CC BY
13AGRICULTURAL SCIENCES
ЕКОЛОГ1ЧНА ПЛАСТИЧН1СТЬ I СТАБШЬШСТЬ СОРТОЗРАЗК1В ЛЬОНУ ДОВГУНЦЮ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дорота Г.М.
1нститут альського господарства Карпатського регiону НААН, науковий спiвробiтник eiddrny рослинництва
Волощук О.П.
1нститут альського господарства Карпатського регюну НААН, головний науковий спiвробiтник eiddrny селекцИ' альськогосподарських культур, доктор с. -г. наук
Украта
ECOLOGICAL PLASTICITY AND STABILITY OF LONG FLAX CULTIVARS IN THE CONDITIONS OF THE WESTERN FOREST-STEPPE OF UKRAINE
Dorota H.,
Institute of Agriculture of the Carpathian Region NAAS, researcher of the plant growing department
Voloshchuk A.
Institute of Agriculture of the Carpathian Region NAAS, chief researcher of the department of selection of agricultural crops,
Doctor S.-kh. sciences Ukraine
АНОТАЦ1Я
Висвилено, що за результатами дослвджень створено лшш льону-довгунцю ЛЗУ-2, яка поеднувала яшсш показники волокна (гнучшсть - 6,3 см, мщшсть - 26,1 daN, вихщ волокна вщ соломи - 24,7 %), 3i стшкютю до фузарюзу 6,0 бала, стшкютю до вилягання - 8 балiв, при врожайносп насiння - 0,8 т/га, соломи - 0,51 т/га, волокна - 1,6 т/га, з масою 1000 насшин 5,1 г. Зареестрована шд номером Нацюнального каталогу UF 0402016 в 1нституп рослинництва iменi В. Я. Юр'ева НААН, Нацюнальний центр генетичних ресурсiв рослин Украши та два сорти льону-довгунцю Мiандр i Оберiг, батьк1вськ1 форми яких Ninke х Belan, Luna х Могилевский-2, рiзних груп стиглосл, високопродуктивних за насiнням i соломою та якютю волокна.
Наведено економiчну ефективнiсть вирощування добазового насiння льону-довгунцю в Захвдному Ль состепу, що щдтверджують показники рентабельностi виробництва сортозразшв. Встановлено, що бать-кiвськi компоненти: Ninke х Belan i Luna х Могилевский-2 створених сорпв забезпечили вищий рiвень рентабельностi до сорту Гл1нум (St) на 79,7 i 89,4 %, соломи - на 10,6 %.
ABSTRACT
It is highlighted that according to the research results, a line of fiber flax CNC-2 was created, combining the quality indicators of fiber (flexibility - 6.3 cm, strength - 26.1 daN, fiber yield from straw - 24.7%), with resistance to fusarium 6.0 points, lodging resistance - 8 points, with seed yield - 0.8 t/ha, straw - 0.51 t/ha, fiber - 1.6 t/ha, with a weight of 1000 seeds 5.1 g. Registered under the number of the National Catalog UF 0402016 at the Institute of Plant Industry named after V. Ya. Yuriev NAAS, National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine and two varieties of fiber flax Miandr and Oberig, the parental forms of which are Ninke x Belan, Luna x Mogilevsky-2, of various groups of ripeness, high performance for seed and straw and fiber quality.
The economic efficiency of growing pre-basic fiber flax seeds in the Western Forest-Steppe is given, confirming the indicators of profitability of the production of varieties. It was established that the parental components: Ninke x Belan and Luna x Mogilevsky-2 of the created varieties provided a high level of profitability to the Glinum (St) variety by 79.7 and 89.4%, straw - by 10.6%.
Ключовi слова: льон-довгунець, зразок, сорт, селек^, пбридизащя, ознака, розсадник, урожайнють.
Keywords: fiber flax, sample, cultivar, selection, hybridization, trait, nursery, yield.
Одним з головних eKOHOMi4HO випдних шлямв щдвищення ефективносп галузi льонарства е ство-рення та впровадження в виробництво нових сорпв льону-довгунця з генетично забезпеченою високою урожайнютю й яшстю товарно1 продукцп.
Сорти яш знаходяться в виробнищга не пов-ною мiрою задовольняють його вимоги й тексти-льну промисловють, осшльки волокно б№шосп iз
них недостатньо високо1 прядивно1 якосп. Тому перед селекцшною наукою стоггь важливе завдання покращити сортовi ресурси льону-довгунця бiльш продуктивнiшими за насiнневою i техшчною цшнь стю [1, с. 32-37; 2, с. 105-108; 3, с. 276-282].
Рют i розвиток рослин проходить тд впливом стреав майже упродовж всього онтогенезу, тому
поеднання в одному генотит гени високо! продук-тивностi та стшкосп до абiотичних факторiв до-вк1лля дозволяе отримати адаптивнi сорти, яш за-безпечують високу та стабшьну врожайнiсть за еко-лопчних умов регiону, для якого вони були створен [4, с. 69-74; 5, с. 53-63; 6, с. 47-50; 7, с. 1113; 8, с. 216-218; 9, с. 91-96].
Складним завданням залишаеться поеднання в одному генотит необхвдних ознак як1 часто негативно корелюють одна з одною. Використання свгго-вого генофонду рослин в селекцшнш роботi дозволяе пiдiбрати батьшвсьш пари для проведения пб-ридизацп, а оцiнка з iндивiдуально родинним добором встановити господарсько-цiннi ознаки [10, с. 45-49; 11, 50 с.; 12, с. 44-49; 13, с. 17-23; 14, с. 66-72; 15, с. 205-206; 16, с. 54-55; 17, с. 68-76; 18, с. 209-213].
