CC BY
17
УДК 619:616.995.77
Березовський А.В., доктор ветеринарних наук, професор, © Шевченко А.М., кандидат ветеринарних наук, Науково-виробнича ф1рма „Бровафарма", м. Бровари, Катюха С.М., кандидат ветеринарних наук, 1нститут етзоотологп УААН, м. Р1вне
ВИЗНАЧЕННЯ 1НСЕКТО-РЕПЕЛЕНТНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 „ЕКТОСАНУ-ПЛЮС™" ЩОДО КРОВОСИСНИХ ДВОКРИЛИХ КОМАХ
Наведет дат щодо ефективност1 нового втчизняного тсекторепеленту „Ектосан плюстм" у виробничих умовах для захисту великог рогатог худоби в1д кровосисних двокрилих комах.
Природа членистоногих, як переносниюв i резервен™ збудниюв трансмкивних шфекцш та швазш - виключно велика, це аргументовано численними експериментами i вважаеться загальновизнаним [1]. Разом i3 тим, членистоног i, особливо, кровосисш двокрилi комахи (гнус), як ектопаразити, спричиняють ще бшьш значимий негативний вплив на продуктившсть худоби [2].
Для запобiгання втрат молочно! i м'ясно! продуктивностi необхщш захиснi методи, серед яких найбшьш доступними й економiчно ефективними на сьогодш е обробки волосяного покриву тварин шсектицидами й репелентами [3, 4]. Використання хiмiчних речовин, що вiдлякують, у поеднаннi iз синтетичними шретрощами, е бiльш доцiльним, так як вони володшть у багато разiв вищою вибiрковою ефективнiстю проти ектопаразиив та вiдносно низькою токсичшстю для ссавцiв.
Ще пiвтора-два десятирiччя тому, для захисту худоби вщ кровососiв широко застосовувались рiзноманiтнi лшарсью форми з репелентним ефектом на основi амiдiв та ефiрних карбонових кислот - ДЕТА, ДЕКСА, оксамат тощо [5]. Однак в силу руйнування господарських зв'язюв, на сучасному втизняному ринку засобiв захисту тварин практично вщсутш аналогiчнi препарати [6].
Враховуючи актуальнiсть розширення дiапазону засобiв для захисту тварин вiд кровосисних двокрилих комах, у НВФ „Бровафарма" на основi двох синергiчно дшчих речовин та сумiшi ефiрних олш рослинного походження, було розроблено новий втизняний iнсекто-репелент з торговою маркою „Ектосан-плюстм", який за ентомологiчною ефектившстю переважае препарати, що ранiше застосовувалися.
Мета роботи полягала у визначенш бюлопчно! активностi препарату „Ектосан-плюстм" щодо кровосисних двокрилих комах i опрацюванню регламентiв його застосування на великш рогатiй худобi у виробничих умовах.
© Березовський А.В., Шевченко А.М., Катюха С.М., 2008
22
Матер1али 1 методи. Експериментальний варiант препарату „Ектосан-плюс™" являе собою рiдину жовтуватого кольору, яка в якост дiючих речовин мктить синтетичний шретрощ альфаметрин i пiперонiл-бутоксид у носiевi з комплексу оргашчних розчинникiв та доповненi композищею ефiрних олiй. Запропонована композицiя, за попередшми розрахунками, не повинна обмежувати використання молока корiв.
Визначення ефективност двох варiантiв експериментально1 серп „Ектосану-плюс™" проводили безпосередньо в польових умовах на базi агрофiрми „Мир" Гощанського району Рiвненськоl областi в перюд масового льоту комарiв i rедзiв (липень-серпень 2008 р.). Для дослщу було пiдiбрано 8 груп дшних корiв (п=10) чорно-рябо! породи, яю вдень випасалися на при лкових галявинах, а вночi перебували у л^ньому загонi.
Для попереднього визначення оптимальних концентрацiй, режимiв i доз -обробкам пщдали три групи корiв 5% засобу (за вмктом ефiрних олiй) у розведеннях 1:500, 1:750, 1:1000 та трьох груп - 10% концентраций в аналопчних розведеннях. Водш розчини препарату наносили методом малооб'емного обприскування на всю поверхню тiла тварини з розрахунку 200300 см3 на корову за допомогою портативного обприскувача „Квазар" СР-15.
Як еталон використовували „Бутокс" - широковiдомий шсекто-акарацидний препарат на основi синтетичного шретрощу дельтаметрину. Його застосовували тваринам сьомо! групи, в розведенш згiдно з рекомендащею виробника (1:1000), яких обробляли одночасно з попередшми групами, аналопчним способом i дозою.
