CC BY
10УДК 911.52:550.424 (477.85)
Ходан Г. Д. Танасюк М. В.
Еколого-геох1м1чн1 особливост'1 дорожн'х ландшафт1в Прут-Дн1стерського межир1ччя (в межах Чернiвецькоi' области
Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича, Черывец е-mall:galinahodan@gmail.com
Анотац'т. Вивчення загальних екологчних особливостей дорожнх ландшафтiв необхдно зд/'йснювати на основi аналiзу та оцнки геохiмiчних показниюв. Серед антропогенних чинникв, що впливають на формування еколого-геох/'м/'чних властивостей дорожнх геосистем значний негативний вплив мають транспорты засоби, як джерела забруднення. Тому доЫдження еколого-геох/'м/'чного стану дорожнх геосистем дозволяв нам оцнити Ух, та визначити динамiку зм/'н.
На основi проведених досл/'джень геосистем Прут-Днстерського межирччя обчислен коеф/'ц'енти концентраиЦ визначен показники /нтенсивност/' забруднення природного компоненту та iнтегральний показник еколог/'чно'У небезпеки, дана загальна оцнка еколого-геох/'м/'чно'У ситуацУ дорожнх геосистем досл/'джувано'У територи.
Ключовслова: дорожн ландшафти, техногенне забруднення, еколого-геох/'м/'чний стан, еколого-геох/'м/'чна ситуаця, екологчна оцнка.
Забруднення ландшафт1в вщ джерел техногенного впливу призводить до Тх трансформаций тобто змши. Вир1шення еколопчних проблем, пов'язаних з техногенним геох1м1чним впливом на довктля, е одним 1з основних завдань бшьшосп природничих наук. Для оцшки еколопчного стану територи е необхщним застосування саме еколого-геох1м1чних метод1в дослщження. Осктьки, найбтьш актуальним завданням сучасного сусптьства е покращення еколопчних умов навколишнього середовища.
Одним 1з головних шдикатор1в еколопчноТ якосл ландшафтних комплешв виступають Тх геох1м1чн1 властивостк Також важливим моментом при анал1з1 еколог1чного стану дорожн1х геосистем е використання принцип1в I метод1в ландшафтознавства, ландшафтноТ екологп та геох1м1Т ландшафту.
Не достатньо вивченим на сьогодш являеться еколопчний стан дорожн1х геосистем дослщжуваноТ територи, що безпосередньо, впливають на вс1 сфери життед1яльност1 людини, а також на функц1онування природних систем.
Дорожш геосистеми е одним 1з найактивн1ших р1зновид1в антропогенних ландшафт1в, Тх властивост1 пост1йно зм1нюються, ц1 зм1ни залежать в1д техногенного навантаження та забруднення автотранспортом.
Об'ектом дослщження вибраш дорожш геосистеми в межах Прут-Днютерського межир1ччя, предметом еколого-геох1м1чн1 особливост1 територи. Метою даноТ роботи е вдосконалення теоретико-методолог1чних засад, прийом1в I метод1в вивчення антропогенних, зокрема дорожшх геосистем.
Вивчення загальних еколог1чних особливостей стану дорожшх геосистем не можливо здшснити без анал1зу та оцшки геох1м1чних показник1в компонент1в ландшафту (фунт1в, п1дземних та поверхневих вод, бюмаси та 1н).
Досл1дження еколого-геох1м1чних властивостей дорожшх геосистем дозволяе оцшити сучасний еколопчний стан природних компонент1в, визначити динамку Тх змш та окреслити шляхи подальшого рац1онального використання.
Базовою теоретичною та методичною основою для вивчення I дослщження антропогенних, зокрема дорожшх геосистем територи виступили науков1 прац1 в1тчизняних та заруб1жних вчених Ф.М. Мтькова, А.Г. 1саченка, П.Г. Шищенка, В.О. Н1колаева, Л.1. Воропай, В.М. Гуцуляка, Г.1. Швебса, В.М. Пащенка, М.Д. Гродзинського, 1.П. Ковальчука, Г.1. Денисика, О.М. Вальчук та шших. Еколого-геох1м1чними досл1дженнями антропогенних ландшафт1в займалися так1 вчен1 як М.А.Глазовська, Ю.Е.Сает, 1.А.Авессаломова, Л.М.Шевченко, В.М.Гуцуляк, Л.Л.Малишева, I.М.Волошин.
