CC BY
15
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий -Державнеуправлтня охорони навколишнього природного середовища в Чертвецькш област; доц. В.Я. Заячук, канд с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ КАРПАТСЬКШ КОНВЕНЦП У БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТАХ
Розглянуто основш еколопчш та eKOHOMÏ4HÎ аспекти вщтворення лiсових ре-сурав Буковинських Карпат при впровадженнi Стратеги виконання Рамково'1 кон-венцп про охорону та сталий розвиток Карпат.
Ключов1 слова: сталий розвиток, економiчнi властивостi лiсy, гiрськi лiси, програма вiдтворення природних екосистем.
V.D. Solodkyi - State administration of guard of natural environment is in the
Cherniveckiy area; assoc.prof. V.Ya. Zayachuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Ecological and economical aspects of Carpathian convention realization in Bukovinian Carpathians
Basic ecological and economical aspects of forest resources renovation of Bukovinian Carpathians in Convention Strategy implementation about protection and equable development of Carpathians are considered.
Keywords: equable development, economical factors of forests, forests of highlands, renovation program of natural ecological systems.
Метою сталою розвитку лiсiв e збалансоване ïx використання, шд-тримка ïx здатност виконувати ресурсш, сощальт та економiчнi функцп. Сталий розвиток лiсiв базуеться на екосистемних принципах управлшня люо-вим господарством, що передбачае збалансоване та безперервне використання ресурЫв без надмiрного зниження стшкосл i бiорiзноманiття люових екосистем, а також попередження зменшення ролi лiсового покриву у регулю-ванш природних процесiв. Визнання нових нематерiальниx цiнностей лiсiв докорiнно змiнили напрямки, структуру та штенсившсть лiсокористyвання. Нам^ився зростаючий акцент на необxiдностi вщдання бiльшоï переваги, паритету еколопчним аспектам порiвняно з економiчними [1, 2, 4].
Стратепя виконання Рамковоï конвенцiï про охорону та сталий розвиток Карпат стала основоположним документ для iмплементацiï положень Карпатсько1' конвенцп на територiï Буковинських Карпат - створення еконо-мiчниx, техшчних, органiзацiйниx i правових передумов для еколопчно зба-лансованого господарського розвитку в регюш, збереження бiологiчного та ландшафтного бiорiзноманiття, вирiшення питання мюцевого розвитку i пла-нування територш тощо [11].
Методика до^джень. У люах Буковини накопичилося багато проблем (еколопчшсть господарювання, типологiчна оптимiзацiя люокористуван-ня, оптимiзацiя структури водозбiрниx ландшафтiв тощо), що може призвес-ти до соцiально-економiчниx збиткiв. Прсью лiси Буковини розташованi на
площi 118.3 тис. га. Щорiчно тут заготовляють понад 300 тис. куб. метрiв де-ревини. Середнiй прирiст на 1 га покрито1 лiсом плошд становить 4,6 кубоме-рiв i е вищим середньодержавного показника. Але гiрськi лiси Буковини е не тшьки джерелом щнно1 деревини, вони також виконують водоохороннi, во-дорегулюючi та протиерозiйнi функци i мають велике економiчне значення для народного господарства [3, 8].
Еколопчна стабшьшсть у водозборах гiрських рiчок значною мiрою залежить вiд iндексу люистост^ характеру рослинного покриву та антропо-генних змiн у його структур^ У Буковинських Карпатах протягом багатьох десятирiч здiйснювалося iнтенсивне господарювання без врахування специ-фiки гiрських та передпрських умов, що призвело до порушення еколопчно1 рiвноваги - у великих обсягах, особливо у повоенний перюд, коли велися су-цшьш рубки лiсу, безсистемно будувалися дороги та трелювальш волоки, нафто- i газопроводи, проводилося розорювання крутосхилiв тощо [5, 9].
