CC BY
12
Ж. M. Новак УДК 631.526.3:633.16(477)
кандидат с.-г. наук,
доцент кафедри генетики,
селекци рослин та бютехнологи,
Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва
E-mail: nzhanna@mail.ua
С. П. Коцюба
кандидат с.-г. наук кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва genetica2015@udau.edu.ua
I. П. Дюрд1ева
кандидат с.-г. наук кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва genetika2015@udau.edu.ua
I. О. Полянецька
кандидат с.-г. наук кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва genetika2015@udau.edu.ua
КРУПШСТЬ НАС1ННЯ СОРТОЗРАЗК1В ЯЧМЕНЮ ЯРОГО КОЛЕКЦП УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Анотац/я. У статтi наведено розм/ри наання п'яти сортозразюв ячменю ярого колекцп Уманського НУС. Згщно середн/х даних за 2015 i 2016 рр., у сорту Командор (стандарт) сп/вв/дношення ширини до товщини та до довжини наання становило 1,4:1:3,6. Товщина наання була найменшим параметром у bcíx анал/зованих зразюв. Найкрупн/шим наанням характеризувався селекц'шний зразок 17/16, а найдр/бн/шим - 23/16 i 2/16.
У стандарту та селекц/йних номер/в 10/16; 23/16 i 29/16 вид/лилось три фракцп наання вщповщно розм/рам реш/т: 2,5/20; 2,0/20 i 1,7/20 мм. Наання зразка 17/16 мало ще одну фракц/'ю 1,2/20 мм, тод/ як у зразка 2/16 виявлено лише дв! сум/жн/ фракцп наання. Проте у bcíx анал/зованих номер/в найб/лыла фракц/я наання становила понад 86%. Maca 1000 наанин сорту Командор у середньому за два роки становила 44,8 п, у досл/джуваних сортозразюв - 41,146,9 п За цим показником сортозразок 2/16 ¡стотно поступався стандарту, а селекцмний номер 17/16 ¡стотно перевищував його впродовж обох роюв доспщжень. Суттевоi р 'вницi м/ж показниками сортозразюв 10/16, 23/16 i 29/16 i стандарту не спостер/галось.
Ключовг слова: ячм/нь ярий, наання, л 'ш 'шн '! розм/ри, фракц/я, маса 1000 наанин.
Ж. Н. Новак
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина И. О. Полянецкая
кандидат сельскохозяйственных наук, кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина
С. П. Коцюба, кандидат сельскохозяйственных наук, кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина И. П. Диордиева
кандидат сельскохозяйственных наук, кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина
КРУПНОСТЬ СЕМЯН СОРТООБРАЗЦОВ ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО КОЛЕКЦИИ УМАНСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА САДОВОДСТВА
Аннотация. Качество посевного материала - одно из главных условий получения высокого, стабильного урожая сельскохозяйственных культур. К показателям качества семян относится его крупность.
Семена должны иметь не только высокие посевные качества, но и высокий потенциал урожайности. Для ведения семеноводства важным есть отбор крупных, хорошо выполненных семян, хотя и средние по размерам семена своими урожайными качествами мало отличаются от крупных и могут быть использованы для посева. Щуплые и недоразвитые семена не позволяют получать растения, которые характеризуются высокой жизнеспособностью и урожайностью. Крупность семян в значительной степени зависит от биологических особенностей сорта. С увеличением фракции высеянных семян, в рамках одного сорта, повышается количество зародышевых корешков, растения формируются более мощными и характеризуются быстрым прохождением этапов органогенеза. Увеличение фракции семян способствует росту как показателя полевой всхожести, так и урожайности зерна.
В статье приведены размеры семян пяти сортообразцов ячменя ярого колекции Уманского НУС. У стандарта, сорта
Командор, в среднем за 2015-2016 гг., соотношение ширины к толщине и длине семян составляло 1,4:1:3,6. Толщина семян была наименьшим параметром у всех анализируемых образцов. Наиболее крупные семена были у селекционного образца 17/16, наиболее мелкие — у 23/16 и 2/16.
У стандарта и селекционных номеров 10/16; 23/16 / 29/16 выделилось три фракции семян относительно размера сит: 2,5/20; 2,0/20 / 1,7/20 мм. Семена образца 17/16 имели ещё одну фракцию 1,2/20 мм, тогда как у сортообразца 2/16 было только две смежные фракции семян. У всех анализируемых селекционных номеров наибольшая фракция семян составляла более 86%.