Дорожн1 ландшафти Прут-Днютерського межир1ччя ЧершвецькоТ област1 в1дносяться до люостепового типу. Вони характеризуються як загальними так I вщмшними еколого-геох1м1чними особливостями.
Сп1льними рисами дослщжуваноТ територ1Т е: лесопод1бш суглинки р1зного механ1чного складу; поширення лучних степ1в з невеликими масивами л1с1в; наявн1сть низки терас у р1чкових долинах; ероз1йн1 форми рельефу (балки, яри, долини); переважання кл1матичних умов люостепового типу (теплий та пом1рно вологий). Деяк1 ф1зико-географ1чш райони Прут- Дн1стер'я мають вщмшш риси, наприклад, карстов! форми рельефу, крут1 скеляст1 схили в долиш Дн1стра, зсувн1 процеси, заболочен! дтянки на заплавах та 1нше.
До природних чинниш формування геохiмiчних та еколопчних властивостей ландшафтiв вiдноситься група лтоморфолопчних компонентiв. Ця група зумовлюе загальнi геохiмiчнi характеристики корiнних i материнських порiд, фун™ (лiтогенна основа). З л^олопчними вiдмiнностями порiд пов'язан можливостi накопичення забруднюючих речовин i самоочищення ландшафтiв. Загальний орографiчний план дослщжуваноТ територи досить складний. Перепади висот, рiзнi кути нахилу поверхш, створюють рiзноманiтнi еколого-геохiмiчнi властивостi, на незначнш територи.
Важливе значення у формуванн екологiчноТ' ситуацiТ територи в^грають поверхневi та пiдземнi води, Тх гiдрологiчнi та гiдрохiмiчнi особливостi. Наприклад, лужно-кислотн та окисно-вiдновнi умови води сприяють змiнi мiграцiйноТ здатностi рiзних речовин. Значна диференцiацiя водностi призводить до динамiчних вiдхилень у значеннях вмюту макроелементiв у водi та перерозподту мiкроелементiв.
Серед антропогенних чинниш формування еколого-геохiмiчних властивостей ландшафтiв значний негативний вплив мають транспортнi засоби. Шкiдливi викиди яких приводять до забруднення вах природних компонентiв ландшафту, до техногенного геохiмiчного навантаження на ландшафты комплекси.
Техногенний тиск на ландшафти знаходить свое вщображення в накопиченн хiмiчних елементiв в Грунтах, рослинах, пщземних i поверхневих водах та пов^ придорожнiх смуг. Це вщбуваеться як в результатi бiологiчного захоплення елементу, так i внаслiдок мехашчного поглинання продуктiв техногенезу. Вихлопнi гази мютять у собi дуже шкiдливi речовини (сполуки свинцю, оксиди азоту, вуглеводш, оксиди вуглецю), якi накопичуються бiля землi i повiльно розаюються.
Техногенне забруднення призводить до змши ландшафтних комплексiв та геохiмiчних властивостей компонент ландшафту. Оцiнити цi змши ктькюно, або визначити екологiчний стан того чи шшого компоненту ландшафту можна, аналiзуючи геохiмiчнi коефiцiенти. Рiзними авторами запропоновано кiлька методичних пiдходiв до оцiнки екологiчного стану через коефiцiенти, але усi вони залежать вщ повноти аналiтичного матерiалу, який характеризуе ступшь геохiмiчноТ вивченостi тоТ чи iншоТ територи. Чим бтьше аналiзiв фун™, води, повiтря, рослинност ми маемо, тим точнiше можемо оцшити екологiчний стан ландшафту. Серед показнимв такоТ оцiнки видiляються кларки концентраций коефiцiенти концентрацiТ, сумарнi показники забруднення кт.д.
