CC BY
10УДК 632.9:634.723(477.41/.42)
ЕФЕКТИВН1СТЬ ТОЛЕРАНТНИХ СОРТ1В СМОРОДИНИ ЧОРНО1 (RIBES NIGRUM L.) ПРОТИ СИСНИХ ШК1ДНИК1В В АГРОЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВАХ ЖИТОМИРСЬКО'1 ОБЛАСТ1
А. В. Бакалова, асп1рант
Житомирський нацональний агроеколопчний унверситет
Вступ. Важливу роль у виршенн проблеми здоров'я населення вiдiграють плоди чорно'Г смородини. Смородина чорна вперше привернула увагу людини як лкарська рослина в XV сторiччi, вона культивувалась як харчова рослина. В бврош у XIX сторiччi з'явились першi сорти та вiдiбранi форми [1].
У кранах СНД смородина чорна найбшьшу популярнiсть отримала в 30-х роках XX ст., шсля вдкриття в 11 ягодах високого вмiсту вiтамiну С (аскорбново''' кислоти) - неперевершеного засобу для л^вання цинги. Ягоди ща культури е найбiльш доступним та дешевим джерелом вiтамiну С, якi за його вмютом дещо поступаються лише плодам актинщи та шипшини, проте перевершують у 5 разiв плоди суниц^ в 7 - 8 разiв - малини, афусу та цитринових [1].
Смородина чорна багата i вiтамiном Р (до 1200 мг /100 г), який в поеднанн з вгамшом С е незаменим при лiкуваннi серцево-судинних захворювань i опромiненнi. В ягодах смородини чорноТ мiститься також комплекс вгтамЫв та бiологiчно активних речовин (БАР), а саме: А, Вх, В2, В3, РР, кумарини, фудокумарини, азотистi, дубильнi речовини, ефiрнi масла, мшеральш солi, цукри (до 12%), оргашчш кислоти.
Комплекс БАР надзвичайно важливий при лiкуваннi шлунково-кишкових захворювань, каменях у нирках, ревматизм^ туберкульоз^ атеросклерозi, золотусi, ангiнi. Водна витяжка (наспй) листя перевершуе протимiкробну актившсть тетрациклiну, пенiцилiну, бiомiцину. Фiтонцидно дiе на золотистого стафiлокока, збудникiв дизентерп i дифтерп.
CiK смородини чорно'Г е обов'язковим компонентом рацiону космонавт та осiб, що п1дцаються ризику радiацiйного опромiнення [1].
Смородина чорна невимоглива до умов вирощування та може цавати високу врожайнiсть - вщ 12-20 т/га ягiц, яка фактично бувае в 3 - 4 рази меншою. Основною причиною нецоборiв врожаю е негативний вплив шкщливих органiзмiв афоценозу смородини чорноГ, яка насам-перед постiйно пошкоджуються: агрусовою пагоновою попелицею (Aphis grossuidria Kalt.), червоносмородиновою галовою попелицею (Cryptomyzus ribis L.), великою смородиновою попелицею (Hyperomyzus lactucae Kalt.), смородиновим бруньковим клщем (Сес/с/о- phyopsis ribis Westw.), звичайним павутинним клiщем (Tetranichus urticae Koch.).
А. А. Жученко стверджуе, що загальною концепцiею розвитку захисту рослин е перехiц до нтенсивних, екологiчно стiйких агроекосистем [3]. На думку ряду вчених використання спйких сортiв е одним з важливих важелiв регулювання чисельностi популяцй шкiцливих та корисних органiзмiв, Г'хньо''' адаптивно''' змiни в агроценозi [4-9]. Адже стiйкiсть рослин -здатшсть протистояти дм шкiцливого органiзму [10].
В сучасних агроценозах смородини чорно''' сорт виступае як основний бюлопчний метод захисту, що являе собою основу еколопзованих систем iнтегрованого захисту рослин. Захист насаджень смородини вщ сисних фiтофагiв за допомогою пестицидiв ускладнюеться коротким перiоцом фор-мування та дозрiвання ягiц i небезпекою
залишюв у продуктах врожаю. Найбiльш рацональними та небезпечними прийомами захисту насаджень смородини вiд шкiдникiв е вирощування стiйких сортiв.
