CC BY
13
порт, зв'язок, промисловiсть. Мiсцевi органи державно! виконавчо! влади, ор-гани мюцевого самоврядування, шдприемства, установи, оргашзаци та гро-мадяни при здiйсненнi свое! дiяльностi зобов,язанi вживати необхiдних захо-дiв iз запобiгання та недопущення перевищення встановлених рiвнiв акустич-ного, електромагштного, iонiзуючого та iншого шюдливого фiзичного та бь ологiчного впливу на атмосферне повггря i здоров'я людини.
Важливого значення набувае такий напрямок охорони атмосферного пов^я, як захист його вщ забруднення виробничими, побутовими та шшими вiдходами. Зокрема, складування, зберiгання або розмiщення виробничого, побутового смггтя та iнших вiдходiв, якi е джерелами забруднення атмосферного повггря пилом, шюдливими газоподiбними речовинами та речовинами з неприемним запахом або шшого шкiдливого впливу, допускаеться лише за наявност спещального дозволу i на територiях, визначених мюцевими органами державно! виконавчо! влади, органами мiсцевого самоврядування у межах встановлених ними лiмiтiв з додержанням нормативiв екологiчно! безпе-ки i за можливостi !х подальшого господарського використання. При цьому не допускаеться спалювання зазначених вiдходiв на територi! пiдприемств, установ, оргашзацш i населених пунктiв, за винятком випадюв, коли це здш-снюеться з використанням спецiальних установок з додержанням вимог щодо охорони атмосферного повпря.
Якщо неможливо зменшити викиди забруднюючих речовин i знизити рiвень шкiдливого впливу фiзичних та бюлопчних факторiв на атмосферне повiтря до встановлених нормативiв дiяльнiсть вiдповiдних шдприемств, установ, органiзацiй, споруд та шших об,ектiв мае бути припинена або !х ви-робничий профшь пiдлягае змiнi вiдповiдно до ст.ст. 15, 17, 20 Закону Укра-!ни "Про охорону навколишнього природного середовища".
Одним з найважливiших компоненлв навколишнього природного середовища е води. Вони постшно взаемодiють iз земельними, лiсовими ресурсами, атмосферним повпрям та впливають на !х якiсть. Воднi ресурси забез-печують iснування людей, тваринного i рослинного свпу. Залежно вiд впливу на них, води е обмеженими й уразливими природними об'ектами.
Ус води (водш об'екти) пiдлягають охорош вiд забруднення, засмь чення, вичерпання та шших дш, якi можуть попршити умови водопостачан-ня, завдати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасiв та iнших об'еклв водного промислу, погiршення умов юнування диких тварин, знищення родючостi земель та спричинити iншi несприятливi явища внасль док змiни фiзичних i хiмiчних властивостей вод, зниження !х здатностi до природного очищення, порушення гiдрологiчного i гiдрогеологiчного режиму вод [1, ст. 356].
Важливими засобами охорони вод е встановлення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг навколо водних об'еклв, смуг вщведення на рiч-ках, греблях, водоймах, берегових смуг на судноплавних водних шляхах, зон саштарно! охорони.
Водоохоронш зони встановлюються з метою створення сприятливого режиму водних об'еклв, попередження !х забруднення, засмiчення, вичерпан-
ня, знищення навколо водних рослин i тварин, зменшення коливань стоку вздовж рiчок, морiв, навколо озер та шших водойм.
Прибережнi захиснi смуги е природоохоронною територiею з режимом обмежено! господарсько! дiяльностi.
Смуги вщведення з особливим режимом користування встановлюють-ся на магiстральних, мiжгосподарських та шших каналах, на зрошувальних i осушувальних системах, гiдротехнiчних та пдрометричних спорудах, а також водоймах i греблях на рiчках для потреб !х експлуатаци та захисту вщ заб-руднення, пошкодження i руйнування.
