CC BY
104
ОГЛЯДИ
УДК 616.314.15-08
€.В. Ковальов, Н.М. Бралко, 1.Я. Марченко, Л.1. Ляшенко
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА Л1КУВАННЯ ПОРУШЕНЬ КАЛЬЦ1Й-ФОСФОРНОГО ГОМЕОСТАЗУ ПРИ rinEPECTE3IÏ У ХВОРИХ НА КЛИНОПОД1БН1 ДЕФЕКТИ ЗУБ1В
ВДНЗ Укра'ши «Укра'шська медична стоматологiчна академiя»
За сучасними уявленнями, гiперестезiя зубiв характеризуеться гострим короткочасним болем, що типово виникае пщ дiею на оголений дентин температурних, осмотичних подразниш [1,4,14]. Гiперестезiею часто супроводжуються хвороби зубiв некарiозного походження, зокрема клинопо-дiбнi дефекти твердих тканин зуба [1,3,8,11]. За даними Федорова Ю.А. i спiвавт.[14], поширенiсть некарюзних уражень зубiв у осiб 25-40 рош iз хронiчною патологiею склала 32,4 %, з них ппер-естезiя зубiв - 67,3 %. За результатами дослщ-жень низки авторiв, у 65-68% хворих зус^чаеть-ся генералiзована або системна гiперестезiя (множиннi клиноподiбнi дефекти й ерози), в 32 -35% хворих - несистемна гiперестезiя зубiв (оди-ничнi клиноподiбнi дефекти, ерозп твердих тканин зуба, трщини емалi) [1,6,10,].
За даними ВООЗ [14], поширенють пперестезп зубiв неухильно зростае. Вивчення стоматолопч-ного статусу населення показало, що за останн 20 рош звернення з приводу ^еТ патологи в краТ-нах ЗахщноТ бвропи збiльшилися на 35 %, у США - на 42%. В УкраТ'ш, за останшми дослiдженнями, 40-70 % населення вком 20-65 рош страждають на рiзнi форми пперестезп зубiв [3,5]. Усе це свщ-чить про недостатню ефективнiсть сучасних ме-тодiв дiагностики, лiкування i профiлактики зазна-чених пацiентiв [2]. За л^ературними даними, прояви пперестезп зубiв частiше рееструються у хворих iз хронiчними хворобами, що впливають на стан мiнерального обмiну в органiзмi [1,2,6,11].
Нинi основна увага дослщниш спрямована на аналiз мiсцевих i загальних факторiв, що сприя-ють розвитку гiперестезiТ, блокування больових реакцш i вiдновлення втрачених зубних тканин, використовуючи сучаснi досягнення технологш стоматологiчних матерiалiв [5,7,11,14]. У зв'язку з тим, що гiперестезiя розвиваеться при демшера-лiзацiТ твердих тканин зуба за рахунок змш морального балансу змiшаноТ слини, зацкавлюють
чинники, що впливають на цей процес. Дос зали-шаються мало вивченими змiни мiнерального балансу змшаноТ слини (ротовоТ рщини), що супроводжуються гiперестезiю при клиноподiбних дефектах твердих тканин зуба [6,8,12].
Аналiзуючи лiтературу щодо лкування пперес-тезiТ твердих тканин зубiв, можна видiлити кiлька аспек^в: 1) етiологiя i клiнiка пперестезп твердих тканин зуба; 2) високошформативш й об'ективн методи дiагностики; 3) можливост вiдновлення мiнерального балансу змшаноТ слини, а отже, i мшеральноТ структури твердих тканин зуба i коре-кцiя порушень мiнерального обмшу в цiлому; 4) методи лкування, що дозволяють ефективно бло-кувати больовий синдром i високоефективно за-мiщати втраченi твердi тканини зуба.
