Особливості впровадження положень Карпатської конвенції на лісогосподарському підприємстві Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

для 2008 р., температура повпря перевищувала середньо 6araTopi4Hy i дефь цитними були атмосферш опади.

Порiвнюючи два роки дослщжень сезонно! динамiки регенерацiйного потенщалу у видiв роду Глiд зазначимо, що характер неморфогенного калю-согенезу у г. зеленом'ясого в 2007 р. чггко виражений двома хвилями з висо-кими показниками орк, що сильно вiдрiзнялось вiд регенерацшного потенщ-алу цього виду в 2008 р. У г. п'ятиматочкового в 2008 р. спостер^али двi хви-лi пiдвищення регенерацiйного потенщалу, а в 2007 р. - три. Глщ грушевий вищий регенерацшний потенцiал мав пiд час друго! хвилi у 2007 р. i навпаки, нижчий у 2008 р.

Висновок. Регенерацiйний потенцiал вивчених видiв глоду залежав вiд метеоролопчних умов року. При цьому визначальним чинником були по-казники температури пов^я, що шдтверджуеться травнево-червневим шком 2007 р., коли опадiв було менше, а температура була вища, нiж у 2008 р. Вод-ночас, за близьких температур збшьшення вологостi грунту сприяе регенера-цп. У середньому за два роки найвищим регенерацiйним потенцiалом харак-теризувався глщ п'ятиматочковий.

Л1тература

1. Кокоба Ю.А. Агротехнiчнi особливостi розмноження глоду (Crataegus L.) стеблови-ми живцями / Ю.А. Кокоба, А.Ф. Балабак // Збiрник наукових праць Уманського ДАУ. -Умань : Вид-во "УДАУ". - 2005. - Вип. 61. - С. 591-597.

2. Кренке Н.П. Регенерация растений / Н.П. Кренке. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1950. - 667 с.

3. Кренке Н.П. Х!рурпя рослин / Н.П. Кренке. - Харюв : Вид-во "Держсшьгоспвидав", 1933. - 423 с.

4. Меженська Л. А. 1нтродукщя глоду Поярково! (Crataegus Pojarkovae Kossych) в Дон-бас / Л. А. Меженська, В.М. Меженський // Досягнення та проблеми штродукци рослин в степовiй зош Украши: мiжнар. наук.-прак. конф., 18-20 жовт. 2007 р. : зб. тез доп. - Херсон, 2007. - С.83-85.

5. Надточш 1.П. Способи прискореного пророщування насшня глоду / 1.П. Надточiй // Садiвництво. - 2002. - Вип. 54. - С. 273-277.

6. Опалко А.1. Лiкарськi властивостi представниюв роду Crataegus L. / А.1. Опалко, О. А. Опалко, О.П. Сержук // Интродукция и селекция ароматических и лекарственных растений: междунар. научн.-практ. конф., посвященной 200-летию Никитского ботанического сада, Ялта, Крым, Украина, 8-12 июня 2009 г.: тезисы докл. - Омферополь, 2009. - С. 138.

7. Опалко О.А. Здатнють до коренегенезу - адаптивна реакщя генотитв садових рослин / О.А. Опалко, О.А. Балабак // Вюник УДАА. - 2001. - № 1-2. Спец. вип. - С. 65-66.

8. Опалко О. Фiзiологiчний стрес - шдуктор ризогенно! активност живцiв садових рослин / Ольга Опалко, Олександр Балабак // Вюник Львiвського ДАУ : Вид-во "Агрономiя". -1999. - № 4. - С. 179-181.

9. Селекщя плодових i овочевих культур : навч. поСбн. / А.1. Опалко, А.О. Яценко, О.А. Опалко, Н.В. Мойсейченко. - К^ид-Бо^Наук^шт",2004. - 307 с.

УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий; Г.Д. Шутак -Державнеуправлтня охорони навколишього природного середовища в Чермвецькт области доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ КАРПАТСЬКО1 КОНВЕНЦП НА Л1СОГОСПОДАРСЬКОМУ П1ДПРИСМСТВ1

На прикладi Карпатського держспецлюгоспу Чершвецько! областi показано ре-алiзацiю державно! полiтики у сферi впровадження Рамково! конвенцп про охорону

Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.13

та сталий розвиток Карпат. Встановлено, що для забезпечення збереження природ-них дандшафт1в вiд руйнiвного впливу водно! ерозп, запобiгання забрудненню прсь-ких потоюв потрiбно в змiшаних лiсах запровадити рiвномiрно-поступовi рубання, створювати змiшанi лiсовi культури вiдповiдно до корiнних титв лiсу, надаючи перевагу ялицево-буковим, смереково-ялицево-буковим насадженням.

