CC BY
17
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб., Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров, заст нач. - Захiдне державне басейнове управлтня охорони водних живих ресурав
ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ РОСЛИН: ДЕРЕВН1 ВИДИ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Проаналiзовано еколопчш властивосп 25 деревних видiв i пiдвидiв рослин, якi звичайно або рщко трапляються в лiсах заходу Украши. Виявлено, що вони характеризуются рiзними обсягами iнтервалiв толерантносп до окремих екологiчних чинниюв. Запропоновано екологiчний критерiй мвразливостiм видiв.
Senior research officer L.M. Petrova -NUFWTof Ukraine, L'viv;
S.V. Petrov - Western state regional administration of guard
of water living resources
Ecological principles of saving of plants: arboreal types of the west of Ukraine
Analysis of ecological properties 25 specieses and subspecieses of trees which usually or rarely happen in the forests of west of Ukraine are conducted. It is discovered that they are characterized the different volumes of intervals of tolerance to the separate ecological factors. The ecological criterion of "vulnerable" specieses is offered.
Сучасш тенденци охорони та збереження видового бюр1зномашття передбачають застосування певних критерив ощнки стану популяцш таксо-шв, що мають високий ризик зникнення у свт [9]. Зокрема, критерш В (iii), який грунтуеться на експертнш ощнщ негативних змш якост середовища 1х юнування, застосовуеться при вщнесенш таксошв до категорш "Знаходяться в критичному сташ" (CR), "Знаходяться в небезпечному сташ" (EN) i "Враз-ливГ' (Vu). Така оцiнка передбачае знання еколого-бюлопчних особливостей органiзмiв, в т.ч. виявлення чинниюв середовища, що впливають на життедь яльнiсть представниюв 1х популяци, обмежують рiст i розвиток, зумовлюють особливостi поширення тощо.
При всьому рiзноманiттi екологiчних чинниюв (природних i антропо-генних) i складностях, якi виникають при спробах оцшити 1х спiльну (ком-плексну) дш, важливо, що найбiльш еколопчно значущими складовими природного комплексу чинниюв визнають: наявшсть рщко! води, певних мшму-мiв концентрацiй бюгенних елементiв (вуглець, кисень, водень, азот, фосфор тощо), юшв (калiй, натрш, кальцiй, магнiй), а також променисто! енерги в дь апазонi температур вщ -50 до +50 °С [1]. Цi чинники - ресурси води, пожив-них речовин i тепла - визначають чисельнiсть, бюмасу, щiльнiсть популяцiй органiзмiв тощо (загалом пояснюють 80 % станiв популяцш).
Вщомо також, що всiм живим оргашзмам планети притаманна вироб-лена в процес тривало! еволюци здатшсть стiйко iснувати i мати нащадюв у суворо визначеному дiапазонi мiж екологiчними мiнiмумом i максимумом параметрiв життево необхiдних чинникiв (iнтервалi толерантносп) [1, 4 та
ш.]. Нестача або надлишок навiть одного будь-якого ресурсу несприятливо впливае на живi органiзми i може спричинити 1хню загибель.
Це положення широко застосовуеться при дослщженнях еколого-бь олопчних особливостей рослин, оцiнцi середовища мюцезростань, еколопч-ному аналiзi фiтоценозiв у 1х динамiчному зв'язку з середовищем тощо [36 та ш.]. Зокрема, в основi методу шкально-бально! оцiнки видiв [3, 4 та ш.] лежить видiлення градацiй штенсивност (елементарних типiв режимiв) еко-лопчних чинникiв, якi iндукуються за переважанням характерних видiв i поз-начаються умовними балами за зростанням/зменшенням штенсивност чин-ника. В межах ареалу поширення видiв встановлюються iнтервали крайшх, екстремальних для органiзмiв або популяцп рослин значення чинникiв, якi штерпретуеться як бальнi оцiнки амплiтуд (меж) толерантност видiв до еко-лопчних факторiв.
Кожний органiзм стосовно рiзних екологiчних чинникiв мае сво! межi толерантностi. Це наочно проявляеться у вищих рослин, якi здавна розрiзня-ють за теплолюбнiстю, холодо- i морозостiйкiстю, потребами щодо вологи (ксеро-, мезо-, гiгро- i гiдрофiти), елеменпв живлення (олiго-, мезо-, мегатро-фи), реакци грунтiв (кальцiефоби, кальцiефiли) тощо.