Масса 1000 семян сорта Командор в среднем за два года составляла 44,8 г> у опытных образцов — 41,1 - 46,9 г. По этому показателю сортообразец 2/16 значительно уступал стандарту, тогда как селекционный номер 17/16 значительно превышал его на протяжении двух лет испытаний. Значительной разницы между показателями сортообразцов 10/16, 23/16, 29/16 и стандарта не обнаружено.
В результате исследований установлено, что сортировка семян всех анализируемых сортообразцов должна проводиться по его толщине, поскольку она была наименьшим параметром. Отмечено высокую выравненность семян ячменя ярого представленного материала (доля наибольшей фракции составила 86,6 - 91,8%). Масса 1000 семян селекционных номеров в среднем за два года была на уровне 41,1 - 46,9 г> то есть была достаточно высокой. Ключевые слова: ячмень ярый, семена, линейные размеры, фракция, масса 1000 семян.
Zh. Novak
Associate Professor of Department of genetics, Plant Breeding and Biotechnology, Uman National University of Horticulture I. Polanetska
PhD of Agriculture Sciences of Department of Genetics, Plant Breeding and Biotechnology, Uman National University of
Horticulture
S. Kotsuba
PhD of Agriculture Sciences of Department of Genetics, Plant Breeding and Biotechnology, Uman National University of
Horticulture
I. Diordieva
PhD of Agriculture Sciences of Department of Genetics, Plant Breeding and Biotechnology, Uman National University of Horticulture
PARTICLE SIZE OF VARIETY SAMPLES SPRING BARLEY SEEDS OF COLLECTION BY UMAN NATIONAL UNIVERSITY OF HORTICULTURE
Abstract. The quality of the seed is one of the main conditions for obtaining a high, stable yield of crops. Indicators of seed quality include its size. Seeds should not have only high seeding qualities, but also a high yield potential. For the conduct of seed production important is a large, well-executed seed, although the average size of seeds is not much different from large ones and can be successfully used for sowing. Stumpy and underdeveloped seeds do not allow obtaining plants that are characterized by high viability and yield.
The size of the seeds largely depends on the biological characteristics of the variety. With the increase in the fraction of the sown seeds, within a single variety, the number of germ roots increases, the plants are formed more powerful and are characterized by a rapid passage of the stages of organogenesis. The increase in the fraction of seeds contributed to an increase in both the field germination index and the tendency to increase the yield.
There are the size of five spring barley variety samples of collection by Uman national university of horticulture in the article. In average of 2015 and 2016 years, the ratio of the width to the thickness and the length of the seeds of the variety Commander was 1.4:1:3.6. The thickness of the seed was the smallest dimension of the analyzed samples. The largest seeds were in breeding sample 17/16, smaller - 23/16 and 2/16.
In standard and breeding numbers 10/16; 23/16 and 29/16 three fractions seeds separated respectively sieves size: 2.5/ 20; 2.0/20 and 1.7/20 mm. Seeds of sample 17/16 had else another fraction 1./ 20 mm, while the sample 2/16 represented only two allied fractions seeds. However, in all variety samples largest seeds group was over 86%.
Mass of 1000 seeds Commander varieties average for two years was 44.8 g, in the studied variety samples - 41.1 - 46.9 g. By this measure variety sample 2/16 significantly inferior standard and selective number 17/16 substantially exceeded its during two years of research. Significant difference between the breeding samples 10/16, 23/16 and 29/16 and standards were not observed.
The sorting of seeds should be carried out according to its thickness, since it was the smallest parameter of all analyzed sort samples. The high leveling of barley seeds of the old material presented was noted (¡the share of the largest fraction was 86.6 - 91.8%). The mass of 1000 seeds of breeding numbers an average of two years of experiments was at the level of 41.1 - 46.9 g, that is, it was quite high.
Key words: spring barley, seed, line size, fraction, mass of 1000 seeds.
Постановка проблеми. Ячмшь - одна з найважливших сшьськогосподарських культур багато-цшьового використання. Селекцию цю культури займаеться низка наукових установ як в УкраТш, так \ за м межами. У Державному реестр1 сортш рослин, придат-них для поширення в УкраТш нараз1 нараховуеться 145 сортш цю культури, з них 60,9 % або 98 сортш належать в1тчизняшй селекцм, а решта - кражам ЗахщноТ бвропи [1].
