CC BY
37
кой производительностью. В то же время, влажность хвоинок высокосмолопродуктив-ных деревьев существенно ниже относительно деревьев с низкой производительностью. Выявлена значительная корреляционная связь смолопродуктивности с массой хвоинок у низкосмолопродуктивных деревьев. Пониженная влажность хвои у высокос-молопродуктивных деревьев свидетельствует о том, что у них значительно активнее происходит углеводородная направленность обмена веществ.
Ключевые слова: масса и влажность хвои, смолопродуктивность, сосна обыкновенная.
Osadchuk L.S. The Weight and Humidity of Scots Pine Needle in Trees of Different Categories of Resin Productivity
Some results of the research of features of accumulation of needle mass and moisture for determining representative indicators of high resin productive forms of Scots pine (Pinus sylvestris L.) are presented. The trees with high resin productivity and absolutely dry mass of the needle exceed the trees with low productivity. At the same time, the needle humidity of high resin productive trees is significantly lower with respect to trees with low productivity. It is found that a significant correlation of resin productive trees with the needle of low resin productive trees. Low humidity of needles of the high resin productive trees indicates that they are characterized by much more active hydrocarbon metabolism.
Keywords: mass and moisture content of pine needle, resin productivity, Scots pine.
УДК630*27:632 Проф. Н.О. Олексшченко1, д-р с.-г. наук
доц. С.1. Матковська2, канд. с.-г. наук
ЕКОЛОГ1ЧНА РОЛЬ ОМОЛОДЖУВАЛЬНОГО ОБР1ЗУВАННЯ ДЕРЕВ
РОДУ TILIA L. У ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЖИТОМИРА
Наведено результати вивчення впливу омолоджувального o6pÍ3yBaHHa на дерева роду Tilia L., визначено фггосаштарний стан иредставниюв вищв липи серцелисто! (Tilia cordata Mill.J та липи крупнолисто! (Tilia platiphyllos Scop.) на центральних вулицях Житомира. Встановлено, що глибоке обрiзування крони дерев липи з роками негативно впливае на життевий стан дерев, позначаеться на 1хнш декоративности прискорюе про-цеси старшия та скорочуе середню тривалють життя. Виявлено, що дерева роду Tilia L., як поддавались глибокому обрiзуванню крони, найчастше уражуються трутовиком справжшм (Phellinus igniarius (L.) Quél. та трутовиком лускатим (Polyporus squamosus (Huds.) Fr.).
Ключовi слова: еколопчна роль, фггосаштарний стан, омолоджувальне обрiзуван-ня, збудники хвороб, липа серцелиста, липа крупнолиста.
Ниш проблеми адаптацц та виживання деревних рослин у вуличних на-садженнях великих míct, де ршень забруднення фiтотоксикантами у грунта та фiтомасi рослин знаходиться на рiвнi критичних концентрацiй, е дуже актуаль-ними. На етапi стршкого розвитку мегаполiсу актуальним е питания полшшен-ня стану навколишнього середовища. Найчастiше стан i рiст деревних рослин в урбокомплексах вивчають у зв'язку Í3 впливом одного з чиннитв мiського середовища - промислового забруднення повiтря [3]. За останш пiвтора десятирiччя у мктах та селищах мiського типу широкого застосування набув агротехиiчний метод омолоджування зелених насаджень, використовують його переважно на
1 НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 Житомирський надiональний агроеколопчний ун1верситет
мкьких вулицях з великим транспортним потоком, тобто з високим антропо-генним та техногенним навантаженням [1, 2]. Рiзним видам за iнтенсивнiстю обрiзування (обрiзування скелетних гiлок, розрiджування крони, часткове або глибоке обрiзування крони) шддають рослини видав родин Hippocastanaceae та Tiliaceae, мотивуючи такi заходи дороговизною та довготривалктю замiни на-явних дерев молодою рослиною, а також рацюнальшстю використання обрiза-них гшок як дешевого виду вiдновлювального палива. На сьогоднi економiчна складова частина у веденш зеленого господарства переважае над екологiчною, разом з тим iснуе нагальна потреба вивчення шслядц подiбних процедур та за-побкання негативним екологiчним наслiдкам.
Мета дослщження - провести iнвентаризацiйнi дослiдження, оцшити фгго-санiтарний стан дерев роду Tilia L. та проаналiзувати вплив глибокого омолоджу-вального обрiзування на особини рiзних вкових груп рослин липи у Житомирi.