Залежно вiд того, наскiльки широкими або вузькими е щ меж^ розрiз-няють евритопнi та стенотопш органiзми. Органiзми з широкими штервала-ми толерантностi до рiзних чинниюв (тепла, вологи, засолення тощо) - еври-топи - здатнi юнувати в широкому дiапазонi iнтенсивностей рiзних еколопч-них чинникiв. Стенотопи, навпаки, переносять дуже вузьк коливання штен-сивностi окремих екологiчних чинникiв i таким чином залежать вiд стабшь-ностi умов iснування. Зазвичай, таю види мають вiдносно меншi природш ареали, часто iзольованi в певнш мiсцевостi, природнi умови яко! вщповща-ють 1х екологiчним потребам. При змш умов iснування за межi толерантнос-тi органiзму (якi е вузькими) i за умови вщсутност можливостей/шляхiв (через особливостi поширення насшня, iзольованiсть популяцп тощо) м^раци, вид в данiй мiсцевостi вимирае [2].
Безсумшвно, що популяцп стенотопних видiв рослин, залежних вiд стабшьност умов iснування, потребують особливо! уваги при плануванш за-ходiв охорони та збереження бiорiзноманiття. Тому, для виявлення таких ви-дiв ми здшснили спробу порiвняльного аналiзу еколопчних властивостей, на прикладi деревних рослин заходу Украши.
Методика й об'екти досл1дження
Як екологiчнi властивостi рослин аналiзували бальнi оцiнки дiапазонiв 1х толерантностi до низки екологiчних чинниюв [3, 5, 6].
З огляду на доцшьшсть розглядати чинники середовища як цшсш одиницi впливу, незалежно вiд методичних пiдходiв до видшення кiлькостi градацiй 1х iнтенсивностi, порiвнювали вiдноснi iнтервали толерантностi окремих видiв рослин стосовно повних шкал елементарних тишв режимiв.
Наприклад, на повнш шкалi чинника кислотностi грунпв розрiзняють 13 типiв елементарних режимiв - вiд дуже кислих (рН = 3,5) до лужних (рН > 8,0) грунлв [5]. Природш угруповання Л1пш тсапа (Ь.) МоеиеИ трапляються в ш-
Нaцiонaльний лicотeхнiчний yнiвeрcитeт yKpa'1'ни
тервaлi слабо ки^ - слабо лужнi Грунти, що становить 4 грaдaцiï режиму, або 0,3 повно!" шкали градацш чинника кислотностi Грунтiв. Анaлогiчно обра-ховaнi вiдноснi aмплiтуди толерaнтностi рiзних видiв стосовно обсягiв шкал загального терморежиму (17 грaдaцiй), континентaльностi (15-17) та мороз-ностi клiмaту (15), зволоження (23), багатства азотом (11) й узагальненого сольового режиму Грунпв (19), а також режиму затшення-освгглення (9).
Умовш обсяги екологiчних aреaлiв деревних видiв обраховано як вдаосш частки сумарних обсягiв aмплiтуд толерантности вiд загального обсягу елементарних титв режимiв фaкторiв, що розглядаються. Вaлiднi назви рослин i обсяги ïx природних aреaлiв подано за мaтерiaлaми мiжнaродних баз даних [8-10].
Peзyльтaти доcлiджeння
Виконано aнaлiз еколопчних властивостей 25 деревних видiв i шдви-дiв рослин, якi звичайно або рщко трапляються в люах заходу Украши (табл. 1). Виявлено, що вщносш iнтервaли толерaнтностi рiзних видiв колива-ються в межах вщ 0,1 до 0,9 вщ повних шкал елементарних типiв режимiв ок-ремих чинникiв. Умовно прийнято розумгти пiд "вузькою екологiчною ампль тудою" iнтервaл толерaнтностi, що становить 0,1-0,2 частки вщ повно1' шкали градацш штенсивност чинника.
Результати aнaлiзу свiдчaть, що бiльшiсть деревних видiв характери-зуються вiдносно широкими штервалами толерaнтностi до всiх чинникiв, що розглядаються. Евритопними стосовно вЫх чинниюв (вiдноснi iнтервaли то-лерaнтностi > 0,4) можна вважати Betula pendula, Betula pubescens, Pinus sylvestris i Sorbus aucuparia.