Б№шють селекцшних сорпв льону-довгунцю практично не вiдрiзияеться мiж собою за морфоло-пчними ознаками, тому !х сортову рiзницю можна встановити лише за комплексом бюлопчних, мор-фологiчних, господарсько-цiнних ознак: розмiру i
кольору ам'ядолей, kbítok i насiння, тривалостi ве-гетацшного перiоду, кiлькостi та якостi волокна в стеблах [19, с. 112-118; 20, с. 57-61; 21, с. 130-136; 22, с. 68-72; 23, с. 52-58].
Метою наших дослщжень було виявити tobí джерела з цшними бюлопчними та господарсь-кими ознаками i застосувати !х у цшеспрямованш селекцй' на створення нових високоврожайних сор-tíb льону-довгунця.
Дослвджуючи стiйкiсть сортозразк1в до ура-ження хворобами в розсаднику конкурсного випро-бування, ми встановили що найменше ураження льону-довгунцю за роки дослвджень у фазi ранньо! жовто! стиглосп вiдмiчено на сортозразках: антрак-нозом - Luna х Могилевский-2 (16,5 %), фузарюзним в'яненням - Luna х Могилевский-2 (1,3 %), Лидер х Могилевский-2 (1,4 %), Могилевский-2 х Глшум (1,5 %), фузарюзним побуршням - Luna х Могилевский-2 (0,0 %), Могилевский-2 х Глшум (0,7 %), Зоря-87 (1,2 %) (табл. 1).
Таблиця 1
Розвиток хвороб льону-довгунцю в фазу початок ранньо! жовто! стиглосп (розсадник конкурсного ви-__пробування, 2013-2015 рр.)_
Назва зразка Розвиток хвороби
антракноз (Colletotrichum lini Bolley ) фузарюзне вянення (Fusarium oxjsporum v. orthoceros lini ) фузарюзне побуршня (Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc)
% ± до St % ± до St % ± до St
Гл^м (St) 41,4 - 3,4 - 2,0 -
Зоря-87 (St) 30,5 -10,9 2,9 -0,5 1,2 -0,8
Ninke х Belan 40,0 -1,9 4,0 0,6 4,0 -2,0
Восход х Антей 33,3 -8,1 2,8 -0,6 2,0 0,0
Гл^м х Томський-15 38,9 -2,5 2,9 -0,5 2,8 0,8
Лидер х Могилевский-2 35,4 -6,0 1,4 -2,0 2,2 0,2
Могилевский-2 х Глшум 30,8 -10,6 1,5 -1,9 0,7 -1,3
Восход х Storm montley 32,5 -8,9 2,2 -1,2 3,0 1,0
Luna х Могилевский-2 16,5 -24,9 1,3 -2,1 0,0 -2,0
Середне 33,3 2,5 2,0
Н1Р05 1,3
Найменше ураження хворобами спостертали на сортозразках: Luna х Могилевский-2 та Зоря-87. У фазу початок ранньо! жовто! стиглосп розвиток антракнозу коливався вщ 16,5 до 41,4 %, фузарюз-ного в'янення - вщ 1,3 до 4,0 %, фузарюзного по-бурiння коробочок та гшочок китицi вiд 0,0 до 4,0 %.
Найбiльш продуктивними були сортозразки: Luna х Могилевский-2 (8,11 т/га), Ninke х Belan (8,10), Глшум х Томський-15 (8,01 т/га), а найменш: Восход х Антей (7,58 т/га), Лидер х Могилевский-2 (7,72), Могилевский-2 х Гл^м (7,74 т/га). Розмах варшвання врожайносп соломи був в межах 2,22 т/га (Восход х Storm montley) - 4,00 т/га (^нум (St). Стандартне вщхилення вiд сорту Глiнум ( S3)
0,5 0,2
становило - 0,36 т/га, а ввд Зоря-87-0,46 т/га. Кое-фiцiенти варiювания урожайностi соломи сортозра-зк1в у рiзнi роки дослщжень показують особливостi реакцi! генотипу на змшу екологiчних умов. За нашими даними реакцiя сортозразшв на погоднi умови вирощування обумовлювала розмах мшли-востi в1д 0,95 т/га - в 2011 р. до 2,80 т/га - в 2013 р. Коефщент варiацi! (V, %), який використовують для розрахуншв рiвня i стабiльностi урожайностi сорту був на рiвнi 10,3 % (2011 р.) - 25,8 % (2013 р.).
За показниками структурного аналiзу конкурсного розсадника в середньому перелiченi зразки пе-ревищували стандарт Гл1нум по загальнiй висотi на 1,6-6,7 см, техтчнш на 1,0-7,7 см (табл. 2).
Sciences of Europe # 64, (2021)_5
Таблиця 2
Структурн показники сортозразк1в льону-довгунцю в розсаднику конкурсного випробування
(2013-2015 рр.)