У виникненн патологiТ твердих тканин зуба провщну роль вiдводять стану мшерального обмн ну. Порушення його в органiзмi призводить до зниження мiнералiзацiТ твердих тканин зуба [6,14]. На загальному обстеженн пацiентiв iз клиноподн бними дефектами твердих тканин зуба була ви-явлена супутня патолопя: 1) дисфункцiя щитопо-дiбноТ залози; 2) порушення функцiТ статевих за-лоз; 3) хвороби шлунково-кишкового тракту [11,13]. Рiвень проникностi емалi та дентину дуже високий, причому зовшшнш шар емалi поглинае найбтьшу кiлькiсть речовин [8,64,]. Установлено, що проникнють твердих тканин зуба залежить вщ вiку, рН середовища, демiнералiзацiТ твердих тканин зуба, ферментного складу слини, хiмiчних характеристик зубного нальоту, низки шших фiзич-них чинникiв [1,6,8,12].
Електронномiкроскопiчнi дослщження рiзних авторiв свiдчать про значн порушення структури тканин зуба як у зон клиноподiбного дефекту, так i в iнших дiлянках зуба. Основа цих порушень -змша, руйнування структурних утворiв емалi, втрата речовини мiжпризмових просторiв, ппомн нералiзацiя дентину з перевагою цих змш до
плащового i припульпарного шарiв, облiтерацiя дентинних канальцiв, що призводять до розвитку пперестезп [11,14].
Лiкування пперестезп зубiв мае бути патогене-тичне i скероване на розвиток i посилення фiзiо-логiчних компенсаторних механiзмiв, тобто ремн нералiзацN твердих тканин зуба за рахунок вщно-влення мшерального балансу змшаноТ слини.
У порожниш рота е бiологiчна рiдина, або су-марний секрет усiх слинних залоз (змшана сли-на), що мютить детрит порожнини рота, мiкро-флору, вмiст ясенних кишень, ясенну рщину, про-дукти розпаду мiгруючих зi слизовоТ оболонки i видтених зi слиною лейкоцитiв, залишки харчо-вих продуктiв [14]. Слина в^грае важливу роль у пiдтриманнi фiзiологiчноl рiвноваги процесiв де- i ремiнералiзацil в емалi зубiв [8,10,12,13]. Цей процес пщтверджений клiнiчно i в експеримент з радiоактивними iзотопами [14].
В основi мiнералiзуючоT функцп слини лежать мехашзми ТТ дiяльностi, як перешкоджають вихо-ду з емалi складових компонентiв i сприяють по-траплянню таких компонентiв зi слини в емаль. Рiвновага складу емалi та навколишньоТ змшаноТ слини пщтримуеться на необхiдному рiвнi завдяки рiвнодil двох процесiв - розчинення кристалiв гщ-роксоапатиту емалi та Тх утворення [12]. Розчин-нiсть солей за хiмiчними законами визначаеться константою творення розчинност (Ктр), яка за рн вноваги е постiйною величиною. При фiзiологiчних значеннях рН (понад 6,2) Ктр гщроксоапатиту в змшанш слинi визначаеться iонами Са2 + i Н2РО4-, тобто розчиннiсть гщроксоапатиту мше-ралiзованих тканин зубiв визначаеться вмютом цих iонiв i рН змшаноТ слини [14].
Вивчаючи показники творення розчинност гщ-роксоапатиту в слиш та в сироватцi кров^ виявле-но, що кров перенасичена пдроксоапатитом, бо фактичний показник творення розчинност 0,89 -1,70-10-7 набагато вищий, шж у насиченому стан (0,48-10-7). Для слини аналопчний показник вищий i в середньому становить 4,5 (1,28-10-7 i 5,80-10-7), тобто слина в порiвняннi iз сироваткою кровi бь льше перенасичена пдроксоапатитом [8,14]. Ц данi свiдчать про активну мiнералiзувальну функ-цiю змшаноТ слини. Причому така функцiя слини напротивагу сироватц кровi мае деяк особливос-тi, якi полягають у широкш варiабельностi реакци ТТ середовища [12,13].
Кальцш у змiшанiй слин перебувае як у вть-ному, так i в зв'язаному станi (зазвичай iз бтка-ми). Рiвень неорганiчного кальцiю в змiшанiй сли-нi вiдображае насиченiсть змiшаноT слини пдроксоапатитом. Неоргашчний фосфор у слин мю-титься у виглядi ортофосфату, лише 5,7 % його зв'язаш з бiлками [8,14].