Береговi смуги встановлюються та використовуються на судноплав-них водних шляхах за межами мюьких поселень для проведення робгг, пов'я-заних з судноплавством у порядку, визначеному Постановою Кабшету Мшс-трiв Укра!ни вщ 14 квiтня 1997 р. № 347 [1, ст. 358].
Крiм заходiв охорони вод, передбачених Водним кодексом Укра!ни, пе-редбачено й iншi види дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв, у тому чи^ й у галузi охорони i рацiонального використання водних ресуршв. Пiдсумовуючи можна зробити такi висновки:
1. Система еколопчних платеж1в створюе фiнансову основу природоохо-ронно! дiяльностi i формуе економiчний мотивацшний iнструментарiй зниження деструктивного впливу на навколишне природне середовище.
2. Еколопчш проблеми Львiвськоl областi спорiдненi з загальнодержав-ними проблемами Укра!ни, але й мають свою чiтко виражену вщмш-нiсть. Область характеризуеться наявшстю прничо-добувно!, нафто-переробно!, хiмiчноl, целюлозно-паперово! промисловостi, машинобу-дiвноl галузi, подекуди з недосконалими енерго- та ресурсозатратни-ми технологiями i значною кшьюстю виробництв-забруднювачiв нав-колишнього природного середовища.
3. В област функцiонують пiдприемства прничодобувно!, нафтопере-робно!, хiмiчноl, целюлозно-паперово! промисловостi, якi недос-татньою мiрою очищають викиди власних виробництв. Еколопчш проблеми област пов'язаш з тим, що на и територп, яка становить 3,6% вщ загально! площi кра!ни, зосереджено 6% найбшьших забруд-нювачiв Укра!ни. Тшьки той факт, що пiдприемства працюють не на повну потужшсть, стримував еколопчну небезпеку в мiсцях !х розмь щення вiд переходу за критичну межу.
4. Екологiчна ситуащя у Львiвськiй областi залишаеться складною i ви-магае конкретних дш як з боку органiв виконавчо! влади, так i безпо-середньо вщ господарникiв щодо И полшшення та усунення тих нега-тивних явищ, якi виникли в результат дiяльностi промислово-аграр-ного комплексу область
Лггература
1. Еколог1чне право: Особлива частина: Пщруч. для студ. юрид. вуз1в 1 фак.: Повний акад. курс/ За ред. акад. АпрН В.1. Андрейцева. - К.: 1стина, 2001. - 544 с.
2. Мельник Л.Г. Еколопчна економша: Пщручник. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2002. - 346 с.
3. Охорона навколишнього природного середовища/ Статистичний 36ipH™. - Львiв, 2003. - 99 ст.
4. Довщник з питань економiки та фiнансування природокористування i природо-охоронно'1 дiяльностi. - К.: 2000. - 411 с.
УДК 658.15 Доц. О.В. Мицак - RbeiecbKa КА
ГРОШОВ1 ПОТОКИ У СИСТЕМ1 Ф1НАНСОВОГО УПРАВЛ1ННЯ
шдприемством
Дослiджено необхiднiсть запровадити управлшня грошовими потоками у практику фшансового управлiння вiтчизняних пiдприeмств, розглянуто методи визначен-ня ïx обсягу та основнi засади i переваги планування грошових потокiв.
Ключов1 слова: Грошовий потiк, управлiння грошовими потоками, методи ви-значення величини грошових потоюв, планування руху грошових кош^в
Doc. O.V. Mytsak - Commercial Academy of Lviv Cash flow was system financial management enterprise
The article research problems management cash flow, importance analysis, optimization and plan cash flow of financial management of the enterprise.