Ключов1 слова: Карпатський держспецлiсгосп, Карпатська конвенцiя, приро-доощадш технологи, природно-заповiдний фонд, збалансований розвиток.

V.D. Solodky; H.D. Shutak - Department of Natural Environment Protection in ChernivtsiState; assoc.prof. V. Y. Zayachuk-NUFWTof Ukraine, L'viv

Features of application of Carpathian convention provisions in forestry

enterprises' activities

By way of example of Carpathian state forestry of Chernivtsi region is shown the state policy execution in the field of implementing the Framework convention on protection and sustainable development of Carpathians. It is set that for providing of maintainance of natural landscapes from destructive influence of water erosion, prevention of contamination of mountain streams it is needed in the mixed forests to inculcate evenly gradual deckhouses, create the mixed forest cultures in accordance with the native types of the forest, giving advantage of yalicevo-bukovim, smerekovo-yalicevo-bukovim planting.

Keywords: Carpathian state forestry, Carpathian convention, nature protective technologies, nature reserve fund, balanced development.

Вступ. Впровадження положень Рамковоï конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат (дат - Карпатська конвенщя) на сьогодш вщграе основну роль у полшшенш ведения господарства Карпатського держспецлю-госпу АПК. Це насамперед пов'язане з тим, що тривалий час традицшна ма-тер1альна функщя лшв мала прюритет у розвитку люокористування, водно-час значно менше уваги надавали збереженню i використанню еколого-сощ-альних функцш люу, як охоплюють регулювання кшмату, охорону вод та ре-гулювання водного балансу, охорону грунпв, створення та шдтримку природного середовища життя мюцевого населення. За рахунок люових ресуршв здшснюеться комплекс заходiв з розширення екологiчноï мереж^ заповщних територiй, розвитку туристично-рекреацшного та лiкувально-оздоровчого комплексу [4]. Практична реалiзацiя цих аспеклв становить основу збалансо-ваного розвитку в люокористуванш та оптимiзацiï природокористування ль согосподарського шдприемства [1,2].

Методи та матерiали дослiджень. Дiяльнiсть Карпатського держспе-цлiсгоспу спрямована на гармошзащю вiдносин у сферi природокористування та охорони природних екосистем у межах Програми розвитку люового господарства Чершвецько! област [5]. Останшми роками ця робота здшснюеться в контекстi впровадження Стратегiï виконання Карпатсько! конвенци як передумови екорiвноваги Буковинських Карпат i передбачае збереження, збалансоване використання i вiдтворення бюлопчного та ландшафтного рiз-номанiття [8], зокрема:

• розроблення та втшення мюцевих платв дш щодо еколопчно збалансовано-го ведення лшового та с1льського господарств з урахуванням потреб щодо охорони прських екосистем та ландшафтов;

• формування екомереж1 Буковинських Карпат у межах Карпатсько! та национально! екомереж1, збереження бю- та ландшафтного р1зноман1ття;

• розвиток еколопчно збалансовано! мереж1 люових автодорщ з урахуванням ландшафтних характеристик довкшля [5];

• здшснення заходiв щодо екологiчно збалансованого управлiння водними ресурсами;

• сприяння пiдвищенню рiвня еколопчно! обiзнаностi пращвнишв лiсгоспу та населення краю.

Результати дослвджень та Тх обговорення. Загальна площа лшв Кар-патського люгоспу становить понад 20 тис. га. Запас деревини в люах -

3 * * 3 * *

5,7 млн м , середньоршний прирют - 4,8 м , що створюе можлив1сть р1вно-м1рного користування на перспективу [5]. Враховуючи, що л1си Карпат е еко-лопчним каркасом природних ландшафт1в та основним стабшзувальним еле-ментом !хнього сталого розвитку, набувае великого значення питання еколо-пзади люового господарства. У зв'язку 1з посиленням антропогенного наван-таження, в л1сгосш впроваджуються водозб1рно-ландшафтш приндипи гос-подарювання, систему ведення люового господарства на зонально-типолопч-нш основ1 [7]. У плат збереження довкшля позитивш результати дае впрова-дження природоощадних технологш л1созагот1вель, зокрема, спуск деревини канатно-шдвюними установками (табл. 1.).