Умют неорганiчного кальцiю в змiшанiй слиш карiесрезистентних осiб, за даними Леонтьева В.К. [14], становить 0,0230 +0,0021 г/л, неоргашч-ного фосфору - 0,1929 ± 0 , 0076 г/л.
Пдроксоапатитом слина перенасичуеться за рахунок високого вмюту фосфору, надлишок яко-
го в нейтральному i слабокислому середовищi пе-решкоджае виходу юшв кальцiю i фосфору з ема-лi, сприяючи тим самим збереженню певного складу твердих тканин зуба [8,12].
Важливою ланкою процеав де- i ремiнералiза-цп твердих тканин зубiв е рН змшаноТ слини. У працях, присвячених цьому питанню, вказуеться, що в середньому рН змшаноТ слини лежить у межах 6,5 - 7,5 , тобто вона е нейтральним бюлопч-ним середовищем [8,14]. У разi змши рН слини вщ 6,0 до 8,0, коли концентра^я юшв водню пщви-щуеться в 100 разiв, ступiнь насичення слини пдроксоапатитом знижуеться в 6,3 раза, тодi як змн на рН вщ 6,0 до 5,0, коли концентра^я iонiв водню знижуеться ттьки в 10 разiв, ступiнь насичення слини пдроксоапатитом зменшуеться в 8,3 раза, тобто при пщкисленш слини знижуються сту-пiнь насичення и пдроксоапатитом i пов'язанi з цим мiнералiзувальнi властивостi слини [12]. При цьому рН 6,0-6,2 е критичним, коли слина зi стану перенасичення переходить у ненасичений стан, iз мiнералiзувальноT стае демiнералiзувальною рь диною. Особливо небезпечне рН нижче 6,0, оскн льки при цьому втрата мiнералiзувальних власти-востей особливо iнтенсивна. За даними Леонтьева В.К. [14], рН змшаноТ слини в карiесрезистент-них оаб - 7,25 ± 0,024.
Соколинська О.Г. [6,14] установила, що в д^ей, народжених вщ мам, якi страждають на токсикоз ваптносп, спостерiгаються реактивнiсть слинних залоз, низька швидкють видiлення слини, висока ТТ в'язкiсть, невисокий умiст кальцiю i фосфору. Цi порушення стають основою для подальших пору-шень росту, розвитку i формування оргашв порожнини рота.
Зазначаеться, що кристалоутворювальна фун-кцiя слини послаблюеться в перюд мiнералiзацiT постiйних зубiв, що прорiзались. У цей же перюд знижуеться вмют у нш кальцiю [14]. Глибокi порушення в дiяльностi слинних залоз, у складi та властивостях слини (надмiрне збiльшення в'язко-стi слини, здатност до кристалоутворення, пщки-слення середовища) виявлен при хворобах шлу-нково-кишкового тракту [11,13], при ендокриннш патологи [2,11]. У своТй працi Ронь Г.1. [14] зазна-чае, що вплив складу слини на стан оргашв порожнини твердих тканин зубiв багато в чому зале-жить вщ закладки, розвитку i формування слинних залоз i порушень секреторноТ функцп на тлi хрош-чних хвороб людини.
Отже, слину можна розглядати як бюлопчну рщину, особливост складу i властивостi якоТ сприяють пiдтриманню гомеостазу мiнеральних компонент порожнини рота.
Зниження больовоТ чутливост зубiв можливе тiльки завдяки комплексному впливу на рiзнi ланки сприймання i формування механiзму зубного болю [3].
За сучасними уявленнями, тактика лкування мае два напрями: 1.Обтура^я (склерозування) дентинних канальцiв (ДК) для вiдновлення внут-рiшньоканальцевого осмотичного тиску; 2. Десен-
сибiлiзацiя нервових волокон для зменшення вщ-повщноТ реакци на подразнення.
HiTpaT калш використовуеться для десенсибт^ зaцiТ нервових волокон i входить до складу таких зу-бних паст як «Crest ™ Sensitive Protec tion Toothpaste»; «Orajel ™ Sensitive Pain Relieving Toothpaste for Adults», «Colgate ™»; «Sensitive Maximum Strength Toothpaste». Низка дослщжень достовipно показала, що юни кaлiю сприяють депо-ляризаци нервових волокон i блокують передачу больового iмпульсу до кори [14].
