CC BY
14
dex zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage // Acta Neurovegetativa. - 1996. - Bd. 29, N 2. - S. 250-268.
3. Клапчук В.В., Лашко В.П. Безпосередня ефек-тивнють модифшованих cnoco6iB мобiлiзуючого та заспокшливого дихання за показниками хронотропно! реакцй' серця // Спортивний вюник Приднiпров'я. -2001. - №1. - С. 56-58.
4. Колосов В.П. Прогнозирование функциональных нарушений в гастродуоденальной зоне у больных бронхиальной астмой [Электронный ресурс]: В.П. Колосов, О.В. Ворончук / Дальневосточный научный центр физиологии и патологии дыхания СО РАМН, Благовещенск, 2007. - Название с контейнера.
5. Новые рекомендации по лечению и профилактике бронхиальной астмы // Здоров'я Укра!ни. -2007. - №3, 4, 5. - С. 2-6.
6. Пешкова О.В. Фiзична реабштащя при захво-рюваннях внутршшх оргашв (Частина II): Матерiали для читання лекцш. - Харшв: ХаДАФК, 2002. - 176с.
7. Справочник семейного врача. Внутренние болезни / Матвейков Г.П., Баранов Л.Г., Гончарик И.И. и др.; Под ред. Г.П. Матвейкова. - 3-й вып. - Минск.: Беларусь, 1992. - 637с.
8. Стенон Гланц. Медико-биологическая статистика / [Пер. с англ. д. физ.мат.н. Ю.А. Данилова]; Под ред. Н.Е. Бузикашвили, Д.В. Самолова. - М.: Практика, 1999. - 602с.
9. Теория и практика аутогенной тренировки / Под ред. В.С. Лобзина. - 2-е изд. испр. и доп. - Л.: Медицина, 1980. - 272с.
10. Триняк Н.Г. Управление дыханием и здоровье. - К.: Здоров'я, 1991. - 160с.
УДК 616.6:579.84:615.331:612.017
В. В. Мокрозуб, Л.П. Бабенко, О. С. Воронкова, Т.М. ПолШко, А.1. Втшков
АКТИВН1СТЬ ФАГОЦИТАРНО1 ЛАНКИ 1МУН1ТЕТУ ПРИ ДИСБ1ОТИЧНИХ СТАНАХ УРОГЕН1ТАЛЬНО1 СИСТЕМИ, СПРИЧИНЕНИХ STAPHYLOCOCCUS AUREUS, ТА МОЖЛИВ1СТЬ IX КОРЕКЦ11 ПРЕПАРАТАМИ ПРОБ1ОТИК1В
Днтропетровський нацiональний утверситет iM. Олеся Гончара бiолого-екологiчний факультет кафедра мiкрoбioлoгii та вiрусoлoгii (зав. - д. бюл. н., проф A.I. BiHHiKoe)
Ключовi слова: нормофлора, урогенгтальний тракт, стаф1лококовий дисбюз, пробютик, фагоцитоз, екзогенне бактергальне навантаження, антибактергальна д1я, НСТ-тест Key words: normoflora, urogenital tract, staphylococcus dysbiosis, probiotics, phagocytosis, exogenous bacterial load, antibacterial effect, NST-test
Резюме. В исследовании при помощи экспериментальной модели была изучена активность фагоцитарного звена иммунитета, в частности, его антибактериальное действие и изменения, которые в нем происходят при нагрузке Staphylococcus aureus и пробиотическим препаратом «Биоспорин». Для исследования использовали кровь самок белых лабораторных мышей. Фагоцитарную активность моноцитов и ней-трофилов периферической крови оценивали в НСТ-тесте по фагоцитарному числу, фагоцитарному резерву, коэффициенту фагоцитарного числа, индексу бактерицидности нейтрофилов. В качестве тест-бактерий использовали суточную культуру S. aureus штамм 209Р. Активность фагоцитарного звена иммунитета исследовали в динамике на протяжении месяца.
Summary. In the study phagocytic activity level of immunity, in particular its antibacterial effect, and the changes that occur in it under load with Staphylococcus aureus and probiotic agent «Biosporin» was investigated using an experimental model. Blood of the females of white laboratory mice was used for study. Phagocytic activity of monocytes and neutrophils of peripheral blood was evaluated in the NST-test by the number of phagocytes, phagocytic reserve, the rate of phagocytic number, index of bactericidal action of neutrophils. As the test-bacteria, a daily culture of S. aureus strain 209P was used. Phagocytic activity level of immunity, link was studied in dynamics throughout a month.