Метою дослiджень було вивчення бюлопчноТ стiйкостi 16 сор™ смородини чорно'Г, якi були в насадженнях господарства, i пiдвищення ТхньоТ толерантностi проти основних сисних шкiдникiв.
Методика дослджень. Дослщи проводились ф^ею кафедри захисту рослин Житомирського национального
агроекологiчного унiверситету на землях СТОВ «Перемога» (с. Iванкiвцi Житомирського району ЖитомирськоТ областi) у 2007-2008 рр. iз сортами: Володи- мирiвська, Ювiлейна Копаня, Черешнева, СюТта киТвська, Нiмфа, Чернеча, Софi- Твська, Тгташя, Козацька, Дочка Ворскли, Вернiсаж, Пам'ятна, УкраТнка, Альта, Санюта (St), Аметист.
Дослщи закладали методом послЬ довного розмщення сортiв у чотириразовiй повторностi, по п'ять модельних кущiв, разом у кожному варiантi по 20 облкових кущiв.
В перiод вегетацп смородини визначали заселешсть рослин бруньковим та звичайним павутинними клiщами, великою смородиновою, червоносморо- диновою галовою та афусовою пагоновою попелицями за загальноприйнятими методиками [10,11, 12].
Оскшьки сорти по^зному заселялись сисними фггофагами i видiлити негативну дiю окремо кожного досить складно, тому ми перевели абсолюты показники ТхньоТ чисельносп на рiзних сортах у коефiцiенти заселеностi (К3) кожним видом окремо порiвняно з нестiйким сортом- стандартом Санюта, заселешсть якого кожним шкдником приймали за «1». Коефiцiент заселеносп кожного сорту окремими видами фгтофапв визначали за формулою:
де: Чд - чисельнiсть фгтофага на дослдному сортi;
Чс - чисельшсть фiтофага сорту-стандарту.
Отриманi К3 кожного шкiдника сорту додавали \ отримували сумарний коефМент заселеносп (~К3).
Збiльшення урожайностi ягд за рахунок основних типiв стiйкостi (анти- бозу i толерантностi) визначали вiднiманням урожайносп сорту-стандарту вiд урожайностi кожного сорту. Загальний рiвень стiйкостi сорту (К) визначали за формулою:
ул — у
Д(о/0) = * с Ю0
де: Уа - урожайнiсть дослщного сорту, т/га;
Ус - урожайшсть нестiйкого стандарту, т/га.
Рiвень толерантностi сорту на 1К3 визначали дшенням загального рiвня спйкосл (II) на сумарний коефМент заселеносп (~К3) шкщниками кожного сорту. Отриманий показник приймали за рiвень толерантностi у вщсотках вiд загального рiвня спйкосл сорту.
Результати дослджень. За показниками заселеносп рослин шкщник-ками, умовно роздлили сорти на З iмунологiчнi групи: ст'йю (бали 7-6) -Ю.Копаня, Черешнева, Володимирiвська, СюТта киТвська, Ымфа, Чернеча, Софi- Твська, Тгташя; середньост1йю (бали 5-4) - Козацька, Дочка Ворскли, Вершсаж, Пам'ятна, УкраТнка, Альта; нест1йк (бали 32) - Санюта, Аметист (табл. 1). Даш оцнки спйкосл сор^в смородини чорноТ проти сисних шкiдникiв свщчать, що коефiцiент заселеностi становив вщ 5,0 (Санюта нестiйкий стандарт) до 3,22 одиниц (Чернеча). Стiйкi сорти зменшують чисельнiсть у 1,6 раза, а середньоспйю в порiвняннi з неслйкими сортами - на 1,2 раза. Найкращими стiйкими сортами проти сисних шкщниюв були: Чернеча (К3 становив 3,22),
Володимирiвська, Ювiлейна Копаня, Черешнева, Софпвська (Кз - 3,3). Середшй коефiцiент заселення сисними шкщниками спйких сортiв становить 3,4 одинищ серецньостiйких - 4,4, нестiйких (Санюта, Аметист) - 4,68 одиниць.
Зменшення чисельносп шкщниюв менш негативно впливало на рiст i розвиток рослин, що сприяло кращому формуванню
Таблиця 1
Спйюспсть сортiв чорноУ смородини проти сисних шкщниюв в агроеколопчних умовах СТОВ "Перемога»
ЖитомирськоУ област (2007 - 2008 рр.)