Табл. 1. Ерозшна характеристика л^оексплуатацшних дтянок Карпатського

держсчецл'шгосчу

№ дос-лвдно! дiлянки Лшництво Площа, га Назва лшо-господарсь-кого заходу* Об'ем заготовлено! деревини, м3 Крутизна схилу, град. Ступшь порушеносп грунтового покриву, %/К/ПК**

Трелювання деревини гусеничними тракторами

1 Путильське 1,7 СР 490 24 54 / 4 / б)

2 Ялiвецьке 1,2 СР 398 25 46/ 3 / б)

3 Карпатське 1,4 СРС 434 26 41 / 5 / в)

Спуск деревини канатно-тдвшною установкою

4 Путильське 1,8 СР 510 25 0/ 1

5 Ялiвецьке 1,3 СР 420 23 2/ 1

6 Карпатське 1,2 СРС 439 22 0 / 0

Прим1тка: * Назва люогосподарського заходу: СР - судшьне рубання; СРС -саштарне рубання судшьне; ** Ступшь ерозп дшянки за О.Ф. Поляковим [3]: % -частка територи люоаки, що тддалася ерозп; К - категорп та ПК - тдкатегорп одь нки ступеня порушеносп грунтового покриву.

Як видно з табл. 1, стушнь порушеност грунтового покриву в раз1 трелювання деревини гусеничними тракторами становить вщ 41 до 54 % дь лянки. За О.Ф. Поляковим [3], дя порушешсть належить до трьох категорш: 3 - лшшш пошкодження типу первинних волоюв, 4 - лшшно-плосюсш пош-кодження типу вторинних волоюв та 5 - наноси др1бнозему, листя { камшня внаслщок трелювання. Причому, як шдкатегори оцшки ступеня порушеност грунтового покриву, - де середньозмит (б) { сильнозмит (в) дшянки. Порушешсть грунтового покриву шд час спуску деревини канатно-шдвюними установками становила 0-2 %. За О.Ф. Поляковим [3], вони належать до двох категорш: 0 - поверхня грунту не порушена та 1 - шдстилка розпушена, грунт не пошкоджено.

Важливий захщ з1 збереження довкшля в люгост - здшснення р1вно-м1рно-поступових рубань головного користування. Вони дають змогу значно

Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.13

зменшити негативний вплив суцшьних рубань на довкшля, знизити витрати на створення нових насаджень, скоротити термши вирощування коршних ль сонасаджень. В умовах люгоспу двоприйомнi рiвномiрно-поступовi рубання дають змогу не тшьки реально зберегти схили вщ надмiрного втручання гусе-ничних тракторiв, але й виростити надшний молодий лiс, що тдтвер-джуеться лiсiвничо-таксацiйними характеристиками (табл. 2). Яюст показ-ники природного поновлення, як дослiджували за шкалою Успенського [9] на пробних площах 10x10 м за вжовими категорiями, свiдчать про належний рiвень природного поновлення внаслщок проведення рiвномiрно-поступових рубань головного користування.

Табл. 2. Ятсна ощнка природного поновлення насаджень мсля двоприйомних _рiвномiрно-поступових рубань_

Тип люу Назва виду Ввдношення се-реднього приросту за п'ять рошв до попереднього (М±т) Протяж- нiсть крони по стовбуру % (М±ш) Категорiя якiсноi оцiнки

Волога ялино-во-ялицева бу-чина Fagus sylvatica L. 1,4 91±и,уу обнадiйливий

Abies alba Mill. 1,2±и'31 80±1'и3 обнадiйливий

Picea abies (L.) Karst 1 2±0,28 78±о,27 обнадiйливий

Волога ялице-ва субучина Fagus sylvatica L. ! 4±0,26 72±1'05 обнадшливий

Abies alba Mill. 1,2±0'30 90±0'97 обнадiйливий

Волога буково-ялино-ва суяличина Fagus sylvatica L. 1,4±0'26 81±0'99 обнадiйливий

Abies alba Mill. 1 1 ±0,29 А . 80±1'1У обнадiйливий

Picea abies (L.) Karst 1,2±0,30 79±1,05 обнадiйливий

Комплекс заходiв, що здшснюеться в люгосш, сприяе еколопзаци люо-вого господарства з метою шдвищення еколопчних i захисних функцiй лiсiв, продуктивност деревостанiв, надiйного вiдновлення корiнних люонасаджень, розширення природно-заповiдного фонду та розвитку еколопчно! мережi. У цьому плат проводиться сертифжащя лiсiв згiдно з мiжнародними стандартами, забезпечено належний облж територи, виконання лiсозахисних заходiв i доглядових рубань, створення люових культур, що забезпечують формування високояюсних, продуктивних деревостанiв. Для збереження щнних, ушкаль-них природних територiй, як основи стабшзувальних екологiчних чинникiв, Карпатський держспецшсгосп iнiцiюе створення Нацiонального природного парку "Буковинськ гiрськi лiсим [6]. Актуальшсть створення природного парку зумовлена тим, що саме тут наразi шщшеться укра!нсько-румунське тран-скордонне спiвробiтництво щодо узгодження стратегш розбудови екомережi в рамках рекомендаци М1жнародного союзу збереження природи та Свропейсь-кого Союзу щодо сшвпращ сумiжних кра!н у 11 формуванш.

