CC BY
47
УДК 616.341-089-06+616.314.-77.
Ю. І. Забуга1, С. М. Германчук2, О. В. Біда1
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПОВЕРХНІ ПРЕПАРУВАННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ВІТАЛЬНИХ ЗУБІВ НА ЕТАПАХ ОРТОПЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄТІВ
1Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика 2ПВНЗ “КМУ УАНМ”
Робота є фрагментом НДР «Клініко - лабораторне обґрунтування використання сучасних медичних технологій для діагностики, профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань» (державний реєстраційний номер 0104и000711).
Вступ
Останніми роками, незважаючи на інтенсивний розвиток сучасних технологій профілактики та лікування стоматологічної патології, в Україні понад 50% відсотків оглянутих осіб потребують стоматологічної, в тому числі й ортопедичної, допомоги. Високий рівень поширеності дефектів коронкової частини зубів, що виникають унаслідок уражень твердих тканин, указує на потребу їх заміщення незнімними ортопедичними конструкціями [5].
Одним із їхніх загальновизнаних недоліків є необхідність препарування опорних зубів, особливо в тих випадках, коли є потреба в зішліфу-ванні значного об'єму твердих тканин, зокрема при естетичному протезуванні [1, 3, 8]. Тотальне препарування опорних зубів викликає в пацієнта неприємні суб'єктивні відчуття та низку ускладнень як на етапах протезування, так і після його завершення, одне з них - це поява післяопераційної підвищеної чутливості дентину, що за класифікацією гіперестезії дентину Ю.А. Федорова (1981) та співавторів належить до гіперестезії, пов'язаної з візуальною втратою твердих тканин зубів. Відомо кілька теорій виникнення чутливості (теорія рецепторів одонтобластів, теорія прямих нервових закінчень, гідродинамічна теорія), але найбільш загальновизнаною є остання з названих. Основні положення цієї теорії такі: під час оперативного втручання в межах дентину змінюється швидкість руху зубної рідини в дентинних канальцях, що в свою чергу подразнює нервові закінчення волокон, викликаючи біль. Крім того, відбувається дегідратація де-нтинних канальців за рахунок витікання зубного ліквору під час препарування, що призводить до різких проявів болю на зовнішні подразнювальні фактори (осмотичні, температурні та механічні) [2, 7, 9 ].
Для розв’язання цієї проблеми з'явилася низка препаратів для лікування післяопераційної чутливості твердих тканин зубів - десенситайзе-рів дентину, що мають різний хімічний склад та, відповідно, різний механізм дії. У складі десен-
ситайзерів діючою речовиною виступають різні сполуки фтору, препарати кальцію, солі стронцію, глютаральдегід, гідроксиетилметакрилат, крім того, відомі десенситайзери, що містять щавелевокислі сполуки - оксалати калію, оксалати заліза тощо. (Кинцлер Г., 2004; Azzopardi А. et аі.,2004).
Однак нині недосконало вивчено взаємодію та ступінь обтурації дентинних канальців різними за складом десенситайзерами при ортопедичному лікуванні пацієнтів з ураженнями твердих тканин вітальних зубів.
З огляду на вищевказане виникає необхідність проведення експериментальних досліджень щодо вивчення ступеня обтурації дентинних канальців та характеру поверхні препарування після обробки різними за складом десен-ситайзерами на етапах ортопедичної реабілітації пацієтів.
Мета дослідження: визначення характеру дії різних за складом десенситайзерів на структуру поверхні дентину після препарування при ортопедичному лікуванні.
Об’єкт і методи дослідження
Для вирішення поставлених завдань нами ми дослідили 60 зразків зубів людини, видалених за клінічними показаннями. З метою встановлення характеру поверхні препарування після обробки різними за складом десенситайзерами та ступеня обтурації ними дентинних канальців зразки розподілені на групи дослідження, кожна з яких мала по 10 зразків.
