CC BY
23
Визначення оптимального способу застосування пестицидiв для збережен-ня ентомофауни герпетобiонтiв проведено за схемою: суцшьне обприскування (традищйне), крайове (за початкового крайового заселення фггофагами) i через-смужне (для створення сприятливих умов корисним комахам-герпетобiонтам). Оброблення iнсектицидами здiйснювали смугами, шириною до 30 м у виробни-чих масивах). Контролем були не обробленi пестицидами площi ршаку озимого.
Результата дослщження та íx обговорення. Пiд час дослвджень (20132015 рр.) з'ясовано, що серед ентомофагiв найбiльш стабшьно проявлявся вид птеростих звичайний (Pterostichus melanarius В.), а серед некрофапв - жук-мер-тво!д (Silpha obscura L.).
Pterostichus melanarius В. - це активний зоофаг-герпетобюнт, який регу-люе чисельнiсть багатьох пiдстилкових i грунтових безхребетних, у тому чи^ iнших видiв iз родини Carabidae. Основу харчового рацiону P. melanarius В. ста-новлять слимаки, личинки та лялечки багатьох видiв лускокрилих, твердокри-лих, двокрилих, дощовi черв'яки, мокрищ, багатонiжки та деякi iншi представ-ники ентомонекрокомплексу, якi вдаграють винятково важливу роль у процесах розкладання мертво!' рослинно! та тваринно! оргашки, гумусоутворення [7, 8].
Найбшьш стабiльним в ентомологiчних зборах проявився вид - мертво!д темний (Silpha obscura L.). Розподiл жуюв-мертво!дав на групи за способом жи-влення досить умовний, оскiльки в разi нестачi mi навiть типовi фггофаги мо-жуть живитися трупами хребетних i мертвими комахами. 1маго Silpha obscura L. живляться трупами рiзних хребетних, харчовими ввдходами, екскремента-ми, безхребетними (дощовi черв'яки, молюски, комахи), а також трав'яними ро-слинами. Жуки-мертво!ди беруть активну участь у природному процес дес-трукцп трупiв [8, 9]. У вегетацшний перiод посiви рiпаку озимого обробляли ш-сектицидами: Бi-58 Новий к.е. - 1,5 л/га, Бульдок к.е. - 0,25 л/га та Парашут мк.с. - 0,75 л/га.
18 16 14 ! 10 •5 10 i 8 I 6
3 4
I 2
0
Б>58 Новий к.е., 1,5 л/га Бульдок к.е., 0,25 л/га Парашутмк.с., 0,75 л/га Контроль (без обробки) Сущльний cnoci6 обприскування
I До обробки
□ Псля обробки
Рис. 1. Вплив ЫсектициЫв за суцИльного способу застосування на чисельтсть ентомофауни герпетобiонтiв в агроценозах ртаку озимого, 2013-2015 рр.
Оброблення шсектицидом Бь58 Новий к.е. - 1,5 л/га ршаку озимого за сущльного способу спричинила зниження чисельност комах-герпетобiонтiв вщ
16 до 6 екз./пастку. Застосування цим же способом обприскування препарами Бульдок к.е. - 0,25 л/га та Парашут мк.с. - 0,75 л/га знизило чисельшсть енто-мофауни герпетобiонтiв ввдповвдно вiд 16 до 9 екз./пастку та ввд 16 до 7 екз./пастку (рис. 1). На контрольшй дшянщ чисельнiсть ентомофауни герпе-тобюнпв без хiмiчних обробок не змшювалась, що пiдтверджуe згубний вплив застосування iнсектицидiв за цього способу захисту рослин на ентомофауну ге-рпетобюнпв як важливого компонента агроекосистеми. На рис. 2 зображено змшу динамши чисельностi вiдловлених шаго комах-герпетобiонтiв за дц кра-йового способу оброблення iнсектицидами.
Найменшого впливу чисельнiсть комах герпетобюнтш зазнала за крайо-вого способу оброблення шсектицидом Бульдок к.е. - 0,25 л/га та знизилась з 20 до 5 екз./пастку. 1нсектициди Бь58 Новий к.е. - 1,5 л/га та Парашут мк.с. -0,75 л/га знизили кшьюсть ввдловлених комах-герпетобiонтiв у пастки Барбера вщповвдно вiд 20 до 11 екз./пастку та ввд 20 до 13 екз./пастку.
