Ехокардіографічні розміри лівого шлуночка, передсердя і аорти у осіб юнацького віку з різними соматотипами Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

4. Луцик А. Д. Лектины в гистохимии / А. Д. Луцик, Е. С. Детюк, М Д. Луцик. - Львов: Вища школа, 1989.- 140с.

5. Павлова И. Г. Влияние измененного гормонального фона в системе мать-плацента-плод на массу тела, надпочечников, тимуса и на лейкоцитарный состав периферической крови у потомства / И.Г.Павлова // Архив АГЭ.- 1989.- Т.97, № 9.- С.60-64.

6. Фрейдлин И. С. Регуляторные Т-клетки: происхождение и функции / Ирина Соломоновна Фрейдлин // Медицинская иммунология.- 2005.- Т.7, № 4.- С.347-354.

7. Hardy R. R. Rheumatoid factor secretion from human Leu-1+ B-cells / R. R. Hardy, K. Hayakawa, M. Shimizu // Nature.- 1987,- V.236, N 4797,- P.81-83.

8. Hayday A. Immunoregulation in the tissues by 7£-T cells / A. Hayday, R. Tigelaar // Nat. Rev. Immunol. -2003. - № 3,- P. 233-242.

9. Loetscher P. CCR5 is characteristic of Th1 lymphocytes / P. Loetscher, M. Uguccioni, L.Bordoli // Nature.- 1998.- V. 391.- P. 344-345.

10. McInnes I. B. Cell-cell interactions in synovitis: interactions between T-lymphocytes and synovial cells / Iain B. Mc.Innes, Bernard P.Leung, Foo Y.Liew // Arthritis Res.- 2000.- V.2, N 5.- P.374-378.

11. Meliconi R. T-cell receptor gamma-delta positive lymphocytes in synovial membrane / R. Meliconi, M. Uguccioni, A. D’Errico // Rheumatology.- 1992.- Vol.31.- N 1.- P.59-61.

12. Nakano T. Induction and separation of mouse helper - T-cells by lectins / T. Nakano, Y. Oguchi, Y. Imai // Immunology.- 1980.- V.40, N 2.- P. 217-222.

13. Reisner Y. Fractionation of subpopulations of mouse and human lymphocytes by peanut agglutinin or soybean agglutinin / Y. Reisner, N. Sharon // Methods Enzymol.- 1984.- V.108.- P.168-179.

14. Rooney M. Changes in lymphocyte infiltration of the synovial membrane and the clinical course of rheumatoid arthritis / M. Rooney, A. Whelan, C. Feighery / Arthritis Rheum.- 1989.- V.32, N 4.- P.361-369.

15. Rothstein T.L. Cutting edge Commentary: to B-1 or not to be one / Thomas L. Rothstein // The journal of immunology.- 2002.- V.168.- P.4257-4261.

16. Wu W. Identification of CD8 as a peanut agglutinin (PNA) receptor molecule in immature thymocytes / W. Wu, P.H.Harley, S.O.Sharrow //JEM.- 1998.- Vol. 188.- P. 385-390.

////^ЛЙД£///////////////////////////////////////////////////.(

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ЛІМФОЦИТІВ СИНОВІАЛЬНОЇ ОБОЛОНКИ КОЛІННОГО СУГЛОБУ ЩУРІВ У РАННЬОМУ ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ Волошин М.А., Григор’єва О.А.

В роботі встановлено, що уведення гідрокортизону вагітним у третьому періоді вагітності зменьшує вміст лімфоцитів на умовної одиниці площини синовіальної оболонки колінного суглобу щурів у ранньому післянатальному періоді онтогенезу.

Ключові слова: синовіальна оболонка,

лімфоциті, ранній післянатальний період онтогенезу.

PECULIARITIES OF SYNOVIAL MEMBRANE OF RATS JOINT’S LYMPHOCYTES’ DYNAMICS IN EARLY POSTNATAL PERIOD

Voloshyn N.A., Grygoryeva E.A.