У селекцм ячменю ярого широко використовуеться внутршньовидова пбридизацт. Ефективним методом при цьому е залучення до системи схрещувань географнно вщдалених форм. При висшанш таких сортозразюв спостер1гаеться вщмшшсть господарсько-цшних показниюв вщ тих, яю були у зош Тх створен-ня. 1ншими словами, сортозразок з Франци в умовах /Нсостепу Украши буде мати ¡ним показники росту, роз-витку рослин, Тх стшкосп проти несприятливих чинниюв середовища тощо. Р1знитись також буде \ яюсть насшня,
зокрема, його розмфи та маса. Це, в свою черту, призве-де до невщповщносп норм виаву рекомендованим. Тому актуальним е визначення показниюв крупносл насшня сортозразюв ячменю ярого р1зного географнного поход-ження.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. Яюсть постного матер1алу - один з головних чинниюв одержан-ня високих, сталих врожаТв сшьськогосподарських культур. До показниюв якосп насшня вщносять також \ його крупшсть.
За твердженням М. М. Макрушина, для кожного виду \ сорту рослин характерним е стввщношен-шя лшшних розмфт насшня. Середне значения цього стввщношення досить стабшьне, практично не залежить вщ умов довкшля \ £ генетично обумовленим [2]. Для зернових колосових культур показники ширини та товщини досить близью, але Тх параметри необхщно знати як для правильного вибору рецмт, так \ для вибору параметра, за яким буде проводитись сортування насшня.
Наання повинно мати не лише добру поавну яюсть, але \ високий потенц1ал урожайносп. Для ведения насшництва, за твердженням низки авторш [3], важ-ливим е вщбф крупного, добре виповненого наання, але \ середне за розмфом наання за своТми врожайни-ми властивостями мало вщр1зняеться вщ крупного та з устхом може бути використане на поавш цшк Щупле та недорозвинене наання не дозволяв отримати росли-ни, яю б характеризувались високою життевою силою та врожайшстю.
Крупшсть наання в значнш м1р1 залежить \ вщ бюлопчних особливостей сорту. 31 збшьшенням фракци вистного наання, в межах одного сорту, пщвищуеться кшьюсть зародкових коршцш, рослини формуються мщшшими та характеризуються швидким проходженням етатв органогенезу. Збтьшення фракци наання сприя-ло зростанню показника польовоТ схожосп та викликало тенденц1ю до зростання врожайносп зерна [4].
Отже, за рахунок добору крупшшого наання можна впливати як на показники якосп постного матер1алу, так \ на продуктившсть культури.
Метою дослщжень е визначення лшшних розмфш, фракцшного складу та маси 1000 наанин п'яти кращих сортозразюв ячменю ярого р1зного географшного поход-ження, вирощеного в Правобережному /Нсостепу Украши.
Основш результати доел ¡д жен ня. Визначення лшшних розмфв насшня дае змогу встановити його со-ртувальний ¡ндекс, який вказуе на вщношення товщи-ни до ширини наання. Сортування наання проводять за найменшим показником. Тобто, якщо сортувальний ¡ндекс менше одиниц1, то сортування наання проводиться за його товщиною, а якщо бшьше - за шириною.
Зпдно результат^ наших дослщжень, у середньому за 2015 \ 2016 рр., у сорту Командор ептвщношення ширини до товщини та довжини становило 1,4:1:3,6 (табли-ця 1). У вах анал1зованих зразюв найменшим з лшшних розмфв насшня була також товщина. Сптвщношення Ь: а: I у номера 2/16 становило 1,2: 1: 3,1; у зразка 10/16 - 1,3: 1: 3,5; у сортозразюв 17/16; 23/16 \ 29/16 воно складало вщповщно 1,6: 1: 4,9; 1,4: 1: 3,4 \ 1,3: 1: 3,3. Тобто, сортування наання стандарту та дослщжуваних
селекцшних номерш повинно проводитись за товщиною.
Анал1зуючи окрем1 л1шйш показники наання, вщмнено, що ширина найбтьша була у стандарту - сорту ячменя ярого Командор та селекцшних зразюв 17/16 \ 29/16 \ становила 3,4 мм. У зразка 10/16 вона склала 3,3 мм, а у номерш 2/16 та 23/16 - 3,2 мм.
Товщина наання стандарту становила 2,4 мм, тод1 як у анал1зованих номерш вона коливалася вщ 2,1 (номер 17/16) до 2,7 мм (зразок 2/16).