Регулюючими еколого-економiчного нормативами збалансованого ль сокористування на даний час е Закон Украши "Про мораторш на проведення суцiльних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну" (2000 р.), Постанови Кабшету Мiшстрiв Украши "Про затвердження Порядку ведення державного облжу лiсiв i державного лiсового кадастру" (2007 р.), "Про затвердження Правил вщтворення лiсiв" (2007 р.), "Про врегу-лювання питань щодо спещального використання лiсових ресурсiв" (2007 р.), "Про затвердження Правил полшшення яюсного складу лiсiв" (2007 р.), "Про затвердження Порядку подшу лiсiв на категори та видiлення особливо захис-них лiсових дiлянок" (2007 р.) [7, 10] та ш.
Результаты до^джень. Проведений аналiз застосування рiзних ме-тодiв трелювання деревини показав, що еколопчна безпека люових формацш гiрських лiсiв Буковинських Карпат (60 вщсотюв !х знаходиться на схилах понад 20 градуЫв) значною мiрою залежить вiд технологи рубок головного користування. Загальною проблемою лiсового господарства в прських умо-вах е вщсутшсть механiзмiв для повiтряного трелювання деревини при роз-робцi люосж. Це призводить до того, що в мюцях суцiльних рубок деревоста-нiв, наземного спуску деревини з пр деградують рiзнi комплекси тишв лiсу, посилюеться змив грунту, засмiчуються i забруднюються гiрськi потоки, що в кшцевому пiдсумку призводить до штенсифжаци стихiйних явищ та порушення сталост еколопчно1 безпеки регюну. Внаслiдок таких систем госпо-дарсько! дiяльностi нижнiй гiрський пояс буково-ялицевих лiсiв поступово змiнювався смерековими монокультурами, що в окремих випадках привело до випадання щнно1 породи - ялищ бшо1 iз складу коршних угруповань. Все це потребуе нагальних заходiв щодо приведення лiсокористування в Букови-нi у вiдповiднiсть до сучасних нормативiв [3, 8, 12].
Ефективним способом транспортування деревини в умовах Буко-винських Карпат та Передкарпаття е повггряно-канатний спуск. Вiн вщповь дае вимогам ращонального природокористування, оскiльки забезпечуе збере-ження природних гiрських ландшаф^в вiд руйнiвного впливу, що спостерь гаеться при тракторному трелюваннi [8].
Необхщно зазначити, що в 70-80-Ti роки в люах Буковинських Карпат вже застосовувалися повпряно-трелювальш установки для спуску деревини з rip. Проте вони були трудомютю по монтажу, вимагали багато ручно1' працi при експлуатацiï i при настанш ринкових вiдносин 1'хне використання усклад-нилось [9].
З врахуванням сучасних економiчних умов нами впроваджено у ви-робництво ДП "Путильське лiсове господарство" вдосконалену констpукцiю канатно-пiдвiсноï установки. Дана установка забезпечуе високу продуктив-нiсть механiзованоï пpацi при здшсненш лiсозаготiвельних pобiт, збереження водорегулюючих, грунтозахисних та iнших корисних властивостей люу, ус-пiшне поновлення головних порщ. Впровадження даноï канатно-пiдвiсноï установки в сершне виробництво в прських i передпрських умовах Карпат дасть змогу зберегти ix щнт екосистеми, дасть значний не тшьки еколопч-ний, але й економiчний ефект [8].
У напрямку господарсько1' оптимiзацiï лiсокоpистування на пpикладi люових фоpмацiй в межах Буковинських Карпат Передкарпаття нами проведено господарсько-доцшьне групування тишв лiсу за цшьовим призначенням особливо захисних дiлянок люового фонду. З позицiй екологiчно збалансова-ного лiсокоpистування, запобiгання проявам згубних наслщюв природних явищ, посилення водоохоронних, захисних, рекреацшних та iншиx корисних властивостей щ дiлянки пропонуеться виключити iз головного користування.
В основi проведеного групування типiв лiсу покладено ïx pодиннi зв'язки в рамках одного едатопу, що мали у складi коpiнниx деpевостанiв одну i ту ж переважаючу породу. Об'еднання у господаpсько-доцiльнi групи ти-пiв лiсу проводиться за подiбнiстю еколого-захисних функцiй та сxожiстю ль согосподарських заxодiв, яких потребують щ дiлянки лiсу. Виконане госпо-дарське групування тишв люу по зонах та прюритетних напpямкiв проведен-ня люогосподарських заxодiв у особливо захисних дшянках piзниx категоpiй згiдно з Постановою Кабшету Мiнiстpiв Украши "Про затвердження Порядку подшу лiсiв на категори та видiлення особливо захисних люових дiлянок" (2007 р.), свщчить про доцiльнiсть видiлення трьох цшьових захисних груп лiсiв: темнохвойних, букових i прських долин.