Keywords: Cash flow, management cash flow, method determination cash flow, plan cash flow
Становления в нащональнш економщ ринкових мехашзм1в госпо-дарювання зобов'язуе фшансове управлшня вщслщковувати не лише результата фшансового анашзу з позицн оцшки платоспроможност i лшвщ-ност^ прогнозування i планування цих показниюв у перспектив^ але й до-сягати управлшня процесами руху грошових кошт1в, що безпосередньо впли-вае на спроможшсть шдприемства вчасно розраховуватись за своïми зо-бов'язання i покривати витрати за рахунок кошт1в, що надшшли. Ритм1чн1сть руху грошових кошт1в за обсягами i в час визначае фшансову стабшьшсть i р1вновагу пiдприемства i вимагае впровадження у систему фшансового менеджменту нового напряму фiнансовоï полгтики - управлшня грошовими потоками шдприемства.
Пщ грошовим потоком науковцi i практики розумшть надходження i використання грошових кошпв у процесi здшснення всix видiв господар^^ дiяльностi. Визначення поняття грошових потоюв, ïx систематизащя, аналiз i планування висвiтлюеться у працях провщних вiтчизняниx та закордонних вче-них з проблем фшансового менеджменту, а саме: Бланка 1.О., Ковалева В.В., Ki-рейцева Г.Г., Поддерьогша А.М., Брiгxема G., Перара Ж., Стояновоï' Е. та ш.
Дана категорiя е особливим об'ектом дослiдження господарсько'' дiя-льностi шдприемства, його фшансово'' стабiльностi та здатшсть ритмiчно функцiонувати на ринку. Такий широкий спектр ïï застосування у фшансо-вому управлiннi i визначае актуальшсть та необxiднiсть дослiдження проблем руху грошових кош^в шдприемств i оргашзацш у перехщнш економщ.
Фiнансове управлiння грошовими потоками пов'язано з аналiзом та оцiнкою ïx величини i напрямiв руху, зокрема у попередшх перiодаx, i з пла-нуванням цих процесiв на перспективу.
Оцiнка руху грошових потокiв вимагае створення на шдприемствах системи управлiнського облiку за даним напрямом, осюльки фiнансовий об-лiк не формуе достатньо1 шформацшно1 бази, яка б забезпечувала проведен-ня Грунтовного аналiзу i ощнки руху грошових коштiв пiдприемства у по-переднiх перiодах.
Визначення величини грошових потоюв може здiйснюватися двома методами: прямим та опосередкованим. Прямий метод забезпечуе отримання найбшьшого обсягу шформацп щодо надходження i використання грошових кош^в з рiзних видiв дiяльностi та в необхiднi часовi перiоди. Негативом зас-тосування даного методу е його трудомютюсть. Вщносний метод оцiнюе величину чистого грошового потоку, як рiзницю мiж надходженням i викорис-танням грошових кош^в за даними фшансово1 звгтность Простий алгоритм розрахункiв забезпечуе його широке використання i дозволяе визначити не лише синхроншсть руху грошових кош^в, але i його взаемозв'язок з чистим прибутком пiдприемства. Недолшом даного методу е вузькiсть дослщжень та складнiсть iнтерпретування результатiв аналiзу стосовно оцiнки платоспро-можностi i лiквiдностi пiдприемства у певних перiодах.
Вiтчизнянi практики фiнансового менеджменту на сьогодш в основному управлшня грошовими потоками пов'язують з визначенням 1х обсягу вщ-носним методом. Це здшснюеться у процесi формування рiчноl фшансово1 звiтностi, яка, вщповщно до стандартiв Нацiонального облiку i фшансово1 звгт-ностi, мiстить звгт про рух грошових коштiв, де чистий грошовий потж з опе-рацшно1 дiяльностi визначаеться вiдносним методом, а незначш обсяги грошових потоюв з швестицшно! i фшансово! дiяльностi не вимагають формування спещально! шформацшно1 бази щодо !х оцiнки прямим методом. Таке об-межене впровадження дано1 категорп у систему об'екпв фiнансового управлш-ня не дозволяе шдприемствам пiдвишувати яюсть фiнансового управлiння.
Однак, найбiльш складною i найменш застосованою сферою управлшня грошовими потоками е планування !х руху.