Метод склерозування фунтуеться на принцип утворення пpеципiтaтiв кaльцiю, якi щтьно обту-рують ДК i вщновлюють внутршньоканальцевий осмотичний тиск [3,9]. До ^еТ' групи пpепapaтiв належать фторид олова («Gel Kam ™», «Pro-Detx ™»).
Низка клiнiчних дослщжень пщтверджують ви-соку ефективнiсть препара^в, що мiстять iони олова, натрш фториду [14]. Оксалати, що входять до складу «Protec Dentic Block ™» i «Sensodyne Sealant ™» , також реагують з юнами кaльцiю, утворюючи оксалати кaльцiю, як блокують вщкри-тi ДК. Стронцш знижуе чутливiсть шляхом замн щення кальцш в тканинах зуба i формування кри-стaлiчноТ сполуки кальцш-стронцш-
гiдpоксоaпaтиту, яка обтуруе ДК. Припускаеться, що стронцш абсорбуеться в колагеновому матри-ш дентину [4,14].
Серед зубних паст, спе^ально розроблених для чутливих зубiв, нaйпопуляpнiшi пасти «Sensodine ™», що мiстять фторид, хлорид стро-нцiю/солi кaлiю, aнтибaктеpiaльнi компоненти. Ре-зультати моpфологiчного дослiдження показали, що застосування зубноТ пасти «Sensodine F™» сприяло зменшенню дiлянок гiпомiнеpaлiзaцiТ емaлi, зникненню тpiщин, що свщчило про ремн неpaлiзувaльний ефект ^еТ зубноТ пасти [10].
Клiнiчнi спостереження Higuchi Y. et al. [14] показали, що застосування розчишв iз лактатом aлюмiнiю знижуе чутливють до мехaнiчних подра-зникiв у 86% хворих. Iншi засоби, запропонован для склерозування ДК, тaкi як «Gluma™», мiстять глутapaльдегiд, який ппотетично коагулюе бт-ки/aмiнокислоти всеpединi ДК. «Gluma™» також мютить метилметакрилат, який самостшно обтуруе ДК. До групи зaсобiв, що мiстять метилметакрилат, належать «АД Bond DS Desensitizer ™», «Microprime and Conn - Dental ™». Яковлева В.Я. и соавт. [14] вважають, що зниження чутливост до больових подразниш твердих тканин зубiв може бути забезпечене за рахунок зневоднення дентину карбонатами i гщрокарбонатами нaтpiю, калш, мaгнiю. Представником ^еТ групи зaсобiв е харчова сода, що застосовуеться у виглядi пасти для втирання у твеpдi тканини зуба при симптомi гiпеpестезiТ [11]. Для короткочасного ефекту до-статньо виконати аплкацп мiсцевоaнестезуючих зaсобiв: розчин тримекаТну, лщокаТну, piдину Платонова [1,2,11].
З метою електроанестезп твердих тканин ви-користовують електровакуумне знеболювання за
Кулаженко, дiадинамiчний i пульсуючий струми, електрофорез лкарських речовин [3,4].
Електропровщнють дентину й емалi зумовлена наявнютю в них рiдини, що мютить юни рiзних речовин [3,14]. Осктьки мiнеральну основу емалi та дентину складають кристали гiдроксоапатиту Са10(РО4)6(ОН)2, при електрофорезi 1-2% роз-чинами фториду натрш вiдбуваeться реакцiя iзо-морфного замiщення: Са10(РО4)6(ОН)2 + F-Cа10(PO4)6F(OH) + (ОН)-.
У результатi реакцГ| гiдроксоапатит переходить у гщроксофторапатит. Ця сполука мае значно вищу резистентнють до розчинення, ыж п-дроксоапатит [1,7,8,14]. Гщроксофторапатит заку-порюе отвори дентинних каналь^в, що вiдновлюе внутрiшньоканальцевий осмотичний тиск i швидко припиняе больову чутливють [2,4,7].