Об'ект дослвджень - деревнi рослини роду Tilia L., що зростають вздовж центральних вулиць Житомира.
Матер1али та методика дослщжень. Дослiдження липових насаджень здiйснено методами порiвняльноí екологй' на центральних вулицях Житомира (Ктвська, Велика Бердичiвська, вул. Перемоги), якi тддавалися омолоджу-вальному обрiзуванню. За контроль обрано насадження по вул. Ватутша з нек-ронованими деревами роду Tilia L. 1нтенсивнкть добового руху автомобш1в на перелiчених вище вулицях становить бшьше 20 тис. одиниць. Облж кiлькостi рослин роду Tilia L. у вуличних насадженнях проведено за допомогою маршрутного методу та зпдно з "Iнструкцiею з техшчно!' iнвентаризацií зелених насаджень у мктах та селищах мiського типу Украши" [6], облiковано всi дерева липи серцелисто!' (Tilia cordata Mill.) та липи крупнолисто!' (Tilia platiphyllos Scop.), дерева подiлено на вiковi групи: 40-50 роюв, 30-40 ротв, до 30 рокiв.
Оцiнювання саштарного стану насаджень за участi рiзних вид1в липи проведено за загальноприйнятою методикою [5], з урахуванням втрати листками дерев фотосинтезуючо!' поверхш. Дерева без пригнiченого росту з повноцш-ною листовою поверхнею оцшено одним балом; дерева з ростом, що загалом вiдповiдають нормам i мають 20-25 % нед1ючо1 поверхш - 2 бали, дерева з ос-лабленим ростом, якi мають 50 % неддачо1 листово1 поверхш - 3 бали, дерева з пригшченим ростом, приркт поточного року вщсутнш, мають близько 75-80 % недаючо1 листово1 поверхнi - 4 бали, мертвi й всихаючi, без поточного приросту пагошв з 100 % неддачою листовою поверхнею - 5 балiв.
Результати досл1джень. Вуличш насадження Житомира представленi переважно видами роду Tilia L., що становить близько 45 % вщ загально1 к1ль-костi видiв. Естетичний вигляд дерев липи серцелисто1 та липи крупнолисто1, значно погiршуеться пiсля глибокого омолоджувального обрiзування, насампе-ред у зв'язку зi збiльшенням фiтопатологiчного навантаження на загальний стан та життедаяльшсть ослаблених рослин. Процедуру обрiзування дерев проводять у стадií спокою рослин, перед початком або шд час сокоруху, лжувальних захо-дiв, замазування садовим варом або зафарбування зрiзiв г1лок не застосовують, залишаючи таким чином додатковi "вiдкритi ворота" для шфекцл рiзного похо-дження та збуднитв хвороб (рис.).
Рис. Кроноват дерева липи серцелистоИ по вул. Велика Бердuчiвська
Загальна кшькють кронованих обстежених дерев - 768, iз них 329 осо-бин липи серцелисто! та 438 - липи крупнолисто!. За вшовими групами вияв-лено рослини липи серцелисто!: 40-50 роюв - 187 дерев; 30-40 роюв -114; до 30 роюв - 28. Розподiл дерев липи крупнолисто! за вшовими групами такий: 4050 рокiв - 276 екземплярiв; 30-40 рокiв - 131; до 30 роюв - 32 дерева. Загальна кшькють некронованих обстежених дерев по вул. Ватутша - 203, iз них 96 осо-бин липи серцелисто! та 107 - липи крупнолисто!. За вшовими групами перева-жають середньовiковi дерева, а саме: 40-50 роюв - 9 дерев; 30-40 роюв -73; до 30 роюв - 25 дерев липи серцелисто!; липи крупнолисто!: 40-50 роюв - 14 ек-земплярiв; 30-40 рокiв - 52; до 30 роюв - 41 дерево.