Восьма (контрольна) група корiв оброблялася чистою водою.
Ентомолопчну ефективнiсть дослiджуваних препаратiв визначали шляхом проведення облшв чисельностi комарiв i rедзiв, якi нападали на дослщних i контрольних тварин, iз наступним розрахунком коефщента вщлякувально1 дп (КВД) за вщповщною формулою [7].
Пщрахунок кровососiв проводили через 3, 6, 12, 24 i бiльше годин тсля обробки до закiнчення вщлякувально1 дil. Облiки чисельностi комарiв проводили протягом 5 хвилин, а rедзiв - 15 хвилин, з одного боку тварини на площi вщ лопатки до хвоста. Захист вважався задовшьним при коефiцiентi вiдлякувальноl ди препарату не нижче 75%.
Результати дослщжень. Усього за 20 календарних днiв дослiду було проведено 8 обробок. Чисельшсть комарiв на контрольних тваринах у перюд спостережень за 5-хвилинний облж становила в середньому 49 екземплярiв на облiкову площу з коливаннями в межах вщ 12 до 110 екз., а rедзiв за 15 хвилин - 22,5 екз. з коливаннями вщ 5 до 50 екз. залежно вщ часу проведення облiку i погодних умов (рис. 1).
З отриманих результатiв випливае (табл. 1, 2), що препарат „Ектосан-плюстм" 5% концентрацil забезпечував задовшьну (КВД>75%) вiдлякувальну дiю вiд комарiв та rедзiв протягом 24 годин, а 10% концентраци - 48 годин.
23
12o
ioo
ч
о Ц 8o
с
^
m о 6o
С ю 4o
.о
со V 2o
ш
o
iio
85 9o
7o 6o
5o 4o
34 33^ 2o
-в- 17 б -i-o
1o
12
14
16
18
KoMapi / 5-хв. облк Гедз! / 15-хв. облк
2o 22
Години
Рис. 1. Динaмiкa дoбoвoï aктивнocтi кoмaрiв i reдзiв пщ чac дocлiджeння "E^ocaHy плюс" (ли^нь-cepneHb 2008 р.)
Результати випробувань 5%- i 10%-ого „Ектосану плюс™" представлен в тaблицi 1 i 2.
Таблиця 1
nopisHH.ibHa oцiнкa ejl^^^Ho^ „E^ocaHy плюстм" i „Бу^^у" Ha
Концентращя препарапв, % Розведення препарапв, в.е. № групи Перюд тсля обробки, год. (КВД, %)
3 б 12 24 Зб 48
Ектосан-плюстм 5% 1:500 1 99,94± 0,15 98,12± 0,18 87,95± 0,3б 78,51± 0,24 72,80± 0,25 бб,15± 0,27
1:750 2 99,87± 0,20 97,79± 0,3б 82,З7± 0,25 75,10± 0,27 70,85± 0,15 58,8З± 0,14
1:1000 3 99,45± 0,27 9б,11± 0,20 79,50± 0,14 73,б4± 0,19 б7,27± 0,17 54,14± 0,20
Ектосан-плюстм 10% 1:500 4 100,0± 0,18 99,17± 0,25 9З,24± 0,20 84,15± 0,10 78,8б± 0,28 75,97± 0,1б
1:750 5 100,0± 0,34 98,45± 0,20 90,З5± 0,15 81,З1± 0,13 75,З5± 0,20 72,51± 0,28
1:1000 б 99,9З± 0,37 98,20± 0,11 88,19± 0,21 79,92± 0,33 72,15± 0,43 б5,59± 0,20
Бутокс 1:1000 7 100,0± 0,25 98,84± 0,18 75,б0± 0,20 бЗ,25± 0,20 48,2З± 0,41 2б,34± 0,12
4
6
8
24
Таблиця 2
По|Мвняльна оцшка ефективносп „Ектосану-плюстм" i „Бутоксу" на __коровах щодо гедзiв, М±т, п=10_
Концентращя препарапв, % Розведення препарапв, в.е. № групи Перюд тсля обробки, год. (КВД, %)
3 6 12 24 36 48
Ектосан-плюстм 5% 1:500 1 99,50± 0,23 97,42± 0,19 83,25± 0,26 75,47± 0,25 69,0± 0,37 63,45± 0,20
1:750 2 99,37± 0,36 96,86± 0,34 77,46± 0,20 72,13± 0,27 67,32± 0,16 56,34± 0,23
1:1000 3 98,12± 0,32 95,14± 0,27 74,12± 0,28 70,81± 0,12 64,53± 0,24 49,76± 0,12
Ектосан-плюстм 10% 1:500 4 100,0± 0,18 98,43± 0,15 88,61± 0,37 81,32± 0,14 78,50± 0,20 75,13± 0,10
1:750 5 99,67± 0,14 97,98± 0,21 86,73± 0,30 78,69± 0,16 74,96± 0,17 70,14± 0,28
1:1000 6 99,46± 0,11 97,36± 0,24 83,13± 0,36 75,75± 0,32 69,83± 0,20 63,38± 0,20
Бутокс 5% 1:1000 7 99,89± 0,20 96,65± 0,20 75,0± 0,16 52, 34± 0,17 37,62± 0,34 23,15± 0,32
В подальших спостереженнях, ще протягом 48 годин виявляли репелентний ефект рiзно! активност вiд застосування обох препарата, але вiн був на рiвнi 40-74%.