Проблеми фiнансового планування, в тому чи^ i грошових потоюв е одними з найбшьш термшових з позици !х виршення для удосконалення управ-лiння в цшому. Фiнансове планування втiлюе встановлеш завдання у форму конкретних фшансових показниюв i забезпечуе фiнансовими ресурсами план економiчного розвитку. Планування руху грошових кошпв дозволяе формувати вс потоки платеж1в на пiдприемствi та мiж пiдприемством i зовнiшнiм середо-вищем з врахуванням стану пла^жних засобiв за один або юлька перiодiв. Потоки платежiв та залишки платiжних кошт^в для фшансового планування слiд визначати за видами, обсягом i часом !х виникнення вiдповiдно до дiяльностi пiдприемства в майбутньому перюда. Це дозволить володгти iнформацiею про очiкуванi платежi i надходження грошових коштiв у необхщт часовi iнтервали з врахуванням специф^ функцiонування пiдприемства. За допомогою прогнозу руху кошт^в можна визначити, сюльки грошових коштiв необхiдно вкласти в господарську дiяльнiсть пiдприемства, синхроншсть !х надходження та використання, що дае можливiсть визначити потребу у залученому капiталi й визначити майбутню лiквiднiсть пiдприемства.
У сучасних умовах росту дiловоï активност в YKpaÏHÏ ринкове середо-вище стае дедалi динамiчнiшим. Однак розвиватися i успiшно конкурувати зможуть лише ri пiдприемства, якi зумiють реально впровадити у систему фь нансового управлшня мiжнароднi стандарти управлiння грошовими потоками, як з позици ïx аналiзу та оцiнки, так i з позици планування ïx руху у перспектив^ що сприятиме стабшьному i ритмiчному ïx розвитковi i досягнення стратегiчниx завдань функцюнування на ринку.
Л1тература
1. Бланк И.О. Фшансовий менеджмент. - К.: Ника-Центр, 2001.
2. Бр1гхем С. Основи фшансового менеджменту. - К.: "Молодь",1997.
3. Ф1нансовий менеджмент: Навч. поабник:/ За ред. Г.Г. Юрейцева. - К.: ЦУЛ, 2002.
4. Тарасенко Н.В. Економ1чний анал1з д1яльност1 промислового тдприемства. -Льв1в: ЛБ1 НБУ, 2000.
УДК 330.34 Доц. А.В. Стасишин, канд. екон. наук - Львiвський
НУ м. 1вана Франка
РОЛЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СУБ'СКТ1В У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 MAKPOEKOHOMI4HOÏ Р1ВНОВАГИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1КИ УKPАÏHИ
Проанал1зовано сучасний стан взаемодп основних економ1чних суб'екпв в еко-номщ Украши. Особливу увагу придшено економ1чним функщям держави в цариш стимулювання iнновацiйноï пол1тики.
Doc. A.V. Stasyshyn - Ivan Franko National University of Lviv
The role of economic agents in protection of macroeconomic equilibrium in
transitional economy of Ukraine
The role and functions of economic agents are analyzed in transitional economy of Ukraine. Big attention in the article was destined of economic functions of government in the fields of innovation policy stimulating.
1сторичне юнування плановоï системи економжи призвело до парадоксального результату: виникнувши як замислена система найбшьш раць онального використання вЫх ресуршв, вона в результат призвела до бшьш неефективного ïx використання, шж стара ринкова система. Але цей, з пер-шого погляду, парадокс е закономiрним явищем, як це показав Я. Корнаï [2, 3], оскшьки вiн е наслiдком вмонтованого в обмежену ресурсами систему ме-хашзму: кожний фактор виробництва, який застосовуеться за принципом ма-ксимiзацiï використання ресуршв, призводить до появи i поглиблення дефь цитностi ресурсiв.