25 20
I 15 Й
® 10 £
.13
И
0
Рис. 2. Вплив iнсектицидiв за крайового способу застосування на чисельшсть ентомофауни герпетобiонтiв в агроценозахртаку озимого, 2013-2015 рр.
У процеа дослщження встановлено, що застосування iнсектицидiв Бульдок к.е. - 0,25 л/га, Бь58 Новий к.е. - 1,5 л/га та Парашут мк.с. - 0,75 л/га за крайового способу оброблення ддать дещо менш згубно для ентомофауни гер-петобюнпв, шж за сущльного способу, але поршняно з чисельшстю комах на контрольнiй дiлянцi все одно зменшуе 1х чисельнiсть (див. рис. 2).
На рис. 3 зображено коливання чисельносп вiдловлених iмаго домшан-тних видiв комах-герпетобiонтiв шд дiею iнсектицидiв за черезсмужного способу застосування. 1нсектициди за черезсмужного способу оброблення значно менше впливали на чисельшсть комах-герпетобюнтш, шж за суцшьного та крайового. Найменше знизив чисельнiсть ентомофауни герпетобiонтiв ввд 19 до 16 екз./пастку препарат Бульдок к.е. - 0,25 л/га. 1нсектициди Бь58 Новий к.е. -1,5 л/га та Парашут мк.с. - 0,75 л/га вщ 19 екз./пастку знизили кшьккть комах-герпетобюнпв вiдповiдно до 12 та 14 екз./пастку (див. рис. 3).
Бь58 Новий к.е., 1,5 л/га
Бульдок к.е., 0,25 Парашутмк.с., 0,75 л/га л/га
Крайовий спос1б обприскування
I До обробки □ ПЮЛЯ обробки
Контроль (без обробки)
Бь58 Новий к.е., 1,5 л/га Бульдок к.е., 0,25 л/га Парашутмк.с., 0,75 л/га Контроль (без обробки) Черезсмужний cnoci6 обприскування
I До обробки
□ Шсля обробки
Рис. 3. Вплив iнсектицидiв за черезсмужного способу застосування на чисельнкть ентомофауни герпетобiонтiв в агроценозахртаку озимого, 2013-2015 рр.
Висновки. Вивчено вплив pi3HHx способов шсектицидних оброблень на змшу динамши чисельностi ентомофауни герпетобiонтiв у агроценозах ршаку озимого: за сyцiльного способу обприскування найменш згубним для корисних комах виявився iнсектицид Бульдок к.е. - 0,25 л/га (чисельнкть ентомофауни герпетобюнпв до оброблення та шсля становила 16 i 9 екз./пастку ввдповщно. Зниження чисельностi - 13 екз./пастку); за крайового способу обприскування найменш згубним для корисних комах виявився шсектицид Бульдок к.е. -0,25 л/га (чисельнкть ентомофауни герпетобюнтш до оброблення та шсля становила 20 i 15 екз./пастку вщповщно. Зниження чисельност - 5 екз./пастку); за черезсмужного способу обприскування найменш згубним для корисних комах виявився шсектицид Бульдок к.е. - 0,25 л/га (чисельнкть ентомофауни герпето-бюнпв до оброблення та шсля становила 19 i 6 екз./пастку ввдповщно. Зниження чисельност - 3 екз./пастку).
Крайовий i черезсмужний способи застосування шсектицидш у постах рь паку озимого мають переваги над сущльним, особливо в роки з невисокою чи-сельнiстю фiтофагiв, оскiльки корисна ентомофауна герпетобiонтiв (шаго) мiгрye на не оброблюваш площi, внаслiдок чого не змшюеться природний розвиток комах. Серед дослщжуваних iнсектицидiв найменш шкодочинним для корисно! ентомофауни агроценозiв виявився Бульдок к.е. - 0,25 л/га, тому для забезпечення виконання екологiчних фyнкцiй, якi виконуе корисна герпетофауна комах, цей ш-сектицид е найбiльш доцiльним для пестицидних оброблень ршаку озимого.