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
Вщомо, що репродуктивне здоров'я жшки напряму пов'язане зi станом мшрофлори уроге-нiтального тракту. На жаль, у бшьшосп випадкiв досить важко встановити першопричину патоло-пчного процесу, оскiльки лiкарi стикаються вже з наслщками. Задля пояснення причин та механiзмiв виникнення захворювань урогеш-тально! системи обгрунтованою е побудова експериментальних моделей.
Стафiлококи та стрептококи, що входять до складу нормально! мшрофлори статево! системи, за певних умов можуть стати збудниками тсляпологових, пiсляабортивних та шсляопера-цiйних ускладнень, а також запальних захворювань жшочих статевих органiв. На фош усшшно! боротьби з багатьма шфекцшними захворю-ваннями, стафiлококова iнфекцiя, на сучасному еташ, е недостатньо вивченою та становить труднощi для дiагностики та лiкування. В ос-танш роки стафiлококовi шфекци розповсюд-жуються все ширше, нерiдко з бшыл важкими ускладненнями та збiльшенням кшькосп леталь-них випадкiв [2]. З огляду на значний рiвень поширення, множиннi фактори патогенностi й швидке виникнення антибiотикорезистентностi стафiлококи можуть вважатися одними з потен-цiйно максимально небезпечних мiкроорганiзмiв, роль яких у клшчнш практицi важко пере-ощнити.
Стафiлококова iнфекцiя в першу чергу не-безпечна ураженням iмунно! системи, що часто виявляеться в дефектносп ланки моноци-тiв/макрофагiв. Цi мшрооргашзми можуть вис-тупати як чинники дисбютичних явищ - станiв, що характеризуются !х домiнуванням при одночасному порушенш якiсного та кiлькiсного складу мшробюценозу макроорганiзму в цiлому. Дисбютичш стани потребують корекцп, що вдало здшснюеться за допомогою пробiотичних препарата [6]. Лiкувально-профiлактичнi препа-рати з живих мiкроорганiзмiв (лакто-, колi-, бiфiдумбактерин i !х комбшацп) вже понад 70 роюв застосовуються в практичнш охоронi здоров'я [6]. Роль бiфiдо- i лактобактерiй у посиленнi фагоцитувально! активностi перито-нiальних макрофагiв була вщзначена неодноразово рiзними авторами [3].
Дослщження функцiонального стану кттин фагоцитарно! системи - нейтрофшв i моно-цитiв/макрофагiв периферично! кров^ а також дiагностично!' i прогностично! iнформативностi змiн !х активностi е найбшьш важливими кл> нiчними спостереженнями з фагоцитозу й вщображають стан гомеостазу оргашзму. Най-частiше дослщжуеться поглинальна i киснеза-
лежна бактерицидна активнiсть фагоцитiв. Ки-сеньзалежна бактерициднiсть вивчаеться в реакцii безсубстратного вщновлення штро-синього тетразолю (НСТ-тест) [5].
Метою нашого дoслiдження було вивчення на експериментальнш мoделi активносп фагоци-таpнoi ланки iмунiтету, зокрема, антибакте-piальнoi дii й змш, що в нiй вiдбуваються при навантаженш Staphylococcus aureus та пробю-тичним препаратом «Бюспорин».
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для дoслiдження використовували кров самок безпородних бiлих лабораторних мишей вагою 18-20г, яким попередньо вводили суспензда клiтин iндигеннoгo штаму Staphylococcus aureus, що мiстила 1х109 клiтин/мл, та пpoбioтик «Бюспорин» (суспензiя препарату мiстила 1*109 клiтин/мл). Введення пробютика та суспензii мiкpoopганiзмiв здшснювали iнтpавагiнальнo за допомогою дозатора в oб'емi 50 мкл. На початку експерименту вибipка складала 20 особин, з ходом експерименту кшьюсть тварин зменшу-валась.
Рoзпoдiл моно- i пoлiнуклеаpiв вiдбувався в пpoцесi центрифугування протягом 45 хв. при 1500 об/хв. у гpадiентi щiльнoстi фшол-веро-гpафiну [4].
