CC BY
20
належних правових, економ1чних, фiнансових та iнших важелiв, потрiбних для виконання функцiй, що ïx на нього поклав Закон "Про охорону навко-лишнього природного середовища".
Лiтература
1. Назарук М.М., Койнова 1.Б. Еколопчний менеджмент: Запитання i вщповвд, Льв1в: Еней, 2004. - 236 с.
2. Конститущя Украши._
УДК 630.338:221 Доц. Р.Я. Кндрат, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ ВИРОБНИЧИМИ РЕСУРСАМИ НА ДЕРЕВООБРОБНИХ П1ДПРИСМСТВАХ
Визначено суть виробничих ресурав та управдшня ними у дiяльностi дерево-обробних пiдприeмств з урахуванням еколопчних аспектiв. Врахування цих аспекпв доцiльне при формуваннi та рацюнальному використаннi виробничих ресурсiв.
Ключов1 слова: виробничi ресурси, управлiння, екологiчнi аспекти, пiдприeмство.
Doc. R.Ya. Kindrat -NUFWTof Ukraine
Ecological aspects of production resources management on woodworking enterprises
In the article it is considering the essence of production resources and management by them in activity of woodworking enterprises taking into account the ecological aspects. The account of these aspects is expediently at forming and rational use of productions resources.
Keywords: production resources, management, ecological aspects, enterprises.
Працю людей у процес виробничо-господарсь^' д1яльност1 забезпе-чують виробнич1 ресурси. Кожне шдприемство повинно мати певш ресурси, як належать йому на правах власност або володшня. Так, для безпосе-реднього здшснення виробничого процесу, незалежно вщ його технологи та одержаного продукту пращ, необхщне використання р1зноманггних ресурЫв. Р1зномаштшсть цих ресурЫв, як використовують у процеЫ виробництва, в економ1чнш л1тератур1 називають елементами виробництва. Це засоби пращ, предмети пращ та персонал пращвниюв. Засоби пращ та предмети пращ ще називають засобами виробництва, вартюна форма яких 1менуеться виробни-чими фондами.
Тому назваш нижче елементи виробництва можна вщповщно класифь кувати як основш виробнич1 фонди, матер1альш та трудов! ресурси. Кр1м цього, для здшснення виробничо-господарсь^' д1яльност1 необхщна наяв-шсть також нематер1альних ресурЫв.
У процеЫ управлшня виробничими ресурсами дощльно враховувати еколопчш аспекти. У д1яльност1 деревообробних шдприемств особливо акту-альним це питання е при формуванш та рацюнальному використанш виробничих ресурЫв. Найбшьш важливим елементом продуктивних сил i головним джерелом розвитку економжи е люди, тобто ïxra майстершсть, осв1та i тдго-товка. 1снуе безпосередня залежшсть конкурентоспроможност економши i р1вня добробуту населення вщ якост трудового потенщалу персоналу тд-приемств та оргашзацш.
Для характеристики трудових ресурс1в використовують термш - персонал шдприемства, тобто сукупшсть постiйних працiвникiв, що отримали необхiдну професiйну пiдготовку та мають досвiд практично! дiяльностi. Згiдно з характером функцш, що виконуються, персонал шдприемства подь ляють на чотири категорй: керiвники, спецiалiсти, службовцi та робiтники.
Персонал шдприемства формуеться та змшюеться пiд впливом внут-ршшх (характер продукци, технологiя та оргашзащя виробництва) i зовшш-нiх (демографiчнi процеси, характер ринку працi тощо) чинникiв. Вони зу-мовлюють кшьюсш та якiснi параметри трудових ресуршв.
Управлiння трудовими ресурсами спрямоване на задоволення потреб народного господарства у квалiфiкованих кадрах, забезпечення ращонально! зайнятост населення, ефективне використання трудового потенщалу i ство-рення умов для розвитку персоналу i кожно! особистость
Результативнiсть господарювання на пiдприемствi великою мiрою за-лежить вiд чинно! системи управлшня персоналом. Пiд системою управлшня розумiють багатовекторну дiяльнiсть вщповщних вiддiлiв та служб шд-приемства, галузевих органiв та фондiв центрально! виконавчо! влади, вона охоплюе виконання таких основних функцш:
• прогнозування I планування персоналу (розроблення стратеги управлшня персоналом; анал1з ринку пращ; прогнозування потреби та визначення чисель-ност окремих категорш);
• наб1р, оформлення та облж персоналу (вщб1р, професшна ор1ентац1я, наймання, оформлення та облш приймання, зв1льнення 1 переведення; забезпечення зайнятост1);
• подготовка / розвиток трудового потенциалу (виробничо-техтчне учтвство, загальна професшна подготовка, тдвищення квал1ф1кац1!, просування по службу адаптащя нових пращвнишв);
• оцтка персоналу (контроль вщповщност! персоналу конкретним потребам виробництва чи шшо! сфери д1яльност1, анал1з стабшьносп персоналу, анал1з сшввщношення чисельност окремих категорш пращвнишв).
