Екологічні дослідження Старунського полігону українських Карпат Текст научной статьи по специальности «История и археология»

Лiтература

1. Скиб1нський С.В. Маркетинг. Ч.1: Пщручник. - Львiв: Cbït, 2000. - 640 с.

2. Басш Н.Ф. Прогнозування роздрiбного TOBapooôiry пщприемств споживчо'1 коопера-ujï Львiвськоï обласп за методом авторегресп// Менеджмент та тдприемництво в Украïнi: етапи становлення та проблеми розвитку. Вюник Нащонального унiверситету мЛьвiвська по-лiтехнiкам. - Львiв: НУ мЛьвiвська полiтехнiкам, 2002, № 457. - С. 67-73.

3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Изд-во "Финпресс", 1998. - 416 с.

4. Методические рекомендаци по анализу и прогнозированию товарных рынков/ Мин. пром. науки и техн. Российск. Федерации ГУП ин-т Микроэкономики. - М. : Новый век, 2001. - 96 с.

5. Посилення ролi споживчо'1' кооперацп в формуванш сшьського ринку: Зв^ про на-уково-дослщну роботу, т. 11/ Укоопспшка. Львiвська комерцшна академiя, № 019И017310; 1нв № Н 12671. - Львiв, 1998. - 523 с._

УДК 622.057.568.20 Доц. С.В. Зубик1, канд. техн. наук - 1н-т

менеджменту та економжи "Галицька академш "

ЕКОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАРУНСЬКОГО ПОЛ1ГОНУ УКРАÏНСЬКИХ КАРПАТ

100-рiчний ювiлей палеонтологiчних знахiдок у Старуш, який вщзначатиметь-ся у 2007 р., шщював проведення наукових дослiджень Старунського подгону Украшських Карпат. Старуня може подарувати науковцям багато щкавих несподiванок i вiдповiдi на низку питань про розвиток нашого краю.

Assist. prof. S.V. Zubyk - Institute of management and economy is the "Galichina academy"

Ecological researches of Starun ground by Ukrainian Carpathians

Hundred annual anniversaries of paleontological find in Starunya will be celebrated in 2007. Because of it the scientific analyses were initialized to lead in Carpathian region. Starunya can give a lot of interesting surprises and answers to a series of questions about development of our region.

Дослщження минулого дае змогу Aiam™^ про майбутне. Невпинно продовжуються дослщження Карпат i Прикарпаття. Поштовхом для сшльно1 роботи украшських вчених на чолi з доктором геолого-мшералопчних наук, академжом Олегом Максимовичем Адаменко та польськими вченими став 100^чний ювшей палеонтолопчних знахщок у Старуш, який вщзначати-меться у 2007 р. У рельефi Украшських Карпат бшьшють дослщниюв видшя-ють чотири поверхш вирiвнювання: полонинську шзньомюцен-ранньомюце-нову (висоти 1700-2000 м), вододшьну ранньомiоценовy (900-1200 м), по-кутську сарматську (500-600 м), подшьську понтичну (375-500 м). У плейстоцен найвищi гiрськi масиви (Рахiвський, Чорногора, Полонинський хребет) покривались зледенiнням. Тут збереглись релiктовi льодовиковi форми рельефу: озерш котловани, мореннi вали, конуси виносу.

Сучасш геоморфологiчнi рухи Украшсью Карпати набули внаслiдок неотектонiчних рyхiв i денyдацiйних процесiв - утворились поверхневi ви-рiвнювання, рiчковi долини, ерозшш й карстовi форми рельефу. Природш ре-

1 Доцент кафедри екологй' 1нституту менеджменту та економ1ки "Галицька академ1я" (Institute of Managent and Economics "Galytska academy")

5. Тнформацшш технологи галузi

227

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

сурси Передкарпаття досить рiзноманiтнi [1]. Тут, як багато роюв назад, так i зараз добувають нафту i газ - це родовища Долини, Кошва, Космача, озокерит - Дзвиняч, Старуня, кухонну i калiйну солi - Калуш, Стебник. Широко використовуються земельнi, воднi й особливо лiсовi ресурси. Все бiльшу ува-гу привертае до себе гора Старуня i 11 полiгон. На Старунському полнот проводили монiторинг вченi 1вано-Франювського технiчного унiверситету нафти i газу i Краювсько1 прничорудно1 академи, залучаючи до дослiджень фахiвцiв з шших наукових установ.

Проводячи монiторинг ушкального мiсця за допомогою найновiшого обладнання, науковщ дослiджували мiсця захоронення волохатих носоропв, тутешнi прояви грязевого вулкашзму на територи дослiдження.

Дослiджуючи даний пол^он, гора Старуня - це перспектива створен-ня у цьому мющ екологiчно-туристичного центру мМiжнародний парк Льодо-викового перiодум. Iсторичнi факти показують, що у 1907 р. роб^ники в од-нiй iз озокеритових шахт виявили повнiстю збереженого волохатого носорога. Це стало всесвгтньою сенсащею в цей час. Ця палеонтолопчна знахiдка виявилась ушкальною, адже ранiш вдавалося виявити тшьки скелетнi рештки тварин, якi жили в Льодовиковш перiод. Знайти цшого мамонта палеонтологам таланило хiба тiльки у вiчнiй мерзлотi, зокрема, на пiвночi Сибiру.

Пiдняти тушу на поверхню з надр землi на той час виявилося справою проблематичною. Крiм цього, проводити подальшi науковi роботи завадила перша свгтова вiйна. У 1929 р. палеонтологи повернулися до Старунi на Прикарпат-тя. Пiд час проведення науково-дослiдних робiт вони виявили цшу i не ушкодже-ну тушу мамонта.