Пiд час проведення експерименту також було встановлено, що збшьшення норми витрати робочого розчину з 200 до 300 см3 несуттево продовжуе його ефективнiсть.
Бутокс у розведенш 1: 1000 виявився менш ефективним, при цьому термш вщлякувально! ди препарату становив 12 годин як щодо комарiв, так i rедзiв.
Пiсля застосування „Ектосану-плюстм" у обраних концентрацiях, режимi i дозах у дослiдних корiв не було виявлено ознак токсикозу i дерматита, що дозволяе нам продовжити експерименти всебiчнiй ощнщ нового засобу захисту тварин вщ збудникiв ектопаразитозiв.
Висновки
1. Для захисту велико! рогато! худоби вщ кровосисних двокрилих комах у пасовищний перiод найбшьш доцiльним е застосування 10% „Ектосану-плюстм" у розведеннi 1:500 iз нормою витрати 200 см3 на тварину.
2. З врахуванням переважаючих складових частин видiв кровосисних комах на конкретнш мiсцевостi та прогнозу погоди, обробки тварин варто проводити з облжом добово! динамiки льоту компонента гнусу: вщ комарiв -тсля вечiрнього до!ння; а вiд rедзiв - ранком, перед вигоном худоби на пасовище, один раз на 2-3 доби.
25
Л^ература
1. Павловский Е.Н. Природная очаговость трансмиссивных болезней в связи с ландшафтной эпидемиологией зооантропонозов. - М., Л.: Наука, 1964. -211 с.
2. Павлов С.Д., Павлова Р.П. Состояние исследований и перспективы защиты животных от гнуса и пастбищных мух // Проблемы энтомологии и арахнологии: Сб. научн. тр. / ВНИИВЭА. - Екатеринбург: Путиведь, 2001. -Т.43. - С. 181-193.
3. Павлов С.Д., Павлова Р.П. Препараты для защиты крупного рогатого скота от гнуса и зоофильных мух на пастбищах // Ветеринария. - 1999. - №3. -С. 30-33.
4. Катюха С.М. Вивчення економiчноl ефективност „бутоксу" та „байофлаю" для захисту велико! рогато! худоби вщ гнусу // Сшьський господар. - 2007. - №11-12. - С. 22-24.
5. Ковбан В.З. Боротьба з гнусом i мухами на фермах // - К.: Урожай, 1977. - 76 с.
6. Каталог ветеринарних лкарських засобш i кормових добавок для тварин, зареестрованих i дозволених для використання в Украм / Пи редак. Бiсюка 1.Ю. - К., 2006. -170 с.
7. Методические рекомендации по изучению эффективности репеллентов и инсектицидов в ветеринарии / ВАСХНИЛ, отделение ветеринарии. - М., 1982. - 13 с.
Резюме
Березовский А.В., доктор ветеринарных наук, профессор, Шевченко А.Н., кандидат ветеринарных наук, Научноо-производственная фирма „Бровафарма", г. Бровары Катюха С.Н., кандидат ветеринарных наук, Институт эпизоотологии УААН, г. Ровно
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИНСЕКТО-РЕПЕЛЛЕНТНОЙ ЭФЕКТИВНОСТИ „ЕКТОСАНА-ПЛЮС™" ОТНОСИТЕЛЬНО КРОВОСОСУЩИХ ДВУКРЫЛЫХ НАСЕКОМЫХ
Наведены данные об определению эффективности нового отечественного инсекто-репеллента „Ектосан-плюстм" для защиты крупного рогатого скота от кровососущих двукрылых насекомых в производственных условиях.
Стаття надшшла до редакцИ 6.08.2008
26