• винагорода за стимулювання пращвниюв (нормування 1 тарифiкацiя пращ; розроблення системи оплати та матерiального i морального застосування форм участi у прибутку та капiталi; управлiння трудовою мотиващею);
• мониторинг безпеки пращ та забезпечення сощальног захищеност1 персоналу шдприемства.
При управлшш трудовими ресурсами необхщно враховувати наяв-шсть двох основних аспеклв: з одного боку - це забезпечення на деревооб-робних шдприемствах необхщних еколопчно безпечних умов пращ, а з шшо-го - це управлшня розвитком трудових ресурЫв шляхом еколопзацп освгти та тдвищення еколопчних знань \ навиюв. Певш кроки на шляху еколопзацп вищо! освгти та шдвищення еколопчно! свщомосл спещал1слв зроблено в Нащональному люотехшчному ушверситет Укра!ни, де тематика лекцшних курЫв з багатьох дисциплш доповнена еколопчними питаннями.
Виготовлення продукци на шдприемств1 здшснюеться у процес взаемоди пращ персоналу пращвниюв та певних засоб1в виробництва. Засоби виробництва за сво!м матер1ально-речовим складом становлять виробнич1 фонди шдприемства, як вщповщно подшяють на основш та об1гов1.
Основш виробнич1 фонди (основний каштал) - це засоби пращ, як мають вартють 1 функщонують у виробнищш тривалий час у сво!й незмшнш споживнш форм^ а !хня вартють переноситься конкретною працею на вар-тють продукци, що виробляеться, частинами в м!ру !х спрацювання. вс1 основш виробнич{ фонди за ознакою под16ност1 !хнього функцiонального приз-начення та натурально-речового складу подшяють на: 6уд1вл1, споруди, пере-давальш пристро!, машини i устаткування, транспортш засоби, господарсь-кий швентар, шструмент, виробничий швентар та шш1 основш фонди.
Для нормального функщонування виробництва на деревообробних шдприемствах повинно здшснюватись управлшня вщтворенням та викорис-танням основних виробничих фонд!в (ОВФ).
Просте i розширене вщтворення ОВФ вщбуваеться у процес здiйснення ремонту, модернiзацi! та замши окремих елеменлв засобiв пращ, техшчного переозброення, реконструкци та розширення ддачих цехiв, вироб-ництв i пiдприемств у щлому, а також буд!вництва нових об,ектiв.
Управлiння вщтворенням та використанням основних виробничих за-со61в на деревообробних пiдприемствах повинно передбачати впровадження нових енерго- та ресурсозберщаючих технологш i обладнання, а також змен-шення шюдливих викид1в та вплив1в за рахунок модершзаци та реконструкци юнуючих засоб!в працi.
Матерiальнi ресурси являють собою частину общових фонд1в шд-приемства. У практищ планування та облжу господарсько! д1яльност1 до складу общових фонд1в входять: виро6нич1 запаси; незавершене виробництво та напiвфабрикати власного виготовлення; витрати майбутнiх перiодiв. Мате-р!альш ресурси е тiею частиною общових фонд1в, яку iменують виробничими запасами. Виробнич! запаси становлять найбiльшу частку общових фонд1в: у загальному о6сяз1 общових фонд1в вони становлять до 70 %. До них належать запаси сировини, основних i допом1жних матерiалiв, купованих нашвфабри-катiв та комплектуючих виро61в, палива, тари, запасних частин для ремонту, шших матерiалiв, термiн використання яких не перевищуе одного року.
Тому ми можемо дати визначення, що матерiальнi ресурси - це засоби виробництва, яю використовують для виготовлення продукци, сприяють !! виготовленню та реалiзацi! або шдтриманню нормальних виробничих умов. Особливо актуальним питанням для деревообробних шдприемств, на яких основним видом сировинних матерiалiв використовують деревину (продукт лшв Укра!ни), е управлiння рацiональним використанням матерiальних ре-сурЫв, що забезпечуе збереження цих лшв.
Перед деревообробними шдприемствами Укра!ни, яка належить до малолюих держав, особливо гостро стоять завдання економи сировини i ма-терiалiв, ефективно! утилiзацi! в1дход1в та по61чно! продукци, тобто комплексного використання сировини. Найбшьш важливими напрямками, що дають змогу досягти економи деревини й ефективного !! використання, е зниження питомо! витрати сировини, широке використання в1дход1в, упровадження за-мшниюв, бшьш економiчних матерiалiв i нових вид1в сировини.