Прекрасно збережеш, фактично забальзамованi в озокерит тварини, стали експонатами природознавчих музе1в Львова, Кракова та Зальцбурга. Обсте-ження тварин показали, що в них добре збереглися не тшьки шкура, волосяний покрив, але й внутршш органи. Крiм цього, в шлунках тварин виявленi рештки неперетравлено! рослинно! 1'ж1. Результати польського вченого професора Шафера, який дослщив рештки тих рослин, що були в шлунках носоропв, показали юторш рослинност дослщжувано1 територи. Результати засвдаили, що воло-хатi носороги жили в той перюд, коли у Карпатах майже цшком не було лiсiв [2]. Тiльки де-не-де траплялися сосни, а бiльшiсть територи займав тундро-степ-ландшафт, якого уже не юнуе у сучаснiй природ^ Проведенi дослiдження укра-шсько-польсько1 експедицй iз застосуванням методу радiокарбону тдтвердили, що старунськi знахiдки датуються часом доiсторичним - 46-10 тисяч роюв до нашо1 ери. Встановлено, що жили щ допотопнi тварини на теренах Прикарпаття у добу останнього великого зледеншня, в Льодовиковий перюд.

Результати дослщжень пiдтверджують, що епоха тзнього палеолiту (40-10 тис. роюв тому) вщзначалися похолоданням, лiси залишалися тiльки у долинах рiчок i у захищених вiд холодних вiтрiв ярах та пiдгiр,ях. Тундро-сте-пом прогулювалися численнi табуни мамонтiв, волохатих носоропв, диких коней, зубрiв, сагайдаюв. Попри суворий клiмат, територiя нишшньо1 Украши в цю епоху була досить густо заселена. Вчеш тдрахували, що тут мешкало коло 20 тис. оЫб нового бюлопчного типу людини - кроманьйонцiв, людей, цшком схожих до сучасних. Найбшьш заселеним у той час було Прикарпаття [2].

228

Збiрник науково-техшчних праць

Старунський полiгон виявився щедрим для науковщв, тут пощастило виявити до двох десятюв поселень первiсних людей. Тут знайдено багато крем'яних знарядь пращ та мисливства. Свiдченням е те, що вивчаючи ста-рунськi знахщки, вченi звернули увагу на те, що в тазовш кiстцi одного з носоропв е круглий отвiр. Поряд було знайдено уламок списа з обламаним юн-цем. Очевидно, у цьому мющ проводилися масовi й усшшш полювання.

Питання вщкриття, що приваблювало тварин у цю мiсцевiсть? Як пояснили професор Ломнщький, академiк Адаменко, на мющ озокенритового ро-довища багато тисяч роюв тому було солене озеро, яке тд кулем розсолу при-ховувало небезпечну трясовину iз бiтумiв-окисляноï нафти та озокериту. Йду-чи на солянцi, носороги та мамонти потрапляли у це болото i безпораднi й важкi тварини, ставали легкою здобиччю для мисливщв або ж просто прова-лювалися в трясовину, йшли на глибину i добре бальзамувалися в озокерит^

Монiторинг iзотопного складу нафти та газiв дали змогу з'ясувати, що на глибинах до 200 метрiв тепер знаходиться дуже велике скупчення оргашки -розповiдав академiк Адаменко. - Це саме т глибини, на яких уже було знайдено викопних тварин. Можна припустити, що в штервалах можна ще й зараз знайти деюлька туш волохатих носоропв, мамонпв, а можливо й шших тварин".

Власне можливють знайти забальзамоване в озокеритi тiло нашого древнього предка особливо защкавила американщв.

Спонсорськi кошти для недавнiх польсько-украшських дослiджень надходили зокрема й вщ наукових органiзацiй зi штату Колорадо (США). Не-обхiдно вiдзначити, що на даний час науковцям вiдомi тшьки знахщки фраг-ментiв скелету кроманьйонщв, за якими й вщтворюють ïхнiй зовнiшнiй виг-ляд. Якби ж вдалося виявити забальзамовану мумда праевропейця - це стало б свгговою сенсацiею у науцi. Необхщно вiдзначити, що звичайнi тушi мамонта, яю ще часом трапляються у вiчнiй мерзлотi Сибiру, на свгговому ринку оцiнюються вщ семи до десяти мiльйонiв доларiв.

Проводячи монiторинг Старунського полiгону необхщно [3]:

• пробурити три неглибок свердловини, як б допомогли встановити ч^кий геологiчний розрiз ще1 територи, адже там багато шахт, яю перетинають одна одну, горизонтальних штолень, тисячi старих свердловин.

• вщкачати воду зi ствола шахти, в якому були виявленi знахвдки 1907 року.

Висновок: грунтуючись на даних сучасних бiохiмiчних дослiджень, за допомогою складених карт можна вийти до мюця виявлених вченими скупчень оргашки. Bd вони на однш дiлянцi землi площею всього 1-2 ари -це площа прадавнього озера на мющ озокеритового родовища.

Л^ература

1. Рудько Г., Адаменко О. Еколопчний монiторинг геолопчного середовища. Вид-во ЛНУ iм. 1вана Франка. - Л^в: Свiт, 2001 р.

2. Адаменко О. Природнм основи еколопчного монiторингу Карпатського регiону. -К.: Манускрипт, 1996 р.

3. Клименко М.О., Прищепа А.М. та ш. Мониторинг довкшля. - К.: Вид. центр "Ака-демiям, 2006 р. _

5. 1нформацшш технологи галузi

229