У лiсгоспi здiйснюеться значна робота з проведення бютехшчних за-ходiв, що дало змогу досягти оптимально! щшьност дико! фауни - шляхет-ного оленя, дикого кабана, козулi европейсько!, зайця-русака. Це, водночас, сприяе еколопчнш просвiтi, для виконання завдань яко! на територi! лiсгоспу облаштовано мережу екологiчних стежок i туристичних маршру^в. Вщрад-но, що завдяки впровадженню положень Карпатсько! конвенцi! на шд-приемствi полiпшено не тшьки еколопчш, але й економiчнi показники.

Висновки. Внаслщок впровадження положень Карпатсько! конвенди економ1чний розвиток Карпатського держспедлюгоспу вщбуваеться з дотри-манням умов еколопчно!" стабшьност^ без надм1рного використання природ-них ресурЫв та порушення ушкальних особливостей краю. Анашз впровадження дих положень висвгтлюе конкретш особливост продесу, як можна узагальнити та надал1 використовувати у робот бшьшосп люогосподарських шдприемств Карпатського регюну. Насамперед, враховуючи еколопчну си-туадда, що склалася внаслщок катастроф1чних паводюв 23-27 липня 2008 р. можна зробити висновок про потребу внесення низки змш у систему приро-докористування регюну, насамперед тд час ведення люового господарства. Для забезпечення збереження природних ландшафт1в вщ руйшвного впливу водно! ерози, запоб1гання забрудненню прських потоюв потр1бно в зм1шаних люах запровадити р1вном1рно-поступов1 рубання, створювати змшаш л1сов1 культури вщповщно до коршних титв люу, надаючи перевагу ялидево-буко-вим, смереково-ялидево-буковим насадженням. Трелювання деревини в пр-ських умовах потр1бно здшснювати канатно-шдвюними установками. Тому в хвойних люах додшьно здшснювати тшьки вузьколюоЫчш рубання шириною до 50 м, з термшом примикання люосж не менше шж 5 роюв, а на схи-лах понад 20 градушв судшьт рубання в смерекових люах здшснювати на дь лянках площею не бшьше 1 га. Вщновити спорудження люокористувачами на прських р1чках та потоках штучних перепад1в, що зменшить швидюсть водотоюв ^ вщповщно, продес ерози грунпв, а також сприятиме вщтворенню дшних вид1в риби, зокрема лососевих.

Врахування i практична реал1зад1я вимог Карпатсько!' конвенди стано-вить основу збалансованого розвитку в люокористуванш та оптим1задп при-родокористування Карпатського держспедлюгоспу АПК.

Лггература

1. Голубець М.А. Еколопчний потенцiал наземних екосистем / М.А. Голубедь, О.Г. Марискевич, О.Б. Крок та ш. - Львiв : Вид-во "Полл^ 2003. - 180 с.

2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологи : пiдручник. - К. : Вид-во "Ли-бвдь", 1993. - 224 с.

3. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок и их технологий на почвозащитные свойства буковых лесов Закарпатья : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спед. 06.03.03. - К. : Изд-во "УСХА", 1984. - 36 с.

4. Рамкова Конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат : зб. законодавчих акпв Украши про охорону навколишнього природного середовища. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2004. - Т. 10. - С. 311-315.

5. Солодкий В.Д. Екосистемний шдхщ у люокористуванш. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2003. - 56 с.

6. Солодкий В.Д. Природно-заповщний фонд Чершведько! обласп / В.Д. Солодкий, М.В. Бшоконь, В.1. Королюк. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2004. - 56 с.

7. Солодкий В.Д. Збережемо Буковинсью Карпати // Зелена Буковина. - 2001. - № 1-2 -С. 15-23.

8. Стратегия виконання Рамково! конвенди про охорону та сталий розвиток Карпат. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 16 ачня 2007 р. - № 11-р.

9. Термена Б.К. Люознавство з основами лiсiвництва. - Чершвщ : ВИд-во "Книги ХХГ, 2005. - 160 с.