Натомють, окремi види переносять значно вужчi коливання штенсив-ностi окремих чинникiв. Зокрема, Abies alba, Acer pseudoplatanus, Fraxinus or-nus, Larix decidua subsp. polonica, Pinus cembra, Quercus cerris i Taxus baccata характеризуются вузькою еколопчною амплгтудою стосовно чинника мороз-ност кшмату. У рaзi iстотного похолодання або потеплшня клiмaту, можна прогнозувати скорочення aреaлiв i чисельностi популяцш, або нaвiть ïx зник-нення за умови вщсутносп можливостей/шляхiв для м^аци цих видiв.
Виконано спряжений aнaлiз екологiчних особливостей деревних видiв рослин i aреaлiв ïx природного поширення (табл. 1, 2).
Виявлена певна тенденщя збшьшення обсягу ареалу природного поширення зi збшьшенням обсягу екологiчного ареалу. Зокрема, Betula pendula поширена повсюдно в Сврош, а також практично по цшш Ази, характери-зуеться значно ширшими штервалами толерантност до всix чинниюв, шж Abies alba, яка трапляеться тiльки у чaстинi середньо1' та швденно1' Свропи.
Обрaxовaнi обсяги еколопчних aреaлiв нaйбiльшi у Betula pendula, Betula pubescens, Pinus sylvestris, Quercus robur i Sorbus aucuparia (займають по-над половину загального обсягу елементарних тишв режимiв життево необ-xiдниx фaкторiв). Дещо меншими обсягами еколопчних aреaлiв характеризу-ються Acer campestre, Acer platanoides, Alnus glutinosa, Alnus incana, Carpinus betulus, Fagus sylvatica, Fraxinus excelsior, Quercus petraea, Tilia cordata, Tilia platyphyllos, Ulmus glabra. Бшьшють цих видiв звичайно трапляються в люо-вих угрупованнях Украши, а також характеризуються вщносно великими природними ареалами.
Табл. 1. Екологiчнi властивост'1 деревних eudie рослин*
Bamgm Ha3BH Tm Kn Cr Hd Rc Nt Tr Lc
Abies alba Mill. 0,2 0,1 0,1 0,3 0,5 0,5 0,3 0,4
Acer campestre L. 0,4 0,5 0,4 0,3 0,5 0,4 0,4 0,7
Acer platanoides L. 0,3 0,5 0,3 0,3 0,8 0,7 0,3 0,6
Acer pseudoplatanus L. 0,3 0,5 0,1 0,3 0,8 0,5 0,2 0,6
Alnus glutinosa (L.) Gaertn. 0,4 0,6 0,3 0,3 0,5 0,7 0,4 0,6
Alnus incana (L.) Moench 0,4 0,5 0,3 0,3 0,3 0,7 0,4 0,7
Betula pendula Roth 0,5 0,7 0,6 0,4 0,8 0,7 0,4 0,6
Betula pubescens Ehrh. 0,4 0,8 0,6 0,4 0,8 0,5 0,4 0,7
Carpinus betulus L. 0,4 0,6 0,3 0,3 0,8 0,7 0,3 0,8
Fagus sylvatica L. 0,4 0,4 0,3 0,3 0,8 0,7 0,3 0,7
Fraxinus excelsior L. 0,4 0,5 0,3 0,4 0,5 0,5 0,3 0,6
Fraxinus ornus L. ** 0,2 0,4 0,1 0,2 0,3 0,5 0,2 0,4
Larix decidua Mill. ssp. polonica (Racib.) Domin** 0,1 0,2 0,1 0,4 0,2 0,5 0,3 0,2
Larix decidua Mill. 0,3 0,4 0,3 0,3 0,5 0,4 0,2 0,2
Picea abies (L.) H. Karst. 0,2 0,3 0,3 0,3 0,5 0,4 0,4 0,6
Pinus cembra L. ** 0,2 0,2 0,1 0,3 0,3 0,5 0,3 0,4
Pinus sylvestris L. 0,4 0,9 0,6 0,4 0,8 0,5 0,4 0,4
Quercus cerris L. ** 0,3 0,4 0,1 0,3 0,8 0,5 0,3 0,5
Quercus petraea (Matt.) Liebl. 0,4 0,5 0,2 0,3 0,8 0,7 0,3 0,7
Quercus robur L. 0,4 0,5 0,3 0,4 0,9 0,7 0,4 0,8
Sorbus aucuparia L. 0,6 0,5 0,5 0,3 0,8 0,7 0,4 0,9
Taxus baccata L. ** 0,4 0,6 0,1 0,3 0,4 0,6 0,2 0,6
Tilia cordata Mill. 0,4 0,5 0,4 0,4 0,8 0,5 0,3 0,8
Tilia platyphyllos Scop. 0,3 0,4 0,3 0,4 0,8 0,5 0,3 0,8
Ulmus glabra Huds. 0,5 0,7 0,3 0,3 0,8 0,5 0,2 0,9