В кожному компонент ландшафту можна знайти велику ктькють рiзних хiмiчних елементiв, якi до певних концентрацш не е шкщливими для людини. Середнiй вмiст хiмiчного елементу у земнiй корi (л^осфер^ називають кларком. Але в кожному регюш в залежностi вiд геолопчноТ будови, типу футчв, географiчноТ зональност та iнших чинникiв, будуть своТ, характернi тiльки для цього репону, середнi вмiсти того чи шшого елементу. Такий середнш вмiст називають регюнальним фоном. Вiн може бути бтьшим, або меншим за кларк.
Таким чином, ттьки тi вмюти хiмiчних елементiв, якi перевищують кларк, i фоновий вмiст е аномальними, тобто шкщливими для нормального розвитку та функцюнування геоекосистем. Якщо вмют того чи шшого елементу перевищуе гранично допустимi концентраци (ГДК), то цей елемент е токсичним, тобто шкщливим для оргашзму людини.
Аномальний вмют елементу визначаеться за формулою:
К = а/Сф, (1)
де С - вмют елементу в дослщжуваному компонент ландшафту; Сф - його природний фон.
Розрахунки цих ктькюних показниш дозволяють здiйснити загальну оцшку еколого-геохiмiчного стану компонентiв ландшафту, визначити ступшь екологiчних змiн навколишнього середовища у зв'язку iз забрудненням, як здiйснюють за п'ятибальною системою i за наступними критерiями: 1-сприятлива (забруднення вiдсутне); 2-вiдносно сприятлива (забруднення допустиме, вмют речовин перевищуе фоновий, але не вище вщ ГДК у вах компонентах ландшафту); 3-вщносно несприятлива (забруднення помiрно небезпечне, вмют хiмiчних речовин перевищуе гДк в фунтах); 4-несприятлива (забруднення небезпечне, перевищення ГДК у фунтах i пов^р^; 5-дуже несприятлива (забруднення дуже небезпечне, вмют речовин перевищуе ГДК у вах середовищах - грунтах, пов^, вод^ бiотi).
Для оцшки екологiчного стану територи важливим е також показник штенсивносп забруднення природного компоненту (Р]) та iнтегральний показник еколопчноТ небезпеки (1н) ландшафту в умовних одиницях.
Формула розрахунку:
р] = 1п=м Kci,lн ^Р] • и, (2)
де М1-значення iндексу небезпечност (токсичностi)-у вiдповiдностi з класом небезпечносп; п-кiлькiсть хiмiчних елементiв, що враховуються; Kc-коефiцiент концентраци (С) хiмiчного елемента (I); Т] -транслокацiйний показник шкщливосп, виражений в умовних одиницях (для грун^в-2, повiтря-3, пiдземних вод-4, бiомаси-5); т -кiлькiсть компонентiв (]) ландшафту. Показники Р] i 1н вважаються головними в оцiнцi еколого-геохiмiчного стану територiТ.
На ocHOBi даних вмюту мiкроелементiв в фунтах дорожшх геостистем Прут-Днiстерського меж^ччя oбчиcленi кoефiцieнти кoнцентрацiï, визначенi показники штенсивносп забруднення природного компоненту (Pj) та iнтегральний показник екoлoгiчнoï небезпеки (1н) (табл.1;2).
Таблиця 1.