За твердженням М. К. 1жика [5], вщ умов вирощуван-ня бшьше залежать ширина та товщина наання, тобто Тх величина е результатом оптимально! технологи вирощу-вання, та впливу погодних чинниюв. Довжина наання е стабшьшшим показником, властив1стю \ характеристикою генотипу, оскшьки формуеться найпершою з уах розм1р1в наання. Селекцшний зразок 17/16 формував найдовше наання, у середньому за два роки дослщжень його довжина становила 10,3 мм, що перевищувало показник стандарту на 1,7 мм. Найменшим цей показник був у номера 23/16 - 7,9 мм, що поступалось стандарту на 0,7 мм. У номерш 2/16; 10/16 \ 29/16 довжина наання складала 8,4-8,7 мм, що вщр1знялось вщ показника стандарту на ± 2 мм.
Таким чином, найкрупшшим наанням, за результатами його л1шйних розм1р1в, характеризувався селекцшний зразок 17/16. Найдр1бн1ше наання отримане у номера 23/16 1 2/16.
Зпдно спостережень, у стандарту та селекцшних номерш 10/16; 23/16 \ 29/16 видшилось три фракци наання вщповщно розм1рам решп-: 2,5/20; 2,0/20 \ 1,7/20 мм (табл. 2).
Наання зразка 17/16 мало ще одну фракц1ю 1,2/20 мм, тод1 як у зразка 2/16 виявлено лише дв1 сум1жы фракци наання. Проте у вах анал1зованих номера найбтьша фракцт наання становила понад 86%. Найбшьшу кшьюсть наання, що належить до цю фракци, вщмнено у селекцмних зразк1в 10/16 та 29/16 (91,1 \ 91,8%), у зразюв 17/16 \ 23/16 - 89,1 та 89,5% вщповщно, тод1 як у стандарту - сорту Командор, частка цю фракцИ' складала 88,5%. Найменшою вона була у сортозразка 2/16 - 86,6%. Це евщчить про високу виршняшеть постного матер1алу уах зразюв ячменю ярого.
Таблиця 1
Лшшш розм1ри нас1ння сортозразкш ячменю ярого р1зного географ1чного походження
Гсепепне за 2015-2016вв.1
Сортозразок Розм1ри HaciHHH, мм Сшввщношення
ширина Ь товщина a довжина/ ширина Ь товщина a довжина/
Командор (st) 3,4 2,4 8,6 1,4 1 3,6
2/16 3,2 2,7 8,4 1,2 1 3,1
10/16 3,3 2,5 8,7 1,3 1 3,5
17/16 3,4 2Д 10,3 1,6 1 4,9
23/16 3,2 2,3 7,9 1,4 1 3,4
29/16 3,4 2,6 8,5 1,3 1 3,3
Таблиця 2
Фракцшний склад нас1ння сортозразк1в ячменю ярого р1зного географ1чного походження _(середне за 2015-2016рр.), %_
Сортозразок Решета, мм
2,5/20 2,0/20 1,7/20 1,2/20
Командор (st) 88,5 9,3 2,2 -
2/16 86,6 13,4 - -
10/16 91,1 8,4 0,5 -
17/16 89,1 10,5 0,2 ОД
23/16 89,5 10,4 ОД -
29/16 91,8 8,1 ОД -
Таблиця 3
Maca 1000 насшин сортозразюв ячменю ярого p¡3Horo географ1чного походження, г
Сортозразок Роки Вщхилення вщ стандарту
2015 2016 Середне ± %
Командор (st) 45,4 44,2 44,8 - -
2/16 41,5 40,6 41,1 -3,7 92
10/16 46,5 45,4 46,0 1,2 103
17/16 47,2 46,5 46,9 2,1 105
23/16 44,8 44,3 44,6 -0,2 99
29/16 45,6 45,2 45,4 0,6 101
HIPoí 1,7 1,8
Частка другоТ фракцм наання (решета 2,0/20 мм) була обернено залежною вщ першоТ: у номера 10/16 i 29/16 вона була найменшою - 8,4 % та 8,1 % вщповщно; у зразюв 17/16 i 23/16 вщповщно 10,5 i 10,4 %, а найбтьшою - у номера 2/16 - 13,4 %. У наання сорт/ стандарта частка uieí фракцм становила 9,3 %. Частка наступноТ фракцм наання (1,7/20 мм) була найбтьшою у сорту Командор - 2,2 %. У bcíx анал1зованих сортозразюв частка третьоТ фракцм скла-дала 0,0-0,5%.
Одним з найважливших показниюв якосп наання е маса 1000 наанин. Цей показник визначаеться пщ час сертифкацм наання i входить у «Посвщчення про кондицмнють наання», «Сертиф1кат на наання Украши», «Атестат на наання» тощо.