Фагоцитарну активнiсть моноцита i ней-тpoфiлiв пеpифеpичнoi кpoвi oцiнювали в НСТ-тестi за фагоцитарним вдексом (Ф1), фагоци-тарним числом (ФЧ), фагоцитарним резервом (ФР), коефщентом фагоцитарного числа (КФЧ), шдексом бактеpициднoстi нейтpoфiлiв (1БН). Як тест-бактерп використовували добову культуру S. aureus штам 209Р.
Активнiсть фагоцитарно!' ланки iмунiтету до-слiджували в динамщ протягом мiсяця. Статис-тичну обробку результата проводили за методикою, запропонованою Лакшим [1], викорис-товуючи кpитеpiй Стьюдента при piвнi зна-чущoстi 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вивчення впливу S.aureus та пробютичного препарату «Бюспорин» на актившсть фагoцитiв проводилось в експеpиментальнiй мoделi in vivo. Ми вiдстежували динамшу змiни активнiстi фагoцитiв за допомогою спонтанного НСТ-тесту при piзних типах навантаження на 2-й, 7-й, 10-й, 15-й i 30-й день. Отримаш данi наданi в табл. 1.
Встановлено, що при штравагшальному зараженш мишей як культурою S. aureus, так i пpoбioтичним препаратом «Бюспорин», було вiдмiченo вipoгiдне пiдвищення активносп фагoцитiв у спонтанному НСТ-тестi, що досягло
максимального значення на 15 добу експери-менту й склало вщповщно 23,4%±1,62 та 23,8%±1,63.
При дослщженш кисеньзалежно! бактерицидно! активност фагоципв в шдукованому НСТ-тесп було встановлено, що в раз1 зараження
мишей культурою S.aureus !х Ф1 досягав найбшьших значень (71,8%±0,41) на 15 добу експерименту. Пщвищення ж активаци моно-нуклеар1в пщ д1ею «Бюспорину» було досто-в1рним на 10 - 15 добу дослщу (шкубащя про-тягом 1 год) та на 10 добу при 3 год. шкубаци.
Таблиця 1
Динамика змши активности макрофапв у спонтанному НСТ-тест1 у тварин при екзогенному навантаженн1 S. aureus та пробютичним препаратом «Бюспорин» (M±m)
Доба дослвду Навантаження культурою S.aureus Навантаження проб1отнком «Б1оспорнн» Контрольн1 показники
2 18,6 ± 1,9 18,1 ± 2,59
7 19,3 ± 1,88 18,9 ± 1,66 18,1 ± 2,59
10 22,8 ± 1,06 23,0 ± 2,01 18,1 ± 2,59
15 23,4 ± 1,62 23,8 ± 1,63 18,1 ± 2,59
30 19,4 ± 1,7 20,2 ± 1,13 18,1 ± 2,59
Прим1тка: * даш наведено у вщсотках,---показник не визначався
Показники ФЧ мононуклеар1в при зараженш стафшококом достов1рно в1др1знялись вщ таких при зараженш лактобактер1ями. В макрофагах (зараження S.aureus) виявлено збшьшення ак-тивност на 10 добу (шкубащя 1 год.), у той час як при шкубаци протягом 3 годин активнють залишалася нижче контролю. При використанш ж пробютику, в макрофагах, активнють зростала на 2 добу (шкубащя - 3 год.), тод1 як шкубащя протягом 1 години до значущих змш в активност не призвела. В обох дослщах спос-тер1галось достов1рне зростання КФЧ, що набував максимального значення на 10 добу при стафшококовш шфекци та на 15 при введенш «Бюспорину».
Дослщження 1БН свщчить про !! достов1рне зростання в обох дослщах на 10 добу при шкубаци з тест-культурою протягом 3 годин. Тобто, при створенш експериментального м1к-робного навантаження спостер1гаеться активащя фагоцитарно! ланки ¡муштету. Отримаш даш стосовно змш фагоцитарно! активносп в сти-мульованому НСТ-тесп наведено в таблиц! 2.
Обрання стафшококу як об'екта дослщжень пояснюеться тим, що вш е одним ¿з найбшьш розповсюджених чинниюв випадюв внутрш-ньолшарняних захворювань, а також вщм1чений
серед м1крооргашзм1в, як1 переважно вид1ляли вщ мишей. Окр1м того, ця бактер1я е небез-печною тому, що постшно присутня на р1зних бютопах оргашзму у великих кшькостях i волод1е багатьма факторами патогенностi, а також мае значну антибiотикорезистентнiсть i швидко набувае нових ознак [8].