Коефщieнти концентраци мiкроелементiв у Грунтах дорожнiх ландшафтiв Прут-Дшстерського межирiччя
№ п/п Адреса Pb Cu Zn Cd
1 м.Черн1вц1 - с.Магала Ктьцева дорога 1,05 0,71 0,89 0,22
2 с.Магала, Новоселицький район, обТздна дорога 0,93 0,53 0,70 0,20
3 с.Припруття , Новоселицький район 1,00 0,78 0,87 0,33
4 м.Новоселиця (мюький парк) 1,06 1,30 0,68 0,14
5 с.Ванчиювц1, (Новоселицький район), поворот на с Черлену 0,37 0,74 0,84 0,28
6 с.Мамалига, Носовелицький район 0,76 0,72 0,48 0,12
7 с.СтроТнц1, Новоселицький район 0,45 0,5 0,31 0,06
8 Перехрестя на с.Зарожани-Ставчани, Хотинський район 1,20 0,71 0,35 0,12
9 Чотири корчми, Хотинський район 0,8 0,55 0,30 0,17
10 м.Хотин, об'Тзна дорога 1,81 0,50 0,34 0,12
11 с. Атаки, (Хотинський район), мют через р. Днютер 1,46 0,70 0,32 0,14
12 с.Кроква (Кельменецький район) 1,02 0,58 0,65 0,31
13 с.Перк1вц1 (Кельменецький район) 1,51 0,42 0,43 0,09
14 смт. Кельменц1 1,20 0,55 0,30 0,07
15 Перехрестя ст Бабин, Бурдюг, Кельменецький район 1,05 0,74 0,44 0,12
16 с.1ван1вц1 1,15 0,68 0,31 0,17
17 с. Васкауци 0,90 0,70 0,30 0,12
18 с. Романк1вц1 1,46 0,55 0,30 0,07
19 с.Коболчин (Сокирянський район) 0,35 0,5 0,31 0,08
20 м. Сокиряни 1,20 0,71 0,36 0,12
Таблиця 2.
Показники штенсивносп забруднення природних компоненпв (Р] та iнтегральнi показники
еколопчно'|' небезпеки (1н)
№ п/п Адреса Pb Cu Zn Cd JP\2 IPj2*Tj2
1 м.Черн1вц1 - с.Магала Ктьцева дорога 4,2 2,1 3,5 0,8 10 21
2 с.Магала, Новоселицький район, обТздна дорога 3,7 1,5 2,8 0,8 8,9 17
3 с.Припруття, Новоселицький район 4 2,3 3,4 1,3 11 22
4 м.Новоселиця (мюький парк) 4,2 3,9 2,7 0,5 11 22
5 с.Ванчик1вц1, (Новоселицький район), поворот на с Черлену 1,4 2,2 3,3 1,1 8,1 16
6 с.Мамалига, Носовелицький район 3,0 2,1 1,9 0,4 7,6 15
7 с.СтроТнц1, Новоселицький район 1,8 1,5 1,2 0,2 4,7 9,5
8 Перехрестя на с.Зарожани-Ставчани, Хотинський район 4,8 2,1 1,4 0,4 8,8 17
9 Чотири корчми, Хотинський район 3,2 1,6 1,2 0,6 6,7 13
10 м.Хотин, об'Тзна дорога 7,2 1,5 1,3 0,4 10 21
11 с.Атаки, (Хотинський район), мют через р. Днютер 5,8 2,1 1,2 0,5 9,7 19
12 с.Кроква (Кельменецький район) 4,0 1,7 2,6 1,2 9,6 19
13 с.Перювц1 (Кельменецький район) 6,0 1,2 1,7 0,3 9,3 18
14 смт. Кельменц1 4,8 1,6 1,2 0,2 7,9 15
15 Перехрестя ст Бабин, Бурдюг, Кельменецький район 4,2 2,2 1,7 0,4 8,6 17
16 с.1ван1вц1 4,6 2,0 1,2 0,6 8,5 17
17 с. Васкауци 3,6 2,1 1,2 0,4 7,3 14
18 с. Романювц1 5,8 1,6 1,2 0,2 8,9 17
19 с.Коболчин (Сокирянський район) 1,4 1,5 1,2 0,3 4,4 8,9
20 м. Сокиряни 4,8 2,1 1,4 0,4 8,8 17
Виходячи iз одержаних еколопчних характеристик i показникiв, ми можемо дати загальну оцшку еколого-геохiмiчноТ ситуаци дорожнiх геосистем територiТ Прут-Днютерського межирiччя. Отже, за еколого-геохiмiчними показниками територiя дослiдження вiдноситься до сприятливоТ, тобто забруднення вiдсутне. Категорiя штенсивносп забруднення грунтiв допустима, величина - Р] менше 15. Такi результати за оцшочною шкалою екологiчноТ небезпеки забруднення ландшаф^в свiдчать про м^мальну частоту функцiональних вiдхилень.