Назва зразка Загальна висота Техшчна висота Довжина китищ
см ± до St см ± до St см ± до St
Гл^м (St) 85,0 0,0 73,1 0 11,9 0
Зоря-87 (St) 83,2 -1,8 71,8 -1,3 11,4 -0,5
Ninke х Belan 88,0 2,9 76,2 3,1 11,8 -0,1
Восход х Антей 86,6 1,6 74,1 1,0 12,5 0,6
Гл^м х Томський-15 91,7 6,7 80,8 7,7 10,9 -1
Лидер х Могилевский-2 88,1 3,0 76,8 3,7 11,3 -0,6
Могилевский-2 х Глшум 89,9 4,8 80,4 7,3 9,5 -2,4
Восход х Storm montley 87,7 2,7 76,4 3,3 11,3 -0,6
Luna х Могилевский-2 86,9 1,9 75,6 2,5 11,3 -0,6
Середне 87,5 76,1 11,2
Н1Р 05 2,1
Загальна висота стебла даних зразшв складала вiд 86,6 до 91,7 см, а технчна ввд 74,1 до 80,8 см, довжина китицi при цьому коливаеться в межах 9,5-12,5 см. Загальна та техшчна висота для сорту
yci зразки порiвняно з сортом Зоря-87 (St) мали вищий на 0,9-8,5 i 0,5-7,5 % вихвд волокна ввд трести i соломи (табл. 4). У сучасних умовах pÍ3KHx ri1дротермiчниx коливань, пов'язаних Í3 глобальним потеплiнням, сорти льону довгунцю з низьким piB-нем адаптивносп мають велику pозбiжнiсть м1ж по-тенцiйною та реальною вpожайнiстю, яка значно варше за роками. За роками дослщжень середня по уах сортозразках уpожайнiсть варшвала вiд 0,78 т/га - в 2011 р. до 1,58 т/га - в 2015 р. Найвищу вро-жайшсть насшня забезпечили сортозразки: Luna х Могилевский-2 (1,29 т/га), Ninke х Belan (1,26 т/га),
1,3 1,0
Гл^м становила - 85,0 та 73,1 см, ввдповщно. У нижнш частинi стебла льону дiаметр у даних зразшв складав 1,45-1,70 мм, а у верхнш вш був в межах 0,9-1,25 мм (табл. 3).
Могилевский-2 х Глшум (1,18 т/га). Розмах мшли-восп за роками дослiджень був в межах - 0,19-0,37 т/га, коефщент варiацil (V, %) - високий (11,619,2). Кiлькiсть коробочок на рослиш була бiльшою у сортозразшв порiвнюючи iз стандартом Гл^м (4,2 шт) на 1,4 шт - Зоря-87; 2,2 шт - Восход х Антей; 3,1 шт - Ninke х Belan; 3,7 шт - Luna х Моги-левский-2 та в межах помилки Н1Р05 = 0,4 шт. у сортозразшв: Могилевский-2 х Глшум i Восход х Storm montley.
Таблиця 3
Ддаметр соломини льону довгунцю в розсаднику конкурсного випробування (2013-2015рр.)
Назва зразка Ддаметр соломини, мм
нижнш ± до St верхнш ± до St
Гл^м (St) 1,54 0 1,10 0
Зоря-87 (St) 1,52 -0,02 1,06 -0,04
Ninke х Belan 1,70 0,16 1,25 0,15
Восход х Антей 1,63 0,09 1,17 0,07
Гл^м х Томський-15 1,68 0,14 1,12 0,02
Лидер х Могилевский-2 1,60 0,06 1,12 0,02
Могилевский-2 х Глшум 1,57 0,03 1,03 -0,07
Восход х Storm montley 1,67 0,13 1,00 -0,10
Luna х Могилевский-2 1,45 -0,09 0,90 -0,20
Середне 1,60 1,1
Н1Р 05 0,02 0,01
Таблиця 4
Яшсть та вихвд волокна сортозразшв льону довгунцю в росаднику конкурсного випробування _( 2013-2015 рр.)_
Назва зразка Яшсть волокна Вихвд волокна ввд: Продуктивтсть волокна
гнучшсть мщшсть трести соломи
см ± до St daN ±до St % ±до St % ±до St т/га ± до St
Зоря-87 (St) 4,50 - 40,85 - 25,2 - 21,5 - 1,85 -
Ninke х Belan 6,33 1,83 27,25 -13,6 32,2 7,0 27,7 6,2 2,20 0,35
Восход х Антей 5,75 1,25 23,00 -17,85 24,3 0,9 22,0 0,5 1,60 -0,25
Гл1нум х Томсь-кий-15 5,58 1,08 18,48 -22,37 28,2 3,0 23,7 2,2 1,96 0,11
Лидер х Могилевский-2 5,05 0,55 25,25 -15,6 28,8 3,6 24,5 3,0 2,15 0,30
Могилевский-2 х Глшум 6,15 1,65 20,20 -20,65 31,3 6,1 25,6 4,1 2,11 0,26
Восход х Storm montley 5,35 0,85 27,90 -12,95 29,0 3,8 24,8 3,3 2,10 0,25
Luna х Могилев-ский-2 6,80 2,3 35,50 -5,35 33,7 8,5 29,0 7,5 2,41 0,56
Середне 5,56 27,30 29,10 24,85 2,05 5,56 27,30 29,10 24,85 2,05
Н1Ро
1,1
2,4
0,8
1,0
0,2
Достов1рно бшьшою (на 0,9-2,1 шт) в ус1х зра-зшв була пор1вняно з стандартом Гл1нум к1льк1сть насшня в коробочщ (Н1Р05 0,03). Найвищу масу 1000 насшин формували сортозразки: Luna х Моги-левский-2 (5,3 г) та Ninke х Belan (5,2 г). Кореля-цшна залежшсть (r) м1ж урожайшстю насшня i ш-льк1стю насшин у коробочщ була слабкою у зразшв Восход х Антей (0,02), Luna х Могилевский-2 (0,22); середньою - Зоря-87 (St) (-0,45), Глшум х Томський-15, Лидер х Могилевский-2 (по 0,38), Могилевский-2 х Глшум (-0,61), Восход х Storm
montley (-0,64) i високою - Глшум (St) (0,75), Ninke х Belan (0,92) як за прямо!, так i зворотно!. М1ж ма-сою насшня з коробочки i масою 1000 насшин льону-довгунцю показник кореляцп варшвав ввд -0,14 (Luna х Могилевский-2) до 0,90 (Могилевский-2 х Глшум).
У табл. 5 подано об'ективну оцшку сортозразшв льону довгунцю в багатосередовищних випро-буваннях i виокремлено найбшьш перспективш ге-нотипи, що поеднують високу врожайшсть насшня та стабшьшсть.