До першої (контрольної) групи дослідження ввійшли зразки, обтурацію поверхні препарування дентину яких не проводили. Друга група дослідження склала зразки зубів, поверхню препарування яких обробляли десенситайзером на основі гідроксиетилметакрилату та глютараль-дегіду «Десенсітал-HG». Третя група дослідження включала зразки зубів, на поверхню препарування яких пошарово наносили рідини №1 та №2 десенситайзеру на основі солей калію, кальцію та стронцію «Десенсітал О». Четверта група об'єднала зразки зубів з пошаровим нане-
сенням на поверхню препарування рідини, що в своєму складі містить іони фтору та міді й суспензії, що є дрібнодисперсним гідроокисом кальцію в дистильованій воді (емаль - дентин-герметизуюча рідина «Глуфторед»). П'яту групу дослідження сформували зразки зубів, герметизацію поверхні препарування яких здійснювали шляхом нанесення фторувального лаку на основі природних смол і нанодисперсного гідро-ксоапатиту «Нанофлюор».
Перед нанесенням десенситайзерів поверхні всіх зразків оброблено 0,05% розчином хлоргек-сидину.
Підготовку дослідних зразків до електронно-мікроскопічного дослідження здійснювали шляхом поздовжнього розколювання коронкової частини зубів.
Отриманий матеріал занурювали на 5 год. у 10% розчин формаліну, під дією якого більшість компонентів тканин не втрачалися при наступній обробці. Зневоднення матеріалу проводили шляхом поміщення в спирти низької концентрації (30%), а потім послідовно переносили в спирт зростаючої концентрації з кінцевим подвійним витримуванням у 98% розчині спирту. Оскільки емаль і дентин зуба є діелектричними матеріалами, для унеможливлення накопичення на поверхні зразків поверхневого заряду, здатного відхиляти первинний пучок, призводити до спотворення зображення та зміни вторинної електронної емісії при проведенні електронно-мікроскопічного дослідження, під катодним випаровуванням у вакуумі на поверхню зразка наносили тонку платинову плівку. Товщину напилення контролювали безпосередньо всередині вакуумного випаровувача за допомогою п’єзоелектричних кристалічних датчиків, які вимірювали кількість матеріалу, що напилився, за зміною частоти коливань кристала через збільшення його маси. Саме покриття платиною товщиною 8-10 нм давало можливість отримати максимальну кількість вторинних електронів і мати оптимальну електронну емісію [6]. Підготовлені зразки досліджували в електронному скануваль-ному мікроскопі «JSM 6490LV» японської фірми «JEOL» (Японія), обладнаному енергодиспер-сійним мікроаналізатором «INCA Energy350 Premium» із кремнієвим дрейфовим детектором, спектрометром із хвильовою дисперсією «INCA Wave 500» та детектором дифракції зворотно відбитих електронів «HKL Channel 5 EBSD» виробництва «OXFORD Instruments Analytical Ltd» (Великобританія). Прискорювальна напруга становила 20 кВ, сила струму пучка - 7 нА.
Результати дослідження та їх обговорення
Результати проведеного електронно-мікроскопічного дослідження засвідчили, що в зразків контрольної групи (електроногра-ма*4000, рис.1) на поверхні препарування дентину наявні борозни препарування, травмовані відростки одонтобластів та змазаний шар (smear layer) дентину, який містить залишки гідроксоа-
патитів, відростки одонтобластів, денатурованих колагенових волокон.
Рис.1. Борозни препарування дентину і травмовані відростки одонтобластів контрольної групи дослідження.
Електронограма х4000
Дослідження структури дентину після антисептичної обробки 0,05% розчином хлоргексидину та нанесення десенситайзеру на основі гідро-ксоетилметакрилату і глютаральдегіду «Десенсі-тал-HG» другої дослідної групи зразків продемонстрували захисний шар зі щільною структурою, який покриває поверхню дентину, зменшує отвори дентинних канальців, не забезпечуючи їх повну обтурацію (рис. 2).