It is settled that treating pregnant with hydrocortisone influence on pregnant organism during the third period of pregnancy causes decreases the number of lymphocytes in synovial membrane of rats joint in early postnatal period.

Key words: synovial membrane,

lymphocytes, early postnatal period.

УДК 611.9:575.191:612.017.1:612:656

ЕХОКАРДІОГРАФІЧНІ РОЗМІРИ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА, ПЕРЕДСЕРДЯ І АОРТИ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНИМИ СОМАТОТИПАМИ

Конституційність в тій чи іншій мірі властива всім формам патологій людини і формування конституційного ризику обов’язково передує дебюту захворювань [3]. При вивченні конституційних особливостей виникнення захворювань серця сучасні науковці не можуть прийти до однієї думки, але індивідуально -типологічний підхід до вивчення предикторів виникнення цих захворювань є незаперечливим. На даний час у науковій літературі представлені відомості про зв'язок виникнення захворювань серця у людей з певними конституційними особливостями [2, 4]. Вибір конституційних критеріїв для оцінки стану серця залежить від самого дослідника і не має достатнього підтвердження фундаментальними працями. Тому, великий інтерес представляє вивчення морфометричних

та фізіологічних параметрів серця у здорового контингенту, з врахуванням конституційних типів, компонентного складу маси тіла та інших антропометричних показників в конкретних соціально-середовищних умовах різних етнічних груп населення.

При вивченні кардіометричних показників встановлено, що всі вони виявляють певний зв’язок з конституційними параметрами, особливо з індексом маси тіла, активною масою тіла, компонентним складом маси тіла та певним соматотипом [6, 7]. Якщо бачити в соматотипі умовний генетичний маркер, асоційованість із соматотипом підтверджує залежність змін кардіометричних характеристик та функціональних показників роботи серця від генотипу людини [8]. Однак, питання зв’язку різноманітних кардіометричних характеристик та функціональних показників роботи серця з конституційними особливостями практично здорової людини, а також нормативних значень ультразвукових показників серця у здорового населення різних соматотипів залишається відкритим і до теперішнього часу.

Метою роботи було встановлення ультразвукових відмінностей розмірів лівого шлуночка, передсердя і аорти у практично здорових юнаків і дівчат Поділля з різними соматотипами.

Матеріал та методи дослідження. На базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова після первинного анкетування було відібрано 1139 міських юнаків різної статі у третьому поколінні мешканців Подільського регіону України, які не мали будь-яких скарг на стан здоров’я на момент обстеження та хронічних захворювань у анамнезі. Після проведення скринінг-оцінки стану здоров’я було вилучено з обстеження 657 юнаків. Юнакам та дівчатам, що залишилися було проведено детальне клініко-лабораторне дослідження (ультразвукова діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників; комп'ютерна томографія голови, грудної клітки і хребта; спірографія; кардіографія; реовазографія; стоматологічне обстеження; визначення основних біохімічних показників крові та рівня гормонів щитоподібної залози і яєчників). В результаті для подальшого детального ультразвукового дослідження серця було відібрано 151 практично здоровий юнак віком від 17 до 21 року і 138 дівчат віком від 16 до 20 років.