Таблиця 5
Параметри та рейтинг адаптивносп за врожайшстю насшня сортозразк1в льону-довгунцю (2011-
Сгатистичш па-раметри Назва зразка
St s £ Г St 7 00 - -я р о З n la el B x e ekin Ni « е етн Ан x ч о х с о m - -м То 15 X S i Is Г - -и гои 2-й и р вск е ев ид ел <N - -й им иск мун « -S w n лГ иГ ги х о s rto * e n g хо om с о m k и ги 2 о- S 1 х ск a в n u bJ е н д е a <D С
XX1 - Z 1,03-1 1,15-4 1,26-8 1,14-3 1,13-2 1,17-6 1,18-7 1,16-5 1,29-9 1,17
S - Z 0,14-8 0,02-3 0,09-6 0,03-4 0,04-5 0,00-1 0,01-2 0,01-2 0,12-7 0,05
V- Z 23,5-1 27,6-3 32,7-7 23,5-1 31,4-6 29,2-5 23,7-2 28,9-4 40,4-8 0,78
V 1 xmax Z 1,21-1 1,35-4 1,56-7 1,37-5 1,35-4 1,31-2 1,39-6 1,34-3 1,58-8 1,38
V ■ 2 Z 0,67-1 0,85-7 0,87-8 0,76-4 0,73-3 0,70-2 0,79-6 0,78-5 0,89-9 0,78
(Xmax + Xmin)/2) Z 0,95-1 1,78-6 2,00-8 1,75-5 1,72-3 1,66-2 1,79-7 1,73-4 2,03-9 1,71
R - Z 0,54-2 0,50-1 0,69-7 0,61-5 0,62-6 0,61-5 0,60-4 0,56-3 0,69-7 0,59
Hom -Z 7,3-8 5,4-6 3,7-2 7,3-8 4,1-3 4,2-4 7,2-7 5,3-5 2,6-1 5,2
Sc - Z 0,58-1 0,72-7 0,70-6 0,63-3 0,61-2 0,63-3 0,67-4 0,68-5 0,73-8 0,66
bi- Z 0,50-2 0,60-3 0,40-1 0,50-2 0,40-1 0,40-1 0,60-3 0,60-3 0,40-1 0,49
Sdi - Z 0,0200 -8 0,0004 -3 0,0081 -6 0,0009 -4 0,0016 -5 0,0000 -1 0,0001 -2 0,0001 -2 0,0144 -7 0,002 5
XX1/XX Z1 2 - РАС 2,8 15,6 44,0 11,1 6,6 16,2 29,4 17,0 55,8 22,1
Н1Р0
0,08
Sciences of Europe # 64, (2021)_7
Примггка. X1 - середне значения врожайносп, т/га; Z - ранг; S2 - стандартне вiдхилення по сортозразках, т/га; V - коефщент варiацii; xVax, x2min - максимальна та мшмальна врожайнiсть, т/га; (xmax + xmm) / 2) -компенсаторна здатнють; R - розмах варшвання (показник стресостшкосп); Hom - гомеостатичнiсть; Sc - селекцiйна цiннiсть генотипу; bi - коефiцiент лiнiйноi регресп; Sdi - середньоквадратичне вiдxилення; X Z12 - середнiй ранг; X1 / X Z12 - РАС - рейтинг адаптивносп сортозразка.
Найвищою середньою вpожайнiстю за 5 рошв у поpiвняннi з сеpеднiм у дослщ та стандартом ввд-значили в сортозразк1в: Luna х Могилевский-2 (XX = 1,29 т/га), Ninkex Belan (XX = 1,26 т/га), Моги-левский-2 х Глiнум (XX = 1,18 т/га). Показник серед-ньо! вpожайностi (XX) генотипу в уах середовищах не повнiстю ввдображае суть явища адаптаци, осш-льки успадковуеться не величина певно! ознаки. Норма реакцй' генотипу на спpиятливi умови для вегетацп льону довгунця сввдчила про продуктив-ний потенщал сортозразк1в, а в несприятливих -про !х адаптивнiсть. Аналiз паpаметpiв адаптивно-стi сортозразк1в льону довгунця дав можливють ви-дiлити кращ^ як1 поеднували високу продуктив-нють зi стiйкiстю до змiн умов навколишнього се-редовища.
Стiйкiсть генотипу до стресу е важливим пока-зником адаптивности Вона характеризуеться piв-нем мшмально! вpожайностi в стресових умовах (Xmm). За високих температурних умов першо! де-кади червня 2011 р. та надмipноl кiлькостi опадiв у тpетiй декадi червня й першш липня (190-230 % до сеpедньо-багатоpiчниx даних), що спричинило роз-виток основних хвороб льону довгунцю, показники уpожайностi усix сортозразк1в були мiнiмальними (Xmin = 0,67-0,89 т/га). За даних погодних умов ме-ншу pеакцiю на дiю абютичного стресу вiдмiчали в сотрозразк1в: Luna х Могилевский-2, Ninke х Belan, Зоря-87 (St), як1 забезпечували б№ш високий ниж-нiй поpiг урожайности Максимальнi показники вpожайностi зафiксовано за сприятливих ктматич-них умов вирощування в 2015 р. (ГТК =1,04).
За показником (xmax + хтт)/2 компенсаторно! здатностi генотипу в стресових i нестресових умовах стутнь ввдповщносп мiж генотипом та факторами довшлля ваpiювала вiд 0,95 т/га (^нум (St) до 2,00-2,03 т/га (Могилевский 2 х Глшум; Томский 15 х Дашковский). Рiзниця мiж максимальною та мшмальною вpожайнiстю вiдобpажала piвень стiйкостi сортозразшв до стресових умов вирощування, чим вона менша, тим вищою е стабiльнiсть (стpесостiйкiсть) i ширший дiапазон пристосуваль-них можливостей генотипу.