Лiтература
1. Жсовий М.М. Ентомологiчне pi3HOMaHrrra та його еколого-економiчне значення / М.М. Люовий, В.М. Чайка // Агроеколопчний журнал : зб. наук. праць. - 2007. - № 4. - С. 18-24.
2. Биоразнообразие сельского хозяйства: оценка текущей деятельности и приоритетные направленна программы работ // Конвенция о биологическом разнообразии: Вспомогательный орган по научным, техническим и технологическим консультациям. 5-е совещание. - Монреаль, 2000. - 23 с. - (UNEP/CBD/SBSTTA/5/10 23 October 1999).
3. СютюнаН.Г. Еколопчний анал1з сучасного стану i р1вня ентомолопчного бк^зномашт-тя комах-герпетобюнтпв в агроландшафтах Лiсостепу украши / М.М. Люовий, Н.Г. Сютю-на, В.М. Чайка // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБiП Украши. - 2011. - Вип. 158. - С. 153-158.
4. Бублик Л.1. Довщник i3 захисту рослин / Л.1. Бублик, Г.1. Васечко, В.П. Васильев та ш.; за ред. М.П. Люового. - К. : Изд-во "Урожай", 1999. - 744 с.
5. Горностаев Г.Н. Насекомые СССР (Справочник-определитель географа и путешественника) / Г.Н. Горностаев. - М. : Изд-во "Мысль", 1970. - 372 с.
6. Мамаев Б.М. Определитель насекомых европейской части СССР / Б.М. Мамаев, Л.Н. Медведев, Ф.Н. Правдин. - М. : Изд-во "Просвещение", 1976. - 304 с.
7. Пучков О.В. Жуки-Сапофаги (Insecta: Coleoptera) агроценоз1в Украши / О.В Пучков // Збiрник наукових праць Харквського национального педагопчного ушверситету ш. Г.С. Сковороди : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлогш та валеологш. - 2009. - Вип. 11. - С. 81-88.
8. Колесников Л.О. Эколого-зоогеографические особенности жужелиц (Coleoptera, Carabi-dae) агроценозов и естественных биотопов Полтавщины / Л.О. Колесников // Вестник Полтавского государственного сельскохозяйственного ин-та : сб. науч. тр. - 2008. - № 1. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.agromage.com/stat_id.php? id=137 - Назваз екрану.
9. Кульбачко Ю.Л. Беспозвоночные животные как биоиндикаторы антропогенного воздействия на окружающую среду / Ю.Л. Кульбачко // Вюник Дншропетровського ущверситету : зб. наук. праць. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stattionline.org.ua/index.php/ bi-olog/47/5771-bespozvonochnye-zhivotnye-kak-bioindikatory-antropogennogo-vozdejstviya-na-okruz-hayushhuyu-sredu.html. - Назва з екрану.
10. Щёголев В Н. Сельскохозяйственная энтомология / В. Н. Щёголев. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 450 с.
Надшшла до редакцп 02.06.2016р.
Сюткина Н.Г., Лесовой Н.М., Бережинский К.И. Экологические аспекты влияния применения инсектицидов разными способами обработки на численность энтомофауны герпетобионтов агроценозов рапса озимого в Лесостепи Украины
Изучено влияние инсектицидов при разных способах применения (сплошной, краевой, черезполосный) на изменение динамики численности доминирующих видов энто-мофауны герпетобионтов в агроценозах рапса озимого в Лесостепи Украины. Экспериментально доказана целесообразность применения инсектицида Бульдок к.е. - 0,25 л/га черезполосным способом применения, когда гибель полезных видов насекомых-герпе-тобионтов наименьшая. Установлено, что инсектициды Би-58 Новый к.е. - 1,5 л/га и Парашют мк.с. - 0,75 л/га снизили количество отловленных насекомых-герпетобионтив ловушками Барбера соответственно с 20 до 11 экз./ловушку и с 20 до 13 экз./ловушку.
Ключевые слова: энтомофауна герпетобионтов, агроландшафты, популяция, динамика численности, инсектициды, энтомофаги, некрофаги.