Згщно результате наших дослщжень (табл. 3), маса 1000 наанин сорту Командор у середньому за два роки становила 44,8 г. У дослщжуваних сортозразюв вона становила 41,1-46,9 г. Найменшим цей показник був у номера 2/16, ¡статно поступаючись даним сорту-стандарту на 3,7 г або 8,0 %. При цьому ця р1зниця була ¡статною впродовж двох pokíb: у 2015 pou¡ маса 1000 наанин вказаного зразка складала 41,5 г проти 45,4 г у стандарту, а в 2016 - 40,6 г проти 44,2 г у сорту Командор.
Селекцмш зразки 10/16, 23/16 i 29/16 вир1знялись у середньому вщ показника стандарту на 1,2; -0,2 i 0,6 г або 3; -1 i 1% - маса 1000 наанин у середньому за два роки становила, вщповщно, 46,0; 44,6 та 45,4 г. Тобто, не спостер1галось суттевоТ p¡3hmu¡ м1ж показниками вказаних сортозразюв i стандарту.
Найкрупшше наання формувалось у номера 17/16 -маса 1000 наанин у середньому за роки дослщжень складала 46,9 г, що перевищувало показник сорту-стандарту -ячменю ярого Командор на 2,1 г або 5 %.
Маса 1000 наанин номера 17/16 ¡статно перевищува-ла показники ¡нших сортозразюв та стандарту впродовж двох 2015 i 2016 poKÍB. У селекцшних зразюв 2/16; 10/16; 17/16; 23/16 i 29/16 у 2015 pou¡ вона становила вщповщно
41,5; 46,5; 47,2; 44,8 та 45,6 г, тод1 як у 2016 - 40,6; 45,4; 46,5; 44,3 i 45,2 г.
Висновки. Встановлено, що сортування наання повинно проводитись за товщиною наання, осюльки вона була найменшим параметром ycix анал1зованих сортозразюв. Вщмнено високу вир1вняшсть наання ячменю ярого колекцшного матер1алу (частка найбшьшоТ фракцм (2,5/20 мм) становила 86,6-91,8%); маса 1000 наанин апро-бованих селекцмних номерш в середньому за два роки дослщжень була високою i становила 41,1-46,9 г.
Лп-ература
1. Новак Ж. М., Полянецька I. О., Лень С. Д., Жмуд М. В. Анал1з copTiB ячменю ярого, придатних для поширення в Укра'1'Hi у 2016 poui. Матерели IV м1жнародно| науково-практичноТ конференци « Актуальн питания сучасноТ аграрно! науки». Умань, 2016. С. 69-71.
2. Макрушин М. М., Макрушина 6. М., Петерсон Н. В., Мельников М. М. Ф1зюлопя рослин. — ВЫниця: Нова книга. 2006. 413 с.
3.Шаповал А. В., Цюк Ю. В., Лутак I. А., Катеринчук I. М. Вплив фракцмного складу наання пшениц озимо! на його еражайн властивостн Зб|рник науко-вих праць ННЦ Институт землеробства НААН". К. Вип. 1-2, 2014. С. 137-141.
4. Кузнецова Т. Е, Левштанов С. А., Сербии Н. В., Юсупов Р. Р. Посевные качества и урожайные свойства семян озимого ячменя в зависимости от фракций посевного материала. Зерновое хозяйство Росии. 2012. №13. С. 47-52.
5. 1жик М. К. Стьськогосподарське нааннезнавство. Формування. Будова та властивосп наання. Харюв, 2001. Ч. 1. 104 с.
References
1. Novak Zh., Polyanets'ka I., Len' S., Zhmud M. Analysis of spring barley varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2016. Materials IV International scientific-practical conference "Actual problems of modern agricultural science." Uman, 2016. S. 69-71.
2. Makrushyn M., Makrushyna Y., Peterson N., Mel'nykov M. Plant Physiology. Vinnytsya: Nova knyha. 2006. 413 s.
3. Shapoval A., Tsyuk U., Lutak I., Katerynchuk I. The influence of of the fractional content seeds winter wheat on his harvest property. Treasury of scientific works of the Institute of Agriculture NAAS. Kiev. Issue 1-2, 2014. P. 137-141.
4. Kuznetsova T: , Levshtanov S., Serbin N., Yusupov R. Sowing qualities and yielding properties of winter barley seeds depending on the fractions of the sowing material. Grain economy of Russia. 2012. №13. Pp. 47-52.
5. Yizhyk M. Agricultural seeding study. Formation. Structure and properties of seeds. Kharkiv, 2001. Part 1. 104 p.