За показником стресостшкосп (R - розмах варшвання) сортозразки, як були вiдiбpанi в пpоцесi селекцшно! роботи в контрольному розсаднику ха-рактеризували як стабiльно стiйкi до мюцевих умов вирощування. Високу врожайнють у стресових умовах середовища з незначною piзницею в лiмiтаx забезпечили генотипи (R = 0,54- 0,69 т/га).
Статистичний параметр - коефщент ваpiацi! вpожайностi (V, %) дав можливють поpiвняти варь ювання врожайносп, без урахування !! piвня, що ха-рактеризуе пpистосовуванiсть кожного дослщжу-ваного сортозразка до piзниx агроеколопчних умов, модифiкацiйна !х мiнливiсть була зумовлена контрастними погодними умовами за роки досль джень (2011-2015 рр.), даний показник був у межах
23,1 (Глшум (St), Восход х Антей) - 40,4 % (Luna х Могилевский-2).
Рiзниця мiж максимальною та мшмальною вpожайнiстю вiдобpажае piвень стшкосп сортозра-зк1в до стресових умов вирощування (R), чим мен-ший е даний показник, тим вищою е стаб№шсть (стpесостiйкiсть) i ширший дiапазон пристосуваль-них можливостей генотипу, ус сортозразки харак-теризували високою стpесостiйкiстю (0,50-0,69).
Пpистосувальнi властивостi генотипу до лiмi-тованих умов середовища характеризував показник гомеостатичнiсть (Hom). У наших дослвдах висока гомеостатичнiсть була пов'язана з здатнютю конкретного сортозразка тдтримувати низьку ваpiабе-льнють ознаки «врожайнють». Нижчою гомеоста-тичнютю характеризували сортозразки: Luna х Могилевский-2 (Hom = 2,6), Ninke х Belan (Hom = 3,7), Глшум х Томський-15 (Hom = 4,1), Лидер х Моги-левский-2 (Hom = 4,2).
За показником селекцшно! цшносп генотипу (Sc) який характеризуе стушнь стшкосп сортозразка та шдтверджуе трансформовану реальну сере-дню вpожайнiсть генотипу в умовну з поправкою на гомеостатичнють, ми видiлили сортозразки: Luna х Могилевский-2, Зоря-87 (St), Ninke х Belan.
За коефщентом регресп (bi), який характеризуе середню реакцш генотипу на змiну умов середовища та його пластичнють i дае можливють про-гнозувати зм^ ознаки в межах дослiджуваниx умов сортозразки, яш б сильнiше реагували на умови вирощування (bi > 1) i з оптимальною реак-щею на умови вирощування (bi = 1) не було. Ус сортозразки було ввднесено до групи зi слабкою реак-щею (bi < 1) - 0,40-0,60.
Стабтнють сортозразк1в характеризуе сере-дне квадратичне ввдхилення (ваpiанса S2) фактич-них показник1в вiд теоретично оч^ваних по лiнi! регресп. Чим менший коефiцiент регресп', тим ней-тральшшою pеакцiею на мiнливiсть умов вирощування характеризуеться лшя, зразок, сорт, а чим 6í-льше числове значення, тим значнiша pеакцiя генотипу на зм^ piвня врожайностг Бiльшою стабiльнiстю володiють генотипи, яш мають якнай-менше числове значення, у наших дослщах коефь щент регресй' був в межах 0,0001-0,200, що вказуе на !х незначне реагування на умови вирощування.
Визначальний параметр пiдсумкового селек-цiйного та господарського результату - врожайнють не гарантуе досягнення мети в селекцшнш пpактицi створення нового сорту. Для його pеалiза-цп необхвдно враховувати цiлий ряд iншиx ознак, осшльки бiологiчна рослина льону довгунцю реагуе на змiну середовища узгодженням динамiки внут-piшнix пpоцесiв з динамжою фактоpiв фiзичного середовища, коли реакщя передбачае наявнiсть ге-нетичних меxанiзмiв змiни стану оpганiзацi! проце-сiв росту, розвитку i формотворення макроознак.
Тому, необхвдно проводити оцшку адаптивносп ге-нотитв за вама складовими продукцшного про-цесу - репродукцшно! (насшнево!), вегетативно! та утилггарно! якосп продукци.
Для комплексно! оцшки ми застосували метод визначення рейтинпв (X1/5С Z12 - РАС) сортозраз-к1в, який мае усшшне використання в селекцшнш практищ, а також при сортовивченш в мереж1 державного сортовипробування. На основ1 сукупносп параметр1в пластичносп й стабильности видшили кращ1 сортозразки за штегрованим показником «рейтинг адаптивносп сорту».
Найвищий рейтинг за врожайнютю насшня за-безпечили сортозразки: Luna х Могилевский-2 (55,8), Ninke х Belan (44,0), Глшум х Томський-15 (29,4).
Параметри та рейтинги адаптивносп сортозразшв за врожайнютю соломи вщображено у табл. 6. За середшм значениям урожайносп (X1) соломи найвищий ранг забезпечили сортозразки: Ninke х Belan (8,10 т/га - 8), Luna х Могилевский-2 (8,11
т/га - 9), Глшум х Томський-15 (8,01 - 7). Коефщь ент Bapia^i' (V, %) становив 14,1 (Восход х Антей ) - 19,4 (^нум (St). За компесаторною здатшстю ((Xmax + Xmin)/2) Z) сортозразки: Luna х Могилевский-2 i Могилевский-2 х Глшум зайняли нaйвищi ранги, а показник стресостшкосп (R) був найви-щим у соpтiв стaндapтiв та сортозразка Luna х Могилевский-2.