Ехокардіографічне дослідження проводили за загальноприйнятою методикою [1, 5] в трьох стандартних позиціях в М- і D-режимах з трансторакального доступу на апараті “Шгатагк-9”. Проводили визначення: діаметра лівого шлуночка (ЛШ) в діастолу і в систолу, ступеня вкорочення передньо-заднього розміру ЛШ в систолу, діаметра аорти, кінцевого діастолічного розміру лівого передсердя (ЛП), співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти. Статистична обробка отриманих результатів проведена в статистичному пакеті ^ТАТОТЮА 6.1” (належить НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, ліцензійний № ВХХР901Е246022РД) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою и-критерія Мана-Уітні.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що діаметр ЛШ в діастолу статистично значуще менший у юнаків із ектоморфним соматотипом (4,544±0,695 см), ніж у юнаків із іншими соматотипами: мезоморфним (5,099±0,435 см, р<0,001), екто-мезоморфним (4,901±0,445 см, р<0,05), ендо-мезоморфним (5,176±0,349 см, р<0,01) і збалансованим (5,068±0,476 см, р<0,01) (рис. 1). Крім цього, діаметр ЛШ в діастолу виявився достовірно меншим у юнаків із екто-мезоморфним соматотипом, ніж у юнаків-мезоморфів (р<0,05). Визначена також тенденція до менших значень вищевказаного ехокардіографічного показника у юнаків із екто-мезоморфним соматотипом у порівнянні з юнаками з ендо-мезоморфним соматотипом (рис. 1).

Діаметр ЛШ в діастолу достовірно менший у дівчат із екто-мезоморфним соматотипом (4,060±0,492 см), ніж у дівчат із ендо-мезоморфним (4,498±0,368 см, р<0,001) і збалансованим (4,445±0,634 см, р<0,01) соматотипами. Визначена також тенденція до менших значень вищевказаного ехокардіографічного показника у дівчат із екто-мезоморфним соматотипом у порівнянні з дівчатами-мезоморфами (4,291±0,471 см) (рис. 1).

При вивченні статевих відмінностей діаметра ЛШ в діастолу у юнаків і дівчат із однаковими соматотипами встановлено, що вищевказаний показник статистично значуще більший у юнаків, ніж у дівчат в усіх групах порівняння: у юнаків із мезоморфним,

ектоморфним, екто-мезоморфним, ендо-мезоморфним і збалансованим соматотипами, ніж у дівчат із відповідними соматотипами (p<0,001 в усіх випадках) (рис. 1).

Box Plot (maevskiy-graf.STA 29v*590c)

Mean+SD

Mean-SD

Mean+SE

Mean-SE

Mean

Рис. 1. Діаметр ЛШ в діастолу (DLZ_D) у юнаків і дівчат із різними соматотипами (см).

Box Plot (maevskiy-graf.STA 29v*590c)

Mean+SD

Mean-SD

Mean+SE

Mean-SE

Mean

Рис. 2. Діаметр ЛШ в систолу (DLZ_S) у юнаків і дівчат із різними соматотипами (см).

Box Plot (maevskiy-graf.STA 29v*590c)

Mean+SD

Mean-SD

Mean+SE

Mean-SE

Mean

GRUP SOM

Рис. 3. Ступінь вкорочення передньо-заднього розміру ЛШ (FU) в систолу у юнаків і дівчат із різними соматотипами (%).

Примітка: - Mean - середня виборки, - Mean±SE - похибка середньої, І Mean±SD - стандартне відхилення, Ю - юнаки, Д - дівчата, GRUP_SOM - тип соматотипу; 1 - особи з ендоморфним соматотипом, 2 - особи з мезоморфним соматотипом, 3 - особи з ектоморфним соматотипом, 4 - особи з екто-мезоморфним соматотипом, б - особи з ендо-мезоморфним соматотипом, б - особи зі збалансованим соматотипом.

У юнаків із ектоморфним соматотипом діаметр ЛШ в систолу (2,838±0,4б4 см) виявився статистично значуще меншим, ніж у юнаків із мезоморфним (3,189±0,412 см), ендо-

мезоморфним (3,272±0,328 см) і збалансованим (3,2б2±0,49б см) соматотипами (p<0,01 в усіх випадках) (рис. 2).