Сорт Щiльнiсть шкiдника Урожайнкть, т/га Збшьшення урожайносп до контролю, т/ га Збережений урожай на 1 Кз Загальний рiвень спйкосп сорту, % Рiвень толерантност сорту, %
Велика смороди нова попелиця Червоно- смороди- нова галова попелиця Афусова пагонова попелиця Смороди новий бруньковий клщ Звичайний павутинний клщ I Кз
колон. /кущ Кз коло н. /кущ Кз коло н. /кущ Кз Бру ньок /кущ Кз екземп лярiв./ листок Кз
Стiйкi (бали 7-6)
Володимирiв- ська 20 0,83 19 0,83 18 0,82 36 0,50 18 0,32 3,3 6,60 3,25 0,98 97,0 29,3
Ю. Копаня 17,5 0,73 17,3 0,75 17,9 0,81 44 0,61 23 0,4 3,3 5,8 2,45 0,79 73,13 22,16
Черешнева 18 0,75 16 0,70 17 0,77 43 0,60 27 0,48°' 3,3 5,01 1,66 0,50 49,6 15,0
СюТта киТ'вська 19 0,79 21 0,91 20 0,91 46 0,64 26 0,46 3,71 5,20 1,85 0,50 55,2 14,9
Нiмфа 18,4 0,77 20 0,87 18 0,82 47 0,65 25 0,45 3,56 5,25 1,90 0,53 56,7 15,9
Чернеча 16 0,67 15 0,65 14 0,64 51 0,71 31 0,55 3,22 4,80 1,45 0,45 43,3 13,4
Софпвська 18 0,75 17 0,74 16 0,73 44 0,61 28 0,50 3,33 5,15 1,80 0,54 53,7 16,1
Тггашя 18,4 0,77 20 0,87 18 0,82 45 0,63 29 0,52 3,61 5,12 1,77 0,49 52,8 14,6
53
Продовження таблиц 1
Сорт Щшьшсть шкiдника Урожайысть, т/ га Збшьшення урожайност до контролю, т/ га Збережений урожай на 1 Кз Загальний рiвень стшкосл сорту, % Рiвень толерантност сорту, %
Велика смороди нова попелиця Червоно- смороди нова галова попелиця А^русова пагонова попелиця Смороди новий бруньковий клщ Звичайний павутинний клщ ХКэ
колон /кущ Кз колон /кущ Кз коло н. /кущ Кз Бру ньок /кущ Кз екземп ляр1в./ листок Кз
Середныэспйю(бали 5-4)
Козацька 19 0,79 21 0,91 22 1,0 53 0,74 33 0,59 4,03 5,55 2,20 0,55 65,7 16,3
Дочка Ворскли 22 0,92 20 0,87 21 0,95 58 0,81 39 0,70 ' 4,25 4,80 1,45 0,34 43,3 10,2
Вершсаж 20 0,83 22 0,96 23 1,04 47 0,65 32 0,57 4,05 5,05 1,70 0,42 50,7 12,5
Пам'ятна 24 1,0 25 1,09 25 1,14 56 0,78 44 0,79 4,8 4,30 0,95 0,20 28,6 6,0
УкраТ'нка 23,5 0,98 24 1,04 26 1,18 61 0,85 49 0,88 4,93 3,85 0,50 0,10 14,9 3,0
Альта 22,5 0,94 21,7 0,94 21 0,95 59 0,82 43 0,77 4,42 4,85 1,50 0,34 44,8 10,14
Нестiйкi (бали 2-3)
Санюта St 24,0 1,0 23,0 1,0 22,0 1,0 72 1,0 56 1,0 5,0 3,35 0 0 0 0
Аметист 22 0,92 21,5 0,93 23 1,04 64 0,89 51 0,9 4,68 3,60 0,25 0,05 7,5 1,5
54
смородини чорноТ збшьшували урожай-нiсть ягiд на 1,45-3,25 т/га, серед-ньостiйкi - 0,50-2,2 т/га. Найбльшу урожайнiсть ягщ серед стiйких сортiв забезпечив сорт Володимирiвська - 6,6 т/га, iз середньостiйких найкращим порiвняно зi стандартом бу' сорт Козацька, що забезпечив пщвищення урожайностi на 2,2 т/га. Недобiр врожайностi на нестiйкому сорт Аметист порiвняно iз Володимирiвським, становив 3 т/га.