Вщомо, що за останш 20 рокiв дерева липи серцелисто! двiчi пiддавали омолоджувальному обрiзуванню (10 та 5 роюв тому). Варто зазначити, що з роками такий агротехшчний захщ негативно впливае на життевий стан дерев, поз-начаеться на 'íхнiй декоративностi, прискорюе процеси старiння та скорочуе се-редню тривалiсть життя. Нинi у вуличних посадках бiльшiсть рослин перебувае у незадовшьному станi: iз 329 обстежених особин тiльки 24 % дерев здоровi (12 бали) з добре розвиненими кронами; 62 % дослщжуваних дерев з ознаками захворювань (3-4 бали); 14 % дерев перебувають у сильно пригтченому або вiдмираючому станi (5-6 балiв). За вiковими категоркми описана тенденщя збе-рiгаеться. Так, серед дерев 40-50 та 30-40 роюв найбшьше особин, що перебувають у вщносно задовiльному станi - 68 % (3-4 бали). Серед необрiзаних дерев липи серцелисто! по вул. Ватутша розподш за фггосаттарним станом такий: здоров^ добре розвиненнi дерева - 76 % (1-2 бали), з незначними ознаками хвороб - 18 % (3-4 бали); вiдмираючi - 6 % (5-6 балiв).
Серед дерев липи серцелисто!, як було кроновано, кшькють ослаблених особин значно вища, порiвняно з контролем (табл. 1). Ураження дереворуйшв-ними грибами трапляеться найчастiше у дерев липи серцелисто! 30-40 роюв. Некроз листюв i всихання гшок виявився найпоширенiший у некронованих дерев липи серцелисто!, що пов'язано iз тдвищеним умiстом солей натрш у лунках вуличних насаджень та високим техногенним забрудненням пов^я та грунту вздовж автомобшьних шляхiв, поблизу яких ростуть дослщш екземпляри.
Табл. 1. Види уражень дерев липи серцелистог у вуличних насадженнях Житомира, %
Назва вулищ Всихан-ня гiлок Некроз листюв Уражешсть
трутовиком звичайним трутовиком лускатим шшими видами грибiв
вул. Кшвська 0,5 0,3 0,9 0,6 0,2
вул. Велика Бердичiвська 0,2 0,4 0,8 0,5 0,4
вул. Перемоги 0,4 0,1 0,7 0,4 0,3
вул. Ватутша (контроль) 0,5 0,4 0,1 - 0,1
Дерева липи серцелисто! менш crifei до шслядп омолоджувального об-р1зування та збудник1в хвороб, що уражують ослаблеш особини, пор1вняно з екземплярами липи крупнолисто!' (табл. 2). У цьому аспекта отримаш даш зб1га-ються з результатами дослщжень, як1 здшснили В. П. Бессонова, В.М. Глубока [2] у схщному репош Укра!ни.
Табл. 2. Види уражень дерев липи крупнолистой у вуличних насадженнях Житомира, %
Назва вулищ Всихання гшок Некроз листюв Уражешсть
трутовиком звичайним трутовиком лускатим шшими видами грибiв
вул. Кшвська 0,1 0,2 - 0,3 0,1
вул. Велика Бердичiвська 0,1 - 0,2 - 0,1
вул. Перемоги 0,2 0,1 0,4 0,1 0,2
вул. Ватутша (контроль) 0,1 0,1 - 0,1 -
Представники липи крупнолисто!' тсля омолоджувального обр1зування 10-р1чно! та 5-р1чно! давнини на дослвджуваних вулицях перебувають у доброму або задовшьному станах Так, i3 438 дерев тальки 8 % дерев можна вщнести до вщмираючих (5-6 бал1в), у задовшьному сташ з незначними ознаками приг-шчення (3-4 бали) - 23 %, здоров1 рослини з гарним приростом однор1чних па-гошв та добре розвиненими кронами - 69 % (1-2 бали). Контрольш дерева липи крупнолисто!, що ростуть по вул. Ватутша, мають таю показники: 83 % дерев -здоров1 рослини, 14 % - перебувають у задовшьному сташ, 3 % рослин - з яв-ними ознаками захворювань.
Контрольш насадження по вул. Ватутша липи крупнолисто! загалом перспективш та повнктю виконують фггомелюративш та захисш функцп. Висновки:
1. Встановлено, що глибоке омолоджувальне o6pi3yBaHM дерев липи серцелисто! та липи крупнолисто! у Житомирi негативно впливае на життевий стан дерев, позначаеться на !хнш декоративноста, прискорюе процеси ста-рiння та скорочуе середню тривалiсть життя. Отже, дослвджуваний агро-технiчний метод позитивно! еколопчно! ролi для зелених насаджень урбо-комплексiв не вiдiграе.