Встановлено, що діаметр ЛШ в систолу достовірно менший у дівчат із ектоморфним соматотипом (2,4б0±0,403 см), ніж у дівчат із мезоморфним (2,718±0,404 см, p<0,05), ендо-мезоморфним (2,733±0,377 см, p<0,05) і збалансованим (2,828±0,б39 см, p<0,01) соматотипами (рис. 2). При вивченні статевих відмінностей діаметра ЛШ в систолу у юнаків і дівчат із однаковими соматотипами встановлено, що вищевказаний показник статистично значуще більший у юнаків, ніж у дівчат у всіх групах порівняння - у юнаків із мезоморфним (p<0,001), ектоморфним (p<0,01), екто-мезоморфним (p<0,01), ендо-мезоморфним (p<0,001) і збалансованим (p<0,01) соматотипами, ніж у дівчат із відповідними соматотипами (рис. 2).

Ступінь вкорочення передньо-заднього розміру ЛШ в систолу у юнаків із різними соматотипами достовірно не відрізняється (p>0,05 в усіх групах порівняння) (рис. 3). У дівчат із різними соматотипами статистично значущих відмінностей ступеня вкорочення передньо -заднього розміру ЛШ в систолу не встановлено. Визначена лише тенденція до менших значень вищевказаного показника у дівчат із мезоморфним соматотипом (3б,9б±б,б3б %) у порівнянні із дівчатами з ендо-мезоморфним соматотипом (39,39±4,882 %) (рис. 3).

Статевих відмінностей ступеня вкорочення передньо-заднього розміру ЛШ в систолу у юнаків і дівчат із однаковими соматотипами не встановлено (p>0,05 в усіх випадках) (рис. 3).

Діаметр аорти виявився статистично значуще меншим у юнаків із ектоморфним соматотипом (2,б92±0,3бб см), ніж у юнаків із мезоморфним (2,871±0,290 см, p<0,05) і ендо-мезоморфним (3,07б±0,2б4 см, p<0,01) соматотипами (рис. 4). Також діаметр аорти достовірно менший у юнаків-мезоморфів, ніж у юнаків із ендо-мезоморфним соматотипом (p<0,05). Крім цього, визначені тенденції до більшого діаметра аорти у юнаків із ендо-мезоморфним соматотипом у порівнянні з юнаками із екто-мезоморфним (2,882±0,378 см) і збалансованим (2,8б2±0,317 см) соматотипами, а також до більшого діаметра аорти у юнаків зі збалансованим соматотипом, ніж у юнаків-ектоморфів (рис. 4).

Діаметр аорти у дівчат із різними соматотипами достовірно не відрізняється (p>0,05 в усіх групах порівняння) (див. рис. 4). Проте, визначена тенденція до менших значень вищевказаного показника у дівчат із ектоморфним соматотипом (2,474±0,328 см) у порівнянні із дівчатами з екто-мезоморфним соматотипом (2,б2б±0,22б см) (рис. 4).

При вивченні статевих відмінностей діаметра аорти у юнаків і дівчат із однаковими соматотипами встановлено, що вищевказаний показник статистично значуще більший у юнаків, ніж у дівчат у всіх групах порівняння - у юнаків із мезоморфним (p<0,001), екоморф-ним (p<0,01), екто-мезоморфним (p<0,05), ендо-мезоморфним (p<0,001) і збалансованим (p<0,01) соматотипами, ніж у дівчат із відповідними соматотипами (рис. 4).

Кінцевий діастолічний розмір ЛП у юнаків із ендо-мезоморфним соматотипом

(3,013±0,379 см) достовірно більший, ніж у юнаків із іншими соматотипами - з мезоморфним (2,б97±0,382 см, p<0,05), ектоморфним (2,б2б±0,38б см, p<0,05), екто-мезоморфним

(2,б34±0,29б см, p<0,01) і збалансованим (2,б88±0,390 см, p<0,05) соматотипами (рис. б).

Кінцевий діастолічний розмір ЛП виявився статистично значуще меншим у дівчат із ектоморфним соматотипом (2,3б3±0,33б см), ніж у дівчат-мезоморфів (2,б38±0,43б см, p<0,01) (див. рис. б). Крім цього, визначена тенденція до більшого кінцевого діастолічного розміру ЛП у дівчат із ендоморфним соматотипом (2,б71±0,б02 см) у порівнянні з дівчатами-ектоморфами (рис. б). Встановлено, що кінцевий діастолічний розмір ЛП достовірно більший у юнаків із ектоморфним та ендо-мезоморфним соматотипами, ніж у дівчат із відповідними сомато-типами (p<0,05 і p<0,001 відповідно) (рис. б).

Співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти статистично значуще не відрізняється у юнаків із різними соматотипами (рис. б). Визначено, що

співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти у дівчат із

ектоморфним соматотипом (0,949±0,1б7) достовірно менше, ніж у дівчат із ендоморфним (1,0б0±0,12б, p<0,05), мезоморфним (1,0б0±0,188, p<0,05) та збалансованим (1,038±0,1б7, p<0,05) соматотипами (див. рис. б). Також встановлена тенденція до меншого значення вищевказаного співвідношення у дівчат із ендо-мезоморфним соматотипом (0,979±0,1б9) у порівнянні з дівчатами-мезоморфами (рис. б).

Box Plot (maevskiy-graf.STA 29v*590c)

I Mean+SD Mean-SD

I I Mean+SE Mean-SE □ Mean

Рис. 4. Діаметр аорти (DA) у юнаків і дівчат із різними соматотипами (см).

Box Plot (maevskiy-graf.STA 29v*590c)

і

Mean+SD Mean-SD I I Mean+SE Mean-SE □ Mean

Рис. б. Кінцевий діастолічний розмір ЛП (DLP) у юнаків і дівчат із різними соматотипами (см).

Box Plot (maevskiy-graf.STA 29v*590c)

Mean+SD

Mean-SD

Mean+SE

Mean-SE

Mean

GRUP SOM

Рис. б. Співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти (LP_A) у юнаків і дівчат із різними соматотипами (відн. од.).

Примітка: - Mean - середня виборки, - Mean±SE - похибка середньої, І Mean±SD - стандартне відхилення, Ю - юнаки, Д - дівчата, GRUP_SOM - тип соматотипу; 1 - особи з ендоморфним соматотипом, 2 - особи з мезоморфним соматотипом, 3 - особи з ектоморфним соматотипом, 4 - особи з екто-мезоморфним соматотипом, б - особи з ендо-мезоморфним соматотипом, б - особи зі збалансованим соматотипом.

При вивченні статевих відмінностей співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти у юнаків і дівчат із однаковими соматотипами встановлено, що вищевказане співвідношення статистично значуще більше у юнаків із мезоморфним та збалансованим соматотипами, ніж у дівчат із відповідними соматотипами (p<0,01 і p<0,05 відповідно) (рис. б).

Таким чином, нами визначені відмінності розмірів ЛШ й передсердя, діаметра аорти й співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти у юнаків і дівчат із різними

соматотипами. Зокрема встановлено, що діаметр ЛШ в діастолу й систолу, кінцевий діастолічний розмір ЛП (як у юнаків, так і у дівчат), діаметр аорти (у юнаків) та співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти (у дівчат) виявилися найменшими у осіб із ектоморфним соматотипом - це підтверджується або встановленими статистично значущими відмінностями, або відповідними тенденціями (у юнаків і у дівчат по чотири показники із шести, що досліджувалися). Ступінь вкорочення передньо-заднього розміру ЛШ в систолу достовірно не відрізняється як у юнаків, так і у дівчат із різними соматотипами.

Також встановлено, що діаметр ЛШ в діастолу й систолу та діаметр аорти статистично значуще більші у юнаків, ніж у дівчат із відповідними соматотипами в усіх групах порівняння (три із шести показників, що вивчалися). Ще два показника достовірно більші у юнаків, ніж у дівчат з окремими відповідними соматотипами: кінцевий діастолічний розмір ЛП достовірно більший у юнаків із ектоморфним та ендо-мезоморфним соматотипами, ніж у дівчат із відповідними соматотипами, а співвідношення кінцевого діастолічного розміру ЛП до діаметра аорти виявилося статистично значуще більшим у юнаків із мезоморфним та збалансованим соматотипами, ніж у дівчат із відповідними соматотипами. Статевих відмінностей ступеня вкорочення передньо-заднього розміру ЛШ в систолу у юнаків і дівчат із однаковими соматотипами не встановлено.