Загальний рiвень сшкосп сорту Володимирiвська за показником ураженосп ягiд становить 97%, сорту Ювшейна Копаня -73,13%, а середньоспйкого сорту Козацька -65,7%, що слугувало пдставою для видiлення типу сшкосп - толерантностi сорту. Загальний рiвень стiйкостi сортiв значно залежав вщ рiвня ТхньоТ толерантностi. Так, рiвень толерантностi сорту Володимирiвська становить 29,3%, Ювшейна Копаня - 22,16%, Софпвська -16,1%, Козацька - 16,3%. Отже, при вирощуванш сортв з
Таблиця 2
Енергетична ефективнкть вирощування рiзних за стiйкiстю проти сисних шкiдникiв сортiв смородини чорноУ в агроекологiчних умовах СТОВ «Перемога»
ЖитомирськоУ областi (2007г-2008 рр.)
Сорт Урожай шсть, т/га Енергетична ефектившсть, МДж/га КоефМент енергетичноТ ефективносп (КЕЕ), одиниць
енерпя, акумульована у врожаТ отримано чистоТ енергй' в урожаТ
Стiйкi
Володимирiвська 6,60 18117,00 7557,9 1,72
Ю.Копаня 5,80 15921,00 6570,9 1,70
Черешнева 5,01 13752,45 5635,9 1,69
СюТта киТвська 5,20 14274,00 5864,5 1,70
Нiмфа 5,25 14411,25 5925,5 1,70
Чернеча 4,80 13176,00 5381,4 1,69
Софпвська 5,15 14136,75 5805,1 1,70
Тгташя 5,12 14054,4 5768,5 1,70
Середньостiйкi
Козацька 5,55 15234,75 6287,7 1,70
Дочка Ворскли 4,80 13176,00 5381,4 1,69
Вернiсаж 5,05 13862,25 5683,0 1,69
Пам'ятна 4,30 11803,5 4776,3 1,68
УкраТнка 3,85 10568,25 4149,7 1,65
Альта 4,85 13313,25 5442,3 1,69
Неспйга
Санюта (St) 3,35 9195,75 3628,7 1,65
Аметист 3,60 9882,0 3930,4 1,66
такими показниками толерантностi проти комплексу сисних шкщниюв, можна отримувати високу врожайшсть ягiд без цiлеспрямованих заходiв захисту.
З метою визначення енергетичноТ ефективносп рiзних за стiйкiстю сортiв смородини чорноТ ми провели вiдповiднi розрахунки, результати яких наведенi в таблиц 2.
Данi таблицi 2 свщчать, що при вирощуваннi стiйких сортв смородини чорноТ, (Володимирiвська) е можливiсть отримати чистоТ енергй' 7557,9 МДж/га при коефiцiентi енергетичноТ ефективностi 1,72 одиницк
Серед групи середньостiйких сортв найвищий показник чистоТ енергй' отриманий вщ КозацькоТ 6287,7 МДж/га, при КЕЕ 1,7 одиницк Порiвняно з неспйким стандартом Санюта, чиста енерпя стiйких та середньостiйких сортiв збшьшуеться вiд 521 МДж/га сорту УкраТнка до 3929,2 МДж/га сорту Володимирiвська.
О^м того, нами проведено оцшку економiчноT ефективностi вирощування рiзних за
спйюсгю проти сисних шкiдникiв сортiв смородини чорнот (табл. 3).
Таблиця З
Економiчна ефективнiсть вирощування рiзних за стiйкiстю проти сисних шкщниюв сор™ смородини чорноУ в агроекологiчних умовах СТОВ «Перемога» Житомирського району ЖитомирськоУ областi (2007-2008 рр.)