2. Виявлено, що дерева роду Tilia L., як1 поддавались глибокому обрiзуванню крони, найчастiше уражуються трутовиком справжшм (Phellinus igniarius (L.) Quel. та трутовиком лускатим (Polyporus squamosus (Huds.) Fr.). Загалом дерева липи серцелисто! менш стшы до збудниыв хвороб, що уражу-
ють ослаблеш рослини пiсля омолоджувального oбpiзування, порГвняно з екземплярами липи крупнолисто!'.
3. Некроноваш представники роду Tilia L. у вуличних насадженнях перспек-тивш та пoвнiстю виконують фiтoмелiopативнi та захисш функци.
Лiтература
1. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоя / В. А. Алексеев // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1989. - № 4. - С. 51-56.
2. Бессонова В.П. Вплив омолоджувально' обрiзки на уражешсть хворобами деревних рослин в умовах дц автомобшьних викидш / В.П. Бессонова, В.М. Глубока // Питання бiоiндiкадií та екологи : зб. наук. праць. - Запорiжжя : Вид-во ЗНУ. - 2008. - Вип. 13, № 2. - С. 102-112.
3. Лаптев О.О. Еколопчна оптишзацк бюгеоценотичного покриву в сучасному урболандшафтi : монографш. - К. : Вид-во Укр. екол. акад. наук, 1998. - 208 с.
4. Лшшський В.М. Кшмат УкраíHи / В.М. Лшшський, В.А. Дячук, В.М. Бабiченко, З.С. Бондаренко та ш. - К. : Вид-во Раевського, 2003. - 342 с.
5. Левон Ф.М. Зелен насадження в антропогенному трансформованому середовищi : монографiя / Ф.М. Левон. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2008. - 364 с.
6. Наказ № 226 Державного комитету буд]вництва, архтектури та житлово'í полiтики "Iнструкдiя з технчно' швентаризацц зелених насадженъ у мiстах та шших населених пунктах Украши" вiд 24.12.2001 р.
7. Олексшченко Н.О. Види роду Tilia L. у насадженнях м. Киева : монографiя / Н.О. Олексшченко, М.О. Совакова, О.В. Соваков, O.I. Кiтаев, C.I. Слюсар. - К. : Вид-во "Компршт", 2013. - 246 с.
8. Пономаръова О.А. Види роду Tilia L. в урболандшафтах м. Дншропетровська (життевють, адаптацш, омолодження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / О.А. Пономаръова. - К., 2013. - 22 с.
Алексейченко Н.А., Матковская С.И. Экологическая роль омолаживающей обрезки деревьев рода Tilia L. в зелёных насаждениях Житомира
Приведены результаты изучения влияния омолаживающей обрезки на деревья рода Tilia L., определено фитосанитарное состояние представителей видов липы сердце-листной (Tilia cordata Mill.) и липы крупнолистной (Tilia platiphyllos Scop.) на центральных улицах Житомира. Установлено, что глубокая обрезка кроны деревьев липы с годами негативно влияет на жизненное состояние деревьев, отражается на их декоративности, ускоряет процессы старения и сокращает среднюю продолжительность жизни. Выявлено, что деревья рода Tilia L., которые подвергались глубокой обрезке кроны, чаще всего поражаются трутовиком настоящим (Phellinus igniarius (L.) Quel. и трутовиком чешуйчатым (Polyporus squamosus (Huds.) Fr.).
Ключевые слова: экологическая роль, фитосанитарное состояние, омолаживающая обрезка, болезни, липа мелколистная, липа крупнолистая.
Oleksiychenko N.O., Matkovska S.I. Environmental Role of Rejuvenation Pruning of Tilia L. Trees in Zhitomir Greenery
The results of the study of the effect of cooling pruning of the tree of Tilia L. genus are presented. Phytosanitary state of the cordata species representatives such as linden (Tilia cordata Mill.) аnd linden (Tilia platiphyllos Scop.) in the central streets of the city of Zhitomir are specfied. Deep pruning of tree crowns of lime over the years is found to have a negative impact on the living condition of the trees marked for their decoration, accelerate aging and shorten the average life span. It is revealed that the Tilia L. tree genus, which underwent deep pruning of the crown, often affects real tinder (Phellinus igniarius (L.) Quel, Tinder and scaly (Polyporus squamosus (Huds.) Fr.).
Keywords: ecological role, phytosanitary state, rejuvenation pruning, disease, Tilia cordata Mill., Tilia platiphyllos Scop.