Радянська економiка нiколи не перебувала на меж ïï виробничих мож-ливостей, а завжди була змiщена лiворуч вiд цiеï межi. Однiею з головних, а, напевно, найголовшшою причиною такого стану радянськоï економ^ було не-ефективне макроекономiчне регулювання, яке не могло забезпечити двох видав ефективносп: розподiльноï i виробничо].', досягнення яких вiдбуваеться за допо-могою цiнового меxанiзму, порiвняння суспшьних витрат i суспiльниx вигод.
Укра1на сьогодш перебувае на переломному етапi: трансформуеться 11 економiчна система загалом, i кожен iз 11 суб,ектiв зокрема.
Основними суб'ектами будь-яко1 товарно! економжи е домогосподар-ства, фiрми (дiловi пiдприемства) та держава.
Як вщомо, у ринковiй економiцi домогосподарства володдать основними економiчними ресурсами: землею, працею, капiталом i тдприемниць-ким хистом. Особливютю укра1нських домогосподарств е те, що понад 70 % з них проживае за межею бщност^ в той час як менше одного вщсотка контро-люють понад 90 % нацiонального багатства. Вщбулася "латиноамерикашза-цiям укра1нського сусшльства. Невтiшною е структура укра1нських смей. Приблизно 30 % - люди пенсшного вжу, в той час як чисельшсть робочо! си-ли скорочуеться за рахунок природних процесв, а також вшзду громадян працювати за кордон (1х, за рiзними оцiнками, е вiд 3,5 до 7 мшьйошв). Хоча iснуе i позитивний момент емшраци - кошти у виглядi приватних трансферов надходять в Укра1ну.
Нинi ми можемо спостершати тенденцiю до змши поведiнки домогосподарств. Якщо упродовж 90-х-2001 рокiв украшсью домогосподарства важ-ко було назвати iнвесторами нащонально! економiки, то сьогоднi цю тенден-цiю переломлено. За 8 мюящв 2003 року збiльшилися вклади домашшх гос-подарств у банкiвськiй системi на 7,3 млрд. гривень, або майже на 38 % [5]. Проте, оскшьки норма нащональних заощаджень в Укра1ш е невисокою, то домогосподарства поки що не можна вважати серйозним джерелом швести-цш i важко говорити про пожвавлення цивiлiзованого iнвестицiйного проце-су загалом.
Виникнення фiрм в Укра1ш попри трудомютку процедуру реестраци стало важливим чинником прискорення соцiально-економiчного прогресу. I якщо у 90-х роках в основному рееструвалися таю правовi форми дша як това-риства з обмеженою вiдповiдальнiстю, важливу роль вщгравали пiдприемства державного сектора, то нишшньою особливiстю укра1нсько1 економiки е при-хiд транснацiональних корпорацiй, мае мюце концентрацiя фактично у всiх га-лузях економiки (машинобудування, банкiвська справа, зв'язок, харчова та iн.). Характерними ознаками сьогодення е те, що експорт стае значно ефективш-шим за iмпорт. Для того, щоб Укра1на вирвалася iз "заклятого кола бщносп" середньорiчнi темпи економiчного зростання повинш бути не меншими за 5,5 - 6,5 %. За 8 мюящв ц.р. темпи економiчного зростання становили 5,3 %. Зростання досягнуто в основному завдяки збшьшенню обсяпв виробництва у ма-шинобудуванш (32,8 %), целюлозно-паперовiй (22 %), деревообробнiй (23 %) та харчовш промисловостi (21,3 %). Виршальними факторами економiчного зростання стали тдвищення реальних доходiв населення, збiльшення спожив-чих видаткiв, заощаджень та швестицш.
Вiдбулися якiснi зрушення в сегмент малих пiдприемств, зокрема 1х кшьюсть зросла на 4 тисячi, збшьшились пiдприемницькi доходи та грошовi ресурси суб'ек^в господарювання, покращилися умови кредитування шдприемств. Частка довгострокових креди^в у загальному обсязi збiльшилася з 28,2 до 40,4 %, рiвень вiдсоткових ставок зменшився до 14,7 % [5].
