CC BY
42
МЕДИЧНА ОСВІТА
© Є. В. Гораш, О. В. Цигикало*
УДК 378. 147. 091. 32:611
Є. В. Гораш, О. В. Цигикало*
ЕФЕКТИВНІСТЬ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ У ВИКЛАДАННІ ТОПОГРАФІЧНОЇ АНАТОМІЇ ТА ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ
Буковинський державний медичний університет (м. Чернівці) *Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (м. Чернівці)
Вступ. Серед усіх відомих форм проведення навчального процесу читання лекцій - найменш ефективний з точки зору засвоєння студентами нової інформації. «Інформаційна цінність» лекції складає не більше 5% від усього матеріалу, який може засвоїти студент [1-3]. Цей відомий факт вимагає від викладачів вищої школи удосконалювати свою лекторську майстерність, зокрема, застосовувати сучасні комп’ютерні інформаційні технології в галузі освіти. їх основна перевага - наочність та інтерактивність -набуває особливої актуальності у викладанні морфологічних дисциплін, оскільки надзвичайно складно засвоїти форму, будову та топографію органів людини без демонстративних матеріалів, відеофіль-мів, таблиць, діаграм, схем тощо.
У широкому розумінні «мультимедіа» означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача (який став одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем) [4, 5]. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної звукової та візуальної інформації, ці засоби активно впливають на органи чуття, включають увагу користувача (слухача) завдяки великому емоційному заряду, візуальним ефектам та інформаційному наповненню презентації.
Широке застосування мультимедійних технологій здатне різко підвищити ефективність активних методів навчання для всіх форм організації навчального процесу: на етапі самостійної підготовки студентів, на лекціях, на семінарських, практичних та лабораторних заняттях.
Мета роботи - з’ясувати ефективність і розробити оптимальний комплекс мультимедійних засобів для забезпечення різних форм навчального процесу.
Методи та організація досліджень. Дослідження проведено в декілька етапів. На першому етапі проведений критичний аналіз літератури, присвяченої застосуванню мультимедійних засобів навчання та визначений їх арсенал, який використовується у навчальному процесі. На другому етапі вивчалась думка експертів - досвідчених викладачів топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету,
кожному з яких було запропоновано розташувати у релевантному порядку відомі методи викладання дисципліни, а також у відсотках визначити важливість елементів мультимедійних засобів викладання. На основі отриманих даних були створені анкети для студентів. На третьому етапі проведено анкетування студентів та аналіз результатів. На четвертому етапі був проведений педагогічний експеримент, в якому взяли участь 64 студенти (по 2 академічні групи різних потоків), які не брали участь в анкетуванні. Контрольна група (2 академгрупи студентів І медичного факультету) прослухала цикл лекцій, присвячених топографічній анатомії та оперативній хірургії органів черевної порожнини за типовою методикою викладання матеріалу, а дослідна (2 академгрупи студентів ІІ медичного факультету) прослухала цикл лекцій тієї ж тематики, але з використанням мультимедійних засобів, сформованих та модифікованих згідно аналізу літератури, думки експертів та аналізу анкет студентів. На початку основної частини практичного заняття, яке проводилося згідно розкладу після лекції, студентам було запропоновані тестові контрольні завдання для оцінки засвоєння лекційного матеріалу та результатів педагогічного експерименту.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз літератури показав, що при усному викладенні матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору - до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких - зорове та слухове сприйняття матеріалу.
Мультимедійні продукти надають широкі можливості для різних аспектів навчання [2]. Одними із основних можливостей і переваг засобів мультимедіа у навчальному процесі є: 1) одночасне використання декількох каналів сприйняття студента в процесі навчання, за рахунок чого досягається інтеграція інформації, яка доставляється різними органами чуттів; 2) можливість симулювати складні реальні експерименти; 3) візуалізація абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення
процесів; 4) можливість розвинути когнітивні структури та інтерпретації студентів.