При оргашзаци люового господарства i лiсовпоpядкуваннi водозбip ще не став первинною теpитоpiальною одиницею, в рамках якого необхщна оpганiзацiя лiсокоpистування. Немае поки що офщшних ноpмативiв, якi виз-начали б мiнiмальну площу водозбору як господарсько1' одиницi залежно вiд природно1' зони i стану лiсового покриву. Вказана проблема носить мiжгалу-зевий характер i може бути виршена тшьки на державному piвнi.
У Буковинських Карпатах на пpикладi piчки Черемош пропонуються такi еколого-економiчнi принципи управлшня площею водозбору:
• З метою створення сприятливого режиму водних об'екпв, попередження ïx забруднення, засм1чення i вичерпання, знищення навколо водних рослин i тварин вздовж р1чок, навколо озер встановлюються водоохоронт зони, що е природоохоронною територ1ями регульовано1 господарсько1 д1яльност1. На територи водоохоронних зон забороняеться:
• використання стiйких та сильно дiючих пестицидiв;
• розмiщення кладовищ, скотомогильииюв, звалищ, полiв фшьтраци;
• скидання неочищених стiчних вод, використовуючи рельеф мюцевосп (балки, кар'ери, пониззя, потiчки тощо).
• По обидва береги р1чок та навколо водойм уздовж ур1зу води ввдводяться прибережт захист смуги. Вони е природоохоронною територ1ею з режимом обмеженоi господарськоi д1яльност1. У прибережних захисних смугах забороняеться:
• розорювання земель (крiм тдготовки грунту до залуження i залюиеиня), а та-кож садiвництво та городництво;
• збер^аиня та застосування пестицидiв та добрив;
• влаштування лiтнiх таборiв для худоби, полiв фшьтраци, тощо.;
• будiвництво будь-яких споруд (крiм гiдротехнiчних, гiдрометричних та ль нiйних), у тому чит баз вiдпочинку, дач, гаражiв, стоянок автомобшв;
• миття та обслуговування транспортних засобiв та технiки;
• влаштування звалищ см^я, гноесховищ, накопичувачiв рiдких i твердих вщ-ходiв виробництва;
Для усшшно" реал1заци водозб1рного принципу господарювання необ-хщно розробити мехашзми правового регулювання вщносин м1ж землекорис-тувачами, встановити економ1чну вщповщальшсть за його порушення.
Висновки. З метою впровадження Стратеги виконання Рамково" кон-венци про охорону та сталий розвиток Карпат необхщно удосконалити кон-цептуальш шдходи та економ1чний мехашзм до невиснажливого використання природних ресурЫв { збереження бю- та ландшафтного р1зномашття. Сди-ним напрямом оптим1заци системи ведення люового господарства у горах, що забезпечуе комплексний, екосистемний тдхщ до природокористування, е перехщ на водозб1рно-ландшафтш принципи люогосподарювання.
Загалом ж для стабшзаци природокористування { полшшення еколо-пчного стану в Буковинських Карпатах необхщно розробити програму щодо охорони та вщтворення природних екосистем. Для оптим1зацп люокористу-вання у Карпатах необхщно розробити еколого-економ1чну науково-обгрун-товану систему ведення люового господарства з врахуванням цшого комплексу взаемопов'язаних чинниюв геолопчного, кшматичного { пдролопчно-го характеру. Одним 1з перших кроюв до цього мае бути еколопзащя люово-го господарства, впровадження природозбер1гаючих технологш, видшення господарсько-доцшьних груп тишв л1су з врахуванням функцюнального призначення лшв р1зних категорш захищеност1, еколого-економ1чш принципи управлшня площею водозбору, збереження бюр1зномашття в умовах по-силеного антропогенного впливу - як складових вщповщно" державно" прог-рами. 1мплементащя еколого-економ1чних принцишв в Буковинських Карпатах виршуе юнуюч1 протир1ччя м1ж необхщшстю збереження екосистем { за-безпеченням народного господарства продукщею люового господарства.