1. Більшість ехокардіографічних розмірів лівого шлуночка, передсердя і аорти статистично значуще менші, або мають тенденцію до менших значень у юнаків та дівчат із ектоморфним соматотипом (по 4 показники із 6, що досліджувалися).

2. У більшості випадків ехокардіографічні розміри лівого шлуночка, передсердя і аорти статистично значуще більші у юнаків, ніж у дівчат відповідних соматотипів.

Перспективи подальших розробок в даному напрямку. В подальшому нами планується продовжити вивчення відмінностей інших ехокардіографічних параметрів у юнаків і дівчат із різними соматотипами, що дозволить скласти емну картину залежності морфо-функціональних показників серця від соматотипу.

1. Бобров В. О. Ехокардіографія / В.О. Бобров, Л.А. Стаднюк, В.О. Крижаывський - К.: Здоров’я, 1997.- 152 с.

2. Вильчинская Л. П. Распределение соматотипов у мужчин с некоторыми сосудистыми заболеваниями головного мозга / Л. П. Вильчинская // Biomedical and biosocial anthropology. - 2004. - № 2. - С. 12-13.

3. Корнетов Н.А. Учение о конституции человека в медицине: от исторической ретроспективы до наших дней // Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии / [под ред. Л.А. Алексиной] - СПб. : Издательство СПБГМУ, 2002.- С.190-192.

4. Оценка риска развития сердечно-сосудистой патологии у здоровых студентов разных типов конституции / Н. А. Барабараш, Д. Ю. Кувшинов, М. Я.Тульчинский [и др.] // Всеросс научная конф. с международным участием, посвященная 150-летию со дня рождения академика И.П.Павлова.- Санкт-Петербург, 1999.- С.86.

5. Трансторакальная эхокардиография: методика исследования и клиническая интерпретация / В. А. Бобров, В. Н. Чубучный, Ю. А. Иванив, В. И. Павлюк // - Киев, 1998. - 84 с.

6. Healthy percentage body fat ranges: an approach for developing guidelines based on body mass index / D. Gallagher, S. B. Heymsfield, M. Heo [at al.] // Am. J. Clin. Nutr. - 2000. - Vol.72, №3. - Р.694-701.

7. Hydration of fat-free body mass: new physiological modeling approach / Z. Wang, Р. Deurenberg, W. Wang et al. // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. - 2000. - Vol.278, №4. - Р.752-755.

8. Regulation of myocardial gene expression during heart development / D. Franco, J.N. Dominguez, M.P. de Castro, А. Aranega // Rev. Esp. Cardiol. - 2002. - Vol.55. - P.167-184.

ЭХОКАРДИОГРАФИЧЕСКИЕ РАЗМЕРЫ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА, ПРЕДСЕРДИЯ И АОРТЫ У ЛИЦ ЮНОШЕСКОГО ВОЗРАСТА РАЗНЫХ СОМАТОТИПОВ Гунас И.В., Маевский А.Е.

У 151 практически здоровых юношей в возрасте от 17 до 21 лет и 138 девушек в возрасте от 16 до 20 лет, жителей Подольского региона Украины,

ECHOCARDIOGRAPHIC PARAMETERS OF SIZES OF A LEFT VENTRICLE, ATRIUM AND AORTA IN ADOLESCENT PERSONS WITH DIFFERENT SOMATOTYPES Gunas I.V., Mayevskiy O.E.