Прим1тки: Tm - загальний терморежим кл1мату, Kn - континентальшсть клiмату, Cr - морознють клiмату, Hd - зволоження грунпв, Rc - кислотнiсто rрунтiв, Nt - багатство rрунтiв азотом, Tr - узагальнений сольовий режим грунпв, Lc - режим затшення-освгглення; * вiдноснi iнтервали то-лерантносп окремих видiв рослин подано у частках вщ обсягiв повних шкал елементарних титв режимiв життево необхщних факторiв; ** - назви видiв рослин, занесених до Червоно! книги Украши.
Вщносно вужч1 природш i еколопчш ареали мають Abies alba, Acer pseudoplatanus, Fraxinus ornus, Larix decidua, Larix decidua subsp. ро1ошса, Picea abies, Pinus cembra i Quercus cerris. Переважна бшьшють цих видiв занесе-ni до Червоно! книги Укра1ни, або обмежено поширеш на територи Укра1ни. Необхщно вiдзначити, що вони також характеризуются вузькими або дос-татньо вузькими (0,2) штервалами толерантностi стосовно одного/декшькох чинникiв (табл. 1).
Зрозумiло, що обраховаш вiдноснi обсяги екологiчних ареалiв деревних видiв рослин тшьки до певно! мiри корелюють з обсягами 1х ареалiв, ос-кшьки не враховують всiх екологiчних факторiв впливу. Це можливо також е наслщком антропогенно зумовлено! трансформаци ареалiв, зокрема через господарську дiяльнiсть.
Доцшьно пiдкреслити, що взятi до уваги еколопчш шкали представля-ють собою експертш бальнi оцiнки екологiчних властивостей видiв i, як
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
будь-якi експертш оцiнки, ix не можна вважати " об'ективним знанням" - в них можуть мiститися спiрнi судження експер™ щодо екологiчниx власти-востей видiв, зокрема про ix поширення.
Табл. 2. Особливост'1 географiчного поширення деревних eudie рослин
№ Ha3BH gepeBHHx BHgÍB pocnHH Свропа Аз1я а н V • ^ к в • ^ п а к к р < Швтчна Америка X
твтчна середня твденна cö н д * с cd н • ^ з Кавказ середня р ю к и центральна повсюдно субарктична
1. Larix decidua ssp. polonica** + 0,3
2. Abies alba + + 0,3
3. Pinus cembra** + + + 0,3
4. Larix decidua + + + 0,3
5. Fraxinus ornus** + + + 0,3
6. Quercus cerris** + + + 0,4
7. Acer pseudoplatanus + + + + + 0,4
8. Taxus baccata ** + + + + + + 0,4
9. Picea abies + + + + 0,4
10. Tilia platyphyllos + + + + + 0,5
11. Fagus sylvatica + + + + + + 0,5
12. Fraxinus excelsior + + + + + + 0,5
13. Quercus petraea + + + + + + 0,5
14. Carpinus betulus + + + + + + 0,5
15. Ulmus glabra + + + + + + 0,5
16. Quercus robur + + + + + + 0,6
17. Acer platanoides + + + + + + + 0,5
18. Tilia cordata + + + + + + 0,5
19. Acer campestre + + + + + + + 0,5
20. Alnus incana + + + + + + + 0,5
21. Alnus glutinosa + + + + + + + + + 0,5
22. Sorbus aucuparia + + + + + + 0,6
23. Pinus sylvestris + + + + + + + 0,6
24. Betula pendula + + + + + + + + + 0,6
25. Betula pubescens + + + + + + + 0,6
Примггка: X - вщносш обсяги еколопчних ареал1в; ** - назви вид1в рослин, занесе-
них до Червоно! книги Украши
Висновки. Лiсовi угруповання заходу Украши формуються за участю деревних видiв, якi характеризуються рiзними обсягами iнтервалiв толеран-тностi до життево необхiдних чинникiв середовища !х юнування.