Л1тература
1. Голубець М.А. Концептуальт засади сталого розвитку прського репоиу. - Львiв: Полш, 2007. - 288 с.
2. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крок О.Б. та ш. Еколопчний потенщал назем-них екосистем. - Львiв: Поллi, 2003. - 180 с.
3. Еколопчний паспорт Чершвецько'1 обласп. - Чернiвцi: Зелена Буковина, 2007. -
96 с.
4. Концепщя збереження бюлопчного pi3HOMarnTra Украши/ Затверджено Постано-вою КМУ, № 439 вiд 12.05.1997 р. - К., 1997. - 28 с.
5. Лавров В.В., Солодкий В.Д. Приклад системного тдходу до формування програми ^егрованого управлiння водозбiрними басейнами Чершве^^ областi з використанням еколоriчноï ролi лiсiв// Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв: "С.А.М.". - 2004, вип. 107. - С. 40-49.
6. Олшник В.С. Закономiрностi гiдрологiчного режиму рiчок Карпат у зв'язку з антро-погенними змшами лiсистостi водозборiв// Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв: Майдан. - 2002, вип. 101. - С. 52-57.
7. Овак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В., Еколого-правове управлшня в галузi ль сового господарства Украши. - Чершвщ: Книги-ХХ1, 2008. - 528 с.
8. Солодкий В. Д. Екосистемний тдхщ у люокористуванш. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. - 56 с.
9. Солодкий В.Д. Основи прикладноï екологп. Видання друге: Навч. поабник. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2007. - 544 с.
10. Солодкий В.Д., Лавров В.В. Ефективш тдходи до формування екомереж Чершвецько'1' обласп// Агроеколопчний журнал. - К.: Либщь. - 2008, № 1. - С. 13-17.
11. Стратепя виконання РамковоУ конвенцп про охорону та сталий розвиток Карпат. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украïни вiд 16 ачня 2007 р. N 11-р.
12. Фурдичко О.1., Лавров В.В., Солодкий В.Д., Програма сталого розвитку Букови-ни// Агроеколопчний журнал. - К.: Либщь. - 2007, № 2. - С. 16-24.
УДК 630*582.894 Здобувач О.М. Сирота; ст викл. О.А. Чаплик-
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ДЕЯК1 Ф1ЛОСОФСЬК1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СИТУАЦП
Ми живемо в перюд швидкого розвитку науково-техшчного прогресу, що суп-роводжуеться зростаючим споживанням свiтових природних ресурсiв. Цей стиль життя сучасно'' людини характеризуеться надзвичайно ворожим ставленням до нав-колишнього середовища. Ось чому, вивчення основ еколопчного вчення сприятиме бережливому ставленню до природи, ii збереженню i допоможе мiнiмалiзувати при-родш катаклiзми, якi е результатом нашого споживання та виснаження природних ресурав. Нам треба пам'ятати - ми не отримали Землю у спадок вщ наших батьюв, ми позичили ii у наших д^ей.
Competitor O.M. Syrota; senior teacher O.A. Chaplyk-NUFWTof Ukraine, L'viv Some Philosophical Aspects of Ecological Situation
We are living in a time of rapid scientific and technological progress which is accompanied by an increasing consumption of the world's natural resources. This style of modern human life is having an extremely adverse effects on the environment. Therefore, the study of fundamentals of the ecological doctrine will promote careful attitude to nature, its conservation and will help to diminish natural cataclysms which result from our consumption and depletion of natural resources. We should keep in mind - we do not inherit the Earth from our parents, we borrow It from our children.
Some Philosophical Aspects of Ecological Situation
We are living in a time of rapid scientific and technological progress which is accompanied by an increasing consumption of the world's natural resources. This style of modern human life is having an extremely adverse effects on the environment. Such vital sources of life as air, water, minerals as well as fauna and