Гомеостатичшсть (Hom) становила 9,6-20,0. Саму високу селекцшну цiннiсть генотипу ( Sc) ввд-мiчено в сортозразшв: Luna х Могилевский-2, Ninke х Belan i Восход х Антей, Гл^м х Томський-15, Лидер х Могилевский-2, Гл^м х Томський-15. Ко-ефщент лiнiйноi регресй' (bi) становив 4,2 ( сорт Гл^м -St) -5,2 (Восход х Антей), ранги 1 i 6. Найвищий ранг адаптивносп сортозразшв за врожайнь стю соломи (РАС ) забезпечили сортозразки: Luna х Могилевский-2 (52,2), Ninke х Belan (40,8), Гль нум х Томський-15 (26,6), а найнижчий - сорт Зоря-87 (4,8).
Таблиця 6
Параметри та рейтинг адаптивносп за врожайнютю соломи сортозразшв льону довгунцю (2011-2015 рр.)
Статис-тичт параме-три Назва зразка Середне
Глiнум (St) Зоря-87 (St) Ninke х Belan Восход х Антей Глшум х Том-ський-15 Лидер х Моги-левский-2 Могилевский-2 х Глшум Восход х Storm montley Luna х Могиле-вский-2
XX1 - Z 7,45 -2 7,35 -1 8,10 -8 7,58 -3 8,01 -7 7,72 -4 7,74 -5 7,92 -6 8,11 -9 7,81
S - Z 0,36-8 0,46-9 0,29-6 0,23-5 0,20-4 0,09-2 0,07-1 0,11-3 0,30-7 0,23
V- Z 19,4-8 18,7-7 17,2-4 14,1-1 17,8-5 17,2-4 17,9-6 16,9-2 17,0-3 17,4
Xmax Z 9,21 -6 9,60 -7 8,94 -5 8,26 -2 8,05 -1 8,39 -4 9,72 -8 8,38 -3 9,91 -9 8,94
Y 2 7 Xmm Z 5,21 -1 5,81 -4 5,99 -6 5,92 -5 5,70 -3 5,66 -2 6,15 -8 6,16 -9 6,04 -7 5,85
(Xmax + Xmin)/2) Z 7,21-4 7,71-7 7,47-6 7,10-3 6,88-1 7,03-2 7,94-8 7,27-5 7,98-9 7,40
R - Z 4,00 -9 3,79 -7 2,95 -5 2,34 -2 2,35 -3 2,73 -4 3,57 -6 2,22 -1 3,87 -8 3,09
Hom - Z 9,6-1 10,5-2 12,7-6 20,0-8 12,5-5 12,5-5 12,2-3 13,1-7 12,3-4 12,8
Sc - Z 4,21-1 4,45-2 5,43-5 5,43-5 5,43-5 5,67-6 5,21-4 4,90-3 5,82-7 4,94
bi- Z 4,2-1 4,5-2 5,0-5 5,2-6 4,9-4 4,8-3 4,9-4 5,0-5 4,9-4 4,8
Sdi - Z 0,12968 0,21169 0,08416 0,05295 0,04004 0,00812 0,00491 0,01213 0,09007 0,0529
XX1/XX Z12 - РАС 8,2 4,8 40,8 11,4 26,6 12,0 22,5 23,4 52,2 22,4
Н1Р05 _ 0,15
Пpимiткa. X1 - середне значения врожайносп, т/га; Z - ранг; S2 - стандартне вiдхилення по сортозразках, т/га; V - коефщент вapiaцü; х^вх, х2min - максимальна та мшмальна вpожaйнiсть, т/га; ^max + хщт) / 2) -компенсаторна здатнють; R - розмах варшвання (показник стpесостiйкостi); Hom - гомеостатичшсть; Sc - селекцiйнa цiннiсть генотипу; Sdi - середньоквадратичне ввдхилення; X Z12 - сеpеднiй ранг; X1 / X Z12 -РАС - рейтинг адаптивносп сортозразка.
Висновки.
1. У великому селекцiйному випробуванш (2013-2015 рр.) найбiльш стiйкими до ураження хвороб були сортозразки: антракнозом (Colletotrichum lini Bolley ) - Luna х Могилевский-2 (16,5 %), фузарюзним в'яненням (Fusarium oxjsporum v. orthoceros lini ) - Luna х Могилевский-2 (1,3 %), Лидер х Могилевский-2 (1,4 %), Могилевский-2 х Глшум (1,5 %), фузарюзним побуршням
коробочок та гшочок китицi (Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc) - Luna х Могилевский-2 (0,0 %), Моги-левский-2 х Глiнум (0,7 %), Зоря-87 (1,2 %). Найме-нше ураження хворобами спостерiгали на сортозразках: Luna х Могилевский-2 та Зоря-87.
2. За урожайшстю соломи найбшьш продукти-вними у конкурсному розсаднику були сортозразки: Luna х Могилевский-2 (8,11 т/га), Ninke х Belan
Sciences of Europe # 64, (2021)_
(8,10), Глшум х Томський-15 (8,01 т/га), розмах ва-ршвання був в межах 2,22 т/га (Восход х Storm montley) - 4,00 т/га (^нум (St). Коефщент варiацiï (V, %) на piBHi 10,3 % (2011 р.) - 25,8 % (2013 р.). Зразки: Восход х Storm montley, Luna х Могилевс-кий-2 мали високий вихвд волокна вiд трести та со-ломи, що складав 33,3 i 33,7 % та 30,0 i 29,6 %.