Сорти Група стиг лостi Урожай шсть, т/га Варпсть урожаю, грн /га Собiвaртiсть урожаю, грн /га Чистий прибуток, грн/ га Рента бельшсть врожаю, %
Слйга
Володимирiвськa СП 6,60 37620 12847 24773 193
Ю.Копаня СП 5,80 33060 11418 21642 190
Черешнева СП 5,01 28557 1004 18553 185
Сютта китвська CP 5,20 29640 10345 19295 187
Ымфа С 5,25 29925 10434 19491 187
Чернеча С 4,80 27360 9630 17730 184
Софпвська С 5,15 29355 10255 19100 186
Тiтaнiя С 5,12 29184 10201 18983 186
Середньоспйю
Козацька С 5,09 29013 10148 18865 186
Дочка Ворскли СР 4,55 25935 9182 16753 182
Вернiсaж СР 4,80 27360 9630 17730 184
Пам'ятна С 4,30 24510 8737 15773 181
Укратнка С 3,85 21945 7932 14013 177
Альта СП 4,85 27645 9718 17927 184
Неспйю
Санюта С 3,35 19095 7038 12057 171
Аметист СП 3,60 20520 7485 13035 174
Примгтка: СП - середньотзшй, С -З даних таблиц випливае, що найбшьшу економiчну ефективнiсть отри-мано на стйких сортах, де чистий прибуток склав 24773-18553 грн/га, рентабельнiсть' -193-184%, на середньоспйких в[д 18865 грн/га (сорт Козацька) до 14013 грн/га (сорт Укратнка), тсд як на неспйкому сортi Санюта вiн склав 12057 грн/га, рентабельшсть вiдповiдно становила 171%.
Висновки. 1. Серед шкщниюв смородини чорнот найпоширеншими та небезпечнiшими у Пiвденному Полюа е комплекс сисних фiтофaгiв: смородиновий бруньковий клщ, звичайний павутинний клщ, афусова пагонова попелиця, червоносмородинова попелиця, велика смородинова попелиця.
2. За показником заселеност рослин сисними фгтофагами дослщжу
эднй, СР - середньораншй вaнi сорти подiлили на таю групи спйкосп: ст'йю (бали 7-6) - Ю. Копаня, Черешнева, Володимирiвськa, Сютта китвська, Нiмфa, Чернеча, Софпвська, Тiтaнiя; середньо^йю (бали 5-4) - Козацька, Дочка Ворскли, Вернiсaж, Пам'ятна, Укратнка, Альта; нестйю (бали 3-2) - Аметист, Санюта
3. Сшю сорти забезпечують урожaйнiсть ягщ 6,6-5,12 т/га, середньо-стiйкi - 5,55-3,85 т/га; неспйю - 3,бо- s.35 т/га; чисту енергiю вщповщно 7557,9-5768,5; 6287,7-4149,7 та 3930,4- 3628,7 МДж/га; чистий прибуток - 24773- 17730; 1886514013 i 13035-12057 грн/га.
4. Найбшьш екологiчно безпечним, економiчно вигдним та технологiчно доступним методом захисту смородини чорнот вщ комплексу сисних шкiдникiв е використання стiйких сортiв.
Використана лiтература:
1. Васькин, М. А. Биологическая защита черной смородины от фитофагов: автореф. дис. на соискание учен, степени канд. биол. наук. / М. А. Васькин. - М., 2006. -19 с.
2. Вилкова, Н. А. Научно обоснованные параметры конструирования устойчивых к вредителям сортов сельскохозяйственных культур. / Н. А. Вилкова, Л. И. Нефедова, Б. П. Асякин [и др.]. - СПб.: ВИЗР, РАСХН, 2003. - 75 с.
3. Жученко, А. А. Стратегия адаптивной интенсификации сельского хозяйства (концепция). / А. А. Жученко. - М.: Пущино, 1994. - 148 с.
4. Шапиро, И. Д.Иммунитет растений к вредителям и болезням. / И. Д. Шапиро, Н. А. Вилкова, Э. И. Сле- пян. - Л.: Агропромиздат, 1986. - 192 с.
5. Новожилов, К. В. Эколого-биоценетическая концепция защиты растений в адаптивном земледелии. / К. В. Новожилов, В. А. Захаренко, Н. А. Вилкова и др.] // Сельскохозяйственная биология. Сер. Биология растений. - 1993. - № 5. - С. 54-62.
6. Вилкова, Н. А. Изменчивость и адаптивная микроеволюция насекомых-фитофагов в агробиоценозах в связи с иммуногенетическими свойствами кормовых растений. / Н. А. Вилкова, С. Р. Фасулати. // Труды. РЭО. - 2001. - Т. 72.-С. 107-128.
7. Вилкова, Н. А. Устойчивые сорта и средства защиты растений как индукторы микроеволюционных процессов у насекомых-фитофагов. / Н. А. Вилкова., С. Р. Фасулати. // Информ. бюлл. ВПРС МОББ. -2002. - Вып. 32, - С. 194- 204.