Syutkina N. G., Lesovoy M. M., Bereginskiy K.I. Some Environmental Aspects of the Insecticides with Different Ways of Using the Abundance on the Dominant Species of the Insect Fauna Herpetobionts in the Agrolandscapes of Winter Rape of the Forest Steppe Zone of Ukraine
The influence of insecticides with different modes of application such as solid, edge, and ream on the change of population dynamics of dominant species of prey entomofauna in agrocenosis of winter rapeseed in the Forest-steppe of Ukraine is studied. We have experimentally proved the feasibility of application of the insecticide Bulldock K. E. - 0.25 l/ha te-respolsky by application, when the death of beneficial insects shows the smallest of prey. It is established that the insecticide Bi-58 New, k.e. - 1,5 l/ha and a Parachute MK.with - 0.75 l/ha reduced the number of captured insects in traps herpetobionts Barbera, respectively, from 20 to 11 ind./trap and from 20 to 13 individuals/trap.
Keywords: entomofauna of herpetobionts, agrolandscapes, population, population dynamics, insecticides, entomophagous, necrophagous.
УДК 504.062
П1ДХ1Д ДО ЗМЕНШЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВК1ЛЛЯ ЗА СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПЫЬСТВА
Р.В. Зтько1, О.С. Бтик2
Встановлено, що, з одного боку, людське суспiльство бере з довкшля газ, нафту, iншi кориснi копалини, перетворюе 1х в потрiбнi продукти, використовуе 1х i знову ви-даляе в довкiлля. При цьому спостерiгаeться неефективне використання з великими втратами, а також забруднення свого ж простору кнування. Ефективний шдхщ до зме-ншення негативного впливу на довкiлля за сталого розвитку суспшьства повинен бути комплексним. Доцшьно розглядати можливi варiанти ощадливого ставлення до ресур-сiв, якi людина бере з довкiлля, враховувати при цьому можлишсть 1х рециркулящ! i використання вiдновлюваних джерел енерп!'. При цьому важлива активна суспiльна думка щодо екологiчних проблем i шляхiв 1х розв'язку в рiзних галузях дiяльностi тех-нократичного суспiльства.
Ключов1 слова: сусшльство, негативний вплив на довкшля, рециркулящя, вщнов-люванi джерела енерп!', активна суспiльна думка.
Вступ. Людина пiд час свого кнування займаеться перетворенням енер-гii довкшля. З одного боку, вона бере з довкшля газ, нафту, iншi корисш копалини, перетворюе !х в потрiбнi продукти, використовуе iх i знову видаляе в довкшля. При цьому спостеркаеться неефективне використання з великими втратами, а також забруднення свого ж простору кнування. Щороку добувають по-над 100 млрд т корисних копалин. При цьому переробляються пуст породи, що залишаються на мкщ розробок. Така дiяльнiсть людини спiврозмiрна з геоло-гiчними процесами, що формують ландшафт Землi. До того ж вщбуваеться ско-рочення запасiв природних ресурсiв, негативний вплив техногенних процесiв на довкiлля.
Аналiз стану проблеми. Дедалi актуальнiшими стають питання охорони довкiлля i рацюнального використання природних багатств. Резервом в еконо-мп мiнеральних ресурсiв е: повшше використання вторинно! сировини i побiч-ноi енергii, замiна дефщитних металш менш дефiцитними матерiалами. Так, су-часна металургiйна промисловiсть може працювати на 40 % i бiльше, викорис-товуючи вторинну сировину. Ця сировина може дати майже половину обсягу виплавлено! сталi. Вторинне перероблення брухту кольорових металiв потен-цiйно здатне заощадити щорiчно 20 % свггово! продукцii мiдi, бшьш 30 % алю-мiнiю, близько 20 % цинку [1].
Вичерпання запаав органiчних видiв палива, рiзке зростання !х щни, не-досконалкть та низька ефективнiсть технологiй використання, шквдливий вплив на довкiлля спонукае суспiльство шукати новi або альтернативш джерела енергii, переносити центри прюритетш з використання корисних копалин i от-римання енергii. Використання традищйних вуглеводнiв шляхом спалювання супроводжуеться загальними втратами енергп до 80-90 % i тому вже на сьогод-нi розробляють технологи альтернативно!' енергетики, наприклад, електрохiмiч-
1 доц. Р.В. Зшько, канд. техн. наук - НУ " Львгвська полггехшка";
2 доц. О.С. Бшик, канд. пед. наук - НУ "Л^вська полггехшка"