Проте, поряд з очевидними перевагами даних технологій існують проблемні питання їх використання: 1) для створення і використання мультимедійного матеріалу необхідні навички роботи зі спеціальним програмним забезпеченням; 2) створення мультимедійних продуктів - процес, який вимагає серйозних часових витрат; 3) зловживання спецефектами і надмірні обсяги інформації, які надаються мультимедійними засобами, можуть відволікати увагу в процесі навчання; 4) рівень інтерактивної взаємодії користувача з мультимедіа-програмою все ще дуже далекий від рівня спілкування між людьми; 5) часто при розробці мультимедійних засобів навчання акцент робиться не на навчання, не на допомогу студенту, а на технологію програмної реалізації.
Під час аналізу думки експертів встановлено, що більшість з них (80%) віддає перевагу читанню лекцій з використанням мультимедійних презентацій, в яких використовуються рисунки - ілюстрації з відомих атласів анатомії. Під час практичних занять 45% викладачів застосовують мультимедійні презентації у вигляді фільмів. Всі опитані викладачі наголосили на важливості традиційних методів у засвоєнні матеріалу та формуванні практичних навичок, зокрема, роботі з вологими анатомічними препаратами, виконання хірургічних маніпуляцій на експериментальній тварині. Самостійна позааудиторна підготовка студентів є найефективнішою формою оволодіння теоретичними знаннями з топографічної анатомії та оперативної хірургії, що підтверджено думкою 92% експертів. Для оптимального засвоєння навчального матеріалу вони зазначили важливість комп’ютерних інформативних технологій, зокрема, дистанційних форм навчання з використанням мережі Інтернет, інтерактивних програм, підготовлених викладачами та доступних для студентів через комп’ютерну мережу. Щодо засобів контролю засвоєння теоретичного матеріалу студентами, думки експертів розділилися - майже половина з опитаних викладачів (54%) впевнена, що найефективнішою формою контролю є традиційні форми: співбесіди, усні та письмові опитування, екзамени. Проте 48% експертів віддають перевагу складанню студентами тестових комп’ютерних завдань під час занять або в позаурочний час через комп’ютерну мережу.
На основі думок експертів були складені анкети для студентів, в яких їм пропонувалося дати свою оцінку елементам мультимедійних засобів навчання та контролю знань. Аналіз анкет студентів дозволив з’ясувати їх ставлення до складових мультимедійної презентації. На думку студентів, необхідно змінити структуру, зміст та форму подання матеріалу.
В результаті перших трьох етапів дослідження були визначені вимоги до мультимедійного супроводу лекції:
- демонстрація однієї деталі у різних ракурсах і при різному збільшенні, що допомагає конкретизації необхідного змісту;
- демонстрація коротких відеороликів, які відображають основні моменти операцій;
- єдиний дизайн ілюстративного матеріалу (рисунків, схем, діаграм тощо);
- виділення необхідної частини малюнка за допомогою анімацій, рухливих стрілок, дужок, поява яких керується викладачем у необхідний момент лекції. Це дозволяє акцентувати увагу студентів до наочного матеріалу тоді, коли про нього йде мова;
- можливість подання текстового і числового матеріалу, який важко сприймається і конспектується під диктовку, з екрану під час пояснення викладача;
- можливість використання узагальнюючих та класифікаційних схем, які можуть бути опорними для студентів при повторенні матеріалу, підготовці до контрольних робіт та іспитів;
- впровадження інтерактивних елементів у викладання лекційного матеріалу (зміна поведінки лектора та студентів під час лекції, яка б сприяла співбесіді; використання 3сІ-моделей та 3сІ-реконструкцій);
- можливість удосконалення наочного матеріалу.
Узагальнюючи наведене, ми сформулювали загальні принципи побудови мультимедійних презентацій до лекційних курсів:
1) науковість (використання нових, науково обґрунтованих даних);
2) наочність (візуалізація лекційного матеріалу);
3) інтерактивність (використання 3сІ-моделей та 3сІ-реконструкцій);
4) принцип єдиної схеми (однаковий дизайн та стиль презентацій);
5) послідовність і системність (дотримання при-чинно-наслідкових зв’язків під час викладання лекційного матеріалу);
6) термінологічність (виділення термінів);
7) конкретизація (виділення актуальної частини рисунка);
8) узагальнення та систематизація (схеми);
9) лаконічність (мінімум різноманітних шрифтів, фонів, кольорів, які відволікають від основного матеріалу);
10) мобільність (можливість удосконалення, введення нових елементів і заміна старих);
11) доступність лекції для студентів у мережі Інтернет у вигляді РйР-файлу з інтерактивними елементами (3с-анімація, контекстні посилання, гіпер-посилання тощо).