Ефективнють електрофорезу розчинiв фториду рiзноï концентрацГ| - вщ 1 до 4% - дослщжували багато вчених [14]. При пперестезп твердих тканин зуба найвиразшший ефект досягаеться за ви-користання електрофорезу 2% розчину фториду натрш.
Порiвнюючи ефективнiсть електрофорезу 3% розчину оксалату калш i 2% розчину фториду на-трiю в лкуванш гiперестезiï твердих тканин зубiв, перевагу вщдають останньому, який сприяе зменшенню дiаметра трубочок у дентин з 1,720 мкм до 0,564 - 0,386 мкм [4].
Для електроанестезп зубiв iз позитивним ефек-том було використано метод черезшюрно'Г елект-ронейростимуляцiï [14], яка дозволяе у 84,5 % ви-падш обмежити iнтенсивнiсть гiперестезiï (за даними ЕОД).
Застосовувана для лкування гiперестезiï зубiв лазеротерапiя на рiвнi з анальгетичним i протиза-пальним ефектами нормалiзуе мiнеральний обмiн i мiкротвердiсть емалi (за рахунок стаб^заци iонiв кальцiю в кристалiчнiй реш^цО [7,9]. Карпунiна А.В. [14], обстежуючи хворих iз генералiзованою гiперестезiею, виявила пщвищення електрозбуд-ливостi зубiв пюля лазеротерапiï з 12,45 ± 2,4 мкА до 7,2 ± 1,34 мкА.
Електронна мiкроскопiя зразкiв емалi та дентину, оброблених фтористим лаком, показала можливють вiдновлення ушкоджених структур зуба преципгга-тами i кристалами сферичноГ i довгастоГ форм. Стш-кий знеболювальний ефект тривав вщ 8 мiсяцiв до 2 рош. Проте, на думку Кнаппвоста А. [11], локальне фторування простими фторидами (фтористий на-трш), що входять до складу лаш i гелiв, призводить до хiмiчноï реакцiï з емаллю й утворення вiдносно крупнокристалiчного фтористого кальцiю, який вть-но лежить на поверхнi емалi та швидко видаляеться при абрази або полосканы ротово1 порожнини, тоб-то мае слабку дш.
Фахiвцi ЦНД1С i фiрми «Норд-Ост» на основi бiополiмерноï лiкарськоï плiвки «Диплен-Дента» розробили модифкацш для лiкування гiперестезiï твердих тканин зуба, що мютить фторид натрш як основний компонент i хлоргексидину б^люконат для надання додатково! антисептично! дiï. Вияв-
лена висока кл^чна ефективнiсть препарату: вже пюля першоТ аплкацп «Диплена» xBopi вщчували зниження чутливостi 3y6iB до мехашчних i темпе-ратурних подразникiв. До кшця 1-го тижня лку-вання хворi констатували вiдсутнiсть скарг, що стали причиною звернення до лкаря [1,7,9].
Дослщження, проведенi Yates R. et al. [14], показали, що застосування препара^в кальцш ви-кликае бiологiчну перебудову твердих тканин зуба, що кл^чно проявляеться ремiсiею ппересте-зп.
Поряд iз мiсцевим застосуванням ремшералн зувальних препара^в у виглядi розчинiв i паст ни-нi використовують адгезивн системи та компози-цiйнi пбридн пломбувальнi матерiали, що видн ляють фторид в уражену дiлянку зубних тканин [4,7,11].
Однак бтьшють сучасних адгезивних систем передбачають у своТй технологи повне протрую-вання емалi та дентину 37% ортофосфорною кислотою, внаслщок чого розчиняеться змащений шар (пдроксоапатити емалi та стшки дентинних трубочок) i утворюються мiкропростори, якi запов-нюються адгезивом. Ацетон, усуваючи вологу на поверхнi дентину i всередин власне канальцiв, сприяе глибшому проникненню адгезиву - утво-рюеться «пбридний шар», який забезпечуе тюне зчеплення пломбувального матерiалу з поверх-нею дентину [2,3,5,9].