3. Середня врожайшсть насшня сортозразк1в конкурсного розсадника варiювала ввд 1,03 т/га Гль нум (St) до 1,29 т/га Luna х Могилевский-2. Розмах мшливосп за роками дослiджень був в межах -0,19-0,37 т/га, коефщент варiацiï (V, %) - високий (11,6-19,2). Найвищу масу 1000 насшин формували сортозразки: Luna х Могилевский-2 (5,3 г) та Ninke х Belan (5,2 г). Найменшу реакцш на дш абютич-ного стресу вiдмiчали в сотрозразк1в за урожайш-стю насiння: Luna х Могилевский-2, Ninke х Belan, Зоря-87 (St), яю забезпечували бiльш високий ниж-нiй порiг урожайностi. Максимальнi показники врожайностi зафiксовано за сприятливих ктматич-них умов вирощування в 2015 р. (ГТК = 1,04). Кое-фщент варiацiï врожайностi (V, %) був у межах 23,1 (Глшум (St), Восход х Антей) - 40,4 (Luna х Могилевский-2). Уа сортозразки характеризували високою стресостшшстю (0,50-0,69). Нижчою го-меостатичнiстю характеризували сортозразки: Luna х Могилевский-2 (Hom = 2,6), Ninke х Belan (Hom = 3,7), Глшум х Томський-15 (Hom = 4,1), Лидер х Могилевский-2 (Hom = 4,2). За показником селекцшно! цшносп генотипу (Sc) видiлили сортозразки: Luna х Могилевский-2, Зоря-87 (St), Ninke х Belan. За коефщентом регресп (bi) ус сортозразки було ввднесено до групи зi слабкою реакцieю (bi < 1) - 0,40-0,60. Стабтшсть сортозразк1в (S2) була в межах 0,0001-0,200, що вказуе на 1х незна-чне реагування на умови вирощування.
4. Найвищi параметри й рейтинг адаптивностi за врожайнiстю насшня визначено в сортозразшв: Luna х Могилевский-2 (55,8), Ninke х Belan (44,0), Глiнум х Томський-15 (29,4), за врожайшстю со-ломи - в Luna х Могилевский-2 (52,2), Ninke х Belan (40,8), Глшум х Томський-15 (26,6).
Лггература
1. Примаков О.А., Маринченко И.А., Козоре-зенко М.П. Пути развития дьноводства в Украине. Економка АПК. 2013. № 11 (229). С. 32-37.
2. Слесар Т. М. Тенденцп розвитку льонар-ства. Глобальнi проблеми економiки та фiнансiв: зб. тез наукових робгг III Мiжнародна наук.-практ. конф. (Киïв-Прага-Вiдень, 30 вересня 2015 р.). Кшв-Прага-Шдень, 2015. С. 105-108.
3. Мохер Ю.В., Жуплатова Л.М., Дудукова С.В. Льноводство: стандартизация сырья. Инновационные разработки для производства льна: материалы Международной научно-практической конференции ФГБНУ ВНИИМЛ (г. Тверь, 14-15 мая 2015 г.). Тверь, 2015. С. 276-282.
4. Кривошеева Л.М. Вивчення генофонду льону-довгунця за цшними господарськими озна-ками. Луб'яш та технiчнi культури: зб. наук. праць. Суми, 2015. Вип. 4 (9). С. 69-74.
5. Дорота Г.М., Шувар А.М. Вивчення вихщ-ного матерiалу для селекци льону-довгунцю та
льону-межеумку в умоваx лiсостепу заxiдного. Пе-редгiрне та гiрське землеробство i тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 53-63.
6. Використання генетичного потенщалу Linum usitatissimum у селекцiйнiй робот / М.В. Сл1-сарчук та ш Вiсник аграрно! науки. 2014. № 10. С. 47-50.
7. Костенко Н.П. Оновлення оф^йнт зраз-к1в сортiв льону довгунця та кудряшу (Linum usitatissimum L., Linum humili Mill.). Сортовив-чення та оxорона прав на сорти рослин. 2012. № 2 (16). С. 11-13.
8. Кандиба Н.М., Кривошеева Л.М., Рома-щенко Л.М. Формування i створення новиx сортовиx ресурав льону в умоваx пiвнiчного сxоду Укра!ни. Вiсник Сумського нацiонального аграрного ушвер-ситету. 2013. № 3. С. 216-218.
9. Логинов М.И., Кабанец В.М., Ситник В.П. Становление и итоги селекционной работы по льну-долгунцу в Украине. Научное обеспечение производства прядильные культур: состояние, проблемы и перспективы: сб. науч. тр. по материалам Международной науч.-практ. конф. Тверь, 2018. С. 91-96.
10. Удосконалення теxнiки пбридизацп льону олшного i льону-довгунцю при створенш нового виxiдного матерiалу / М.В. Слiсарчук та ш. Вiсник аграрно! науки. 2014. № 3. С. 45-49.
11. Селекщя та первинне насшництво льону-довгунця : метод. рек. / М. I. Лопнов та ш. ; за ред. В.М. Кабанця. Глуxiв : РВВ ГНПУ, 2010. 50 с.
12. Дорота Г.М., Шувар А.М., Терешко Р.В. Продуктившсть колекцiйниx зразшв льону в умо-ваx Лiсостепу заxiдного. Передгiрне та прське землеробство i тваринництво. 2013. Вип. 55 (II). С. 4449.
13. Дорота Г.М., Шувар А.М., Кабай O.I., Терешко Р.В. Характеристика генетичниx ресурав льону за комплексом господарсько-цiнниx ознак. Передп-рне та прське землеробство i тваринництво. 2010. Вип. 52 (II). С. 17-23.
14. Ляx В.О., Дрозд !Ф. Мшливють господар-сько цiнниx ознак у льону олiйного в умоваx Перед-карпаття. Бюлетень Шституту сiльського господарс-тва степово! зони НААН Укра!ни. Днiпропетровськ, 2012. № 2. С. 66-72.