На заключному, четвертому етапі дослідження був проведений педагогічний експеримент, результати якого вірогідно підтвердили ефективність застосування лекційних мультимедійних презентацій. Студенти дослідної групи продемонстрували більшу якісну успішність (78%) проти студентів контрольної групи (54%).
Висновки.
1. Новітні засоби навчання, такі як мультимедійна система, дозволяють урізноманітнити форми подання навчального матеріалу з дотриманням вимог дидактичних принципів науковості, наочності, інтер-активності, послідовності, системності, терміноло-гічності, лаконічності тощо.
2. Мультимедійні презентації суттєво економлять час лектора. створюють атмосферу ділового спілкування, підвищують мотивацію до вивчення дисципліни і якість засвоєння матеріалу.
3. Дотримання сформульованих нами принципів побудови презентації дозволить викладачеві підготувати якісне мультимедійне забезпечення
лекційного курсу з будь-якої дисципліни, що на 24% може підвищити якісну успішність студентів.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Вважаємо за доцільне більш детально дослідити шляхи оптимізації самостійної поза-урочної роботи студентів засобами інформаційних комп’ютерних технологій.
Література
1. Гнатюк Д. ІТ-технології - перепустка до майбутнього: Інформаційні технології в школі // Директор школи. - 2003. -№47. - С. 15-16.
2. Жбра Г. І. Теоретичні основи формування та розвитку понять міжпредметного характеру / Г. І. Жбра // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання. - Вип. 15 : збірник наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - 190 с. - С. 56-66.
3. Коваленко А. Б. Особливості застосування методів активного навчання у вузі / А. Б. Коваленко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : [зб. наук. праць]. - Вип. 17 (41). - К.: вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - Ч. І. - 375 с. - С. 310-315.
4. Міщенко О. А. Види мультимедійних засобів навчання/ Педагогічні науки / Стратегічні напрями реформи системи освіти. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, http://www. rusnauka. com/25_ DN_2008/Pedagogica/28714. doc. htm.
5. Молянинова О. Г. Мультимедиа в образовании (теоретические основы и методика использования) / О. Г. Моляни-нова. - Красноярск: КрасГУ, 2002. - 300 с.
УДК 378. 147. 091. 32:611
ЕФЕКТИВНІСТЬ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ У ВИКЛАДАННІ ТОПОГРАФІЧНОЇ АНАТОМІЇ ТА ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ
Гораш Є. В., Цигикало О. В.
Резюме. З метою з’ясування ефективності та розробки оптимального комплексу мультимедійних засобів для забезпечення різних форм навчального процесу застосовані методи дослідження, які включали критичний аналіз літератури, вивчення думки експертів щодо важливості елементів мультимедійних засобів викладання, анкетування студентів, педагогічний експеримент, в якому взяли участь 64 студенти та статистичний аналіз. Встановлено, що мультимедійна система дозволяє урізноманітнити форми подання навчального матеріалу з дотриманням вимог дидактичних принципів науковості, наочності, інтерактивності, послідовності, системності, термінологічності, лаконічності тощо. Дотримання сформульованих нами принципів побудови презентації дозволить викладачеві підготувати якісне мультимедійне забезпечення лекційного курсу, що на 24% може підвищити якісну успішність студентів.
Ключові слова: мультимедійна презентація, методичне забезпечення принципів побудови презентацій, методи візуалізації, адаптація, навчально-методичний комплекс.