При пперестезп зубiв застосування адгезивних технологш деякi автори вважають невиправда-ним, бо в зубних тканинах i без протруювання вщ-буваються процеси демiнералiзацiТ, тому застосування склоюномерних цемен^в при такiй патологи доцтьыше [14]. Застосування адгезивних систем VI, V поколшня («Scotchbond ™», «Optibond FL ™», «Prime & Bond NT ™», «SoloBond ™», «Single Bond ™», «Gluma ™») для лкування гiперестезiТ зубiв, на думку низки авторiв, ефективне в 60 -80% хворих протягом 12 мюя^в пюля терапiТ. Однак Фадiева О.В. [14] та деяк iноземнi науковцi не виявили сталого лкувального ефекту вiд застосування вищевказаних адгезивних систем при п-перестези зубiв.
Склоiономернi цементи останнього поколшня («GC Fuji II ™») не вимагають протруювання за рахунок вираженоТ адгезiТ до зубних тканин, до-зволяють застосовувати щадну техыку препару-вання тканин зуба, забезпечують надшы резуль-тати в умовах пщвищеноТ вологостi в пришийковiй дтянц зуба, що стосуеться клиноподiбних дефек-тiв, але надмiрно стираються в порiвняннi з мiкро-гiбридними композитами [11]. Тому Федоров Ю.А. и соавт. [5,14] запропонували комплексне лку-вання надмiрноТ чутливостi зубiв, яке складаеться з двох напрямiв: загальне медикаментозне лку-вання препаратами, що регулюють фосфорно-кальцiевий обмiн (глщерофосфат кальцiю), i мю-цеве - для блокування больових вщчутпв: 1) еле-ктрофорез 2,5% розчином глщерофосфату каль-цiю - 10 сеанав; 2) покриття ушкоджених дiлянок фторлаком. За необхщносп реставрацiйного лку-
вання пюля вищевикладеноТ терапи Федоров Ю.А. и соавт. [14] пропонують використовувати первинно склоюномерш цементи, а через 12 мюя-цiв пломбувати дефект твердих тканин компози-цiйними матерiалами. Однак бтьшють авторiв вiддають перевагу мiкрогiбридним композитам, що мiстять фторид i дозволяють проводити лку-вання за одне вщвщування, досягаючи добрих ко-сметичних результатiв, що важливо для па^енпв [2,4,10,11].
Низка дослiджень присвячена впливу гастрое-зофагального рефлюксу (ГЕР) на розвиток i ви-раженють клиноподiбних дефектiв [13]. Lazarchic D.A. and Filler S.J. [14] запропонували низку захо-дiв, спрямованих на обмеження дм кислотних аге-нтiв на твердi тканини зуба, роздтивши Т'х на мю-цевi (небажане чищення зубiв безпосередньо пю-ля нападу ГЕР, рекомендуються щоденнi аплкаци фторидiв i полоскання порожнини рота розчинами антацидiв) i загальнi (виключення з рацiону кисло-тоутворювальних продук^в, алкоголю, газованих напоТв; вiдмова вщ уживання медикаментозних препаратiв, що викликають ксеростомiю; застосування жувальних гумок, що не мютять цукру, для стимуляци секреци слини).
Отже, як випливае з даних спе^ально'Т науко-воТ лiтератури, гiперестезiя твердих тканин зуба -це досить поширена хвороба. Однак методи ТТ дiа-гностики, критери ефективностi лiкування i профн лактики багато в чому суперечливк
Лiтература
1. Бурлуцкий А.С. Роль механического фактора в возникновении клиновидных дефектов зубов /А.С. Бурлуцкий. - Воронеж, 1988. - С. 5.
2. Волгин М. Клиновидные дефекты. Этиология, патогенез и методы лечения / М. Волгин, Х. Майер-Люкель, А. Кальбасса // Дент Арт. - 2006. - № 3. -С.59-63.
3. Гаража С.Н. Чувствительность твердых тканей зубов: роль информационных изменений коллагена в формировании и в проведении сигнального импульса к нервным окончаниям /С.Н. Гаража // Экология и здоровье человека. - 2001.- № 8. - С.19-22.
4. Гарус Я.Н. Эффективность лечения гиперестезии зубов методом электрофореза / Я.Н. Гарус, И.С. Гаража // Экология и здоровье человека . - 1999. -№ 3. - С.24-27.