1з лiтературних джерел вiдомо, що при виникненш дисбiотичних станiв може розви-нутися потужна iмуносупресiя. Так, вщомо, що при потрапляннi Staphylococcus aureus в оргашзм вiн провокуе iмунну вiдповiдь, стимулюючи фагоцитарну та антигенлiзуючу дiю макрофагiв проти сво!х антигенiв [7].
Дослiдження проведеш Сомовою Л.М. зi спiвавт [3] на моделi стафiлококово! iнфекцi!, показали зростання показниюв фагоцитозу пiсля контакту первинно! культури фагоцитiв як iз вiрулентним, так i з авiрулентним штамами S.aureus.
Експериментальне вивчення ди препарату «Бiоспорин» як коректора iмунного стану, створеного шляхом iнтравагiнального введення суспензи золотистого стафiлококу, показало, що препарат здатен стимулювати фагоцитарну ланку iмунiтету, тим самим сприяючи знищенню стафiлококу.
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
Таблиця 2
Вплив екзогенного штравагшального навантаження на стан фагоцитарно']! ланки iMyHiTeTy мишей в динамщц дослiджений у стимульованому НСТ-тестi (M±m)
---------- досл1ду Умови дослду ----- 2 10 15
Навантаження культурою 1 год 63,6±0,82 60,6±0,57 56,8±0,44
S.aureus 3 год 62,8±0,47 66±0,46 71,8±0,41
Навантаження пробютиком «Бюспорин» 1 год 48,8±0,48 68,9±0,82 66,7±0,57
3 год 59,2±0,31 69,8±0,48 54,5±0,43
Контроль 1 год 49,8±0,83 49,8±0,83 49,8±0,83
3 год 62,6±0,60 62,6±0,60 62,6±0,60
Навантаження культурою 1 год 1,07±0,03 2,31±0,35 1,11±0,12
S.aureus
3 год 1,07±0,04 1,5±0,29 1,06±0,09
Навантаження пробютиком «Бюспорин» 1 год 1,06±0,07 1±0,09 0,915±0,06
3 год 2,05±0,29 1,4±0,03 0,642±0,08
Контроль 1 год 1,01±0,06 1,01±0,06 1,01±0,06
3 год 2,12±0,33 2,12±0,33 2,12±0,33
Навантаження культурою 1 год 29,4±1,01 48,6±0,94 33,3±0,62
S.aureus
3 год 47,8±0,69 59,8±0,71 51,3±0,48
Навантаження пробютиком «Бюспорин» 1 год 23,6±1,04 34,8±1,02 42,6±0,98
3 год 41,5±0,93 62,2±0,36 54,3±0,95
Контроль 1 год 22,8±0,39 22,8±0,39 22,8±0,39
3 год 40,8±0,84 40,8±0,84 40,8±0,84
Навантаження культурою S.aureus 1±0,86 1,495±0,35 1,047±0,81
Навантаження пробютиком «Бюспорин» 0,517±0,45 0,715±0,37 1,425±0,98
Контроль 0,47±0,32 0,47±0,32 0,47±0,32
30
Ф1 (%)
ФЧ (од)
1БН (%)
КФЧ (од)
38,9±0,71 44,2±0,53
49,8±0,83 62,6±0,60
0,94±0,05
0,99±0,01
1,01±0,06 2,12±0,33
40,2±0,88 51,1±0,78
22,8±0,39 40,8±0,84
0,95±0,29 0,47±0,32
Пpимiтка: — - показник не визначався.
ВИСНОВКИ
1. Навантаження S. aureus призводило до зростання на 10 добу показниюв ФЧ, КФЧ, 1БН в 2,5; 3,75 й 1,7 раза вщповщно. Активащя мoнoнуклеаpiв у спонтанному НСТ-тест максимально зростала на 15 добу. Протягом всього перюду дослщження вiдмiчалoсь зниження ФР.
2. При застосуванш пpoбioтичнoгo препарату «Бioспopин» вщзначено дoстoвipне збiльшення активнoстi фагoцитiв у спонтанному НСТ-тесп на 10 й 15 добу в 1,3 раза. У стимульованому НСТ-тесп на 10 добу спостерпалося тдвищення Ф1 на 20% й ФР на 8%. КФЧ зростав у 2 рази на 15 добу. Бюспорин спричиняв зниження бшьш
нiж у 2 рази ФЧ3, у той час як ФЧ1 статистично не вiдpiзнялoсь вiд значень для штактних макpoфагiв.