УДК 378. 147. 091. 32:611
ЭФФЕКТИВНОСТЬ МУЛЬТИМЕДИЙНЫХ СРЕДСТВ В ПРЕПОДАВАНИИ ТОПОГРАФИЧЕСКОЙ АНАТОМИИ И ОПЕРАТИВНОЙ ХИРУРГИИ
Гораш Е. В., Цигикало А. В.
Резюме. С целью выяснения эффективности и разработки оптимального комплекса мультимедийных средств для обеспечения различных форм учебного процесса применены методы исследования, которые включали критический анализ литературы, изучение мнения экспертов по важности элементов мультимедийных средств преподавания, анкетирование студентов, педагогический эксперимент, в котором приняли участие 64 студента и статистический анализ. Установлено, что мультимедийная система позволяет разнообразить формы представления учебногоного материала с соблюдением требований дидактических принципов научности, наглядности, интерактивности, последовательности, системности, тер-минологичности, лаконичности и т.п. Соблюдение сформированных нами принципов построения презентации позволит преподавателю подготовить качественное мультимедийное обеспечение лекционного курса, что на 24% может повысить качественную успеваемость студентов.
Ключевые слова: мультимедийная презентация, методическое обеспечение принципов построения презентаций, методы визуализации, адаптация, учебно-методический комплекс.
UDC 378. 147. 091. 32:611
The Effectiveness of Multimedia Devices in Topographic Anatomy and Operative Surgery Teaching
Horash Ye. V., Tsyhykalo O. V.
Summary. Objective. To define effectivity and develop optimal complex of the multimedia for supplying different forms of studying process.
Methods. The whole complex of research methods was used, among them critical analysis of the literature, the study of the experts’ opinions about the importance of the multimedia elements in teaching, polling students, pedagogical experiment in which participated 64 students - 2 groups from each stream, statistic analyses of the results.
Results. Were determined the demands to the multimedia tutorials using lectures:
Demonstration of one detail from different points of view and with different scaling, which helps to concretize the content;
Demonstration of short videos, which show the main moments of the operation;
The common of the material (images, schemes);
To separate the main part of the picture with help of animations, which are controled by a pedagogue. This allows to attract the attention of the students to the content when the special content is mentioned;
The apportunity to show text and numbers, which are hard to comprehend and of which the students are making notes;
The apportunity of using schemes which could be sufficient for understanding the material for the students while preparing to exams;
Introducing interactive elements in teaching the lecture material (the change of pedagogue’s behavior during the lecture which would approve the understanding of the material, using 3d models and 3d reconstruction);
The apportunity of enhancing the material.
The result of the conducted research was the formation of the principles for preparing multimedia presentations, such as: 1) scientific nature (using new, scientific data); 2) obviousness (visualization of the lecture material);
3) interactivity (using 3d models and 3d reconstruction); 4) principal of the one scheme (the same design and style of the presentations); 5) consistency and coherence (keeping the rule of the causal effect during the lecture);
6) term formation (highlighting terms); 7) concretization (highlighting the main part of the image); 8) systematization (schemes); 9) laconism (the minimum of the different prints, settings, colors, which distract attention from the main material); 10) mobility (the opportunity of enhancing, bringing new elements and change of the old ones);
11) accessibility of the lecture for the students on the internet in a form of the pdf files with the interactive elements (3d animation, links,etc.)
Results of the pedagogical experiment occasionally approved affectivity of using lecture multimedia presentatios according to the developed demands. Students of the experimental group showed better studying results (78%) in comparison to the group of students of the control group (54%).
Conclusions. 1. Modern methods of studying like multimedia system allow to vary the forms of presenting the teaching material, securing all the demands of the didactic principles of the scientific nature, obviousness, interactivity, coherence, laconism, terminology etc. 2. Multimedia presentations save the lecturer’s time, create the atmosphere of business surrounding, increase the motivation to the subject and the quality of uderstanding the material. 3. Following the formed by us principles of preparing the presentation will allow the instructor to prepare a qualitative multimedia supply of the lecture course in any decipline that can increase in 24% the qualitative studying progress of students.
Key words: multimedia presentation, methodical providing, principles of presentations’ construction, visual methods, adaptation, studying-methodical complex.
Стаття надійшла 5. 06. 2013 p.