5. Новый способ лечения гиперестезии твердых тканей зубов / Грудяиов А.И., Дедеян С.А. [и др.] // Труды VI Съезда СтАР. - М., 2000. - С. 76-79.
6. Дрожжина В.А. Взаимосвязь некариозных поражений зубов (эрозий, клиновидных дефектов и соче-танных форм поражения) с нарушениями гормонального и минерального гомеостаза у женщин / В.А. Дрожжина, В.Н. Кустаров, Г.Е. Соловьёва-Савоярова // Институт стоматологии. - 2007. - № 3. - С. 104-107.
7. Казьмина С.Г. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на процессы де- и минерализации твердых тканей зуба при кариесе в стадии пятна: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматология» / С.Г. Казьмина. - В., 1996. - С. 28.
8. Касибина А.Ф. Биохимические показатели смешанной слюны в зависимости от состояния зубов / А.Ф. Касибина // Институт стоматологии. - 1998. -№ 2. - С.20.
12. Пожарицкая М.М. Роль слюны в физиологии и развитии патологического процесса в твердых и мягких тканях полости рта. Ксеростомия: [метод. по-соб.]. - М.: ГОУ ВУНМЦ МЗРФ, 2001. - С.20.
9. Кунин А.А. Значение лазерных методов в комплексной терапии заболеваний зубов / А.А. Кунин, Ю.А. Ипполитов, С.Н. Панкова // Клинические аспекты лазерной медицины: 8-я науч.-практ. конф. - Воронеж, 2001. - С.47.
13. Фадеенко Г.Д. Гастроэзофагиальная рефлюксная болезнь: эволюция наших представлений / Г.Д. Фадеенко // Сучасна гастроентеролопя. - 2001. -№ 4. - С. 16-20.
14. Яковлева В.Я. Роль неорганического кальция, фосфора, рН смешанной слюны в оптимизации диагностики, лечения и профилактики гиперэстезии при эрозиях и клиновидных дефектах твердых тканей зуба у лиц молодого возраста: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматология» / В.Я. Яковлева. -М., 2003.- 24 с.
10. Максимовский Ю.М. Современный взгляд на лечение эрозии и клиновидного дефекта твёрдых тканей зуба / Ю.М. Максимовский, В.А. Кудряшова, В.М. Гринин // Стоматология для всех.- 2005. - № 1. - С.22-23.
11. Нколшин А.К. Терапевтична стоматолопя: [пщ-ручн. для студ. стом. ф-т1в вищ. мед. навч. закл. IV р1вня акред.: у 2 т.] ; за ред. проф. А.К.Нколшина. - Т.1. - Вид.2. - Полтава: Дивосвп", 2007. - 392 с.+ 24 вкл.: т.
Стаття надшшла 12.09.2013 р.
Резюме
Аналiз в^чизняно1 та зарубiжноï л^ератури свщчить про наявнють порушень кальцш-фосфорного об-мшу при пперестезп зубiв у хворих iз клиноподiбними дефектами. Це пояснюе доцтьнють пошуку шляхiв корекцп мшерального обмшу в комплекснш профтактиц та лкуваны надмiрноï чутливост зубiв. Ключовi слова: гiперестезiя зубiв, кальцш-фосфорний обмiн, клиноподiбнi дефекти.
Анализ отечественной и зарубежной литературы свидетельствует о наличии нарушений кальций-фосфорного обмена при гиперестезии зубов у больных с клиновидными дефектами. Это объясняет целесообразность поиска путей коррекции минерального обмена в комплексной профилактике и лечении повышенной чувствительности зубов.
Ключевые слова: гиперестезия зубов, кальций-фосфорный обмен, клиновидные дефекты.
Careful studying of up-to-date foreign and Ukrainian literature on the problem indicates the presence of calcium-phosphorus metabolic disorders under dental hyperesthesia in patients with clinoid defects. This explains the appropriateness in searching the ways in correction of mineral exchange in complex prevention and treatment of severe tooth sensitivity.
Key words: dental hyperesthesia, calcium-phosphorus homeostasis, clinoid defects.
Резюме
Summary