8. Захаренко, В. А. Экономическая эффективность использования трансгенных растений. / В. А. Захаренко. // Защита и карантин растений. - 2003. - № 4 -С. 70.
9. Вилкова, Н. А.Иммунитет растений к вредным организмам и его биоценотическое значение в стабилизации агроекосистем и повышение устойчивости растениеводства. / Н. А. Вилкова. II Вестник защиты растений. - 2000. -№ 2.-С. 3-15.
10. Методики випробування i застосування пестицидiв. / С. О. Три- бель, Д. Д. Огарьова, М. П. Секун та ш. // За ред. С. О. Трибеля. - К.: Свгт, 2001. - 448 с.
11. Омелюта, В. П. Облк шкщ-ниюв i хвороб сльськогосподарських культур. / В. П. Омелюта, I. В. Григорович, В. С. Чабан [та ш.] - К.: Урожай, 1986.-296 с.
12. Кулешiв, А. В. Фгтосаштар-ний мониторинг i прогноз: навчальний поабник. / А. В. Кулешiв, М. О. Бшик. -Харюв: Екстра, 2008. - 512 с.
УДК 632.9:634.723(477.41/42). Бакалова А. В. Ефектившсть толерантних сортв смородини чорноТ проти сисних шкщниюв в агроеколопчних умовах ЖитомирськоТ обласп. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. -№ 1 (9).
За орипнальною методикою проведено оцшювання спйкосп 16 сортв смородини чорноТ проти комплексу сисних фгтофапв: агрусовоТ пагоновоТ попелиц^ великоТ смородиновоТ попелиц^
червоносмородиновоТ попелиц^
смородинового брунькового клща, зви-чайного павутинного клща. Дослщжуваш сорти за рiвнем комплексно!' спйкосп роздлено на 3 групи: слйю (бали 7 - 6) -Володимирiвська, Ювшейна Копаня, Черешнева, СюТта киТвська, Ымфа, Чернеча, Софпвська, Тгташя; середньо- слйю (бали 54) - Козацька, Дочка Ворскли, Вершсаж, Пам'ятна, УкраТнка, Альта; неслйю (бали 3 -2) - Санюта Аметист. Наведено
господарську, економiчну й енергетичну ефектившсть сортв.
Ключовi слова: смородина чорна, сорт, спйюсть, сисш шкiдники, урожайнiсть, ефектившсть, господарська, економiчна, енергетична.
УДК 632.9:634.723(477.41/42). Бакалова А. В. Еффективность толерантных сортов смородины черной против сосущих вредителей в агро- экологических условиях Житомирской области. II Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
По оригинальной методике проведено оценивание устойчивости 16 сортов смородины черной против комплекса
сосущих вредителей: крижовниковой побеговой тли, большой смородиновой тли, красносмородиновой галловой тли, смородинового почкового клеща, обыкновенного паутинного клеща. По уровню комплексной устойчивости сорта разделены на три группы: устойчивые (7-6 баллов) -Володимировская, Ювилейная Копаня, Черешнева, Сюита киевская, Нимфа, Чернеча, Софиевская, Титания;
среднеустойчивые (5-4 балла) - Козацкая, Дочка Ворсклы, Памятная, Украинка, Альта; неустойчивые (3-2 балла) - Сюита (St), Аметист. Наведено хозяйственную, экономическую и энергетическую эффективность сортов.
УДК 632.9:634.723(477.41/42). A. Bakalova Efficiency of tolerant black currant varieties to sucking pests under
Zhytomyr oblast agroeco logical conditions. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Using the original methods the author estimated the complex of suctorial phytophages such as gooseberry sprout aphis, red currant aphis, greater currant aphis and currant bud mite. The investigated varieties have been divided by their resistance level into 3 groups suchas resistant (7-6 points) -Volodymyrivska, Yuvileina Kopanya, Cherehneva, Suita Kyivska, Nimcha, Chernecha.Sofyivska, Titaniya; mid - resistant (5-4 points) - Kozatska, Dochka Vorskly, Vernisazh, Pamyatna, Ukrainka, Alta; non -resistant (3-2 points) - Sanyuta, Ametyst. The economic, economic and power evaluation is resulted of sorts.