Рис. 2. Поверхня препарування оброблена десен-ситайзером на основі гідроксоетилметакрилату і глютаральдегіду «Десенсітал-HG».
Електронограма х2000
Застосування «Десенсітал-HG» ґрунтувалося на властивостях складових: глутарового альдегіду та гідрофільного мономера (НЕМА), який, просочуючись у «змазаний» шар» або в кондиційований дентин, утворював проміжний шар між вологою поверхнею дентину і малов’язким матеріалом, підвищуючи надійність зчеплення між гідрофільною поверхнею дентину і гідрофобним адгезивом і запобігаючи витіканню дентинної рідини, що є первинною причиною місцевої гіпер-чутливості. Відомо також, що рідина «Десенсітал
НG» забезпечує усунення чутливості за рахунок пригнічення росту і розвитку бактерій.
На електронограмах зразків зубів третьої групи дослідження, оброблених десенситайзе-ром на основі солей калію, кальцію та стронцію («Десенсітал О»), спостерігався шар зі щільнішою, але неоднорідною структурою, яка перекривала дентинні канальці та складалася з різних за структурою та розміром кристалів. Мали місце дрібні округлі, плоскі частинки та пластинчасті кристали дещо більшої форми (рис.З).
Рис.3. Поверхня оброблена десенситайзером на основі солей калію та стронцію «Десенсітал О». Електронограма х7000
Обґрунтування застосування десенситайзеру «Десенсітал О» пов’язано з властивістю водного розчину солей калію (калію фосфат, калію оксалат), кальцію хлориду та стронцію хлориду завдяки хімічній реакції утворювати мікрокристалічний комплекс, який проникає в дентинні кана-льці, запобігаючи витіканню дентинної рідини, та знижувати нервову активність, знижуючи провідність болю.
Емаль-дентин герметизувальна рідина «Глу-фторед», якою були оброблені поверхні зразків четвертої групи дослідження, утворювала щільний захисний шар із пухкою структурою, що складався з округлих кристалічних гранул, які ловністю обтурують дентинні канальці (рис.4).
Рис.4. Структура поверхні оброблена емаль- дентин герметизувальною рідиною «Глуфторед». Електронограма х9500
Цей кристалічний шар представлений висо-комолекулярним полімером кремнієвої кислоти з кристалами фтористого кальцію, фтористого магнію та фтористої міді - II. Електроногра-мою*9500 демонстровано повний захист поверхні препарування емаль-дентин герметизуваль-ною рідиною «Глуфторед».
Відомо, що тривалу ремінералізацію й ефективну герметизацію твердих тканин забезпечено кристалами фтористого кальцію, карієсогенний ефект - сполуками міді.
П’ята група досліджуваних зразків - це поверхні, оброблені «Нанофлюором», лаком, що містить амінофторид, фториди натрію та нанодис-персний колоїдний гідроксоапатит, здатний ремінералізувати дентин і нормалізувати функціональний стан пульпи зуба, тобто виступати в ролі дентинопротектора. Відомо, що оптимальний уміст фторувальних компонентів забезпечує миттєву ізоляцію тканин зубів від різноманітних подразників.
Результати дослідження цієї групи зразків указують, що шар фторувального лаку на основі природних смол і нанодисперсного гідроксоапа-титу рівномірно, щільно покриває поверхню препарування дентину, розташовуючись над ден-тинними канальцями, перекриває їхні отвори.
Висновки
Проведені нами дослідження показали, що десенситайзери утворюють на поверхні дентину захисний шар, що відрізняється за своєю структурою, щільністю та ступенем обтурації дентин-них канальців.
Так, десенситайзери на основі гідроксоетил-метакрилату і глютаральдегіду («Десенсітал-HG») змінюють поверхню препарування в порівнянні зі зразками контрольної групи, але не забезпечують повну обтурацію дентинних каналь-ців.