Зниження норм витрат сировини - важливий заЫб економи матерiаль-них ресуршв. Подальше зниження питомо! витрати сировини можна досягати
шляхом безупинного удосконалювання технiки, технологи, використання свь тового передового досвiду. Аналiз суттевих витрат сировини i матерiалiв за порiвняльними видами продукцп i умовами виробництва на меблевих, люо-пильних, фанерних та iнших деревообробних тдприемствах Укра!ни свщ-чить про значш змiни питомих витрат, як досягають ±10-15 %. Однак необ-хiдно зазначити наявнiсть прогресивного досвщу комплексного використання деревини на тдприемствах виробничого об'еднання мПрикарпатлiсм та ш-ших пiдприемствах, де питомi витрати сировини е значно меншими за се-редньогалузевi.
Велике значення у комплексному використанш та економи матерiаль-них ресурсiв мае найбшьш ефективне використання вiдходiв, обсяги яких на деревообробних тдприемствах величезш. Це зокрема, видно iз наведених да-них про корисний вихiд продукцп та обсяг вiдходiв (у %). Показники використання деревини залежать вщ характеру продукцп, що виготовляють, рiвня технiки i технологи виробництва. Так, при мехашчнш переробцi деревини корисний вихщ продукцп перебувае в широких межах i становить у вироб-ництвi сiрникiв - 35 %, фанери - 46-48 %, продукцп лiсопиляння - 63-67 %, у середньому на деревообробну промисловють - 50 %.
Вибiр напрямюв використання вiдходiв залежить:
• вщ !х виду та об'ем1в;
• вид1в та потужност1 виробництв з переробки вщход1в, яю е на тдприемствц
• наявност1 власних котельт чи паросилового господарства та вид1в палива, яке прив1зне;
• наявност1 сторонн1х споживач1в в1дход1в та шших чинник1в. Виб1р конкрет-них напрямшв повинен бути обгрунтований економ1чними розрахунками.
На деревообробних тдприемствах найбшьш поширеш таю напрямки використання вiдходiв. Вщходи можна використовувати як вторинну сирови-ну для виготовлення рiзноманiтноl продукцп.
Основним напрямком використання твердих кускових вiдходiв (гор-билiв, рейок, вiдрiзкiв) визнано переробку 1х на технолопчну трiску для виготовлення деревних плит, гiдролiзу та для целюлозно-паперово! промисловос-тi, а також виготовлення тарно! дощечки та виробiв народного споживання. Кожний щшьний кубометр деревних вiдходiв пiд час виготовлення техноло-
3 •
гiчноl трiски економить 0,85 м дiловоl деревини, при переробщ на кормовi дрiжджi - збер^ае пiвтонни зерна.
1ншим перспективним напрямком використання кускових вiдходiв е виготовлення з них дрiбноl та клеено! пилопродукци.
Тирсу в наш час використовують не повною мiрою. II можна використовувати для виготовлення технолопчно! трiски, при виготовленш деревно-стружкових плит, в гiдролiзному виробництвi, для виготовлення деревного борошна та на паливо. Застосування тирси для промислових потреб - важли-вий резерв тдвищення комплексного використання деревини. Для покращен-ня перевезення тирсу необхщно брикетувати.
Стружку найбшьш рацюнально використовувати для виготовлення технолопчно! трiски та деревно-стружкових плит, а також як пакувальний матерiал. Деревну кору, тирсу та стружку можна також використовувати i як
паливо (у котельнях промислових шдприемств та побутових примщень), але для пiдвищення якост та транспортабельностi ïx необхiдно брикетувати. Ра-цiональне використання вiдxодiв не тшьки покращуе теxнiко-економiчнi по-казники шдприемства, але i мае позитивний вплив на охорону навколишньо-го середовища вiд забруднень.
Ефективним е комплексне використання сировини i матерiалiв на ос-новi новiтнix досягнень науки i техшки. Цiлий ряд складових частин, що ра-шше не використовувалися або використовувалися недостатньо, знаходять застосування в нових виробничих процесах. Наприклад, при комбшуванш ль сопиляння, целюлозного i сульфiтно-спиртового виробництва поряд iз пило-матерiалами одержують сульфiтну целюлозу, етиловий спирт, кормовi дрiж-джi й iншу продукщя.
Доцiльним е впровадження замiнникiв, бшьш прогресивних матерь алiв i видiв продукцiï. Наприклад, застосування деревно-волокнистих i дерев-но-стружкових плит замiсть пиломатерiалiв. ïx виготовляють з вiдxодiв деревини будь-яких порщ. Широке поширення отримала замiна деталей або виро-бiв, якi ранiше традицiйно виготовлялись з деревини, на продукцiю xiмiчноï та металообробноï промисловостi, що дало змогу збшьшити економiю дерев-но1' сировини та зменшити витрати на виготовлення продукцп.