3. Показники ФЧ мoнoнуклеаpiв при зара-женнi стафiлoкoкoм дoстoвipнo вiдpiзнялись вiд таких при зараженш бioспopинoм. Стафiлoкoк викликав збiльшення ФЧ1 на 10 добу, в той час як ФЧ3 залишалася в 2 рази нижче контрольних значень. При введенн пpoбioтика ФЧ3 досягав максимальних значень на 2 добу, в той час як ФЧ1 статистично не в^^знялося вiд контролю.
Отpиманi данi вказують на перспективнють даного напряму та свщчать на користь необ-
хщносп проведення подальших наукових дослщ-жень. Результати можуть бути використаш як
теоретична база як для лшування, так i для профiлактики низки хвороб людини.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М: Высшая школа, 1980. - 293с.
2. Левицька С.А. Мшробюлопчш та клшчш аспекта стафiлококового бактерюносшства // 1нфек-цiйнi хвороби.-2003.- №2. - С. 24 - 27.
3. Сомова Л.М., Плехова Н.Г., Гончарук Ю.Н. Кислородзависимая и нитроксидзависимая ферментные системы макрофагов при стафилококковой и листериозной инфекциях // Журнал микробиологи эпидемиологи и иммунобиологии.-2006.- №3.- С. 39 -43.
4. Спивак Н.Я., Лазаренко Л.Н., Михайлен-ко О.Н. Интерферон и система мононуклеарных фагоцитов. - К.:Фггосоцюцентр, 2002.- 164 с.
5. Флуер Ф.С., Прохоров В.Я., Бондаренко В.М. Частота выделения энтеротоксичных стрептококков среди больных сепсисом, пневмонией и ожогами // Журнал микробиологи эпидемиологи и иммунобиологии.- 2005.- №5.- С. 3 - 6.
6. Хорошилова Н.В. Иммуномодулирующее и лечебное действие пробиотиков // Иммунология. -2003. -Т. 24, №6.- С. 352-356.
7. Якобисяк М. 1мунолопя. - Вшниця: Нова книга, 2004. - 672с.
8. Янковский Д.С. Микробная экология человека: современные возможности её поддержания и восстановления. - К: Эксперт ЛТД, 2005. - 362с.
♦
УДК 617.711-022:616.98-08:615.331
В.М. Сакович*, А.1. Шерстюк**
ПРОБ1ОТИКИ У Л1КУВАНН1 В1РУСНО-БАКТЕР1АЛЬНИХ КОН'ЮНКТИВШВ
Дтпропетровська державнамедична академiя* кафедра неврологИ та офтальмологи (зав. - д. мед. н., проф. В.М.Школьтк) Обласна клiнiчна офтальмологiчна лкарня** (дир. - к. мед. н. В.М. Сердюк)
Ключовi слова: аденовiруснi кон 'юнктивти, бактерiальна суперiнфекцiя, л^вання, субалiн Key words: adenoviral conjunctivitis, bacterial superinfection, treatment, subalin
Резюме. Изучена эффективность применения пробиотика субалина в лечении аденовирусных конъюнктивитов, осложненных бактериальной суперинфекцией (38 больных, 66 глаз). В 50% случаев определялась граммположительная микрофлора, в 31,6% - граммотрицательная, в 18,4% - посев на микрофлору роста не дал. В комплексное лечение этих больных был включен пробиотик субалин, который назначался в виде капель 8-10 раз в сутки. Применение этого препарата способствовало более быстрому купированию воспалительного процесса, сокращению сроков лечения.
Summary. The efficacy of probiotic subalin in the treatment of adenoviral conjunctivitis, complicated with bacterial superinfection (38 patients, 66 eyes) was studied. In 50% of cases, a gram-positive microflora, in 31,6% - gramnegative microflora was determined, in 18,4% culture was not determined. In a complex treatment of these patients probiotic subalin was administered in the form of drops (8-10 times daily). The use of this medicine made for a faster control of inflammatory process, reduce of treatment period.
У наш час вiрусна шфекщя е досить поши-реною патолопею органу зору [1]. Аденовiруснi кон'юнктив^и вiдрiзняються гострим початком, затяжним перебкюм, призводять до тимчасово!
непрацездатност людей активного вшу [5,6]. Часто важливу роль у розвитку патолопчного процесу слизово! оболонки ока вщграе бак-т^альна супершфекщя [7]. Складнють терапи