Захисні шари поверхні дентину зубів десенситайзеру на основі солей калію, кальцію та стронцію («Десенсітал О»), фторувального лаку на основі природних смол та нанодисперсного гідроксоапатиту «Нанофлюор» і емаль-дентин герметизувальної рідини «Глуфторед», маючи різну структуру, щільно покривають поверхню препарування, обтуруючи дентинні канальці. Отримані результати електронно- мікроскопічного дослідження можуть бути використані в клінічній практиці, що зменшить кількість випадків ускладнень протезування на етапах стоматологічної реабілітації пацієнтів.
Перспективи подальших досліджень
На основі результатів експериментальних електронно - мікроскопічних досліджень необхідно дослідити клінічну ефективність та впровадити в клінічну практику запропоновані засоби профілактики ускладнень препарування.
Література 6.
1. Біда В. І. Мостоподібні конструкції зубних протезів : [ навч. посібник] / В. І. Біда, М. О. Павленко,
О. В. Біда. - Львів: ГалДент, 2007. - 84 с. 7.
2. Дорошенко Е. Н. Новые аспекты в лечении повышенной чувствительности твердых тканей зубов при подготовке их к протезированию / Е. Н.
Дорошенко // Вісник стоматології. — 2006. — №
2. — С. 111—112. 8.
3. Калашников Д. В. Стан твердих тканин і пульпи
зубів при незнімному протезуванні / Д. В. Калашников, М. Д. Король // Галицький лікарський вісник. — 2005. — Т. 12, № 1. — С. 37—40. 9.
4. Розенштиль С. Ф. Ортопедическое лечение несъемными протезами / С. Ф. Розенштиль, М. Ф.
Лэнд, Ю. Фуджимото .- М.: Рид Эдсивер, 2010.944 с.
5. Павленко О. В. Стоматологічна допомога в Україні / О. В. Павленко, М. В. Голубчиков. - К., 2012.
- 89 с.
Резюме
Викладено результати електронно-мікроскопічних досліджень щодо вивчення ступеня обтурації дентинних канальців та характеру поверхні препарування після обробки різними за складом десенси-тайзерами на етапах ортопедичного лікування, визначено відмінності захисних шарів поверхні препарування дентину зубів.
Ключові слова: електронно-мікроскопічне дослідження, десенситайзери, чутливість дентину.
Резюме
Изложены результаты электронно-микроскопических исследований по изучению степени обтурации дентинных канальцев и характера поверхности препарирования после обработки различными по составу десенситайзерами на этапах ортопедического лечения, определены различия защитных слоев поверхности препарирования дентина зубов.
Ключевые слова: электронно-микроскопические исследования, десенситайзеры, чувствительность дентина.
Summary
This paper presents the results of electron microscopy to study the degree of obturation of dentinal tubules and the nature of the surface preparation after treatment with different composition desensitayzery at stages orthopedic treatment. Detected differences protective layers of surface preparation dentin of teeth.
Key words: electron microscopic study desensitayzer, sensitivity of dentin.
Практическая растровая электронная микроскопия ; под ред. Дж. Гоулдстейна, X. Яковица. — М., 1978. .
Трезубов В. Н. Ортопедическая стоматология. Пропедевтика и основы частного курса : [учебн. для студентов ]; 4-е изд. / В. Н. Трезубов, А. С. Щербаков, Л.М.Мишнев. - М. : МедПресс, 2011. - 416 с.
Туати Б. Эстетическая стоматология и керамические реставрации / Б. Туати, П. Миара, Д.Нэтэнсон. — М.: Высшее Образование и Наука, 2004. — 449 с.
Шиллинбург Г. Основы несъемного протезирования / Г.Шиллинбург, С.Хобо, Л. Уитсетт.- М.: Квинтэссенция, 2008. —566 с.
Стаття надійшла 1.02.2013 р.