Необхщною умовою усшшного функцiонування будь-якого шд-приемства в ринковш економiцi е ефективне використання його власних не-матерiальниx ресурЫв - активiв пiдприемства, якi не мають речово1' форми, але беруть участь у виробничш дiяльностi. Це в основному об'екти штелекту-ально1' власностi, а саме об'екти промислово1' власностi (винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки i iн.), об'екти, що охороняються законом (комп'ютернi програми, бази даних i ш.) та нетрадицшш об'екти штелекту-ально1' власностi (рацiоналiзаторськi пропозицiï, "ноу-хау" та iн.). Нематерь альнi активи - категорiя, яка виникае внаслщок володiння правами на об'екти штелектуально1" власностi або на обмежеш ресурси та 1'хне використання в господарськш дiяльностi з отриманням доходу.
Управлiння формуванням нематерiальниx ресурЫв та активiв мае вра-ховувати еколопчш аспекти. Нематерiальнi активи отримують з метою одер-жання економiчного ефекту вiд ïx використання при виготовленш продукцiï, виконаннi робiт, наданш послуг. Здебiльшого нематерiальнi активи - вкла-дення в об'екти промислового призначення: кушвля лiцензiï на використання технологи виготовлення продукцп, витрати на надання техшчно1* допомоги й шженерних послуг з проектування i розташування виробничих потужностей, оргашзацп управлiння технолопчними процесами, збуту й обслуговування лщензованих виробiв. Тому ефективнiсть цих вкладень потрiбно розглядати з позицiï тдвищення прибутковостi виробництва та його еколопчность
Розрахунок ефективностi використання нематерiальниx активiв потре-буе комплексного пiдxоду. Ефект вщ придбання пiдприемством права використання запатентованого виробничого досвщу i знань, а також ноу-хау (не-запатентованого досв^) потрiбно визначати не тшьки за результатами реаль зацп пiдприемством продукцiï, виготовлено!" з використанням лщензп i ноу-
хау, але i залежно вiд багатьох шших чинниюв. Зокрема, !х впливу на еколо-гiзацiю процесу виробництва та еколопчшсть товару.
Таким чином, можна зробити висновок, що в питанш управлшня ви-робничими ресурсами обов'язково необхщно враховувати наявнi еколопчш ас-пекти, особливо при формуванш та рацiональному використаннi цих ресуршв.
Л1тература
1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1,2. К.: Эльга, Ника-Центр, 1999. -512 с.
2. Фшанси пщприемств: Пiдручник/ Керiвник авт. кол. i наук. ред. проф. А.М. Под-дeрьогiн. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 1999. - 462 с.
УДК 504:631.1.016 Ст. наук. ствроб. Л. С. Кутнець, канд. екон. наук -
1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних до^джень НАН Украти, м. Одеса
ЕКОЛОГ1ЧН1 1МПЕРАТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Розглянуто концептуальш положення сталого розвитку агропромислового комплексу, видшено його еколопчну складову; подано авторське трактування поня-тшного апарату; сформульовано мету, принципи, результати, пщходи до оцшки сту-пеня сталосп; визначено вiдповiднi рiвнi вирiшення економшо-еколопчних проблем, засоби i методи переходу АПК до ново! моделi розвитку.
Ключов1 слова: сталий розвиток, еколопчш чинники, агропромисловий комплекс.
Senior research worker L.E. Kupinets - Institute of market problems and economic-ecological research. National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa
Ecological imperatives of sustainable development of agroindustrial complex
The author considered the conceptual proposition of sustainable development of agro-industrial complex, marked out its ecological component, gave the author's interpritation of the conceptual device, formulated the targets, principles, results, approaches to the estimation of the stability degree, defined levels of solution of oun economic-ecological problems, measures and methods of transition agro-industrial complex to the new model of development.
Keywords: sustainable development, ecological factors, agroindustrial complex.
Сучасний р1вень розвитку економжи свщчить про обмежеш можли-вост бюсфери до саморегуляци i неадекватшсть зростаючим потребам сусшльства. Зр1вноважити сшвюнування цих двох систем без регулюючих впли-вiв з боку людини неможливо. Змша характеру природокористування повинна змшити методи керування ним у напрямку сталого розвитку. Доцшьшсть ново! парадигми сшвюнування та взаемоди сусшльства i природи зумовлена тим, що використовувана кра!нами-лщерами модель розвитку вичерпала себе i загрозою iснуванню майбутшх поколiнь. За останне десятилiття щея сталого розвитку суспiльства одержала багатоаспектне теоретичне тлумачення. Можна видшити таю позицп наукових iнтересiв, що позначилися шд час об-говорення концепцп сталого розвитку. До них належать:
• мiждисциплiнарний тдхщ до створення теоретичних засад сталого розвитку,
що поеднуе методичну базу природничих наук, ще! сощально! фшософи та
математичний апарат;