In 151 practically healthy male adolescents aged from 17 to 21 years and in 138 girls aged from 16 to 20 years, inhabitants of Podillya region of

установлены соматотипологические и половые особенности диаметра левого желудочка в диастолу и в систолу, степени укорочения переднезаднего размера левого желудочка в систолу, диаметра аорты, конечного диастоличного размера левого предсердия и соотношения конечного диастоличного размера левого предсердия к диаметру аорты при ультразвуковом исследовании сердца. Показано, что как у юношей, так и у девушек, большинство указанных эхокардиографических размеров наименьшие у лиц с эктоморфным соматотипом. При сравнении ультразвуковых отличий размеров левого желудочка и аорты между юношами и девушками соответственных соматотипов, большинство статистически значимых отличий установлены в пользу юношей.

Ключевые слова: эхокардиография,

соматотип, юношеский возраст, половой диморфизм.

Ukraine, it has been determined somatotypologic and gender peculiarities of the left ventricle’s diameter during systole and diastole, degree of decrease of the left ventricle’s front-posterior size during systole, the aortal diameter, final diastolic size of the left atrium and correlation of the final left atrium diastolic size with aortal diameter at case of the ultrasound research of a heart. It has been found out that as in male so in female adolescents majority of the mentioned echocardiographic sizes were in persons with ectomorphic somatotype. At comparative characteristic of ultrasound dissimilarities of left ventricle’s sizes and aortal sizes between male and female adolescents of the appropriate somatotypes, majority of statistically important differences were revealed in boys.

Key words: echocardiography, somatotype, adolescent age, gender dimorphism.

УДК 616.45-001.1/.3:612.63.025.2:591.56:591.147:612.616+517

СИСТЕМНЫЙ АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ МАТЕРИНСКОГО СОЦИАЛЬНОГО СТРЕССА В ПЕРВОМ ТРИМЕСТРЕ БЕРЕМЕННОСТИ НА ГОРМОНАЛЬНУЮ РЕГУЛЯЦИЮ СПЕРМАТОГЕННОЙ ФУНКЦИИ У ПОТОМКОВ САМЦОВ

................................... '//////////////////////,

В последние годы отмечается неуклонный рост вклада мужской состовляющей в

бесплодный брак [10, 11], причиной чего является чрезвычайная ранимость и

восприимчивость мужской репродуктивной системы к факторам окружающей среды, в частности стрессам, которая проявляется еще во время внутриутробного развития. Чаще всего причиной мужского бесплодия оказываются нарушения сперматогенеза. За последние 50 лет средние показатели концентрации сперматозоидов в 1 мл спермы снизились на 42 % [5]. В некоторых случаях даже у соматически здоровых мужчин наблюдается снижение концентрации сперматозоидов и увеличение их аномальных форм [17].

Известно, что сперматогенез регулируется совокупностью гормонов, цитокинов и факторов роста, одна из ключевых ролей среди которых принадлежит тестостерону (Т) и его метаболитам - 5а-дигидротестостерону (5а-ДГТ) и эстрадиолу (Е2) [2, 4, 22, 23]. Доказано, что андрогены необходимы для поддержания созревания мужских половых клеток практически на всех этапах [2, 22]. В то же время, показано, что материнский стресс в третьем триместре беременности имеет негативные последствия для репродуктивной

системы потомков мужского пола, что проявляется в изменении гормональной и

герминативной функции семенников [20]. На сегодняшний день существует мнение, что причиной подобных отклонений является нарушение половой дифференциации мозга вследствие пренатального стресса [13]. В наших предыдущих исследованиях показано негативное влияние материнского стресса в первом триместре беременности на половое поведение и фертильность потомков-самцов [7, 14]. Однако последствия стресса матерей в первом триместре беременности для сперматогенной функции и гормональных механизмов ее регуляции у их половозрелых потомков не определены.

Особый интерес, как с теоретической, так с практической точки зрения, вызывает вопрос о возможности профилактики эмбрионально обусловленной патологии репродукции, связанной со стрессом ранних периодов внутриутробного развития. В то же время, ситуация развития стресса требует поддержания процессов нормальной адаптации у беременной. Как известно, одним из самых важных факторов в патогенезе стресс-обусловленных