Кривошлик М.О., Сахнюк О.М.; заявник i патентовласник ДП "Центр iмунобiологiчних препарат". — № u201001092; за-явл. 03.02.2010 р.; опубл.
II.10.2010 р., Бюл. № 19.
9. Юнкеров В.И. Математи-ко-статистическая обработка данных медицинских исследований / В.И. Юнкеров, С.Г. Григорьев. — СПб.: ВМе-дА, 2006. — 266 с.
Надiйшла до редакцИ 10.03.2011.
О