Спостершаеться певна тенденцiя збiльшення обсяпв ареалiв природного поширення 3i збiльшенням обсягiв екологiчних ареалiв видiв.
Бiльшiсть деревних видiв характеризуються вщносно широкими ш-тервалами толерантностi до вЫх чинникiв, що розглядаються, а також вщнос-но великими обсягами еколопчних i географiчних ареалiв.
Найвужчi коливання iнтенсивностi окремих чинникiв переносять Abies alba, Acer pseudoplatanus, а також види, занесет до Червоно! книги Укра-
1ни: Fraxinus ornus, Larix decidua subsp. polonica, Pinus cembra, Quercus cerris, Taxus baccata. Вони також характеризуются меншими обсягами еколопчних i географiчних ареалiв i вразливi до вщносно незначних змш умов iснування.
За сучасних стрiмких змiн природних умов юнування бiорiзноманiття планети вкрай необхщним вбачаеться проведення спецiальних дослiджень стосовно ширшого кола екологiчних факторiв. Це особливо стосуеться видiв рослин, занесених до Червоно! книги Укра1ни, оскшьки 1х екологiчнi власти-востi визначеш далеко не для всiх видiв i не за всiма факторами.
На нашу думку, запропонований метод аналiзу еколопчних власти-востей рослин надасть змогу за критерiем величини еколопчно! амплiтуди виявляти мвразливiм види i враховувати 1х особливостi при розробщ засад за-безпечення 1х охорони та збереження.
Лiтература
1. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. Человек-Экономика-Биота-Среда. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 566 с.
2. Галанин А.В. Флора и ландшафтно-экологическая структура растительного покрова. - Владивосток: ДВО АН СССР, 1991. - 272 с.
3. Екофлора Укра!ни, т.1/ Д1дух Я.П., Плюта П.Г., Протопопопва В.В. та ш. - К.: Фгго-соцюцентр, 2000. - 284 с.
4. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение). - Харьков: Майдан, 2001. - 612 с.
5. Циганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно-широколи-ственных лесов. - М.: Наука, 1983. - 197 с.
6. Dieter F., Klotz S. Biologisch-ökologische Daten zur Flora der DDR// Wiss. Beitr. M. -Luter-Univ. - Halle, 1988. - N 35. - 103 s.
8. Flora Europaea// www.rbge.org.uk
9. National Genetic Resources Program (GRIN)// www.ars-grin.gov
10. The 2006 IUCN Red List of Threatened Species// www.iucnredlist.org
11. World Checklist of selected Plant Families// www.kew.org/wcsp/namedetail
УДК 582.711.713:632.125 В.М. 1ваницька - Закарпатський лкотехмчний
коледж, м. Хуст
ЕКОЛОГО-Б1ОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ СЛИВИ НА ЗАКАРПАТТ1
Охарактеризовано еколопчш i бюлопчш властивост сливи. Встановлено пози-тивний еколопчний вплив систем утримання грунту, застосування фосфатшлаку, це-олтв i вапняку на покращення еколопчних функцш еродованих грушив. При ство-реннi високопродуктивних плодових культурбiогеоценозiв на схилових землях необ-хщно пiдходити диференцiйовано, з урахуванням комплексу еколопчних чинниюв.
Ключов1 слова: еколого-бюлопчш властивостi сливи, структура грунту, про-тиерозiйна стiйкiсть, цеолiти, мелiоранти, продуктившсть рослин.
V.M. Ivanytska - Transcarpathian forest technical college, Khust
Eco-biological properties and ecological peculiarities of plum-tree gardening in the Transcarpathian forest college
A description of plum tree's ecological and biological properties is given. A positive ecological influence of soil hold systems is established, the usage of phosphat waste, ceoli-tes and chalk on improvement of ecological situation. In creatiation of highly-productive