15. Шувар А.М., Кошшь Г.М. Генетичний банк
- донор селекцшного процесу. Генетичш ресурси для адаптивного рослинництва: мобшзащя, iнвента-ризацгя, збереження, використання : тези доповщей мгжнар. наук.-практ. конф. (с. Оброшино, 29 червня
- 1 липня 2005 р.). Львiв-Оброшино, 2005. С. 205206.
16. 6. Шувар А.М., Дорота Г.М. Новi джерела селекцiйно-цiнниx ознак льону. Актуальш проблеми агропромислового виробництва Укра!ни : наук. -практ. конф. (с. Оброшино, 14 листопада 2012 р.). Львiв-Оброшино, 2012. С. 54-55.
17. Дрозд !Ф. Вплив умов вирощування на прояв та мiнливiсть ознаки «маса 1000 насiнин» льону олшного в умоваx Заxiдного Люостепу. Пе-редгiрне та гiрське землеробство i тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 68-76.
18. Лопнов М.1, Кривошеева Л.М, Кандиба Н.М, Чучвага В.1, Йотка А.К, Лапенко О.Ю. Нау-KOBi досягнення в напрямi селекцп та створення но-вих сорпв льону-довгунця. Вiсник Сумського наць онального аграрного унiверситету. Серiя: Агроно-мiя i бiологiя. 2016. С. 209-213.
19. Рудж О.Л. Оцiнка сорпв льону олiйного за урожайнiстю насшня та соломи в зонi сухого степу Украши. Науково - техшчний бюлетень 1нституту олiйних культур НААН. Запорiжжя. 2014. Вип. 21. C. 112-118.
20. Товстановская Т.Г. Изменчивость селекци-онноценных признаков у льна масличного. Нау-ково-технiчний бюлетень 1нституту олiйнх культур НААН. 2010. № 15. С. 57-61.
21. Левчук Г. М., Войтович О. М. Реакщя рiз-них генотипiв льону олшного на дш абiотичних факторiв. Науково-технiчний бюллетень 1нституту олiйних культур УААН. 2009. № 14. С. 130-136.
22. Федосова Н.М., Вихарев С.М., Болонкин В.А. Совершенствование способа оценки льна долгунца по морфологическим признакам. Достижение науки и техники АПК. 2012. № 11. С. 68-72.
23. Кривошеева Л.М. Колекщя льону-довгу-нця - джерела цшних ознак для селекцп. Луб'яш i техшчш культури. Вип. 2(7). Суми, 2012. С.52-58.
INFLUENCE OF ENZYME PREPARATIONS ON PRODUCTIVE AND MORPHOLOGICAL
INDICATORS OF BROILER CHICKENS
Ogorodnich.uk G.,
Candidate of Agricultural Sciences Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
Datsyuk I.
Candidate of Agricultural Sciences Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
ABSTRACT
According to the results of the study, an increase in live weight of poultry for 42 days of rearing by 13% (** P <0.001) and a decrease in feed consumption per 1 kg increase by 0.09 kg or 5%. The level of average daily gains and preservation is higher by 13% and 5%, respectively.
The experimental group receiving the enzyme preparation in addition to the main diet had a higher weight of gutted carcass by 17%, hemoglobin in broiler chickens by 7.1 g / l higher and an increase in erythrocytes by 0.27 T / l or 8% compared with the control group.
The use of the enzyme preparation in the feed for broiler chickens is economically justified: an increase in revenue by 17%, profit from sales by 41.5% and the level of profitability by 7.7%.
Keywords: broiler chickens, new feed additive, blood, internal organs, gains, feed conversion.
Actuality of theme. Poultry farming in Ukraine is a branch of agriculture that provides the population with valuable dietary products, it is the most dynamic and intensive branch of agricultural production, which can overcome the economic difficulties in a very short time.
Meat of chickens, hens and turkeys, as well as chicken eggs are easily digested and more fully absorbed by the body, so they are widely used to feed the weak and sick, as well as children.
Production of poultry products is growing every year. The annual growth rate of meat production in the world averages 4-6%, egg production - 1.5-2%.
The need for further development of poultry is due to the fact that the cost of feed for protein and energy production compared to other products of animal origin is the lowest. If you compare the efficiency of feed use, 1 calorie of broiler meat requires 2 times less feed units than 1 calorie of milk, and 3 times less than beef and pork. One gram of pure protein in eggs and poultry consumes 8 times less feed than beef and 3 times less than pork. It should also be noted that in poultry farming to obtain 1 ton of meat takes 12 times less time than in livestock and 8 times less than in pigs.
Thus, it is safe to say that the development of poultry farming is significantly influenced by breeding work, which aims to improve breeding and productive qualities, as well as the creation of new breeds, lines
and crosses of all species of poultry. This means that scientifically sound technologies for feeding and keeping birds must be used.
A broiler is a hybrid meat chicken that is not older than 10 weeks of age. Broiler chicken is obtained from chickens of meat or meat-egg breeds, lines in specialized breeding. They are characterized by intensive growth, precocity, tender dietary meat, excellent meat qualities, smooth and elastic skin, soft cartilage of the chest. Due to the intense yellow color of the skin, broiler carcasses have an excellent marketable appearance.
In modern practice of poultry development to poultry diets, as additives, add biologically active substances: enzymes, vitamins, trace elements, antioxi-dants and antibiotics, which promote better feed intake, increase body resistance, and have a positive effect on digestive gland secretion and metabolism, but themselves do not participate in the breakdown of feed nutrients. The most important of the biologically active substances are enzymes. But enzyme preparations differ significantly from the above stimulants, as they are biocatalysts that affect the digestibility of nutrients in feed.
The action of enzymes in nature is multifaceted, as all vital manifestations are connected with their functions. Under their influence in the digestive tract of animals is the breakdown of all nutrients of feed masses,