Дорожнi ландшафти мають своТ особливостi, якi пов'язан з такими специфiчними особливостями як ландшафтно-еколопчна рiзноманiтнiсть, висока залежнiсть геохiмiчних характеристик вiд техногенного навантаження, зокрема забруднення транспортними засобами.
Основним завданням дослщження та вивчення дорожшх геосистем е розробка та вдосконалення принцитв i методiв оптимiзацiТ Тх геохiмiчних якостей. Це проявляеться в необхщносп регулювання впливу суспiльства на навколишне середовище. Тому, необхiдна розробка таких засобiв контролю за автотранспортом, як б максимально точно локалiзували несприятливi ситуацiТ та дали можливють розробити природоохороннi заходи, щодо управлшня дорожньою мережею у вiдповiдних ландшафтних комплексах.
Для покращення стану дорожшх ландшафлв необхiдно провести:вдосконалення транспортних засобiв та Тх технiчного стану;пiдвищення контролю за якютю палива; рацiональна оргашза^я перевезень та руху автотранспорту; обмеження поширення забруднення; рацiональна забудова мапстральних вулиць;максимальне озеленення територiй придорожнiх смуг.
Лтература
1. Гуцуляк В. М. Ландшафтний анал1з дорожшх геосистем ЧершвецькоТ област / В. М. Гуцуляк, Г. Д. Ходан, М. В. Танасюк // Науковий вюник Чершвецького ушверситету: Зб1рник наукових праць. Сер1я: Географ1я. -2009. - Вип. 460. - С. 65 - 68.
2. Природа ЧершвецькоТ област1 / За ред. К.1.Геренчука. - Льв1в : Вища шк., 1978. - 160 с.
3. Ходан Г. Д. Вмют важких метал1в у фунтах дорожшх геосистем Прут-Днютерського межир1ччя / Г. Д. Ходан / //Науковий вюник Чершвецького ушверситету: Зб1рник наукових праць. Географ1я. - 2010. - Вип. 483. - С. 50 - 54.
Аннотация. Г. Д. Ходан, М. В. Танасюк Эколого-геохимические особенности дорожных ландшафтов Прут-Днестровского междуречья (в пределах Черновицкой области). Изучение общих экологических особенностей дорожных ландшафтов необходимо осуществлять на основе анализа и оценки геохимических показателей. Среди антропогенных факторов, влияющих на формирование эколого-геохимических свойств дорожных геосистем значительное негативное влияние оказывают транспортные средства, как источники загрязнения. Поэтому исследования эколого-геохимического состояния дорожных геосистем позволяет нам оценить их и определить динамику изменений.
На основе проведенных исследований дорожных геосистем Прут-Днистерского междуречья вычислены коэффициенты концентрации, определены показатели интенсивности загрязнения природного компонента и интегральный показатель экологической опасности, дана общая оценка эколого-геохимической ситуации дорожных геосистем исследуемой территории.
Ключевые слова: дорожные ландшафты, техногенное загрязнение, эколого-геохимическое состояние, эколого-геохимическая ситуация, экологическая оценка.
Abstract. G. D. Hodan, M. V. Tanasyuk Ecological and geochemical characteristics of road landscapes Prut-Dniester interfluve (within the Chernivtsi region). The study of general ecological characteristics of landscapes need to travel, based on analysis and evaluation of geochemical indicators. Among the anthropogenic factors influencing ecological and geochemical properties of road landscapes have significant negative impact vehicles as a source of contamination. There fore the study of ecological-geochemical state road landscape allows us to evaluate them and determine the dynamics of change.
Based on the research road-Dnisterskoho Geosystems Prut interfluve calculated concentration ratios, the parameters of intensity of pollution of natural and integral component of the index of ecological disaster, provides a general assessment of environmental geochemical situation of road landscapes explored territory.
Keywords: road landscapes, technogenic pollution, ecological and geochemical state environmental geochemical situation, environmental assessment.
Поступила в редакцию 08.02.2014 г.
